Анализ спутниковых снимков, цифровых носителей и соцсетей убедительно доказывают, что Украину обстреливали с территории Российской Федерации, говорится в заключении исследователей

The crater of a shell strike gapes near a wrecked building in Simonovka district. Photograph: Scott Peterson/Getty Images

Когда украинские военные подразделения попали под интенсивный огонь на востоке страны прошлым летом солдаты в равной степени были удивлены и напуганы свирепостью атаки. Сепаратисты действовали жестко и организованно.

Тем временем группа британских журналистов-расследователей с помощью цифровых методов анализа, спутниковых снимков и социальных сетей, установила наличие убедительных доказательств того, что артиллерийские обстрелы украинской территории проводились с территории Российской Федерации.

Работа, проделанная группой журналистов-расследователей проекта Billingcat, проливает свет на темную сторону войны в Украине, которая продолжаетcя, несмотря на старания прекратить огонь, предпринятые на прошлой неделе в Минске. Во вторник сообщалось, что в Дебальцево продолжаются тяжелые бои.

В адрес России уже давно раздаются обвинения в переброске солдат, снаряжения и военной техники на территорию Восточной Украины с целью оказания помощи сепаратистам в их борьбе с украинской армией. Однако до сих пор о российских военных частях, подвергающих артобстрелам украинскую территорию через границу, было написано очень мало.

Команда Bellingcat провела анализ местоположения скопления воронок на основе спутниковых снимков в трех ключевых точках, где украинские войска подверглись наиболее ожесточенным атакам прошлым летом, и рассчитала приблизительные траектории полета снарядов к предположительным огневым точкам. Согласно спутниковым снимкам, там были обнаружены следы выжженных пятен и отметок от автомобильных шин, что соответствовало местам дислокации российских ракетных установок.

За исключением одного случая установленные огневые точки находились на территории Российской Федерации. Более того, автомобильные следы по напралению к и от огневых позиций вели дальше внутрь России, что является дополнительным доказательством принадлежности техники российской стороне, а не сепаратистам, случайно перешедшим границу. Изображения этих же участков до атак свободны от следов покрышек или выжженных участков земли.

Независимый военный криминалист предупредил, что точность анализа воронок в установлении направлении огня на основе спутниковых снимков научно не доказана, однако он добавил, что изображения огневых позиций на российской стороне границы являются убедительными и поднимают вопрос о том, что они там делают.

Украинские части были атакованы во время интенсивных боев летом 2014 года. Тогда украинские войска начали получать преимущество над сепаратистами, а российская сторона увеличила поставки военной помощи для поддержки боевиков. В середине августа репортер The Guardian видел колонну российской бронетехники, пересекающую российско-украинскую границу. По заявлениям Киева, тысячи регулярных российских военных фактически вторглись на территорию Украины. Договоренность о прекращении огня была подписана в Минске в сентябре, однако стороны практически в одночасье нарушили перемирие.

В начале февраля губернатор Луганска Геннадий Москаль сделал новые заявления о том, что российские военные силы проводили артиллерийский обстрел Украины с территории России во время боев, продолжавшихся до подписания минских соглашений на прошлой неделе.

Россия неоднократно
Читать

Демарш керівництва Української православної церкви Московського патріархату на урочистому засіданні ВР, присвяченому 70-літтю Перемоги у Другій світовій війні, чітко показав на чиєму боці вона знаходиться. Можна будь-яким чином ставитися до військових дій, але показова зневага до людей, які загинули за свою Батьківщину, стала не просто питанням порядності – це була демонстрація антиукраїнської позиції.

Через цей вчинок УПЦ МП понесла значні «іміджеві втрати»: поведінка її керівництва опустила «нижче плінтуса» рівень довіри до неї та була визнана гидкою навіть вірянами цієї церкви. Московські попи не могли не передбачати таких наслідків, але свідомо вчинили бридкий демарш. Чому?

Жодних ілюзій щодо уподобань цієї церкви немає вже півтора року – УПЦ МП, виконуючи вказівки свого московського керівництва, була єдиною серед українських церков, яка не підтримала Євромайдан і виступала проти євроінтеграції України. За останній рік ми також побачили багато відкритих антиукраїнських вчинків з боку цієї церкви: її священики брали в руки зброю і приймали участь в бойових діях проти сил АТО, закликали вступати в «православні дружини» і воювати з «хунтою», вели антиукраїнську пропаганду, агітували проти мобілізації до ЗСУ, надавали допомогу терористам на Донбасі, відмовлялися відспівувати загиблих героїв АТО.

...
Читать

Розвиток інтернет-культури, зокрема мережевого спілкування, сприяв розвитку такого явища як тролінг. Він прийшов у мережу з офісів, де існує його історичний попередник. Уперше тролінг було зафіксовано наприкінці 1980-х. З того часу він розвинувся настільки, що зараз існують розвинені тролінг-мережі. Та що там казати – навіть на нашому досить молодому сайті завелися «тролі». Власне, це і спонукало мене до написання цієї статті.

Якщо раніше активно говорили про тролів-аматорів, які «тролять» своїх опонентів заради розваги, досить часто — примітивно, то зараз настав час тролів-професіоналів. Це можна було передбачити, так як інтернет розвивається дуже швидко, а в наш капіталістичний час  гроші заробляють на всьому, використовуючи будь-який шанс. Одним із таких шансів стало маркетингове використання тролів. Ясна річ, інтернет має великий маркетинговий вплив – реклама в інтернеті не обмежується тупими банерами на сайтах. Куди потужніша реклама знаходиться у безлічі різноманітних обговорень, коментарях, відгуках, яким так люблять довіряти інтернет-користувачі –  здається, що це ж жива людина рекомендує, а не наївна реклама, тому віримо більше, інколи — дарма. Тут важко буде зі мною не погодитися: хіба ви не шукали нічого ніколи за відгуками в інтернеті? Але мова не про це.

Справа в тому, що у наш час маркетинг дуже тісно пов’язаний з політтехнологіями. І не лише тому, що багато маркетологів займається ними. Просто суть політтехнологій аналогічна суті маркетингу – вони «продають» образ політика чи партії так само, як маркетологи продають товари. І застосування тролів у цьому плані з кожним роком все ширше, у першу чергу тут мова йде про професійних тролів.

Троль «звичайний» (клацніть, щоб збільшити)

Професійні тролі – це якісні піарщики та бренд-менеджери, от тільки вони займаються не рекламою, а знищенням конкурента. Політичні тролі, зазвичай, дешевші, бо досить часто вистачає потуг і аматорів, проте, скоріш за все, їх ціна з часом зростатиме. Це тенденція останнього року.

Війна проти України, яку розязала Росія, ведеться не лише її озброєними бандами, а й піар-агентствами. І ці піар-агентства, як не дивно, займаються професійним тролінгом (про це є чудове розслідування Независимой газеты). По суті завдяки такі стратегії змінилися дещо завдання, стратегії та тактики тролів.

Якщо в часи масово аматорського тролінгу (хоча і зараз таке має місце) тролили в основному для задоволення, для привернення уваги, для чиєїсь розкрутки, то зараз це не зовсім так.  Тролі стали частиною політичних технологій і, що найцікавіше, вони в цьому плані ще не показали весь свій потенціал.

Троль остаточно втратив прив`язку до конкретного форуму чи сайту (його там просто швидко забанять, якщо звісно він не діє задля їх розкрутки), тепер він існує у соцмережах готовий у будь-який момент вдарити по потрібному посиланню на інформаційному ресурсі.

Якщо раніше тролі дуже любили розпалювати масштабні дискусії, іноді пишучи відразу під двома логінами (тролі-шизофреніки), то зараз ніяку дискусію вони вести не стануть – вони створять свій провокативний інформаційний привід у коментарях і потім отримують свої дивіденди від маси «героїчних» відповідей справжніх патріотів.

Розпізнати
Читать