Днями лідер Лівії Муаммар Каддафі отримав принципову дипломатичну перемогу. У той момент, коли вірні йому війська брали під свій контроль декілька стратегічно важливих населених пунктів на півночі країни, зі США прийшла воістину сенсаційна звістка: офіційний Вашингтон категорично відмовився озброювати лівійських повстанців. Більше того, американські сенатори виступили за припинення повномасштабних контактів з так званим Перехідною національною радою Лівії. Таким чином, перший етап операції з «примусу Муаммара до миру» зазнав остаточної поразки. Каддафі вистояв.

Ці кадри, зняті журналістами французького телебачення, обійшли, напевно, весь світ. Група озброєних до зубів лівійських опозиціонерів чи то з жахом, чи то з відчаєм спостерігає за грандіозною пожежею на найбільшому бензосховищі Лівії в районі міста Рас-Лануф. Величезні клуби чорного диму застеляють небо в цілому і сонце, зокрема, від чого виникає враження, що опівдні над пустелею нависла ніч. «Ми пропали!» - заламує руки обвитий патронташем бойовик, а його приятель, не знайшовши підходящих арабських слів, по-англійськи лається матом.

І є від чого. На території, контрольованій повстанцями, це була єдина паливна база, яка забезпечувала бензином і соляркою практично всю техніку, що є в розпорядженні «бунтарів». Причому, за гіркою іронією долі, горезвісні бунтарі стали заручниками, якщо так можна висловитися, власної дурості. Залишаючи Рас-Лануф, вони самі підірвали сховище в надії на те, що Євросоюз пришле танкери з пальним в контрольовані ними порти. Але ЄС обіцянки не дотримався - нині в об'єднаній Європі виникли набагато більш насущні проблеми й тому реалізацію програми допомоги Перехідній національній раді Лівії довелося призупинити.

Важко сказати, як довго протримаються повстанці на резервному пальному, і вже тим більше неможливо передбачити, як довго протримається авторитет їхніх командирів, враховуючи, що початковий революційний дух у більшості «бунтарів» потроху сходить нанівець. На підконтрольних повстанцям територіях Лівії панує анархія, в багатьох регіонах, крім, природно, портових, відчувається брак продовольства і медикаментів, а окремі бойові загони відкрито ворогують між собою.

«Головна проблема ПНР полягає у відсутності будь-якого досвіду керівництва державою, - сказав в інтерв'ю агентству «GolosUA" емісар ЄС Ханс ван Реє. - У його представників поки не виходить відновити зруйновану інфраструктуру і навести хоча б щось подібне до порядку. Без іноземної підтримки в даному разі їм не обійтися».

Але от саме надія на західну підтримку «в даному разі» тане буквально на очах. У минулий понеділок влада Франції заявили, що Париж готовий піти на контакти з полковником Каддафі і «обговорити з ним подальшу долю Лівії». Фактично це означає, що уряд Ніколя Саркозі, як один з головних союзників ПНР, робить крок назад. І саме в цій непослідовності - вся суть того, що відбувається: Євросоюзу просто набридло мати справу з революціонерами-дилетантами, витрачати шалені за нинішніми кризовими часами кошти на забезпечення їхнього приходу до влади і гарантувати створення химерної демократичної лівійської держави. Своєрідною ілюстрацією до цієї картини можуть стати слова президента Росії Дмитра Медведєва, який в одному з телевізійних коментарів щодо лівійської дійсності сказав в контексті діяльності лівійських повстанців: «А з ким там говорити?».

І справді, серед керівників «бунтарів» навряд чи можна знайти людину, яка так чи інакше представляє собою якщо не творця нової держави, то вже, щонайменше, харизматичного лідера.
Читать

Россию ждет китайский сценарий развития интернет-пространства. Оппозиционным блогерам и политикам уже объявлена война.

Об этом заявил лидер движения "Молодые социалисты России" Дмитрий Гудков со ссылкой на "дружественный источник в "Единой России".

По его сведениям, "партия власти" разработала план "заглушки" неугодных. С этой целью создан "секретный отдел", призванный блокировать распространение информации в ЖЖ и социальных сетях.

"Набирающих популярность политиков и общественников решено останавливать для начала техническими препонами. Цензура уже введена во всех российских поисковых системах – yandex.ru, mail.ru, rambler.ru и других ресурсах. Посты удаляются из системы поиска и индексирования поисковиков", – уверяет политик.

Как отмечает Гудков, наиболее "известных героев сети" попытаются "столкнуть лбами" – для этого создана специальная креативная группа. В дальнейшем конфликтные истории будут раскручивать через "сеть проплаченных блогеров".

Кроме того, бороться с оппозиционерами помогут система "антипост" и тактика "мусорного заполнения". Так, при появлении рейтинговой публикации, в топ будет выводиться материал с противоположным смыслом, разоблачающий исходный, а также посты "о кошечках-собачках-татуировках-гадалках-пришельцах". Это позволит контролировать "самую желанную для блогеров "зону доступного поиска" (первую страницу самых популярных записей в ЖЖ) и не пущать туда посторонних", поясняет Гудков.

Против оппозиционеров также будут применять "метод остановочной процентовки", предусматривающий программное занижение рейтинга по авторам из "черного списка".

"В этом случае в рейтинге отражается только заданное программой процентное соотношение (например, 30%) от реальных посетителей и просмотров каждого конкретного поста. Если вас посетили 10 тысяч человек, то статистика покажет только 3 тысячи", – разъясняет Гудков.

По его данным, цензоры не откажутся и от стандартных приемов – нашествия ботов, ddos-атаки, cross-post ссылок, а также использования рейтинговых интернет-ресурсов для накрутки "пиар-постов" против людей из "черного списка".

Как отмечает Гудков, со многими приемами борьбы "с контрмодернизацией" он уже не раз сталкивался, к примеру, когда разместил в блоге открытое письмо "200 тысяч бесквартирных военных президенту". Сам пост, уверяет политик, набрал почти 3 тысячи комментариев, десятки тысяч просмотров, "однако в yandex и mail.ru он даже не значился в поиске". При этом у google и yahoo он был в топе, а статистика ЖЖ выдала показатели на 60% меньше, чем статистика google.