<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Союз читателей
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (2)
ZOG (1)
бабло (106)
війна (10)
влада (54)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
герої (50)
гетто (67)
гниды (87)
гої (121)
гра (11)
Гроші (11)
діти (3)
євреї (76)
жиди (48)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (50)
КГБ (5)
Київ (5)
Кіт (1)
Крим (2)
лохи (94)
маца (1)
міфи (78)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (4)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
СБУ (3)
СРСР (3)
суд (1)
сша (6)
терор (20)
фарс (5)
фото (2)
ФСБ (2)
Хабад (64)
Хрень (94)
цены (1)
ЦРУ (1)
#

Календарь

 Июнь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Вторник 31 марта 2015
Сообщение прочтено 251 раз
Робер | 2015-03-31 22:13:34

Постановка оперы Вагнера "Тангейзер" в Новосибирском театре оперы и балета 

 

Возмущение российских деятелей культуры расправой над директором Новосибирского оперного театра, “провинившегося” в том, что он выпустил на сцену не понравившуюся ханжам оперу, приобретает массовый характер. И вот уже собирают подписи за отставку министра культуры – жаль, конечно, что не министра обороны, но эти два чиновника в России не сильно отличаются друг от друга.

Среди подписантов я увидел немало замечательных, уважаемых мною людей, которые все последние годы не приемлют авантюр собственной власти. И к этим людям у меня вопросов нет – только сочувствие и поддержка. У них хватило мужества вступиться за нашу страну – когда их власть кромсала Украину и убивала наших граждан. И, естественно, у них хватает смелости бросить вызов ополоумевшему чинуше, фактически уничтожающему культуру на посту ее министра. 

Вопросы есть к тем, кто поддержал крымскую авантюру Путина, а теперь сокрушается. Назову только два имени когда-то блестящих актеров и режиссеров, превратившихся в сытых администраторов – бывшего Калягина и бывшего Табакова. Вот мне просто интересно – когда они аплодировали, рассказывали нам сказки о крымском референдуме и подписывали разные письма – они что, не понимали, чем дело кончится? Что начнут с Крыма – закусят искусством? Что опять будут увольнять неугодных, введут репертуарные комиссии – об этом уже говорят в путинской администрации в полный голос? Что то, что еще осталось от русского театра, погибнет в этой зловонной клоаке? Не рассказали им? Историю не учили? Советское раболепие сработало? Калягин-то Ленина играл, мог бы вспомнить. А Табаков – так вообще Шелленберга – ему же перевоплотиться в Путина это пять минут работы над образом – и все должно быть ясно.

А теперь им жалко театра! Театра! Высшей гармонии! “Не стоит она слезинки хотя бы одного только того замученного ребенка, который бил себя кулачонком в грудь и молился в зловонной конуре неискупленными слезами своими к «боженьке»!”. Помните, да? Когда вы плюнули на слезы несчастных украинских детей ради помешательства своей власти и своего народа – и театр ваш погиб.

Зла на вас не держу, Олег Павлович, Александр Александрович – одно сплошное сожаление и разочарование глупостью и недальновидностью вашей. Великий Мейерхольд, до которого никому из вас не дорасти в вашем заменившем талант чиновничьем порыве, поддерживал Сталина буквально до последнего своего дня на свободе – и погиб в кровавой луже. Сходите в Брюсов переулок, подойдите к дому, в который он так и не вернулся. Пусть минует вас чаша сия.

Виталий ПОРТНИКОВ

Среда 1 февраля 2012

В Украине закрыли EX.UA популярнейший файлообменник. За нарушение авторских прав. Его организаторы и участники подвергаются уголовному преследованию.

Сервисом EX.UA пользовались миллионы украинцев. Если обмен файлами – это преступление, то все мы – преступники. Практически поголовно.

Разгром популярного ресурса милицией рядовые пользователи уже рассматривают как очередные происки антинародного режима Януковича. Хотя в данном случае режим просто стал на сторону отмирающей идеологии карательного внедрения копирайта. Идеологии, которая насаждается повсюду стараниями американских продюсеров и вызывает бурю протестов по всему миру.

В США и Европе файлообменники закрываются постоянно еще с конца XX века. На борьбу с ними брошены все силы медиа-индустрии. Особенно сейчас, когда банкротство компании Kodak показало, что технический прогресс невозможно остановить, и те, кто делал ставки на сдерживание технологий, в конечном счете проигрывают.

Можно понять гигантов киномузыкальной индустрии и рынка программного обеспечения. Они привыкли вбухивать миллиарды в производство хитов, а затем дорого и поштучно продавать копии предметов массовой культуры. Файлообменники снижают их доходы, потому что стоимость отдельно взятой копии множится на ноль.

Законопроект SOPA (Stop Online Piracy Act), внесённый в Палату представителей США 26 октября 2011 года, является финальным рывком "правообладателей" к нашим кошелькам. Авторские права в изложении этого шедевра консервативной мысли выписаны весьма радикально: предлагается блокировать доступ к любому ресурсу, где были отмечены случаи нарушения копирайта.

По сути, идеологи SOPA ставят под сомнение свободный обмен информацией между людьми. Ведь свобода подразумевает возможность выбора, и обязательно найдутся те, кто этим выбором злоупотребляет.

Конечно, свободный обмен информацией не означает возможность пользоваться результатами творчества автора без оплаты его труда, без удовлетворения нормальных мотиваций творить объекты интеллектуальной собственности ради прибыли.

Вопрос только в способе оплаты и в цене.

Чтобы все было по-честному, как того требует рыночная экономика, цену на авторское произведение должен диктовать рынок. И сервис доступа к информации, включающий в себя способ оплаты, должен быть удобным.

Рынок уже выбрал современные технологии доступа к информации, которые делают процесс копирования бесплатным. Выбор потребителей де-факто исключает чью-то монополию на распространение копий ПО или произведений искусства.

Физически невозможно заставить потребителя смотреть телевизор, ходить в кино, покупать CD и DVD-диски, если потребителю удобнее без этого обойтись.

Правообладатели должны научиться получать прибыль в новых условиях.

Нормальный путь к этому – легализация файлообмена на взаимовыгодных условиях для рядовых пользователей, правообладателей и владельцев файлообменников. Сторонам следовало бы сесть за стол переговоров, а не опускаться до разборок – кто халявщик, кто уголовник, кто занимается цензурой и гонится за сверхприбылями в ущерб интересам общества.

Взаимовыгодных решений может быть много, и владельцы файлообменников их озвучивают.

Можно брать абонентскую плату за доступ к секторам платных файлов на файлообменниках, за рекламу, распределяя прибыль между владельцем сервиса и правообладателями.

В идеале, поскольку весь интернет является источником бесплатных копий разнообразной информации, администраторы крупнейших сегментов сети могли бы ввести специальные отчисления
Читать

Среда 27 июля 2011

 

Как Митрополит Павел учил журналистов работать - ВИДЕО

Руководство телеканала 1 +1 уверенно, что поведение журналиста телеканала Михаила Ткача профессиональной и корректной. Напомним на журналиста жаловался Митрополит Вышгородский и Чернобыльский, наместник Киево-Печерской лавры Павел.

Как Митрополит Павел учил журналистов работать - ВИДЕО

 Об этом говорится в ответе Генерального директора телеканала «1 +1» Александра Ткаченко на открытое обращение архиерея. «Считаю неправомерным вмешательство Церкви в политику работы средств массовой информации, но из уважения чувств верующих, и учитывая что реакция может быть неоднозначной, мы не поставим в эфир разговор владыки с журналистом.», - отметил руководитель канала.

Однако, для того, «чтобы каждый имел возможность оценить адекватность поведения журналистов телеканала" 1 +1 "» видеоматериал был размещен в интернете. Напомним, митрополита возмутило то, что журналистов заинтересовали машины и телефоны священников. 

Среда 13 июля 2011

 

В Україні вийшла книжка про сексуальні злочини Червоної армії під час війни

Видавництво "Зелений пес" надрукувало книжку німкені Габі Кьоп "Навіщо я народилась дівчинкою?" про сексуальні злочини Червоної армії. З німецької книгу переклала Юлія Горбач, передає newsru.ua.

У Німеччині книжка викликала резонанс. Габі Кьоп стала першою німецькою жінкою, яка у віці 80 років зізналась у тому, що стала жертвою сексуального насильства радянських солдат, коли була 15-річною дівчинкою.

"Для бійців Червоної армії німкені були одним із найбажаніших трофеїв. Трофеєм стала і авторка книжки, - розповідає піар-менеджер видавництва "Зелений Пес" Анна Богородіченко.

В Україні вийшла книжка про сексуальні злочини Червоної армії"До того ж, нею, як наймолодшою та найслабшою весь час прикривались інші жінки, щоб самим уникнути ґвалтування, - розказали про нову книжку у видавництві. - Усі звикли в нашій країні, що Гітлер поганий, а Сталін бідненький, нещасний, захищався. Ми не вигороджуємо когось одного, просто хочемо показати альтернативну думку. Російська влада досі замовчує факт масового насильства над німкенями, яке чинили радянські солдати".

Книга Габі Кьоп "Навіщо я народилась дівчинкою?" відкрила нову книжкову серію "Нетабачна історія".

"Це буде серія історичної публіцистики. За останній рік слово "Табачник" та "брехня" стали синонімами, історію перекручують і подають однобоко. Ми пропонуватимемо правдиву історію. У цій серії плануємо видати книги про боротьбу ОУН-УПА під проводом Бандери та про війну в Грузії в 90-х роках", - продовжила Богородіченко.

Офіційну презентацію книжки про сексуальні злочини. Червоної армії видавці планують провести вже в вересні. Зараз її можна купити в інтернет-магазинах та книгарнях за 50 грн.

Зазначимо, у Львові 14 лютого відбулася презентація книги "Страсті за Бандерою" - збірки матеріалів з трьох дискусій про Бандеру в українському медіа-просторі. До видання увійшли 32 тексти як українських, так і іноземних фахівців, насамперед істориків.

Пятница 24 июня 2011

Такого не робили ані поляки в 1939, ані нацисти в 1944. Радянська міліція розстрілювала масово - з автоматів, через віконця для передачі їжі. Або кидала в камери гранати. Деякі з цих камер довелося замурувати - і ексгумацію провели вже взимку.

Червень 1941 року запам'ятався на Західній Україні не тільки нападом нацистської Німеччини, але й кривавими розправами, вчиненими нібито своєю ж державою в тилу.

Йдеться про досі нечуване явище, навіть у практиці Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) СРСР - масові розстріли політичних в'язнів у тюрмах Західної України протягом кінця червня - початку липня 1941 року.

"Історична Правда" наводить приклади трьох таких розправ: у тюрмах Львова, соляних шахтах Саліни і в тюрмі Луцька. Сьогоднішній текст присвячено масовим убивствами у Львові. 

На прикладі Львова можна достеменно показати криваву діяльність "доблесних борців із контрреволюцією".

У самому Львові було три в'яниці: № 1 - на Лонцького, № 2 - Замарстинівська та № 4 - Бриґідки. Тюрма № 3 перебувала у замку м. Золочева, що близько сімдесяти кілометрів  від Львова - сюди відправляли в'язнів, коли львівські тюрми були переповнені (а таки були переповнені: у тюрмі на Лонцького при ліміті 1500 осіб перебувало 3 638 в'язнів).

У тюрмах Львівщини станом на 22 червня 1941 року було 5 424 в'язні. Більшості інкримінували злочини за статтею 54 карного кодексу УРСР, тобто - контрреволюційну діяльність.

"Процес 59-ти". У грудні 1940-го львів'ян засуджували за те, що вони - українці

Негайними офіційними заходами у вирішенні проблеми переповнення в'язниць стали наказ № 2445/М наркома державної безпеки Меркулова від 23 червня 1941 р. та наказ начальника тюремного управління НКВД УРСР капітана державної безпеки Філіппова від 23 червня 1941 р.

У першому документі йшлося про терміновий облік усіх в'язнів у тюрмах та розподіл на тих, що підлягають депортації в концтабори ГУЛАГУ, і тих, кого необхідно розстріляти (це завдання покладалося на місцеве керівництво НКГБ).

У другому документі йшлося про евакуацію в'язнів, до нього додавався "План евакуації", згідно з яким депортації з Львівської області підлягало 5 тисяч арештантів. Для цього виділялося 204 вагони.

Згідно з інструкцією НКВД СРСР від 29 грудня 1939 р., один вагон ешелону вміщував тридцять депортованих осіб, отже вказаних вагонів вистачало б на евакуацію 6 800 в'язнів. Проте евакуювали лише 1822 із 5 000 запланованих.

3602 людини залишились у тюрмах Львова. А куди поділися ешелони - документи мовчать.

Самі ж екзекуції розпочалися 22 червня - розстріляно засуджених до смертної кари. Із проміжного звіту начальника тюремного відділення УНКВД Львівської області Лермана відомо, що станом на 24 червня у тюрмах Львова та Золочева було розстріляно 2072 особи.

26 червня затвердили розстрільні списки - ще 2068 осіб підлягали знищенню. Їх вбили протягом 24-28 червня.

Таким чином у Львівській області було розстріляно 4140 в'язнів. Проте підрахунки не узгоджуються: залишилося у тюрмах 3 602 особи, а розстріляли більше.

Відповідь на це питання дає доповідна того ж таки Лермана: тут йшлося також про надходження нових ув'язнених. Тюремні документи на цих людей належним чином не оформлювали.

У більшості випадків навіть не викладали звинувачень, проте упевнено називали причетними до ОУН, шпигунами, диверсантам - тобто особами, котрих належить розстріляти.

Це лише один фрагмент трагічної статистики, поняття, розділеного
Читать

Пятница 17 июня 2011

В г. Димитров Донецкой области городские власти обязывают работников предприятий «добровольно-принудительно» перечислить свой дневной заработок на строительство в городе православного храма Московского патриархата.

Об этом сообщил депутат Димитровского городского совета Виктор Трифонов, который также является председателем местной организации Независимого профсоюза горняков Украины (НПГУ) городов Селидово и Новогродовка (входят шахты ГП «Селидовуголь») и председателем Димитровской городской общественной организации «Родина. Честь. Достоинство».

По его словам, «сейчас в городе Димитрове под девизом: «Возродим духовность, воздвигнем храм вместе» разворачивается строительство храма святого великомученика Пантелеймона», и руководство города «проводит работу» с руководителями предприятий, чтобы работники перечислили свой дневной заработок в фонд строительства этого храма.

«Ну, строительство храма – ради Бога, – мы не против. Но мы не согласны с теми методами, которыми собирают деньги на этот храм», – сказал В.Трифонов.

Он рассказал, что, например, на шахты, которые входят в ГП «Красноармейскуголь», приезжают руководители города вместе с представителями духовенства и говорят, «чтобы рабочие, шахтеры перечислили однодневный заработок на строительство храма».

«Вы же понимаете, что делается это добровольно-принудительно, чтобы руководители предприятий на людей как бы подействовали… Получается, что на шахте работают и мусульмане, и греко-католики, и иудеи, – и все должны перечислять на строительство православного храма Московского патриархата?», - возмутился В.Трифонов.

При этом он отметил, что «по шахтам собрать эти деньги будет труднее - там два профсоюза». «А вот где легко людей «ломали» – это по больницам, по школам: они же все бюджетники, подчиняются городскому голове. Там с людьми не церемонятся», – отметил активист.

В.Трифонов сообщил, что он также является заместителем председателя Общественного совета, созданного при горсовете г. Димитрова, и поэтому считает, что данный вопрос о сборе средств на строительство упомянутого храма должен выноситься на обсуждение совета.

«Почему этот вопрос не вынесли на рассмотрение Общественного совета? В него входят и представители духовенства города... Почему вместо этого по всему городу власть только нажимает на руководителей?», - заявил депутат горсовета.

«Наша позиция такая: мы не против строительства храма, но это должно проходить цивилизованно, по желанию. Пусть бы поставили пластмассовый ящик, написали, для чего собираете деньги, дали в газете расчетный счет, и каждый человек сам примет решение… Многие разделяют эту позицию», – добавил В.Трифонов.

Он также сообщил, что уже написал и зарегистрировал два письма к Димитровскому городскому председателю, в которых изложил свою позицию по этому вопросу.


Понедельник 21 марта 2011


влада,Україна,українці,голодомор,Азаров,ложь,сша,Пропаганда,кгб,бандера
У рекомендованому Міносвіти до передплати для всіх українських навчальних закладів І-ІІІ ступеня дитячому журналі «Щедрику-Ведрику» галичани подаються як селяни, мислення яких відбувається за принципом «на хлопський розум».

Окрім того, в журналі наголошується, що не буває «галичан великих політиків».

«Існування галичанина  зав’язане на селі і в нього відповідно селянське мислення – «на хлопський розум». У п’ятницю обласні центри на третину порожніють, люди роз’їжджаються по області, для того, щоб в понеділок наповнитися жителями сіл і містечок, «затарених» бульбою, буряком, яйцями, молоком і всім, що допомагає виживати в західноукраїнському не індустріальному місті», - йдеться у статті про Галичину у випуску за грудень 2010 року, який надала ZAXID.NET "Самопоміч".

«По-друге, на ринку праці Галичини не існує таких професій, як рерайтер, PR-консультант, екзистенційний психотерапевт, бо де просте життя – там проста робота – шофер, будівельник, медсестра, продавець. Максимум, про що можна мріяти галичанин з вищою освітою в рідному  місті – це робота клерком в регіональній філії великої компанії або банку. Не буває галичан-космонавтів, конструкторів, олігархів і великих політиків. Проте серед галичан відомі такі шоумени як Віктор Павлик, Андрій Кузьменко, Юрій Горбунов», - додає автор тексту, прізвище якого не вказується.

Зазначимо, що на відповідних сторінках у журналі вказано, що спонсором рубрики, у якій опубліковано текст, є Міжнародний освітній фонд ім. Ярослава Мудрого.

У супровідному листі, що надсилався разом з цим числом журналу до шкіл, наголошується: «Згідно з листом №14/18-3502 від 9.09.2010 р. Міністерства освіти та науки України Всеукраїнський дитячий журнал «Щедрику-Ведрику», Свідоцтво КВ №13656-2630 ПР, видане Міністерством юстиції України, рекомендований до передплати усіма навчальними закладами І-ІІІ ступенів України. Пропонуємо Вам прискорити передплату дитячого журналу «Щедрику-Ведрику».

«Благодійний дитячий фонд «Щедрику-Ведрику» зобов’язаний інформувати Міністерство освіти та науки України про хід передплати», - йдеться у листі, підписаному директором благодійного фонду В. Блюхером (яка чудове жидівске прізвище!). Лист датований 28 лютого 2011 року.

========================

Здається, влада підписує собі вирок. Вона йшла покращувати життя "вже завтра", але життя стрімко погіршується, а владоолігархи лише роздмухують українофобію і займаються антиукраїнізмом. Сподіваюсь, із такою політикою вони довго не протримаються у владі.

Понедельник 7 марта 2011

Соціальні медіа – нове й надзвичайно перспективне поле діяльності для спецслужб. ЦРУ супроводжує Facebook від народження, а ФСБ контролює весь російський трафік.

Сьогодні завдяки інтернету спецслужби отримали як об’єкт дослідження нові типи інформаційних потоків. Директор ЦРУ Леон Панетта на слуханнях у сенатському комітеті по розвідці назвав обсяги цих масивів: 600 мільйонів фейсбук-рахунків, 190 мільйонів твітер-рахунків, 35 тисяч годин відео в ютьюбі. Він каже: «Реальне завдання полягає в тому, щоб мати можливість, пройшовши через розмаїття мов, проходячи через різні сайти, які там є, дивитися на відповідні веб-сайти, щоб бути в змозі отримати з них якусь інформацію, яка б нам допомогла, що вимагає величезних обсягів аналізу».

Але спецслужби не тільки аналізують гігантські масиви інформації, а й самі створюють ці масиви в широкому світі, допомагають їх зростанню, щоби потім використати їх для власних потреб. Саме такою є історія Facebook, в заснуванні і функціонуванні якого важливу роль зіграло ЦРУ.

Фейсбук та інші соціальні медіа стали сьогодні інформаційним ресурсом, де можна знайти будь-яку інформацію про кожного. Обсяги цієї інформації й охоплення людей просто вражають. Таке «щастя» не могло залишитися осторонь спецслужб. Мабуть, саме тому одна з газет Нової Зеландії вже давно розповіла про фінансування Фейсбука фірмою In-Q-Tel, яка є венчурною фірмою ЦРУ. Ця стаття була надрукована ще 8 серпня 2007 р.

Більш детально історію Facebook розкрив у газеті Guardian Том Ходжкінсон вже в січні 2008 р. Хоча всі думають, що це проект Марка Цукерберга, реальним обличчям є сорокарічний венчурний капіталіст із Сіліконової долини Пітер Тіль. Саме він вклав у проект півмільйона доларів у 2004 році, коли зустрівся з Цукербергом і двома іншими студентами Гарварду, які запустили цей сайт. У Тіля зараз 7% компанії Facebook. Цукерберг є в керівництві компанії, а двоє інших студентів (Х’юз і Московіц) просто в ній працюють.

Пітера Тіля в Силіконовій долині сприймають як фінансового генія. Але нас більш цікавлять його політичні погляди, оскільки саме вони запрограмували розвиток цієї соціальної мережі. Він належить до неоконсерваторів. До речі, в своїй книзі він виступав проти мультикультуралізму як загрози індивідуальним свободам. Сам Тіль захоплюється ще одним філософом-капіталістом – Родом Мартіном, про якого сам каже: «Род є одним із наших провідних мислителів у створенні нових і потрібних ідей для публічної політики. В нього є більш повне розуміння Америки, ніж більшість керівників має в своєму бізнесі». Мартін теж є і футуристом, і інвестором.

Тіль народився в Франкфурті-на-Майні в 1967 році. Сьогодні він входить також у Більдерберзьку групу. Там він є членом керівного комітету разом із Генрі Кіссінджером чи Ричардом Перлом (правда, цей список, чесно кажучи, доволі довгий, окрім них там ще багато людей). На більдерберзькій конференції 2010 року в Іспанії серед тринадцяти тем для обговорення були й такі: «Соціальні мережі: від кампанії Обами до іранської революції» та «Чи зможемо ми прогодувати світ?». Більдерберзькі зустрічі характеризуються й тим, що всі вони ідуть у форматі «не для протоколу». Так що коло питань для обговорення є, і тільки воно дає можливість оцінювати, про що думають більдербержці.

Тіль входить також і в VangardOrg – консервативне онлайнове товариство. Вони хочуть переформувати Америку і світ. А себе описують як рейганітів і тетчерітів. Тіль вважає, що з XVII сторіччя світ іде не в тому напрямі, що цінність можна знайти не в товарах, а в відносинах людей. І як пише Guardian: «Чітко видно, що
Читать

Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены