<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Союз читателей
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (2)
ZOG (1)
бабло (106)
війна (10)
влада (54)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
герої (50)
гетто (67)
гниды (87)
гої (121)
гра (11)
Гроші (11)
діти (3)
євреї (76)
жиди (48)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (50)
КГБ (5)
Київ (5)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (94)
маца (1)
міфи (78)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (4)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
СРСР (3)
суд (1)
сша (6)
терор (20)
фарс (5)
фото (2)
ФСБ (2)
Хабад (64)
Хрень (94)
цены (1)
ЦРУ (1)
#

Календарь

 Июнь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Суббота 7 апреля 2012

Міністерство освіти поставляє у школи підручники, які вони не замовляють, і не поставляє ті книги, які справді потрібні.

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту в 2010-2011 роках поставило не замовлені загальноосвітніми установами підручники і не поставило замовлені, пише "Дзеркало тижня"

Наприклад, Львівська область замовила для своїх першокласників букварі, підготовлені трьома різними колективами авторів. Обласне управління зібрало заявки вчителів, підрахувало: найпопулярніший отримав 90,3% голосів, інші — 5,7 і 4%. В область же завезли тільки один підручник — той, котрий посів... останнє місце в рейтингу

І хоча замовили його 1120 штук, отримали у 21 раз більше — 24 тис. Загалом міністерство, очолюване Табачником, надіслало в Львівську область майже 50 тис. підручників, яких школи взагалі не замовляли.  Це обійшлося в 654 тис. грн.

Водночас, не вистачило коштів на підручники, яких школи дійсно потребують — учням 3-х і 4-х класів не дісталося жодного, хоча область замовила для них більше 570 тис.

А школи Одеської області отримали таку кількість підручників "Русский язык" для 10-го класу, що тепер забезпечені ними на 160%. Перебір коштував держскарбниці 48,20 тис. грн. Однак ті ж десятикласники так і не дочекалися підручників 34 найменувань, вписаних учителями в бланки замовлень. За попередніми розрахунками, їх виготовлення обійшлося б у суму 885,5 тис. грн, яких у міністерстві не знайшлося.

Нагадаємо, нещодавно ДНУ "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" при Міносвіти і науки, молоді та спорту України 19 березня уклало низку угод на друк підручників для 1 класу на загальну суму 61,13 млн грн. Найдорожчими виявились підручники української мови для шкіл з навчанням польською мовою – 647 грн за екземпляр.

Пятница 30 сентября 2011

акция протеста 29 сентября, во Львове прошла акция протеста с требованием к евреям «забрать» Дмитрия Табачника с должности министра образования и науки. Перед собравшимися выступил заместитель председателя Украинской республиканской партии Ростислав Новоженец. Он сказал, что партия соболезнует всему еврейскому народу, но в то же время просит еврейские организации и общины принять немедленные радикальные меры с целью снятия с должности министра представителя еврейской национальности Дмитрия Табачника. В своих выступлениях собравшиеся называли евреев исключительно «жидами».

Акцию организовала Украинская республиканская партия. Собравшиеся держали плакаты: «Жиди! Заберіть українофоба Табачника» и «Не провокуйте антисемітизм».

К слову, не так давно в Киеве прошла акция протеста студентов. Учащиеся же протестовали не против конкретного чиновника – в данном случае Дмитрия Табачника – а его образовательных инициатив. Пожалуй, это ключевой момент, красноречиво демонстрирующий концептуальные отличия этих двух мероприятий.

Среда 28 сентября 2011

29 сентября во Львове «Молодежный националистический конгресс» в рамках Антитабачной кампании проводить акцию «Перепиши историю сам».

Как сообщили организаторы, действие будет проходить на площади перед университетом Ивана Франко, начнется в 11.15.

Целью акции является привлечение внимания к переписыванию важных фактов из истории Украины.

Акция будет проходить в формате театрализованного действа, в котором сможет принять участие каждый неравнодушный к истории, которую будет изучать молодое поколение. «На это событие организаторы пригласили министра образования и науки, молодежи и спорта Украины - Дмитрия Табачника, который в свою очередь проведет мастер-класс (и не только) по переписыванию истории», - отмечено в сообщении.

«Наша история очень интересна и богата. Я не понимаю, почему власти не хотят признать героями людей, которые действительно этого заслуживают, желают скрыть или изменить важные факты. А хуже всего, что по этим переделанным фактам будут учиться дети и считать их справедливыми. Какой бы наша история не была, каждый имеет право знать правду и самому решать поддерживать их или нет. Лично я считаю, что нам есть чем гордиться!» - сказал один из организаторов.

Пятница 24 июня 2011

Такого не робили ані поляки в 1939, ані нацисти в 1944. Радянська міліція розстрілювала масово - з автоматів, через віконця для передачі їжі. Або кидала в камери гранати. Деякі з цих камер довелося замурувати - і ексгумацію провели вже взимку.

Червень 1941 року запам'ятався на Західній Україні не тільки нападом нацистської Німеччини, але й кривавими розправами, вчиненими нібито своєю ж державою в тилу.

Йдеться про досі нечуване явище, навіть у практиці Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) СРСР - масові розстріли політичних в'язнів у тюрмах Західної України протягом кінця червня - початку липня 1941 року.

"Історична Правда" наводить приклади трьох таких розправ: у тюрмах Львова, соляних шахтах Саліни і в тюрмі Луцька. Сьогоднішній текст присвячено масовим убивствами у Львові. 

На прикладі Львова можна достеменно показати криваву діяльність "доблесних борців із контрреволюцією".

У самому Львові було три в'яниці: № 1 - на Лонцького, № 2 - Замарстинівська та № 4 - Бриґідки. Тюрма № 3 перебувала у замку м. Золочева, що близько сімдесяти кілометрів  від Львова - сюди відправляли в'язнів, коли львівські тюрми були переповнені (а таки були переповнені: у тюрмі на Лонцького при ліміті 1500 осіб перебувало 3 638 в'язнів).

У тюрмах Львівщини станом на 22 червня 1941 року було 5 424 в'язні. Більшості інкримінували злочини за статтею 54 карного кодексу УРСР, тобто - контрреволюційну діяльність.

"Процес 59-ти". У грудні 1940-го львів'ян засуджували за те, що вони - українці

Негайними офіційними заходами у вирішенні проблеми переповнення в'язниць стали наказ № 2445/М наркома державної безпеки Меркулова від 23 червня 1941 р. та наказ начальника тюремного управління НКВД УРСР капітана державної безпеки Філіппова від 23 червня 1941 р.

У першому документі йшлося про терміновий облік усіх в'язнів у тюрмах та розподіл на тих, що підлягають депортації в концтабори ГУЛАГУ, і тих, кого необхідно розстріляти (це завдання покладалося на місцеве керівництво НКГБ).

У другому документі йшлося про евакуацію в'язнів, до нього додавався "План евакуації", згідно з яким депортації з Львівської області підлягало 5 тисяч арештантів. Для цього виділялося 204 вагони.

Згідно з інструкцією НКВД СРСР від 29 грудня 1939 р., один вагон ешелону вміщував тридцять депортованих осіб, отже вказаних вагонів вистачало б на евакуацію 6 800 в'язнів. Проте евакуювали лише 1822 із 5 000 запланованих.

3602 людини залишились у тюрмах Львова. А куди поділися ешелони - документи мовчать.

Самі ж екзекуції розпочалися 22 червня - розстріляно засуджених до смертної кари. Із проміжного звіту начальника тюремного відділення УНКВД Львівської області Лермана відомо, що станом на 24 червня у тюрмах Львова та Золочева було розстріляно 2072 особи.

26 червня затвердили розстрільні списки - ще 2068 осіб підлягали знищенню. Їх вбили протягом 24-28 червня.

Таким чином у Львівській області було розстріляно 4140 в'язнів. Проте підрахунки не узгоджуються: залишилося у тюрмах 3 602 особи, а розстріляли більше.

Відповідь на це питання дає доповідна того ж таки Лермана: тут йшлося також про надходження нових ув'язнених. Тюремні документи на цих людей належним чином не оформлювали.

У більшості випадків навіть не викладали звинувачень, проте упевнено називали причетними до ОУН, шпигунами, диверсантам - тобто особами, котрих належить розстріляти.

Це лише один фрагмент трагічної статистики, поняття, розділеного
Читать

Пятница 27 мая 2011
Сообщение прочтено 266 раз
Робер | 2011-05-27 12:02:30

Мені здається, все гранично зрозуміло. Янукович на посаді президента продовжує діяти на знищення в Україні всього українського. У цьому він і справді "тому що послідовний". Він - послідовний очільник окупаційної влади. А отже - прибічник її окупаційних символів. Та й чого б йому було не підписувати того, за що раніше проголосував відданий йому парламент? Усе логічно: відданий президентові парламент проголосував - президент підписав.

Хтось насправді сподівався чогось іншого? Мені здається, вони підуть далі і ще багато чого символічного наголосують і напідписують. Наприклад, про повернення свята 7 листопада - ще цього ж року або найпізніше наступного. Бо якщо вже знущатися - то на повну. От вони всі разом і знущаються. За це їхній електорат їх і любить. За це він і пробачить їм будь-яке "покращення життя" і все одно, за будь-яких обставин, за них голосуватиме. Бо вони ж "нагнулі бендєр" - і це найголовніше.

Юрій Андрухович

 

Четверг 19 мая 2011

 

Рано утром 30 июня 1941 г. Львов был занят немецкими войсками. В город вошли части 1-й горнострелковой дивизии 49-го горнострелкового корпуса 17-й армии, а также батальон полка особого назначения “Бранденбург” с приданным украинским батальоном “Нахтигаль”. Во второй половине дня во Львове появилась походная группа ОУН (б), которая вечером того же дня на скорую руку провела собрание украинских национальных организаций, на котором было объявлено о независимости Украины и назначен глава “правительства” - первый заместитель Бандеры Я. Стецько; последний поручил И. Равлику организовать милицию для установления порядка и обеспечения безопасности граждан, а также приказал передать по радио сообщение о провозглашении независимости Украины [1].

Сформированная ОУН милиция, используя обнаружение в тюрьмах города жертв массовых расстрелов, совершенных НКВД в конце июня, возложила на евреев коллективную ответственность за эти убийства и еще в тот же день приступила к арестам евреев-мужчин. Арестованные доставлялись на участки милиции и уже там подвергались истязаниям. Часть арестованных была пригнана в тюрьмы города, чтобы похоронить обнаруженные там жертвы НКВД. В телеграмме 49-го горнострелкового корпуса в штаб 17-й армии, отправленной в 12.00 1 июля, об этих жертвах говорится следующее: “…После вступления немецких войск 30.6.41 во Львов в трех тюрьмах города были обнаружены несколько сот трупов мужчин и женщин, которые были убиты в течение последних дней. Так, в подвалах военной тюрьмы Львова только в одной камере были обнаружены около 120 трупов мужчин и женщин, сложенных друг на друга. Наибольшее количество убитых было выявлено в тюрьме ГПУ. В одной комнате тюрьмы друг на друге лежали 65 трупов мужчин и женщин. Во дворе тюрьмы были обнаружены 2 массовые могилы, в которых находилось около 150 трупов. Еще одна массовая могила была подготовлена для захоронения других убитых. В камерах тюрьмы ГПУ также находится много убитых, точное количество которых не могло быть установлено, так как вход в эти камеры замурован. Как показал осмотр обнаруженных трупов, убийству предшествовали сильные пытки и истязания. На всех частях тела трупов имеются тяжелые ранения от ударов и уколов. У некоторых трупов были раздавлены и переломаны пальцы рук и ног. Убитые в основном являются украинцами, остальные поляки. По показаниям свидетелей, в эту тюрьму были также доставлены 2 раненых немецких летчика… Наверняка, и оба этих летчика находятся среди убитых, которых невозможно идентифицировать” [2].

30 июня в тюрьме НКВД (Бригидки) побывал будущий известный немецкий политик от блока ХДС/ХСС, а тогда офицер вермахта Франц Йозеф Штраус. Увиденное в тюрьме он позднее описал так: “…Вместе с офицером батареи лейтенантом Венк я поехал во Львов… В городе стоял запах пожарищ и трупный смрад. Перед тюрьмой или казармой мы заметили необычное столпотворение народа. Русские зверски убили сотни заключенных. Мертвыми или полумертвыми они побросали свои жертвы в казематы, облили бензином и подожгли. Когда мы туда протолкнулись, как раз выносили первые трупы – до неузнаваемости сгоревшую человеческую плоть. Мертвые были уложены рядами во дворе, затем впустили родственников, чтобы те опознали своих близких. Неописуемые сцены! Ко мне подходили то полька, то украинка, хватали меня, плакали и кричали, показывая фотографии родных. Вдруг я увидел, как рядом со мной упал лейтенант Венк, храбрый и имеющий военный опыт офицер…” [3].

В такой обстановке евреев, пригнанных в тюрьмы для захоронения убитых, избивали до смерти или расстреливали. Происходившее даже обратило на себя внимание участников совещания в штабе 1-й горнострелковой дивизии: “Во время совещания командиров, - значится в журнале боевых действий дивизии за 1 июля - были слышны выстрелы в тюрьме ГПУ г.Львова, где евреи должны были хоронить убитых здесь русскими в последние недели по еврейскому
Читать

Понедельник 16 мая 2011

 

Висновки міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова про події у Львові 9 травня є упередженими й корисливими, стверджує Львівська міська рада.

Про це йдеться у зверненні Львівської міськради до генерального прокурора та прокурора Львівської області щодо подій 9 травня, ухваленому на її позачерговій сесії 16 травня.
"9 травня у Львові відбулися безпрецедентні грубі порушення працівниками органів внутрішніх справ Конституції та законів України, які виразилися в зловживанні службовим становищем та невиконанні рішення суду", - йдеться у зверненні.
Львівські депутати нагадують, що Львівський окружний адмінсуд напередодні тих подій заборонив проводити 9 травня у Львові будь-які заходи, крім офіційних. "З метою контролю за виконанням рішення суду депутати Львівської міської та Львівської обласної рад разом із помічниками прибули до "пагорбу Слави"…", - зазначає міськрада.
За словами депутатів, там з’ясувалося, що "працівники органів внутрішніх справ, замість забезпечення виконання рішення суду та недопущення проведення політичними партіями і громадськими організаціями заборонених заходів, активно сприяли представникам ультрарадикальних проросійських партій "Родіна" та "Рускоє єдінство", які прибули до Львова з півдня України, їх провести".
"Зокрема, працівники органів внутрішніх справ забезпечили шляхом застосування сили до львів’ян доступ зазначених осіб до "пагорбу Слави", після чого надали їм можливість розправити червоні прапори, що прямо було заборонено судом, рішеннями Львівської обласної та Львівської міської рад", - обурюється Львівська міськрада.
"Крім цього, цих осіб у автобусах, які доставили їх до місця вчинення злочину, супроводжували працівники міліції", - додається у зверненні.
На вимогу депутатів припинити порушення Конституції та законів України, представники правоохоронних органів застосували до них "звірячу фізичну силу з використанням спецзасобів, що супроводжувалося принизливими і нецензурними висловлюваннями".
Львівські депутати зазначають, що прокуратура Львівської області почала перевірку, факти неправомірного застосування працівниками МВС фізичної сили зняті на відео, судово-медичні експертизи виявили на тілі потерпілих численні характерні тілесні ушкодження.
Натомість Могильов 13 травня у Верховній Раді заявив, що працівники МВС 9 травня діяли правомірно, хоча перевірка ще не завершена, обурюється Львівська міськрада. Також міністр зробив висновок про невинуватість особи, яка застосувала зброю й поранила одного з помічників депутата міськради, - хоча провадження у справі не завершено.
Такі висновки Могильова, на переконання міськради, "свідчать про його пряму зацікавленість та упередженість у результатах дослідження та перевірки, розцінюються, як спроби тиску при їх проведенні".
Львівська міська рада закликає генпрокурора і прокурора області вжити всі передбачені законодавством заходи для об’єктивного, повного, всебічного і неупередженого розслідування по вказаних фактах.
Суббота 12 февраля 2011

 Коли хтось каже, що люди вже не підуть на вулицю і не виженуть антиукраїнську владу - просто покажіть йому це відео. Оцініть масштаб акції що відбулась у Львові на день пам"яти героїв Крут. Звичайно, жидівські телеканали нам цього не показували.

 

Вторник 8 февраля 2011

Львівські депутати вирішили відповісти Путіну на його образливі слова про те, що роль України у перемозі над гітлерівською Німеччиною дуже незначна.

Львівська міськрада найближчим часом прийме постанову про святкування в 2011 році не 9 травня, а нової дати 10 травня - Дня Героїв.

 

Про це повідомив секретар міськради Василь Павлюк, депутат від партії "Свобода", яка має більшість мандатів у Львові.

"Думаю, що це буде День Героїв 10 травня, а перемогу хто хоче, нехай святкує ... За словами прем'єра Росії Володимира Путіна, Україна проходила десь повз Другої світової війни, а перемогла Росія", - сказав він.

На думку Павлюка, у Львові слід відмовитися установки сітілайтів і білбордів із привітаннями з Днем Перемоги.

Нагадаємо, 16 грудня під час спілкування з росіянами в прямому ефірі Володимир Путін заявив, що Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні, навіть якщо б Україна не входила до складу Радянського Союзу.

"Тепер з приводу наших відносин з Україною. Я дозволю з вами не погодитися, коли ви зараз сказали, що якщо б ми були розділені, ми не перемогли б у війні. Ми все одно перемогли б, бо ми - країна переможців", - заявив російський прем'єр, відповідаючи на запитання одного з росіян.

За його словами, статистика часів Другої світової війни свідчить, що найбільших втрат зазнала саме РСФСР - більше 70%.

"Це означає, що війна виграна, не хочу нікого ображати, за рахунок індустріальних ресурсів РФ. Це історичний факт, це все в документах", - сказав він.

За словами Путіна, це зовсім не зменшує значення в загальній перемозі республік колишнього Радянського Союзу.

Пізніше в МЗС Росії пояснили, що вважали і вважають перемогу у Великій Вітчизняній війні спільною перемогою народів Радянського Союзу, в тому числі й українців, і що Путіна неправильно зрозуміли.

У той же час інший регіон України налаштований зовсім по-іншому. Так, одеська міська рада ужеухвалила рішення "Про неприпустимість героїзації осіб, які співпрацювали з гітлерівським режимом". Мова йшла про Романа Шухевича та Степана Бандеру. Там буде знов влаштовний кремлівський флешмоб-фарс, коли георгієвські стрічки встромляють в труси та повязують на котиків та собак.




влада,Україна,українці,голодомор,Азаров,ложь,сша,Пропаганда,кгб,бандера

...
Читать

Вторник 1 февраля 2011

 Міграційний суд Детройта санкціонував депортацію позбавленого громадянства США 88-річного Джона Калімона, вихідця з України, обвинуваченого в пособництві нацистам в роки Другої світової війни.

За версією звинувачення, Джон (спочатку - Іван) Калімон служив у поліції Львова, принаймні з травня 1942-го до березня 1944 року. Слідство вважає, що він особисто розстрілював мирних громадян, зокрема євреїв, і брав участь у каральних операціях і зачистках гетто. Слідчі вважають, що обвинувачений причетний до так званої "Великої операції" з ліквідації в серпні 1942 року львівського гетто, в якому жили, за оцінками американської сторони, 40 тисяч євреїв.

Позов до Калімона в міграційному суді Детройта у вересні 2009 року ініціював Мінюст США, відділ спецрозслідувань якого (Office of Special Investigations, OSI) за останні 30 років виграв 107 аналогічних справ, в т.ч. справу Івана Дем’янюка. Куди обвинувачений буде висланий, не розголошують. У США він прибув на початку 1950-х років з Німеччини.

=============

А тепер наведемо спогади німецьких солдат про жахи жидобільшовизму у Львові.

Зверские убийства детей
Солдат Фред Фальнбигль - своим родителям в Зальцбург, 17.07.1941

Я писал в двух своих последних письмах о зверствах русских и мог бы добавить еще.

Но, еще немного о "советском рае". Я расскажу главным образом о том, что случилось во Львове-Тернополе и Требовле. Требовля находится прямо на юге от Тернополя. Я видел тюрьмы во Львове, и видел вещи, которые меня глубоко потрясли. Здесь были люди с отрезанными ушами и носами и т.п. Они приковывали живых детей гвоздями к стене, подвергая их пыткам. Кровь доходила до лодыжек. Не имело большого значения, были ли они живыми или мертвыми. Они заливали груды тел бензином и поджигали. Вонь была ужасной. Я видел подобные вещи в Тернополе и Требовле. Незадолго до того, как пришли немцы, в Требовле семь украинцев были выброшены из постелей. На следующее утро их тела были найдены в лесу, избитые до такой степени, что их невозможно было узнать.

Я видел все это своими глазами, а не просто слышал об этом. Не стесняйтесь рассказать об этом другим, особенно тем, кто, возможно, все еще хорошо думает о Советском Союзе.

Я всегда думаю, как нам повезло, что эта беда не появилась в нашей стране. Я не думаю, что даже годы подготовки сделают немцев способными на подобные зверства.

Оскверненные останки
Сержант Поль Рубелт, полевая почта № 34 539 F - мисс Грете Эггер, Лебринг 71, Steierark, 06.07.1941

Я был во Львове вчера и видел кровавую баню. Это было чудовищно. Со многих была снята кожа, мужчины были кастрированы, их глаза выколоты, руки или ноги отрублены. Некоторые были прибиты гвоздями к стене, 30-40 человек были замурованы в маленькой комнате и задохнулись. Около 650 человек на этой территории погибли подобным образом. Зловония можно было избежать только если курить сигарету и держать платок у носа. Большую часть этого сделали евреи. Сейчас им приходится копать могилы. Виновные будут [нами] расстреляны. Многие уже умерли из-за удушающего зловония. В этом городе они даже вскрывали могилы и оскверняли трупы. Это ужасно. Трудно даже поверить, что подобные люди существуют.

Сироты, прибитые гвоздями к стене и убитые
NCO К. Саффнер, Военная почта № 08 070 - своим товарищам по работе

Когда мы прибыли, надо Львовом висела серая туча. Зловоние было почти невыносимым. Русские были вытеснены из города после тяжелой битвы. Двумя часами позже я обнаружил источник этого чудовищного запаха. Большевики и евреи зверски убили 12 000 немцев и украинцев.
Читать

Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены