Для ефективної роботи будь-якому міністру потрібний штат радників – спеціалістів, які фахово підкажуть, як вплине те чи інше рішення на розвиток усієї галузі. До їх думки дослухаються і нею ж часто керуються. Якщо міністрів українці знають хоча б в обличчя, то про радників навіть не задумуються. Хто ж такі радники: професійні консультанти чи сірі кардинали? Міжфракційне депутатське об’єднання Верховної Ради України «Депутатський контроль» взявся це перевірити і надіслало до міністерств запити із проханням надати інформацію про тих, хто консультує їх очільників.

Абсолютним рекордсменом за кількістю радників є Міністерство інфраструктури – там виявилося 50 позаштатних радників. На другому місті Міненерговугілля – 38. Найскромнішим у своїх потребах виявився Мінкульт – всього один радник, та й той у штаті. Загалом 14 міністрам «підказує» близько 220 радників.

З’ясувалося, що серед величезної когорти консультантів, що заповнили Міністерство інфраструктури, можна виявити багато дійсно цікавих персоналій. Одні активно просувають власні бізнес-інтереси, другі приховують свої прибутки, треті очікують «жирних» посад, а четверті — недолюстровані чиновники часів Януковича.

Кадрові працівники міністерство розповідають, що значна частина радників взялася з інвесткомпанії Dragon Capital, в якій колись працював міністр Андрій Пивоварский. Нібито перед ними поставлено завдання оцінити активи галузі і надати пропозиції щодо їх приватизації.

В Мінінфраструктури існує незаконна система додаткового матеріального заохочення керівної ланки та провідних аналітиків. Також доплачують і радникам, що працюють на громадських засадах. Зокрема, ЗМІ неодноразово повідомляли, що радники міністерства, які раніше обіймали посади в компанії Dragon Capital – Олександр Мягкий, Андрій Мотовиловець, Олексій Соболєв, Іван Макушенко додатково отримують цілком конкретні суми – від 3 до 5 тисяч доларів США щомісячно. Ці факти ніяк не наважаться перевірити правоохоронці, хоча їх закликав розібратися з тіньовими зарплатами в міністерстві навіть міністр юстиції Павло Петренко.

Геннадій Фукс

Серед радників міністра інфраструктури числиться Геннадій Фукс – в минулому – депутат Запорізької облради від Партії регіонів, у 2006-2010 роках – заступник голови ОДА з питань ЖКГ. Місцеві видання стверджують: власник групи компаній «Віннер Форд Запоріжжя – Інтрейд-Груп» активно оперував значними бюджетними коштами для підтримки бізнес-структур. До прикладу, в 2009 році, зазначає одне із запорізьких ЗМІ, використав на це 6 млн. гривень. Як наголошував раніше сам пан Фукс, метою його діяльності, як позаштатного радника, є «перезавантаження системи співпраці влади і бізнесу».

Виявилося, що інфраструктура – це також сфера компетенції і Андрія Мухатаєва – колишнього керівника управління СБУ в Харківській області, який ще в 2006-2008 роках встиг «засвітитися» в низці корупційних скандалів та був звільнений з посади під тиском громадськості.

Демарш керівництва Української православної церкви Московського патріархату на урочистому засіданні ВР, присвяченому 70-літтю Перемоги у Другій світовій війні, чітко показав на чиєму боці вона знаходиться. Можна будь-яким чином ставитися до військових дій, але показова зневага до людей, які загинули за свою Батьківщину, стала не просто питанням порядності – це була демонстрація антиукраїнської позиції.

Через цей вчинок УПЦ МП понесла значні «іміджеві втрати»: поведінка її керівництва опустила «нижче плінтуса» рівень довіри до неї та була визнана гидкою навіть вірянами цієї церкви. Московські попи не могли не передбачати таких наслідків, але свідомо вчинили бридкий демарш. Чому?

Жодних ілюзій щодо уподобань цієї церкви немає вже півтора року – УПЦ МП, виконуючи вказівки свого московського керівництва, була єдиною серед українських церков, яка не підтримала Євромайдан і виступала проти євроінтеграції України. За останній рік ми також побачили багато відкритих антиукраїнських вчинків з боку цієї церкви: її священики брали в руки зброю і приймали участь в бойових діях проти сил АТО, закликали вступати в «православні дружини» і воювати з «хунтою», вели антиукраїнську пропаганду, агітували проти мобілізації до ЗСУ, надавали допомогу терористам на Донбасі, відмовлялися відспівувати загиблих героїв АТО.

...
Читать

Аналіз стану державного підприємства «Укрпошта» в 2014 році за матеріалами ЗМІ

Кадрова політика 

В квітні 2014 р. тимчасово виконуючим обов'язки гендиректора «Укрпошти» було призначено Михайло Паньківа, який до того працював заступником голови ради директорів конкуруючої приватної фірми «Міст Експрес» та по сьогодні є там співвласником. Разом з ним були призначені на посади заступників його близькі друзі та партнери: Стасів Роман і Веселий Василь.

Нова команда почала активно звільняти тих, хто не бажав працювати за їх правилами та виступав з критикою керівництва - директора Київської дирекції Андрія Хорошевського, директора ГНЦ "Зелена Буча" Людмилу Синецьку, директора Дирекції "Автотранспошта" М.Юрка, директора ДОПП Дмитра Тяглого, директора Рівненської дирекції «Укрпошта» Валерія Колганова та багатьох інших.

Ці люди замінювалися непрофесіоналами, яким ставилося завдання передавати певні суми хабарів нагору. Як результат – безліч кримінальних справ. Так, в серпні директором ДОПП було призначено фахівця із сфери сільського господарства Олександра Полінського, а вже в листопаді правоохоронці затримали його за хабар.

В той же час, директор з технічної політики, який опікується тендерами, вдало їх "розпилює" і ділиться – член арбузівської команди Олександр Кліонський залишився на посаді.

Погані економічні показники

В 2014 році спостерігалося значне зростання збитків та невиконання плану доходів практично за всіма послугами. Погіршення показників мало місце через некомпетентність та застосування тіньових схем з боку керівництва, серед яких:

- втрата великої кількості корпоративних клієнтів;

- застосування протиправних схем пересилання простої письмової кореспонденції; 

- невиправдана закупівля матеріальних цінностей: поштові марки, конверти, АІР-пакети тощо;

- реалізація знаків поштової оплати та конвертів невстановленого надходження;

- тендерні закупівлі за завищеними цінами;

- здійснення транспортно-логістичних послуг на користь конкурентів;

- надмірний пробіг транспорту та витрати палива через неефективне управління;

- завищені ціни (через закладання в них "відкотів") на товари широкого вжитку, що розповсюджуються через мережу відділень поштового зв'язку (ВПЗ).

У першому півріччі чистий прибуток «Укрпошти» впав у 2 рази в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Відбувалося постійне зростання кредитних зобов'язань та дебіторської заборгованості підприємства. 

Через свідомі дії нового керівництва державна компанія втратила величезну частину міжнародних пересилань. На початку 2014 р. обсяг консигнацій лише зі словацькою поштою становив близько € 900 тис, а вже в травні він впав до € 200 тис.

Тендерні закупівлі

В 2014 р. було проведено декілька підозрілих тендерів, інформація про які попала на сторінки інтернет-видань. Йшлося про постачання за завищеними цінами шин, пального, касових апаратів, комп’ютерного обладнання та ПЗ. В мас-медіа детально розглядалася сумнівна схема постачання палива з боку ТОВ «Техойл», яке не має відповідної інфраструктури.

На всі товари, що поставлялися за діючими договорами закупівлі, укладених за результатами тендерів, за рахунок укладання додаткових угод в подальшому
Читать