<МЕТА> - Україна | Блоги | Русский
<META> - Україна
Інтернет
Реєстр
Новини
Реферати
Товари
Блоги
шукати в співтоваристві Справжня історія
Авторизація
Логiн:
Пароль:
 
#

Категорії

fake (3)
ZOG (1)
бабло (126)
бог (1)
БЮТ (1)
війна (11)
влада (56)
воры (1)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (141)
гра (13)
Гроші (13)
Дети (1)
діти (4)
дом (1)
євреї (97)
жиди (51)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (115)
маца (1)
МИР (1)
міфи (87)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
СССР (1)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
ум (1)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календар

 Червень 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Середа 1 грудня 2010

Теперь будет кому отрицать Голодомор и рассказывать басни о так называемом "холокаусте" (напомню,  "холокауст" - это еврейское ритуальное убийство, когда жертву сжигают живьем.

Министерство иностранных дел Израиля разослало своим посольствам в десяти европейских государствах директиву, в соответствии с которой в каждой стране необходимо найти тысячу человек, которые будут отстаивать проводимую Израилем политику. Как сообщает The Guardian со ссылкой на неназванные источники, такое распоряжение с инструкциями министра иностранных дел Израиля Авигдора Либермана было направлено на прошлой неделе.
Официальные представители Израиля отказались комментировать изданию эту информацию, подчеркнув, что по поводу того, какой образ страны формируется за рубежом, существуют определенные опасения. "Особое беспокойство в этом отношении вызывают некоторые страны Западной Европы", - отметил собеседник газеты, имя которого тоже не называется.

Найти тысячи людей, которые смогут защищать интересы Израиля, как стало известно The Guardian, планируется к середине января. Это могут быть активисты еврейских и христианских общин, сотрудники университетов, журналисты и студенты. Предполагается, что они будут регулярно получать информацию от израильских официальных лиц и выступать на различных собраниях, писать письма в газеты и публиковать статьи.

В каких именно странах планируется осуществить эти мероприятия, в публикации газеты не уточняется. Указывается лишь, что Великобритания - одна из них.

Израиль, как подчеркивает газета, стремится улучшить свой имидж и при помощи других методов, в частности, используя социальные сети и YouTube.

Неділя 28 листопада 2010
Повідомлення прочитано 384 раз
Робер | 2010-11-28 11:33:43

Президент Ізраїлю Шимон Перес 25 листопада в Києві вшанував пам'ять жертв Бабиного Яру, поклавши квіти до меморіального комплексу. Після покладання квітів, присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Потім Шимон Перес поклав квіти до пам'ятника розстріляним євреям "Менора", який також розташований на території Бабиного Яру.

Ми вже дивувались тому, що жодного прізвища загиблого в Бабиному Яру єврея досі не вдалося встановити. Нема і в Шимона Переса загиблих там родичів або знайомих. Мене завжди дивувало, що євреї намагаються нас переконати ніби їх загинуло 6 млн, але серед цих 6 млн нема жодного відомого письменника, музиканта, кінорежесера, банкіра тощо. Якась безлика безіменна  маса, просто цифра... І якщо ви захочете прослідкувати долі євреїв Києва, то побачите, що більшість з них були евакуйовані до Ташкенту, деяка частина воювали на фронті, інші - як наприклад мама дружини Ющенка Софія Юхимівна - дивним чином опинилися в США або в Ізраїлі (видатний український режисер О.Довженко після війни в книжці виданій ЦК КПУ, згадував, що німці вивезли з Києва 50.000 євреїв, але про розстріли не згадував, бо їх не було). На "Менорі" в Бабиному Яру відсутні прізвища загиблих євреїв тому що там таких просто нема, не знайшли, через що київську "Менору" дехто називає "Пам'ятником невідомому єврею Рабіновичу".  

Згідно з даними демографічних досліджень, ще в середині 90-х років ХХ століття в країнах Європи проживало близько 400 тисяч євреїв - колишніх в'язнів таборів смерті. Зурахуванням післявоєнного виїзду в Ізраїль півтора мільйонів європейських євреїв, а також природного спаду населення за півстоліття після війни, не кажучи вже про різноманітні військові втрати, виходить, що число осіб єврейської національності, які померли в концтаборах, ніяк не могло перевищувати 700 тисяч осіб. Та й ті загинули, роблять висновок критики Голокосту, не внаслідок цілеспрямованого геноциду, а з причини масових епідемій і голоду в місцях ув'язнення, викликаних, як вони стверджують, не в останню чергу бомбардуваннями союзників і повним руйнуванням німецького народного господарства в кінці війни. Таким чином, довядять ревізіоністи історії - ніякого геноциду євреїв взагалі не було, а голокост придуманий вже після війни виключно для того, щоб просувати геополітичні інтереси США та Ізраїлю.

В 2008 американська організація CODOH звернувся до Організації Об'єднаних Націй та до ЗМІ всього світу з проханням надати ім'я однієї людини з доказами, що вона була отруєна газом в Освенцімі. Ця акція, була названа «Одне ім'я з доказами» (One Person with Proof). CODOH стверджує, що з цим "простим і щирим" проханням він раніше звертався до авторитетних вчених та активістів голокосту, але більше ніж 2.000 американських вчених і дослідників, до яких звертались, не відповіли на це питання. CODOH з цим питанням звернувся також до директора Центру перспективних досліджень Голокосту Меморіального музею Голокосту в США доктора Пола Шапіро, щоб він забезпчив доказами ім'я однієї людини - однієї з мільйонів, яка була убита в газовій камері в Освенцімі, але той не відповів.

Може варто було запитати в Переса - чи відомо йому ім'я хоч одного єврея, розстріляного у Бабиному Яру?



Дивись також:

Все что вы хотели узнать о холокосте, но боялись спросить. Высказывания известных людей о холокосте 

 

холокоста не было

http://holocaustrevisionism.blogspot.com/

П'ятниця 26 листопада 2010
Повідомлення прочитано 269 раз
Робер | 2010-11-26 20:33:38

 Сьогодні в своєму слові до народу в День Пам’яті жертв Голодомору Президент Янукович сказав:

"У ці скорботні дні не хотілось би вдаватися до критичного аналізу, однак ми зобов'язані говорити правду і тільки правду, аби скороспілими викладками не здевальвувати   сакральність вселюдського горя".

Чи випадково Янукович згадав про сакральність? Адже, зважаючи на те, що геноцид українців здійснювали жидобільшовики, він має всі ознаки рітуального вбивства. Після ритуального вбивства царя, після потоків крові українського народу під час червоного терору, коли жидобільшовики  кайфували від виду мук жертв, від смаку і запаху української крові, від перекошених в передсмертних муках «гоїв-українців» - Голодомор стає логічною наступною ланкою в цьому ланцюжку ритуальних вбивств. Потрібно згадати, що цей спосіб жидобільшовики застосували в 1921-1923 рр., вперше спричинивши штучний масовий голодомор за всю історію людства і вперше в історії нашого народу, внаслідок якого загинуло біля 3 млн. українців...

Навіть найкращі із не євреїв повинні бути вбитими (Вавилонський Талмуд).

Олексій Токар, PhD. 

ЩОДЕННИК АННИ ФРАНК:
СУМІШ ФАЛЬСИФІКАЦІЙ ТА ОПИСАНЬ ЖІНОЧИХ ГЕНІТАЛІЙ 

 «Щоденник Анни Франк» вперше був виданий в 1947 році в Нідерландах і моментально став бестселером. Він перекладений багатьма мовами світу, безліч разів перевидавався і продавався публіці як справжній - власноруч написаний єврейською дівчинкою з Амстердама. За мотивами щоденника ставилися спектаклі, балети, його екранізували в Голівуді – цей фільм мав колосальний успіх. Щоденник Анни Франк є офіційним міжнародним культурним надбанням - він включений до списку спадщини ЮНЕСКО "Пам'ять світу", також у 2009 році на порталі Onepoll.com він потрапив до ТОП-10 списку книжок, "які надихають читачів". В 2003 році щоденник видавався в Україні і тепер "надихає" українців.

Однак в жанрі мемуарів та щоденників відомо чимало літературних містифікацій, які видавалися за справжні спогади або життєписи різних відомих людей – достатньо згадати «мемуари Хесса», «щоденники Мюллера» або різні версії скандально відомих «Застільних бесід Гітлера». Але одне з найбільш сенсаційних викриттів пов'язане з книгою «Щоденник Анни Франк». 

Передісторія. Чому родина Франк не виїхала з Нідерландів

У 1925 році батьки Анни, Отто Франк і Едіт Холландер одружилися і оселилися у Франкфурті, Німеччина. Анна народилася в 1929 році. Батько Анни був успішним бізнесменом, а мати Анни була дочкою промисловця.

 У 1934 році Отто із сім'єю перебралася в Амстердам, де він купив фірму Opekta, основною продукцією котрої був гелеутворюючий агент пектин, що є рослинним замінником желатину і використовується в домашньому господарстві при виготовленні желе та джемів, а також з метою дотримання кашруту.

У травні 1940 року, після того як німці окупували Амстердам, Отто залишився в цьому місті, в той час як його мати і брат переїхали до Швейцарії. Отто залишився в Амстердамі через те що його фірма робила вдалий бізнес з німецьким Вермахтом - з 1939 по 1944 рік Opekta продавала пектин для німецької армії. Пектин використовувався як харчовий консервант, протиінфекційний бальзам для ран, колоїдний кровозамінник та загусник, що значно збільшує строк зберігання донорської крові. Пектин також застосовувався як емульгатор для нафти та згущеного бензину для запалюючих бомб. Забезпечуючи Вермахт, Отто Франк перетворився в очах голландців на нацистського посіпаку.
кохання,будинок,музей,скандал,література,бізнес,Школа,почерк,євреї,жиди

Вид на сховище з боку 50-и квартирного будинку
6 липня 1942 Отто Франк перевіз свою сім'ю до «таємного сховища» (так називала його Анна Франк: «het achterhuis» - буквально: «задній дім», часто перекладається як «секретна прибудова», «сховище»). Це був триповерховий флігель із великим скляним таунхаусом, розташований перед великим п'ятдесятиквартирним будинком майже в центральній частині Амстердаму на каналі Прінсенграхт. Крім заможної сім'ї Франк в цьому комфортному і просторому сховищі також ховалися інші євреї (всього - вісім, а ще домашні тварини).

Дехто називає ці приміщення коморою, але ось так їх описує дівчинка:

"А за правими дверима
Читать

Неділя 21 листопада 2010
Повідомлення прочитано 1145 раз
Робер | 2010-11-21 22:08:20




Душова в трудовому таборі Біркенау. Ув"язнених стригли (постійно - щоб не було вошей), потім вони йшли в душ (будівля центрального крила). У цей же час, їх одяг був на дезінфекції в газовій (дезенфікційній) камері. В'язні після помивки залишали будівлю на іншій стороні - "чистій"і. Усі приміщення в будинку були обладнані центральним опаленням (пізніше вилученому, з або без злого умислу), вода йшла тепленька, всі системи були з любов"ю зроблені саміми ув'язненими - для себе ж робили.

На табличці в душовій написано "Воду пити заборонено! Ризик захворювань!" Дбайливі німці дуже переймалася здоров"ям своєї майже безкоштовної робочої сили, тому слідкували за їх гігієною. А ви кажете газ... Просто митися треба було!

Нижче душова в концтаборі Дахау, 1945, табір тількі що звільнили, колишні загратовані - худі і виснажені. Останні дні війни їх, через руйнування інфраструктури, погано годували.

...
Читать

Повідомлення прочитано 502 раз
Робер | 2010-11-21 00:44:59

Аушвиц-люге - [нем. Auschwitz-Luge --> Auschwitz - Освенцим, польский город в Краковском воеводстве + Luge - ложь] - немецкое выражение, указывающее на то, что якобы не было никакого преступления гитлеровцев в отношении европейских евреев, не было концлагерей и холокоста (ХОЛОКОСТ). Конкретно имеется в виду концлагерь Освенцим (освобожден в 1945 г.).

Так визначає цей вже усталений термін "Словарь иностранных слов" ( составитель Комлев Н.Г., Издательство ЭКСМО, Год издания 2006, Страниц 672 ISBN 5-699-15967-3).

Потрібно зазначити, що саме під такою назвою «Брехня Аушвіцу» (нім. Die Auschwitz-Lüge) в 1973 році видав свою знамениту книгу Тіс Кристоферсен, звичайний німець,  який до війни займався фермерством, у 1940 році був важко поранений на фронті, після лікування отримав агрономічну освіту з вирощування каучуконосних рослин і працював у трудовому таборі Райське, сателіті Аушвіцу, в Департаменті розведення рослин.

Серед інших у його підпорядкуванні були близько 100 чоловіків з Аушвіца-Біркенау. Протягом всього 1944 року Крістоферсен неодноразово відвідував Аушвіц-Біркенау, але про масові вбивства євреїв газом вперше почув лише після війни і дуже здивувався. Після чого видав книгу «Брехня Аушвіцу», в якій описав своє минуле і в якій заперечував, що в Освенцімі коли-небудь мало місце знищення людей, що ув'язненні навіть співали пісень під час роботи — після чого отримав багато тисяч листів від очевидців, які підтверджували його доводи. Незважаючи на те, що його брошуру навряд чи можна назвати науковим дослідженням предмета, вона все ж зробила глибокий вплив, посіявши сумнів і спонукавши ціле коло дослідників критично поглянути на Голокост.

Тіс Крістоферсен опитав безліч «очевидців» «винищення газом», але серед них не виявилося жодного живого прямого свідка. Провів рік у німецькій в'язниці за «образу держави», був висланий до Данії, де при потуранні поліції його будинок атакували сотні просіоністських фанатиків.

Був змушений тікати до Бельгії, Швейцарії, потім до Іспанії. Багаторазово піддавався замахам, у тому числі за допомогою кислоти, підпалів та знищення майна. Протягом останніх місяців життя був оголошений «ворогом держави», його банківський рахунок в Німеччині був арештований, медична страховка анульована, пенсійне забезпечення, у фонд якого він платив протягом 45 років, припинено разом з військової пенсією. Незадовго до смерті Крістоферсен був заарештований на кілька тижнів; йому було дозволено лише померти на батьківщині. Він помер 1997 року.

Пройшло аж (чи лише?) 30 років після виходу його книги «Брехня Аушвіцу» - і от бачите, це поняття вже став хрестоматійною ідіомою і увійшло до словників. Цікаво, а чи є ще такі люди, які вважають що це не брехня?

 
Субота 20 листопада 2010
Повідомлення прочитано 238 раз
Робер | 2010-11-20 02:40:38

 «Еврейский учёный…профессор Колумбийского университета  Норман Финкельштейн написал книгу "Индустрия холокоста". В этой книге профессор, чьи родители были узниками Варшавского гетто, обвинил Израиль и американо-еврейскую диаспору в стремлении использовать массовые истребления евреев в гитлеровской Германии в политических и финансовых целях.

Разговоры о холокосте возникли только в 1967 г. С этого момента и началось развитие "индустрии холокоста". Холокост стал незаменимым идеологическим оружием, благодаря которому одна из самых грозных сверхдержав мира объявила себя "государством-жертвой"… что оградило её творцов от справедливой критики.

Главными закопёрщиками в создании "индустрии холокоста" стали американские евреи Симон Визенталь и Эли Визель. Визель за каждую лекцию по данной теме брал по 25 тысяч долларов. Созданный им музей холокоста профессор назвал "помесью Дахау с Диснейлендом".

Финкельштейн уличает во вранье и многих других участников этой индустрии. Этот подлог позволил "индустриалам" заставить швейцарские банки выплатить евреям более 200 млн. долларов … и обязать Германию выплатить 12 млрд. долларов»

Цитата з книги В.В. Жириновського «Иван, запахни душу!» (Москва, 2002 г., издание Либерально-демократической партии России с. 33 - 34).

==================

Цікаво, що Жириновський та Фінкельштейн - євреї, тобто звинуватити їх в антисемітизмі неможливо.

Середа 17 листопада 2010



 Інколи пропагандисти припускаються неприпустимих помилок. Інакше чим можна було б пояснити попадання в інтернет фото на якому зображені щасливі діти у звільненому Аушвіці? Подивиться лише на пухкеньки щічки тих дітлахів!  У книзі "Anatomy of the Auschwitz Death Camp" (Автори: Israel Gutman, Michael Berenbaum, United States / 1998), на стор 413 стверджується: "На 23 квітня 1943 в таборі перебувало 2846 дітей чоловічої статі".

 Чи могли кровожерливі нацисти могли допустити таке? Як ви вважаєте?

Див. також:

 Почему я не верю в холокост?

 

юрген граф ревизионизм холокоста

холокоста не было

опровержение холокоста

был ли холокост

мифы о холокосте

холокост правда и вымысел

анна франк правда или ложь

сколько погибло в холокост

холокост

аушвиц         

освенцим

Понеділок 15 листопада 2010

Немецкие критики призвали бойкотировать выход фильма немецкого режиссера Уве Болля "Освенцим", релиз которого намечен на 2011 год.

Многие критики посчитали трейлер фильма, насыщенный кадрами гибели узников концлагеря в газовых камерах, вырывания зубов и в сожжения в крематории детских тел, "отвратительным и возмутительным", сообщает британская газета The Guardian. Немецкий журнал Stern отмечает, что трейлер вызывает "возмущение, смятение и панический ужас".

Обозреватель журнала Escapist Том Голдман заявил, что фильм показался ему отвратительным. По его мнению, для зрителей просмотр может оказаться чересчур болезненным.

"Конечно, реальность невыносима, но здесь мы говорим о чем-то, что в действительности напоминало бойню", - ответил на это режиссер фильма Уве Болль.

По его мнению, зрители должны увидеть "настоящую, повседневную действительность" Третьего рейха. Болль сообщил, что убийства занимают в фильме всего 20 минут, а остальное время посвящено будням концлагеря.

Режиссер, который также сыграл в фильме "Освенцим" роль офицера СС, утверждает, что это - документальный фильм, хотя речь идет об игровом кино.

"Я взял множество интервью у школьников по поводу Холокоста, именно они легли в основу картины. Затем съемочная группа отправилась в Освенцим, где мы сняли шокирующие сцены. Мы постарались максимально объективно показать весь конвейер смерти. Четыре тысячи детей получали выстрел в голову, прежде чем их помещали в газовые камеры!.. Затем я вновь отправился в немецкие школы и опять общался с молодыми людьми, которые понятия не имеют, что такое Освенцим. И это в немецких школах! Что уж говорить о других странах… Эти эпизоды тоже вошли в фильм", - отметил режиссер.

Болль также выяснил, что 50 % опрошенных вообще считают Катастрофу (Холокост) мифом.

"Половина моих коллег - евреи, и они утверждают, что моя картина станет ударом для еврейского сообщества. Все как раз наоборот! Я уверен, что сегодня, когда президент Ирана позволяет себе высказывания относительно геноцида, подвергая его сомнению, эта картина особенно актуальна", - подчеркнул режиссер.

Часть съемок фильма проходила в Хорватии. Побывал Уве Болль и в Израиле, чтобы получить консультацию в музее Катастрофы Яд ва-Шем и посмотреть документальный материал (о, там работают известные лжецы, видимо это они ему подкинули новую брехню о 4-х тысячах расстреляных детях, узнаю по почерку и полету фантазии!) . Болль выразил надежду, что Освенцим будет включен в программу Берлинского кинофестиваля в 2011 году.

Между тем критик Софи Альберс из журнала Stern считает, что слово Освенцим в сочетании с именем режиссера вызывает наихудшие опасения, поскольку большинство фильмов Болля, прославившегося экранизациями компьютерных игр - Bloodrayne, Postal, Dungeon Siege, FarCry и других, провалились в прокате и признаны эталоном безвкусицы. 

Однако не все фильмы Уве Болля помечены зрителями и критиками как "эталон безвкусицы": в его фильмографии есть, в частности, несколько качественных псевдодокументальных картин о войнах во Вьетнаме и Судане.

=======================================

Ну вот, еще один распространитель лжи решил срубить денег на изжившем себя мифе о холокосте. "Четыре тысячи детей получали выстрел в голову, прежде чем их помещали в газовые камеры!.." это ложь высшего порядка! Зачем, спрашивается, расстреляных помещать в газовые камеры??
Но, кажется, люди уже не верят в эту грандиозную ложь о холокосте, на этой теме можно ставить крест, о чем в скором времени убедится и этот очередной  холокостный режиссер-выдумщик.


Читать

Субота 13 листопада 2010
Повідомлення прочитано 299 раз
Робер | 2010-11-13 23:56:52

У Дніпропетровську вшанували пам’ять єврейських жертв нацизму 
13.11.2010

У Дніпропетровську на будівлі Центрального універмагу відкрили меморіальну дошку на честь 11 тисяч євреїв, загиблих від рук нацистів. Про це повідомили в міжнародній громадській організації «Інститут україніки», яка брала участь у реалізації проекту.

Восени 1941 року окупанти зігнали місцевих євреїв саме до будівлі ЦУМу, звідси їх вели на розстріл. На меморіальній дошці – написи івритом та українською мовою «Це страшне місце». Сама дошка являє собою стилізоване зображення розгорнутого сувою Тори. Авторами скульптурної композиції є Олександр Фрідкіс і Ростислав Шитиков.

Головний рабин Дніпропетровська Шмуель Камінецький підкреслив, що зберігати пам’ять про безвинних жертв – обов’язок народу. Він зазначив, що єврейська громада змогла врятувати від руйнування єврейське кладовище, звести в ботанічному саду пам’ятник розстріляним євреям і меморіальний комплекс «Мацеви».

Дошку встановили на місці розбитої невідомими особами таблички. Фундатор «Інституту україніки» Олексій Лазько зазначив, що люди, які руйнують пам’ятні знаки, перш за все руйнують пам’ять та мораль.

==============

В усіх цих стандартних, як під копірку написаних повідомленнях дивує одна обставина - відсутність прізвищ жертв за умови "точної" їх кількості. Майже щодня в Україні знаходять залишки пошматованих радянських солдат, в деяких з них вдається встановити (через 80 років !) імена, які потім викорбовують на стелах серед прізвищ іншиз загиблих...

А от єврейські прізвища ніхто не викорбовує, не шукає могили розстріляної тьоті Фаї і дядька Хайма, не вимагає екскгумації... Де і ким проводились ці розстріли? Куди поділися розстріляні? Чому ті, кого уводили на ростріл не опиралися? Хто підрахував кількість жертв? Навіщо було спочатку збирати всіх в ЦУМі?

Для довідки: меморіальний комплекс «Мацеви» в Дніпропетровську виконаний в строгому стилі: по колу розташовано сім фігур, символізуючих свічки Храмового семисвічника, а стилізовані єврейські надгробки «розкриваються» від центру меморіалу, як пелюстки квітки. На них немає написів - вони в пам'ять кожному, хто покоїться в цій землі.

 Можливо, ЦУМ був перевалочною базою, сборним пунктом на довгому шляху євреїв до Палестини? І напевне, в той шлях їх закликали дніпропетровські рабини, як це було в Києві, коли вивозили 50.000 євреїв? Адже для розстрілів не потрібно спочатку концентрувати людей на зборному пункті. А от для відправки ешелону, скажімо до Варшавського гетто (гетто - то відокремлене в місті місце (квартал) з єврейським самоврядованням і єврейською поліцією) - потрібно.

І все ж таки - чому ніхто не хоче дізнатися про ті 11 тис прізвищ?

Назад123...707172Вперед | Вказати сторінку
Пошук:
ІнформаціяСпілкуванняБізнесДозвілля
додати сайт | реклама на порталі | контекстна реклама | контакти Copyright © 1998-2010 <META> Усі права захищені