Голова Харківської облдержадміністрації етнічний жид і українофоб Михайло Добкін обізвав відомого українського мовознавця Юрія Шевельова "пособником" фашистів".

Про це чиновник написав у своєму Twitter , коментуючи інформацію про наміри влади Харкова зняти дошку Шевельову.

"Юрій Володимирович Шевельов - зрадник, дезертир, пособник фашистів в окупованому Харкові. Ось він кумир Жадана, Варченок, Авакова та інших", - написав він.

Коментуючи той факт , що в Харкові, незважаючи на перешкоди, відкрили дошку Шевельову, він написав: "Мерзотники фашистські своєму фашистському мерзотникові дошку прибили. Похапцем і в темряві, як і личить зрадникові".

Як відомо, у Харкові на два дні раніше запланованого відкрили меморіальну дошку мовознавцю - славісту, історику літератури та громадському діячеві Шевельову.

Офіційне відкриття дошки планувалося на 5 вересня, але подія відбулася ввечері 3-го , "в надзвичайному і позаплановому режимі".

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Українська правда

Когда говорят о том, что нельзя зачеркивать советский период в истории России, то не понимают простой истины - мы бы и рады были все это зачеркнуть, да не зачеркивается пока. В обществе все еще работают мифы, создание большевиками в оправдание своих злодеяний против России и русского народа.

Как нормальный человек относится к генералу Власову? Правильно, как к предателю Родины. Потому что он и есть предатель. Когда некоторые возражают, что Власов хотел России добра, что в случае победы Гитлера он мог бы создать в рамках германской империи русское государство и спасти русских от тотального уничтожения. Все это можно рассматривать и спорить об этом, но Власов - предатель. Более того, в сознании советских людей он запечатлён именно как главный предатель.

Но сравним поступок Власова с поступком Ленина. И мы с удивлением и ужасом (для советских) увидим, что то, что Власов задумывал, Ленин осуществил.

Когда нам говорят, что политические взгляды не являются оправданием предательства, это верно. Власов явно созрел для своей осознанной антисоветской работы не за ту пару месяцев, что был в плену. И взгляды эти у него, безусловно, были. Но разве это его оправдывает?

Ленин был за мировую революцию, но разве это оправдывает его поведение по отношению к Отечеству?

Почему Власова нельзя оправдать на основе идеологии, а Ленина можно? Какое нам дело до субъективного желания Ленина осчастливить человечество? Я тут не ставлю абстрактного вопроса, у меня вопрос конкретный, почему Власов виновен, а Ленин за куда большие преступления не виновен? Объяснить это можно только тотальной промывкой мозгов советских людей.

И так, что совершил Ленин, и что совершил Власов.

Во время войны против врага в Первую мировую войну, а германский империализм был враг более сильный, чем Гитлер, Ленин перешел на сторону врага. Он выдвинул лозунг «превратим войну империалистическую в гражданскую».

Но ведь Власов сделал ровно то же самое. Он призвал к гражданской войне, ибо было понятно, что в сложившихся условиях значительная часть русских все равно будет за советы. Он, как и Ленин, предложил создать новую систему власти, новую экономику, новую страну. И так же как и Ленин пытался это сделать, опираясь на немецкие штыки.

Рассмотрим вопрос, в каких условиях Ленин и Власов перешли на сторону врага. С Власовым история темная. Это мог быть осознанный поступок, и могло было быть случайностью. После того как Сталин бросил его армию на верную гибель, и на его глазах происходило это страшное избиение, а противопоставить немцам было просто нечего, у генерала вполне могла поехать крыша. Опять же это никак его не оправдывает.

Но Ленин ведь не воевал. Он сидел себе в Швейцарии. Потом немцы доставили его прямиком в Россию. И до сих пор спорят, был он германским шпионом или не был? Т.е. речь идет о реальной вербовке, потому что и идиоту последнему ясно, что Германия в условиях войны с Россией могла пропустить через свою территорию и с шиком доставить только тех персонажей, которые будут работать на развал России.

А если бы Ленин приехал в Россию вот так при царе и стал бы работать против страны, это бы назвали изменой родине? Т.е. Ленина через границу немцы перебрасывают в Россию, и он начинает свою деятельность по развалу страны, но при царе. Вел бы пропаганду – долой войну, повернем штыки против своего правительства и пр. ? Если бы это было при царе, то тогда любой дурак бы сказал, что он предатель Родины и достоин виселицы.

Все дело затемняет то, что царя у власти уже не было. У власти были революционеры кадеты, а потом социалисты. И Ленина приняли эти революционеры как своего, ибо они боялись не Ленина, а монархистов, они боялись реставрации монархии, и в этом смысле видели в Ленине союзника.

На самом деле, дело выгляди еще гаже, чем даже, если бы Ленин прибыл в воющую страну при царе и начал бы бороться за ее поражение от Германии. Ленин прибыл в Россию революционную, и начал бороться
Читать

На Софийской площади в Киеве неизвестные злоумышленники совершили надругательство над парковой скульптурой - отрубили голову - древнеславянского божества Световида, который был частью памятного паркового комплекса, установленного в ознаменование 1500-летия Киева.
Киевская скульптура была копией всемирно известного Збручского Световида, уникального памятника, найденного в 1848 г. в реке Збруч (оригинал в настоящее время хранится в Археологическом музее г. Кракова, Польша). Скульптура широко известна как памятник славянского культового искусства во всем мире, в частности в славянских и европейских странах. За последние два десятилетия статуя приобрела еще и сакральное значение для официально зарегистрированного Религиозного центра Объединения родноверов Украины, стала местом паломничества родноверов других славянских стран, святыней, известной не только в Украине, но и далеко за ее пределами.
Автор скульптуры - заслуженный художник Украины, член Национального союза художников Украины Инна Коломиец (1921-2005). Творчество художницы И.Коломиец является примером аутентичного национального искусства в ХХ веке.
В официальном заявлении родноверов, в частности, отмечается: «... В течение нескольких лет подряд случаи разрушения родноверских святынь в Украине стали систематическими. На предыдущий святотатский акт в Киеве относительно деревянной скульптуры Перуна на территории Национального музея истории Украины (1 ноября 2012 г.) 8 ноября 2012 г. религиозный центр ОРУ получил ответ Шевченковского РУ ГУ МВД Украины об «отсутствии состава преступления» в настоящем акте, где, в частности, сообщается: «Согласно ч. 2 ст. 11 УК Украины, не является преступлением действие или бездеятельность, которая формально содержит в себе состав преступления, предусмотренного УК Украины, но в связи с малозначимостью не несет общественной опасности, то есть не повлекло или не могло повлечь значительный ущерб физическим или юридическим лицам, обществу и государству».
Неоднократные обращения родноверов в правоохранительные органы до сих пор были безрезультатными: виновники ни разу не были привлечены к ответственности. Таким образом, отечественные язычники говорят, что отсутствие наказания за преступление влечет за собой дальнейшие преступления. «Прослеживается тенденция к игнорированию правоохранительными органами обращений граждан, попытки «спустить» эти заявления на самые низкие инстанции. Таким образом, наши заявления попадают к тем органам, которые сами хорошо знают злоумышленников (если не сказать, побуждают их к подобным действиям). Это наше предположение не является безосновательным, оно основывается на том факте, что в 2007 году служители незаконно построенной на территории Национального музея истории Украины часовни Московского патриархата совместно с нанятыми милиционерами Шевченковского районного отделения милиции осуществили вооруженное нападение на родноверов», - говорится в заявлении.
В прошлом году славянские родноверские центры Польши, Словении, Сербии, Хорватии, Болгарии, России, Беларуси, США, Канады и других стран выразили обеспокоенность состоянием сохранения памятников древности в Украине.
Родноверы Украины обратились к Президенту, председателю Верховной Рады, министру внутренних дел, председателю Службы безопасности, министру культуры Украины с просьбой «установить виновников и привлечь к уголовной ответственности лиц, виновных в совершении преступления; возместить родноверам Украины нанесенный моральный ущерб путем восстановления культового памятника за средства виновников совершенного преступления или государства».

http://kievnews.glavcom.ua/news/8849.html

Бойкотувати і не приймати ймовірний вихід імперського підручника з історії України; масово і категорично відмовлятися від вивчення у школі мови окупанта - російської; активно здійснювати національне виховання через знакові націєцентричні факти нашої історії у супротиві до відновлюваної совєцько-московської ідеології. До таких дій закликає відозва Всеукраїнського об‘єднання СВОБОДА, спричинена цілеспрямованим нищенням української гуманітарної складової освіти.

Аби не дати зробити з української молоді слухняних московських рабів та яничарів, СВОБОДА закликає освітян, студентів, школярів та їхніх батьків усіма прийнятними методами боронити духовну незалежність, без якої вся інша незалежність - примарна.

"Кожна самостійна і незалежна держава освітню та наукову галузь вважає за першорядну та стратегічну. Освіта та наука є не лише ідеологічною та культурною передумовою буття нації, але її економічною основою.

З огляду на колоніяльну та холуйську ідеологію теперішньої влади, зокрема совєцько-рабський світогляд міністра освіти та науки Д. Табачніка, - ми отримали найбільшу загрозу для нашого суверенітету. Табачніки посягають на духовну основу української незалежности: мову як спосіб мислення нації та історію як її свідомість та пам´ять. Без цих двох фундаментальних опор освіти та науки неможливий розвиток і побудова національної держави.

Зменшення прохідного балу з української мови під час вступу, скасування іспиту з української мови при завершенні бакалаврату, перехід на навчання іноземців з державної мови на мову ворожої держави - російську, ймовірне запровадження мови окупанта як предмету в середні школи, запровадження асиміляторського конкурсу вивчення російської мови "Лукоморьє" - все це свідчить про оголошену всередині країни війну з мовою титульної нації - УКРАЇНСЬКОЮ.

Елементом руйнації самодостатнього національного світогляду та його входження у світовий контекст є перетворення шкільного курсу зарубіжної літератури у курс російської літератури, що сповна має переорієнтувати українських школярів на російські духовні цінності та моделі поведінки.

Виняткову роль у цьому відведено переписуванню підручників з історії України, де брутально вилучено історичні факти протиборчого змагання нашої нації за право мати Незалежну Державу. Зокрема, з підручника історії для 5 класу вилучено знаменні "помаранчеві" події 2004 року, факт союзництва СССР з нацистською Німеччиною, боротьбу УПА з нацистами та портрет Героя України Романа Шухевича, Голодомор як геноцид нації, організований Москвою, масштабну повоєнну русифікацію українських шкіл у 50-х роках, масові репресії українців у 30-80-і роки, вбивчу большевицьку колективізацію та атеїстичну чуму ХХ століття, обов´язковість знань під час вступних випробовувань життєдіяльности Героїв України Степана Бандери і Романа Шухевича. Отже, знищення української гуманітарної складової освіти - продуманий і підтримуваний ззовні план не просто міністра-українофоба, але чинного уряду та Президента.

1933 року Провідник нашої нації Степан Бандера під час навальної полонізації української освіти зініціював резонансну шкільну акцію "У боротьбі за душу української дитини", де зауважив:

"Молоді друзі! Українські школярі! [...] не дайте, щоб з Вас вороги зробили яничарів! Не дайте, щоб ляхи обернули Вас у своїх слухняних рабів! Ви маєте бути лицарями й борцями за волю України! Перед Вами велика свята боротьба".

Як ніколи, ці слова Провідника злободенні. Аби не дати зробити з нашої молоді слухняних московських рабів та яничарів, ВО СВОБОДА закликає Вас усіма прийнятними методами боронити нашу духовну незалежність, без якої вся інша незалежність примарна:

- бойкотувати і не приймати ймовірний вихід імперського підручника з історії України через принципове навчання лише за теперішніми підручниками;

- організовувати гуртки вивчення історії української державности та спецкурси "Лідери нації", "Українські перемоги",
Читать