Вы думаете, что против Украины ведут войну страшные русские националисты, идейные борцы за возрождение империи, православные фундаменталисты? Судя по всему, такие отмороженные фанатики - только пушечное мясо. А рулят всем обычные околокремлевские дельцы и жулики, для которых война – прежде всего, возможность хорошо заработать. 

В знаменитой прослушке разговора Чеснакова с Бородаем нет вроде бы ничего неожиданного. Бородай жалуется на катастрофический бардак в собственной "республике" и клянчит деньги, Чеснаков заказывает у него панегирик Путину в исполнении «легендарного» (с иронией) Гиркина. В общем, идет разговор двух политтехнологов, обсуждающих что-то вроде провальной избирательной кампании. В штабе бардак, деньги прое…ли. Все это было бы просто ироничным трепом двух профессиональных манипуляторов, но за ним реальная кровь, война, убийства. Видимо кремлевские политтехнологи, мягко говоря, как-то заигрались. 

Еще интереснее, чем сам разговор, его участник со стороны Кремля. Это ближайший многолетний сотрудник Суркова Алексей Чеснаков. 

В середине нулевых я работал директором по коммуникациям государственной социологической службы ВЦИОМ. Так вот, куратором и фактическим совладельцем этой формально государственной организации был этот самый Чеснаков: на тот момент заместитель начальника Управления внутренней политики АП, правая рука Суркова. Гендиректором ВЦИОМ был и остается по сей день давнишний коммерческий партнер Чеснакова - пиарщик Валерий Федоров. 
...
Читать

Як сказано в Корані, воістину, людина завжди потерпає збитки! Всі народи, й велемудрі, й прості розчиняються в небутті.

Наші предки багато воювали з хазарами, й гірше того, сплачували їм данину, проте, дечим ми маємо завдячувати й їм. Бо в той самий час, коли Карл Мартел зупинив арабів під Пуатьє, хазари в серії виснажливих воєн не пустили їх через Дербентський прохід. Інакше ми всі були б мусульманами. Ви коли востаннє їли свинину? Це я до того, що нащадки хазарів, москалі, теж становлять проблему й ми занадто довго не здатні розродитися новим Святославом, проте, хто знає, можливо нам ще доведеться прикритися ними від іще більшої, ніж вони, небезпеки?

Як відомо, Москва перебуває під опікою сатани. Це сталося внаслідок того, що ще до її заснування Володимировичі – Всеволодовичі продали душу нечистому, а також тому, що чорти особливо полюбляють болота. Нечистий мавпує чисте й перекручує його. Саме ця метода є основою московської пропаганди від ХІІІ ст. й понині.

На нашій території їхнім важливим пропагандистським фейком є Севастополь. У Кримській війні оборонців Севастополя було значно більше за англо-франко-сардино-турків, які його здобували. Більшість царської піхоти встигла втекти до початку облоги й за рік так і не повернулася. Там майже не було цивільного населення. На 42 000 постійних мешканців Севастополя було лише 7 000 цивільних.

На початок кампанії москалі мали в Бессарабії 180 000, між Одесою та Миколаєвим 32 000 та 51 000 у Криму. Окрім того, вони спустили на берег 18 000 матросів.

На них нападав експедиційний корпус, який складався з 21 500 британців, 30 000 французів, 6 000 турків, у тому числі козаків Садик паші Чайковського та незначної кількості інших.

Оборонці Севастополя мали величезну перевагу в артилерії.

Під час кампанії чисельність військ обох сторін на ТВД змінювалася, але москалів завжди було більше. Окрім того, франко-британцям доводилося організовувати постачання за тисячі км.

Героїзм москалів полягав у тому, що вони не всі одразу втекли. Трималися того разу справді вперто.

Все одно цікаво, як швидко місто англо-французької слави й російської ганьби перетворилося на "город русскіх мор'яков".

Чорноморський флот, основна база якого була в Севастополі, не відіграв жодної помітної ролі не тільки в Кримській, але також і в Першій, і в Другій світових війнах. Дослідники Другої світової зауважують, що Крим і Севастополь були взяті німцями майже без застосування бронетехніки. Оборона Севастополя совдепом була ще ганебнішою, ніж його оборона царатом.

В зв'язку з цим наш брат, який користується "ніком" censay зауважує: история Севастополя до такой степени трагична своей негероичностью, что для местных «Оборона Севастополя» - это ключевой символ для механизма психологической защиты.

Особенно, если учесть, что Севастополь – город адмиралов и проституток, уровень психоза после распада Союза крайне высок.

Об истории Севастополя местные знают ровно половину, и именно ту часть, где речь идет о военных действиях. При упоминании о последствиях войны сильно обижаются, и считают эту информацию грубой провокацией.

Те, кто историю знают, порадовали меня двумя особо героичными моментами.

Известно, что адмирал Октябрьский, командующий обороной во время Второй мировой войны, бежал из Севастополя раньше всех. Неизвестно широкой публике другое: до своего побега он срался при каждом артналете, т.е. ежедневно (архивы СМЕРШа).

Второй факт еще более интересен. Когда немцы захватили Севастополь, им достался совершенно целехонький архив местного подполья. Уж больно торопились бежать местные «герои» НКВД. Мало того, что все подполье работало после этого на абвер, так они еще и забрали архив с собой, и он после войны достался англичанам. Последнего завербованного подпольщика-шпиона выловили в середине 60-х.

Таким образом, легендарному Севастополю есть за что бороться. Если миф разрушится, он будет
Читать

Рига – Жителі Латвії, за виключенням тих, хто отримав освіту латиською мовою і має підтверджений сертифікат, повинні здавати іспити на знання державної мови. В залежності від рівня володіння мовою, особа отримує посвідчення, в якому вказано ступінь знання державної мови. Наявність такого посвідчення обов’язкова при влаштуванні на роботу. 
 
Відповідно до закону про державну мову в Латвії є три рівня володіння латиською мовою: «А» (основний), «В» (середній) і «С» (вищий), кожний з них ще поділяється на першу і другу ступінь. Контроль за дотриманням мовного законодавства в Латвії здійснює Центр державної мови.
 
Керівник відділу контролю Центру державної мови Антонс Курсітезазначив Радіо Свобода, що кожній професії відповідає конкретний рівень. Державні посадові особи й депутати мають мати вищу категорію знання латиської мови.
...
Читать

В 1993 вышел фильм Стивена Спилберга «Список Шиндлера»
Фильм имел успех, что называется, оглушительный!
7 Оскаров (и еще 5 номинаций!), 3 Золотых Глобуса (и еще 3 номинации!),
7 премий Британской Киноакадемии (и еще 6 номинаций!) и пр.пр.

В прессе, иначе как, «шедевр», его редко как наименовали.
Самые не восторженные эпитеты про него были типа «большой прорыв» или «триумф».
...
Читать

Судячи з усього, новим поїздам "Хюндай", якими ощасливив нашу країну напередодні Євро-2012, віце-прем'єр, міністр інфраструктури Україні Борис Колесников, судилося запам'ятатися народу не тільки і не стільки постійними технічними неполадками і дорожнечею проїзду, але і куди більш жахаючими наслідками їх експлуатації.

Як стало відомо з джерел у правоохоронних органах, сьогодні близько години ночі на Донецькій залізниці розігралася кривава драма. Після чергової поломки корейського поїзда начальник пасажироперевезень на Донецькій залізниці Михненко В.А і його перший зам Аксьонов О.Н вирішили відвідати начальника залізничного депо Кутько А.В. за місцем його роботи. Не особливо соромлячись у виразах, візитери пояснили останньому, що питання успішної адаптації потягів "Хюндай" до українських залізничних  реалій перебуває  на особистому контролі президента України, відчитали Кутько і зажадали від нього негайного усунення технічних несправностей. Начальник депо відповідав щось на кшталт того, що він не винен в тому, що із закордонними новинками постійно якісь проблеми, і нескінченно лагодити їх він не наймався. Суперечка переросла у бійку із застосуванням холодної зброї.

Суперпотяг Hyundai знову запізнився - цього разу аж на 2 години

Михненко і Аксьонов зараз перебувають в реанімаційному відділенні однієї з донецьких лікарень у важкому стані (у кожного з них по 5 ножових ран), а Кутько затримали правоохоронці. До того ж, зачинившись у будинку після нанесення поранень своїм кривдникам і озброївшись рушницею, Кутько лише після тривалих умовлянь зважився здатися в руки правоохоронців.

За інформацією, за весь той час, що вітчизняними рейками стали їздити "Хюндаї" Колеснікова, під їх колесами загинуло вже три людини: дві жінки і одна дитина. Причому, всі жертви загинули в різний час і в різних місцях, незалежно один від одного. І це тільки на ділянці Донецької залізниці. За словами джерела у правохоронних органах, така смертність пояснюється дуже високою, незвичною для України швидкістю руху нових поїздів. Така швидкість вимагає від українських залізничників інших, більш дієвих способів забезпечення безпеки громадян.

В Германии во вторник, 22 мая, в продажу вышла новая книга бывшего члена совета директоров Бундесбанка Тило Саррацина , посвященная политике Ангелы Меркель по спасению еврозоны. Как сообщает Spiegel, в книге "Европа не нуждается в евро" (Europa braucht den Euro nicht) автор утверждает, что первопричиной помощи ФРГ европейским странам является чувство вины за деяния нацистов. По словам Саррацина, в своих действиях по поддержанию евро Берлин "руководствуется расхожим в Германии мнением, что мы сможем искупить свою вину за Холокост и Вторую мировую войну только тогда, когда все наши интересы будут посвящены европейцам, а все наши деньги окажутся у них в руках". При этом Германию автор назвал "заложником всех тех в еврозоне, кому в будущем может понадобиться помощь".

Также бывший банкир раскритиковал предоставление финансовой помощи конкретно Греции, пишет The Independent. В частности, он утверждает, что поддержка Афин извратила понятие справедливости: по мнению автора, подобная политика нарушает условия, на которых Германия при поддержке своих граждан вступила в зону евро. В своей книге Саррацин выражает уверенность в том, что основой немецкой экономики является экспорт. Из того он делает вывод, что стране не нужна такая валюта, как евро. Что касается стран, которые испытывают финансовые трудности, им, по мнению автора, следует перестать оказывать помощь. Их Саррацин призывает исключить из еврозоны, в то время как остальным участникам объединения предлагает дать свободу в определении собственной монетарной политики. Книга уже вызвала негативную реакцию со стороны действующих и прежних представителей властей ФРГ. Так, министр финансов страны Вольфганг Шойбле (Wolfgang Schaeuble, является членом партии Меркель ХДС) отметил: "Та чушь, что он написал, стала результатом либо его убеждений, либо его убогих расчетов". Предшественник Шойбле Пер Штайнбрюк (Peer Steinbrueck), который представляет социал-демократов, также назвал книгу "полной ерундой".

Раскритиковал Саррацина и лидер Партии зеленых Юрген Триттин (Jueregen Trittin), по мнению которого без евро экспорториентированная модель немецкой экономики не была бы столь эффективна, как сейчас. Расходы на поддержание стабильности евро Триттин назвал "достойными инвестициями". Книга "Европа не нуждается в евро" стала не первой скандальной работой Тило Саррацина. В 2010 году в ФРГ вышла в продажу его книга "Германия - самоликвидация, или Как мы ставим нашу страну на карту". В ней автор раскритиковал власти страны за миграционную политику, а также самих мигрантов - за нежелание интегрироваться в немецкое общество. Книга вызвала бурю критики в Германии, после чего Саррацина вынудили покинуть совет директоров Бундесбанка и едва не исключили из Социал-демократической партии (СДПГ).

http://holokosta-nebylo.blogspot.com/

Заступник Голови Верховної Ради, один з лідерів партії «Батьківщина» Микола Томенко констатував, що за період перебування при владі команди Віктора Януковича була вибудувана нова модель висвітлення реального суспільно-політичного життя України в засобах масової інформації.

Про це політик сказав з нагоди Всесвітнього дня свободи преси, повідомили у прес-службі партії «Батьківщина».

За словами Миколи Томенка, «ця модель передбачає переважну позитивну присутність у ЗМІ тих політичних сил, які виконують свої політичні ролі, затверджені режисерами влади».

Політик також наголосив, що для того, щоби ці політичні партії тотально були представлені у ЗМІ основною умовою є згода влади, а додатковою – необхідність фінансування цих матеріалів.

«Натомість, політичні партії, які є реальною опозицією влади, ні на умовах офіційного розміщення, як політичної реклами, ні, тим більше, з погляду необхідності представити іншу точку зору – не мають шансу бути присутніми у ЗМІ», - сказав Микола Томенко.

Для прикладу він нагадав, що днями Перший національний канал у прямому ефірі транслював мітинг Комуністичної партії України з нагоди свята 1 травня.

«Важко, а точніше, просто неможливо собі уявити, що Перший національний транслює мітинг опозиції біля суду або колонії у Харкові», - зазначив політик.

Микола Томенко також нагадав, що зовнішня реклама «правильних» політиків розміщена по всій території України, натомість, зовнішня реклама Юлії Тимошенко може протриматися менше доби та знімається рекламодавцями під загрозами знищення їх бізнесу.

Щодо друкованих засобів масової інформації, то, за словами Миколи Томенко, ними був знайдений вихід узаконення «джинси» досить оригінальним способом. Так, у багатьох загальнонаціональних газетах і, зокрема, в газеті «Сегодня» практично в кожному номері можна легко знайти від трьох до п’яти матеріалів про «правильних» політиків чи політичні партії.

Водночас, звісна річ, вони не відмічені як реклама. Натомість, на останній сторінці найдрібнішим з можливих шрифтів написано, що матеріали даних рубрик розміщено на правах реклами.

«Очевидно, лише фахівець може зрозуміти, що черговий пафосний матеріал про «героїчну роботу», наприклад, Олександра Попова в КМДА чи принципову позицію Комуністичної партії або турботу про добробут громадян Партії регіонів розміщено прес-службами за відповідні кошти», - наголосив Микола Томенко.

«Натомість, щонайперше старші люди навряд чи зрозуміють справжню природу таких матеріалів», - додав він.

Підсумовуючи, Микола Томенко констатував, що «сьогодні в Україні гарантована свобода слова лише для провладних політичних партій та їх союзників – за гроші».

Віце-спікер також повідомив, що направив звернення Голові КМДА з проханням поінформувати за які кошти розміщуються системні рекламні матеріали про його роботу в газеті «Сегодня» та інших загальнонаціональних виданнях.

Окрім того, Заступник Голови парламенту звернувся до керівництва Першого національного каналу з проханням надати інформацію стосовно того, хто оплачував пряму трансляцію на каналі мітингу Комуністичної партії.

На фоне экономического и политического кризиса в Италии, серьезно подорвавшего доверие граждан к чиновникам, в рядах участников грядущих муниципальных выборов оказались вышедшие на пенсию порноактрисы.

Звезда фильмов для взрослых Чиччолина - в миру Илона Сталлер - баллотируется в пригороде Милана Монце, известному своим автодромом. Чиччолина хочет, ни много ни мало, стать мэром. Ее коллега Милли Д´Аббраччо (настоящее имя Эмилия Куччиньелло) идет на выборы в неаполитанском городе Торре-дель-Греко, пишет Corriere della Sera.

Попытать счастья в политике намерены также Луана Борджиа и Амандха Фокс - обе «актрисы» рвутся к управлению городом Таранто в регионе Апулия. 

Кстати, Д´Аббраччо изначально претендовала на Монцу, но приняла решение отказаться от борьбы в этом городе, узнав, что конкурировать придется с Чиччолиной. Так что актриса решила переключиться на Торре-дель-Греко.

«Я там как Мадонна. И в Неаполе, и в окрестностях меня очень любят (Д´Аббраччо родилась в пригороде Неаполя). После Марадоны (играл за «Наполи» с 1984 по 1991 годы) идет Милли Д´Аббраччо», - цитирует The Napoli Today слова актрисы.

47-летняя Д´Аббраччо имеет некоторый политический опыт. Так, в 2008 году она баллотировалась в парламент от «Социалистической партии», однако потерпела поражение. 

60-летняя Чиччолина куда опытнее. Еще в 1979 году, параллельно со съемками в порно, она занималась политикой в составе итальянской «Партии зеленых». Позже перешла в «Радикальную партию», от которой в 1987 году вошла в парламент. В 1991 году она даже организовала собственную политическую организацию - «Партию любви». Законотворчество Чиччолины явило итогом свыше 12 законопроектов, ни один из которых, правда, не был принят. Многие предусматривали дарование обществу полной сексуальной свободы. Так, Чиччолина выступала за свободные отношения в тюрьмах и предлагала создать «отели любви». Актриса также запомнилась как борец за мир: в разное время она предлагала Ясеру Арафату, Саддаму Хусейну и Усаме бен-Ладену заняться с ней любовью в обмен на отказ от войны. 

В начале 2000-х годов Чиччолина подумывала стать мэром Милана и даже членом парламента Венгрии - своей родной страны. Эти политические вершины ей не покорились. 

В отличие от претендовавших на один и тот же город Чиччолины и Д´Аббраччо, Борджия и Фокс от соперничества решили не отказываться.

44-летняя Борджия, «однофамилица» двух Римских Пап, имеет связи в том числе в религиозных кругах, отмечает Politica 24.

Фокс выступает с экологической программой: она предлагает закрыть грязные промышленные предприятия и порт итальянских ВМС. В развитии Таранто актриса предлагает сделать ставку на туризм. Впрочем, по мнению аналитиков, участие 26-летней Фокс в выборах является, скорее, саморекламой. 

 Исландская министр прекрасно выглядит в 47 лет.

На фото Свандис Сваварсдоттир, министр окружающей среды Исландии, член альтинга Исландии, активистка Лево-зелёного движения. Есть муж и четверо детей. Сейчас ей 47 лет, на фото она, да, помоложе. Хочется верить в. Окружающую её среду, не так ли?

Абсолютно очікувана історія. Опозиція програла наперсточнику і злочинцю. Злочинець він тому, що пішов на третій термін. Він не мав права за Конституцією йти на третій термін. А наперсточник, тому що в чергове підтасував вибори і показав, що результат на його користь. Хоча безумовно це не так.

А опозиція неправильно поводилась. Не можна було висувати гасло «за чесні вибори», тому що це були не вибори, а спецоперація Кремля.

А як по-іншому демократичним способом опозиції одержати владу, якщо не шляхом виборів?

Не існує можливості забрати у бандитського режиму  владу демократичним способом. У цьому і полягає головна помилка опозиції. Рубікон перейдений. Влада зґвалтувала суспільство. Та операція, яку вони провели 4 березня, — це насильство над суспільством. І у суспільства немає вибору, окрім як відповісти насильством на злочинне насилля влади. Іншого варіанту немає.

Більше того, відповідно до Декларації прав людини ООН, суспільство має право на заколот, на повстання, якщо влада зневажає закон. Влада зневажила закон, тому суспільство має право відстоювати свої інтереси силовим шляхом.

Тобто ви виключаєте можливість еволюційного шляху розвитку Росії?

Абсолютно виключаю.

Ви прогнозуєте революцію цього року. Які бачите для цього передумови, якщо у Путіна 64% підтримки?

У Путіна не 64% підтримки, а 31% по Росії і 12% у Москві. Це реальні дані. Повірте, я математик, і знаю, що таке реальні опитування громадської думки, і що таке сфальсифіковані. Це проста історія, як створити вибірку з 2-2,5 тисяч чоловік, які покажуть, як голосуватимуть мільйони.

Я вас запевняю, реальний рейтинг Путіна по Росії — 31%. Все інше — фальсифікації. Наперсочник Путін переважив опозицію.

Російська опозиція обіцяє продовжити вуличні протести. Думаєте, цей протестний рух переросте в щось більше?

Безумовно. Тут двох думок бути не може. Це питання часу — скільки ще продовжуватиметься це зґвалтування шпаною, цими карлушами (я маю на увазі Мєдвєдєва і Путіна) тієї величезної держави. Але, мабуть, народ готовий до розпусти, раз він дає себе на ґвалт шахраям, злодіям і злочинцям.

Ви говорили, що фінансували Помаранчеву революцію в Україні. А революцію в Росії готові проспонсорувати?

Я безперервно підтримував демократичні інститути в Росії. Я витратив на це дуже багато грошей. Я продовжую підтримувати опозицію і відкрито говорив ще в 2007 році, що  готую революцію в Росії. Це було у відкритому друці: і в західному, і в російському. З цього приводу російська прокуратура навіть розпалилась і вислала ордер на екстрадицію мене до Росії.

У Росії можлива мирна революція?

Це дуже хороше питання. Я вважаю, що мирна вже не пройде. Інша справа, що ніякої громадянської війни не буде. Щоб не було ніяких ілюзій. Тому що громадянська війна - це протистояння величезних мас людей. А в Росії є Путін і 10-15 його поплічників типу Сєчіна, Патрушева, Устінова, одного Іванова Віктора, другого Іванова Сергія, — ось і весь захист Путіна. Окрім них, на площу захищати Путіна, ризикуючи життям, не вийде жодна людина. А ось проти Путіна ризикувати життям вийдуть сотні тисяч, якщо не мільйони. Питання про владу вирішується в Росії в одному місті - в Москві. У столиці, як у будь-якій авторитарній державі.

Недавно ви заявили, що інавгурації Путіна не буде. Що ви мали на увазі?

Я і зараз кажу, що інавгурація з високою ймовірністю не відбудеться, тому що Путіна винесуть з Кремля ногами вперед до 9-го травня.

А яке майбутнє Мєдвєдєва?

А немає такої людини. Є картонна дурилка, як сказав Шендерович. Є карлуша, карлик у прямому розумінні. Він хворий. Я не хочу знущатися з хворої людини. Просто
Читать