<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Справжня історія
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (126)
бог (1)
БЮТ (1)
війна (11)
влада (56)
воры (1)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (141)
гра (13)
Гроші (13)
Дети (1)
діти (4)
дом (1)
євреї (97)
жиди (51)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (115)
маца (1)
МИР (1)
міфи (87)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
СССР (1)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
ум (1)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календарь

 Июль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Четверг 25 августа 2011

72 года назад две империи - СССР и Германия решили изменить итоги первой мировой и подписали пакт о начале Второй Мировой войны.

Можно сказать, что сегодня было положено  начало WW2, унесшей десятки миллионов жизней.

Нельзя забывать что агрессивная политика СССР привела к величайшей трагедии.

Наибольшие потери в WW2 понесла Украина.

Суббота 13 августа 2011

В Україні ось уже понад два місяці йдуть зйомки спільного російсько-українського кінофільму про так званий «матч смерті», що відбувся 9 серпня 1942 року в окупованому німцями Києві, між німецькою командою «Флакельф» і українською «Старт».

Мета картини, бюджет якої становить понад 10 млн. дол., як окреслено на одному із російських сайтів, «відродити патріотизм в… Україні, особливо в Західній, де наростають антиросійські настрої населення, показати, що націоналізм і зневага до радянської історії – це не тільки блюзнірство, але й антиморальна поведінка». У свою чергу, продюсер фільму Ілля Неретін в одному зі своїх інтерв’ю зауважив, що мета створення фільму - нагадати про героїчний подвиг радянських футболістів, показати реальних героїв, які, незважаючи на тиск і погрози з боку окупантів, виграли всі 9 матчів.

Думаю, що коментувати безглузді висловлювання росіян стосовно «героїчного подвигу радянських спортсменів», і «відродження патріотизму в Україні» через легенду про «матч смерті» не варто, хоча б з тієї причини, що в Україні за період з липня 1941 по 1944 рік наші футболісти зіграли з солдатами вермахту та їх союзниками не 9 матчів, а понад 150.

Мені за 5 років дослідження теми спорту в роки німецької окупації вдалося встановити результати 111 відповідних поєдинків. При цьому статистика таких ігор свідчила не на користь загарбників – 60 виграли українці, 36 окупанти і 15 завершилися внічию.

Більше того, окрім футболу, в окупованій Одесі, згідно даних тодішньої преси, відбулося 16 боксерських поєдинків з німецькими і румунськими солдатами (бої проходили в Одеському цирку – авт.), з яких у 7-ми перемогу здобули українці (3 нокаутом), 5 виграли окупанти (2 нокаутом), 4 зустрічі завершилися внічию. Жодний спортсмен не був арештований окупантами після своїх перемог.

Варто зауважити, що перемагали німців українці, які підтримували радянський режим і ті, що його ненавиділи, як скажімо, більшість футболістів Західної України. І не думали вони тоді ні про який героїзм, для них все було набагато прозаїчніше – хтось намагався в такий спосіб заробити, хтось убезпечити себе від відправлення на роботи до Німеччини, хтось знаходив у спорті розраду та відпочинок. Наприклад, зі слів одесита Прохоровича, виходити на боксерський ринг в ті часи його примушувало скрутне фінансове становище в сім’ї. На той час одеські боксери за кожен бій отримували від 300 до 3000 марок в залежності від статусу поєдинку. Для німців такі спортивні протистояння були лишень однією із можливостей культурного відпочинку в тилу.

У випадку з міфом про «матч смерті» українські дослідники неодноразово доводили його невідповідність із реальною дійсністю, але росіян, які все частіше вдаються до совкових штампів героїчної боротьби радянських патріотів в роки війни – це не зупиняє.

Якщо з російською сучасною пропагандою, направленою на збереження провідної ролі на пострадянському просторі і намаганні не втратити свого впливу на ряд сусідніх країн, все зрозуміло, то я не зовсім розумію українську позицію, адже в суспільстві поширюються чутки про святкування наступного року 70-річчя з дня «матчу смерті» на державному рівні. Невже в нашій історії немає більше пам’ятних дат, і головне не міфічних, які заслуговують відзначення на всеукраїнському рівні?

Не ставлячи під сумнів проведення футбольного матчу 9 серпня в окупованому Києві, все ж хотів би зауважити продюсеру Неретіну, що ніякого тиску на футболістів «Старту» з боку німецької адміністрації в часи окупації не було, і радянська легенда, на основі якої вони знімають кінофільм, розбавивши її любовною історією, насправді
Читать

Пятница 12 августа 2011

На сессии горсовета Горловки (Донецкая область) депутаты-идиоты не поддержали установление в городе бюста поэта-диссидента Василия Стуса возле школы, где он учительствовал.

При обсуждении этого вопроса депутаты-кретины от Партии регионов назвали писателя "бандеровцем", "фашистом" и обвинили в "убийстве наших детей".

Всего на сессии зарегистрировались 68 депутатов. Голоса за установление бюста отдали лишь 13 депутатов из необходимых 39. Стоит отметить, что ни город, ни бюджет не понесли бы никаких затрат на установку бюста. Все средства должна была предоставить Горловская городская партийная организация ВО "Свобода".

Николай Пыжов, выступавший против установления бюста, заявил, что в Горловке уже есть музей Стуса и одна из школ города названа его именем, хотя "для социально-экономического развития города Горловки Стус ничего не сделал". Вместо этого депутат предложил установить памятники людям, которые жили, работали, защищали Родину от немецко-фашистских захватчиков. По словам Пыжова, это и "маршал Советского Союза Иван Пересыпкин, Герой Советского Союза Борис Котов и другие".

Напомним, Василий Стус (1938 - 1985 гг.) - украинский поэт, диссидент, политзаключенный, умер в заключении. С 2005 года - Герой Украины.

Справка. Выдающийся писатель, правозащитник Василий Стус родился 6 января 1938 года. Он стал символом украинского сопротивления второй половины ХХ века. За правозащитную деятельность, за выступления по поводу репрессий против украинской интеллигенции в сентябре 1980 года поэт был осужден к десяти годам заключения и пяти годам ссылки.

Стус умер в ночь с 3 на 4 сентября 1985 года в карцере лагеря.

За свою короткую жизнь поэт, член Украинского Хельсинского союза, Василий Стус оставил 6 томов произведений, большинство из которых переведены на английский и напечатаны на Западе.

В 1991 году за сборник избранных стихотворных произведений "Дорога боли" Василию Стусу присуждена Государственная премия Украины им. Т. Г. Шевченко (посмертно).

Как мы сообщали, сын поэта Дмитрий Стус заявлял, что в Украине произведения его отца оказались никому не нужными.

"По случаю юбилея, 70-летия со дня рождения Василия Стуса, я неоднократно обращался к государственным мужам за материальной помощью в издании "Лагерной тетради", и все отказывались, мол, и так проводим различные мероприятия. Поэтому профинансировал проект сын поэта, Дмитрий Стус", - сказал главный редактор издательства "Факт" Леонид Финкельштейн.

Леонид Финкельштейн отмечает, что в Украине практически не издают украинскую классику, и это стало большой проблемой как книгоиздательств, так и государства в целом: "Книжный рынок государства должна формировать классика, которую у нас не издают".

Пятница 29 июля 2011

 Лидер французских националистов Жан-Мари Ле Пен (родился в 1928 г) — настоящий европейский феномен. Для современной Европы 17% голосов (2002 г), собранных на президентских выборах, — это беспрецедентный результат для кандидата из рядов ультраправых (у нас на этом поле работает ВО "Свобода"). По крайней мере, каждый шестой француз не стыдится открыто симпатизировать крайне правым — таков итог политической борьбы Ле Пена, прошедшего через четыре президентские гонки.

Знаменитые высказывания Ле Пена:

"Когда Жанне д’Арк задали вопрос ее судьи о том, почему она, христианка,  не любит англичан, она ответила, что любит их, но любит англичан в их стране. Абсолютно также мы не ненавидим турков, мы любим их, но в их стране".

"Битвы за Францию уже началась. Эта битва за свободу, которая должна быть выиграна, чтобы завтра Франция могла остаться французской. Тем, кто думает о будущем, я говорю: "Будущее начинается  сегодня!"

"Древнее изречение гласит, что когда Зевс хотел уничтожить кого-то, он сначала превращал его в сумасшедшего".

"Это запрещенная тема, которая защищена законом. И есть всего одна точка зрения, которую можно излагать, не нарушая закон".

"Несмотря на то, что меня обвиняли в антисемитизме несчетное количество раз, никто никогда не слышал от меня антисемитского высказывания и не видел меня вовлеченным в антисемитское движение".

"Я всегда с подозрением отношусь к людям, которые каются в чужих грехах".

"Когда два водителя проклинают друг друга на дороге, и один из них оказывается евреем, другого нельзя охарактеризовать иначе как антисемита".

"По правде говоря, антисемитизм во Франции всегда оставался на минимальном уровне – лишь на устном. Никогда дело не заходило дальше погромов".

"Мой отец умер на немецкой мине, в то время как остальных родственников я потерял от бомб союзников".

"В тот день, когда во Франции будет не пять миллионов, а 25 миллионов мусульман, они будут командовать. И французы будут жаться к стенам, пробираться по тротуарам, опустив глаза. А когда они не будут этого делать, у них спросят: что это ты так на меня смотришь? Нарываешься на потасовку? И вам останется только удирать, иначе получите взбучку".

"Русские умеют работать. Это щедрые и радушные люди. И очень мужественные".

"По аналогии, если нам нужно создать футбольную команду, мы не будем приглашать баскетболистов и волейболистов на просмотр. Мы будем приглашать лишь футболистов".

"Каждый видит трагедию в своей проекции".

"Для одних самым ужасным моментом войны была депортация, в то время как для других – ковровые бомбардировки и массовая смерть от голода и холода".

"Тем не менее, ветер только временно меняет картину, основа остается неизменной и рано или поздно та же самая картина покажется
Читать

 На відміну від невеликої кількості руських літописів, у шведів літописання було розвинуте куди ширше. Але ніде, у жодному джерелі нема ані слова про якусь Невську битву. Якщо хтось подумає, що шведи вирішили замовчати свою поразку, то мушу розчарувати.

Недавно Дмітрій Мєдвєдєв запропонував Україні та Білорусі разом з Росією відзначити у 2012 р. 1150-річчя російської державності. Бо, мовляв, "у нас спільні історичні та духовні корені". А далі заліпив таке, що хоч стій, хоч падай: "державність наша відповідно до канонічної теорії поширювалася, що називається, з півночі – північного заходу на південь, і в цьому сенсі ми зацікавлені, щоб наші партнери прийняли також в усьому цьому участь".

Цікаво, де він таку канонічну теорію вишпортав. Щоб мене качка брикнула, коли не Кіріл підказав! Це ж треба – з півночі на південь. Так чого доброго ми довідаємося, що і Київ московити заснували, і Львів, і Чернігів...
...
Читать

Среда 27 июля 2011
Сообщение прочтено 373 раз
Робер | 2011-07-27 21:04:11

 лівія,каддафі,повстанці,європа,сша,ливия,каддафи,повстанцы,европа

 

Днями лідер Лівії Муаммар Каддафі отримав принципову дипломатичну перемогу. У той момент, коли вірні йому війська брали під свій контроль декілька стратегічно важливих населених пунктів на півночі країни, зі США прийшла воістину сенсаційна звістка: офіційний Вашингтон категорично відмовився озброювати лівійських повстанців. Більше того, американські сенатори виступили за припинення повномасштабних контактів з так званим Перехідною національною радою Лівії. Таким чином, перший етап операції з «примусу Муаммара до миру» зазнав остаточної поразки. Каддафі вистояв.

Ці кадри, зняті журналістами французького телебачення, обійшли, напевно, весь світ. Група озброєних до зубів лівійських опозиціонерів чи то з жахом, чи то з відчаєм спостерігає за грандіозною пожежею на найбільшому бензосховищі Лівії в районі міста Рас-Лануф. Величезні клуби чорного диму застеляють небо в цілому і сонце, зокрема, від чого виникає враження, що опівдні над пустелею нависла ніч. «Ми пропали!» - заламує руки обвитий патронташем бойовик, а його приятель, не знайшовши підходящих арабських слів, по-англійськи лається матом.

І є від чого. На території, контрольованій повстанцями, це була єдина паливна база, яка забезпечувала бензином і соляркою практично всю техніку, що є в розпорядженні «бунтарів». Причому, за гіркою іронією долі, горезвісні бунтарі стали заручниками, якщо так можна висловитися, власної дурості. Залишаючи Рас-Лануф, вони самі підірвали сховище в надії на те, що Євросоюз пришле танкери з пальним в контрольовані ними порти. Але ЄС обіцянки не дотримався - нині в об'єднаній Європі виникли набагато більш насущні проблеми й тому реалізацію програми допомоги Перехідній національній раді Лівії довелося призупинити.

Важко сказати, як довго протримаються повстанці на резервному пальному, і вже тим більше неможливо передбачити, як довго протримається авторитет їхніх командирів, враховуючи, що початковий революційний дух у більшості «бунтарів» потроху сходить нанівець. На підконтрольних повстанцям територіях Лівії панує анархія, в багатьох регіонах, крім, природно, портових, відчувається брак продовольства і медикаментів, а окремі бойові загони відкрито ворогують між собою.

«Головна проблема ПНР полягає у відсутності будь-якого досвіду керівництва державою, - сказав в інтерв'ю агентству «GolosUA" емісар ЄС Ханс ван Реє. - У його представників поки не виходить відновити зруйновану інфраструктуру і навести хоча б щось подібне до порядку. Без іноземної підтримки в даному разі їм не обійтися».

Але от саме надія на західну підтримку «в даному разі» тане буквально на очах. У минулий понеділок влада Франції заявили, що Париж готовий піти на контакти з полковником Каддафі і «обговорити з ним подальшу долю Лівії». Фактично це означає, що уряд Ніколя Саркозі, як один з головних союзників ПНР, робить крок назад. І саме в цій непослідовності - вся суть того, що відбувається: Євросоюзу просто набридло мати справу з революціонерами-дилетантами, витрачати шалені за нинішніми кризовими часами кошти на забезпечення їхнього приходу до влади і гарантувати створення химерної демократичної лівійської держави. Своєрідною ілюстрацією до цієї картини можуть стати слова президента Росії Дмитра Медведєва, який в одному з телевізійних коментарів щодо лівійської дійсності сказав в контексті діяльності лівійських повстанців: «А з ким там говорити?».

І справді, серед керівників «бунтарів» навряд чи можна знайти людину, яка так чи інакше представляє собою якщо не творця нової держави, то вже, щонайменше, харизматичного лідера.
Читать

Понедельник 25 июля 2011

Лозовская милиция разыскивает людей, которые справили естественную нужду на флаг Партии регионов. Ни правоохранители, ни сами регионалы политики в инциденте почему-то не видят. Зато местные жители знают, что это был протест против правящей партии.

Флаг Партии регионов на здании общественной приемной лозовских регионалов подвергся нападению ночью. Неизвестный сорвал его со стены, расстелил перед парадной дверью и, справив естественную нужду, оставил после себя кучу фекалий. За это дело сразу взялся городской отдел милиции. Расследовать преступление века начали на следующее же утро.

Главный регионал Лозовщины, глава местной райадминистрации Богдан Рева подозревает, что его партийный офис атаковали мелкие вредители. Никакой политики в инциденте он почему-то не видит.

"Рядом центр, кафе, бары, все, что хотите, сквер Шевченко, там до утра часто люди отдыхают, а молодежь любит экстремальные разные, это самое, я считаю, что это так, другого нет. В Лозовой очень мало противников Партии регионов. Вы, наверное, знаете, что в Лозовой подавляющее большинство поддерживает именно эту политическую силу", - сказал он.

Но жители Лозовщины в основном считают, что таким образом неизвестный именно хотел выразить свое отношение к правящей политической силе.

Правоохранители же ход поисков не комментируют. А на офисе приемной регионалов подвесили новый, покае еще не обосранный чистый флаг - прицепили повыше и, на всякий случай, установили камеры видеонаблюдения.

Отметим, рейтинг Партии регионов продолжает стремительно падать. Сейчас за Партию регионов готовы проголосовать лишь 13,5% избирателей. То есть "регионалы" потеряли три четвертых голосов. Положение партии усугубляется тем, что от них отвернулся их электоральный пояс - восток страны (Харьковская, Донецкая и Луганская области) и юг (Одесская, Николаевская, Херсонская, Днепропетровская, Запорожская области и Крым). Значит там следует ждать следующих фекальных атак на ПРдунов.

Четверг 21 июля 2011

Интересный случай произошел в партийной организации города Лозовая Харьковской области. 

Как сообщили в силовых структурах Лозовского района, в ночь с 17-го на 18-е июля неизвестные сорвали с офиса Партии регионов партийный флаг и надругались над ним, наложив на полотнище кучу говна.

"Кто-то сорвал флаг, расстелил его перед входом в офис, а это в центре города, и справил на него большую нужду", - уточнил собеседник.

Он также отметил, что сейчас факт хулиганства расследует местная милиция и СБУ.

"Причем, не понятно, причем здесь СБУ, - рассуждает собеседник. – Если бы это сделали с государственным флагом – одно дело, а так – обыкновенное хулиганство, которым должна заниматься милиция".

В Лозовской ячейке ПР "Главному" подтвердили, что сие неподобство имело место быть. В приемной парторганизации сообщили, что местные "регионалы" уже обратились в милицию с соответствующим заявлением.

 Россия - священная нанодержава,
Россия - любимая нанострана.
Могучая нано, великая нано -
Нана, нанана, нананананана!

Славься Отечество наносвободное
Наносвершений надежный оплот.
Партия Путина, нанонародная
Нас к торжеству нанонизма ведет!

От Путинограда до Путинорая
То нанолеса, а то нанополя.
Других таких нету, одна ты такая!
Россия Единанонаноная!

Славься Отечество наносвободное
Наносвершений надежный оплот.
Партия Путина, нанонародная
Нас к торжеству нанонизма ведет!

В отмывке бабла по пути нанонизма
Мерцает грядущее наностраны.
Трехцветному знамени наноотчизны
Коль денег заплатят, мы будем верны!

Славься Отечество наносвободное
Наносвершений надежный оплот.
Партия Путина, нанонародная
Нас к торжеству нанонизма ведет!

От олимпиады до чемпионата
Чиновников своры и денег моря.
И если обломится от паханата
В распиле бабла поучаствую я!

Славься Отечество наносвободное
Наносвершений надежный оплот.
Партия Путина, нанонародная
Нас к торжеству нанонизма ведет!

Кому-то сияет и солнце свободы
Зато нам сам Путин наш путь озарил.
На наносвершенья он поднял народы,
Собой конституцию нам заменил!

Плачь ты, Отечество, полусвободное
Недосвершений бандитских оплот.
Партия Путина, антинародная
Всех нас в тюрьму путинизма упрет!

Четверг 14 июля 2011
Сообщение прочтено 282 раз
Робер | 2011-07-14 00:09:40

У липневому випуску видання «Дзеркало тижня» була опублікована стаття жида Валерія Дружбинського «Наші в Португалії».

В черговий раз українська громадськість отримала можливість порадіти за вдалих співвітчизників, які, за визначенням автора, складають спільну соціальну групу: «інженери і повії, футболісти і слюсарі, дилетанти комерції й аси злочинності». Ну, і, обов'язково, як в кращих зразках радянської пропаганди, виділено  окрему категорію: «юнаки призовного віку, що втікають».

Новиною в цій статті було тільки те, що тепер, швидше всього за вказівкою МЗС України (відповідальний працівник посольства постійно супроводжував журналіста), почали згадувати громадські організації, що співпрацюють за програмою «Русский мир», як такі, що «дбають» за збереження української мови і культури серед українців в еміграції. Для прикладу: Асоціація допомоги іммігрантам, яку очолює Людмила Біла постійно консультується в «братньому» російському посольстві щодо допомоги «недалеким» українцям як не забути рідну мову та історію. До речі, ця організація чомусь не числиться серед складових організацій Світового чи Європейського конгресів українців, зате красується у каталозі фонду «Русский мир», крім цього Людмила Біла обрана в керівні органи «Координационного совета российских соотечественников в Португалии». 

Зрозуміло, автор статті отримав право самостійно визначати, яку мову чи історію потрібно українцям вважати за рідну. Так само, як і те, що, затаврувавши молодь втікачами від військового обов'язку в Україні, він чомусь не згадав, що в українській школі у Лісабоні серед найчастіших причин молодої еміграції називали — втечу від освіти Табачника.

Але, найголовніше те, що пробувши майже тиждень серед української громади у Португалії, досвідчений журналіст так і не знайшов українських громадян, які б виявляли бажання брати участь у політичному житті своєї Батьківщини. Такі собі меркантильні хохли. «Перечекали» лихих годин. Ідилія для українських законодавців: не потрібно змінювати виборчих законів, витрачати бюджетні гроші, реагувати на порушення прав громадян. Тим більше, що емігранти «Нової хвилі» у Європі більш, ніж на 90% голосували проти теперішньої влади.

Що ж, головне переконати українців в Україні, що трудові емігранти тільки підвищують ціни на житло і розбивають сім'ї. А таким (повіям і асам злочинності; цит. автор.), давати право голосу категорично не можна. За даними Національного банку України, об'єм грошових переказів в Україну з-за кордону в січні-березні 2011 року становив 1,489 млрд. доларів.  Якщо до цього додати 30-ти відсоткове підвищення тарифів на консульські послуги і суми, які трудові емігранти привозять в Україну під час відпусток, то вийде, що, крім конституційного, ми маємо повне економічне право брати участь у політичному житті  Батьківщини, в тому числі і у виборах представників всіх рівнів влади.

Але, українська влада не бажає рахувати українських трудових емігрантів своїми громадянами. На законодавчому рівні обмежує конституційне право брати повноцінну участь в політичному житті рідної держави.  Зокрема створюються умови, щоб найменша кількість українців за кордоном могла висловити своє волевиявлення під час виборчих кампаній. Так, в проекті закону  «Про вибори депутатів до Верховної  Ради України»,
Читать

Назад123456789Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены