<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Союз читателей
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (2)
ZOG (1)
бабло (106)
війна (10)
влада (54)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
герої (50)
гетто (67)
гниды (87)
гої (121)
гра (11)
Гроші (11)
діти (3)
євреї (76)
жиди (48)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (50)
КГБ (5)
Київ (5)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (94)
маца (1)
міфи (78)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (4)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
СРСР (3)
суд (1)
сша (6)
терор (20)
фарс (5)
фото (2)
ФСБ (2)
Хабад (64)
Хрень (94)
цены (1)
ЦРУ (1)
#

Календарь

 Июнь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Суббота 9 марта 2013



Представляем вашему вниманию интервью нашего журналиста с Юргеном Графом – известным историком, публицистом, автором ряда научных и публицистических бестселлеров, в которых он раскрывает тайные механизмы мирового порядка и поддает критическому анализу общепринятую концепцию холокоста.


...
Читать
Пятница 27 июля 2012

Даже по прошествии десятков лет еврейские преступления продолжают поражать открывающимися с каждым годом и каждым новым историческим исследованием неизвестными ранее, шокирующими фактами.

В Британии вышла в свет книга Джонатана Фридлянда (под псевдонимом Сэм Бори) «Окончательный расчет». Роман, основанный на реальных событиях, рассказывает историю подпольной еврейской банды, планировавшей после войны массовые казни нацистов и диверсии противмирного населения крупнейших городов Германии.
Мстительные и  жестокие евреи не могли простить тех, кто охранял их в гетто или нес службу на вышках в лагерях. В Германии были арестованы около 3,5 миллионов немцев, более миллиона из которых получили различные наказания: начиная от штрафов и конфискации имущества и заканчивая  смертными приговорами. «Казнить всех было бы просто невозможно, это затянулось бы на десятки лет», – говорит еврей Давид Чезарани, профессор Лондонского университета, пропагандист холокоста.

По его словам, Великобритания предпринимала попытки привлечь к ответственности тех, кто служил в нацистском концлагере Берген-Бельзен. Однако разбирательство заняло около девяти месяцев, измотало судебную систему королевства, но ситуации в корне не изменило. «Следствие велось в отношении преступлений, совершенных в одном лагере (в котором никого не убивали – прим. ред.), а ведь всего их было около 70, и в каждом служили сотни эсэсовцев. Не говоря об офицерах гестапо и айнзатцгруппахПреследовать их до конца  означало бы посадить в тюрьму почти все взрослое мужское население Германии», – говорит Чезарани.
Но евреи жаждали мести и у них не могла не родиться идея о самосуде.  Весной 1945 года в Румынии появилась подпольная банда «Мстители», или «Нокмим», как это слово звучит на иврите.
Согласно некоторым источникам принято считать, что лидером этой банды  был некий Абба Ковнер, родившийся в 1918-м году в Севастополе. Осенью 1943 г. он возглавил  еврейскую банду «Некома» (на иврите «Месть»), в которую входили 300 беглецов из Вильнюсского (Вильна) гетто, чуть позже к ней примкнули другие еврейские банды: главарей Шмуэля Каплинского, Якова Пренера и Абрама Реселя. Эта сводной группировка занималась не столько борьбой с немецкими оккупантами, сколько мародерством и грабежом местного населения. Их зверства до сих пор с ужасом вспоминают литовские и белорусские крестьяне.
На праздничном собрании евреев по случаю праздника Пейсах, проходившем в первую послевоенную осень в Бухаресте,  в котором ни один еврей во время войны не пострадал, Ковнер обратился к пришедшим словами из Талмуда, в котором бог якобы обещает расправиться с врагами еврейского народа: «Он отплатит им за их беззакония и уничтожит их за их злобу. Его гнев станет заслуженной карой тем, кто виновен в смерти невинных. И если об этом не позаботится международный суд, за дело придется взяться самим евреям»,  сказал Ковнер.
История развернувшихся вслед за этим событий была подробно изложена в нескольких книгах. Из них наиболее примечательными являются «Мстители» Рича Коэна, семья которого была знакома с лидерами еврейской банды, книга бывшего корреспондента ВВС в Иерусалиме Майкла Элкинсз «Forged In Fury», впервые опубликованная в 1971 году, и мемуары одного из членов «Нокмим» Иосифа Гармаца «From The Wings», увидевшие свет около десяти лет назад. Несмотря на расхождения в деталях, все они едины в главном. Как писал Гармац, «Мстители»
Читать
Суббота 3 марта 2012
Сообщение прочтено 389 раз
Робер | 2012-03-03 00:47:44

«Кто эти странники?»

(Исследование политики еврейского самоопределения) 

«Считаю, что если отделить еврейство от его духовной сущности, все, что останется — это чистый расизм. Так вот, я не религиозный и не светский еврей. Я вообще не еврей. <…> Я себя считаю палестинцем, говорящим на иврите. Я говорю на иврите, и моя родина — Палестина».

Гилад Ацмон

 

Рецензия Пола Джей Бэйлса
9 сентября 2011

Пол Бэйлс утверждает, что новая книга Гилада Ацмона «Кто эти странники?» (2011)  является редким произведением, которое не должны пропустить те, кто сталкивался с кризисом самоопределения. В ней смело и в исторической перспективе рассматриваются многие спорные вопросы, связанные с еврейским самоопределением, политикой и [государством] Израиль.

 

Гилад Ацмон: Кто эти странники? 

Автор книги «Кто эти странники?» – Гилад Ацмон, ученый, плодовитый писатель и ведущий джазовый саксофонист. В ней он с проницательностью рассматривает кризис самоопределения, который пережил сам, и с которым сталкиваются многие евреи.

Ацмон с боем прошёл сквозь эти противоречия – от первоначальных познаний израильского сиониста до пробуждения себя как гуманиста.

Книга раскрывает его прирожденную способность переключаться между качествами популярного артиста (успешного саксофониста и «акулы пера») и компетентного философа.

 Без сомнения, «Кто эти странники?» разбудит многих читателей, доставит удовольствие одним и вызовет раздражение у других.


Читать

Пятница 30 сентября 2011

акция протеста 29 сентября, во Львове прошла акция протеста с требованием к евреям «забрать» Дмитрия Табачника с должности министра образования и науки. Перед собравшимися выступил заместитель председателя Украинской республиканской партии Ростислав Новоженец. Он сказал, что партия соболезнует всему еврейскому народу, но в то же время просит еврейские организации и общины принять немедленные радикальные меры с целью снятия с должности министра представителя еврейской национальности Дмитрия Табачника. В своих выступлениях собравшиеся называли евреев исключительно «жидами».

Акцию организовала Украинская республиканская партия. Собравшиеся держали плакаты: «Жиди! Заберіть українофоба Табачника» и «Не провокуйте антисемітизм».

К слову, не так давно в Киеве прошла акция протеста студентов. Учащиеся же протестовали не против конкретного чиновника – в данном случае Дмитрия Табачника – а его образовательных инициатив. Пожалуй, это ключевой момент, красноречиво демонстрирующий концептуальные отличия этих двух мероприятий.

Четверг 29 сентября 2011

Сегодня по версии творцов мифа про Бабий Яр в Киеве в 1941 году расстреляли равсстреляли евреев. Количество расстрелянных за один день евреев по количеству равно трем пехотным дивизиям, трем полкам и двум батальонам.

И вот якобы эти три дивизии и три полка собрались в 8 утра на углу двух маленьких улиц, потом пришли в Бабий Яр - и там их расстреляли с другой стороны яра из пулеметов с расстояния 80 м. До сих пор не нашли ни одного трупа, фамилии "расстрелянных" также неизвестны, хотя по видимому все их можно найти в эвакуационных списках.

Но так как сегодня еврейский Новый год и надо веселиться, торжества по поводу "расстрела" перенесли на 3 октября. 

Гои, и после этого вы продолжаете верить что в Бабьем Яре расстреляли кого-то из евреев? 

Четверг 22 сентября 2011

Сегодня в 15:00 в Черкасском окружном административном суде, что по адресу г. Черкассы, бул. Шевченко, 245, начнется судебное заседание по делу о запрете Уманской городской организации ВО «Свобода» проведение любых акций с 23 сентября по 10 октября 2011 года, сообщили в пресс-службе объединения.

Истцом по делу является исполнительный комитет Уманского городского совета.

В Уманской горорганизации ВО «Свобода» рассматривают факт иска как очередное проявление антинародной политики власти, которая вместо защиты конституционных прав жителей Умани и обеспечения порядка и спокойствия со стороны паломников-хасидов, которые успели совершить еще до начала празднования три резонансных акта агрессии в отношении украинцев, пытается запретить любые акции и мероприятия.

«Очевидно, что антиукраинская власть, обслуживая интересы хасидов и выполняя приказы своих хозяев из ПР, сделает все возможное, чтобы марш не состоялся», – заявили в «Свободе».

В Уманской горорганизации «Свободы» отметили полное отсутствие каких-либо объективных причин для запрета свободного проявления позиции и защиты прав, гарантированных Конституцией Украины.

«Марш «Умань без хасидов» состоится 25 сентября 2011 года при любых обстоятельствах. Уманская городская организация ВО «Свобода» отмечает, что будет обжаловать решение суда в случае, если оно будет запрещать проводить акции и мероприятия, поскольку это решение не будет законным и нарушит Конституцию Украины», – заявили в пресс-службе.

ВО «Свобода» 25 сентября планирует провести марш против хасидского произвола в рамках бессрочной кампании «Умань без хасидов». Участники акции пройдут маршем по Умани и проведут митинг в микрорайоне, который густо населен хасидами.

Вторник 13 сентября 2011
Сообщение прочтено 352 раз
Робер | 2011-09-13 16:52:49

Дізнавшись про те, що Межигір’я стало тепер рекреаційною зоною, я уявив собі ці одухотворені вервечки трудящих, спортсменів з м’ячами, луками, списами і туристів з мангалами. А на воротах – усміхненого господаря, який радісно вітає гостей.

Ну хіба це справді не покращення життя?

Ще й яке покращення. От тільки на ідеологічному фронті у нас повний провал. Або, як казав тов. Сталін, запаморочення від успіхів.

Пригадайте, як не так давно у Росії судили хлопчину, який в Інтернеті щось там негарне писав про кацапів. Їхня ФСБ вирахувала його без проблем і притягла до відповідальності. А тим часом у нас може хто завгодно писати про українців різні свинства і нічого йому за те не буде.

Може, тому що у нас зараз влада належить виключно росіянам? Ось і президент позитивно відгукнувся про законопроект на захист російської мови. Ну, я йому не дивуюся. Це його рідна мова, от він її, як уміє, так і плекає.

Але що ж нам, бідолашним аборигенам робити? Як нам себе захистити?

СБУ знову ж таки захищає не нас, україномовних, а тих других. От я б і запропонував іншу назву для цієї поважної установи – СБРУ. А то якось незручно я себе почуваю.

Купив недавно футболку… Ну, цю… „Спасібо…” цим… за… цього… А тепер не знаю, чи можу її вдягнути, бо чую, що УБОЗ полює за тими футболками. Таке враження, що я сів у машину часу і повернувся років так на 25.

Скромний працівник стадіону „Динамо” Андрєй Саламатов, якого начебто з роботи уже звільнили, хоча сам він каже, що ніхто його не звільняв, ставши в позу Валуєва, виклав в Інтернеті свій погляд на нас, аборигенів: „Украинской нации никогда не было, нет и не будет! „Украинская нация” и “украинский язык” – это исскуственные химеры созданные для расчленения и уничтожения Русского народа.

Все “украинцы” – это Русские, или “бывшие” Русские, а “Украина” Русская земля, оккупированная подонками и предателями, целенаправлено переплавливающими Русских людей в высосаных из пальца “украинцев”, а по сути делающих из них анти-русских.

Мирится с этим невозможно, это будет соучастием в преступлении. Нет никакого смысла в существовании нескольких Русских государств, а значит мы должны объединится в одно Российское Государство”.

Та це ще не все. Саламатов “В Контакте” перебуває в групах “НКВС”, “Наша родина СССР”, и “Я чекист”, а в мережі „Мой мир” у розділі “коротко о себе” вказав: “Советский человек – гражданин некой Украины, надеюсь ненадолго…”

Ну ФСБ точно б знала, що з таким типом робити. А СБУ? Невже вона не бачить тут заклику до повалення існуючого ладу? Ні? А якщо на хвильку відірватися він здування порошинок зі свіженьких пагонів? Якщо, наприклад, викликати громадянина і поцікавитися: а хто ж то такі ті „подонки и предатели”, які окупували „русскую зємлю”? А раптом виявиться, що то Кабмін на чолі зі знатним капустоводом? Або ще й гірше – з цим… котрий… на майці? Бо ж вони начебто ніколи не заявляли, що „савєтскі люди”.

Нє, я б за такі прорахунки погони не давав, а зривав.

Окремо питання до Суркіса. А що якби хтось оте саме написав про вашу націю? Були б якісь наслідки? Тому візьмемо ще один бік ідеологічного фронту – ксенофобію. Читай – антисемітизм. Воно, звичайно, як подивитися на українських євреїв, то семітів там удень з вогнем не знайдеш. Не той фасон. Так що у нас із цим ділом усе гаразд, незважаючи на усі камлання Рабіновича і Фельдмана. Я б їм так сказав: пацани, ви в дзеркало дивилися? Які ви семіти? Ну, на крайняк ліца кавказкой національності.

Але ворог не дрімає. А хто виявився ворогом старозавітного народу? Не повірите: цигани! Мало того, що вони вимагають,
Читать

В субботу, 10-го сентября, в 19:15 рейсом авиакомпании "Аэросвит" городской голова украинофоб Одессы Алексей Костусев рейсом авиакомпании "Аэросвит" вылетел в Израиль.

Никакой информации о цели этого визита в официальных источниках обнаружить не удалось: официальный сайт города Одессы, как и пресс-служба мэрии не говорят об этом ни слова. Ничего не знают о месте нахождения Костусева и в департаменте информации Одесского горсовета.

В момент пересечения границы мэр Одессы привлек внимание бдительных израильских спецслужб. Опытные физиономисты заподозрили его в употреблении наркотиков, в связи с чем он был подвергнут унизительной процедуре тотального досмотра, предполагающей полное раздевание и просвечивание на специальной аппаратуре.

Костусеву не помогли ни протесты, ни дипломатический паспорт, которым он уже не будучи депутатом Верховной Рады Украины, продолжает незаконно пользоваться.

В ходе досмотра наркотики обнаружены не были, хотя всех подозрений спецслужб это не развеяло. Изъятые при обыске 12 тысяч долларов США были возвращены владельцу.

Напомним, в минувшие выходные продолжилась череда громких скандалов, связанная с Одесским городским головой Алексеем Костусевым.

Ранее, 2 сентября, на телеканале "1+1" было показано интервью, в котором чиновник со скромной зарплатой, получивший в прошлом году от государства 16 000 гривен материальной помощи, признался в том, что является владельцем и арендодателем киевского домостроения стоимостью 12 млн. долларов США.

После этого фамилия мэра мелькала на страницах многих СМИ и по другим поводам.

===============

То что Костусев сидит на коксе - лично у меня сомнений не вызывает. Украинофобы - они все недоумки, один Колесниченко чего стоит...

Вторник 16 августа 2011

 У цих матеріалах – жодного натяку на заперечення Голокосту, що, до речі, заборонено законодавством багатьох країн. Утім автор, Герберт Тідеманн, критично ставиться до окремих сторінок історії, які не тільки стали загальновідомими легендами, але й з часом обросли величезною кількістю вигадок та пропагандистської брехні.

Чи відомо, наприклад, читачеві, що трагедію у Бабиному Яру свого часу заперечував Микита Хрущов? Чи відомо, що докази масових вбивств євреїв у цьому місці не ліпляться докупи? Інша теза: заявлена кількість жертв не співпадає з кількістю євреїв, які станом на 1941-й рік могли перебувати у Києві під німецькою окупацією. Саме на цьому ґрунтуються твердження автора про те, що насправді Бабин Яр є більше новітнім міфом, аніж об’єктивною правдою.

Але що може стояти за такою неправдою? Намагання перебільшити трагедію? Намагання московської влади перекласти відповідальність за свої злочини на будь-яку іншу сторону? Нам сьогодні вже відомі подібні факти, коли за у розстрілі польських офіцерів біля Катині Москва звинувачувала гітлерівців. І так само з’являються роздмухані процеси як у випадку з Іваном Дем’янюком. Нарешті, і звинувачення проти вояків УПА виглядають як намагання перекласти чиюсь вину на плечі тієї воюючої сторони, яка не опинилася у числі переможців Другої світової війни.

Пропонуємо читачеві ознайомитися з твором Герберта Тідеманна та спробувати самостійно визначитися з оцінками його об’єктивності.

Завантажити матеріали ТУТ :

Герберт Тідеманн. Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

Вас багато що вразить. Особисто мене найбільше вразили два моменти.

Перший - яким чином можна було плакатом, розклеєним у палаючому Києві 28 вересня повідомити ВСІХ євреїв про те що на 8.00 29 вересня потрібно зібратися З РЕЧАМИ? ДЕКІЛЬКОМ ДЕСЯТКАМ ТИСЯЧ ЄВРЕЇВ ЗІБРАТИСЯ З РЕЧАМИ НА РОЗІ МАЛЕНЬКИХ ВУЛИЦЬ? Ви собі уявлеєте таке? Я - ні.

Друге. Дійсно, а чому євреї ЖОДНОГО разу не вимагали проведення криміналістичних експертиз, розкриття поховань і опознання? На відміну від тих же поляків які багато років вимагають такого на рівні Президентів в Катині, Биківні, Харкові? І ще, чому ми стільки років шануємо невідомо що в Бабиному Яру і не вшанвуємо біля ВСТАНОВЛЕНИХ ПОХОВАНЬ Биківні сотні тисяч наших громадян закатованих ЧК/НКВС? Я вже уявляю ту істеричну клоунаду що почнеться наприкінці вересня в Бабиному Яру...

Знов з нас будуть робити дурнів, а ми будемо підігравати...

Среда 27 июля 2011
Сообщение прочтено 359 раз
Робер | 2011-07-27 21:04:09

 лівія,каддафі,повстанці,європа,сша,ливия,каддафи,повстанцы,европа

 

Днями лідер Лівії Муаммар Каддафі отримав принципову дипломатичну перемогу. У той момент, коли вірні йому війська брали під свій контроль декілька стратегічно важливих населених пунктів на півночі країни, зі США прийшла воістину сенсаційна звістка: офіційний Вашингтон категорично відмовився озброювати лівійських повстанців. Більше того, американські сенатори виступили за припинення повномасштабних контактів з так званим Перехідною національною радою Лівії. Таким чином, перший етап операції з «примусу Муаммара до миру» зазнав остаточної поразки. Каддафі вистояв.

Ці кадри, зняті журналістами французького телебачення, обійшли, напевно, весь світ. Група озброєних до зубів лівійських опозиціонерів чи то з жахом, чи то з відчаєм спостерігає за грандіозною пожежею на найбільшому бензосховищі Лівії в районі міста Рас-Лануф. Величезні клуби чорного диму застеляють небо в цілому і сонце, зокрема, від чого виникає враження, що опівдні над пустелею нависла ніч. «Ми пропали!» - заламує руки обвитий патронташем бойовик, а його приятель, не знайшовши підходящих арабських слів, по-англійськи лається матом.

І є від чого. На території, контрольованій повстанцями, це була єдина паливна база, яка забезпечувала бензином і соляркою практично всю техніку, що є в розпорядженні «бунтарів». Причому, за гіркою іронією долі, горезвісні бунтарі стали заручниками, якщо так можна висловитися, власної дурості. Залишаючи Рас-Лануф, вони самі підірвали сховище в надії на те, що Євросоюз пришле танкери з пальним в контрольовані ними порти. Але ЄС обіцянки не дотримався - нині в об'єднаній Європі виникли набагато більш насущні проблеми й тому реалізацію програми допомоги Перехідній національній раді Лівії довелося призупинити.

Важко сказати, як довго протримаються повстанці на резервному пальному, і вже тим більше неможливо передбачити, як довго протримається авторитет їхніх командирів, враховуючи, що початковий революційний дух у більшості «бунтарів» потроху сходить нанівець. На підконтрольних повстанцям територіях Лівії панує анархія, в багатьох регіонах, крім, природно, портових, відчувається брак продовольства і медикаментів, а окремі бойові загони відкрито ворогують між собою.

«Головна проблема ПНР полягає у відсутності будь-якого досвіду керівництва державою, - сказав в інтерв'ю агентству «GolosUA" емісар ЄС Ханс ван Реє. - У його представників поки не виходить відновити зруйновану інфраструктуру і навести хоча б щось подібне до порядку. Без іноземної підтримки в даному разі їм не обійтися».

Але от саме надія на західну підтримку «в даному разі» тане буквально на очах. У минулий понеділок влада Франції заявили, що Париж готовий піти на контакти з полковником Каддафі і «обговорити з ним подальшу долю Лівії». Фактично це означає, що уряд Ніколя Саркозі, як один з головних союзників ПНР, робить крок назад. І саме в цій непослідовності - вся суть того, що відбувається: Євросоюзу просто набридло мати справу з революціонерами-дилетантами, витрачати шалені за нинішніми кризовими часами кошти на забезпечення їхнього приходу до влади і гарантувати створення химерної демократичної лівійської держави. Своєрідною ілюстрацією до цієї картини можуть стати слова президента Росії Дмитра Медведєва, який в одному з телевізійних коментарів щодо лівійської дійсності сказав в контексті діяльності лівійських повстанців: «А з ким там говорити?».

І справді, серед керівників «бунтарів» навряд чи можна знайти людину, яка так чи інакше представляє собою якщо не творця нової держави, то вже, щонайменше, харизматичного лідера.
Читать

12345Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены