<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Справжня історія
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (126)
бог (1)
БЮТ (1)
війна (11)
влада (56)
воры (1)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (141)
гра (13)
Гроші (13)
Дети (1)
діти (4)
дом (1)
євреї (97)
жиди (51)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (115)
маца (1)
МИР (1)
міфи (87)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
СССР (1)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
ум (1)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календарь

 Июль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Суббота 9 июля 2011

Шановні ДРУЗІ! Вітаю всіх з Великою Перемогою УКРАЇНСЬКОГО війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві (1659)

Конотопська битва або Соснівська битва (27 червня — 29 червня / 7 липня — 9 липня 1659 року) — битва між військами Гетьмана Івана Виговського та Кримської Орди з одного боку і московським військом з іншого біля міста Конотопа сучасної Сумської області.


...
Читать

Воскресенье 3 июля 2011

Американський журналіст Уейн Медсен, який провів журналістське розслідування, прибув у Тріполі у складі групи зі з'ясування реальних фактів про стан справ в Лівії.

В інтерв'ю телеканалу Russia Today він повідомив, що деякі повстанці переходять на бік Муаммара Каддафі.

«Є деякі повстанці, які повертаються на бік Каддафі. Ми чули повідомлення про удари НАТО по колоні повстанців. Але є і інші повідомлення, які говорять, що це могли бути повстанці, які намагалися повернутися до Тріполі, щоб приєднатися до Каддафі. Каддафі дав амністію цим людям», — розповів Медсен.

«Багато колишніх бунтівників, з деякими з них я розмовляв, говорять:

«Послухайте, ми не були щасливі з Каддафі. Але, коли ми побачили НАТО, включаючи Італію, наших колишніх колоніальних окупантів, склали це… (ми подумали), гаразд, він диктатор, ми з ним вже більше 40 років, але, хай йому біс, він лівійський націоналіст, і він зумів створити нам найвищий рівень життя в Африці», — сказав він.

За його словами, західні ЗМІ не відображають того, що дійсно відбувається в Лівії.

Медсен також сказав: «те, що повідомляють основні газети, не має нічого спільного з тим, що я побачив на місці під час розслідування, проведеного в Лівії разом з колишнім членом Конгресу Синтією Маккинні».

«Журналісти Washington Post і New York Times в Тріполі знаходяться в альтернативному всесвіті», — сказав він, пояснивши, що ці видання є власністю корпорацій-підрядчиків Міністерства оборони, які «не хочуть розповсюдження цієї інформації».

Днем раніше лівійський лідер Муамар Каддафі погрожував перенести війну на територію тих країн Заходу, які беруть участь в бомбардуваннях країни.

«Якщо ви не припините військових дій і не залишите лівійський народ у спокої, то на вас чекає катастрофа, — цитують Каддафі новинні агентства. — Ми здатні проникнути до Європи як сарана або бджоли і відповісти агресорам їх же методами», — заявив він в своєму телефонному зверненні, яке транслювалося в прямому ефірі державним телебаченням.

«Цей народ почне битву в Європі, і тоді законними мішенями стануть ваші будинки, офіси і сім'ї», — заявив Каддафі, також порадивши своїм політичним супротивникам «вибачитися перед народом та залишити країну».

Вторник 28 июня 2011


Екс-прем'єр-міністр, лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко заявила, що Президент Віктор Янукович вважає Конституцію України "ганчіркою, об яку він витирає ноги". Про це йдеться у привітанні Тимошенко з нагоди Дня Конституції України.

Дорогі друзі!

Дозвольте від щирого серця привітати вас із Днем Конституції України.

Український народ має повне право пишатися славними конституційними традиціями. Саме наш гетьман Пилип Орлик 1710 року написав першу українську Конституцію. Саме на українській землі формувалися підвалини європейської демократії, закладалися ідеї народовладдя та дотримання прав і свобод громадян.

Конституція – це символ законності. На жаль, нинішній президент вважає Основний закон України ганчіркою, об яку він витирає ноги. За Конституцією носієм влади є лише народ, і всі ми, громадянське суспільство, маємо довести владі, що ці положення не пусті слова, а аксіома для всіх без виключення. Положення Конституції є нормами прямої дії, а тому влада зобов’язана неухильно їх дотримуватися.

Ми повинні захистити Конституцію, щоб у майбутньому Конституція захищала кожного з нас.

Бажаю у цей святковий день нам усім упевненості, віри, радості та добра.

З повагою
Юлія Тимошенко

Під Берестечком 30 червня 1651 р. відбулась славнозвісна битва між військами Богдана Хмельницького та польськими військами короля Яна ІІ Казиміра. На стороні запорозьких козаків приймали участь в битві і кримські татари хана Іслам-Гірея ІІІ, які під натиском артилерії покинули поле бою, втікаючи захопили в полон самого гетьмана Хмельницького. Наказному гетьману-полковнику Іванові Богунові вдалося вивести з оточення козацькі війська, щоправда, зазнавши серйозних втрат на переправах через болота. На правому березі річки Пляшівки польські війська зупинили загін з 300 козаків, які цілий день вели нерівний бій з поляками. Всі вони до єдиного загинули смертю хоробрих, із презирством відмовившись від пропозиції здатися. Вцілілий із козаків, загнаний у воду, відбивався до останнього подиху. Вже потонув пробитий кулями човен, усі боєприпаси давно закінчилися, не витримала і загартована в боях козацька шабля. Він, отримавши за свідченнями польських очевидців 14 куль, усе ще відбивався однією лише косою. Сам король, побачивши відважного воїна, запропонував йому пощаду, але той вибрав смерть, а не неволю. Два німецькі солдати і шляхтич убили його, для чого їм довелося зайти у воду по самісіньке горло.
козаки,Україна,битва,монастир,Хмельницький,Берестечко,могили,поляки,Богун

За традицією, основні заходи проходитимуть 25-26 червня у Національному меморіальному музеї-заповіднику «Поле Берестецької битви», що у селі Пляшева Радивилівського району.  Характерною особливістю цьогорічних урочистостей є те, що до їх організації офіційно не причетна влада області, а проведення основних заходів взяли на себе численні козацькі товариства Рівненщини, сусідніх областей, історико-краєзнавчі організації з Польщі та інших країн. Всього на урочистостях були присутні більше 20.000 людей, серед них багато дітей.

козаки,Україна,битва,монастир,Хмельницький,Берестечко,могили,поляки,Богун

У 1991 р. на Козацьких Могилах урочисто відзначалися 340-і роковини битви. Тоді ж на місці козацького бойового табору відкрито пам’ятник її учасникам, а постановою уряду територію битви оголошено державним заповідником.

козаки,Україна,битва,монастир,Хмельницький,Берестечко,могили,поляки,Богун

Щорічно, у Неділю всіх святих землі української, у Свято-Георгієвському монастирі на Козацьких Могилах (с.Пляшева Рівненської області) відбувається вшанування пам’яті українських козаків, котрі загинули під Берестечком у нерівному бою проти Польської шляхти. Цьогоріч церковно-державні урочистості припали на 26 червня. Традиційно святкове Богослужіння очолив предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
козаки,Україна,битва,монастир,Хмельницький,Берестечко,могили,поляки,Богун

В 1908 році архімандрит Почаївської лаври Віталій Максименко запропонував увіковічити пам''ять полеглих козаків. Було вибране місце на острові Журавлиха в заплаві р.Пляшева й оголошений збір кошт на зведення храму-пам’ятника. Гроші надавались всіма прошарками суспільства. Навіть цар Микола ІІ пожертвував на цю справу 25 000 карбованців.

Побудована в стилі українського бароко Георгіївська церква ніде не має аналогів, оскільки має три престоли, розташовані один над одним, що є унікальним
Читать

Пятница 24 июня 2011

Такого не робили ані поляки в 1939, ані нацисти в 1944. Радянська міліція розстрілювала масово - з автоматів, через віконця для передачі їжі. Або кидала в камери гранати. Деякі з цих камер довелося замурувати - і ексгумацію провели вже взимку.

Червень 1941 року запам'ятався на Західній Україні не тільки нападом нацистської Німеччини, але й кривавими розправами, вчиненими нібито своєю ж державою в тилу.

Йдеться про досі нечуване явище, навіть у практиці Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) СРСР - масові розстріли політичних в'язнів у тюрмах Західної України протягом кінця червня - початку липня 1941 року.

"Історична Правда" наводить приклади трьох таких розправ: у тюрмах Львова, соляних шахтах Саліни і в тюрмі Луцька. Сьогоднішній текст присвячено масовим убивствами у Львові. 

На прикладі Львова можна достеменно показати криваву діяльність "доблесних борців із контрреволюцією".

У самому Львові було три в'яниці: № 1 - на Лонцького, № 2 - Замарстинівська та № 4 - Бриґідки. Тюрма № 3 перебувала у замку м. Золочева, що близько сімдесяти кілометрів  від Львова - сюди відправляли в'язнів, коли львівські тюрми були переповнені (а таки були переповнені: у тюрмі на Лонцького при ліміті 1500 осіб перебувало 3 638 в'язнів).

У тюрмах Львівщини станом на 22 червня 1941 року було 5 424 в'язні. Більшості інкримінували злочини за статтею 54 карного кодексу УРСР, тобто - контрреволюційну діяльність.

"Процес 59-ти". У грудні 1940-го львів'ян засуджували за те, що вони - українці

Негайними офіційними заходами у вирішенні проблеми переповнення в'язниць стали наказ № 2445/М наркома державної безпеки Меркулова від 23 червня 1941 р. та наказ начальника тюремного управління НКВД УРСР капітана державної безпеки Філіппова від 23 червня 1941 р.

У першому документі йшлося про терміновий облік усіх в'язнів у тюрмах та розподіл на тих, що підлягають депортації в концтабори ГУЛАГУ, і тих, кого необхідно розстріляти (це завдання покладалося на місцеве керівництво НКГБ).

У другому документі йшлося про евакуацію в'язнів, до нього додавався "План евакуації", згідно з яким депортації з Львівської області підлягало 5 тисяч арештантів. Для цього виділялося 204 вагони.

Згідно з інструкцією НКВД СРСР від 29 грудня 1939 р., один вагон ешелону вміщував тридцять депортованих осіб, отже вказаних вагонів вистачало б на евакуацію 6 800 в'язнів. Проте евакуювали лише 1822 із 5 000 запланованих.

3602 людини залишились у тюрмах Львова. А куди поділися ешелони - документи мовчать.

Самі ж екзекуції розпочалися 22 червня - розстріляно засуджених до смертної кари. Із проміжного звіту начальника тюремного відділення УНКВД Львівської області Лермана відомо, що станом на 24 червня у тюрмах Львова та Золочева було розстріляно 2072 особи.

26 червня затвердили розстрільні списки - ще 2068 осіб підлягали знищенню. Їх вбили протягом 24-28 червня.

Таким чином у Львівській області було розстріляно 4140 в'язнів. Проте підрахунки не узгоджуються: залишилося у тюрмах 3 602 особи, а розстріляли більше.

Відповідь на це питання дає доповідна того ж таки Лермана: тут йшлося також про надходження нових ув'язнених. Тюремні документи на цих людей належним чином не оформлювали.

У більшості випадків навіть не викладали звинувачень, проте упевнено називали причетними до ОУН, шпигунами, диверсантам - тобто особами, котрих належить розстріляти.

Це лише один фрагмент трагічної статистики, поняття, розділеного
Читать

Среда 22 июня 2011
Сообщение прочтено 312 раз
Робер | 2011-06-22 10:06:50

Сталін, мабуть, перевертається у труні. Ще б пак – побачити на стіні поруч із червоним прапором жовто-синій, або ще гірше – імперський російський триколор! Від такого видовища навіть у сучасних людей щелепа відвисає, що вже там казати про тонку психіку Батька народів?

Але спіть спокійно, Іосифе Віссаріоновичу! Це не кінець світу (сподіваємося). Це просто ваші наступнички перестаралися. Проте якщо вони і далі так вільно будуть поводитися з часом та символікою, хтозна – може, кінець світу настане іще до Євро-2012.

Давайте пригадаємо, як активно минулі роки українцям нав’язували стрічку Ордена Слави (вона ж георгієвська) у якості символу Перемоги. Ліпили її до "чужого" ордена ВВВ, в’язали на труси і паркани попри очевидне блюзнірство та штучність самої ідеї.

Слава Богу, вистачило мудрості зрозуміти це і зараз стрічок поменшало. І одразу нова ідея – червоні прапори.

Для справедливості варто зауважити, що це вже не перший кульбіт навколо Перемоги, що його виконують вітчизняні можновладці за командою з Кремля. Пам’ятаєте, з чого все почалося? Правильно, з того, що Янукович Путіна цукерками пригощав.

Розкручений Брежнєвим культ Перемоги дістався Україні у спадок разом з Незалежністю. Але страшна правда про події 1939-1945 років, яка вийшла на поверхню у дев’яностих, різко зменшила кількість охочих до переможних фанфар та феєрверків.

Легендарна Перемога виявилася не просто пірровою. Армія рабів, яку створили комуністи, була озброєна тільки однією стратегією успіху – вимостити дорогу до Берліна тілами росіян, українців, білорусів, грузинів, естонців... Що і було зроблене з жорстокістю і послідовністю, якій позаздрили б найстрашніші тирани давнини.

Тому відзначення 9 травня у кінці минулого століття поступово знижувало оберти. Паради ставали все менш масштабними, а подеколи відмінялися взагалі. Залишалося хіба централізоване вітання ветеранів і кіно про війну на всіх каналах.

Але на початку століття наступного Кремль як спадкоємець імперії опинився у глибокій ідеологічній кризі. Бо саме тоді остаточно стало зрозумілим, що міфологічне слов’янське братерство та дешевий газ не здатні повернути Москві позиції гегемона пострадянського простору.

Тож газ став дорогим, а натомість виникла необхідність шукати новий – ефективний, а головне, більш економний варіант.

І він швидко знайшовся. Двадцять перше століття було ознаменоване новим курсом Кремля. Велика Перемога у Великій Війні – саме цьому ідолу тепер мають вклонитися упокорені народи усієї колишньої імперії.

Пам’ятаєте, як у дві тисячі четвертому до Києва на дев’яте травня раптом завітали аж двоє найвищих посадовців з Москви? Тоді Медвєдєв взяв цукерочку, від якої відмовився Путін. Оце, шановне панство, і був старт української частини проекту.

Щоправда з парадами не склалося. Бо парад – це дизельне пальне, ціни на яке Росія піднімає щороку, це тисячі людей у відрядженнях, парадна форма – коротше кажучи, дорого. А головне – травневий парад почав ідеологічно конкурувати зі святкуванням Незалежності. Яке свято важливіше? Який парад повинен бути бучнішим?

Швидке фіаско проекту імперської мережі парадів змусило Кремль вдатися до більш модних технологій. Маємо на увазі той самий знаменитий флеш-моб "георгієвська стрічка".

Ідея здавалася безпрограшною, поза сумніву, автори заробили на ній великі дивіденди. А що, стрічка – символ героїзму. А героїв поважають усі.

Але в Україні мода на стрічки протрималася два сезони. Побачивши, обтріпаний символ на парканах, собачих нашийниках і антенах автомобілів, люди згадали, що стрічка ця – насправді орденська. І носити її мають право тільки ті, хто нагороджений царським Георгієвським хрестом або совєцьким орденом Слави.

А тому більшості стало зрозумілим, що помаранчево-чорні смужки на одязі – зовсім не данина героям, а звичайнісінька наруга над
Читать

Воскресенье 19 июня 2011

3 липня 964 року дружина князя русів - Святослава отримала перемогу над юдейським війском Хозарського каганату.

Столиця Хазарії - Ітиль була взята війском Святослава та зруйнована, опісля були взяті та зруйновані ключові фортеці Хазарії, що складали оплот її жидівської влади.

Ніщивної поразки зазнав хозарський фашизм (нацизм) – одна з найбільш реакційних і людиноненависницьких моделей тоталітаризму. Хозарський жидівський фашистський режим був ліквідований. Ця історична битва змінила долю цілих народів, зокрема татарів, бурятів, угрів і фінів, які завдяки цій перемозі отримали можливість називати себе "рюськімі" (тим самим вони визнавали преклоняння перед русами-українціями).

Нам необхідне в цей особливе щорічне поминання спочилих українських воїнів - всіх тих хто поклав своє життя за віру, Батьківщину і народ, і всіх страдницьки загиблих в цій визначний битві.

Це має бути одним з найбільш шанованих свят нашого народу. В цей день було розбито споконвічного ворога, а світу був явлений подвиг українського воїна-переможця. І в воїна, і в його подвиг, мабуть, найкраще втілився ідеал людини, створюваний народом протягом всієї
Читать

Четверг 16 июня 2011

Со стороны Московского патриархата есть желание иметь большое влияние на всю церковь в Украине.

Об этом заявил бывший предстоятель Украинской греко-католической церкви Любомир Гузар в интервью каналу «1+1».

По словам Гузара, Московский патриархат пытается присвоить себе историю Киевской Церкви. «Нет сомнения, что христианство попутешествовало при помощи миссионеров также и в те территории, которые сегодня составляют Российское государство, но это, также присутствует в очень многих случаях в разных странах и частях света. И это не дает этой, скажем, церкви-дочери, Церкви, которая происходит, благодаря трудам миссионеров какой-то другой церкви, по моему мнению, право себе присваивать историю церкви-матери», –приводит слова Гузара пресс-служба УКГЦ.

«Мы – являемся той Церковью-матерью, и мы очень рады, что наши предки шли в разные части славянского света, чтобы проповедовать Божье слово. Но мы не видим в этом основания для такого присвоения», – сказал бывший глава УГКЦ.

Гузар также отметил, что Киевская Церковь даже если разъединена, имеет свою историю, имеет своих святых: «Российская церковь имеет свою историю, своих святых, свои периоды, когда становилась церковью, митрополией, патриархатом и т.д. Это не является частью нашей, киевской истории, это московская история, которая полноправно (и которая, слава Богу, имеет патриархат), имеет это типичное завершение своей структуры».

=================

Лично мне Московская церковь все больше напоминает сатанистскую секту, а Гундяевы и Агафангелы с их спитыми мордами - еретиков и безбожников.

Среда 15 июня 2011

Ливия проигравает информационную войну западным СМИ. В этом признается даже официальный Триполи.

«Ливийские масс-медиа очень слабые – это наш провал. У нас была недостаточно свободная пресса», - признался в интервью телеканалу «РЕН ТВ» официальный представитель правительства Ливии Муса Ибрагим.

Западная же пресса, наоборот, демонстрирует недюжинные способности в противостоянии на информационном поле. Первополосные новости из Ливии, которые множат агентства, по факту являются сущим враньем. Например, ситуация вокруг города Эз-Завия, на подступах к которому в минувшие выходные шли ожесточенные бои между каддафийцами и бенгазийцами. Пользователь maramus в воскресенье, 12 июня, в самый разгар «кровопролитной битвы» за Эз-Завию, разместил в ЖЖ репортаж с городских улиц. Фотографии сделали журналисты «РЕН ТВ». На снимках - умиротворенный город, который немного разрушен, это правда, но более ранними атаками.

Так же успешно, как и приписывать незаслуженные победы мятежникам, западным СМИ удается не замечать того, что происходит на востоке Ливии, в частности в Бенгази. В социальной сети Facebook пользователи из Бенгази пишут о том, что простые ливийцы выходят на улицы, чтобы бороться с мятежниками. В городе царит «ад», а ведь Бенгази - столица ливийской оппозиции...

Зарубежные масс-медиа не сообщили о том, что в понедельник, 13 июня, Бенгази подвергся массированным бомбежкам НАТО. По словам блогера Leonor, в результате авиаударов погибли 90 человек, еще 100 - получили ранения. В той части Бенгази, которая подверглась бомбежкам, проживают ливийцы, выступающие против повстанческого движения. По словам простых жителей Бенгази, они не хотят иметь ничего общего ни с одной стороной противостояния, ни с другой.

Можно предположить, что обыватели Ливии, люди не вовлеченные в конфликт, просто устали от многомесячной войны. И именно эта усталость заставляет их выходить на бунт. На пятницу, 17 июня, противники оппозиции запланировали большое восстание против бенгазийцев. Именно этого бунта, возможно, и испугались мятежники, у которых нет уверенности в том, что обывательскую протестную волну не подхватят и в других районах оппозиционного востока Ливии. И тут как тут иностранная коалиция, которая по факту уничтожает мирное население Бенгази. А ведь по резолюции Совбеза ООН войска НАТО должны защищать гражданское население Джамахирии. Но на стороне НАТО - западные СМИ, уверенно отделяющие зерна от плевел... А настоящая правда остается в блогах и социальных сетях.

Тем временем, несмотря на бомбежки, Триполи живет своей обычной жизнью. Как сообщает блогер maramus, на столичном продуктовом рынке овощи – картошка, лук, помидоры, кабачки, капуста, а также фрукты – персики, дыни, лимоны и т.д. стоят в среднем от 4-х до 8 гривен за килограмм. А за литр бензина на заправках берут до 1 гривни.

Сюжет телеканала РЕН ТВ (Ливия, город Эз-Завия):

Пятница 3 июня 2011
Сообщение прочтено 231 раз
Робер | 2011-06-03 10:06:03

 Интересній случай произошел вчера в центре Киева: группа антиеврейски настроенных гражданок предприняла попытку расправы над руководителем одной из польский компаний, занимающейся вопросами подготовки Польши и Украины к Евро-2012.

С криками "жидовка, понаехало жидов" антиеврейки пытались напасть на исполнительного директора польской компании Iris Consulting Group юдейку Ирину Котляревскую и нанести ей удар в лицо.

"Мы все равно расправимся с тобой, жидовка", - кричали они.

От расправы со стороны патриотично настроеных лиц Ирину спасло появление наряда милиции Печерского РОВД Киева, который прибыл молниеносно и успел идентифицировать одну из нападавших.

Еврейка Ирина Котляревская известна руководством рядом еврейских образовательных и издательских программ в странах диаспоры. На сегодня она руководит одним из направлений рекламной кампаниии, которая ведется Польшей и Украиной в рамках Евро-2012 в странах Евросоюза.

Компания Iris Consulting Group является в течение последних двух лет также владельцем польского еврейского издания "Ютрженка", выходящего с 1861 года.

Как подчеркнул корреспонденту Агентства еврейских новостей источник в МИДе Польши, "в преддверии Евро-2012 в стране с апреля 2011 года в нашей стране реализуется серьезная программа борьбы с антиевреизмом, в том числе в интернете, которая была инициирована лично министром иностранных дел Радеком Сикорским. Очень жаль, что в Украине даже в центре Киева могут происходить подобные случаи".

"Турист" из Нью-Йорка профессиональный еврей Иммануил Кляйн, на которого уже было два нападения в Киеве, сказал корреспонденту АЕН: "гражданину с выраженными еврейскими чертами и пейсами из Европы и Израиля лучше не приезжать на Евро-2012".

И это правильно. Провокаторам и украинофобам в Украине не место!

Назад123456789Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены