<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Союз читателей
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (2)
ZOG (1)
бабло (106)
війна (10)
влада (54)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
герої (50)
гетто (67)
гниды (87)
гої (121)
гра (11)
Гроші (11)
діти (3)
євреї (76)
жиди (48)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (50)
КГБ (5)
Київ (5)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (94)
маца (1)
міфи (78)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (4)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
СРСР (3)
суд (1)
сша (6)
терор (20)
фарс (5)
фото (2)
ФСБ (2)
Хабад (64)
Хрень (94)
цены (1)
ЦРУ (1)
#

Календарь

 Октябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Пятница 30 мая 2014
МЗС України висловлює рішучий протест у зв'язку з діями Росії, спрямованими на відверте знищення системи освіти в тимчасово окупованій Росією Автономній Республіці Крим. Про це йдеться в заяві МЗС України, повідомили УНІАН у прес-службі міністерства.

«Численні звернення громадян, сигнали міжнародних правозахисних організацій, обурення батьків, вчителів і учнів ігноруються російською стороною. Шляхом тиску і залякування прискореними темпами відбувається насильницька русифікація багатонаціонального Криму», - йдеться в заяві.

Зокрема, у МЗС обурені наміром незаконної влади перетворити єдину гімназію в Сімферополі з українською мовою навчання на російськомовну.

У міністерстві зазначили, що, відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта, відповідно до норм і принципів міжнародного права.

«У зв’язку з цим, закликаємо російську сторону до цивілізованого і поважливого ставлення до культурно-історичних, етнічних, цивілізаційних надбань цієї древньої землі і вимагаємо не порушувати прав кожного її мешканця на освіту рідною мовою», - наголошується в заяві МЗС України.

30 травня цього року з цього приводу до МЗС РФ було передано офіційну ноту-протесту МЗС України.

Среда 4 сентября 2013

Голова Харківської облдержадміністрації етнічний жид і українофоб Михайло Добкін обізвав відомого українського мовознавця Юрія Шевельова "пособником" фашистів".

Про це чиновник написав у своєму Twitter , коментуючи інформацію про наміри влади Харкова зняти дошку Шевельову.

"Юрій Володимирович Шевельов - зрадник, дезертир, пособник фашистів в окупованому Харкові. Ось він кумир Жадана, Варченок, Авакова та інших", - написав він.

 

Коментуючи той факт , що в Харкові, незважаючи на перешкоди, відкрили дошку Шевельову, він написав: "Мерзотники фашистські своєму фашистському мерзотникові дошку прибили. Похапцем і в темряві, як і личить зрадникові".

Як відомо, у Харкові на два дні раніше запланованого відкрили меморіальну дошку мовознавцю - славісту, історику літератури та громадському діячеві Шевельову.

Офіційне відкриття дошки планувалося на 5 вересня, але подія відбулася ввечері 3-го , "в надзвичайному і позаплановому режимі".

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Українська правда

Воскресенье 5 мая 2013
Сообщение прочтено 215 раз
Робер | 2013-05-05 22:39:55
Сербский язык не так уж близок к украинскому. По крайней мере, если к вам заговорят на улице, вы мало что поймете. Разве похитит одно-два словечка. Но их «Молим» (прошу) и «слава» (спасибо) - не могут не очаровывать.

Народ, который у нас ассоциируется со столбом православия на Балканах, вскоре может потерять один из признаков исторического тождества.

Оказывается, сербы стоят перед неизвестной пока для нас проблемой. С первого класса сербы учат и кириллицу, и латынь. И пишут по-сербски обеими алфавитами. Это связано с традициями еще социалистической Югославии и желанием ради укрепления этнического единства создать сербохорватский язык. Общий язык, которой хорваты писали латиницей, а сербы - кириллицей. Чтобы не возникало проблем с пониманием одних со вторыми, в школах изучали оба варианта написания.

Это сыграло злую шутку во времена глобализации: среднее и молодое поколение сербов начало отдавать предпочтение латинскому алфавиту. Поэтому сейчас в православной Сербии большинство газет и книг издаются латиницей. В Новом Саде вы практически не заметите надписей кириллицей. А компьютер с родными «аз-буки-ведямы» вы вообще не найдете, печатая одним пальцем письма латиницей в Украине.

Борьба за кириллицу стала важной частью национально-патриотического движения сербов. Но, похоже, это борьба уже проиграна. За 10-20 лет сербская кириллица станет частью истории и будет выполнять разве что функцию торжественного декоративного оформления. А некогда, именно она была символом национального духа в двух империях, в которых сербы боролись за выживание - Оттоманской и Габсбургской.

Теперь кириллических государств в мире осталось всего четыре -  Украина, Россия, Беларусь и Болгария.

Несколько лет назад подобную идею - введение латиницы в украинском языке - горячо отстаивали несколько галицких интеллектуалов. Мол, это поможет нам защитить свою идентичность перед всепоглощающим русским языком, надвигающимся с востока.

Сейчас, благодаря интернету и социальным сетям, все чаще приходится писать письма и латиницей. Вполне возможно, что подобно сербской ситуации, у нас невольно будет развиваться и писания текстов латинским алфавитом. Особенно среди молодежи. Будут ли печататься такие тексты?

Кто знает, что нас ждет в будущем. Но процессы идут. И за ними никто не стоит, кроме всемирного развития.

Вторник 29 января 2013

Бойкотувати і не приймати ймовірний вихід імперського підручника з історії України; масово і категорично відмовлятися від вивчення у школі мови окупанта - російської; активно здійснювати національне виховання через знакові націєцентричні факти нашої історії у супротиві до відновлюваної совєцько-московської ідеології. До таких дій закликає відозва Всеукраїнського об‘єднання СВОБОДА, спричинена цілеспрямованим нищенням української гуманітарної складової освіти.

Аби не дати зробити з української молоді слухняних московських рабів та яничарів, СВОБОДА закликає освітян, студентів, школярів та їхніх батьків усіма прийнятними методами боронити духовну незалежність, без якої вся інша незалежність - примарна.

"Кожна самостійна і незалежна держава освітню та наукову галузь вважає за першорядну та стратегічну. Освіта та наука є не лише ідеологічною та культурною передумовою буття нації, але її економічною основою.

З огляду на колоніяльну та холуйську ідеологію теперішньої влади, зокрема совєцько-рабський світогляд міністра освіти та науки Д. Табачніка, - ми отримали найбільшу загрозу для нашого суверенітету. Табачніки посягають на духовну основу української незалежности: мову як спосіб мислення нації та історію як її свідомість та пам´ять. Без цих двох фундаментальних опор освіти та науки неможливий розвиток і побудова національної держави.

Зменшення прохідного балу з української мови під час вступу, скасування іспиту з української мови при завершенні бакалаврату, перехід на навчання іноземців з державної мови на мову ворожої держави - російську, ймовірне запровадження мови окупанта як предмету в середні школи, запровадження асиміляторського конкурсу вивчення російської мови "Лукоморьє" - все це свідчить про оголошену всередині країни війну з мовою титульної нації - УКРАЇНСЬКОЮ.

Елементом руйнації самодостатнього національного світогляду та його входження у світовий контекст є перетворення шкільного курсу зарубіжної літератури у курс російської літератури, що сповна має переорієнтувати українських школярів на російські духовні цінності та моделі поведінки.

Виняткову роль у цьому відведено переписуванню підручників з історії України, де брутально вилучено історичні факти протиборчого змагання нашої нації за право мати Незалежну Державу. Зокрема, з підручника історії для 5 класу вилучено знаменні "помаранчеві" події 2004 року, факт союзництва СССР з нацистською Німеччиною, боротьбу УПА з нацистами та портрет Героя України Романа Шухевича, Голодомор як геноцид нації, організований Москвою, масштабну повоєнну русифікацію українських шкіл у 50-х роках, масові репресії українців у 30-80-і роки, вбивчу большевицьку колективізацію та атеїстичну чуму ХХ століття, обов´язковість знань під час вступних випробовувань життєдіяльности Героїв України Степана Бандери і Романа Шухевича. Отже, знищення української гуманітарної складової освіти - продуманий і підтримуваний ззовні план не просто міністра-українофоба, але чинного уряду та Президента.

1933 року Провідник нашої нації Степан Бандера під час навальної полонізації української освіти зініціював резонансну шкільну акцію "У боротьбі за душу української дитини", де зауважив:

"Молоді друзі! Українські школярі! [...] не дайте, щоб з Вас вороги зробили яничарів! Не дайте, щоб ляхи обернули Вас у своїх слухняних рабів! Ви маєте бути лицарями й борцями за волю України! Перед Вами велика свята боротьба".

Як ніколи, ці слова Провідника злободенні. Аби не дати зробити з нашої молоді слухняних московських рабів та яничарів, ВО СВОБОДА закликає Вас усіма прийнятними методами боронити нашу духовну незалежність, без якої вся інша незалежність примарна:

- бойкотувати і не приймати ймовірний вихід імперського підручника з історії України через принципове навчання лише за теперішніми підручниками;

- організовувати гуртки вивчення історії української державности та спецкурси "Лідери нації", "Українські перемоги",
Читать

Пятница 18 января 2013

ВО "Свобода" подасть до суду на газету "Daily Mail" у зв'язку із спотворенням резонансного висловлювання народного депутата Ігоря Мірошниченка про голлівудську актрису Мілу Куніс.

Про це заявив лідер політсили народний депутат Олег Тягнибок в інтерв'ю газеті "Форум", що видається в США російською мовою і орієнтована на жидівську діаспору. 
 
"Щодо скандалу з Мірошниченком - ми подаватимемо до суду на газету "Daily Mail" (яка приписала нам слова) про "брудну жидівку", - сказав Тягнибок.
 
На його думку, вжите Мірошниченком (без епітета) слово не є образливим в українській, а особливо в західноукраїнській, мовній традиції, так що це тема не для політиків, а для учених-філологів. "Я вже не входжу у філологічні дискусії про використання цього слова в польській або словацькій мовах", - додав Тягнибок.
 
Крім того, це було спілкування в соціальних мережах, звернув він увагу: "Це що, була заява партії? Хоча ми і не відхрещуємося від цього".
 
Тягнибок заявив також, що націоналізм очолюваної ним політсили не припускає ненависті до чужого. "Офіційна лінія "Свободи" не була, не є і не буде ні ксенофобською, ні антисемітською, ні антиросійської. Я в цьому вас переконую. Ви ніколи не побачите жодних заяв і законопроектів про це. Це усе брудні інсинуації", - підкреслив він, підсумувавши: "Ми - партія проукраїнська".
 
Водночас, українське суспільство гіпертолерантне, переконаний політик. "І ця надмірна толерантність нам шкодить, завтра створюватиме нам проблеми. Я б дуже хотів поводитися як ізраїльтяни - закони нам потрібно такі, як у вас, ухвалювати, вчити людей, що потрібно любити свою націю, свою батьківщину і свою мову, плюс питання громадянства і питання повернення тих, хто виїхав", - розвинув Тягнибок думку.
=============
Нагадаємо, газета "Daily Mail" із посиланням на двох жидівських рабинів привела російську транслітерацію слова "жидівка" і вигадала для нього значення "брудна юдейка". Скандальні подробиці в статті

Раввины-аферисты обманули Премьер-Министра Украины Николая Азарова

 

Воскресенье 30 декабря 2012
Спостерігаю в стрічці черговий народний холівар "Про жидів і українців". Дивуюсь... А де поділись історики? Не на загал, а ті, хто може аргументовно внести трохи суті в словесні перекидушки "ти дурень - ні ти дурень"... Ну має ж бути хтось, хто розбере мухи від котлет!

Про терміни... Давайте припустимо, що слово "жид" звалилось в мову не з неба, а звідкись. Звідки? Напевно є чітке походження, серед слів іншомовного походження. Якщо так, то де саме побутував термін? А де його не було взагалі? Коли, чому і для кого термін набув образливого звучання? Припускаю, якщо відверто і українцям і євреям поговорити про причини холівару, то почервоніти доведеться обом сторонам діалогу і далеко не за слово "жид". Ну чому сь же поляки від Żyd в істерику не впадають, польскі іудеї також. Для німців Jude, для іспанців – Judio, також не катастрофа. Чому деякі інтернетні євреєзахисники так рефлексують на звичайне слово? Я не мовознавець, але скільки разів у ШЕВЧЕНКА було використане "єврей", а скільки "жид"? То що, Кобзаря в антисеміти першим запишемо?

Чи ставитись до слова "жид", як до самоназви народу на території України? Чекайте, а хіба в інших країнах євреї не самоназивають себе своєю рідною мовою? Напевно в Україні те, як сам себе називав народ і те, як народ називали сусіди по країні, було двома різними словами... і хто сказав, що одне з них обовязково в лайливому сенсі? А чи не від "Їдн" і пішло Старим Світом різномовне jew, jude, judio... 
А в кого "жид" викликає виключно негативну реакцію? От, наприклад, візьмемо цілком поверхневе (в сенсі, що лежить на поверхні – доступне) джерело – Вікі: "в російській мові «жид» (рос. жыд) набуло негативної конотації, а власне етнонім «єврей» був запозичений койне Московії з болгарської — евреин (макед. — евреин, серб. — Јеврејин); також етнонім «москаль», або ж «московит» — яке з часом, з міркувань розбудови унітарної Імперії, облудно трансформовано в прикметник «русскій», з одночасним табуюванням історичного етноніма москаль; та українці досі вільно, не ображаючи нікого, вживають етноніми — німці (хоча вони і не німі), а їхня самоназва — Deutschen), угорці — magyarok, фін — suomalainen, китайці — хань, тощо." (с) Підкреслю – "в російській мові... набуло негативної конотації". Виходить підстави для використання слова є... тепер щодо "чи сприймати як образу"... (і чому це у нас так тримаються за образливий сенс притаманний РОСІЙСЬКОМУ вжитку?)
...
Читать
Вторник 25 декабря 2012


українська мова,євреї,жиди,українофобія,русифікація

До редакції Українських Видань “Інституту для вивчення СССР”.

Я довідався, що після видання моєї монографії — “Жидівська автономія на Україні” - виникли сумніви щодо уживаних мною термінів “жид” і “жидівський” замість прийнятих у Совєтській Україні “єврей” і “єврейський”.

З приводу цих сумнівів стверджую, що термін “жид” є властивий українській мові як теж іншим слов’янським мовам (наприклад: польська, чеська, білоруська), уживання його в згаданих мовах є природне і не має зневажливого характеру, як у мові російській. Уважаю, що в Совєтській Україні приписано уживати виключно слова “єврей” зі святенництва, щоб не викликати у читачів, котрі звикли до образливого сенсу слова “жид” у російській мові, запідозріння автора в антисемітизмі. Очевидно, ніхто з читачів моєї Монографії не запідозрить в антисемітизмі її національно-жидівського автора.

І справді, я уживаю послідовно цієї термінології в моїх українських творах уже з 1918 р., коли я почав говорити та писати українською мовою. Так, уже моя перша більша праця в українській мові — “Листи жидівського соціял-демократа про Україну”, котру я видав у Відні в 1921 р., уживає виключно термін “жид”.

Так само моя стаття про становище жидівства в СССР, надрукована в ч. 16 “Українського Збірника” в “Інституті для вивчення СССР” у Мюнхені, уживає термінів “жид”, “жидівський” і т. д. Взагалі, я засадничо ніколи не погодився б на уживання терміну “єврей” у моїх українських працях, бо добачав би в тому святенництво та боягузство.

ІІроф. д-р Соломон Ґольдельман

Єрусалим, січень 1964.

 

Суббота 1 декабря 2012
Сообщение прочтено 247 раз
Робер | 2012-12-01 02:12:38

Тарас ШЕВЧЕНКО

***

У Вільні, городі преславнім,
Оце случилося недавно,
Ще був тойді... От, як на те,
Не вбгаю в віршу цього слова...
Тойді здоровий-прездоровий
Зробили з його лазарет,
А бакалярів розігнали
За те, що шапки не ламали
У Острій брамі. Дурня знать
По походу. Отже назвать,
Єй-богу, я його не вмію,
Того студента,— що ж нам діять?
То синок був литовської
Гордої графині.
І хороше, і багате,
І одна дитина,
І училось не паничем,
І шапку знімало
В Острій брамі. Добре було,
Та лихо спіткало!
Улюбилося, сердешне,
Було молодеє,
У жидівку молодую
Та й думало з нею,
Щоб цього не знала мати,
Звичайне, побратись,
Бо не можна ради дати,
Що то за проклята!
Мов змальована сиділа
До самої ночі
Перед вікном і втирала
Заплакані очі,
Бо й вона таки любила;
І страх як любила!
Та на бульвар виходила
І в школу ходила
Усе з батьком, то й не можна
Було ради дати.
І банкір якийсь із   Л ю б с ь к а
Жидівочку сватав.
Що тут на світі робити?
Хоч іти топитись
До   З а к р е т у,   не хочеться
Без жидівки жити
Студентові. А жид старий
Ніби теє знає,
Дочку свою одиночу
В хаті замикає,
Як іде до лавок вранці,
І найма сторожу,
Стару Рухлю. Ні, небоже,
Рухля не поможе.
Уже де вона на світі
Роман сей читала
З шовковою драбинкою —
І Рухля не знала.
Може, сама догадалась.
Тілько заходилась
Та сплела й собі такую,
І вночі спустилась
До студента на улицю.
І де б утікати,
А вони — звичайне, діти —
Любо ціловатись
Коло воріт заходились.
А жид ізнадвору,
Мов скажений, вибігає
З сокирою! Горе!
Горе тобі, стара мати.
Нема твого сина,
На улиці валяється
Убита дитина,
Убитая жидовином.
Горе тобі, мати.
Жидівочка... де та сила
Взялася в дитяти?
Вихватила ту сокиру
І батькові в груди
Аж по обух вгородила.

Отаке-то чудо
У тім місті преславному,
У тій Вільні сталось.
Дивувались довго люди,
Де вона сховалась,
Жидівочка та гадюча,
Що батька убила.
А вона вночі любенько
В Вілії втопилась,
Бо найшли її в Закреті,
Там і поховали.
А графиня без дитини,
Сердешна, осталась;
Поїхала у Рим, кажуть,
Та десь опинилась,
Та з маркізом якимсь голим,
Кажуть, одружилась.
Може, й брешуть, бо, звичайне,
На те вони люди:
І вдовицю не забудуть,
І тую осудять!

[Друга половина 1848,
Косарал]

Четверг 8 ноября 2012

 

Завтра, 9 ноября, в День украинской письменности и языка Национальное радио Украины проведет традиционный Всеукраинский диктант национального единства. Начало диктанта в 13:30

Как сообщили «Комментариям» в Национальной радиокомпании Украины, в этом году диктант проведет доцент Киевского университета им. Бориса Гринченко, автор школьных учебников по украинскому языку и литературе Александр Авраменко.

Также в этом году, помимо диктанта, участникам предложат творческое задание, которое будет необязательным и оцениваться не будет.

Напомним, радиодиктанты в День украинской письменности и языка проводятся с 2000 года. Написать диктант может любой желающий в Украине или за ее пределами.

В этом году диктант традиционно будет состоять из 100-120 слов. Как отметили в Национальном радио, те, кто напишет его без ошибок, будут отмечены денежными премиями, книгами, компакт-дисками. Проверяться будут только диктанты, отправленные 9 и 10 ноября. Дату отправления определят по штемпелю на конверте. Адрес Национального радио: Киев-1, Крещатик, 26. Индекс - 01001.

В прошлом году Национальная радиокомпания получила более 17 млн. диктантов не только из Украины, но и из России, Беларуси, Молдовы, Германии, Бельгии и даже Таиланда.

Как сообщали «Комментарии», зачастую радиодиктант пишут известные украинские чиновники и политики. Так, в 2010 году диктант писал скандальный министр образования Украины Дмитрий Табачник. При этом журналисты обнаружили в его диктанте, как минимум одну ошибку.При этом, написав диктант, Табачник назвал его легким. В прошлом году Табачник писать диктант отказался. 

Среда 5 сентября 2012

В Николаеве перед началом нового учебного года оказалось, что родители не собираются переводить своих детей на русскоязычное обучение. Об этом сообщила Начальник Николаевского гороно Анна Деркач.

«В данный момент сеть общеобразовательных учебных заведений города включает 69 дневных школ, 3 вечерние. В этом году впервые начнут занятия 3957 школьников. Это на 170 детей больше чем в прошлом году. Заявок от родителей на перевод детей на русскоязычное обучение не поступало», - сообщила Деркач.

Также Деркач подчеркнула, что «к новому учебному году готово все кадровое обеспечение».

123Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены