<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Справжня історія
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (126)
бог (1)
БЮТ (1)
війна (11)
влада (56)
воры (1)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (141)
гра (13)
Гроші (13)
Дети (1)
діти (4)
дом (1)
євреї (97)
жиди (51)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (115)
маца (1)
МИР (1)
міфи (87)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
СССР (1)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
ум (1)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календарь

 Октябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Суббота 3 сентября 2011

Даючи інтерв'ю для ЗМІ, відомий мовознавець, професор, академік Академії наук Вищої школи України Олександр Пономарів прокоментував особливості вимови прем'єр-міністра Миколи Азарова під час його спілкування українською мовою: "Тут напрошуються дві версії: або Микола Янович відверто знущається над нами, або ж він, вибачте, просто тупий".

За словами Пономаріва, за останній час від Азарова втекло вже п'ять вчителів української мови. Тут одне з двох: "Азаров або не хоче вивчити мову, або не може. Якщо правильне друге твердження, то така людина не здатна ні на що через свою кволість. До речі, кажуть, що від нього вже п'ять учительок української мови пішли, не витримали ...".

У той же час, вказівку президента міністру внутрішніх справ Анатолію Могильову вивчити державну мову і розмовляти нею академік вважає цирком.

"Через місяць він дійсно заговорив, але вистачило цього чиновника на дві-три промови. А тепер пан Могильов знову користується російською. Пересічна людина сприймає це так: "Ви хотіли - я довів, що можу. А тепер відчепіться".

==============

Азаров - просто тупий, хіба не зрозуміло? До речі, а хто в тій банді розумний?

Пятница 26 августа 2011

Дорогі мої співвітчизники!

Вітаю Вас з головним святом нашої держави – Днем Незалежності.

Сьогодні в день 20-ї річниці Незалежності України ми схиляємо голови перед героями, що поклали свої життя для того, що ми мали можливість відзначати це Велике Свято!

Саме в такі дні нація повинна відчувати свою відповідальність за долю та майбутнє власної країни.

Натомість чинна влада пропонує сумнівні політичні видовища, показові судилища, перемивання брудної білизни, інспіровані ідеологічні конфлікти.

Як правило, в усьому світі такими методами користуються політичні сили, які прийнято називати п’ятою колоною. Україна стала унікальною країною, в якій антидержавні справи робляться самою владою.

Всіх нас цікавить лише одне питання: коли в країні відновляться справжні орієнтири та чітка стратегія національного розвитку?

Власне для того, щоб дати свою відповідь на це питання, я і звертаюся сьогодні до вас, шановні й дорогі мої співвітчизники.

Закінчиться правління «п’ятої колони» лише тоді, коли ми разом з вами сформуємо альтернативу нинішній владі. Ми мусимо разом виробити образ сильної та справді незалежної держави, яка постане на українській землі не колись в далекому майбутньому, а будувати яку ми продовжимо, одразу після того як скинемо владу орди.

Зробити це ми можемо лише об’єднавшись навколо принципів, що визначають орієнтири національного розвитку, навколо яких незалежно від можливих політичних і ідеологічних відмінностей повинна бути цілковита і безумовна згода.

Цими принципами визначаються також етичні і світоглядні рамки, за які, на мою думку, не повинен переступати жоден політик в Україні. Без визначення таких рамок, а також чіткого їх дотримання всіма відповідальними політичними силами в Україні, неможливо буде повернути довіру людей до держави, а також взаємну повагу і взаєморозуміння з нашими зарубіжними партнерами.

Наш народ  і світове співтовариство чекають від України визначеності у базових питаннях. Після цього народ і держава отримають перспективу, а політичні спекулянти втратять ґрунт для провокацій і маніпуляцій.

Отже, такими принципами є:

1. Українська держава – це результат і продукт самовизначення українського народу. Тому повага і державний захист усіх культурних та історичних надбань українського народу є святим обов’язком усіх відповідальних політиків в Україні. До цих надбань українського народу належать його мова, культура, традиції, пам’ять про національних героїв та всі визвольні рухи, що ставили за мету незалежність України, свободу людини і соціальну справедливість. Це – ті цінності, які впродовж сторіч утверджував український народ на власній землі.

2. Державний суверенітет і територіальна цілісність України є недоторканими. Будь-які зазіхання на право України здійснювати повний контроль на всій території держави та спроби втручатися у наші внутрішні справи повинні отримувати негайну і категоричну реакцію. Положення Конституції про відсутність іноземних військових баз на території України є нормою прямої дії, яку політики повинні не обговорювати, а виконувати – усіма доступними їм засобами.

3. Свобода слова та свобода переконань, вільна конкуренція ідей і програм є запорукою духовного і морального здоров’я нашого суспільства, сили і дієвості нашої держави. Український народ і український громадянин не повинен жертвувати своєю свободою на користь вождів, партій чи державного апарату.

4. У зовнішній політиці ми дотримуємося принципу європейського вибору України, що реалізовується на основі національної гідності, прагматизму і взаємної поваги.

5. Спільна мова потрібна людям для того, щоб розуміти один одного. Коли ми спілкуємося між собою на побутовому рівні, то таке взаєморозуміння можливе й при наявності багатьох мов. Але тоді, коли справа торкається
Читать

Воскресенье 19 июня 2011

Президент Киргизії Роза ОТУНБАЄВА пропонує надалі відмовитися від російської мови і вести навчання винятково державною, повідомляє .

«У Киргизстані з часом усе навчання має бути перекладено на державну мову», – заявила Р.ОТУНБАЄВА на позачерговому VII з`їзді Асамблеї народу Киргизії.

За її словами, діти всіх національностей повинні володіти державною мовою, «а не просто одержати заповітну оцінку в атестаті».

«В інших країнах, наприклад у Казахстані, де близько 40% населення припадає на представників національних меншин, частка дорослого населення, яка розмовляє казахською мовою, переважає. Це свідчить про суверенітет держави. Так має бути і в Киргизстані», – додала президент.

На її думку, сьогодні надію на високий кар`єрний ріст мають саме ті люди, які володіють і державною мовою.

----------

А у нас можновладці тупіші за киргизів...

3 липня 964 року дружина князя русів - Святослава отримала перемогу над юдейським війском Хозарського каганату.

Столиця Хазарії - Ітиль була взята війском Святослава та зруйнована, опісля були взяті та зруйновані ключові фортеці Хазарії, що складали оплот її жидівської влади.

Ніщивної поразки зазнав хозарський фашизм (нацизм) – одна з найбільш реакційних і людиноненависницьких моделей тоталітаризму. Хозарський жидівський фашистський режим був ліквідований. Ця історична битва змінила долю цілих народів, зокрема татарів, бурятів, угрів і фінів, які завдяки цій перемозі отримали можливість називати себе "рюськімі" (тим самим вони визнавали преклоняння перед русами-українціями).

Нам необхідне в цей особливе щорічне поминання спочилих українських воїнів - всіх тих хто поклав своє життя за віру, Батьківщину і народ, і всіх страдницьки загиблих в цій визначний битві.

Це має бути одним з найбільш шанованих свят нашого народу. В цей день було розбито споконвічного ворога, а світу був явлений подвиг українського воїна-переможця. І в воїна, і в його подвиг, мабуть, найкраще втілився ідеал людини, створюваний народом протягом всієї
Читать

Четверг 2 июня 2011
Сообщение прочтено 318 раз
Робер | 2011-06-02 11:37:07

Табачник вже більше року міністр і навіть віце-прем"єр міністр з питань освіти та культури, але жодного разу він нічого не сказав про розвиток української культури або української мови.

Цікаво, можливе таке в іншій країні? Вважаю, ні. І той хто каже, що його це не стосується, що йому головне котики та перепихнутись,  - принижує сам себе як громадянина, робить сам із себе раба, бидло.

Четверг 5 мая 2011

Death In June “Rose Clouds Of Holocaust”

Rose clouds of holocaust
Rose clouds of lies
Rose clouds of bitter
Bitter, bitter lies

And, when the angels of ignorance
Fall down from your eyes
Rose clouds of holocaust
Rose clouds of lies...

Rose clouds of twilight truth
Rose clouds of night
Rose clouds of harvested
(love, all alight)

And, when the ashes of life
Fall down from the skies
Rose clouds of holocaust
Rose clouds of lies...

And, festivals end
As festivals must
From the hooded crows of Rome
To the falcons of Zagreb
Oh, mother victim of Jesus
Lie down in Sydney's dust
For, festivals end
As festivals must

====================================== ПЕРЕКЛАД

Рожеві хмаринки Голокосту

Рожевіють хмаринки голокосту
Рожевіють хмаринки мошкари
Рожевіють хмаринки бідолашної
Бідолашної, гіркої брехні

І коли ангелочки
У невіданні
Согрішать раптом в твоїх очах
Рожевіють хмаринки голокосту
Рожевіють брехні хмаринки...

Рожевіють хмаринки
Згубної істини
Рожевіють ночі хмаринки
Рожевіють хмаринки врожайні
(Кохання, яке все освячує)

І Коли прах життя 
Посиплеться з небес
Рожевіють хмаринки голокосту
Рожевіють брехні хмаринки...

І скінчаться свята
Бо святкувати потрібно
І воронам римським келійним
І соколам Загреба
О, матір жертви Ісусової
У прасі Сіднея прострися
Заради кончини свят
Бо святкувати потрібно

Вторник 3 мая 2011
Сообщение прочтено 202 раз
Робер | 2011-05-03 21:40:10

ДО ПИТАННЯ: 'ЖИДИ', ЧИ 'ЄВРЕЇ'? В кожній розмові з жидами в українській мові мені приходилось вияснювати насамперед справу назви "жиди" і "євреї". Головно ж тоді, коли мав до діла з новим емігрантом з СССР. Справа в тому, що в російській мові прийнято назву "євреї", а назві "жид" надано значення національної образи й зневаги. Такий підхід накинули москалі в окупованій Україні українській мові.

Тому жиди, емігранти з СССР, вживають назву "єврей" теж в українській мові і за ними й чимало українців приймає таке вияснювання назв "жид" і "єврей".

Але, такий підхід неправильний. Назва "єврей" московська. В українській мові, як і в інших словянських мовах, від найдавніших часів вживається назву "жид", яку принесли в славянські краї з Франції й Німеччини самі жиди. Ні французи слово "жид", ні німці свого "юде" не вважають образливим, і ані їм, ані французьким, чи німецьки, як і польським, чеським жидам ніколи на думку не приходить міняти це на російську назву "єврей". То чому ж українську мову засмічувати москалізмом "єврей"? Тим більше, що українці під назвою "жидівська" мова мають завжди на увазі "їддіш", що постала з німецької, а під "єврейська" мова ту мову, якою говорили жиди в давнині й говорять сьогодні в Ізраїлю. Та й англійці вживають "Джу", а не "Гібрю".

Українські літописці й українські історики виразно подають, що в Києві за княжої Руси була "жидівська", а не "єврейська" дільниця і "жидівські", а не "євpейські" ворота.

Тільки в перекладі Святого Письма вжито назву "євреї". (Звідти взяли цю назву москалі і це й є однією з вказівок, що російська мова розвинулася з церковної мови Кирила-Методія, а не з якоїсь "пра-руської"). В українських перекладах Святого Письма вжито назву "євреї" для підкреслення, що йдеться про біблійні часи, а не про нову добу, в якій українці вже від княжих часів вживали тільки назву "жиди".

Тому в моїх писаннях я послідовно вживаю "споконвічну" українську назву - "жиди".

На світлині  автор - в'язень концтабору Авшвіц, липень 1942 р.   

Др. Петро Мірчук - почесний член Jewish Identity Center, Chapel of Four Chaplains  і член Єврейсько-Українського Товариства Співпраці в Ізраїлю.

Вторник 12 апреля 2011

Голова кримської організації Української народної партії (УНП) Олег ФОМУШКІН вважає україноненависницьким фестиваль «Велике російське слово», що проводиться у Криму, і вимагає від Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА і Верховної Ради заборонити його.

О.ФОМУШКІН зазначив, що на згаданому фестивалі обговорюються не теми культури й мистецтва, а переважно питання політичні.

«Цей фестиваль не має нічого спільного з поезію чи прозою, а щороку перетворюється на типовий шабаш російських шовіністів з усієї України та Росії. Теми більшості засідань фестивалю стосуються політичних, релігійних, економічних і журналістських питань, на них розробляються плани деукраїнізації і тотальної русифікації України», - сказав представник УНП.

Він також закликав Службу безпеки України поцікавитись цим фестивалем.

«На ньому відверто говорять про нібито необхідність сепарації окремих територій України і навіть про необхідність ліквідації незалежності нашої держави. До того ж, вся ця антиукраїнська «п’ята колона» фінансується з бюджету Криму й України», - заявив О.ФОМУШКІН.

Нагадаємо, Верховна рада Криму у березні 2011 року ухвалила постанову щодо щорічного проведення шовіністичного фестивалю «Велике російське слово». У постанові підкреслюється, що фестиваль має статус міжнародного. Органам місцевого самоврядування, райдержадміністраціям і Раді міністрів Криму рекомендовано передбачати виділення коштів на організацію заходів у рамках фестивалю шовіністів і заходів для розвитку так званої російської культури і використання мордовського наріччя в регіонах півострова.

*** Фестиваль шовіністів та україножерів «Велике російське слово», що спрямований на популяризацію мордовського наріччя, уперше відбувся в Криму 2007 року. Форум відкривається щороку 6 червня, у день народження ніггера Пушкіна, і триває до 12 червня - Дня Московії.

Среда 9 марта 2011
Сообщение прочтено 272 раз
Робер | 2011-03-09 11:24:45

Без українців Російської імперії не було б. Це твердження можна вважати банальністю, трюїзмом, доконаною істиною, бо українці були не тільки будівельним матеріалом, а й будівничими (нерідко – одними із головних) цієї імперії. Та що там будівничими – чи додумалися би взагалі московіти до ідеї імперії без Теофана Прокоповича та його впливу на оточення Петра І?

Ну, а далі – пішло-поїхало. Від Олексія Розумовського та Олександра Безбородька, Віктора Кочубея та Івана Паскевича – й аж до Семена Буденного й Клима Ворошилова, Сергія Корольова й Валентина Глушка, Павла Судоплатова й Володимира Семичасного.

 А також мільйонів "ревних малоросів", які запопадливо виконували всі вказівки "згори", чи з туманного Санкт-Петербурга, чи із зореносної Москви...

 А водночас як українці народили цю імперію, так вони її й знищили. З того часу як почалося формування модерної української нації, саме українці чи, принаймні, особи з українським корінням й українськими ментальними настановами розхитували цю імперію, аж поки аж удвічі впродовж ХХ століття її не поруйнували.

 Якраз у березні виповнюється чимало дат, прямо пов’язаних із нищенням цієї імперії, яку дехто у Москві страшенно прагне відродити, ясна річ, залучивши до неї Україну.

 Перша із цих знаменних дат – страта народовольцями російського імператора Олександра ІІ, яка сталася 1 березня за старим стилем (13 – за новим) 1881 року. Не тільки керівне ядро партії "Народна воля" складалося із українців, а й ідеологія цієї організації була несумірна із російськими традиціями.

 Бо ж партійна програма у галузі державного будівництва відверто зазначала: імператор повинен відмовитися від влади і передати її "Всенародним Установчим Зборам, обраним вільно за допомогою всезагальної подачі голосів", а на місці імперії створюється "Загальноруський союз", поділений на самостійні у внутрішніх справах області.

 Народи ж, які були насильницькі приєднані до Російського царства (згадаймо: не так давно закінчилися бої у Чечні, а перед тим придушене польське повстання), одержують право відокремитися чи залишитися в Загальноруському союзі.

 А фактичний лідер "Народної волі" Андрій Желябов (один із активних учасників громадівського руху, поки той не був "прикритий" владою) прямо говорив про свою мету як про "розпад імперії на автономні частини".

 Імператор відхилив ультиматуми народовольців, і 1 березня 1881 року замах, спланований Андрієм Желябовим (партійне псевдо – "Тарас"), здійснений виготовленими чернігівцем Миколою Кибальчичем бомбами і керований правнучкою гетьмана Кирила Розумовського Софією Петровською, виявився вдалим.

 

"Партизани" (як вони себе називали) поставили імперію на грань небуття.

 Та імперія тоді вистояла; знайшлося чимало охочих милуватися її позірним зміцненням. І вся ця міць здиміла в 1904-05 роках, розвіяна вітрами війни із Японією.

 А далі вдарив грім. 14 за старим, а 27 червня 1905 року за новим стилем артилерійський унтер-офіцер Григорій Вакуленчук вигукнув до матросів українською мовою: "Та доки ж ми будемо рабами!" І на Чорному морі на якийсь час виникла територія, вільна від російського самодержавства – панцерник "Потьомкін", очолена після смерті Вакуленчука (потім більшовики запишуть його до себе – мертві не можуть заперечити) мінним машиністом Панасом Матюшенком.

 Активні учасники повстання – інженер-механік Коваленко, стройовий квартирмейстер Денисенко, старші боцмани Димченко і Мурзак, стерновий боцман Костенко, боцман Кузьменко, квартирмейстер Коров’янський, унтер-офіцери і матроси Кулик, Різниченко, Пархоменко, Дорошенко, Осадчий, Шевченко і так далі.

 А підготовча арена
Читать

Понедельник 31 января 2011
Сообщение прочтено 237 раз
Робер | 2011-01-31 15:10:04

Ульяновская область объявила себя родиной колобка. Губернатор Сергей Морозов поручил создать рабочую группу по развитию этого бренда. Об этом сообщают местные СМИ.
 
С инициативой выступил доцент Ульяновского государственного университета Сергей Петров. По его словам, «колебятами» в Сибирской губернии первоначально называли изделия, изготовленные из остатков теста. В области уже началось производство сувенирных колобков.

================================

Але слово "Колобок" від україських  коло і бок (бік) - річ, яка має боки у формі кола, тобто круглобока. Я розумію, що татари, яких зараз половина населення області, перетворила українське "колобок" на свій манер - то ж нехай і реєструють торгову марку КОЛЕБЯТАтм!

 

Назад12345Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены