Голова Харківської облдержадміністрації етнічний жид і українофоб Михайло Добкін обізвав відомого українського мовознавця Юрія Шевельова "пособником" фашистів".

Про це чиновник написав у своєму Twitter , коментуючи інформацію про наміри влади Харкова зняти дошку Шевельову.

"Юрій Володимирович Шевельов - зрадник, дезертир, пособник фашистів в окупованому Харкові. Ось він кумир Жадана, Варченок, Авакова та інших", - написав він.

Коментуючи той факт , що в Харкові, незважаючи на перешкоди, відкрили дошку Шевельову, він написав: "Мерзотники фашистські своєму фашистському мерзотникові дошку прибили. Похапцем і в темряві, як і личить зрадникові".

Як відомо, у Харкові на два дні раніше запланованого відкрили меморіальну дошку мовознавцю - славісту, історику літератури та громадському діячеві Шевельову.

Офіційне відкриття дошки планувалося на 5 вересня, але подія відбулася ввечері 3-го , "в надзвичайному і позаплановому режимі".

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Українська правда

Даже по прошествии десятков лет еврейские преступления продолжают поражать открывающимися с каждым годом и каждым новым историческим исследованием неизвестными ранее, шокирующими фактами.

«Кто эти странники?»

(Исследование политики еврейского самоопределения) 

«Считаю, что если отделить еврейство от его духовной сущности, все, что останется — это чистый расизм. Так вот, я не религиозный и не светский еврей. Я вообще не еврей. <…> Я себя считаю палестинцем, говорящим на иврите. Я говорю на иврите, и моя родина — Палестина».

Гилад Ацмон

Рецензия Пола Джей Бэйлса
9 сентября 2011

Пол Бэйлс утверждает, что новая книга Гилада Ацмона «Кто эти странники?» (2011)  является редким произведением, которое не должны пропустить те, кто сталкивался с кризисом самоопределения. В ней смело и в исторической перспективе рассматриваются многие спорные вопросы, связанные с еврейским самоопределением, политикой и [государством] Израиль.

 

Автор книги «Кто эти странники?» – Гилад Ацмон, ученый, плодовитый писатель и ведущий джазовый саксофонист. В ней он с проницательностью рассматривает кризис самоопределения, который пережил сам, и с которым сталкиваются многие евреи.

Ацмон с боем прошёл сквозь эти противоречия – от первоначальных познаний израильского сиониста до пробуждения себя как гуманиста.

Книга раскрывает его прирожденную способность переключаться между качествами популярного артиста (успешного саксофониста и «акулы пера») и компетентного философа.

 Без сомнения, «Кто эти странники?» разбудит многих читателей, доставит удовольствие одним и вызовет раздражение у других.

Читать

За повідомленням російського телеканалу в Петербурзі «100 ТБ» від 13 січня, місцева путінська прокуратура звинуватила в інакомисленні відомого письменника та історика Олега Віноградова. За твердженням прокуратурщиків, Виноградов скоїв свій злочин 3 роки тому у виданій ним накладом в 500 прим. монографіїі «Нариси початкової історії російської цивілізації», оскільки привів цитати з свідоцтвами стародавніх єврейських пророків про євреїв.

У анотації на цю книгу мовиться:

«У книзі узагальнено багато невідомих і часто замовчуваних фактів початкової історії російського народу, що створив одну з найбільших світових цивілізацій. Показаний вплив стародавніх слов'янських етносів на виникнення цивілізацій Китаю, Індії, Вавілона, Єгипту, держав Європи і Азії. Зведені воєдино невідомі на сьогоднішній день джерела, що відносяться до стародавньої історії слов'ян-русів, включаючи перекази, легенди і міфи. Звичайно, не всі вони можуть бути визнані достовірними, багато хто вимагає додаткового вивчення і перевірки, деякі будуть знехтувані. Автор показав, що історичне коріння російської цивілізації, її вплив на інші народи і держави, набагато глибше, дієвіше, ніж вважалося раніше».
...
Читать

Сегодня по версии творцов мифа про Бабий Яр в Киеве в 1941 году расстреляли равсстреляли евреев. Количество расстрелянных за один день евреев по количеству равно трем пехотным дивизиям, трем полкам и двум батальонам.

И вот якобы эти три дивизии и три полка собрались в 8 утра на углу двух маленьких улиц, потом пришли в Бабий Яр - и там их расстреляли с другой стороны яра из пулеметов с расстояния 80 м. До сих пор не нашли ни одного трупа, фамилии "расстрелянных" также неизвестны, хотя по видимому все их можно найти в эвакуационных списках.

Но так как сегодня еврейский Новый год и надо веселиться, торжества по поводу "расстрела" перенесли на 3 октября. 

Гои, и после этого вы продолжаете верить что в Бабьем Яре расстреляли кого-то из евреев? 

 Ахмед Изз эль-Араб, вице-председатель главной либеральной и светской партии Египта, Вафд, заявил на конференции по правам человека в Венгрии : "Холокост – это ложь".

Эль-Араб также сообщил в интервью , что не только Холокост, но и атаки 9/11 и дневники Анны Франк "являются историческими фабрикациями".

У эль-Араба на все есть научное объяснение. Он говорит: "Нам вбивают в голову, что во время Холокоста были уничтожены 6 миллионов евреев. Но под властью нацистов находились лишь 2,4 миллиона. Откуда же взялись еще 3,6 миллионов?"

Египетский политик признает, что "нацисты, возможно, уничтожили сотни тысяч евреев, но никаких газовых камер не было, и никто не сдирал с евреев живьем кожу".

Далее эль-Араб рассказал о своих ученых занятиях в Стокгольме. Там изучал дневники Анны Франк – в рамках подготовки к защите докторской диссертации. Он утверждает: "Клянусь Аллахом, что это – подделка. Девочка была , никто этого не отрицает. Дневников не было".

В подготовке терактов 9/11, по мнению эль-Араб виноват не Усама бин Ладен, у которого не было "достаточных технических знаний", а некий таинственный "американский агент, или, возможно, агент "Моссада"".

Эль-Араи говорит: "Если бы у Усамы были такие возможности, одного самолета, протаранившего Кнессет, было бы достаточно. И это бы имело гораздо больший эффект".

 Міністерство внутрішніх справ Палестинської автономії направило офіційне звернення до голови МВС з приводу зникнення інженера. Палестинця Дірара Абу-Сісі кинули в ізраїльську в'язницю того ж дня, коли він зник з поїзда "Харків-Київ" в Україні, і в Ізраїлі діє судова заборона на поширення інформації про нього, повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на ізраїльських правозахисників.

"У тюремній службі підтвердили, що він перебуває у них з 19 лютого 2011 року. Спочатку його помістили у в'язницю поблизу міста Петах-Тіква, потім перевели у в'язницю "Шикма" біля Ашкелона. Нам відомо, що в обох випадках він перебував під контролем спецслужб. Я не маю жодного уявлення, в чому його звинувачують. Маємо судове рішення, яке забороняє поширювати інформацію про це", - сказав фахівець правозахисної організації "Гамокед" Далія Керштейн.

Тим часом представник палестинської діаспори в Києві Ях'я Харботлі не відкидає, що інженера Дірара Абу-Сісі ізраїльські спецслужби могли вивезти з України без відома її уряду. "Ізраїльська влада підтвердила факт захоплення цього інженера. Про це його адвокатові повідомили в адміністрації в'язниці. Українська міліція до цього може бути і непричетною. "Моссад" вже здійснював подібні операції в інших країнах. Інженера могли вивезти дипломатичним транспортом або літаком з одного з невеликих аеропортів України. З Діраром, думаю, так і зробили", - сказав він.
...
Читать

Мало хто знає, що Німеччина почала війну проти СРСР під прапором боротьбі із жидобільшовизмом.

В своєму зверненні до німецького народу у зв'язку з початком війни проти СРСР
22 червня 1941  Адольф Гітлер заявив, що «зсередини і ззовні плелася відома нам змова жидів і демократів, більшовиків і реакціонерів з єдиною метою перешкодити створенню нової національної держави і знову занурити Рейх в безодню безсилля і злиднів»…  Ніколи німецький народ не відчував ворожих почуттів до народів Росії. Тільки протягом двох останніх десятиліть єврейсько-більшовицькі правителі Москви намагалися підпалити не тільки Німеччину, але і всю Європу. Не Німеччина намагалася перенести свій націоналістичний світогляд в Росію, а жидобільшовицькі правителі в Москві неухильно робили спроби нав'язати нашому та іншим європейським народам своє панування, притому не тільки духовне, але, перш за все, військове… Перемога в Польщі, досягнута виключно силами німецької армії, спонукала мене знову звернутися до західних держав з мирним пропозицією. Вона було відхилена міжнародними та єврейськими підпалювачами війни. Але тепер настав час, коли необхідно виступити проти цієї змови жидівсько-англосаксонських підпалювачів війни і також жидівських володарів більшовицького центру в Москві.

Німецька окупаційна пропаганда використовувала тезу про те, що більшовицький режим — це витвір євреїв, це передусім єврейська влада, німецька пропаганда і газети, що виходили на окупованих територіях, постійно писали про «жидобільшовизм», «злочини комуножидів», «змову Сталіна з євреями». Нацистська пропаганда стверджувала, що більшовицька партія і її каральні органи — ГПУ-НКВД — насправді є маріонетками в руках всесвітнього єврейської змови, мета якого — поневолення народів світу. Євреїв звинувачували в тому, що розпочата війна була розв'язана з їх ініціативи; що вони є нацією-паразитом, що живе за рахунок інших; що євреї, захопивши владу в Росії, створили радянську тюрму народів. Висновок з усього цього робився наступний: більшовизм і єврейство є одне ціле.

Адольф Гітлер постійно стверджував, начебто "Жовтнева революція була справою жидів і загрожувала Європі встановленням у ній комунізму за співучасті жидів, розвивав тему "жидобільшовизму" як втілення світового комунізму і у той же час таврував жидів як втілення світового капіталізму".

У перші тижні окупації, влітку 1941 року, німці в багатьох містах Західної України відкрили тюрми НКВС, показали всім злочини сталінського режиму і оголосили, що провину за ці злочини несуть євреї (нижче ви бачите як образ «жидокомісара» використаний в плакаті «Злочини Москви у Вінниці», присвяченому розстрілам у Вінниці)

Читать

Еврейское авторство «великой русской революции» 1917 года долго и тщательно скрывалось, как скрывалась и национальность затейников этого беспримерного геноцида русов. Сегодня эта информация уже почему-то ими не скрывается и о жидобольшевизме говорят все.

Национальность Ленина, маленький скандал с большим содержанием

Что было главное в национал-социализме – нацизм или социализм? Идеологи СССР приложили немалые усилия, чтобы отвергать любую связь гитлеровского социализма с социализмом советским. Однако тоталитарный национал-социализм, который одинаково строили с 1930-х годов в СССР и в Германии Гитлера, равно опирался в своей основе на великодержавный шовинизм.

 Гитлер в письме Сталину в 1939 году восхищался его усилиями по созданию великодержавного государства. Что ни Сталин, ни кто-то другой не оспаривали. Что есть, то есть. Именно этим и объясняется то обстоятельство, что ЦК КПСС целенаправленно скрывал от советского народа еврейские корни самого Ленина.

Открытия Мариэтты Шагинян и советских историков

М.С. Шагинян целью своей жизни поставила задачу стать биографом вождя. В 1938 году в первой части «Семьи Ульяновых» она поместила добытые ею сведения о том, что в жилах В.И. Ленина течёт калмыцкая кровь. Труд Шагинян похвалила Крупская. И обе крепко пострадали за свою самодеятельность.

 Политбюро ЦК ВКП(б) 5 августа 1938 года в специальном постановлении осудило и запретило роман Шагинян и сделало выговор Крупской. Только в 1956 году, после смерти Сталина, ЦК КПСС своим постановлением «О порядке изданий произведений о В.И. Ленине» отменил постановление 38-го года «как ошибочное и в корне неправильное».

 С этого времени калмыцкие корни вождя перестали считаться постыдными. Но это то, что касается его происхождения по отцовской линии. А вот материнская линия Ленина как считалась у коммунистов позорной и кощунственной при Сталине, Хрущёве и Брежневе, так считается таковой и сегодня.

 В трудах Шагинян дед Ленина по материнской линии А.Д. Бланк фигурирует как малоросс (по-новому
Читать