<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Справжня історія
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (126)
бог (1)
БЮТ (1)
війна (11)
влада (56)
воры (1)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (141)
гра (13)
Гроші (13)
Дети (1)
діти (4)
дом (1)
євреї (97)
жиди (51)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (115)
маца (1)
МИР (1)
міфи (87)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
СССР (1)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
ум (1)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календарь

 Июль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Воскресенье 8 июля 2012

 

Картина маслом: епічні ідіоти організували битву ідіотів, щоб ідіоти їх знову вибрали на дерибан бюджету.

Роман Чайка
Роман Чайка
Якщо у формулі абсолютної влади "хліба і видовищ" щось ламається, тоді треба  терміново  замінити  саму  кризову формулу. Євро-2012 закінчилося і на літній  передвиборчий  сезон більше  на  видовища грошей не вистачить. Та й на "хліб" вже грошей бракує:  борги віддавай, Газпрому заплати – от і горять золотовалютні запаси Нацбанку. Партія і влада в одному обличчі наказали: "виборчий курс"  гривні до осені має бути 8 за долар, а далі - трава  нехай не росте.  Верстат друкує – "вітіна" тисяча роздається. Але  більше  роздавати "хліб"  економічно для себе ж небезпечно! Лише до  Нового року уряду треба віддати 1,4 мільярда доларів  основної суми боргу і пів мільярда на відсотки. Товстосуми (стовпи режиму)  чомусь не вірять у "стабільність"  і  вже з початку літа виводять свою валюту мільярдами закордон. А зараз,  перед стартом виборів,  темпи викачування грошей лише зростають.      

Якщо "хліба та видовищ" вже немає, то час переходити до технології "маленької переможної війни". Спочатку необхідно  намалювати образ ворога.  Пізніше – викресати  іскру  конфлікту і включити команду  "фас". Тут  і став у пригоді  "бікфордів шнур" -  законопроект "КаКі" (Калєснічєнка-Ківалова).

Далі події зафіксовані в історичній хроніці. Лідер партії і прем'єр в одному флаконі несподівано заскочив до Верховної Ради, зібрав більшовиків і дав "зелений свисток". Законопроект пропхали тактикою "бульдозеру  покращення". Ось так виборча фішка Калєснічєнка для своєї перемоги по мажоритарному  окрузі  в  Севастополі  стала дорожньою картою виборчої війни  усіх регіоналів. Заручниками мандату одного  маленького і скромного кримського комсомольця  стала уся країна, завбільшки  з Францією. Так що, не такий наш Вадік "ідіот та дебіл", як про нього каже колега по блакитній фракції Сергій Головатий!     

За декілька днів до "красивого развода котят" у Верховній Раді  російський соціолог, директор провідного аналітичного центру Росії "Левада-Центр" Лев Гудков підсумовував багаторічні соціологічні дослідження  радянського психотипу на пострадянських територіях: "Резервация "совка" - это индустриальная Россия и Восточная Украина". Отже - по накатаній у 2004 році схемі: мобілізація "совка" на "свящєнную вайну" проти усяких "мовнюків" та інших "свідомітів та жидобандерівців".   Пропагандистський
Читать

Воскресенье 1 июля 2012
Сообщение прочтено 405 раз
Робер | 2012-07-01 14:41:50

 * 1627 рік. Указом царя московського Олексія Михайловича та його батька патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги. Так, у Москві спалено 'Учительное євангеліє' Транквіліона-Ставровецького разом з іншими його книгами та 'Катехизис' Лаврентія Зизанія Тустановського.

* 1669 рік. Після Люблінської унії – гоніння на українські книги, надруковані на польській території,

* 1672 рік. Указ про заборону в усіх містах усіх чинів людям тримати в себе вдома та на території Польщі відкрито чи таємно українського друку книги, а хто їх має, то суворо наказано приносити і здавати воєводі, місцевому правителю.
...
Читать

Понедельник 28 мая 2012

Языковой вопрос может привести Украину к национальной войне. - такое мнение высказал директор Института трансформации общества Олег Соскин.
 
«Пусть добиваются (принятия языкового законопроекта Колесниченко-Кивалова), если им нужна национальная война. Пусть попробуют, - заявил Олег Соскин. - Лучше бы экономикой занимались: страна вошла в тройку наиболее коррумпированных стран, вся эта банда находится в международной изоляции, все президенты боятся ему (о Януковиче, - ред.) руку жать, потому что сразу рейтинг падает, бизнес весь замучили, налоговая - как мародеры, банки разгромлены… ну, фактически, как оккупация какая-то - как татаро-монгольская орда какая-то по Украине прошла. Если все это еще дополнить национальным вопросом - этого как раз и не хватает, чтобы все сейчас в обществе рвануло. Языковой вопрос детонатором будет…»
 
«Это все равно, что, если бы какой-то депутат-полиглот из Польши подал закон в польский парламент о том, что, в связи с тем, что Польша когда-то была колонией России, Австро-Венгрии и Германской империи, то надо восстановить права государственного языка для русского и немецкого языков… Я бы посмотрел, что с этим полиглотом сделали бы поляки, - отмечает также эксперт. - У нас же этот процесс носит какой-то латентный, замедленный характер. Но, все равно, у нас есть здоровая часть общества, поэтому этот процесс обязательно рванет».
 
«Особенно неймется этому Колесниченко (нардеп-«регионал» Владимир Калесниченко, - ред.), что бы его вывезли в Москву. Пусть изучит судьбу Бакая ( экс-глава «Нефтегаза Украины» и Госуправления делами, который после Оранжевой революции сбежал в Россию, - ред. ) и других», - заявил также господин Соскин.
 
«А Литвин* всегда был коммунистическим номенклатурным председателем. Но еще, по своей жизни, он большой трус. Это приспособленец - он всегда приспосабливался всю свою жизнь. И он сейчас очень напуган - он знает, что у него сейчас нет политического будущего: партия развалена, он, как политический лидер, никому не нужен, это отыгранный материал… Думаю, ему надо собирать чемоданы и ехать в Москву - это самое лучшее, что он может сделать. Потому что, когда придут национально-патриотические силы к власти, ему будет так плохо, что он даже не представляет, - подытожил также Олег Соскин, говоря о позиции спикера и его фракции в Верховной Раде по поводу принятия языкового законопроекта. - Этот человек - предатель и представитель пятой московской колоны, который умеет цвет менять, как хамелеон».

Суббота 14 апреля 2012

Министр образования и науки Димон Табачник утверждает, что в левобережных районах Киева нет ни одной школы с русским языком обучения, хотя в действительности на левом берегу расположены пять таких учебных заведений.

В интервью еженедельнику «2000» украинофоб Табачник нагло заявил, что «отцы в Киеве штурмом берут министерство, спрашивая, почему не могут отдать детей в русские классы».  «Местные органы власти боятся, как бы не подставиться под огонь национал-патриотов, которые во всем видят крамолу и действуют по принципу „не пущать“. А проблема колоссальная — в Киеве свыше тысячи родителей возят школьников с левого на правый берег, потому что не могут найти на левом никакой русской школы и гимназии», — добавил Димон Табачник.

В действительности же, по данным Главного управления образования и науки, в Киеве сегодня семь школ с русским языком обучения и двенадцать с русскоязычными классами. Пять из этих девятнадцати учебных заведений расположены в левобережных районах столицы. О таких невыгодных для себя данных министр также промолчал.

В рейтинге лучших школ Киева, опубликованном в начале этого учебного года изданием «Сегодня.ua», определено двадцать пять учебных заведений столицы. Из них только четыре (и то не с высших строчек рейтинга) расположены на левом берегу. Поэтому много родителей, которые хотят учить детей в престижных школах с украинским языком обучения, также возят своих детей на правый берег. Но их министр-украиножер не замечает.

Воскресенье 1 апреля 2012

«По всему городу - ситилайты с Медведчуком, - пишет в Фейсбуке известная украинская писательница Оксана Забужко, - и надписью «УКРАИНСКИЙ ВЫБОР»

«Похоже, что Кремль начал новую президентскую кампанию - Янукович не устраивает, Тимошенко списали, «скамейка запасных» закончилась, и «Муму возвращается» из-за кулис на авансцену — скучно и предсказуемо...» - пишет она.

«Так и хочется распечатать вот ЭТО фото — и наклеивать его на каждый такой ситилайт, - продолжает Забужко. - Заодно и смысл «выбора» прояснился бы: вот убийца, вот его жертва, выбирай - в чьей стране ты хочешь жить?

Как известно Виктор Медведчук был адвокатом известных украинских правозащитников, диссидентов — Юрия Литвина и Василия Стуса. Один из очевидцев процесса над В. Стусом — Евгений Сверстюк свидетельствовал: В. Медведчук сделал все, чтобы посадить за решетку известного поэта. 

Подзащитный Медведчука Юрий Литвин получил 3 года лишения свободы в колонии строгого режима. И в последнем слове так оценил защиту со стороны В.Медведчука: «Пасивність мого адвоката Медведчука в захисті обумовлена не його професійним профанством, а тими вказівками, які він одержав згори, і підлеглістю: він не сміє розкривати механізму вчиненої проти мене провокації. Адвокатська участь у таких справах зведена нанівець — це ще одне свідчення відсутності в СРСР інституту адвокатури при розгляді політичних справ, де садять людей «інакодумаючих»... 

Адвокатом Василия Стуса В. Медведчука утвердили, несмотря на многочисленные протесты самого обвиняемого. Суд над поэтом проходил за закрытыми дверями. Известный писатель, правозащитник, общественный деятель и друг В.Стуса Евгений Сверстюк вспоминает: «Коли Стус зустрівся з призначеним йому адвокатом, то відразу відчув, що Медведчук є людиною комсомольського агресивного типу, що він його не захищає, не хоче його розуміти і, власне, не цікавиться його справою. І Василь Стус відмовився від цього адвоката».

Об этом свидетельствует и жена В. Стуса Валентина. Но адвокат не отказался от порученного ему подопечного — пренебрегая профессиональной этикой и честью, В. Медведчук взялся «защищать» поэта, несмотря на высказанное адвокату недоверие, справедливые протесты и решительные возражения.  

Как свидетельствует «Хроника текущих событий» — известный правозащитный журнал, издававшийся «самиздатом» в Москве: «адвокат (В. Медведчук. — „А“) в своей речи сказал, что все преступления Стуса заслуживают наказания, но он просит обратить внимание на то, что Стус, работая в 1979-1980 годах на предприятиях Киева, выполнял норму, кроме этого, он перенес тяжелую операцию желудка».

И еще одна очень красноречивая деталь, характеризующая В.Медведчука с точки зрения морали и профессиональной ответственности. Как свидетельствует процитированная выше «Хроника текущих событий», поздно вечером 30 сентября
Читать

Воскресенье 12 февраля 2012

Присвоєння Шевченківської премії чи не щороку супроводжується скандалом. Цей рік наче виняток. Лауреатами премії з літератури стали Петро Мідянка за збірку поезій 2010 року «Луйтра в небо» і Володимир Рутківський за історичну трилогію для дітей «Джури» 2007-1010 рр. («Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен»). Ми взяли коротке інтерв’ю в пана Рутківського. 

Пане Володимире, поділіться, будь ласка, своїми першими враженнями після того, як ви дізналися, що стали лауреатом Шевченківської премії.

Ця премія, як і для всіх письменників, для мене означає дуже багато, адже це найбільш почесна премія в Україні.

Чесно зізнатися, я не був переконаний у своїй перемозі, хоча в пресі мені її пророкували. Особливо завдячую літературознавцеві Кості Родику, який допомагав мені в інформаційному просторі. Він є організатором премії «Книжка року», і для мене думка Кості дуже важлива.

Я собі думав, навіть якщо не буде Шевченківської премії, то всі добрі слова про мою творчість здатні замінити її. Я не ганяюся за грошовими еквівалентами, мені просто важливе тепле слово про мою роботу.

Щодо самої премії… Я висувався вже кілька разів. Торік мої захисники зіткнулися з захисниками книжки Василя Шкляра з його «Залишенцем». Тож у мене не було якось завищеної самооцінки. Я знав, що в мене й цього разу доволі сильні суперники. Це Петро Мідянка, деякі речі якого вважаю просто геніальними. Мирослав Дочинець – теж досить чудовий, бачить з середини свій текст…

Звісно, була неабияка радість, коли мені зателефонували й сказали, що я отримав премію.

Ви вже придумали, на що потратите гроші (250 тисяч гривень)?

Якби це було двадцять років тому, я б, не задумувався, на що їх витратити… Я сам своїми руками вицюкав собі двоповерхову хату з ракушняку.

Своїми руками?

Аякже! Письменники не тільки сидять за столом, як майстри слова, а ще й можуть бути майстрами на інші руки. Тож потратив би на будинок…

А ще більше я люблю мандрувати. Тому поїхали б з дружиною в Карпати чи любу моєму серцю Угорщину… Та оскільки мені вже 75 років і мандрівками не дуже пахне, то я, порадившись з друзями, вирішив, що було б непогано покласти цю премію на депозит і за відсотки від неї створити якусь премію для дитячої літератури. Нехай би називалася «Джури».

От ми зараз носимося з цією ідеєю, як з писаною торбою. Це буде така собі альтернативна премія Лесі Українки, яка дуже задержавлена. Наприклад, її дають не тому, що твір цього вартий, а тому що якийсь «регіон недоохоплений». А наша премія буде суто за досягнення в дитячій літературі.

Дитячі письменники, на мою думку, це найбільш затуркана, зацькована частина нашого письменництва. І це буде деякою підтримкою для них, бо сума буде більш-менш така, що дасть можливість письменникові бодай з рік посидіти над своїм текстом, без поспіху, не кидатися в якесь заробітчанство. Адже мені відомо, у якому стані дитяча література. Знаю, що члени Шевченківського комітету з величезними труднощами давали мені цю премію. Бо побутує така думка, що дитячим письменника нічого не треба і що в них є своя премія імені Лесі Українки, яка становить близько десяти тисяч гривень. Але ж тут різниця в грошовому еквіваленті просто божевільна.

Ну, і дещо віддам жінці за борщі, які вона варила для мене, коли я писав.

Торік Василь Шкляр відмовився приймати Шевченківську премію доти, поки не звільнять Табачника…

Як кажуть, гроші не пахнуть. Мені ця премія все-таки потрібна для іншої премії в дитячій літературі. А якщо говорити по совісті – то Василь Шкляр правий.

Знаю, що зараз іде тиск на все українське в гуманітарній сфері, і не тільки. Іде перекручування, просто шулерство,
Читать

Вторник 13 декабря 2011

 "Коли ми, нарешті, здобули незалежність, чому мова окупаційної влади має ставати другою мовою країни?", - риторично запитав Тоомас Ільвес.


Президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес в інтерв'ю швейцарській газеті Der Bund назвав російську "мовою окупаційної влади".

Під час інтерв'ю журналіст згадав про сучасні відносини Естонії та Росії та зауважив, що вони ускладнені тим, що приблизно одна чверть населення Естонії, яка вважає російську мову рідною, відноситься "до більш низького економічного класу".

У відповідь Ільвес наголосив, що протягом 50 років росіяни в Естонії були привілейованою "нацією панів".

"Тепер, оскільки у них більше немає привілеїв, деякі люди розглядають це як втрату", - сказав Ільвес.

Президент також відповів на запитання про те, чому російська в Естонії не є офіційною мовою.

"А чому має бути? Наприклад, ми окупували вашу країну, а через 50 років ми говоримо, що ви повинні зробити естонську мову державною. Окупаційна влада захоплює країну, депортує сотні тисяч людей в Сибір і надсилає сюди своїх людей. І тепер, коли ми, нарешті, здобули незалежність, чи повинна мова окупаційної влади бути другою мовою країни? Не задавайте мені смішні питання! Моя порада: росіяни за походженням мають потурбуватися про естонське громадянство", - заявив він.

Нагадаємо, раніше категорично проти надання російській мові державного статусу виступив президент Латвії Андріс Берзіньш. "Єдине, що я можу пообіцяти щодо мови: поки щось у цій справі буде залежати від мене, такого не станеться. А якщо станеться, то я залишу цю посаду", - запевнив він.

Пятница 14 октября 2011

Кирило - надзвичайний патріарх. За всю історію РПЦ такого напористого і нахабного ще не було, пише релігієзнавець Д. Степовик у gazeta.ua. Це випливає з його індивідуальних особливостей. Він - добрий пропагандист імперської ідеї. Чимось нагадує міністра гітлерівської пропаганди Йозефа Ґеббельса. Той теж не гребував жодними аргументами і добре їх обґрунтовував з погляду інтересів німецької політики. Тут методика така сама. Кирило вибірково користується окремими цитатами з Біблії про те, що влада РПЦ та Московського патріархату поширюється на цілу територію колишнього Радянського Союзу. Передусім - на слов'янські країни: Росію, Україну та Білорусь. Тепер він "пришпандьорив" сюди ще й Молдову. Бо Молдова, як колишня інтегральна частина Румунії, теж православна. Він відвідує лише ті області, де має бодай якусь підтримку.

Ненависть архієреїв УПЦ до Кирила з кожним його візитом зростає. Кожному помітна його брутальна поведінка - цілковито ігнорує митрополита Володимира. Абсолютно не нормальна обстановка, коли патріарх РПЦ приїжджає на територію "незалежної" УПЦ без узгодження з її керівництвом, куди хоче і як хоче. Вона не має прецедентів у православному світі. Ініціатива має йти від предстоятеля місцевої церкви - УПЦ. Він, за протоколом, має бути присутнім на заходах за участю патріарха. І тут зневага - Кирило приїжджає на запрошення обласних архієреїв. Це брутальне порушення грамоти, даної УПЦ про незалежність управління.

Кирило може забрати в Української православної церкви навіть те, що вона має. Зараз ідуть такі розмови, бо, фактично, УПЦ досі адміністративно підпорядкована РПЦ. Їй не дали ні автокефалії, ні автономії. Статус не узгоджений і Кирила дратує незалежність українських єпископів. Надання самостійного управління - це нонсенс. Перший ступінь незалежності церкви - це автономія, другий ступінь - повна автокефалія. РПЦ у 1990-му не дала ані першого, ані другого, а вигадала третю формулу - "самостійне управління". Досі ніхто не розуміє, що це таке. Це можна порівняти з тим, що раніше була коротка прив'язь, а зараз її трошки подовжили. Але прив'язь є, тому смикнути можуть у будь-який час.

Російська православна церква більше порушує канони і правила, ніж УПЦ Київського патріархату. Грамоту про самостійне управління тодішній патріарх РПЦ Олексій ІІ давав саме митрополитові Філарету. Тоді сподівались, що це тимчасово. 1992-го українські єпископи на чолі з предстоятелем УПЦ Філаретом звернулись до РПЦ з проханням надати автокефалію. Але тоді це брутально відкинули і почали заламувати руки єпископам. У травні 1992 року провели свій, розкольницький і розбійницький, Харківський собор. А тепер звинувачують Київський патріархат у розколі.

Позиція РПЦ може підштовхнути УПЦ до автокефалії. Зараз іде підкилимна боротьба. В УПЦ наростає глибока криза, адже дедалі більше молодих єпископів обурюютьсятакою поведінкою Кирила і його наступом. Але треба вичекати, ще ситуація не дозріла.

Українська влада досі сприяє Кириловим зазіханням. Дивно поводяться українські посадовці, які змушують губернаторів мало не встеляти йому дорогу квітами. У Чернівцях його взагалі не хотіли бачити, але надійшла рознарядка з центру. Це при тому, що у Молдові Кирилові навіть не дозволили покласти квіти до пам'ятника! Молдовська влада поводиться набагато стриманіше. Цей клубок дуже заплутаний на політиці. Наша влада зараз не хоче дратувати московського патріарха, який є представником дуету Путін-Медвєдєв. Але і владу така поведінка вже дуже дратує, адже уродженець мордовського села Оброшино з татарським прізвищем Гундяй робить себе "русскім"! У нас своїх є достатньо єпископів, набагато кращих від нього.

Воскресенье 9 октября 2011
Сообщение прочтено 292 раз
Робер | 2011-10-09 12:38:25

Магазин, черга, розмова продавця з покупцем - ... - Спасібо - "Спасібо" - Жителям донбаса, а мені дякую.

Понедельник 12 сентября 2011

 В Киевской городской государственной администрации (КГГА) в ближайшее время могут быть кадровые изменения, которые могут коснуться председателя КГГА Александра Попова из-за низкого рейтинга. Об этом во время пресс-конференции сообщила председатель БЮТ-Батькивщина в Киевсовете Татьяна Мелихова.
"В КГГА могут быть и кадровые изменения. Это может коснуться, пожалуй, и Попова в том числе, так как было рассчитано, чтобы Попов увеличил рейтинг Партии регионов и эти расчеты на сегодняшний день не осуществились. Место Попова может занять любая другая кандидатура, так как на сегодняшний день рейтинг Попова не опережает рейтинг Партии регионов", - сказала Мелихова.
Также она добавила, что вопрос об увольнении Галины Гереги с должности секретаря Киевсовета не будет выноситься на следующем пленарном заседании.
"Я не думаю, что вопрос об ее (Галины Гереги) увольнении будет выноситься на завтрашнем заседании", - сказала Мелихова.

Назад12345Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены