<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Справжня історія
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (126)
бог (1)
БЮТ (1)
війна (11)
влада (56)
воры (1)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (141)
гра (13)
Гроші (13)
Дети (1)
діти (4)
дом (1)
євреї (97)
жиди (51)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (115)
маца (1)
МИР (1)
міфи (87)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
СССР (1)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
ум (1)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календарь

 Декабрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
1
2
3
4
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Суббота 22 января 2011

 війна,Україна,українці,голодомор,народ,Історія,геноцид,суд,терор,ЧК

Мало хто знає, що Німеччина почала війну проти СРСР під прапором боротьбі із жидобільшовизмом.

В своєму зверненні до німецького народу у зв'язку з початком війни проти СРСР
22 червня 1941  Адольф Гітлер заявив, що «зсередини і ззовні плелася відома нам змова жидів і демократів, більшовиків і реакціонерів з єдиною метою перешкодити створенню нової національної держави і знову занурити Рейх в безодню безсилля і злиднів»…  Ніколи німецький народ не відчував ворожих почуттів до народів Росії. Тільки протягом двох останніх десятиліть єврейсько-більшовицькі правителі Москви намагалися підпалити не тільки Німеччину, але і всю Європу. Не Німеччина намагалася перенести свій націоналістичний світогляд в Росію, а жидобільшовицькі правителі в Москві неухильно робили спроби нав'язати нашому та іншим європейським народам своє панування, притому не тільки духовне, але, перш за все, військове… Перемога в Польщі, досягнута виключно силами німецької армії, спонукала мене знову звернутися до західних держав з мирним пропозицією. Вона було відхилена міжнародними та єврейськими підпалювачами війни. Але тепер настав час, коли необхідно виступити проти цієї змови жидівсько-англосаксонських підпалювачів війни і також жидівських володарів більшовицького центру в Москві.

війна,Україна,українці,голодомор,народ,Історія,геноцид,суд,терор,ЧК

Німецька окупаційна пропаганда використовувала тезу про те, що більшовицький режим — це витвір євреїв, це передусім єврейська влада, німецька пропаганда і газети, що виходили на окупованих територіях, постійно писали про «жидобільшовизм», «злочини комуножидів», «змову Сталіна з євреями». Нацистська пропаганда стверджувала, що більшовицька партія і її каральні органи — ГПУ-НКВД — насправді є маріонетками в руках всесвітнього єврейської змови, мета якого — поневолення народів світу. Євреїв звинувачували в тому, що розпочата війна була розв'язана з їх ініціативи; що вони є нацією-паразитом, що живе за рахунок інших; що євреї, захопивши владу в Росії, створили радянську тюрму народів. Висновок з усього цього робився наступний: більшовизм і єврейство є одне ціле.

війна,Україна,українці,голодомор,народ,Історія,геноцид,суд,терор,ЧК

Адольф Гітлер постійно стверджував, начебто "Жовтнева революція була справою жидів і загрожувала Європі встановленням у ній комунізму за співучасті жидів, розвивав тему "жидобільшовизму" як втілення світового комунізму і у той же час таврував жидів як втілення світового капіталізму".

У перші тижні окупації, влітку 1941 року, німці в багатьох містах Західної України відкрили тюрми НКВС, показали всім злочини сталінського режиму і оголосили, що провину за ці злочини несуть євреї (нижче ви бачите як образ «жидокомісара» використаний в плакаті «Злочини Москви у Вінниці», присвяченому розстрілам у Вінниці)

Читать

Четверг 20 января 2011

 Ленин,голодомор,террор,переворот,сионизм,евреи,Жидобольшевизм,жиды

Еврейское авторство «великой русской революции» 1917 года долго и тщательно скрывалось, как скрывалась и национальность затейников этого беспримерного геноцида русов. Сегодня эта информация уже почему-то ими не скрывается и о жидобольшевизме говорят все.

Национальность Ленина, маленький скандал с большим содержанием

Что было главное в национал-социализме – нацизм или социализм? Идеологи СССР приложили немалые усилия, чтобы отвергать любую связь гитлеровского социализма с социализмом советским. Однако тоталитарный национал-социализм, который одинаково строили с 1930-х годов в СССР и в Германии Гитлера, равно опирался в своей основе на великодержавный шовинизм.

 Гитлер в письме Сталину в 1939 году восхищался его усилиями по созданию великодержавного государства. Что ни Сталин, ни кто-то другой не оспаривали. Что есть, то есть. Именно этим и объясняется то обстоятельство, что ЦК КПСС целенаправленно скрывал от советского народа еврейские корни самого Ленина.

Открытия Мариэтты Шагинян и советских историков

М.С. Шагинян целью своей жизни поставила задачу стать биографом вождя. В 1938 году в первой части «Семьи Ульяновых» она поместила добытые ею сведения о том, что в жилах В.И. Ленина течёт калмыцкая кровь. Труд Шагинян похвалила Крупская. И обе крепко пострадали за свою самодеятельность.

 Политбюро ЦК ВКП(б) 5 августа 1938 года в специальном постановлении осудило и запретило роман Шагинян и сделало выговор Крупской. Только в 1956 году, после смерти Сталина, ЦК КПСС своим постановлением «О порядке изданий произведений о В.И. Ленине» отменил постановление 38-го года «как ошибочное и в корне неправильное».

 С этого времени калмыцкие корни вождя перестали считаться постыдными. Но это то, что касается его происхождения по отцовской линии. А вот материнская линия Ленина как считалась у коммунистов позорной и кощунственной при Сталине, Хрущёве и Брежневе, так считается таковой и сегодня.

 В трудах Шагинян дед Ленина по материнской линии А.Д. Бланк фигурирует как малоросс (по-новому
Читать

Среда 12 января 2011

Garaudy Les Mythes fondateurs de la politique israelienne.jpgКнигу "Основоположні міфи ізраїльської політики” французький письменник, філософ та політичний діяч Роже Ґароді опублікував в 1996 році. Він видав її за власний рахунок і у вихідних даних позначив латинськими буквами "SAMIZDAT". В цій розвідці автор переглядає офіційну історію, аналізує і викриває найбільш розповсюджені міфи політики Ізраїлю.

Роже Ґароді стверджував, що це "не історичний твір, це політична книга. Моєю метою було показати, що ізраїльська політика - як інструмент американської політики - приводить до війни".

Скачати книгу  Роже Ґароді "Основоположні міфи ізраїльської політики" можна тут.

В книзі Роже Ґароді ставить під сумнів факт Голокосту - тотального знищення жидів в роки Другої світової війни. "Я поважаю юдаїзм ... але нацистський Голокост - це міф, що став догмою, яка виправдовує політику Ізраїлю і США на Близькому Сході і у всьому світі...", - пише Ґароді. На думку автора, "історія без перебільшення сама може виконати роль обвинувача краще, ніж міф. Перш за все, вона не зводить масштаби дійсних злочинів проти людяності, які коштували життя 50 мільйонам людей, до погрому лише однієї категорії невинних жертв, в той час як мільйони померли зі зброєю в руках, борючись проти цього варварства".

Незважаючи на те, що у книзі кожна теза підкріплена відповідним фактом або цитатою,  автора на вимогу французьких сіоністських кіл притягли до суду. Свою солідарність з Р.Ґароді висловили політичні і релігійні діячі. Зокрема, в поширеному комюніке Асоціації журналістів Тунісу у зв'язку з судовим процесом в Парижі у справі 84-річного французького вченого, письменника і громадського діяча Роже Ґароді, якого звинувачують в "виправданні злочинів проти людства" заявляється: "Викриваючи прагнення сіоністських кіл Ізраїлю виправдовувати свою нелюдську антиарабську політику шляхом цинічного використання трагедії Другої світової війни, Роже Ґароді діє суто в рамках визнаних демократії і свободи слова і не заслуговує засудження. Туніські журналісти серйозно стурбовані наполегливим жорстким тиском, який не перестає чинити сіоністське лобі на суддів і на весь хід в цілому цього більш ніж дивного процесу", — підкреслюється в документі.  Асоціація закликала світову спільноту надати всебічну підтримку Р. Ґароді, в тому числі поширенню його "незручних для сіоністів ідей", щоб "показати їх невинність всьому світу і допомогти письменнику уникнути розправи.

Ґароді заявив, що не вважає себе юдофобом, але різко засуджує антиарабську політику Ізраїлю. Французький суд заборонив подальшу публікацію книги Ґароді і 27 лютого 1998 оштрафував його на 240 тисяч французьких франків (близько $40000) та засудив до умовного тюремного ув'язнення на кілька років. Рішення суду викликало дебати про свободу слова у Франції і Європі, багато хто стверджував, що вирок носить політичний характер. Ґароді оскаржив це рішення в Європейському суді з прав людини, проте його апеляція була відхилена як неприйнятна - це сталося за десять днів до 90-річчя Ґароді, 7 липня 2003 року.

Суму в п'ятдесят тисяч доларів США передала для Роже Ґароді
Читать

Суббота 11 декабря 2010


победа,Лохокост,лохи,гои,аушвиц
07 березня 2007 року Німеччина нарешті відкриває архіви концтаборів.
Природне запитання: що за архіви могли опинитися в переможеної Німеччини, яка може їх якось закрити, то відкрити для вивчення. Відомо, що найбільш великі концтабори були звільнені Червоною Армією і всі архівні документи повинні знаходитися у Росії. Це припущення підтверджується і довідниками: Російський державний військовий архів має документи німецьких концтаборів, зокрема, Освенціма. Архіви табору Освенцім при звільненні захопили радянські війська, потім вони зберігалися у Центральному державному особливому архіві СРСР, доступ до якого був закритий, число відвідувачів обмежувалося двома-трьома десятками наділених особливими повноваженнями осіб. Під час перебудови в цей архів допустили журналістів.

Елла Максимова, спеціальний кореспондент газети "Известия", у лютому 1990 року надрукувала п'ять репортажів з Особливого архіву, в яких, зокрема, говорилося про те, що у сховищі - маса трофейних документів, ввезених навесні 1945 року із звільнених від гітлерівців країн. Автор репортажів підкреслювала, що Особливий архів практично не вивчений: "Поодинічної обробки фондів не було ... Склали короткі анотації - тема, предмет ... Тут якщо обізнана людина "пірне", можливі самі несподівані знахідки". В репортажі Елла Максимова закликала до відкриття Особливого архіву. Вона також повідомила: «Але дожили ми, слава богу, до гласності. Минулого літа були витягнуті з надр архіву, правда з превеликими труднощами, освенцімські Книги смерті з прізвищами сімдесяти тисяч в'язнів з двадцяти чотирьох країн, які загинули в таборі знищення». Тобто, за п'ять років існування в усій системі трудових таборів Освенціму померло 70 тисяч чоловік всіх національностей - це в межах природної смертності міста з населенням близько 1 млн. чоловік. З того часу до архивів Освенціму з відомих причин нікого не підпускають, адже будь-якому досліднику стане зрозумілим, що нікого в цьому великому трудовому таборі не знищували і газом не труїли, на кожного ув"язненого заведена особиста картка, в якій вказані навіть суми табірних коштів, отриманих за роботу. Саме педантичного німецького обліку і бояться розповсюджувачі міфу про голокост.

Отже, що за архів зібраний в Німеччині? Аналізуючи різні джерела, зокрема, Deutche Welle - World від 27.07.06, можна скласти таку картину, яка описана нижче в термінах джерел. Після поразки Німеччини в 1945 р. до рук союзників потрапили документи, що містять відомості про в'язнів концтаборів і про осіб, вивезених на роботу. Архів збирався з 1943 р. британським Червоним хрестом і з часом став базою даних Міжнародної пошукової служби (International Tracing Service). Технічними власниками архіву є: США, Великобританія, Бельгія, Ізраїль, Італія, Німеччина, Франція, Нідерланди, Польща, Греція і Люксембург, представники яких утворюють міжнародний архівний комітет, який при одностайному рішенні і відкривають доступ до архіву. До 2007 року ситуація була така: за «неясної позиції» Бельгії та Італії під тиском США, Великобританії та Ізраїлю уряд ФРН підписав міжнародний протокол про відкриття архіву, для найменування якого використовуються два терміни: архів Міжнародної пошукової служби і так званий архів Голокосту.
...
Читать

Воскресенье 28 ноября 2010
Сообщение прочтено 362 раз
Робер | 2010-11-28 11:33:43

Президент Ізраїлю Шимон Перес 25 листопада в Києві вшанував пам'ять жертв Бабиного Яру, поклавши квіти до меморіального комплексу. Після покладання квітів, присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Потім Шимон Перес поклав квіти до пам'ятника розстріляним євреям "Менора", який також розташований на території Бабиного Яру.

Ми вже дивувались тому, що жодного прізвища загиблого в Бабиному Яру єврея досі не вдалося встановити. Нема і в Шимона Переса загиблих там родичів або знайомих. Мене завжди дивувало, що євреї намагаються нас переконати ніби їх загинуло 6 млн, але серед цих 6 млн нема жодного відомого письменника, музиканта, кінорежесера, банкіра тощо. Якась безлика безіменна  маса, просто цифра... І якщо ви захочете прослідкувати долі євреїв Києва, то побачите, що більшість з них були евакуйовані до Ташкенту, деяка частина воювали на фронті, інші - як наприклад мама дружини Ющенка Софія Юхимівна - дивним чином опинилися в США або в Ізраїлі (видатний український режисер О.Довженко після війни в книжці виданій ЦК КПУ, згадував, що німці вивезли з Києва 50.000 євреїв, але про розстріли не згадував, бо їх не було). На "Менорі" в Бабиному Яру відсутні прізвища загиблих євреїв тому що там таких просто нема, не знайшли, через що київську "Менору" дехто називає "Пам'ятником невідомому єврею Рабіновичу".  

Згідно з даними демографічних досліджень, ще в середині 90-х років ХХ століття в країнах Європи проживало близько 400 тисяч євреїв - колишніх в'язнів таборів смерті. Зурахуванням післявоєнного виїзду в Ізраїль півтора мільйонів європейських євреїв, а також природного спаду населення за півстоліття після війни, не кажучи вже про різноманітні військові втрати, виходить, що число осіб єврейської національності, які померли в концтаборах, ніяк не могло перевищувати 700 тисяч осіб. Та й ті загинули, роблять висновок критики Голокосту, не внаслідок цілеспрямованого геноциду, а з причини масових епідемій і голоду в місцях ув'язнення, викликаних, як вони стверджують, не в останню чергу бомбардуваннями союзників і повним руйнуванням німецького народного господарства в кінці війни. Таким чином, довядять ревізіоністи історії - ніякого геноциду євреїв взагалі не було, а голокост придуманий вже після війни виключно для того, щоб просувати геополітичні інтереси США та Ізраїлю.

В 2008 американська організація CODOH звернувся до Організації Об'єднаних Націй та до ЗМІ всього світу з проханням надати ім'я однієї людини з доказами, що вона була отруєна газом в Освенцімі. Ця акція, була названа «Одне ім'я з доказами» (One Person with Proof). CODOH стверджує, що з цим "простим і щирим" проханням він раніше звертався до авторитетних вчених та активістів голокосту, але більше ніж 2.000 американських вчених і дослідників, до яких звертались, не відповіли на це питання. CODOH з цим питанням звернувся також до директора Центру перспективних досліджень Голокосту Меморіального музею Голокосту в США доктора Пола Шапіро, щоб він забезпчив доказами ім'я однієї людини - однієї з мільйонів, яка була убита в газовій камері в Освенцімі, але той не відповів.

Може варто було запитати в Переса - чи відомо йому ім'я хоч одного єврея, розстріляного у Бабиному Яру?



Дивись також:

Все что вы хотели узнать о холокосте, но боялись спросить. Высказывания известных людей о холокосте 

 

холокоста не было

http://holocaustrevisionism.blogspot.com/

Назад1234 | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены