«Американская « фемида» пытается осудить выдающегося кинорежиссера, актера и общественного деятеля Мела Гибсона. Поводом для расправы стала авантюра его бывшей жены Оксаны Григорьевой», - говорится в обращении, которое имеется в распоряжении Комментариев.

 В «Свободе» уверены, что Мел Гибсон - защитник традиционных ценностей, человек с принципиальной жизненной позицией.

«В свое время он резко осудил войну в Ираке, выступает против исследований стволовых клеток и эвтаназии. В свое время, обращаясь к идеологам современного либерализма - тем людям, которые исповедуют двойные стандарты, Мел Гибсон заявил: «Почему, крича на каждом шагу о Холокосте, вы молчите о Голодоморе - геноциде украинцев в Советском Союзе?" В своих публичных выступлениях выдающийся американец  неоднократно осуждал гомосексуализм и другие виды сексуальных извращений, за что преследовался так называемой «свободной прессой», - пишут «свободовцы».

 «Именно из-за  консервативных  взглядов «либерастичныій» режим Соединенных Штатов пытается отправить его за решетку, используя для этого женщину - как оружие в руках определенных реакционных кругов», - говорится в обращении.

 ВО «Свобода» заявляет свой решительный протест против преследований Мела Гибсона. «Обвинения, выдвинутые окружной прокуратурой Лос-Анджелеса, бессмысленные и не выдерживают никакой критики. Требуем прекратить давление на этого выдающегося человека и призываем мировую общественность встать на его защиту. В либеральном мире не существует объективного правосудия, а есть лишь кривое зеркало, в котором можно увидеть ненависть к настоящей культуре, лицом которой является Мел Гибсон », - отмечают «свободовцы».

==========

От, одесіти, хоча б запропонували якійсь флешмоб, чи вказали адресу на яку можна обурюватись...

Еврейское авторство «великой русской революции» 1917 года долго и тщательно скрывалось, как скрывалась и национальность затейников этого беспримерного геноцида русов. Сегодня эта информация уже почему-то ими не скрывается и о жидобольшевизме говорят все.

Национальность Ленина, маленький скандал с большим содержанием

Что было главное в национал-социализме – нацизм или социализм? Идеологи СССР приложили немалые усилия, чтобы отвергать любую связь гитлеровского социализма с социализмом советским. Однако тоталитарный национал-социализм, который одинаково строили с 1930-х годов в СССР и в Германии Гитлера, равно опирался в своей основе на великодержавный шовинизм.

 Гитлер в письме Сталину в 1939 году восхищался его усилиями по созданию великодержавного государства. Что ни Сталин, ни кто-то другой не оспаривали. Что есть, то есть. Именно этим и объясняется то обстоятельство, что ЦК КПСС целенаправленно скрывал от советского народа еврейские корни самого Ленина.

Открытия Мариэтты Шагинян и советских историков

М.С. Шагинян целью своей жизни поставила задачу стать биографом вождя. В 1938 году в первой части «Семьи Ульяновых» она поместила добытые ею сведения о том, что в жилах В.И. Ленина течёт калмыцкая кровь. Труд Шагинян похвалила Крупская. И обе крепко пострадали за свою самодеятельность.

 Политбюро ЦК ВКП(б) 5 августа 1938 года в специальном постановлении осудило и запретило роман Шагинян и сделало выговор Крупской. Только в 1956 году, после смерти Сталина, ЦК КПСС своим постановлением «О порядке изданий произведений о В.И. Ленине» отменил постановление 38-го года «как ошибочное и в корне неправильное».

 С этого времени калмыцкие корни вождя перестали считаться постыдными. Но это то, что касается его происхождения по отцовской линии. А вот материнская линия Ленина как считалась у коммунистов позорной и кощунственной при Сталине, Хрущёве и Брежневе, так считается таковой и сегодня.

 В трудах Шагинян дед Ленина по материнской линии А.Д. Бланк фигурирует как малоросс (по-новому
Читать

Свої популярні в певних колах дегенеративні малюнки Давид Олер зробив в 1946 році через рік після закінчення війни. У концтаборі Олера (за його словами) призначили до спеціальної робочої групи (Sonderkommando), відповідальну за очищення крематоріїв та витягування трупів з газової камери. Поплічник німців Олер працював і спостерігав за тим, як роздягалися "жертви газових камер", "паралізовані страхом і усвідомленням швидкої неминучої смерті", як спалювалися тисячі "ворогів Третього Рейху". Давид Олер став одним із багатьох тисяч працівників Аушвіца, кому судилося увійти в приміщення крематоріїв і газових камер і дивом вийти звідти живим.

За малюнками Олерта відбувалось все наступним чином:

Це відбір євреїв до зондеркоманди:

Медичний огляд. Зверху дивляться перелякані інопланетяни.

Це німець-дракула тащить єврейку до газової камери:
...
Читать

 В список стран, прилагающих наименьшие усилия в поисках военных преступников времен Второй мировой, вошли Норвегия, Швеция, Сирия, Эстония, Венгрия, Литва и Украина.

В  докладе также указываются 10 самых разыскиваемых нацистов. В прошлом докладе первым номером в таком списке значился Джон (Иван) Демьянюк, который, однако, уже предстал перед судом в Мюнхене.

Теперь список возглавляет Сандор Кепиро, обвиняемый в организации массового убийства по меньшей мере 1250 мирных жителей в сербском местечке Нови Сад в 1942 году.

Он был признан виновным в совершении этого преступления еще в 1944 году в Венгрии, но наказания так и не понес. Однако три года назад венгерские власти снова возбудили против него дело по тем же пунктам обвинения.

В ответ Кепиро обвинил Эфраима Зуроффа в клевете и инициировал встречный иск в венгерском суде.

===========

Нюрнбергский трибунал - фарс, не имеющий ничего общего с судебным процессом, судилище по типу сталинских "троек". Из-за еврреев, которые выдумали Холокост, засудили и убили десятки тысяч невинных людей после войны, расстреливали даже уборщиц из немецких учреждений.

Хотя есть за что объявить преступниками все руководство Израиля начиная с 1948 года - за убийства палестинцев.

Симон Визенталь был сотрудником израильской разведки Моссад. В январе 2010 года центр Симона Визенталя резко осудил присвоение звания Героя Украины лидеру ОУН Степану Бандере.

Замечу от себя, что Визенталя неоднократно ловили на лжи - об этом можно прочитать здесь:  http://uk.wikipedia.org/wiki/Брехня_Голокосту .

В 2009 году на свет вышла книга «Охота на Зло» (англ. Hunting Evil) английского журналиста Гая Уолтерса, в которой он утверждает, что рассказы Визенталя  являются ложными, факты во всех его трех мемуарах противоречат друг другу, и не соответствуют документированным свидетельствам, что ставит под сомнение все что он написал. Британский журналист Даниел Финкельштайн в публикации на интернет-портале «Еврейские Хроники», сообщил, что Винерская библиотека (англ.), учреждение занимающееся исследованием Холокоста, поддерживает выводы, сделанные Уолтерсом. Директор библиотеки Бен Барков заявил, что "Визенталь может считаться шутом и хвастуном, и даже просто лжецом". 

«Вся репутация Симона Визенталя построена на песке. Он лжец, да и не очень умелый к тому же. С окончания Второй мировой войны и до самого конца своей жизни он будет неоднократно сообщать в прессе ложные сведения о себе, своей гипотетической охоте на Эйхмана и о других своих подвигах по выслеживанию беглых нацистов. Он также всю жизнь будет сочинять абсолютно несусветные истории о своей жизни в годы войны, лгать о полученном им образовании и сделанной им научной карьере. Очевидно, что правда казалось ему совершенно не важной, и это заставляет сомневаться во всём, что он когда-либо нам рассказывал». Так начинает свой рассказ о Симоне Визентале Гай Уолтерс.  http://www.chaskor.ru/article/simon_vizental_ohotnik_na_natsistov_19909

Вытолкнув их во двор тюрьмы со связанными
Читать

Книгу "Основоположні міфи ізраїльської політики” французький письменник, філософ та політичний діяч Роже Ґароді опублікував в 1996 році. Він видав її за власний рахунок і у вихідних даних позначив латинськими буквами "SAMIZDAT". В цій розвідці автор переглядає офіційну історію, аналізує і викриває найбільш розповсюджені міфи політики Ізраїлю.

Роже Ґароді стверджував, що це "не історичний твір, це політична книга. Моєю метою було показати, що ізраїльська політика - як інструмент американської політики - приводить до війни".

Скачати книгу  Роже Ґароді "Основоположні міфи ізраїльської політики" можна тут.

В книзі Роже Ґароді ставить під сумнів факт Голокосту - тотального знищення жидів в роки Другої світової війни. "Я поважаю юдаїзм ... але нацистський Голокост - це міф, що став догмою, яка виправдовує політику Ізраїлю і США на Близькому Сході і у всьому світі...", - пише Ґароді. На думку автора, "історія без перебільшення сама може виконати роль обвинувача краще, ніж міф. Перш за все, вона не зводить масштаби дійсних злочинів проти людяності, які коштували життя 50 мільйонам людей, до погрому лише однієї категорії невинних жертв, в той час як мільйони померли зі зброєю в руках, борючись проти цього варварства".

Незважаючи на те, що у книзі кожна теза підкріплена відповідним фактом або цитатою,  автора на вимогу французьких сіоністських кіл притягли до суду. Свою солідарність з Р.Ґароді висловили політичні і релігійні діячі. Зокрема, в поширеному комюніке Асоціації журналістів Тунісу у зв'язку з судовим процесом в Парижі у справі 84-річного французького вченого, письменника і громадського діяча Роже Ґароді, якого звинувачують в "виправданні злочинів проти людства" заявляється: "Викриваючи прагнення сіоністських кіл Ізраїлю виправдовувати свою нелюдську антиарабську політику шляхом цинічного використання трагедії Другої світової війни, Роже Ґароді діє суто в рамках визнаних демократії і свободи слова і не заслуговує засудження. Туніські журналісти серйозно стурбовані наполегливим жорстким тиском, який не перестає чинити сіоністське лобі на суддів і на весь хід в цілому цього більш ніж дивного процесу", — підкреслюється в документі.  Асоціація закликала світову спільноту надати всебічну підтримку Р. Ґароді, в тому числі поширенню його "незручних для сіоністів ідей", щоб "показати їх невинність всьому світу і допомогти письменнику уникнути розправи.

Ґароді заявив, що не вважає себе юдофобом, але різко засуджує антиарабську політику Ізраїлю. Французький суд заборонив подальшу публікацію книги Ґароді і 27 лютого 1998 оштрафував його на 240 тисяч французьких франків (близько $40000) та засудив до умовного тюремного ув'язнення на кілька років. Рішення суду викликало дебати про свободу слова у Франції і Європі, багато хто стверджував, що вирок носить політичний характер. Ґароді оскаржив це рішення в Європейському суді з прав людини, проте його апеляція була відхилена як неприйнятна - це сталося за десять днів до 90-річчя Ґароді, 7 липня 2003 року.

Суму в п'ятдесят тисяч доларів США передала для Роже Ґароді
Читать

Джон (Іван) Дем'янюк у залі мюнхенського суду

Повільність судового процесу, який називають "останнім нацистським процесом", просто викликає агонії,- пише у своїй статті мюнхенський кореспондент британського видання Independent on Sunday Тоні Патерсон.

Автор, який побував на одному із засідань, каже, що спершу підсудний прикривав обличчя кепкою, але тепер, через понад рік від початку процесу, йому вже дозволяють надягати сонцезахисні окуляри увесь час у залі суду.

90-річного Джона (Івана) Дем'янюка звинувачують у тому, що він був наглядачем у таборі Собібор в окупованій німцями Польщі у часи Другої світової війни. Його звинувачують у співучасті у вбивстві 27900 євреїв. Судовий процес у Мюнхені розпочався у листопаді 2009-го. Очікували, що він мав завершитись наприкінці 2010-го. Як пише Тоні Патерсон, зараз ніхто взагалі не хоче прогнозувати, коли закінчиться процес.

Телевізійний фарс

Видання твердить, що процес перетворився на фарс. Десятки журналістів, які приходили в перші дні, тепер взагалі ігнорують процес. Майже всі родичі загиблих у Собіборі також не приходять на засідання.

Сам процес навіть перенесли до меншої судової зали у мюнхенському суді. Якби не серйозність звинувачень проти народженого в Україні підсудного, пише далі видання, його появу в суді можна було б розцінювати як телевізійний фарс. Пан Дем'янюк взагалі нічого не говорить, лише іноді зітхає або видає незрозумілі звуки, доволі часто просто засинає під час процесу, не зважаючи на те, що всі докази, які читають на засіданні, одразу перекладають і виголошують українською.

Стан здоров'я також викликає занепокоєння, веде далі Independent on Sunday. Лікарі дозволяють панові Дем'янюку з'являтись у судовій залі лише двічі на тиждень максимум по три години на день. Іноді засідання переривають лікарі, які кажуть, що "підсудний сьогодні вже не зможе брати участь у судовому процесі". Потім його перевозять назад до в'язниці у Мюнхені, де він залишається від часу його екстрадиції зі США у травні 2009-го року.

Завдання для обвинувачення ускладнене тим, що на процесі немає жодного очевидця, який би пам'ятав Джона Дем'янюка із Собібора.

Пан Дем'янюк не сказав жодного слова у суді сам, але в першу річницю від початку процесу у листопаді минулого року від його імені зачитали заяву, де він сказав, що в ті час був "військовополоненим", а тепер німецькі прокурори його несправедливо обвинувачують.

 Неділя, 9 січень, 2011 p.,

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/01/110109_demjanjuk_independent_ak.shtml?print=1

 "Чи дійсно загинули шість мільйонів?" - (англ. Did Six Million Really Die?) — опублікована в 1974 році книга, в якій автор Річард Харвуд стверджує, що не було шести мільйонів знищених євреїв, а було тільки 256 тисяч померлих.

Скачати  "Чи дійсно загинули шість мільйонів?" можна тут.

Цю книгу називають одним з найбільш дорогих видань, коли-небудь надрукованих англійською мовою. Мільйони слів були сказані і надруковані про цю книгу протягом двох судових процесів в Канаді над Ернстом Цунделем (Ernst Zundel) - видавцем цієї книги.  Єврейське лобі подало на нього до суду. Звинувачення проти Цюнделя спиралося на закон «Про розповсюдження неправдивих відомостей», який взагалі майже не застосовувався і сходить до англійського закону 1275 року - по ньому лицарі забороняли простолюду сміятися над собою в сатиричних віршах. Цюнделю знадобилося вісім років і сотні тисяч доларів
Читать

 




...
Читать

 Дуже популярна в Ізраїлі та США гра з'явилась у продажі в Москві, в "Детском мире".
Набір "Голокост: зроби сам!"