<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Справжня історія
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (126)
бог (1)
БЮТ (1)
війна (11)
влада (56)
воры (1)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (141)
гра (13)
Гроші (13)
Дети (1)
діти (4)
дом (1)
євреї (97)
жиди (51)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (115)
маца (1)
МИР (1)
міфи (87)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
СССР (1)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
ум (1)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календарь

 Декабрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
1
2
3
4
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Четверг 27 января 2011

 Дмитрий Табачник что он "положительно оценивает позицию" российской стороны, инициировавшей обыски в действующей Библиотеке украинской литературы в Москве. Напомним, в конце декабря прошлого года отдел по борьбе с экстремизмом МВД РФ изъял из библиотеки более 50 книг, газет и брошюр, имеющих, по мнению милиции, "антироссийскую направленность". Среди прочего были изъяты экземпляры официальной газеты Конгресса украинских националистов "Нация и держава", а также выпущенная УНА-УНСО брошюра под названием "Хай ненавидять, аби любили". Сотрудники милиции действовали в рамках расследования уголовного дела, возбужденного по ст. 282 УК РФ ("разжигание межнациональной ненависти или вражды") (см. Ъ от 22 декабря 2010 года).
– Я хочу подчеркнуть, что эта библиотека – российское учреждение и полностью финансируется из бюджета Москвы. Поэтому ситуация немного непонятна: зачем, если какие-либо контролирующие органы Российской Федерации имеют претензии к какому-то учреждению, выносить это на такой высокий уровень? – заявил вчера господин Табачник.

======

Я даже не знаю как прокомментировать слова этого украиножера, украинофба и украиноненавистника. Давно известно, что этот хабадник делает все чтобы переписать историю Украины, скрыть ужасы жидобольшевизма и виновных в трагедии Голодомора (жидобольшевиков). Уточню - он не интересы Москвы лоббирует, а интересы Хабада, который давно царствует в России. 

Где ты, Степан Бандера??

Вторник 25 января 2011

Список преступлений мирового еврейства за последние несколько тысяч лет и мирового сионизма за последние лет сто с небольшим хорошо известен и достаточно полно представлен в обширной научно-популярной литературе на языках всех народов мира.

Однако не было еще злодеяния, которое с такой надеждой ожидалось бы людьми доброй воли на разных континентах и к которому они так подталкивали бы колеблющихся сионистов.

Речь идет, конечно, о планируемом израильской военщиной ударе по объектам иранского мирного атома. Сионистская пропаганда пытается заранее оправдать его как якобы осуществление права на самооборону, ссылаясь на неоднократные эмоциональные высказывания иранского президента, призывавшего стереть Израиль с карты земного шара. Но Иран - это демократическое и плюралистическое государство. Там существуют и иные взгляды на методологию окончательного решения еврейского вопроса. Соперник Ахмадинежада на предыдущих выборах, умеренный либерал Рафсанджани, например, предлагает "выблевать Израиль из тела мусульманского Ближнего Востока". А вот верховный лидер аятолла Хаменеи требует "вырезать раковую опухоль Израиля".

Но вернемся к реакции цивилизованного мира. Начнем с сияющего храма на холме, лидера свободного мира - США. С тех пор как после падения кровавого режима Буша-Чейни верховным жрецом стал президент-миротворец, храм засиял еще ослепительней.

Иранская бомба совершенно не нужна Америке, но на белоснежных одеждах чернокожего мессии не должно быть ни одного пятнышка. "Это ведь вас выблевывают, господин премьер-министр, вот вы и занимайтесь этой сугубо локальной проблемой. А у меня, знаете ли, глобальная перезагрузка, батенька, на днях еду в Каир извиняться перед угнетенными народами Востока..."

Через несколько часов после израильского удара по каскаду центрифуг в Натанце и другим объектам иранского "Манхэттенского проекта" молодой президент, ритмично и изящно поворачивая вправо-влево, как на теннисном матче, свой по-мальчишески вздернутый подбородок, с выражением зачитает с телесуфлера заготовленный его любимым чикагским пиарщиком проникновенный текст, гневно осуждающий израильскую военщину.

А в это же время на другом конце света в одной из роскошных загородных резиденций организованная группа чисто конкретных крутых пацанов-нефтетрейдеров будет напряженно следить за биржевыми сводками мировых агенств.

120! 140! Крупный теракт в центре Иерусалима. 170! 190! Иран нанес ракетный удар по саудовским нефтяным платформам в Ормузском проливе. 220! 240 долларов за баррель!

Этот день они приближали как могли. Передавали Ирану технологии, обучали специалистов, десять лет крышевали Иран в Совете Безопасности, срывая принятие жестких санкций, которые действительно могли бы остановить иранский ядерный проект.

Наконец, заключили с Ираном соглашение о продаже самых современных средств противоздушной и противоракетной обороны. Последний шаг буквально подталкивал Израиль к действиям: с размещением комплексов С-300 вокруг ядерных объектов Ирана воздушная операция значительно усложнилась бы.

Но сразу же возникли задержки с их поставкой. По слухам, из-за каких-то традиционных проблем с откатами. Какие там грошовые откаты - Израилю предоставлялось окно возможностей, готовое захлопнуться в любой момент. Ставки в игре были десятки, сотни миллиардов нефтедолларов. На 5-6 человек. И самое главное, теперь эти 5-6 замечательных людей уже навсегда останутся у власти.

Андрей Пионтковский

На вчерашнем заседании правительства было принято решение создать министерскую комиссию, которая будет отслеживать ситуацию с антисемитизмом и отношением международного сообщества к государству Израиль.

По мнению главы правительства Биньямина Нетаниягу, наибольшую опасность для Еврейского государства представляют попытки арабских стран-членов ЛАГ и Ирана делегитимировать Израиль, отказав ему в праве на законное существование.

Израиль намерен обратиться ко всем странам с требованием о принятии законодательства, накладывающего уголовную ответственность за открытые проявления антисемитизма.

Отмечается, что в 2010 году общее число антисемитских инцидентов в странах Западной Европы и Северной Америке было несколько меньше, чем в предыдущем. В то же время число антисемитских проявлений остается значительно выше, чем до начала третьей интифады и проведения антитеррористической операции "Литой свинец". Пик мирового антисемитизма, согласно статистике, пришелся на 2009 год.

==========

Интересно, как становятся антисемитами?

Понедельник 24 января 2011
Сообщение прочтено 206 раз
Робер | 2011-01-24 11:38:45

Количество антисемитских инцидентов в 2010 году уменьшилось по сравнению с предыдущем годом. Об этом сообщили на совместной пресс-коференции глава Еврейского агентства Натан Щаранский, министр информации и диаспоры Юлий Эдельштейн и Амос Хермон, возглавляющий в Сохнуте отдел борьбы с антисемитизмом.

Вместе с тем было подчеркнуто, что резко усилившаяся в 2010 году тенденция делегитимации и демонизации Израиля представляет собой реальную угрозу еврейским общинам в диаспоре. Щаранский и Эдельштейн заявили, что радикальный ислам по существу принял идеологию нацизма.

Пресс-конференция, прошедшая в иерусалимской штаб-квартире Сохнута, была посвящена публикации ежегодного отчета о проявлениях антисемитизма. Пресс-конференцию приурочили к международному дню Холокоста и борьбы с антисемитизмом, который будет отмечаться 27 января.
...
Читать

Сообщение прочтено 311 раз
Робер | 2011-01-24 11:22:38

 

Арабська телемережа новин "Аль-Джазіра" оприлюднила подробиці сотень конфіденційних документів, які, за її словами, стосуються переговорів щодо врегулювання на Близькому Сході.

1600 конфіденційних документів про сотні зустрічей між лідерами США, Ізраїлю і Палестинської адміністрації, а також електронні листи і секретні пропозиції потрапили до рук каналу "Аль-Джазіра" і згодом були передані газеті Guardian (Гардіан).

Документи, як твердить "Аль-Джазіра", свідчать про те, що Палестинська адміністрація таємно погодилася дозволити Ізраїлю утримувати великі частини незаконно окупованого Східного Єрусалиму.

Останні мирні переговори між Ізраїлем і палестинцями перервалися багато тижнів тому, як повідомлялося обома сторонами, через відмову Ізраїлю припинити будівництво ізраїльських поселень на окупованій палестинській землі.

Однак цей величезний злив "Аль-Джазірою" конфіденційних документів вказує на те, що керівники палестинців приватно були готові на великі територіальні поступки в обмін на домовленість. Ішлося про суттєві шматки землі, окупованої Ізраїлем із 1967-го року.

Як виглядає, найбільш контроверсійною частиною цього конфлікту є Єрусалим, який своєю столицею вважають і ізраїльтяни, і палестинці.

Оприлюднені документи, які Бі-Бі-Сі не змогла підтвердити у незалежних джерелах, твердять, що палестинські посередники на переговорах хотіли обговорювати дражливі і досі необговорювані питання, включно з доступом до святині Харам аш-Шаріф, або Храмової гори.

Роками ті самі палестинські керівники вели переговори з ізраїльськими й американськими посередниками, однак всі досі проведені переговори були безрезультатними.

Згідно з інформацією телеканалу, ізраїльтяни відмовилися від домовленостей щодо Східного Єрусалиму, не зробивши при цьому пропозиції у відповідь.

Поміж палестинцями наростає розчарування і незадоволення тим, що вони вважають ізраїльською експансією (особливо що стосується таких питань як Східний Єрусалим), а також слабкістю своїх лідерів.

Ці оцінки очевидно лише посиляться після оприлюднення документів Аль Джазірою.

Бі-Бі-Сі поки що не має можливості підтвердити в незалежних джерелах достовірність оприлюднених документів.

Среда 19 января 2011
Сообщение прочтено 373 раз
Робер | 2011-01-19 23:40:23

Данило ДЯТЕЛЬ (США)

БАБИН ЯР:

ВЕРСІЇ ГІРКОЇ ПРАВДИ 

 У неділю 2 червня 1996 року відділ УК Ради в Кергонксоні (Нью-Йорк) та відділ УККА зорганізували доповідь про найновіші історичні дослідження відносно братських могил у Бабиному Яру в Києві. Про це докладно інформував «Вечірній Київ» (20 жовтня 1995 року та 16-19 березня 1996 року). Доповідь відбулася в залі церкви святої Трійці, виповненій членами кергонксонської громади, а також гістьми з осередку «Союзівка» Українського Народного Союзу. Доповідав голова Спілки прихильників України в США д-р Мирослав Драган.

 Доповідач розповів про історичні розшуки, що тривали протягом шести років в Україні і в США. У Національному архіві у Вашингтоні віднайдено численні аерофотознімки окупованого німцями Києва. Вони дозволяють твердити, що за час війни в Бабиному Яру не було жодної свіжої братської могили, себто у ярах та ярчаках Реп'яхівського та Бабиного ярів, поруч з жидівським кладовищем, не поховано жодного іудея. Натомість ці знімки, зроблені ще в травні 1939 року, дають змогу виявити могили жертв ЧК-НКВД з 1922-34 років у Бабиному Яру, далеко від жидівського кладовища. Поки Київ став столицею України, тут до 1934 року хоронено розстріляних у підвалах ЧК-НКВД в будинку царського Інституту благородних дівиць в середмісті Києва. Після 1934 року НКВД почав ховати жертви за Дніпром, у Биківні.

 Далі доповідач звернув увагу на те, що справу розстрілу гітлерівцями 100.000 жертв у Бабиному Яру знехтували судді на Нюрнберзькому суді, тому що прокурори зосередилися на жертвах Славути (150.000), Одеси (200.000), Криму (200.000), Харкова (250.000) і аж 600.000 (!) у Львові. Справу Бабиного Яру КГБ порушив допіру 1964 року в зв'язку з антинімецькою нагінкою на Аденауера та терором проти українських націоналістів-дисидентів. На Заході ідею жидівських страждань у Бабиному Яру підхоплено тільки на початку 1970-х років. У 23-томовій Еnсуclореdіа judаіса з 1972 року у статті про Бабин Яр 80% тексту — це вірш Євтушенка, а число жертв подано ледве коло 34 тисяч. Аж у 1991 році, з нагоди 50-ліття події у Бабиному Яру, число жертв збільшено до фантастичних масштабів. У цю пору дорадник Горбачова, «українець» з Києва, Віталій Коротич проголосив у Канаді, що Бабин Яр був найбільшою масакрою за історію людства і що там замордовано 300.000 осіб, переважно жидів. Згідно з Коротичем, розстріли провадила українська поліція та Буковинський курінь під командою Василя Кейбіди та Петра Войновського і під наглядом німецьких спецвідділів та гестапо (П.Войновський помер у Кергонксоні навесні 1996 року).

 Теперішню важливість Бабиного Яру для жидівського страждальництва підкреслює факт, що газета «Нью-Йорк Таймc» у спеціальному, ювілейному виданні на своє століття 9 березня 1996 року, на тему другої світової війни вмістила лише дві статті: одну про Бабин Яр і участь в розстрілах жидів українською поліцією та другу про визволення в'язнів концтабору Дахау в Німеччині. Спираючись на історичні джерела, доповідач д-р М.Драган ствердив, що хоч українців у західному світі вважають за найбільш варварський народ, однак проявів антисемітизму в Україні та Польщі було дуже мало. Зате антисемітизм був сильним в інших державах та імперіях ще перед Христом. Сьогодні він посилився там, де практично немає християнства, наприклад, у Японії або Індонезії.

 Далі д-р Драган звернув увагу на те, що Старий заповіт і Талмуд плекають у жидів почуття страждальництва і того, що їх усі безнастанно переслідують. Цим пояснюється творення страждальницьких міфів про «терор — різню» жидів за Хмельниччини чи катастрофи жидів під час першої та другої світових війн, та знеславлення інших народів. Вони мають з цього великий зиск, що й породжує неприязнь до них — антисемітизм.

 Крім того, жидівська релігія вимагає від своїх вірних уміти читати й писати
Читать

Вторник 18 января 2011
Сообщение прочтено 529 раз
Робер | 2011-01-18 00:50:37

Олексій Токар PhD

 

Бабин Яр і звіти  айнзатцгруп: брехня і фальсифікація

 

Офіційно німецькі "оперативні групи охоронної поліції та служби безпеки" ("Einsatzgruppen der Sicherheitspolizei und des SD") були створені для здійснення завдань з бойової охорони в глибокому тилу окупованих східних територій, насамперед для боротьби з диверсантами і партизанами. Німецький уряд видав наказ, згідно з яким політичні комісари Червоної Армії проголошувалися відповідальними за ведення совєтами бойових дій, які суперечать нормам міжнародного права, і оголошувалися нестройовими особами, що підлягають розстрілу на місці. Крім того, за  правом військового часу проводилися каральні акції проти цивільних осіб, котрі допомагали партизанам-диверсантам.

Було створено чотири айнзатцгрупи, які розділили між собою фронт за географічною ознакою: А - країни Прибалтики, Б - Смоленськ, Москва, Ц - район Києва, Д - південна частина Україні. Кожна айнзатцгрупа складалася із штабу, спеціальних команд (зондеркоманд) і оперативних команд (айнзатцкоманд). Айнзатцгрупи комплектувалися із службовців гестапо, поліції і СД. До моменту вторгнення на територію СРСР кожна з айнзатцгруп налічувала до 600 чоловік1.

Оперативні команди, які проводили каральні акції, доповідали оперативній групі, а оперативна група надсилала донесення до головного управління імперської безпеки особисто начальнику Головного управління імперської безпеки обергрупенфюреру СС і генералу поліції Гейдріху2.  В Берлині звіти ейнзацгрупп спочатку потрапляли  у відділ IV A1 в РСХА. Після сортування звіти прямували доктору Кноблоху, інспекторові таємної поліції, який на основі інформації, що надходила, складав щоденний дайджест (нім. «Ereignismeldung») під назвою "Оперативний звіт про ситуацію в СРСР". Після цього звіти відсилалися керівництву РСХА. Де сьогодні перебувають оригінали оперативних звітів - нікому не відомо, в Бундесархіві можна побачити лише фотокопії. В подальшому ми оперативний звіт про ситуацію в СРСР будемо скорочено називати «ЗА» із відповідним номером.

 

Звіти із Києва

Після захоплення Києва німцями, в місті залишалася чимала кількість диверсантів і підпільників, що діяли дуже активно. 28 вересня 1941 р. в ЗА 97 Айнзатцгрупа Ц (Einsatzgruppe C) повідомляє:

«Зондеркоманда 4а [діє] одразу зі вступом військ до Києва від 19 вересня. Штаб Айнзатцгрупи прибув 24 вересня. Він зайняв призначений для нього будинок НКВД по вул. 24 жовтня (тепер Жовтневий палац м. Києва,  насправді вулиця 25 Жовтня - на честь Жовтневого заколоту 1917, тепер Інститутська – О.Т.). Цього ранку будинок залишено, щоб переїхати до запасного помешкання в колишньому царському палаці. Після вступу військ місто майже зруйноване. На головній вулиці зведено численні барикади та протитанкові загородження. Крім того, є потужні оборонні споруди на терені міста. 20 вересня вибухнула цитадель, і було вбито командувача артилерії та його начальника штабу. 24 вересня — потужні вибухи в штабі польової комендатури; пожежу, що виникла потому, не можна загасити. Пожежа в центрі міста. Багато цінних будинків зруйновано. Досі пожежогасіння не має жодного ефекту. Відсічними вибухами вдалося взяти пожежу під контроль. Пожежа безпосередньо, поблизу цієї канцелярії. Тому довелося евакуюватися. Від вибухів будинок зазнав великих пошкоджень зовні та всередині. Вибухи тривають. Пожежа також триває. Досі виявлено 670 мін в будинках за планом мінування, який розкрито: всі громадські будинки та квартали міновано, серед них, ймовірно, також будинок, призначений для майбутнього розміщення канцелярії. Будинок обшукано більш ретельно. Під час ці пошуків виявлено та вилучено 60 вибухівок «коктейль Молотова». В Музеї Леніна виявлено 3,5 тонни динаміту, що мали вибухнути за радіосигналом. Неодноразово помічено, що пожежі
Читать

Воскресенье 12 декабря 2010

Ге́тто це райони міст, де добровільно або примусово проживають етнічні меншини. Під час Другої світової війни словом «гетто» називалися ті житлові зони куди німці збирали євреїв для компактного мешкання. Найбільш відоме Варшавське гетто, а в Радянському Союзі і пострадянському просторі Мінське гетто. Були закриті і відкриті гетто. Відкриті гетто виникали в містечках зі значним єврейським населенням, де було недоцільно його виселяти і потім охороняти. Крім того, гетто виникали і в дрібних населених пунктах, де німецька влада не могли організувати охорону закритого гетто. У відкритих гетто євреям наказували лише не залишати свого населеного пункту та не відвідувати громадських місць. У цих гетто євреї, також як і в закритих гетто, виконували примусові роботи, зобов'язані були носити єврейські розпізнавальні знаки, платити контрибуцію. У всіх гетто утворювалися юденрати або призначалися старости.

Юденра́т (нім. Judenrat — «єврейська рада» (жидівська рада) — єврейський адміністративний орган самоврядування, який за ініціативою німецької окупаційної влади в 1939 році створено при Генерал-губернаторстві Польщі (нім. Generalgouvernement für die besetzten polnischen Gebiete) у кожному єврейському гетто, на окупованих нацистами територіях, і пізніше на території СРСР. На території Європи діяв 101 юденрат.  Окремий юденрат міг відповідати за певне гетто, окрему територію, регіон або навіть за цілу країну. До повноважень Юденрату входило забезпечення господарського життя і порядку в гетто, збір різних грошових коштів, а також виконання розпоряджень і наказів окупаційної влади. Юденрати складалися з впливових людей і рабинів.

Юденрату підпорядковувалась єврейська (жидівська) поліція (нім. Judischer Ordnungsdienst), але про неї ми поговоримо іншим разом.

Тобто жили собі євреї в таких містечках відокремленним життям і майже всі пережили війну, навіть збройні повстання там підіймали. Потім, через багато років вони почали говорити, що "дивом пережили голокост" і пройшли через "пекло гетто". Пекло, напевно тому, що потрібно було працювати, а не гендлювати.

Отак починалась Варшавське гетто. Просто відокремили для євреїв половину міста.

гетто,варшава,юденрат,жиди

На вулицях було чисто, охайно, будинкі були комфортні для проживання

гетто,юденрат,жиди

Люди ходять, життя кипить, підлітки скрізь однаково кучкуються, пекла не помітно
гетто,юденрат,жиди

Продуктова картка - хліб, м'ясо, мармелад, різне, цукор - непогано харчувались.

гетто,варшава,юденрат,жиди,миф холокоста

Групове фото шести єврейських жінок, які засмагають у Варшавському гетто, в цей день вони склали іспити в школі зрілості. Тепер вони жертви голокосту.
Липень 1942

Варшавское гетто,миф холокста,ревизионизм

Мінськ. Діти є діти,  граються. Ніхто нікого не знищує, всі веселі.
...
Читать

Пятница 26 ноября 2010

Олексій Токар, PhD. 

ЩОДЕННИК АННИ ФРАНК:
СУМІШ ФАЛЬСИФІКАЦІЙ ТА ОПИСАНЬ ЖІНОЧИХ ГЕНІТАЛІЙ 

 «Щоденник Анни Франк» вперше був виданий в 1947 році в Нідерландах і моментально став бестселером. Він перекладений багатьма мовами світу, безліч разів перевидавався і продавався публіці як справжній - власноруч написаний єврейською дівчинкою з Амстердама. За мотивами щоденника ставилися спектаклі, балети, його екранізували в Голівуді – цей фільм мав колосальний успіх. Щоденник Анни Франк є офіційним міжнародним культурним надбанням - він включений до списку спадщини ЮНЕСКО "Пам'ять світу", також у 2009 році на порталі Onepoll.com він потрапив до ТОП-10 списку книжок, "які надихають читачів". В 2003 році щоденник видавався в Україні і тепер "надихає" українців.

Однак в жанрі мемуарів та щоденників відомо чимало літературних містифікацій, які видавалися за справжні спогади або життєписи різних відомих людей – достатньо згадати «мемуари Хесса», «щоденники Мюллера» або різні версії скандально відомих «Застільних бесід Гітлера». Але одне з найбільш сенсаційних викриттів пов'язане з книгою «Щоденник Анни Франк». 

Передісторія. Чому родина Франк не виїхала з Нідерландів

У 1925 році батьки Анни, Отто Франк і Едіт Холландер одружилися і оселилися у Франкфурті, Німеччина. Анна народилася в 1929 році. Батько Анни був успішним бізнесменом, а мати Анни була дочкою промисловця.

 У 1934 році Отто із сім'єю перебралася в Амстердам, де він купив фірму Opekta, основною продукцією котрої був гелеутворюючий агент пектин, що є рослинним замінником желатину і використовується в домашньому господарстві при виготовленні желе та джемів, а також з метою дотримання кашруту.

У травні 1940 року, після того як німці окупували Амстердам, Отто залишився в цьому місті, в той час як його мати і брат переїхали до Швейцарії. Отто залишився в Амстердамі через те що його фірма робила вдалий бізнес з німецьким Вермахтом - з 1939 по 1944 рік Opekta продавала пектин для німецької армії. Пектин використовувався як харчовий консервант, протиінфекційний бальзам для ран, колоїдний кровозамінник та загусник, що значно збільшує строк зберігання донорської крові. Пектин також застосовувався як емульгатор для нафти та згущеного бензину для запалюючих бомб. Забезпечуючи Вермахт, Отто Франк перетворився в очах голландців на нацистського посіпаку.
кохання,будинок,музей,скандал,література,бізнес,Школа,почерк,євреї,жиди

Вид на сховище з боку 50-и квартирного будинку
6 липня 1942 Отто Франк перевіз свою сім'ю до «таємного сховища» (так називала його Анна Франк: «het achterhuis» - буквально: «задній дім», часто перекладається як «секретна прибудова», «сховище»). Це був триповерховий флігель із великим скляним таунхаусом, розташований перед великим п'ятдесятиквартирним будинком майже в центральній частині Амстердаму на каналі Прінсенграхт. Крім заможної сім'ї Франк в цьому комфортному і просторому сховищі також ховалися інші євреї (всього - вісім, а ще домашні тварини).

Дехто називає ці приміщення коморою, але ось так їх описує дівчинка:

"А за правими дверима
Читать

Воскресенье 21 ноября 2010
Сообщение прочтено 1114 раз
Робер | 2010-11-21 22:08:20




Душова в трудовому таборі Біркенау. Ув"язнених стригли (постійно - щоб не було вошей), потім вони йшли в душ (будівля центрального крила). У цей же час, їх одяг був на дезінфекції в газовій (дезенфікційній) камері. В'язні після помивки залишали будівлю на іншій стороні - "чистій"і. Усі приміщення в будинку були обладнані центральним опаленням (пізніше вилученому, з або без злого умислу), вода йшла тепленька, всі системи були з любов"ю зроблені саміми ув'язненими - для себе ж робили.

На табличці в душовій написано "Воду пити заборонено! Ризик захворювань!" Дбайливі німці дуже переймалася здоров"ям своєї майже безкоштовної робочої сили, тому слідкували за їх гігієною. А ви кажете газ... Просто митися треба було!

Нижче душова в концтаборі Дахау, 1945, табір тількі що звільнили, колишні загратовані - худі і виснажені. Останні дні війни їх, через руйнування інфраструктури, погано годували.

...
Читать

Назад123...242526Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены