<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Союз читателей
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (2)
ZOG (1)
бабло (106)
війна (10)
влада (54)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
герої (50)
гетто (67)
гниды (87)
гої (121)
гра (11)
Гроші (11)
діти (3)
євреї (76)
жиди (48)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (50)
КГБ (5)
Київ (5)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (94)
маца (1)
міфи (78)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (4)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
СРСР (3)
суд (1)
сша (6)
терор (20)
фарс (5)
фото (2)
ФСБ (2)
Хабад (64)
Хрень (94)
цены (1)
ЦРУ (1)
#

Календарь

 Декабрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
1
2
3
4
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Понедельник 23 мая 2011

Брехня щодо 6 млн. загиблих жидів почалася давно. Втім, її легко виявити при читанні збірника документів Нюрнберзького процесу, опублікованого за часів "хрущовської відлиги" в 1957-1961 рр.. Пропагандисти голокосту впливають на значну частину засобів масової інформації і користуються необізнаністю мас, які не знають, що під час підготовки до процесу було розглянуто понад 100 тисяч захоплених німецьких документів. З них лише близько 10 тисяч були схвалені для подальшого  детального вивчення як такі що мають доказову цінність. Більше 1800 фотографій було відібрані і підготовлені для використання як докази. Але при виданні збірника до нього увійшли документи, які не мають ніякого відношення до Нюрнберзького процесу, до того ж частина з них була зухвало сфабрикована.

Небагатьом відомо, що ті документи, які використали в якості обвинувальних на процесі, крім реєстраційного номера мали номер звинувачення. Наприклад, "Документ НІ-15256, номер звинувачення 2207". "З щотижневого звіту" Фарбен-Освенцім "№ 94, з 8 по 21 березня 1943 р.: в даний час число ув'язнених становить 3517 чол. Намічено закінчення будівництва бараків для розміщення до 1 червня 1943 5 000 ув'язнених. Табір буде розширений і згодом вмістить 6 тис. ув'язнених "(т. 3, с. 720). Наступний Документ НІ-11143, номер звинувачення 150 (т. 3, с. 724) повідомляє, що у вересні 1943 р. на будівництві працювало 20 тис. ув'язнених.

Щоб отримати уявлення про кількість концтаборів і число ув'язнених, потрібно зазначити, що згідно з документами, які фігурували на Нюрнберзькому процесі, до початку Другої світової війни в Німеччині існувало 6 таборів, в яких знаходилося 22 400 ув'язнених. У 1940-1942 рр.. було створено ще 9 таборів. У доповіді начальника адміністративно-господарського управління Поля на ім'я Гіммлера від 15 серпня 1944 наводиться загальна кількість ув'язнених з точністю до однієї людини, які утримуються в таборах Німеччини, Австрії та Польщі - 524 тисяч 286 чол. (379 067 чоловіків і 145119 жінок).

Пропагандисти голокосту основний акцент переносять на Освенцім, де нібито загинуло не то 4, не то 5 млн. жидів. Досі  незрозуміло, чому вони продовжують мусувати ці цифри, адже на Нюрнберзькому процесі фігурувало донесення Поля на ім'я Гіммлера від 8 квітня 1944 р., в якому повідомлялося таке: "Протяжність і велика кількість ув'язнених у концтаборі Освенцім спонукали мене ще в жовтні минулого року запропонувати розділити табір на три частини. Після отримання вашої згоди це було здійснено з 10 листопада 1943 Таким чином, з тих пір в Освенцімі існує три табори. Табір 1 – чоловічий і нараховує в даний час близько 16 тисяч ув'язнених. Табір 2 знаходиться від табору 1 на відстані приблизно 3 км. У ньому розміщено 15 тисяч чоловіків і 21 тисяча жінок. Табір 3 охоплює всі наявні у Верхній Сілезії філії при промислових підприємствах і налічує близько 15 тисяч чоловік, Найбільший з цих таборів знаходиться в Освенцімі при концерні "ІГ Фарбен індустрії ". В даний час у ньому близько 7 тисяч ув'язнених". Таким чином, в районі Освенціма на 8 квітня 1944 р. в цілому перебувало всього 67 тисяч чоловік.

З осені 1944 р. почалася масова евакуація ув'язнених з Освенціма в інші табори. На час визволення Освенціма в таборі залишилося близько двох тисяч хворих. Отже ні про які мільйони ув'язнених, які нібито знаходилися в Освенцімі, не може бути мови. Тому не дивно, що згідно із документами табору, вивезеним в СРСР, загальне число загиблих і померлих своєю смертю за весь час існування табору склало близько 70 тисяч.

Незважаючи на ці факти, упорядники збірки документів Нюрнберзького процесу під керівництвом генерального прокурора СРСР Руденка запхали до збірки зміст газети "Правда" від 7 травня 1945 р. з вигаданими цифрами загиблих в Освенцімі та газовими камерами. Міністра озброєнь Німеччини А. Шпеєра, у віданні якого перебували всі хімічні заводи Німеччини, допитували представник США Джексон і представник СРСР Марк Рагінський (жид). Ні в питаннях, ні
Читать

Пятница 20 мая 2011

Він був улюбленцем жінок і товаришів по абверу, людиною, яка врятувала життя 1200 євреїв, заслужив звання "Праведник народів світу". Він став героєм "Списку Шиндлера" Спілберга ... Він же був "мерзотником", "хабарником", "зрадником", "шпигуном", "бабієм", "п'яничкою"...

Автор известных в Чехии исторических бестселлеров все о том же Шиндлере депутат чешского парламента Итка Грунтова добилась, что герой её книг был вычеркнут из списка уроженцев Пардубицкого края, которые вошли в сборник "Лицо Пардубицкого края". "Считаю позорным, что в Свитавах этому нацисту стоит памятник", - это, пожалуй, самое мягкое из того, что Итка Грунтова адресует бывшему выходцу из бывшего промышленного центра судетских немцев города Свитавы.

***

Оскар Шиндлер родился 28 апреля 1908 года в 10-тысячном городке Свитавы. Чехов среди жителей города было немногим более 100 человек, все остальные - немцы. С 1924 года после окончания средней школы Оскар начал работать в фирме своего отца. Именно в одной из своих служебных поездок Шиндлер познакомился со своей будущей женой Эмилией. Той, которая почти в 90 лет, незадолго до своей смерти, скажет, что "список Шиндлера" на самом деле был составлен человеком по имени Голдман. Он вписывал туда людей за деньги. Нет денег - нет места в списке.

Они поженились 6 марта 1928 года. В качестве приданого Оскар Шиндлер получил от своего тестя 100 тысяч крон, которые составляли по тем временам весьма приличную сумму. В своих воспоминаниях, названных "Я, Эмилия Шиндлер", вдова рассказала, что на эти средства ее муж купил роскошный автомобиль, а оставшиеся деньги растранжирил. Оскар работал на самых разных предприятиях, пытался заняться частным бизнесом, но без особого успеха.  Эмилия отмечала: "Всю жизнь он меня обманывал, потом возвращался и просил прощения..." У Шиндлера было двое внебрачных детей - сын Оскар и дочь Эдита. В браке с Эмилией детей не было.

Новая жизнь для Оскара Шиндлера началась в 1935 году, когда он вступил в Судетонемецкую партию, которую в конце ХХ века все называли не иначе как гитлеровской пятой колонной.

Архивисты, нашли документы, в которых упоминаются его тогдашние клички - "Мерзавец-агент", "Шиндлер-мерзавец" и другие, не менее ласковые. На протяжении 1931-1938 годов Шиндлер 6 раз представал перед судом. 5 раз из них он был оштрафован за драку, а в 1938 году был осуждён на два месяца заключения за угрозы, мошенничество и драку. Г-жа Грунтова утверждает, что и в 1933 году будущий герой Спилберга побывал в тюрьме - на этот раз за соучастие в хищении.

Но 1938 год стал переломным в раскрытии еще одного таланта Шиндлера. После заявления недозавербованного Оскаром полицейского Рудольфа Грушки Шиндлер был задержан и был вынужден признаться в сотрудничестве с немецкой имперской разведывательной службой - абвером. Свою измену чехословацкому государству Оскар Шиндлер пояснил желанием "подзаработать".

Его задержали 18 июля 1938 года. И тут Оскару повезло. Пока шло расследование и уничтожение созданной им агентурной сети, Европа захватывалась немцами. "Мюнхенский сговор" спас Шиндлера от смертной казни как изменника родины.

После оккупации Польши Шиндлер стал владельцем завода по производству эмалированной посуды. Ранее ею владел Авраам Банкиер, который после прихода Шиндлера остался управляющим фабрики. Привлечение еврейского труда объяснялось прежде всего его дешевизной. Дабы увеличить производительность своего предприятия, Шиндлер построил собственный небольшой концлагерь. Банкиер обеспечивал Шиндлера не только дармовой рабочей силой, но и "левой" наличностью. Пользовавшийся свободным входом и выходом из гетто Банкиер носил продукцию завода на черный рынок, где продавал ее в шесть раз дороже официально установленной цены. Там же Банкиер покупал для гостей Шиндлера - гестаповцев - контрабандные кофе, шоколад, сигары и прочие деликатесы.

В то
Читать

Вторник 17 мая 2011
Сообщение прочтено 380 раз
Робер | 2011-05-17 09:44:30

Мій тесть і справді Іван Дем'янюк.

Щоправда, і на щастя також,  не той, якого в Німеччині нещодавно засудили до п’яти років ув’язнення за начебто вбивство 28 тисяч ув’язнених концентраційного табору Собібор.

Цього чоловіка, як відомо,  звати Іван Миколайович. А ось мій родич – Іван Онисимович Дем’янюк, всього лише однофамілець.

Батьку моєї дружини на початку нинішнього травня виповнилося б  лише 86-ть. І війни він "зачепив" лише шматочок. Однак устиг заробити на тому побоїщі і ордени, і медалі, яких чомусь ніколи не зодягав.

Мій тесть після війни чверть віку працював завідуючим районним відділом культури в Андрушівці на Житомирщині. Був заслуженою, вельми шанованою людиною. І його вже  давно немає на цьому світі. Війна зробила своє – надто ж він настраждався в ті роки…

 Але коли по  радіо, телебаченню називають "Іван Дем’янюк", я мимоволі здригаюся. Не кажучи вже про дружину Івана Онисимовича, мою тещу, 85-літню Ларису Михайлівну, двох її дочок. Як часто тіпаються, завмирають їхні серця при цьому словосполученні…

 А потім я вирішив усе таки, бодай для себе, з’ясувати, що ж це за історія така приключилася з невільником мюнхенського суду Німеччини Іваном Дем’янюком, про якого, без перебільшення, гомонить нині увесь цивілізований світ.

Надто ж це химерна якась, заплутана, дивовижна історія. Одні українця  Івана (Джона) Дем’янюка називають махровим убивцею, інші зумисне призначеною жертвою, справу котрого майстерно буцімто сфабриковано спецслужбами. Але багато думок, припущень сходяться на тому, що страждання війни, які почалися ще в сорокові роки минулого століття, для цієї дивної людини не закінчилися ще й по нині.  Він, як дрібненька піщинка потрапив між жорна історії, при чому цілого ряду країн одразу.
Виходить, що млин гуде і начебто всі його механізми справно крутяться, а борошна немає: Дем’янюка перемолоти не може…

Мені хотілося розібратися з цією унікальною історією ще й тому, що стосується вона мого земляка – вінничанина – Івана Миколайовича Дем’янюка, уродженця села Дубові Махаринці Козятинського району (народився 3 квітня 1920 року). Себто йому вже 92-ий рік.

 Уже котра смерть наблизилася впритул, але й ця пройшла мимо…

Ось уже із половини вісімдесятих років минулого століття світова преса широко висвітлюючи події з приводу пошуку нацистських злочинців і їх прислужників, у центр їх виносить ім’я малограмотного вихідця з-під Козятина Вінниччини Івана Дем’янюка. Перед війною працював він трактористом і шофером у місцевому колгоспі. А під час бойових дій отримав поранення, потрапив до німецького полону.
Далі як розвивалися події є декілька версій. Сам бранець під час суду в Ізраїлі у 80-х роках твердив, що його утримували в таборі "Челмно" у Польщі до 1944 року, а потім перевели до іншої "фабрики смерті" в Австрії, де він, зокрема, воював в армії генерала Власова (РОА).

Спецслужби цілого ряду країн – СРСР, США, Ізраїлю, Іспанії, Німеччини переконані – це далеко не так. Кожна із них доклала чимало зусиль до того, щоб зробити звичайного українця замало не головним винуватцем смертей десятків і сотень тисяч полонених концентраційних   таборів одразу декількох фашистських "фабрик смерті".

Після війни, за даними журналу Spiegel, Іван Дем’янюк жив у південній Німеччині, де працював водієм для організацій, які допомагали біженцям.1952 року він із дружиною і дитиною емігрував
Читать

Среда 11 мая 2011

Зрозуміло, що сесія у Луганську буде обговорювати не стрімке зростання тарифів у сфері ЖКГ (як тут не згадати власника підприємства "Луганськвода" віце-прем"єра Тіхонова"), не зростання цін на харчі, не безробіття, не соціальний захист населення, а чомусь провокацію тієї ж партії регіонів у Львові. Хоча, зрозуміло чому - це сплановане відволікання уваги людей від безпорадності влади, від корупції, від пограбування власного народу. Так працює партія регіонів, адже вона здатна лише критикувати, красти і влаштовувати провокації.

Депутати від Партії регіонів у Луганській обласній раді ініціюють проведення 11 травня позачергової сесії у зв`язку з подіями у Львові 9 травня - про це вчора на прес-конференції повідомив голова фракції Партії регіонів у Луганській облраді Олександр АРАПОВ.

За його словами, на позачерговій сесії депутати розглянуть заяву, яку буде направлено Президенту України, Кабінету міністрів, у прокуратуру у зв`язку з діями ВО «Свобода» 9 травня у Львові. Заява міститиме пункт про те, щоб притягти до кримінальної відповідальності всіх призвідників, організаторів, учасників непорядків, що сталися у Львові 9 травня.

«Ми різко засуджуємо провокації націоналістичних сил, які відбулися у Львові 9 травня 2011 року. Ухвалено рішення скликати позачергову сесію Луганської обласної ради 11 травня 2011 року о 14.00. Ми знаємо, що 12 травня 2011 року відбудеться сесія у Львівській обласній раді. Ми хочемо попередити наших колег, щоб вони не велися на провокації, які відбулися в місті. У нас одна країна, ми всі її любимо», - заявив О.АРАПОВ.

За словами голови фракції ПР, позачергові сесії з цього ж питання пройдуть не лише в Луганську й у Львові, але й у центральних і східних областях. Він вважає, що заява прес-служби МВС України з приводу того, що співробітники міліції не допустили грубих порушень правопорядку, була зроблена, щоб не розпалювати протидію між Сходом і Заходом України.

«Я не думаю, що Львів, Львівська область і вся Західна Україна думає саме так, як ось ці молоді люди», - підсумував О.АРАПОВ.

Він також повідомив, що депутати Луганської облради хочуть, щоб на законодавчому рівні було заборонено діяльність ВО «Свобода», як організації, що сприяє розпалюванню міжнаціональної ворожнечі.

Вторник 10 мая 2011

Персональну відповідальність за події у Львові 9 травня несе Президент Віктор ЯНУКОВИЧ.

Про це йдеться у заяві ВО «Батьківщина».

«Відтак радник ЯНУКОВИЧА Ганна ГЕРМАН мала би набратися сміливості зайти в президентський кабінет і назвати речі своїми іменами, а не відбілювати свого шефа від очевидної провини за безчинство», - заявили у «Батьківщині», коментуючи думку Г.ГЕРМАН про причини сутички у Львові на День перемоги.

«Не ТИМОШЕНКО, а Партія регіонів імені ЯНУКОВИЧА порушила спокійну і толерантну підготовку країни до Дня перемоги безвідповідальним законом про червоні прапори. Не ТИМОШЕНКО, а підлегла ЯНУКОВИЧУ міліція організувала зелений коридор провокаторам із радикальних проросійських організацій, які й не приховували своєї мети організувати безлад у Львові», - йдеться у заяві.

У зв’язку з цим у партії «Батьківщина» підкреслюють, що вперше за роки незалежності 9 травня перетворилося на день, що розколов країну. «Саме ЯНУКОВИЧ став першим із чотирьох українських президентів, за урядування якого 9 травня перетворилося на день насильства і розколу країни», - йдеться у заяві.

Крім того, у «Батьківщині» вважають активне обговорення сутичок у ЗМІ спробою влади відвернути увагу суспільства від зростання цін і тарифів, погіршення життя у країні загалом.

«Мета ЯНУКОВИЧА очевидна. Протягом тривалого часу засоби масової інформації були зайняті обговоренням доцільності чи недоцільності рішення влади в обов’язковому порядку вивішувати в ці дні червоні прапори, а після 9 травня переймаються сутичками, конфліктами та протистояннями. Суспільну увагу цілеспрямовано відведено від зростання цін на продукти харчування, на паливо, від драконівських житлово-комунальних тарифів, від катастрофічного погіршення життя у країні. І це ще раз доводить цинізм і брутальність методів нинішньої влади, готової зіштовхувати лобами людей, щоб уникнути відповідальності за економічний провал в країні», - зазначає прес-служба.

Водночас, у «Батьківщині» мають надію, що у президента “вистачить розуму схаменутися і накласти вето на закон “Про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги).

«Цей документ розколює Україну і сіє ворожнечу між громадянами в різних частинах нашої країни. Він порушує виборчу обіцянку ЯНУКОВИЧА, який божився запровадити мораторій на ідеологічні питання, що роз’єднують суспільство», - йдеться у заяві «Батьківщини».

Як повідомляв УНІАН, 21 квітня 2011 року міськрада Львова заборонила вивішувати червоні прапори в День Перемоги.

6 травня Львівський окружний адмінсуд заборонив проведення 9 травня в місті будь-яких масових заходів.

Незважаючи на це, 9 травня після офіційних заходів біля Пагорба Слави і Марсового поля у Львові відбулися зіткнення між представниками патріотичних сил і особами, які намагалися святкувати під черврними прапорами , - представниками партій КПУ, «Родина», «Русское единство» і нібито ветеранами.

За даними ВО "Свобода", під час зіткнень у Львові було затримано п`ять активістів і прихильників парторганізації «Свободи». Крім того, в лікарню потрапили двоє її членів. Одному, 1983 р.н., прострелили ногу, другому, 1988 р.н., міліцейським кийком розбили голову, лікарі діагностували в нього струс мозку.

ПРОВОКАЦІЯ - Державної важливості.

Четверг 5 мая 2011

 

Украинцы — это плохо,
Добкин, Кернес — хорошо,
Украинцы — это плохо,
Аделаджа — хорошо.

Украинцы — это плохо,
А вот Фельдман — хорошо,
Украинцы — это плохо,
А Табачник — хорошо.

Украинцы — это плохо,
Богословская — не плохо,
Украинцы — это плохо,
А Арфуш — совсем не плохо.

Украинцы — это плохо,
Черновецкий — хорошо,
Украинцы — это плохо,
Гурвиц — это хорошо.

Тина Кароль — как чудесно!
Украинцы — плохо.
Таня Либерман прекрасна!
Украинцы — плохо.

Вот Кауров Будулай — депутата выбирай!
Жвания, Григян, Васадзе — все славяне, все свои!
Украина — это плохо,
Вся фашистская она.

Украинцы все фашисты,
Нехорошие они.
Против них антифашисты,
Толерантные они.

Чтоб фашизм нам победить -
Украинцев всех убить!
Потому что если нет -
Будет новый Святослав,

Новый Гонта, Зализняк,
И Хмельницкий, и Богун,
Будет Довбуш, Кармалюк,
Скоропадский, Болбочан,

И Петлюра, и Махно,
Коновалец и Бандера,
И прийдет Роман Шухевич -
Он со шмайсером , в крестах, -

Нагонять тотальный страх.
Вот поэтому и надо
Украинцев всех убить,
А фашистскую их землю

АрфушАми заселить.
И наступит толерантность
Без фашистских украинцев:
Вместо свастики фашистской

Там где был Собор Софии
Будет центр жертв голокоста
И музей фашистских жертв,
Чтобы каялись фашисты,

И платили жертвам деньги,
Можно в долларах и евро,
И наличкой тоже можно,
Потому что виноваты,

Что такими родились,
На земле своей фашистской,
Где кровавые погромы
Сотворили гайдамаки.

В общем, стыдно и немодно
Быть фашистским украинцем,
Провокатором-злодеем,
маргиналом-экстремистом

Death In June “Rose Clouds Of Holocaust”

Rose clouds of holocaust
Rose clouds of lies
Rose clouds of bitter
Bitter, bitter lies

And, when the angels of ignorance
Fall down from your eyes
Rose clouds of holocaust
Rose clouds of lies...

Rose clouds of twilight truth
Rose clouds of night
Rose clouds of harvested
(love, all alight)

And, when the ashes of life
Fall down from the skies
Rose clouds of holocaust
Rose clouds of lies...

And, festivals end
As festivals must
From the hooded crows of Rome
To the falcons of Zagreb
Oh, mother victim of Jesus
Lie down in Sydney's dust
For, festivals end
As festivals must

====================================== ПЕРЕКЛАД

Рожеві хмаринки Голокосту

Рожевіють хмаринки Голокосту
Рожевіють хмаринки мошкари
Рожевіють хмаринки Бідолашної
Бідолашної, гіркої Брехні

І Коли Ангелочки
У невіданні
Согрішать Раптом В Твоїх очах
Рожевіють хмаринки Голокосту
Рожевіють брехні хмаринки...

Рожевіють хмаринки
Згубної Істини
Рожевіють Ночі хмаринки
Рожевіють хмаринки Врожайні
(Кохання, яке Все освячує)

І Коли прах життя 
Посиплеться З Небес
Рожевіють хмаринки Голокосту
Рожевіють брехні хмаринки...

І скінчаться Свята
Бо Святкувати Потрібно
І Воронам Римським Келійним
І Соколам Загреба
О, Матір Жертви Ісусової
У прасі Сіднейському Прострися
Заради кончини Свят
Бо Святкувати Потрібно

Пятница 29 апреля 2011
Сообщение прочтено 314 раз
Робер | 2011-04-29 10:48:58

На сторінках світової преси, у всіх ЗМІ звучить це прізвище з епітетом в додатку: українець-антисеміт. Що переслідувала шайка сіоністів на чолі з відомим брехуном і провокаторм  Візенталем і що переслідують тепер його спадкоємці?

Роздмухуючи ненависть всього світу до людей причетних до нищення євреїв підчас 2-ої світової війни, сіоністи кидають тінь відповідальності за голокост на народи Європи, в тому числі, та навіть в більшій мірі, на український народ. Сіоністи керуються агентурними матеріалами московського КДБ, де вони самі займали багато керівних посад.

На першому Всесвітньому конгресі українських політв’язнів в Києві в червні 1991 році лунала контраверсійна аргументацієя злочинів нацизму, куди клеїли і українця Івана Дем’янюка. Там я зустрівся впритул з апологетом сіоністської еліти Яківим Сусленським.

Яків Суслинський закликав учасників Конгресу до дружби між єврейськими та українськими політв’язнями. Я схвально сприйняв цей заклик і в унісон заявив: "...моя пропозиція адресована присутнім в цьому залі представникам єврейських організацій; якщо наша співпраця має бути плідною, якщо ми повинні йти назустріч один одному, то нехай вони (присутні сіоністи) звернуться до парламенту Ізраїлю з вимогою звільнити єдиного політичного в’язня-українця, який на сьогоднішній день перебуває в тюрмі Тель-Авіву. Його прізвище - Іван Дем’янюк. Представник сіоністської організації на цьому Конгресі повинен солідаризуватися з нашою вимогою і поставити перед урядом Ізраїлю питання про звільнення з-під арешту Дем’янюка".
...
Читать

Среда 27 апреля 2011
Сообщение прочтено 222 раз
Робер | 2011-04-27 09:48:33

Відомо, що усі ми - лохи в політиці, а на Меті найбільші лохи. Наші політики - також лохи, хоча й перебувають в політичній тусовці. Політики розвинутих політичних країн - дещо меньші лохи. Плутарх казав: "ти правиш, але й тобою правлять ". Кажуть, що всім в світі заправляють дев'ять євреїв, які володіють найбільшими фінансовими структурами. Кажуть, що кожен місяць в якому-небудь ресторані на Уолл-Стріт збираються керівники 9 світових банків: «Голдман Сакс», UBS, «Бенк оф Америка», «Дойче банк» і тому подібних. Кожного місяця ці дев'ять осіб приймають рішення, які стосуються шести мільярдів людей: яким буде відсоток безробіття у світі, скільки людей помруть від голоду, скільки урядів буде повалено, скільки міністрів буде куплено і так далі. Це респектабельні злочинці, але вони впливовішими за будь-якого світового політичного лідера. У них реальна влада - влада грошей.
До чого це я?
Коли я дивлюсь по ТБ сюжети з Лівії - я завжди згадую цих девятьох. І я розумію, що негр Обама та жид Саркозі лише іграшкі в їх руках. В Лівії нафта - тому про міжнародне право не йдеться. Поруч - в Йємені, в Сіріїї - уряди вбивають вбивають сотні мирних людей, але нікого це не цікавіть, адже там нема нафти. Тому в Лівії підтримують, інструктуюють та озброюють відвертих бандитів щоб привести до влади свою маріонетку, яка відкриє жидам доступ до нафтию Як кажуть, нічого особистого - лише бізнес. Каддафі ворог лише тому, що не допускає жидів до нафти. Саддам Хусейн зробив ту ж саму помилку.
Потрібно лише визнати, що НАТО - передовий озброєний загін Ізраїлю. Потрібно визнати, що всі ЗМІ знаходяться в руках жидів - і риторіка журналістів-повій стане зрозумілою. Потрібно визнати що уряди західних країн - лише маріонетки в руках жидів. Потрібно визнати, що ми лише тупі гої, які не можуть вплинути на будь що. А українські гої - найтупіші в світі, тому що обирають собі Чорновецьких та Януковичей, тому що їх цкавлять лише жрачка та кількість оргазмів.

Суббота 16 апреля 2011


Україна,українці,голодомор,ложь,сша,Пропаганда,кгб,бандера,цру,мифы
 

Вчорашнє повідомлення про те, що жиди поламали пам’ятник в Бабиному Яру нагадало іншу подію, яка відбулася 13 років тому.

У 1996 р.) на День пам'яті жертв фашизму у Києві керівник делегації американських євреїв сказав: «Першими жертвами Бабиного Яру стали не євреї, а цигани ... Міжнародні організації домоглися визнання Голокосту євреїв, про знищені циган - ні слова ...».

"Вони також мають право на пам'ять", подумав всесвітньо відомий і легендарний архітектор Анатолій Ігнащенко (він, до речі, помер 5 квітня у віці 81рік). Адже й сам наполовину циган по батькові. А мама його полька. Познайомилася з красенем з циганського табору, який кочував через Україну до Іспанії.  

«Коли я дізнався про трагедію циган, втратив спокій: ночами снилися мені циганські кибитки. Так народилася ідея «Закам’янілої кибитки». Оповита скорботними гірляндами з кованих квітів, з образом розстріляного фашистами в 1936 році цигана, якого зарахували до лику святих, кибитка нависала на урвищем. За нею – глибока колія і сліди від кінських копит, дитячих босих ніг – циганська дорога смерті. Схвалив задум і Андріано Роккуччі, референт Папи Римського, ректор університету в Римі.

Роми підтримали ідею пам'ятника, був сход ромської громади Києва, на якому ухвалили розпочати збір коштів на пам'ятник циганам - першим жертвам Бабиного Яру.

Пам'ятник споруджувався народною толокою. Проект було виконано безкоштовно, на заводі «Ленінська кузня» (директор Н.Вишнивецький)  за символічну ціну виготовили ковані гірлянди й таблички з текстом ромською й українською мовами. Завод «Укрграніт» (директор А.Повзик)  виділив кам’яні брила загальною вагою 50 тонн, на яких алмазними дисками було висічено колеса кибитки. Закам’яніла кибитка була виконана в натуральну величину з колесами, навіки вгрузлими у землю. Студенти київських вузів , об'єднані міжнародним рухом «​​Громада святого Егідіо», вирили котлован і залили бетоном фундамент, не взявши за роботу жодної копійки».

Раптом з’явилася міліція і забрала маестро. Тримали чотири години, але за цей час «випадково» в кущах знайшли крани та транспорт - і кибитку в п’ятдесят тонн вагою транспортували на завод, де її розбили на щебінь, яким згодом вимостили Хрещатик ...

Якщо пам’ятникові київським циганам, розстріляним у Велику Вітчизняну, немає місця на политій їх кров’ю землі Бабиного Яру, він летітиме над ним, вирішив зодчий. Упертий Ігнащенко породив новий проект. Всю зиму в неопалюваному цеху «Ленкузні» кували кибитку з дорогої корабельної сталі. І зробили справжній шедевр - вже сталеву кибитку, зрешечену кулями, повиту гірляндами сталевих квітів. Як тільки  привезли кибитку у Бабин Яр, — знову нагрянула міліція, посипалися погрози, мовляв, не приберете зараз же «се неподобство» - викличемо зварників і поріжемо пам'ятник на металобрухт.

І що найцікавіше: за словами Ігнащенка, на встановлення пам'ятника столична влада і особисто головний архітектор міста Сергій Бабушкін ще до початку всіх цих митарств дали «добро»! Але, видно, євреям здорово заважала скорботна циганська «першість», на вимогу яких розбили кибитку. В теленовинах ТСН А. Ігнащенко зізнався, що йому дзвонили впливові жиди з погрозами: "Не перетворюй Бабин Яр" у гуртожиток!!" (цю тезу підтверджують вельми примітні слова одного з жидівських активістів Бабиного Яру Левітаса, який повідомив, що українських патріотів, виявляється, у Бабиному Яру не розстрілювали! Ці страти проводилися в гестапо по вул. Володимирській, 33, а труни з тілами страчених вивозили
Читать

Назад1234567Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены