<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Політика
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

ато (1)
гени (1)
гены (1)
ЖКГ (1)
ЖКХ (1)
Київ (1)
Крим (1)
Крым (1)
рыги (5)
СБУ (1)
СРСР (1)
суд (1)
сша (3)
ФСБ (2)
#

Календарь

 Июнь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Среда 11 июня 2014
Сообщение прочтено 88 раз
Олег Михайлович | 2014-06-11 15:55:43
Тезисы лекции историка Андрея Зубова

6 июня российский профессор, доктор исторических наук Андрей Зубов, известный широкой общественности тем, что был уволен в марте 2014 года из МГИМО за критику действий российского режима в Украине, прочитал лекцию "Вызовы современности" в институте журналистики КНУ имени Шевченко. В своем докладе профессор Зубов изложил опасения относительно будущего России в случае продолжения ее руководством агрессивной политики по отношению ко всему миру.

Украинский Майдан профессор Зубов называет "действительно революцией чести и достоинства" и желает Украине, равно как и своей родине - России, развития в среде культурных ценностей западной цивилизации. ЛІГАБізнесІнформ приводит основные тезисы киевского выступления профессора Зубова.
...
Читать
Среда 5 марта 2014
спіх української революції є смертельно небезпечним для Путіна, бо надихатиме російський народ, – вважає московський політолог Андрій Піонтковський

Навіщо російський президент увів війська в Україну?

– З тієї ж причини, що і Радянський Союз вводив війська в Угорщину 1956 року і в Чехословаччину 1968-го. В Україні відбулася антикримінальна революція, яка скинула клептократію Януковича. Така система влади склалася після 1991 року на всьому пострадянському просторі. Це стосується і Путіна, і Лукашенка, й Назарбаєва. Так сталося, що у цьому ланцюгу паханатів Янукович виявився найслабшим. Успіх української революції на європейському шляху є смертельно небезпечним для Путіна, бо він надихатиме російський народ. Українські події завдали серйозного удару по фантазмах російської політичної еліти стосовно всіляких Євразійських союзів, які мали би компенсувати найбільшу геополітичну катастрофу?ХХ століття. Звичайно, Путін не міг залишатися байдужим і всіляко намагався придушити революцію. Коли ж вона перемогла, нічого не залишалося, як удатися до вторгнення.

Вважаєте, експорт української революції в Росію можливий?

– Скоріше революція – приклад того, що це можна зробити так само і росіянам, як ментально близькому народу. Адже в нас таке саме завдання – скинути кримінальну владу. І тут не треба засилати якихось інструкторів. У Росії одне з поширених почуттів серед населення, яке стежить за подіями в сусідній країні, – це заздрість. Бо українці виявилися пасіонарним етносом, знайшлися кілька тисяч людей, готових іти на смерть.

Чи не захопилося російське керівництво самонавіюванням, спотворюючи інформацію про українські події?

– Так, російські політики видавали бажане за дійсне. Будь-хто схильний приписувати собі шляхетніші мотиви, аніж ті, якими керується насправді. Адже Путін не може зізнатися, що він – злодій, якому, щоб не потрапити за ґрати, треба довічно залишатися при владі. Тому він постійно говорить, що як російська людина не може миритися з приниженням російськомовного населення. Гітлер так само був переконаний, що він – патріот, який бореться за інтереси німців, коли приєднував Судетську область і Австрію. Всі телеведучі на центральних російських каналах отримують пристойні гроші за пропаганду. Але кілька останніх днів навіть CNN (американський телеканал. – "Країна") передає новини з путінськими інтонаціями. Декого з тамтешніх журналістів добре проплачує Кремль, а частина – це буржуазні ідіоти, які щиро вірять у те, що кажуть. Якщо ведучі CNN переконані, що у росіян в Україні проблеми, чому б і Путіну в це не вірити?

Чим закінчаться події у Криму й на сході України?

– Крим уже фактично окупований. Український головнокомандувач морського флоту, мабуть, під дулом пістолета склав присягу, вигідну Росії. Дипломатично це довго тягтиметься. Є відчуття, що того вечора, коли Путін поспішно робив заяви, збирав сенаторів, не було кворуму і за рішення про введення військ голосували по телефону, – він таки злякався. Адже спершу мова йшла не лише про Крим. Велике угруповання неподалік Чернігова мало йти на Київ. У Москві говорять про те, що Путіна підтримують п'ять-шість божевільних людей із його оточення, у яких випадково не виявилося коштів у західних банках. Решта президентської та урядової еліти страшенно перелякані, що їхні рахунки в Європі будуть заморожені,
Читать

Воскресенье 2 февраля 2014

Українські військові не втихомирюватимуть «євромайдан».

Чи може президент Віктор Янукович зважитись на силовий сценарій, які настрої панують серед співробітників МВС і чи втрутиться в конфлікт армія? На ці та інші запитання «Газети.Ru» відповів екс-глава військової розвідки України, керівник Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» Віктор Гвоздь.

— Протест у Києві спалахнув після того, як Віктор Янукович відмовився підписувати інтеграційні угоди з Євросоюзом. Але тепер гасла євроінтеграції забуті, протестуючими рухає саме неприязнь до влади.
— Лідери опозиції не були готові до таких подій. Люди взяли ініціативу на себе, з'явилася третя сила — громадські організації, які непідконтрольні лідерам протесту. Про євроінтеграцію вже ніхто не згадує — головні вимоги спрямовані проти влади. Тим більше, що влада не зробила жодного кроку назустріч протестуючим. Зараз, коли пролилася кров, лідери опозиції все ж намагаються взяти ситуацію під контроль, і їм це поки що вдається. Намагаються щось робити міжнародні посередники, але посередництво, а це я знаю ще з Балкан, — це затягування процесу, і сам цей шлях може бути довгим і привести врешті-решт до повної дестабілізації. Плюс ми стали об'єктом геополітичної гри з боку Росії, США і ЄС.

— Можна казати, що усі ці гравці використовують ситуацію у своїх цілях?
— Так, і завершенням цих сценаріїв повинен стати розподіл України. Зараз по цьому слизькому шляху рухається влада, але що цікаво, на Майдані є люди з усіх регіонів України. Зі східних — менше, але і там відбуваються події: в Полтаві, Черкасах, Донецьку, Луганську, де виходять для захисту «євромайданівців» навіть футбольні уболівальники, так звані «ультра». Українці жили в різних цивілізаційних сферах впливу: але якщо на заході пам'ятають боротьбу проти комуністичного режиму 50-х років, то східні регіони пам'ятають 20–30-ті роки. І зараз у людей мотивація боротьби проти нинішньої влади зашкалює так, що вони готові на все.

— Чи є небезпека, що ультраправі елементи можуть очолити рух протесту?
— «Правий сектор» — це хлопці, які готувалися не один рік, і їх час сьогодні, на жаль, настав.

Залізна дисципліна, хороша тактика вуличних боїв — вони добре організовані. Щоправда, кажуть, що в рядах тих, хто розпочав протистояння на вулиці Грушевського, були провокатори і їх могли використовувати як бікфордів шнур для дестабілізації обстановки в цілому, з метою подальшого розгону Майдану. Але ситуація вийшла з-під контролю.

— Армія зберігає нейтралітет, але чи може настати такий момент, що військові будуть змушені втрутитися в конфлікт?
— Військові вирішили не втручатися в конфлікт і не застосовувати зброї проти мирних людей. Я знаю настрій серед командного складу Збройних Сил. Вони не втручатимуться в конфлікт з різних причин, які б мені не хотілося озвучувати. Але якщо армія України вийде на вулицю — вона відразу перейде на бік народу. Складеться така ж ситуація, як з танковим батальйоном в серпні 1991 року в Москві — гадаю, що це одна з причин, чому влада не виводить війська.

— А які настрої в міліції і внутрішніх військах МВС?
...
Читать

У суботу ввечері усі телеканали Польщі на знак солідарності з Україною ввімкнули пісню "Подай руку Україні" гурту Taraka.

"Ще не вмерла Україна, - співається в пісні, - коли разом ми як родина". 


На самом деле, мне сейчас ничего кроме Украины в голову не идет. Чуваки там уже больше двух месяцев стоят на своем. И все это время в Киеве очень холодно. Там и декабрь был гораздо холоднее, чем у нас, а сейчас вообще каюк. А чуваки не сдаются. Охренеть же.

Это не короткий бунт, когда на эмоциях можно совершить любой подвиг и не заметить - да хоть под танк броситься. Это долгое, выматывающее противостояние, которое, я знаю, многим даже просто в качестве новости давным-давно надоело. А они стоят и стоят. Ни черта их не берет. Невероятное что-то происходит там.

У меня ощущение, что пока я тут сижу в теплом (наверху всего +12, но все равно это гораздо теплее, чем на улице) доме и занимаюсь какой-то умеренно бесполезной херней, там, в Киеве, люди расколдовывают землю, на территории которой мне пришлось родиться. И ведь расколдуют небось. Теперь уже процесс назад не повернет, самое худшее - замедлится. Да и то вряд ли.

Я знаю, о чем говорю, я сейчас живу на такой же расколдованной земле. Что бы ни происходило в нынешней Литве, как бы сложно ни жилось здесь многим людям, а это теперь расколдованная, освобожденная от зла территория. Это очень чувствуется. Жить на такой расколдованной земле - все равно что находиться рядом с человеком, которому недавно отменили страшный диагноз. Он еще физически слаб, многого не может, но жизни в нем больше, чем в сотне здоровяков. Самой что ни на есть качественной жизни, только что победившей смерть. 
С землей (страной, территорией) - то же самое.

Следует отдельно пояснить, о каком "зле" речь.

Главная беда с СССР была такая: для выживания в этих условиях требовалась скотская покорность. Как минимум - притворная демонстрация скотской покорности в определенные моменты. Такое даром не проходит, территория, на которой долгие годы массово проявлялась скотская покорность, становится территорией зла. Ничего путного на такой земле не построишь, как ни старайся. Сперва ее надо расколдовать.

А расколдовывается земля только одним способом: проявлением силы человеческого духа. Проявлением воли к изменению. Это только выглядит как политика, а на самом деле - магия. Самая настоящая, круче не бывает.

Литву расколдовали бунтом. Восстанием, подвигом - как ни назови. Это сделали люди, которые погибли в январе 1991 года и лежат сейчас на воинском кладбище на Антоколе, и те, которые не погибли, но вполне могли, потому что были в том же месте, в то же время, с тем же намерением, с той же готовностью, с той же формулой "победа или смерть", которая полностью выводит человека за рамки биологии.

Я вообще-то совсем против смерти. Против необходимости кому-то зачем-то погибать. Но приходится признать: это так работает. Причем, мне кажется, расколдовывает не сама смерть, не "кровавая жертва", а готовность стоять на своем любой ценой. (Готовности одного человека или очень небольшой группы, к сожалению, явно недостаточно. Тут нужна некоторая критическая масса; думаю, в каждом случае - своя. Не знаю, как она вычисляется. Но вот Литве в 1991 году хватило, это теперь ясно.)

Меж тем, в Киеве стоят уже два месяца. Проявляя при этом подлинное величие человеческого духа, причем не легкое и счастливое единоразовое, а каждодневное. И я, честно, не знаю, чем им помочь, сидя тут, в мирном, хоть и вымороженном Вильнюсе, условной жопой на условно мягком стуле. Кроме как еще раз написать: "Спасибо, чуваки".

Спасибо.

Я каждый день о вас думаю, на самом деле-то. 

Еще я каждый день слушаю "Весну" - как бы специально для вас. Теплее у вас от этого, правда, не становится. Но может, это даже хорошо? В смысле, моя поддержка расходуется на что-то более существенное, чем погода? Я пока не знаю.

И вот, кстати, предложение всем, кто разделяет мое отношение к Киевскому противостоянию. Давайте, что ли, слушать эту песню каждый день. Или даже дважды в день - в 7 утра для "жаворонков" и в 10 вечера для "сов". Время киевское, конечно. Ничего больше делать
Читать

Суббота 18 января 2014

Экс-министр юстиции, бывший регионал Сергей Головатый уверен, что нынешняя власть – временная. Об этом он сказал в интервью «Главкому».

«Эта власть - временная. При ней - случайные люди. Потому что являются носителями вчерашнего - темноты, азиатчины, деспотии, зверства», - сказал Головатый.

«А украинское - это свет. Это еще не настоящее, но непременно – будущее», - отметил он.

Головатый уверен, что большинство населения нашей страны - за Евросоюз. «А Европа - это направление к правде, к цивилизационным ценностям, основополагающими из которых являются свобода человека и человеческое равенство. Об этом знает каждый, кто там пробыл хоть непродолжительное время, однако увидел, как это работает. Поскольку в Европе - это уже давно не теория, а - реальность практики, современная действительность», - сказал он.

Источник: http://nbnews.com.ua/ru/blogs/110846/

Среда 1 января 2014

Экс-министр поблагодарил каждого, "кто почувствовал себя свободным человеком и стоит на Майдане".

Юрий Луценко в новогоднюю ночь на Майдане Незалежности загадал три желания.

Об этом 31 декабря экс-министр внутренних, лидер движения "Третья украинская республика" сказал на главной сцене Киева.

"Янукович украл у нас мечту о Европе, и поставил нам кровавую "йолку". Он думал, что в Малороссии будет царить страх и краденое бабло. Но он прогадал. В этой стране есть миллионы свободных граждан, людей, которые точно знают, что они являются властью в этой стране, а не временная мафия из Межигорья, которая захватила власть", - сказал Луценко.

Экс-министр поблагодарил каждого, "кто почувствовал себя свободным человеком и стоит на Майдане".

Он вспомнил, как три года назад 31 декабря отмечал 5-й день пребывания в Лукьяновском СИЗО и нацарапал на стене в камере слова гениальной поэтессы Лины Костенко.

"Не допускай такої мислі,
Що Бог покаже нам неласку.
Життя людського строки стислі.
Немає часу на поразку".

По словам Луценко, он три года мечтал, чтобы люди собрались на Майдане.

"Сегодня по Украине ширится эпидемия свободы и достоинства. На площадях стоят тысячи людей… Когда Украина от Запада до Востока от Севера до Юга станет единой, в тот момент наступит смерть межигорской мафии", – сказал политик.

Луценко со сцены загадал три желания:

"Первое, чтобы освободились из плена Юлия Тимошенко, четыре "узника Банковой", которые сегодня отмечают Новый год в казематах, а также все невинно посаженные этим режимом украинцы" .

Второе, чтобы в ближайшее время началась вторая волна революции. На медведя можно ходить двумя способами. С рогатиной, но там в "Межигорье" стоит спецназ и террикон краденого бабла. Но нет такого спецназа, который остановит другую тактику охоты на медведя - укус миллионов пчел", - сказал Луценко.

"По всей Украине, все пчелы в январе должны кусать украинскую мафию везде. Никакая милиция не удержит всю протяженность украинских дорог, железных дорог, административных зданий... Нас миллионы. В январе мы начнем новое наступление", – подчеркнул политик.

"Третье желание – о новой европейской Украине, которую мы с вами заслужили. Это наша реконкиста, наша земля, наша победа", – отметил Луценко.


Пятница 22 ноября 2013

Ще ніколи з часів "Помаранчевої революції" 2004 року німецька преса не писала стільки про Україну. Утім, цього разу коментарі не такі оптимістичні, як дев'ять років тому.

Німецька преса приділила увагу подіям в Україні, якої не було з 2004 року

Німецька преса приділила увагу подіям в Україні, якої не було з 2004 року

У відмові Віктора Януковича підписувати угоду про асоціацію з Європейським Союзом німецькі оглядачі вбачають насамперед перемогу Росії. Мюнхенське видання Süddeutsche Zeitung називає розворот Януковича до Москви особистим "досягненням" Володимира Путіна. "Таким чином російський президент перетягує Київ на свій бік і завершує свою розкольницьку справу: він хоче конфронтації, адже його режим тримається лише на жорсткому відмежуванні (від Європи – Ред.). … Протягом століть лінії культурного, мовного та релігійного розколу пролягають територією, на якій знаходиться теперішня Україна. Але Європа в багатьох інших місцях показала, що вона може скидати свій історичний баласт. Місце України – в Європі. Так само, як і Росії", - пише газета. Утім, оглядач видання доходить висновку, що за президента Путіна, зовнішню політику якого визначає рівень тестостерону в крові господаря Кремля, своє місце в Європі Росія не знайде. Так само, ймовірно, як і Україна.

FAZ: "Путіну – не місце за столом переговорів"

Інше впливове німецьке видання – Frankfurter Allgemeine Zeitung – також вказує на руйнівну силу Володимира Путіна щодо намагань Євросоюзу сприяти демократичним та економічним перетворенням у Східній Європі. Оглядач франкфуртської газети звертає увагу на заяву канцлерки Анґели Меркель у Бундестагу під час нещодавніх слухань щодо "Східного партнерства" ЄС. Меркель заявила, що планує вести з Путіним переговори щодо того, як порозумітися в трикутнику між Україною, Росією та ЄС. "Як можна конструктивно говорити з російським керівництвом про наслідки угоди між Україною і ЄС? Передумовою для цього мало би бути визнання Росією, що Україна є суверенною державою. Але за нинішніх обставин Путіну – не місце за столом переговорів, в яких Україна і ЄС обговорюють свої майбутні відносини", - читаємо на шпальтах Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Попри критику ролі Кремля в провалі української євроінтеграції FAZ вказує й на відповідальність політиків у Києві: "Україна така вразлива, бо в ній панує банда, для якої особиста влада і прибутки важливіші, ніж доля країни… Важко давати кредити режиму, який настільки корумпований і ніколи не дотримує слова", - аналізує франкфуртське видання.

"Смерть сподівань" і питання Тимошенко

"В Україні вчора вмерли сподівання цілого покоління", - пише Saarbrücker Zeitung. Видання аналізує роль "питання Тимошенко" у переговорах між Києвом і Брюсселем. "Євросоюз не міг діяти інакше, ніж вимагати відмови від вибіркового правосуддя, проявом якого є ув’язнення Юлії Тимошенко", - аналізує оглядач
Читать

Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены