<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Союз читателей
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (2)
ZOG (1)
бабло (106)
війна (10)
влада (54)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
герої (50)
гетто (67)
гниды (87)
гої (121)
гра (11)
Гроші (11)
діти (3)
євреї (76)
жиди (48)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (50)
КГБ (5)
Київ (5)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (94)
маца (1)
міфи (78)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (4)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
СРСР (3)
суд (1)
сша (6)
терор (20)
фарс (5)
фото (2)
ФСБ (2)
Хабад (64)
Хрень (94)
цены (1)
ЦРУ (1)
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Воскресенье 4 мая 2014

Мы являемся свидетелями одной из последних пролетарских революций в Белом Мире – в Донбасе. Там индустриальный пролетариат и деклассированные элементы борются против мелкобуржуазно-крестьянского и олигархического классов. Но в Донбасе нет революционной партии, боевой пролетариат не нужен и России – потому революция там обречена проиграть.

Российский пропагандистский аппарат придумал несколько мемов-обманок о ситуации, происходящей на Востоке Украины. Первый – «русская весна»; второй – «сторонники федерализации». Ну и третий – «народное волнение».


Босяки,бомжи,криминал,воры,наркоманы,бездомные,бродяги,убийцы,Люмпены,алкоголики

Первый мем предполагает, что в Донбасе происходит национальное освобождение. Второй – борьба за расширение самоуправления (гражданский протест). Третий – всеобщую заинтересованность жителей Донбаса в переменах («весь народ»).

Все три мема взаимоисключают друг друга, но пропагандистов это не смущает. Потому что обманка страшнее правды – на самом деле на Востоке Украины происходит пролетарская революция в классических декорациях индустриальной цивилизации первой половины ХХ века, диковинное движение для Белого Мира, где рабочий класс и минимален по численности, и размыт «пограничными» классами.

Для начала кратко о тех самых «декорациях» Донбаса. Здесь одна из самых высоких концентраций рабочего класса в Первом и Втором мире – около 40% от всех занятых. Для сравнения: в среднем в России эта цифра около 25%, на Западе – 10-15%. Причём Восток Украины это не современные сборочные заводы или вторичный пролетариат (занятый на стыке сферы обслуживания – логистика, транспорт, ремонт). Это угольные шахты, металлургические и химические предприятия, оборудованные по последнему слову техники первой половины ХХ века (вплоть до нескольких доменных печей в регионе – атрибута металлургии столетней давности). Т.е. работает там самый что ни на есть настоящий пролетариат, о котором ещё писали Ленин и Сталин.

Вторая значительная страта в этом регионе – это деклассированные элементы. Статистика не даёт точной цифры по ним, но ряд наблюдателей оценивают её в 20-30%. Эти люди заняты криминалом (в Донецкой области уровень убийств в 4 раза выше, чем на Западе Украины), нелегальной добычей угля, мелкой торговлей и т.п.

Две эти страты в совокупности дают классический набор начала ХХ века для той же территории, ставшей позднее Восточной Украиной. Именно здесь, кроме Москвы и Подмосковья, отмечались самые ожесточённые столкновения с властью в Революцию 1905 года. В 1917-1920 годах регион бурлил от активности большевиков, анархистов и лихих людей.

Сегодня мы видим повторение картины начала ХХ века в Донбасе. Активное сопротивление Киеву возглавили деклассированные элементы – типа «народного мэра» Пономарёва или ныне содержащегося в застенках «народного губернатора» Губарева. Силовое сопровождение осуществляют такие же потерянные люди, очень легко их представить почти век назад в отрядах батьки Махно. Массовку сопротивления и вспомогательные действия осуществляет местный пролетариат.

Противостоит же им мелкобуржуазно-крестьянская стихия из Центра и с Запада Украины, а также олигархический капитализм. Первые, как учит история, крайне реакционны, а потому сегодня они представляют крайне—правый пласт местной политики (нередко переходящий в неонацизм как у «Правого сектора») и неолиберальный у капитализма (как у почти всех глобализированных элит современного мира). В союзники к ним можно причислить и чиновничество – в
Читать

Голова Харківської облдержадміністрації етнічний жид і українофоб Михайло Добкін обізвав відомого українського мовознавця Юрія Шевельова "пособником" фашистів".

Про це чиновник написав у своєму Twitter , коментуючи інформацію про наміри влади Харкова зняти дошку Шевельову.

"Юрій Володимирович Шевельов - зрадник, дезертир, пособник фашистів в окупованому Харкові. Ось він кумир Жадана, Варченок, Авакова та інших", - написав він.

 

Коментуючи той факт , що в Харкові, незважаючи на перешкоди, відкрили дошку Шевельову, він написав: "Мерзотники фашистські своєму фашистському мерзотникові дошку прибили. Похапцем і в темряві, як і личить зрадникові".

Як відомо, у Харкові на два дні раніше запланованого відкрили меморіальну дошку мовознавцю - славісту, історику літератури та громадському діячеві Шевельову.

Офіційне відкриття дошки планувалося на 5 вересня, але подія відбулася ввечері 3-го , "в надзвичайному і позаплановому режимі".

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Українська правда

Пятница 27 июля 2012

Даже по прошествии десятков лет еврейские преступления продолжают поражать открывающимися с каждым годом и каждым новым историческим исследованием неизвестными ранее, шокирующими фактами.

В Британии вышла в свет книга Джонатана Фридлянда (под псевдонимом Сэм Бори) «Окончательный расчет». Роман, основанный на реальных событиях, рассказывает историю подпольной еврейской банды, планировавшей после войны массовые казни нацистов и диверсии противмирного населения крупнейших городов Германии.
Мстительные и  жестокие евреи не могли простить тех, кто охранял их в гетто или нес службу на вышках в лагерях. В Германии были арестованы около 3,5 миллионов немцев, более миллиона из которых получили различные наказания: начиная от штрафов и конфискации имущества и заканчивая  смертными приговорами. «Казнить всех было бы просто невозможно, это затянулось бы на десятки лет», – говорит еврей Давид Чезарани, профессор Лондонского университета, пропагандист холокоста.

По его словам, Великобритания предпринимала попытки привлечь к ответственности тех, кто служил в нацистском концлагере Берген-Бельзен. Однако разбирательство заняло около девяти месяцев, измотало судебную систему королевства, но ситуации в корне не изменило. «Следствие велось в отношении преступлений, совершенных в одном лагере (в котором никого не убивали – прим. ред.), а ведь всего их было около 70, и в каждом служили сотни эсэсовцев. Не говоря об офицерах гестапо и айнзатцгруппахПреследовать их до конца  означало бы посадить в тюрьму почти все взрослое мужское население Германии», – говорит Чезарани.
Но евреи жаждали мести и у них не могла не родиться идея о самосуде.  Весной 1945 года в Румынии появилась подпольная банда «Мстители», или «Нокмим», как это слово звучит на иврите.
Согласно некоторым источникам принято считать, что лидером этой банды  был некий Абба Ковнер, родившийся в 1918-м году в Севастополе. Осенью 1943 г. он возглавил  еврейскую банду «Некома» (на иврите «Месть»), в которую входили 300 беглецов из Вильнюсского (Вильна) гетто, чуть позже к ней примкнули другие еврейские банды: главарей Шмуэля Каплинского, Якова Пренера и Абрама Реселя. Эта сводной группировка занималась не столько борьбой с немецкими оккупантами, сколько мародерством и грабежом местного населения. Их зверства до сих пор с ужасом вспоминают литовские и белорусские крестьяне.
На праздничном собрании евреев по случаю праздника Пейсах, проходившем в первую послевоенную осень в Бухаресте,  в котором ни один еврей во время войны не пострадал, Ковнер обратился к пришедшим словами из Талмуда, в котором бог якобы обещает расправиться с врагами еврейского народа: «Он отплатит им за их беззакония и уничтожит их за их злобу. Его гнев станет заслуженной карой тем, кто виновен в смерти невинных. И если об этом не позаботится международный суд, за дело придется взяться самим евреям»,  сказал Ковнер.
История развернувшихся вслед за этим событий была подробно изложена в нескольких книгах. Из них наиболее примечательными являются «Мстители» Рича Коэна, семья которого была знакома с лидерами еврейской банды, книга бывшего корреспондента ВВС в Иерусалиме Майкла Элкинсз «Forged In Fury», впервые опубликованная в 1971 году, и мемуары одного из членов «Нокмим» Иосифа Гармаца «From The Wings», увидевшие свет около десяти лет назад. Несмотря на расхождения в деталях, все они едины в главном. Как писал Гармац, «Мстители»
Читать
Суббота 7 апреля 2012

Міністерство освіти поставляє у школи підручники, які вони не замовляють, і не поставляє ті книги, які справді потрібні.

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту в 2010-2011 роках поставило не замовлені загальноосвітніми установами підручники і не поставило замовлені, пише "Дзеркало тижня"

Наприклад, Львівська область замовила для своїх першокласників букварі, підготовлені трьома різними колективами авторів. Обласне управління зібрало заявки вчителів, підрахувало: найпопулярніший отримав 90,3% голосів, інші — 5,7 і 4%. В область же завезли тільки один підручник — той, котрий посів... останнє місце в рейтингу

І хоча замовили його 1120 штук, отримали у 21 раз більше — 24 тис. Загалом міністерство, очолюване Табачником, надіслало в Львівську область майже 50 тис. підручників, яких школи взагалі не замовляли.  Це обійшлося в 654 тис. грн.

Водночас, не вистачило коштів на підручники, яких школи дійсно потребують — учням 3-х і 4-х класів не дісталося жодного, хоча область замовила для них більше 570 тис.

А школи Одеської області отримали таку кількість підручників "Русский язык" для 10-го класу, що тепер забезпечені ними на 160%. Перебір коштував держскарбниці 48,20 тис. грн. Однак ті ж десятикласники так і не дочекалися підручників 34 найменувань, вписаних учителями в бланки замовлень. За попередніми розрахунками, їх виготовлення обійшлося б у суму 885,5 тис. грн, яких у міністерстві не знайшлося.

Нагадаємо, нещодавно ДНУ "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" при Міносвіти і науки, молоді та спорту України 19 березня уклало низку угод на друк підручників для 1 класу на загальну суму 61,13 млн грн. Найдорожчими виявились підручники української мови для шкіл з навчанням польською мовою – 647 грн за екземпляр.

Среда 1 февраля 2012

В Украине закрыли EX.UA популярнейший файлообменник. За нарушение авторских прав. Его организаторы и участники подвергаются уголовному преследованию.

Сервисом EX.UA пользовались миллионы украинцев. Если обмен файлами – это преступление, то все мы – преступники. Практически поголовно.

Разгром популярного ресурса милицией рядовые пользователи уже рассматривают как очередные происки антинародного режима Януковича. Хотя в данном случае режим просто стал на сторону отмирающей идеологии карательного внедрения копирайта. Идеологии, которая насаждается повсюду стараниями американских продюсеров и вызывает бурю протестов по всему миру.

В США и Европе файлообменники закрываются постоянно еще с конца XX века. На борьбу с ними брошены все силы медиа-индустрии. Особенно сейчас, когда банкротство компании Kodak показало, что технический прогресс невозможно остановить, и те, кто делал ставки на сдерживание технологий, в конечном счете проигрывают.

Можно понять гигантов киномузыкальной индустрии и рынка программного обеспечения. Они привыкли вбухивать миллиарды в производство хитов, а затем дорого и поштучно продавать копии предметов массовой культуры. Файлообменники снижают их доходы, потому что стоимость отдельно взятой копии множится на ноль.

Законопроект SOPA (Stop Online Piracy Act), внесённый в Палату представителей США 26 октября 2011 года, является финальным рывком "правообладателей" к нашим кошелькам. Авторские права в изложении этого шедевра консервативной мысли выписаны весьма радикально: предлагается блокировать доступ к любому ресурсу, где были отмечены случаи нарушения копирайта.

По сути, идеологи SOPA ставят под сомнение свободный обмен информацией между людьми. Ведь свобода подразумевает возможность выбора, и обязательно найдутся те, кто этим выбором злоупотребляет.

Конечно, свободный обмен информацией не означает возможность пользоваться результатами творчества автора без оплаты его труда, без удовлетворения нормальных мотиваций творить объекты интеллектуальной собственности ради прибыли.

Вопрос только в способе оплаты и в цене.

Чтобы все было по-честному, как того требует рыночная экономика, цену на авторское произведение должен диктовать рынок. И сервис доступа к информации, включающий в себя способ оплаты, должен быть удобным.

Рынок уже выбрал современные технологии доступа к информации, которые делают процесс копирования бесплатным. Выбор потребителей де-факто исключает чью-то монополию на распространение копий ПО или произведений искусства.

Физически невозможно заставить потребителя смотреть телевизор, ходить в кино, покупать CD и DVD-диски, если потребителю удобнее без этого обойтись.

Правообладатели должны научиться получать прибыль в новых условиях.

Нормальный путь к этому – легализация файлообмена на взаимовыгодных условиях для рядовых пользователей, правообладателей и владельцев файлообменников. Сторонам следовало бы сесть за стол переговоров, а не опускаться до разборок – кто халявщик, кто уголовник, кто занимается цензурой и гонится за сверхприбылями в ущерб интересам общества.

Взаимовыгодных решений может быть много, и владельцы файлообменников их озвучивают.

Можно брать абонентскую плату за доступ к секторам платных файлов на файлообменниках, за рекламу, распределяя прибыль между владельцем сервиса и правообладателями.

В идеале, поскольку весь интернет является источником бесплатных копий разнообразной информации, администраторы крупнейших сегментов сети могли бы ввести специальные отчисления
Читать

Суббота 3 сентября 2011

Даючи інтерв'ю для ЗМІ, відомий мовознавець, професор, академік Академії наук Вищої школи України Олександр Пономарів прокоментував особливості вимови прем'єр-міністра Миколи Азарова під час його спілкування українською мовою: "Тут напрошуються дві версії: або Микола Янович відверто знущається над нами, або ж він, вибачте, просто тупий".

За словами Пономаріва, за останній час від Азарова втекло вже п'ять вчителів української мови. Тут одне з двох: "Азаров або не хоче вивчити мову, або не може. Якщо правильне друге твердження, то така людина не здатна ні на що через свою кволість. До речі, кажуть, що від нього вже п'ять учительок української мови пішли, не витримали ...".

У той же час, вказівку президента міністру внутрішніх справ Анатолію Могильову вивчити державну мову і розмовляти нею академік вважає цирком.

"Через місяць він дійсно заговорив, але вистачило цього чиновника на дві-три промови. А тепер пан Могильов знову користується російською. Пересічна людина сприймає це так: "Ви хотіли - я довів, що можу. А тепер відчепіться".

==============

Азаров - просто тупий, хіба не зрозуміло? До речі, а хто в тій банді розумний?

Пятница 26 августа 2011

Дорогі мої співвітчизники!

Вітаю Вас з головним святом нашої держави – Днем Незалежності.

Сьогодні в день 20-ї річниці Незалежності України ми схиляємо голови перед героями, що поклали свої життя для того, що ми мали можливість відзначати це Велике Свято!

Саме в такі дні нація повинна відчувати свою відповідальність за долю та майбутнє власної країни.

Натомість чинна влада пропонує сумнівні політичні видовища, показові судилища, перемивання брудної білизни, інспіровані ідеологічні конфлікти.

Як правило, в усьому світі такими методами користуються політичні сили, які прийнято називати п’ятою колоною. Україна стала унікальною країною, в якій антидержавні справи робляться самою владою.

Всіх нас цікавить лише одне питання: коли в країні відновляться справжні орієнтири та чітка стратегія національного розвитку?

Власне для того, щоб дати свою відповідь на це питання, я і звертаюся сьогодні до вас, шановні й дорогі мої співвітчизники.

Закінчиться правління «п’ятої колони» лише тоді, коли ми разом з вами сформуємо альтернативу нинішній владі. Ми мусимо разом виробити образ сильної та справді незалежної держави, яка постане на українській землі не колись в далекому майбутньому, а будувати яку ми продовжимо, одразу після того як скинемо владу орди.

Зробити це ми можемо лише об’єднавшись навколо принципів, що визначають орієнтири національного розвитку, навколо яких незалежно від можливих політичних і ідеологічних відмінностей повинна бути цілковита і безумовна згода.

Цими принципами визначаються також етичні і світоглядні рамки, за які, на мою думку, не повинен переступати жоден політик в Україні. Без визначення таких рамок, а також чіткого їх дотримання всіма відповідальними політичними силами в Україні, неможливо буде повернути довіру людей до держави, а також взаємну повагу і взаєморозуміння з нашими зарубіжними партнерами.

Наш народ  і світове співтовариство чекають від України визначеності у базових питаннях. Після цього народ і держава отримають перспективу, а політичні спекулянти втратять ґрунт для провокацій і маніпуляцій.

Отже, такими принципами є:

1. Українська держава – це результат і продукт самовизначення українського народу. Тому повага і державний захист усіх культурних та історичних надбань українського народу є святим обов’язком усіх відповідальних політиків в Україні. До цих надбань українського народу належать його мова, культура, традиції, пам’ять про національних героїв та всі визвольні рухи, що ставили за мету незалежність України, свободу людини і соціальну справедливість. Це – ті цінності, які впродовж сторіч утверджував український народ на власній землі.

2. Державний суверенітет і територіальна цілісність України є недоторканими. Будь-які зазіхання на право України здійснювати повний контроль на всій території держави та спроби втручатися у наші внутрішні справи повинні отримувати негайну і категоричну реакцію. Положення Конституції про відсутність іноземних військових баз на території України є нормою прямої дії, яку політики повинні не обговорювати, а виконувати – усіма доступними їм засобами.

3. Свобода слова та свобода переконань, вільна конкуренція ідей і програм є запорукою духовного і морального здоров’я нашого суспільства, сили і дієвості нашої держави. Український народ і український громадянин не повинен жертвувати своєю свободою на користь вождів, партій чи державного апарату.

4. У зовнішній політиці ми дотримуємося принципу європейського вибору України, що реалізовується на основі національної гідності, прагматизму і взаємної поваги.

5. Спільна мова потрібна людям для того, щоб розуміти один одного. Коли ми спілкуємося між собою на побутовому рівні, то таке взаєморозуміння можливе й при наявності багатьох мов. Але тоді, коли справа торкається
Читать

Четверг 18 августа 2011

 

Группа известных общественных деятелей Франции повторно обратились к президенту Украины Виктору Януковичу с требованием немедленно освободить из-за решетки экс-премьер-министра Юлию Тимошенко.

Соответствующее обращение напечатано во французском издании «Le Nouvel Observateur».

Если президент Янукович не изменит свою позицию «относительно несправедливого ареста Юлии Тимошенко», общественные деятели будут требовать от руководителей Европейского союза изменить политику относительно Украины, а также просить Международную федерацию футбола отказаться от проведения ЕВРО-2012 в Украине.

«За этим судебным процессом, господин президент, скрывается очередное позорное покушение на основополагающие право каждого гражданина, когда тот отстаивает свою честь в суде. Речь идет о недопустимое решение и отвратительный поступок, который противоречит принципам любого законодательства, Конституции и демократии, и кроме того, чреват серьезными последствиями для имиджа вашей страны в мире», - говорится в письме.

«С учетом того, какие усилия прилагает Европейский Союз для распространения ценностей солидарности и терпимости, такой поступок (арест Тимошенко) оскорбляет чувства каждого настоящего демократа», - отмечают они.

Учитывая это, общественные деятели Франции будут представлять «дело Тимошенко» в Европейском суде по правам человека, институте, который является неотъемлемой частью Совета Европы, а также в Суде Европейского Союза.

Кроме того, они обратились с официальным призывом к верховному представителю ЕС по иностранным делам Кэтрин Эштон для того, чтобы Евросоюз «пересмотрел статус Украины в настоящем и будущем».

«Если всего этого недостаточно, чтобы изменить вашу позицию относительно этих несправедливых условий заключения вашей соотечественницы, мы также будем требовать от Международной федерации футбола отказаться от предстоящего Чемпионата Европы, который по договоренности должен пройти с 8 июня по 1 июля 2012 года на территории вашей страны », - говорится в письме Януковичу.

 «Знайте же, господин президент, что решение про все эти инициативы не далось нам с легким сердцем. Однако наблюдая пародию на правосудие, в которую превратился нынешний процесс над Юлией Тимошенко, единственный суд, который имеет вес в глазах каждого гуманиста и соответствует основополагающим, по нашему мнению, ценностям, это суд нашей совести!", - резюмируется в документе.
Вторник 16 августа 2011

 У цих матеріалах – жодного натяку на заперечення Голокосту, що, до речі, заборонено законодавством багатьох країн. Утім автор, Герберт Тідеманн, критично ставиться до окремих сторінок історії, які не тільки стали загальновідомими легендами, але й з часом обросли величезною кількістю вигадок та пропагандистської брехні.

Чи відомо, наприклад, читачеві, що трагедію у Бабиному Яру свого часу заперечував Микита Хрущов? Чи відомо, що докази масових вбивств євреїв у цьому місці не ліпляться докупи? Інша теза: заявлена кількість жертв не співпадає з кількістю євреїв, які станом на 1941-й рік могли перебувати у Києві під німецькою окупацією. Саме на цьому ґрунтуються твердження автора про те, що насправді Бабин Яр є більше новітнім міфом, аніж об’єктивною правдою.

Але що може стояти за такою неправдою? Намагання перебільшити трагедію? Намагання московської влади перекласти відповідальність за свої злочини на будь-яку іншу сторону? Нам сьогодні вже відомі подібні факти, коли за у розстрілі польських офіцерів біля Катині Москва звинувачувала гітлерівців. І так само з’являються роздмухані процеси як у випадку з Іваном Дем’янюком. Нарешті, і звинувачення проти вояків УПА виглядають як намагання перекласти чиюсь вину на плечі тієї воюючої сторони, яка не опинилася у числі переможців Другої світової війни.

Пропонуємо читачеві ознайомитися з твором Герберта Тідеманна та спробувати самостійно визначитися з оцінками його об’єктивності.

Завантажити матеріали ТУТ :

Герберт Тідеманн. Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

Вас багато що вразить. Особисто мене найбільше вразили два моменти.

Перший - яким чином можна було плакатом, розклеєним у палаючому Києві 28 вересня повідомити ВСІХ євреїв про те що на 8.00 29 вересня потрібно зібратися З РЕЧАМИ? ДЕКІЛЬКОМ ДЕСЯТКАМ ТИСЯЧ ЄВРЕЇВ ЗІБРАТИСЯ З РЕЧАМИ НА РОЗІ МАЛЕНЬКИХ ВУЛИЦЬ? Ви собі уявлеєте таке? Я - ні.

Друге. Дійсно, а чому євреї ЖОДНОГО разу не вимагали проведення криміналістичних експертиз, розкриття поховань і опознання? На відміну від тих же поляків які багато років вимагають такого на рівні Президентів в Катині, Биківні, Харкові? І ще, чому ми стільки років шануємо невідомо що в Бабиному Яру і не вшанвуємо біля ВСТАНОВЛЕНИХ ПОХОВАНЬ Биківні сотні тисяч наших громадян закатованих ЧК/НКВС? Я вже уявляю ту істеричну клоунаду що почнеться наприкінці вересня в Бабиному Яру...

Знов з нас будуть робити дурнів, а ми будемо підігравати...

Суббота 13 августа 2011

Міністерство закордонних справ Італії запросило посла України в цій країні, щоб висловити йому стурбування, з яким Італія слідкує за процесом над колишнім прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко.

У повідомленні на офіційному сайті МЗС Італії ствержують, що під час зустрічі італійська сторона відзначила необхідність повного дотримання основних прав людини, норм правової держави та прозорості судового процесу відповідно до демократичних принципів та міжнародних стандартів судової практики.

Видання нагадує, що раніше через арешт Ю. Тимошенко був викликаний посол України у Франції.

==============================

Невже ці тупорилі бандюки ще не зрозуміли, що наступною їм покажуть червону картку?

 

123Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены