Издержки войны в Донбассе оказались куда больше, чем предполагалось. Украина не может их себе позволить, а Россия не станет их на себя принимать. Возможно, именно поэтому заговорили о том, что проект «Новороссия» закрыт. Такое мнение высказал в статье для РБК старший сотрудник Атлантического совета США Андерс Аслунд.

Война в Донбассе обходится Украине дорого — даже если не учитывать затраты на собственно ведение боевых действий, пишет Аслунд. Это промышленный пояс, состоящий из старых шахт, металлургических и химических заводов. Почти все угольные шахты и химические предприятия остановлены, на металлургических заводах производство или идет в сниженном темпе (Енакиевский металлургический завод), или вовсе прекращено (Алчевский комбинат). Взорваны железнодорожные мосты, что осложняет перевозку крупных грузов.

Экономическая и гуманитарная ситуация ужасна. Большая часть населения, судя по всему, покинула регион. Около 1,8 млн людей покинуло Донбасс и 1,5 млн осталось. Если не считать около 45 тыс. ополченцев, оставшееся население в основном состоит из пенсионеров и людей, лишенных средств к существованию.

В обозримом будущем Донбасс будет источником затрат, а не прибыли, продолжает Аслунд. Поэтому в феврале на вторых минских переговорах встал вопрос, кто возьмет на себя государственные расходы в Донбассе, прежде всего пенсии. Украина отказалась, требуя полного контроля над ДНР и ЛНР и их границей с РФ. Крупные предприятия региона платят налоги в Киев, и Москва это поддерживает, опасаясь, что в противном случае Украина огтключит их от своей экономики.

В этих условиях содержать население Донбасса приходится России, полагает Аслунд. Речь идет об огромных суммах, оценить которые сложно. Западу на гуманитарную катастрофу в регионе плевать: обычно в таких случаях западные организации поставляют какую-то помощь, но сейчас Запад заинтересован в нанесении максимального ущерба России и не хочет делить с ней издержки войны. А Россия не хочет нести их в одиночку.

Судя по всему, именно с этим и связано закрытие проекта «Новороссия», полагает сотрудник Атлантического совета.

Давайте объективно. И без особых эмоций. Тактически Путин выиграл. 
Ведь какая у него была главная цель? Защитить русских в Крыму? Нет, конечно. Их там никто не трогал. Защитить Черноморский флот? Нет, конечно. Ему никто не угрожал, а договор аренды действовал до 2042 года. Не допустить Украину в НАТО? Так сейчас шансы вхождения в альянс только выросли. 

Главная цель Путина была укрепить свою власть. И она достигнута. Рейтинг превысил 80%. Оппозиция в загоне репрессий и изоляции. Митинги, видимо, скоро совсем запретят. Цензура захватила не только ТВ, но и Интернет. Дума голосует единогласно, губернаторы ручные, хоть и регионы в нищете. Выборы? Вы о чем? Про коррупцию, откаты и распилы как-то забыли. Теперь этим занимается племянник Путина. 

Но стратегически он проиграл. Все и в чистую. Отдал Россию Китаю. Выбор этот и вредный и противоестественный. Европейцы шаг за шагом, не сразу конечно, уйдут и от Газпрома и от нефтяной зависимости от Путина. Останется Китай. В мае Путин скорее всего подпишет грабительский договор о поставках газа в Китай. Цена будет меньше 300$. Китайцы умеют выкручивать руки, особенно, когда знают, что им нет альтернативы. Газопровод из Якутии и Иркутской области в Китай-Сила Сибири обойдется в 50 млрд баксов — еще одна Олимпиада. Часть денег дадут китайцы взамен на снижение цены. Но большую часть заплатим мы с вами за счет роста тарифов. Рост тарифов на газ это повышение цен на все, и коммуналку, и продукты, и бензин. Минфин уже признал, что без увеличения пенсионного возраста пенсионная система не выживет. 200 млрд в год на содержание Крыма заплатит малый бизнес. Налоговая нагрузка на него вырастет в два раза. За дружбу с китайцами заплатим сполна. 

Кроме того, неминуема гонка вооружений. Кругом враги! И даже друзья китайцы тоже норовят оттяпать Сибирь и Дальний Восток. Экономика России в 12 раз меньше европейской и американской и в 4 раза меньше китайской. Справимся? Надорвемся? За счет чего будем финансировать армию и ВПК? Правильно. Здравоохранение, образование, пенсии. Дети, старики. А еще за счет дешевой рабочей силы из Средней Азии. Круто, правда? 

Зато Крым наш! Вот так вот!

Борис Немцов

политик, сопредседатель РПР-ПАРНАС, член движения "Солидарность"

04 апреля 2014, 17:24

Пенсіонери засмучені, що пенсії не збільшилися, як було обіцяно, а майбутні матусі здивовані відсутністю допомоги на дитину і повноцінної декретної відпустки.

Хаос у цінах. Порожні банки й банкомати. Черги у кілька днів. Це перші результати "покращення" по-кримськи. Усі радості цивілізації, які були очевидними, не працюють. Світло можуть відімкнути в будь-який момент. У паспорті адреса, якої не існує. Зарплатна картка - голий шматок пластику. За "получкою" черги, як в старому радянському кіно. Для кримчан - старе кіно стало реальністю.

Ольга Куніна без вагань називає рідним містом - Євпаторію, хоча вже 10 років мешкає у столиці. І наполягає, що говоритиме на камеру українською.

"Я хочу лишитися з українським паспортом, я хочу пишатися тим, що я українка, а не ставати росіянином за умов, в які мене зараз ставлять", - каже дівчина.

Співвітчизники Ольги - етнічні росіяни марили збагатитись одразу після так званого "референдуму". Вони хотіли продати громадянство за збільшені пенсії. Але збільшилось - лише розчарування.

"Ми отримали (пенсії - ред.) в тому ж розмірі, тільки в російських рублях",- розповідають пенсіонери.

Та ще з монетами, які в Росії вже вилучають з обігу. Хаос через рублі почався на ринках. У цінах.

"Ми поки цінники не переписували. Рисочка - російські рублі, а зверху - наші. Гривні", - каже продавчиня.

[article_attached position="2"]

Тепер у Криму кревні отримують тільки на пошті вистоявши в черзі, а не вільно у банкоматах чи відділеннях банків. Отримують, кому пощастить.

Тетяна Фьодорова свої рублі відвоювала. Але й тут невдача! Тепер, каже, мусить переводити їх назад у гривні. Щоб сплатити за комірне. І втрачати пенсію на курсі.

Неприємні несподіванки спіткали не лише пенсіонерів. Справжній удар по кишені чекає на молодих мам півострова. Українська держава, навіть за кризи, підтримає допомогою у понад 40 тисяч гривень. Вагітна ж з російським паспортом у гривнях отримає менше, ніж півтори тисячі.

І те, якщо пропрацювала бодай 5 місяців до декрету. Безробітним в Росії заводити дітей взагалі ризиковано: держава не заплатить їм ані копійки. Для працівниць зі стажем понад півроку - розмір виплати на дітей цілком залежить від зарплати.

А надто, робоче місце, за українським законодавством, працедавець зберігатиме до трьох років. Тоді, як у Росії менше від трьох місяців. Там декрет буває двох видів: короткий - 84
Читать

Через ослаблення курсу рубля в лютому поточного року в Росії зросли ціни на продовольчі товари.

Про це йдеться в моніторингу Мінекономрозвитку РФ за січень-лютий 2014 року.

За підсумками лютого в Росії переважно подорожчали молочні продукти, картопля і овочі через низькі запаси продукції урожаю минулого року.

Вартість туристичних поїздок за кордон вже збільшилася, уточнюється в документі.

Посилення зростання цін відбувається і на окремі залежні від імпорту види товарів і послуг: побутову техніку, автомобілі, ліки та інше.

У свою чергу, як передає "РИА Новости", передбачені Мінфіном кошти для реалізації держпрограми з розвитку пенсійної системи не дозволяють у повному обсязі розраховувати на заплановане зростання пенсій.

Нагадаємо, низка країн ввели санкції, в тому числі економічні, проти Росії через анексію Криму.

Світовий банк прогнозує падіння ВВП Росії та виведення капіталу в обсязі близько $150 млрд.

http://gazeta.ua/articles/economics/_v-rosiyi-rizko-podorozhchali-harchi-ta-nemaye-groshej-na-pidnyattya-pensij/549710

Неопределенность разрешения кризиса в отношениях между фашистской Россией и Украиной может усилиться к концу 2014 года. Это неизбежно вызовет стресс экономике и финансовой системе России. Об этом говорится в докладе международного рейтингового агентства Standard & Poor’s.

В случае эскалации конфликта аналитики агентства прогнозируют новую волну оттока капитала из РФ и распродаж российских активов, а также 10-процентную девальвацию рубля к доллару. Рост экономики замедлится до 0,6%.

Агентство предусматривает и более благоприятный сценарий. Но даже в случае устойчивой деэскалации кризиса рост ВВП России замедлится до 1,2% в текущем году. В 2015 году возможно его ускорение до 2,2%.

Аналитики S&P указывают, что на течение и исход кризиса влияет множество факторов. Они указывают на усиление санкций против фашистской  России со стороны США и Евросоюза, но не считают, что Запад пойдет на масштабное сокращение торговых операций с РФ или вменит существенные санкции к ее финансовой системе. Рынок энергоносителей также вряд ли будет ограничен, как со стороны США и ЕС, так и со стороны России.

Соответственно, влияние кризиса на банковский и корпоративный сектор России, Украины и Европы будет зависеть от их устойчивости к подобным явлениям.

Отметим, по подсчетам российских властей, отток капитала из фашистской России по итогам года может составить $60-80 млрд., а с учетом интервенций центробанка - $100 млрд. В феврале замминистра экономического развития РФ Андрей Клепач сообщил, что отток капитала в целом из страны по итогам первого квартала может составить $35 млрд. (более половины объема за весь 2013 год). Аналитики лондонской компании Capital Economy называют цифру $70 млрд. Глава Сбербанка России Герман Греф полагает, что, если отток капитала из РФ продолжится и составит $100 млрд. по итогам года, рост ВВП будет нулевым.

Читайте также: Путин подавится Крымом

Через військову агресію Росія втратить до 3% ВВП, а Крим може опинитися в повній ізоляції від світу.

Росія вже рахує збитки - від непомірних апетитів своїх політиків. Перший робочий день - після де-факто оголошення війни Україні - приніс Москві катастрофічні втрати. Інвестори "скидали" акції російських компаній, побоюючись санкцій Заходу.

Економіка сусідів за один день втратила більше, ніж уся їхня країна протягом трьох років вкладала у найдорожчу за історію людства Олімпіаду в Сочі. БіржовІ експерти називають суму в 72 мільярди доларів. І це - ще не кінець обвалу.

На тлі заяв про введення військ та погрози ізолювати Росію від країн G7 російський фондовий ринок провалився. За добу він втратив 2 трильйони рублів. Такого обвалу не було з 2008 року – з початку військових дій у Південній Осетії, йдеться в сюжеті ТСН. Тиждень.

Для підтримк  рубля російський Центробанк зробив безпрецедентні витрати - 10 мільярдів доларів, та ввів "драконівські" обмеження.

Серед жертв "чорного понеділка" - топ-двадцятка російських мільярдерів. Багатії збідніли на 9,5 мільярда доларів – порахували у російському "Форбс".

[article_attached position="6"]Але назад дороги немає, переконують експерти. Інтервенції Центробанку вже не рятують рубль, який утримують штучно. Ще не отримавши Крим, економічну війну Росія вже програла, твердять експерти.

"В економіці вже настала рецесія. Нас очікує спад", - говорить експерт Інституту розвитку Вищої школи економіки Сергій Пухов.

Падіння ринків та обвал рубля поставили хрест і на без того слабкій нині економіці Росії. Кулуарно аналітики переконують, що на соціальні укази Путіна – підвищення зарплат та пенсій, зменшення безробіття та інші - грошей бракувало і до кримської кампанії. Експерти зробили перші розрахунки – Росія втратить на війні 3% ВВП, а відтік капіталу становитиме від 75 до 150 мільярдів доларів.

Одразу дві рейтингові агенції "Мудіс" та "Фітч" дійшли висновку, що військова операція - пряма загроза кредитному рейтингу Росії. Санкції Заходу підірвуть довіру інвесторів ще більше. Військовий сценарій - це економіка катастрофи, твердять експерти.

Аналітики перераховують важелі Заходу та їхні наслідки - тиск на національну валюту та її девальвація, втеча капіталів, заморожування активів олігархів та політиків, незаконно виведених за кордон, ізоляція крупних капіталів, зниження обсягів міжнародної торгівлі та ще багато іншого. Економічна ізоляція Росії вже почалася, але, схоже, Путіна це не лякає.

Експерти нагадують 1979 рік, Афганістан. Тоді результатом радянської інтервенції став розпад Радянського Союзу.

"Уся політика Володимира Путіна, якщо вона буде продовжуватися в такому ж руслі, а вона продовжується, то рано чи пізно така політика призведе до розвалу Російської Федерації", - прогнозує колишній прем'єр-міністр Росії Михайло Касьянов.

Утім нинішній російський політикум позбавлений усякої неузгодженої з Кремлем думки. Кримську делегацію з рішенням про приєднання до Росії вітають аплодисментами.

Натомість російські економісти порахували, що бюджет Росії не готовий приєднання нового суб'єкта. Адже по відношенню до Росії Крим де-факто буде островом, який треба з'єднувати з Росією мостом, під'єднувати до російської енергосистеми, латати бюджетну діру та компенсувати
Читать

Прогнозы, касающиеся падения гривны, оказались верными. На данный момент курс гривны очень быстро падает. Если так будет продолжаться, то в ближайшее время стоимость 1 доллара превысит 9 гривен.

Отследить падение гривны можно по истории украинской национальной валюты. В 1996 году курс гривны по отношению к доллару США составлял 1,76. В то время Ющенко говорил, что важно удержать гривну («головне – тримати гривну»). Однако проводимая им пиар компания была больше направлена на получение прибыли от Нацбанка, а курс гривны при этом продолжал падать и далее. В 2006 году стоимость доллара повысилась до 5 гривен, а в 2008 г. 1 доллар уже стоил 8 гривен. И вновь с телеэкранов озвучивалась задача: «головне – тримати гривну». С этой целью были задействованы золотовалютные резервы страны, и гривну в течение некоторого периода удалось удержать, пусть и неестественно, но всё же на уровне 7,99 гривен за 1 доллар. В итоге пришлось затратить около половины золотовалютных резервов, которые к приходу власти в 2010 году составляли 38 миллиардов долларов.

В настоящий момент гривна отпущена, и она устремилась к отметке, соответствующей реальной действительности. Аналогичная история и с российским рублём, курс которого по отношению к американскому доллару уже составляет 35 рублей. Как оказалось главная задача политического истеблишмента заключается в ограблении собственного населения.

В связи с сохраняющейся тенденцией падения гривны держателям депозитов в национальной валюте лучше снять свои деньги и вложить их в более выгодные проекты либо переоформить вклады путём перевода их в иностранную валюту. Не стоит верить словам экономистов и псевдо экспертов, которые получают зарплаты от государства и призваны защищать его интересы, успокаивая население. Этому государству нельзя верить! Думайте о собственном благополучии, потому что банкиры не будут заботиться о том, как его вам обеспечить.

Источник: http://nbnews.com.ua/ru/blogs/113207/myblog/

Неабиякі пристрасті розгорілися навколо харківського банку «Меркурій» в останні кілька тижнів. Люди похилого віку щоденно з 4 годин ранку займають чергу, щоб отримати можливість забрати... свою пенсію. Проблеми також виникають зі зняттям з рахунків депозитів. Люди скаржаться, що ніхто в банку толком не може роз'яснити ситуацію, твердять тільки одне: «Грошей немає». У самій фінустанові стверджують, що клієнти самі створили ажіотаж і тепер є заручниками своєї паніки.

Проблеми з виплатами пенсій в одному з відділень банку на вулиці Полтавський шлях, кажуть пенсіонери, почалися ще на початку грудня. Спочатку виплати затримували, а пізніше стали виплачувати, але не в повному обсязі. «Нам видають кому 1000, кому 800 грн. Щоб отримати свої гроші, я маю цілий день вистояти в черзі, а на наступний день знову стати в чергу, щоб отримати інші», — розповідає пенсіонерка Тетяна З. Жінка каже, що в 9 ранку стала 177-й за рахунком.

«Перед цим я йшла на ринок в 5:30, і тут уже стояло 15 осіб. Це скільки ж треба сюди приходити, щоб отримати свою пенсію?» — говорить зі сльозами на очах жінка. Багато людей не витримували і йшли з банку ні з чим. З-за здоров'я або сімейних проблем у багатьох просто немає можливості чекати в банку стільки часу. «У мене є діти, онуки, мені треба їм допомогти. Я не можу сидіти до ночі. Вчора мені просто пощастило! Я була в списку під 255, а мені поступилася свою чергу 182-я в черзі жінка: не могла чекати. Вчора в 16:00 я все-таки забрала свою пенсію. Ми з подругами прийняли рішення про переведення пенсії в інший банк», — говорить Олександра Петрівна.

Люди скаржаться, що за довгі години очікування ніхто зі співробітників банку навіть не спромігся їм пояснити, чому склалася така ситуація. «Нам нічого не говорять, крім того, що грошей немає. Завідуюча жодного разу не виходила, вона весь час зайнята», — кажуть в черзі. Людей не пускають навіть в туалет. При цьому у видачі грошей задіяний тільки один операціоніст. В 12:00 бажаючих отримати свої гроші було 190 осіб. Всі вони по приходу за кровно заробленими записуються в паперову чергу, яка щодня оновлюється: ті, хто вчора був у хвості і не встиг забрати пенсію, на наступний день знову йдуть записуватися.

Поряд з пенсіонерами також вишикувалася черга охочих зняти кошти з депозитного рахунку. «Мені сказали, що свій депозит я зняти не можу, а можу тільки продовжити ще на рік. Іншим, я чула, говорили, що зможуть забрати тільки частинами і в порядку черги. А там, ви бачите, скільки людей», — розповіла одна з вкладниць, Наталія.

В управлінні Національного банку України в Харківській області визнають — про проблеми харківського банку (у нього 34 відділення в Харківській області і тільки два в Києві та один — в Сумах) обізнані. «Нам вже надходило кілька скарг від харків'ян, зараз вживаються відповідні заходи», — зазначили в управлінні. За телефоном довіри у Нацбанку пояснили, що труднощі у «Меркурій» виникли із-за того, що до свят всім терміново знадобилися гроші. «Зараз в банку тимчасові труднощі, але пенсія виплачується своєчасно. З-за того, що знімають дуже велика кількість грошових коштів, не встигають підвозити готівка. Але з банком все в порядку», — запевнили в управлінні.

Про те, що найближчим часом робота банку відновиться в нормальному режимі, запевнили і в самому банку. «Так, зараз є невеликий ажіотаж. Один чоловік сказав, що ніби не виплачують, і всі кинулися одразу забирати гроші. Але так не може бути. Всі повинні дотримуватися договірні угоди. Ми виплатимо всім, але на це має піти час. Проблема була, але зараз її вдалося вирішити», — розповіли нам вчора в банку, не побажавши назватися, хоча офіційний коментар надати відмовилися.

В управлінні банку також відзначили, що проблем немає і з виплатою пенсій. «Пенсії виплачуються, але
Читать

Девальвационный потенциал национальной валюты намного больше 7%, на которые она обесценилась,— Боярчук. Изменчивость рынка останется высокой как минимум до появления в Украине технического правительства, — Устенко

«Девальвационный потенциал гривны на самом деле намного больше 7%, на которые она обесценилась» — утверждает в комментарии проекту «Мнения» директор CASE Украина Дмитрий Боярчук. Спустя неделю после введения Национальным банком административных мер по урегулированию ситуации на валютном рынке ослабление гривны продолжилось. 13 февраля торги на межбанке закрылись с показателями 8,78 (покупка) и 8,81 (продажа) при официально установленном Нацбанком курсе в 8,55 грн за доллар.

Боярчук объясняет, что колебания на рынке продолжатся. «Тенденция к девальвации сохранится надолго. К тому же, сейчас влияние на ситуацию оказывают не только экономические, но и политические факторы», — добавляет он.

«Курс гривны к доллару может укрепиться только при условии, если в НБУ будут периодически сбивать его при помощи административных усилий или денежных вливаний. Разумеется, это отразится на темпах роста экономики и наполнении валютных резервов», — предупреждает Боярчук.

Исполнительный директор Международного фонда Блейзера Олег Устенко полагает, что с учетом недавнего решения НБУ «отпустить» национальную валюту определенные колебания курса закономерны. О переходе Нацбанка к гибкому курсу гривны в начале февраля 2014 года заявила директор департамента денежно-кредитной политики НБУ Елена Щербакова.

«Национальный банк Украины не может постоянно заниматься введением жестких административных мер, словно жандарм. Сейчас НБУ в силу своих возможностей пытается перевести ситуацию на валютном рынке в плоскость экономического регулирования, где курс будет формироваться под влиянием рыночных механизмов», — говорит Устенко «Мнениям». По словам экономиста, жесткие административные меры, подобные ограничениям на покупку валюты, закрепленным в постановлении НБУ №49 от 06.02.14, могут вводиться исключительно в отдельные, критичные для государства моменты. В остальное время Нацбанку стоит воздерживаться от непосредственного вмешательства в ситуацию на валютном рынке.

Кроме того, Устенко отмечает, что на ослабление гривны повлияла и политическая ситуация. «До тех пор, пока не будет исчерпан конфликт и в Украине не появится техническое или хоть какое-то правительство, не стоит ожидать, что волатильность валютного рынка полностью уйдет», — предупреждает эксперт.

Устенко полагает, что НБУ в ближайшее время не стоит пытаться вернуть курс гривны в прежние рамки, несмотря на давление со стороны игроков рынка. «Нацбанк должен занять оборонительную позицию. На него сейчас давят все, кто только может: и частные рыночные игроки, и различные ассоциации, а также немало украинских политических деятелей», — предполагает экономист. «Тем не менее, НБУ нужно и дальше держать оборону, не поддаваться панике и ни в коем случае не делать каких-либо резких подвижек».