|
#
Жорстке порно Голокосту
Першою великою брехнею, пов'язаною з голокостом, була книга «Размальований птах» (англ. The Painted Bird) польського емігранта єврейського походження Єжи Косинського (справжнє ім'я - Йосеф Левінкопф). За поясненнями Косинського, він писав цю книгу англійською мовою, щоб «мати можливість писати безпристрасно, без емоційних асоціацій, які завжди викликає рідна мова». Насправді, всі частини написані (до цих пір невідомо ким) польською мовою. Ця книга видається за автобіографічну розповідь Косинського про поневіряння самотньої дитини польськими селами під час другої світової війни. Насправді Косинський всю війну жив у своїх батьків. Лейтмотив книги — сексуальний садизм, якому віддається польське селянство та калмики, які визволяли село в лавах Червоної армії. Читачі, які познайомилися з цією книжкою до її публікації, жартували, що її слід віднести до розряду «жорсткого порно» і вона являє собою «плід розуму, схибленого на садомазохізмі». Майже всі розказані ним епізоди Косинський вигадав. Польських селян, серед яких він жив, він зображує затятими антисемітами. «Бий євреїв! Бий виродків!» — Кричать вони в його книзі. Насправді, сім'ї Косинського надали притулок польські селяни, хоча вони знали, що це єврейська сім'я і, якщо це відкриється — на них чекають жахливі наслідки. У журналі «Нью-Йорк Таймс бук рев'ю» Елі Візель вихваляв цю книгу як «одне з кращих» звинувачень нацизму, «написане з глибокою відвертістю і сентиментальністю». Синтія Озік хвалилася, що вона відразу ж здогадалася, що Косинський — це єврей, який пережив Голокост. Навіть коли Косинського пізніше було викрито як літературного шахрая, Візель продовжував обсипати похвалами його «чудовий твір». Книга Косинського стала одним з основних текстів Голокосту. Вона була бестселером, отримала премії, її перевели багатьма мовами і викладали у вищих школах і коледжах. Косинський роз'їжджав з лекціями і називав себе «Елі Візель задешево» (гонорари Елі Візеля за розповіді про Голокост сягали 25.000 доларів). Навіть коли його нарешті викрили, «Нью-Йорк Таймс» продовжувала захищати його, стверджуючи, ніби Косинський став жертвою комуністичної змови. Цитата з книги Є.Косинського «Размальований птах»: Іноді ночима люди, які рушили до крематорію, викидали з вікон немовлят, сподіваючись, що ті залишаться живі. Часом комусь вдавалося вирвати дошку з підлоги вагону, і найхоробріші євреї стрибали в дірку і розбивалися на смерть об посипані дрібним щебенем шпали, рейки або дріт. Понівечені, розрізані колесами тіла втікачів скочувалися з насипу у високу траву.Вдень, походжаючи вздовж шляхів, селяни знаходили останки сміливців і швидко роздягали їх. Обережно, щоб не забруднитися поганою нехрещеною кров'ю, вони у пошуках коштовностей зривали з трупів білизну. Біля знахідок часто спалахували сварки і бійки. Оголені тіла залишали лежати між рейками, де на мотодрезині щодня проїжджав патруль. Німці поливали понівечені останки бензином і спалювали їх або закопували під насипом. Пропоную вам ще одну цитату з одного з кращих звинувачень нацизму, написаного з глибокою відвертістю і сентиментальністю (без перекладу - нема бажання псувати цим лайном українську) "Калмыки спрыгивали с лошадей, привязывали их к изгородям. Из-под седел они доставали мясо, которое готовилось во время езды на тепле от лошади и седока. Они ели серо-голубое мясо и большими глотками запивали из объемистых, сделанных из тыквы, бутылок. Ще одна цитата з цього огидного твору (таких там безліч) - про поляків : "Дурочка Людмила истекала кровью. Следы побоев проступали на ее измученном теле. Она громко стонала и, тщетно пытаясь освободиться, изгибалась и вздрагивала. Одна из женщин подошла к ней с бутылкой бурой навозной жижи в руке. Под пронзительный хохот и одобрительные возгласы, она стала на колени между ног Людмилы и втиснула бутылку внутрь ее истерзаного, оскверненного тела. Людмила застонала от боли и по-звериному завыла. Остальные женщины спокойно наблюдали за происходящим. Вдруг одна из них сильно пнула торчащее из паха Дурочки Людмилы донышко бутылки. Раздался приглушенный звон разбитого внутри стекла. Все женщины сразу же начали пинать Людмилу, кровь хлынула им на ноги, пачкая обувь. Когда женщины угомонились, Людмила была уже мертва".
Категории:
Брехня голокосту,
Лохокост
Это сообщение написано также в:
ЖИЗНЬ, КАК ОНА ЕСТЬ (0 комментариев)
, Freedom (0 комментариев)
, УН-ДА (Українська Націонал-Демократична Асамблея) (0 комментариев)
, Тайное сообщество "Клуб вольнодумцев" (0 комментариев)
, жизнь как она есть (0 комментариев)
, Славянская история. (7 комментариев)
, Добрі новини з Аушвіцу (0 комментариев)
Комментарии
 |
Справді плід глибоко хворої уяви і ,здається,невиліковної. Але що тоді можна сказати про тих,хто схвально і захоплено відгукуються про таке "твориво"?
Ольчик, біля такого явища як Голокост виникла ціла індустрія, про яку дуже влучно написав в своїй книзі "Індустрія Голокосту" єврей Норман Фінкельштейн. Книжка рясно представлена в інеті, прочитати про неї можна отут http://uk.wikipedia.org/wiki/Індустрія_Голокосту
З приводу хворої уяви... прочтіть інші статті з мого блогу Добрі новини з Аушвіцу. В мене багато є прикладів хворої уяви та патологічної брехні. Скоро надрукую статтю про щоденник Анни Франк, який також широко використувають в голокостній індустрії.
Буде багато ще... І про брехунів Елі Візеля та Симона Візенталя, і про багатьох інших. Маю від них злобну анонімну реакцію.
Шкода,що анонімну. Люд повинен знати своїх "героїв"
А ми їх знаємо! Це - невідомий солдат Рабінович!