<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Союз читателей
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (2)
ZOG (1)
бабло (106)
війна (10)
влада (54)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
герої (50)
гетто (67)
гниды (87)
гої (121)
гра (11)
Гроші (11)
діти (3)
євреї (76)
жиди (48)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (50)
КГБ (5)
Київ (5)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (94)
маца (1)
міфи (78)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (4)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
СРСР (3)
суд (1)
сша (6)
терор (20)
фарс (5)
фото (2)
ФСБ (2)
Хабад (64)
Хрень (94)
цены (1)
ЦРУ (1)
#

Календарь

 Октябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Суббота 3 октября 2015
Сообщение прочтено 346 раз
Робер | 2015-10-03 08:47:17

Книга А.Кузнецова «Бабий Яр» почему-то называется "романом-документом". Хотя по форме и по содержанию, это "произведение" является собственной фантазией Кузнецова, состряпанной по заданию КГБ, или творением самого КГБ.  В книге не используются никакие документы - лишь выдумки, слухи военного времени и пропагандистские разработки спецслужб. 
Почему же не стоит верить Кузнецову (здесь вы можете узнать о нем подробнее) или другому автору создавшему эту низкопробную лживую поделку?
Вверху, на снимке из немецкого архива видно как на Крещатике киевляне в сентябре 1941 года слушают громкоговоритель на автомобиле 637-й роты пропаганды. Два громкоговорителя на крыше направлены в разные стороны - вперед и назад.

Такой автомобиль является прекрасным средством массового оповещения - за пол-дня можно было объехать все улицы Киева того времени и оповестить всех жителей города. И мы видим, что немцы именно так оповещали киевлян. На нижнем фото мы снова видим этот автомобиль в Киеве - на его крыше рядом с громкоговорителями сидит солдат.

Профессор Ф. Богатырчук вспоминает, что когда в 24 сентября 1941 года в Киеве начались взрывы и пожары (подробнее об этом здесь) немцы через радиорупоры предупредили население Киева быть готовым к поголовной эвакуации. Понятно? Через радиорупоры предупредили всех. Возможно даже не только с помощью автомобилей с громкоговорящими установками, но и с помощью существовавшей в городе сети оповещения - той, через которую на 1 мая и 7 ноября до войны транслировали марши. Согласитесь, это самый простой, доступный и эффективный способ оповещения.
А что пишет автор(ы) книги «Бабий Яр»? Пишет, что якобы 28 сентября "на заборе наклеили серую афишку на плохой оберточной бумаге, без заглавия и без подписи: "Все жиды города Киева и его окрестностей должны явиться в понедельник 29 сентября 1941 года к 8 часам утра на угол Мельниковской и Дохтуровской..."". (Кстати, представляете себе всех евреев Киева на углу??)
 
В тот день 28 сентября 1941 года Киев выглядел вот так (больше фотографий здесь):

...
Читать
Воскресенье 8 марта 2015
Сообщение прочтено 197 раз
Робер | 2015-03-08 11:24:20

Eustachy Rylski

Польська Gazeta Wyborcza розповіла про російську класичну літературу, переказавши  відомого польського письменника Євстахія Рильського: 

«Якби зараз жили Тургенєв, Чехов, Толстой, Достоєвський, у мене немає сумніву що вони б підтримували Путіна», - сказав Євстахій Рильський під час зустрічі з читачами в Старому театрі в Любліні.

Рильський сказав, що багато років тому його спокушала Росія, але насправді це була російськість, а це не завжди означає одне й те ж саме.
- Це як фатальна жінка. Хтось каже вам: залиш цю жінку, вона не гідна тебе. Ти гірко про те пошкодуєш. Але я ризикнув на роман з нею. Я думав, що там багато чудових речей, сміливості, поки не зрозумів, що вона груба і паскудна - сказав автор роману «Стан».
Сьогодні зваблений російськістю письменник знає, що Росія не виключає великої війни, що вона до неї готується.
...
Читать
Пятница 12 декабря 2014

Недавно министр культуры России Владимир Мединский назвал Россию «Рашка-говняшка». Вот полностью фраза Мединского:

«В чем я не вижу смысла — это снимать киноленты на деньги Министерства культуры, которые оплевывают выбранную власть, даже не критикуют. Это про тех, кто снимает кино по принципу "Рашка-говняшка". Зачем? Какой-то государственный мазохизм. Этого мы делать не будем, в остальном поддерживаем широкий спектр фильмов».

"РАШКА-ГОВНЯШКА" - Владимир Мединский, министр культуры России.

По этому поводу российский обозреватель Матвей Ганапольский пишет:

"Думаю, что нам за употребление этого словосочетания про «Рашку…» следует Мединского даже поблагодарить, ведь он его легализовал. Отныне этот «говнистый перл», произнесённый устами самого министра культуры, СМИ могут безбоязненно употреблять в публикациях. А если придёт Роскомнадзор, нужно всего лишь показать им оригинал и напомнить, кто именно посчитал, что подобное можно произносить вслух. Так что полезное начинание Мединского тут налицо."

А вот что сказал известный писатель Виктор Шендерович:

"«Рашка-говняшка» останется и будет намертво связано с именем этого государственного деятеля. ... он этим войдет в историю. Вот помянёте мои слова. Знаете, часть лица – нос, поэт – Пушкин, фрукт – яблоко, Хрущев – кукуруза. Какие-то ассоциации, вот первое что приходит на память...  Язык, он действительно очень… его пробивает таким разрядом тока и жестко связываются слова, ассоциативный ряд называется. Ничего с этим не сделаешь. Хрущев – кукуруза, хотя кроме этого этот бог знает, чего - и хорошего и плохого: от освобождения сталинских узников до расстрела в Новочеркасске – бог знает чего, а осталась кукуруза. Прилепилась словцо. Так вот помяните мое слово – будем вспоминать через десять лет: А кто у нас был? А вот этот – «Рашка-говняшка» - вот все."

Ну что же, видимо всем блоггерам пора вводить выражение «Рашка-говняшка» в теги и категории - оно уже стало легальным и официальным!

Кстати, именно Мединский первым рассказал о том, что русские имеют одну лишнюю хромосому!

 

Читайте также:

Кремлю выгодна дегенерация общества

 

Суббота 9 августа 2014
Сообщение прочтено 236 раз
Робер | 2014-08-09 10:21:24
Імідж для тоталітарної Росії надто істотна складова зовнішньої політики Росії, щоб Путін її довірив будь-кому іншому, окрім себе. 

У перший термін його президентства ціла плеяда російських олігархів, з першого погляду без видимих причин, подалася на Захід. Причому головні країни їхнього розселення розташувалися у Західній Європі: короткий переліт, більшість розуміють погану англійську, якою добре володіють посткомсомольські нувориші. Але за цим олігархічним виїздом стояв Путін, і він мав чіткий план, яким чином використати їхні гроші і марнославство на свою користь. 

Недаремно найзначніша частина олігархічного десанту висадилася у Великій Британії, жорстка проамериканська політика якої завжди дратувала Путіна. Менша група осіла у Франції. 

Перші кроки цих повірених представників Путіна були доволі несподіваними, вони зайнялися скуповуванням футбольних клубів: Роман Абрамович купив Челсі, Алішер Усманов – значну частину акцій ФК Арсенал, Дмітрій Риболовлєв придбав контрольний пакет акцій (66,7%) ФК Монако (решта 33,3% залишається у власності уряду Монако). 

Німеччиною як колишньою країною перебування самого Путіна займається Газпром. З 2007 року саме він є титульним спонсором “Шальке-04″, футболісти грають у формі із символікою кремлівської газової монополії. За оцінками експертів, команда щорічно отримує від концерну 15-17 млн євро, контракт розрахований до 2017 року. Євродепутат від Соціал-демократичної партії Німеччини Александр Ламбсдорф після окупації Криму заявив, що настав час “задуматися про демократичні принципи і припинити носити футболки із логотипом “енергетичного розбійника”. Але жодних висновків керівництво клубу не зробило, і переймається лише тим, як покращити імідж РФ і Газпрому в очах власних вболівальників. 

...
Читать
Среда 4 сентября 2013

Голова Харківської облдержадміністрації етнічний жид і українофоб Михайло Добкін обізвав відомого українського мовознавця Юрія Шевельова "пособником" фашистів".

Про це чиновник написав у своєму Twitter , коментуючи інформацію про наміри влади Харкова зняти дошку Шевельову.

"Юрій Володимирович Шевельов - зрадник, дезертир, пособник фашистів в окупованому Харкові. Ось він кумир Жадана, Варченок, Авакова та інших", - написав він.

 

Коментуючи той факт , що в Харкові, незважаючи на перешкоди, відкрили дошку Шевельову, він написав: "Мерзотники фашистські своєму фашистському мерзотникові дошку прибили. Похапцем і в темряві, як і личить зрадникові".

Як відомо, у Харкові на два дні раніше запланованого відкрили меморіальну дошку мовознавцю - славісту, історику літератури та громадському діячеві Шевельову.

Офіційне відкриття дошки планувалося на 5 вересня, але подія відбулася ввечері 3-го , "в надзвичайному і позаплановому режимі".

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Українська правда

Воскресенье 5 мая 2013
Сообщение прочтено 215 раз
Робер | 2013-05-05 22:39:55
Сербский язык не так уж близок к украинскому. По крайней мере, если к вам заговорят на улице, вы мало что поймете. Разве похитит одно-два словечка. Но их «Молим» (прошу) и «слава» (спасибо) - не могут не очаровывать.

Народ, который у нас ассоциируется со столбом православия на Балканах, вскоре может потерять один из признаков исторического тождества.

Оказывается, сербы стоят перед неизвестной пока для нас проблемой. С первого класса сербы учат и кириллицу, и латынь. И пишут по-сербски обеими алфавитами. Это связано с традициями еще социалистической Югославии и желанием ради укрепления этнического единства создать сербохорватский язык. Общий язык, которой хорваты писали латиницей, а сербы - кириллицей. Чтобы не возникало проблем с пониманием одних со вторыми, в школах изучали оба варианта написания.

Это сыграло злую шутку во времена глобализации: среднее и молодое поколение сербов начало отдавать предпочтение латинскому алфавиту. Поэтому сейчас в православной Сербии большинство газет и книг издаются латиницей. В Новом Саде вы практически не заметите надписей кириллицей. А компьютер с родными «аз-буки-ведямы» вы вообще не найдете, печатая одним пальцем письма латиницей в Украине.

Борьба за кириллицу стала важной частью национально-патриотического движения сербов. Но, похоже, это борьба уже проиграна. За 10-20 лет сербская кириллица станет частью истории и будет выполнять разве что функцию торжественного декоративного оформления. А некогда, именно она была символом национального духа в двух империях, в которых сербы боролись за выживание - Оттоманской и Габсбургской.

Теперь кириллических государств в мире осталось всего четыре -  Украина, Россия, Беларусь и Болгария.

Несколько лет назад подобную идею - введение латиницы в украинском языке - горячо отстаивали несколько галицких интеллектуалов. Мол, это поможет нам защитить свою идентичность перед всепоглощающим русским языком, надвигающимся с востока.

Сейчас, благодаря интернету и социальным сетям, все чаще приходится писать письма и латиницей. Вполне возможно, что подобно сербской ситуации, у нас невольно будет развиваться и писания текстов латинским алфавитом. Особенно среди молодежи. Будут ли печататься такие тексты?

Кто знает, что нас ждет в будущем. Но процессы идут. И за ними никто не стоит, кроме всемирного развития.

Четверг 28 февраля 2013
Сообщение прочтено 218 раз
Робер | 2013-02-28 17:59:20

Когда говорят о том, что нельзя зачеркивать советский период в истории России, то не понимают простой истины - мы бы и рады были все это зачеркнуть, да не зачеркивается пока. В обществе все еще работают мифы, создание большевиками в оправдание своих злодеяний против России и русского народа.

Как нормальный человек относится к генералу Власову? Правильно, как к предателю Родины. Потому что он и есть предатель. Когда некоторые возражают, что Власов хотел России добра, что в случае победы Гитлера он мог бы создать в рамках германской империи русское государство и спасти русских от тотального уничтожения. Все это можно рассматривать и спорить об этом, но Власов - предатель. Более того, в сознании советских людей он запечатлён именно как главный предатель.

Но сравним поступок Власова с поступком Ленина. И мы с удивлением и ужасом (для советских) увидим, что то, что Власов задумывал, Ленин осуществил.

Когда нам говорят, что политические взгляды не являются оправданием предательства, это верно. Власов явно созрел для своей осознанной антисоветской работы не за ту пару месяцев, что был в плену. И взгляды эти у него, безусловно, были. Но разве это его оправдывает?

Ленин был за мировую революцию, но разве это оправдывает его поведение по отношению к Отечеству?

Почему Власова нельзя оправдать на основе идеологии, а Ленина можно? Какое нам дело до субъективного желания Ленина осчастливить человечество? Я тут не ставлю абстрактного вопроса, у меня вопрос конкретный, почему Власов виновен, а Ленин за куда большие преступления не виновен? Объяснить это можно только тотальной промывкой мозгов советских людей.

И так, что совершил Ленин, и что совершил Власов.

Во время войны против врага в Первую мировую войну, а германский империализм был враг более сильный, чем Гитлер, Ленин перешел на сторону врага. Он выдвинул лозунг «превратим войну империалистическую в гражданскую».

Но ведь Власов сделал ровно то же самое. Он призвал к гражданской войне, ибо было понятно, что в сложившихся условиях значительная часть русских все равно будет за советы. Он, как и Ленин, предложил создать новую систему власти, новую экономику, новую страну. И так же как и Ленин пытался это сделать, опираясь на немецкие штыки.

Рассмотрим вопрос, в каких условиях Ленин и Власов перешли на сторону врага. С Власовым история темная. Это мог быть осознанный поступок, и могло было быть случайностью. После того как Сталин бросил его армию на верную гибель, и на его глазах происходило это страшное избиение, а противопоставить немцам было просто нечего, у генерала вполне могла поехать крыша. Опять же это никак его не оправдывает.

Но Ленин ведь не воевал. Он сидел себе в Швейцарии. Потом немцы доставили его прямиком в Россию. И до сих пор спорят, был он германским шпионом или не был? Т.е. речь идет о реальной вербовке, потому что и идиоту последнему ясно, что Германия в условиях войны с Россией могла пропустить через свою территорию и с шиком доставить только тех персонажей, которые будут работать на развал России.

А если бы Ленин приехал в Россию вот так при царе и стал бы работать против страны, это бы назвали изменой родине? Т.е. Ленина через границу немцы перебрасывают в Россию, и он начинает свою деятельность по развалу страны, но при царе. Вел бы пропаганду – долой войну, повернем штыки против своего правительства и пр. ? Если бы это было при царе, то тогда любой дурак бы сказал, что он предатель Родины и достоин виселицы.

Все дело затемняет то, что царя у власти уже не было. У власти были революционеры кадеты, а потом социалисты. И Ленина приняли эти революционеры как своего, ибо они боялись не Ленина, а монархистов, они боялись реставрации монархии, и в этом смысле видели в Ленине союзника.

На самом деле, дело выгляди еще гаже, чем даже, если бы Ленин прибыл в воющую страну при царе и начал бы бороться за ее поражение от Германии. Ленин прибыл в Россию революционную, и начал бороться
Читать

Пятница 18 января 2013

ВО "Свобода" подасть до суду на газету "Daily Mail" у зв'язку із спотворенням резонансного висловлювання народного депутата Ігоря Мірошниченка про голлівудську актрису Мілу Куніс.

Про це заявив лідер політсили народний депутат Олег Тягнибок в інтерв'ю газеті "Форум", що видається в США російською мовою і орієнтована на жидівську діаспору. 
 
"Щодо скандалу з Мірошниченком - ми подаватимемо до суду на газету "Daily Mail" (яка приписала нам слова) про "брудну жидівку", - сказав Тягнибок.
 
На його думку, вжите Мірошниченком (без епітета) слово не є образливим в українській, а особливо в західноукраїнській, мовній традиції, так що це тема не для політиків, а для учених-філологів. "Я вже не входжу у філологічні дискусії про використання цього слова в польській або словацькій мовах", - додав Тягнибок.
 
Крім того, це було спілкування в соціальних мережах, звернув він увагу: "Це що, була заява партії? Хоча ми і не відхрещуємося від цього".
 
Тягнибок заявив також, що націоналізм очолюваної ним політсили не припускає ненависті до чужого. "Офіційна лінія "Свободи" не була, не є і не буде ні ксенофобською, ні антисемітською, ні антиросійської. Я в цьому вас переконую. Ви ніколи не побачите жодних заяв і законопроектів про це. Це усе брудні інсинуації", - підкреслив він, підсумувавши: "Ми - партія проукраїнська".
 
Водночас, українське суспільство гіпертолерантне, переконаний політик. "І ця надмірна толерантність нам шкодить, завтра створюватиме нам проблеми. Я б дуже хотів поводитися як ізраїльтяни - закони нам потрібно такі, як у вас, ухвалювати, вчити людей, що потрібно любити свою націю, свою батьківщину і свою мову, плюс питання громадянства і питання повернення тих, хто виїхав", - розвинув Тягнибок думку.
=============
Нагадаємо, газета "Daily Mail" із посиланням на двох жидівських рабинів привела російську транслітерацію слова "жидівка" і вигадала для нього значення "брудна юдейка". Скандальні подробиці в статті

Раввины-аферисты обманули Премьер-Министра Украины Николая Азарова

 

Воскресенье 30 декабря 2012
Спостерігаю в стрічці черговий народний холівар "Про жидів і українців". Дивуюсь... А де поділись історики? Не на загал, а ті, хто може аргументовно внести трохи суті в словесні перекидушки "ти дурень - ні ти дурень"... Ну має ж бути хтось, хто розбере мухи від котлет!

Про терміни... Давайте припустимо, що слово "жид" звалилось в мову не з неба, а звідкись. Звідки? Напевно є чітке походження, серед слів іншомовного походження. Якщо так, то де саме побутував термін? А де його не було взагалі? Коли, чому і для кого термін набув образливого звучання? Припускаю, якщо відверто і українцям і євреям поговорити про причини холівару, то почервоніти доведеться обом сторонам діалогу і далеко не за слово "жид". Ну чому сь же поляки від Żyd в істерику не впадають, польскі іудеї також. Для німців Jude, для іспанців – Judio, також не катастрофа. Чому деякі інтернетні євреєзахисники так рефлексують на звичайне слово? Я не мовознавець, але скільки разів у ШЕВЧЕНКА було використане "єврей", а скільки "жид"? То що, Кобзаря в антисеміти першим запишемо?

Чи ставитись до слова "жид", як до самоназви народу на території України? Чекайте, а хіба в інших країнах євреї не самоназивають себе своєю рідною мовою? Напевно в Україні те, як сам себе називав народ і те, як народ називали сусіди по країні, було двома різними словами... і хто сказав, що одне з них обовязково в лайливому сенсі? А чи не від "Їдн" і пішло Старим Світом різномовне jew, jude, judio... 
А в кого "жид" викликає виключно негативну реакцію? От, наприклад, візьмемо цілком поверхневе (в сенсі, що лежить на поверхні – доступне) джерело – Вікі: "в російській мові «жид» (рос. жыд) набуло негативної конотації, а власне етнонім «єврей» був запозичений койне Московії з болгарської — евреин (макед. — евреин, серб. — Јеврејин); також етнонім «москаль», або ж «московит» — яке з часом, з міркувань розбудови унітарної Імперії, облудно трансформовано в прикметник «русскій», з одночасним табуюванням історичного етноніма москаль; та українці досі вільно, не ображаючи нікого, вживають етноніми — німці (хоча вони і не німі), а їхня самоназва — Deutschen), угорці — magyarok, фін — suomalainen, китайці — хань, тощо." (с) Підкреслю – "в російській мові... набуло негативної конотації". Виходить підстави для використання слова є... тепер щодо "чи сприймати як образу"... (і чому це у нас так тримаються за образливий сенс притаманний РОСІЙСЬКОМУ вжитку?)
...
Читать
Вторник 25 декабря 2012


українська мова,євреї,жиди,українофобія,русифікація

До редакції Українських Видань “Інституту для вивчення СССР”.

Я довідався, що після видання моєї монографії — “Жидівська автономія на Україні” - виникли сумніви щодо уживаних мною термінів “жид” і “жидівський” замість прийнятих у Совєтській Україні “єврей” і “єврейський”.

З приводу цих сумнівів стверджую, що термін “жид” є властивий українській мові як теж іншим слов’янським мовам (наприклад: польська, чеська, білоруська), уживання його в згаданих мовах є природне і не має зневажливого характеру, як у мові російській. Уважаю, що в Совєтській Україні приписано уживати виключно слова “єврей” зі святенництва, щоб не викликати у читачів, котрі звикли до образливого сенсу слова “жид” у російській мові, запідозріння автора в антисемітизмі. Очевидно, ніхто з читачів моєї Монографії не запідозрить в антисемітизмі її національно-жидівського автора.

І справді, я уживаю послідовно цієї термінології в моїх українських творах уже з 1918 р., коли я почав говорити та писати українською мовою. Так, уже моя перша більша праця в українській мові — “Листи жидівського соціял-демократа про Україну”, котру я видав у Відні в 1921 р., уживає виключно термін “жид”.

Так само моя стаття про становище жидівства в СССР, надрукована в ч. 16 “Українського Збірника” в “Інституті для вивчення СССР” у Мюнхені, уживає термінів “жид”, “жидівський” і т. д. Взагалі, я засадничо ніколи не погодився б на уживання терміну “єврей” у моїх українських працях, бо добачав би в тому святенництво та боягузство.

ІІроф. д-р Соломон Ґольдельман

Єрусалим, січень 1964.

 

123Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены