Міністерство освіти поставляє у школи підручники, які вони не замовляють, і не поставляє ті книги, які справді потрібні.

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту в 2010-2011 роках поставило не замовлені загальноосвітніми установами підручники і не поставило замовлені, пише "Дзеркало тижня"

Наприклад, Львівська область замовила для своїх першокласників букварі, підготовлені трьома різними колективами авторів. Обласне управління зібрало заявки вчителів, підрахувало: найпопулярніший отримав 90,3% голосів, інші — 5,7 і 4%. В область же завезли тільки один підручник — той, котрий посів... останнє місце в рейтингу

І хоча замовили його 1120 штук, отримали у 21 раз більше — 24 тис. Загалом міністерство, очолюване Табачником, надіслало в Львівську область майже 50 тис. підручників, яких школи взагалі не замовляли.  Це обійшлося в 654 тис. грн.

Водночас, не вистачило коштів на підручники, яких школи дійсно потребують — учням 3-х і 4-х класів не дісталося жодного, хоча область замовила для них більше 570 тис.

А школи Одеської області отримали таку кількість підручників "Русский язык" для 10-го класу, що тепер забезпечені ними на 160%. Перебір коштував держскарбниці 48,20 тис. грн. Однак ті ж десятикласники так і не дочекалися підручників 34 найменувань, вписаних учителями в бланки замовлень. За попередніми розрахунками, їх виготовлення обійшлося б у суму 885,5 тис. грн, яких у міністерстві не знайшлося.

Нагадаємо, нещодавно ДНУ "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" при Міносвіти і науки, молоді та спорту України 19 березня уклало низку угод на друк підручників для 1 класу на загальну суму 61,13 млн грн. Найдорожчими виявились підручники української мови для шкіл з навчанням польською мовою – 647 грн за екземпляр.

Присвоєння Шевченківської премії чи не щороку супроводжується скандалом. Цей рік наче виняток. Лауреатами премії з літератури стали Петро Мідянка за збірку поезій 2010 року «Луйтра в небо» і Володимир Рутківський за історичну трилогію для дітей «Джури» 2007-1010 рр. («Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен»). Ми взяли коротке інтерв’ю в пана Рутківського. 

Пане Володимире, поділіться, будь ласка, своїми першими враженнями після того, як ви дізналися, що стали лауреатом Шевченківської премії.

Ця премія, як і для всіх письменників, для мене означає дуже багато, адже це найбільш почесна премія в Україні.

Чесно зізнатися, я не був переконаний у своїй перемозі, хоча в пресі мені її пророкували. Особливо завдячую літературознавцеві Кості Родику, який допомагав мені в інформаційному просторі. Він є організатором премії «Книжка року», і для мене думка Кості дуже важлива.

Я собі думав, навіть якщо не буде Шевченківської премії, то всі добрі слова про мою творчість здатні замінити її. Я не ганяюся за грошовими еквівалентами, мені просто важливе тепле слово про мою роботу.

Щодо самої премії… Я висувався вже кілька разів. Торік мої захисники зіткнулися з захисниками книжки Василя Шкляра з його «Залишенцем». Тож у мене не було якось завищеної самооцінки. Я знав, що в мене й цього разу доволі сильні суперники. Це Петро Мідянка, деякі речі якого вважаю просто геніальними. Мирослав Дочинець – теж досить чудовий, бачить з середини свій текст…

Звісно, була неабияка радість, коли мені зателефонували й сказали, що я отримав премію.

Ви вже придумали, на що потратите гроші (250 тисяч гривень)?

Якби це було двадцять років тому, я б, не задумувався, на що їх витратити… Я сам своїми руками вицюкав собі двоповерхову хату з ракушняку.

Своїми руками?

Аякже! Письменники не тільки сидять за столом, як майстри слова, а ще й можуть бути майстрами на інші руки. Тож потратив би на будинок…

А ще більше я люблю мандрувати. Тому поїхали б з дружиною в Карпати чи любу моєму серцю Угорщину… Та оскільки мені вже 75 років і мандрівками не дуже пахне, то я, порадившись з друзями, вирішив, що було б непогано покласти цю премію на депозит і за відсотки від неї створити якусь премію для дитячої літератури. Нехай би називалася «Джури».

От ми зараз носимося з цією ідеєю, як з писаною торбою. Це буде така собі альтернативна премія Лесі Українки, яка дуже задержавлена. Наприклад, її дають не тому, що твір цього вартий, а тому що якийсь «регіон недоохоплений». А наша премія буде суто за досягнення в дитячій літературі.

Дитячі письменники, на мою думку, це найбільш затуркана, зацькована частина нашого письменництва. І це буде деякою підтримкою для них, бо сума буде більш-менш така, що дасть можливість письменникові бодай з рік посидіти над своїм текстом, без поспіху, не кидатися в якесь заробітчанство. Адже мені відомо, у якому стані дитяча література. Знаю, що члени Шевченківського комітету з величезними труднощами давали мені цю премію. Бо побутує така думка, що дитячим письменника нічого не треба і що в них є своя премія імені Лесі Українки, яка становить близько десяти тисяч гривень. Але ж тут різниця в грошовому еквіваленті просто божевільна.

Ну, і дещо віддам жінці за борщі, які вона варила для мене, коли я писав.

Торік Василь Шкляр відмовився приймати Шевченківську премію доти, поки не звільнять Табачника…

Як кажуть, гроші не пахнуть. Мені ця премія все-таки потрібна для іншої премії в дитячій літературі. А якщо говорити по совісті – то Василь Шкляр правий.

Знаю, що зараз іде тиск на все українське в гуманітарній сфері, і не тільки. Іде перекручування, просто шулерство,
Читать

Азаров сегодня сказал: От того, что кто-то ломает заборы - денег не прибавляется.

Десятый раз перечитываю эти умнейшие слова и понимаю какая бездна глубокого смысла в них заложена.

Теперь по схеме мудреца Азарова можно сказать: От того, что кто-то ходит на митинги - денег не прибавляется

Или: От того, что существует оппозиция - денег не прибавляется

Или так: От того, что кто-то требует выплаты денег - денег не прибавляется

А можно и так: От того, что кто-то требует выпустить Тимошенко - денег не прибавляется

Мудрый старик обозначил смысл нашего существования - ДЕНЬГИ

А впрочем, раньше чиновники изъяснялись куда более изыканно, вспоминается бессмертное "трамвай построить это не ешака купить".

Дізнавшись про те, що Межигір’я стало тепер рекреаційною зоною, я уявив собі ці одухотворені вервечки трудящих, спортсменів з м’ячами, луками, списами і туристів з мангалами. А на воротах – усміхненого господаря, який радісно вітає гостей.

Ну хіба це справді не покращення життя?

Ще й яке покращення. От тільки на ідеологічному фронті у нас повний провал. Або, як казав тов. Сталін, запаморочення від успіхів.

Пригадайте, як не так давно у Росії судили хлопчину, який в Інтернеті щось там негарне писав про кацапів. Їхня ФСБ вирахувала його без проблем і притягла до відповідальності. А тим часом у нас може хто завгодно писати про українців різні свинства і нічого йому за те не буде.

Може, тому що у нас зараз влада належить виключно росіянам? Ось і президент позитивно відгукнувся про законопроект на захист російської мови. Ну, я йому не дивуюся. Це його рідна мова, от він її, як уміє, так і плекає.

Але що ж нам, бідолашним аборигенам робити? Як нам себе захистити?

СБУ знову ж таки захищає не нас, україномовних, а тих других. От я б і запропонував іншу назву для цієї поважної установи – СБРУ. А то якось незручно я себе почуваю.

Купив недавно футболку… Ну, цю… „Спасібо…” цим… за… цього… А тепер не знаю, чи можу її вдягнути, бо чую, що УБОЗ полює за тими футболками. Таке враження, що я сів у машину часу і повернувся років так на 25.

Скромний працівник стадіону „Динамо” Андрєй Саламатов, якого начебто з роботи уже звільнили, хоча сам він каже, що ніхто його не звільняв, ставши в позу Валуєва, виклав в Інтернеті свій погляд на нас, аборигенів: „Украинской нации никогда не было, нет и не будет! „Украинская нация” и “украинский язык” – это исскуственные химеры созданные для расчленения и уничтожения Русского народа.

Все “украинцы” – это Русские, или “бывшие” Русские, а “Украина” Русская земля, оккупированная подонками и предателями, целенаправлено переплавливающими Русских людей в высосаных из пальца “украинцев”, а по сути делающих из них анти-русских.

Мирится с этим невозможно, это будет соучастием в преступлении. Нет никакого смысла в существовании нескольких Русских государств, а значит мы должны объединится в одно Российское Государство”.

Та це ще не все. Саламатов “В Контакте” перебуває в групах “НКВС”, “Наша родина СССР”, и “Я чекист”, а в мережі „Мой мир” у розділі “коротко о себе” вказав: “Советский человек – гражданин некой Украины, надеюсь ненадолго…”

Ну ФСБ точно б знала, що з таким типом робити. А СБУ? Невже вона не бачить тут заклику до повалення існуючого ладу? Ні? А якщо на хвильку відірватися він здування порошинок зі свіженьких пагонів? Якщо, наприклад, викликати громадянина і поцікавитися: а хто ж то такі ті „подонки и предатели”, які окупували „русскую зємлю”? А раптом виявиться, що то Кабмін на чолі зі знатним капустоводом? Або ще й гірше – з цим… котрий… на майці? Бо ж вони начебто ніколи не заявляли, що „савєтскі люди”.

Нє, я б за такі прорахунки погони не давав, а зривав.

Окремо питання до Суркіса. А що якби хтось оте саме написав про вашу націю? Були б якісь наслідки? Тому візьмемо ще один бік ідеологічного фронту – ксенофобію. Читай – антисемітизм. Воно, звичайно, як подивитися на українських євреїв, то семітів там удень з вогнем не знайдеш. Не той фасон. Так що у нас із цим ділом усе гаразд, незважаючи на усі камлання Рабіновича і Фельдмана. Я б їм так сказав: пацани, ви в дзеркало дивилися? Які ви семіти? Ну, на крайняк ліца кавказкой національності.

Але ворог не дрімає. А хто виявився ворогом старозавітного народу? Не повірите: цигани! Мало того, що вони вимагають,
Читать

В субботу, 10-го сентября, в 19:15 рейсом авиакомпании "Аэросвит" городской голова украинофоб Одессы Алексей Костусев рейсом авиакомпании "Аэросвит" вылетел в Израиль.

Никакой информации о цели этого визита в официальных источниках обнаружить не удалось: официальный сайт города Одессы, как и пресс-служба мэрии не говорят об этом ни слова. Ничего не знают о месте нахождения Костусева и в департаменте информации Одесского горсовета.

В момент пересечения границы мэр Одессы привлек внимание бдительных израильских спецслужб. Опытные физиономисты заподозрили его в употреблении наркотиков, в связи с чем он был подвергнут унизительной процедуре тотального досмотра, предполагающей полное раздевание и просвечивание на специальной аппаратуре.

Костусеву не помогли ни протесты, ни дипломатический паспорт, которым он уже не будучи депутатом Верховной Рады Украины, продолжает незаконно пользоваться.

В ходе досмотра наркотики обнаружены не были, хотя всех подозрений спецслужб это не развеяло. Изъятые при обыске 12 тысяч долларов США были возвращены владельцу.

Напомним, в минувшие выходные продолжилась череда громких скандалов, связанная с Одесским городским головой Алексеем Костусевым.

Ранее, 2 сентября, на телеканале "1+1" было показано интервью, в котором чиновник со скромной зарплатой, получивший в прошлом году от государства 16 000 гривен материальной помощи, признался в том, что является владельцем и арендодателем киевского домостроения стоимостью 12 млн. долларов США.

После этого фамилия мэра мелькала на страницах многих СМИ и по другим поводам.

===============

То что Костусев сидит на коксе - лично у меня сомнений не вызывает. Украинофобы - они все недоумки, один Колесниченко чего стоит...

В Париже суд приговорил эпатажного британского дизайнера Джона Гальяно за антисемитские высказывания к штрафу в размере 6 тысяч евро с испытательным сроком.

Как передают французские СМИ, суд рассматривал два иска: первый был подан 41-летним Филиппом Виржити и 35-летней Жеральдин Блох, которых модельер оскорбил в парижском кафе La Perle 24 февраля; второй — женщиной, с которой Гальяно повздорил там же, но 8 октября 2010 года. В итоге суд признал Гальяно виновным по двум этим эпизодам. В первом случае модельер приговорен к штрафу в размере 4 тысячи евро условно, во втором — 2 тысячи евро условно.

В случае повторного подобного правонарушения штраф будет с него взыскан. Во французском уголовном делопроизводстве условная мера наказания применяется во избежание рецидивов и в качестве меры убеждения не совершать подобные проступки впредь.

Джон Гальяно также должен выплатить по одному евро жертвам оскорблений и пяти антирасистским организациям, которые принимали участие в деле. Кроме того, суд обязал модельера оплатить судебные издержки правозащитников.

Напомним, Джон Гальяно, работавший на Dior с 1996 года, был задержан парижской полицией 24 февраля, после ссоры с посетителями кафе La Perle в квартале Марэ. Обиженная пара подала иск против дизайнера, обвинив его в антисемитских высказываниях и хулиганском поведении. На следующий день в полицию обратилась еще одна жертва, не решавшаяся подать заявление раньше — ее имя не сообщается. Спустя несколько дней, британский таблоид The Sun опубликовал видео с участием человека, которого газета представила как Гальяно. На записи слышно, как он признается в симпатии к Гитлеру. Именно эта запись стала решающей в судьбе модельера. Dior поспешил разорвать контракт с Гальяно, а полиция передала его дело в суд.

8 августа, федеральный суд Манхэттена приговорил жительницу Бруклина, российскую еврейку, получившую американское гражданство, 63-летнюю Полину Аношину к году тюремного заключения и двум годам лишения свободы условно. Также ей предстоит выплатить 100 тысяч долларов Конференции по материальным претензиям евреев к Германии, сообщает JTA.

Аношина была признана виновной в том, что, сознательно фальсифицировав сведения о себе, получила 9 тысяч долларов от фонда, созданного для оказания помощи людям, пережившим Холокост. Между тем, женщина, оказавшаяся на скамье подсудимых, не имела никакого права на получение этих денег.

Кроме того, Аношина помогла ряду своих знакомых получить финансовую помощь от Конференции по материальным претензиям евреев к Германии на общую сумму 105 тысяч долларов.

Полина Аношина обратилась к федеральному судье Деборе Бэттс с просьбой о снисхождении. Женщина, плача, утверждала, что прожила очень тяжелую жизнь. Прибегнув к помощи переводчика, она сказала суду, что слепа на один глаз, немолода и страдает от различных болезней, пообещав более никогда не нарушать закон.

Адвокат подсудимой подчеркнул, что она считала себя вправе претендовать на некоторую материальную помощь как человек, родившийся в "истерзанной войной стране". Защитник напомнил также, что всего по делу о незаконном получении денег от фонда, оказывающего помощь пережившим Холокост, проходят 19 человек, и его подзащитная являлась лишь "маленьким винтиком в большом механизме" обмана. По данным ФБР, действуя с 1993 года, мошенники похитили у фонда более 42 млн долларов.

Однако помощник генерального прокурора США Кристофер Фрей отметил, что Аношина помогла трем десяткам своих знакомых обмануть фонд, помогавший выжившим в Холокосте. Среди них даже был один человек, не являющийся евреем.

Об этом сообщает Украинская служба Би-би-си.

Один из лидеров общественного движения Спільна справа Игорь Пилипчук утверждает, что указание показать этот фильм получило руководство всех телерадиокомпаний.

«В субботу, 13 августа, мне продемонстрировали свежие записи эфиров Закарпатской ОГТРК Тиса-1 и Херсонской ОГТРК Скифия, которые транслировали Украденный попкорн. Этот образец черного пиара был презентован еще в разгар прошлой президентской кампании», – сообщил он.

«Нам удалось установить, что и другие областные ТРК также транслируют этот фильм, начиная с прошлой недели. Выяснилось, что существует указание каждой ОГТРК продемонстрировать Украденный попкорн 10 раз и исключительно в прайм-тайм», – сказал Пилипчук.

Как удалось выяснить Би-би-си, областные телекомпании показали фильм в рамках сотрудничества с государственной компанией УТР (Всемирная служба Украинское телевидение и радиовещание), которая, в свою очередь, показывала Украденный попкорн согласно соглашению, заключенному с заказчиком. Им оказалась общественная организация Общевоинский союз Украины, которую возглавляет регионал Олег Калашников. Именно он является одним из организаторов акций протеста против Тимошенко под стенами Печерского райсуда в Киеве.

«Художественный совет рассмотрел предложение, после чего мы заключили соглашение. Это нормальная практика. Мы имеем план зарабатывания денег, так называемое наполнения специального фонда. Естественно, если дают материалы, которые не нарушают закон, мы берем их в эфир. Это средства, за которые мы живем», – сказал генеральный директор УТР Василий Юрычко.

Фильм Украденный попкорн создан американскими журналистами. Впервые он появился на экранах во время президентской кампании 2010 года. Авторы фильма утверждают, что главной целью было показать механизмы коррупции, действовавшие в Украине во времена премьерства Павла Лазаренко. Фильм доказывает, что коррупционная сеть в Украине действовала на государственном уровне и что Тимошенко была задействована в этих схемах как бывший руководитель компании Единые энергетические системы Украины.

Тимошенко в фильме названа «сообщницей» Лазаренко, которая «контролировала газовый кран с богатой ресурсами России в бедную ресурсами Украину». Авторы фильма доказывают, что половина доходов от деятельности ЕЭСУ пересчитывалась на счета Лазаренко и что такие условия в 90-х годах были предпосылкой ведения бизнеса в Украине.

В фильме также указывается, что вина Тимошенко не доказана.

После переговоров президентов В. Януковича и Д. Медведева Украина решила идти в контрнаступление, пригрозив лишить Россию преференций в строительстве двух блоков Хмельницкой АЭС, требуя возмещение экологического ущерба, возникшего вследствие пребывания в Крыму Черноморского флота РФ.

Об этом заявил Григорий Перпелиця директор института внешней политики дипломатической академии Украины при МИД в эфире «5 канала».

«Такие меры могли бы быть эффективными в подписании харьковских соглашений. С подписанием харьковских соглашений новая власть в Украине фактически сдала все рычаги влияния, сдала все козырные карты России. Теперь нечем играть просто. Потому что, как можно поднимать вопрос по пребывании Черноморского флота, когда ратифицировано соглашение? И черноморский флот будет стоять до 42 года, а в принципе он будет стоять там, сколько захочет. После подписания харьковских соглашений уже кулаками махать перед Россией абсолютно бессмысленно. И эти меры будут абсолютно неэффективными», - считает эксперт.