<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе UA-RU
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (1)
ZOG (1)
бабло (18)
влада (21)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (1)
гены (1)
гетто (15)
гниды (14)
гої (16)
гра (4)
діти (3)
жиди (4)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (5)
КГБ (3)
Київ (2)
Крим (1)
Крым (2)
лохи (14)
маца (2)
міфи (8)
мова (2)
НАТО (1)
НКВД (2)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (1)
рыги (1)
СБУ (1)
секс (1)
СРСР (2)
суд (1)
сша (3)
фарс (1)
ФБР (1)
фото (1)
ФСБ (1)
Хрень (15)
царь (1)
цены (3)
ЦРУ (1)
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Вторник 24 апреля 2012

Срок запрета на деятельность оппозиционной Коммунистической партии Казахстана продлен еще на полгода. Об этом сообщил лидер партии (на период, пока деятельность КПК приостановлена, он просит называть его "общественным деятелем") Газиз Алдамжаров.

Решение о продлении запрета, по его словам, приняли судебные органы.

Напомним, что деятельность КПК была приостановлена в октябре 2011 года по решению алма-атинского суда по административным делам. Партия была наказана за участие в оппозиционном движении "Народный фронт", созданного в преддверии парламентских выборов (в альянс вошла также незарегистрированная партия "Алга!" / "Вперед!").

Прокуратура расценила участие КПК в деятельности незарегистрированного "Народного фронта" как административное правонарушение. Лидер партии, со своей стороны, ссылался на то, что альянс еще не является сформировавшейся организацией (поэтому, по его логике, предъявлять партии претензии за участие в нем как минимум преждевременно). Суд, однако, поддержал доводы прокуратуры.

Компартия Казахстана была создана в начале 1990-х годов. Она стала преемницей распущенной Коммунистической партии Казахской ССР. Лидером КПК долгое время был Серикболсын Абдильдин, в прошлом работавший в правительстве Казахской ССР. Аламжаров сменил его на посту первого секретаря партии в 2010 году.

"Народный фронт", в который входит КПК, выступает за смену власти в Казахстана. После декабрьских беспорядков в Жанаозене и их подавления силовыми структурами оппозиционеры призывали сограждан прекратить поддержку "режима Назарбаева" и бойкотировать парламентские выборы. Альянс считается близким к опальному банкиру Мухтару Аблязову, покинувшему Казахстан (последний не скрывал своей связи с оппозицией, заявляя, что намерен помогать "Народному фронту" "всеми имеющимися возможностями").

Власти, в свою очередь, возложили на представителей "Народного фронта" часть вины за разжигание социального конфликта в Жанаозене. Некоторые представители альянса (в том числе лидер партии "Алга!" Владимир Козлов) были арестованы.

Четверг 12 апреля 2012
  • Холокост - это миф, ставший догмой, которая оправдывает политику Израиля и США на Ближнем Востоке и во всем мире.
    Роже Гароди. "Основоположные мифы израильской политики".
  • Холокост используется американским еврейским лобби, чтобы направлять внешнюю политику США в русло, выгодное для Израиля. Хороший пример этого – т. н. «война в Персидском заливе».
    Ахмед Рами. Факты вместо пропаганды
  • Холокост - это пиар-акция
    Доктор наук Ровшан Аскеров
  • Холокост стал денежной «дойной коровой».
    Джейн Гарденер. "На их месте я бы очень испугалась"
  • Когда жрецы Холокоста утверждают, что он уникален, непознаваем и не­повторим, что он случился в XX веке и ничего такого в прошлом не было и ничего подобного в грядущем уже не будет, они лукавят, обманывая довер­чивых гоев, дабы ошеломить их таинственным величием новой религии, ко­торую умом не понять и в которую можно только верить.
  • Холокост — это не только новая религия, пытающаяся заменить Христианство, но это ещё и новая история человечества, вытесняющая историю народов и государств.
    ...
    Читать
    Среда 21 марта 2012

    У Народному Русі України (НРУ) заявляють, що "підтримані антинародною владою і керовані з Кремля проросійські сили готують церковний переворот у формально самокерованій Українській православній церкві Московського патріархату".

    Як повідомили у прес-службі НРУ, УПЦ МП прагнуть позбавити незалежності в управлінні - для цього "реваншисти користуються хворобою митрополита Володимира і проводять свій Синод, мета котрого внесення змін до статуту УПЦ МП".

    "Згідно з ними обрання, призначення і переміщення архієреїв УПЦ відбувається лише з благословення Московського патріарха. Таким чином, нівелюється теперішній статус УПЦ МП як самоврядної одиниці", - наголосили у Русі.

    У партії пояснили, що РПЦ давно є "інструментом в руках російських політиків, а їхня мета добре відома – втягнення України в орбіту своїх імперських інтересів з подальшим перетворення України на нову "малоросію".

    "Автономність УПЦ МП  - більмо на оці російських шовіністів, котрі понад усе прагнуть повноти влади над Україною – в питаннях церкви, економіки, енергетики, гуманітарної політики тощо. Їхня мета – нівеляція незалежності України", - відзначили рухівці.

    Як наслідок, Народний Рух України виступив проти спроб узурпації влади в УПЦ МП з боку "купки українофобів, якими керує не духовне начало, а експансіоністи з Москви".

    Среда 8 февраля 2012

     

     

    Кілька років тому дочка принесла з вулиці маленьке вугільно-чорне кошеня в жалюгідному стані. Хтось був викинув. Зараз це вже великий чорний, лискучий котяра Маврик. Було підмічено, що, незважаючи на тяжке дитинство, він ніколи не їсть вітчизняного сиру. Довго й підозріливо нюхає запропонований шматочок, а потім гидливо відпихає лапою.

    У добрі часи «помаранчевої чуми» на український ринок авіаперевезень якимсь дивом просочилась відома бюджетна авіакомпанія. Авіаквиток до західнонімецьких міст Дортмунда, чи Кельна зараз коштує дешевше, ніж із Києва до Донецька.

    У результаті замість одного ділового візиту на рік до наших партнерів у східній Голландії ми, за ті ж гроші, буваємо там чотири рази на рік. З Голландії завжди привожу сир. З кожним разом усе більше, бо і родичі, і друзі просять. І “скотина” Маврик теж! Цей сир він любить, як скажений. І молодий сир «Гауда», і витримані сири типу «Старий Амстердам».

    Стало цікаво, а як у інших країнах? Лабораторії вдома нема, тому провели експерименти на котові. А саме – давали йому на пробу сири, привезені мною або знайомими з різних країн. Результат: жере все з Франції, Італії, Німеччини, Голландії, Греції, Угорщини. Категорично не їсть сири з Росії, України й польські, що продаються в Україні.

    Що там вітчизняні сировиробники набодяжили, добре знає головний санітар Росії Оніщенко. У січні Росспоживнагляд виявив пальмову олію в усіх зразках українських сирів і негайно зупинив їх імпорт. От тільки неув’язочка вийшла. Ті зразки відібрали не з офіціальної експортної продукції, а з тої, що продається на внутрішньому українському ринку або контрабандно на російському. Про що й заявили наші сиророби. Тобто на експорт продукцію таки контролюють, а свої хай споживають те, що є.

    Наша «народна» влада добре поінформована про стан речей. Тому законодавчо ввела нові назви - «сирний продукт» замість сиру і «спред» замість масла. Виникає питання щодо молока. За аналогією має бути «молочний продукт». Але це вже нонсенс...

    У нацистській Німеччині, в умовах війни на всі фронти й тотального дефіциту, також виробляли штучні замінники продуктів. Коштували такі продукти дешево й мали зрозумілу всім назву – «ерзац». Як то ерзац-кава або ерзац-шоколад. За аналогією у нас має бути: ерзац-молоко, ерзац-згущонка, ерзац-сир і т.д. Усе просто і зрозуміло.

    Ціна... Ерзац-продукти відрізняються від натуральних своєю дешевизною.

    Тільки не в Україні.

    У нас ерзац-сир коштує як у Голландії реальний сир. Неможливо порівнювати такі різні продукти.

    Тому для порівняння краще взяти масло. Так, у супермаркетах Дортмунда високоякісне коров’яче масло (82,5% жиру) відомої голландської марки Frau Antje коштує 1,27 євро за 250-грамову пачку. Ірландське масло - 1,35 євро. Перерахунок на гривню за курсом НБУ дає ціну 10,6 – 11,3 грн. за нашу стандартну пачку вагою 200 г. Наше ж масло «Яготинське» з такою самою жирністю 82,5% коштує від 15грн. за 200 г. На цілих чотири гривні дорожче!

    Таку різницю можна пояснити переоціненістю гривні – найстабільнішої у світі валюти за останні три роки.

    Відповідно до цін на масло курс має бути: 1євро = 14 грн. і, відповідно, 1 долар = 10,6 грн.

    І тут ми виходимо на цілий комплекс проблем у нашій експортноорієнтованій економіці, які й потрібно розв’язувати комплексно.

    Віктор Малєй, м. Київ

    Среда 1 февраля 2012

    В Украине закрыли EX.UA популярнейший файлообменник. За нарушение авторских прав. Его организаторы и участники подвергаются уголовному преследованию.

    Сервисом EX.UA пользовались миллионы украинцев. Если обмен файлами – это преступление, то все мы – преступники. Практически поголовно.

    Разгром популярного ресурса милицией рядовые пользователи уже рассматривают как очередные происки антинародного режима Януковича. Хотя в данном случае режим просто стал на сторону отмирающей идеологии карательного внедрения копирайта. Идеологии, которая насаждается повсюду стараниями американских продюсеров и вызывает бурю протестов по всему миру.

    В США и Европе файлообменники закрываются постоянно еще с конца XX века. На борьбу с ними брошены все силы медиа-индустрии. Особенно сейчас, когда банкротство компании Kodak показало, что технический прогресс невозможно остановить, и те, кто делал ставки на сдерживание технологий, в конечном счете проигрывают.

    Можно понять гигантов киномузыкальной индустрии и рынка программного обеспечения. Они привыкли вбухивать миллиарды в производство хитов, а затем дорого и поштучно продавать копии предметов массовой культуры. Файлообменники снижают их доходы, потому что стоимость отдельно взятой копии множится на ноль.

    Законопроект SOPA (Stop Online Piracy Act), внесённый в Палату представителей США 26 октября 2011 года, является финальным рывком "правообладателей" к нашим кошелькам. Авторские права в изложении этого шедевра консервативной мысли выписаны весьма радикально: предлагается блокировать доступ к любому ресурсу, где были отмечены случаи нарушения копирайта.

    По сути, идеологи SOPA ставят под сомнение свободный обмен информацией между людьми. Ведь свобода подразумевает возможность выбора, и обязательно найдутся те, кто этим выбором злоупотребляет.

    Конечно, свободный обмен информацией не означает возможность пользоваться результатами творчества автора без оплаты его труда, без удовлетворения нормальных мотиваций творить объекты интеллектуальной собственности ради прибыли.

    Вопрос только в способе оплаты и в цене.

    Чтобы все было по-честному, как того требует рыночная экономика, цену на авторское произведение должен диктовать рынок. И сервис доступа к информации, включающий в себя способ оплаты, должен быть удобным.

    Рынок уже выбрал современные технологии доступа к информации, которые делают процесс копирования бесплатным. Выбор потребителей де-факто исключает чью-то монополию на распространение копий ПО или произведений искусства.

    Физически невозможно заставить потребителя смотреть телевизор, ходить в кино, покупать CD и DVD-диски, если потребителю удобнее без этого обойтись.

    Правообладатели должны научиться получать прибыль в новых условиях.

    Нормальный путь к этому – легализация файлообмена на взаимовыгодных условиях для рядовых пользователей, правообладателей и владельцев файлообменников. Сторонам следовало бы сесть за стол переговоров, а не опускаться до разборок – кто халявщик, кто уголовник, кто занимается цензурой и гонится за сверхприбылями в ущерб интересам общества.

    Взаимовыгодных решений может быть много, и владельцы файлообменников их озвучивают.

    Можно брать абонентскую плату за доступ к секторам платных файлов на файлообменниках, за рекламу, распределяя прибыль между владельцем сервиса и правообладателями.

    В идеале, поскольку весь интернет является источником бесплатных копий разнообразной информации, администраторы крупнейших сегментов сети могли бы ввести специальные отчисления
    Читать

    Пятница 20 января 2012

    Навальный вошел в сотню главных людей 2012 года по версии The TimesБританская газета The Times включила блогера Алексея Навального в сотню людей, которые будут наиболее заметны и влиятельны в 2012 году.

    "Блогер-диссидент" Алексей Навальный занял в рейтинге The Times 98-е место. The Times объясняет свой выбор тем, что Навальный - самый знаменитый российский блогер, который в этом году "выйдет из виртуального мира на политический путь, который может привести к президентству". Хотя, пишет британская газета, как показывают истории с другими оппонентами Путина, этот путь может также привести его в тюрьму по сфабрикованному обвинению или к смерти от "несчастного случая". The Times также отметила активное участие Навального в протестах против результатов выборов в Госдуму и заявила, что именно он может стать катализатором, который остановит "главного европейского поставщика энергоресурсов" от "постепенного сползания в авторитаризм".

    Алексей Навальный оказался единственным россиянином в списке The Times. Первое место в рейтинге занял кинорежиссер Дэнни Бойл, известный по фильмам "На игле" и "Миллионер из трущоб". Именно ему британцы поручили организовывать церемонию открытия на предстоящих Олимпийских играх в Лондоне. Кроме него в десятку вошли канцлер ФРГ Ангела Меркель, заместитель председателя КНР Си Цзиньпинь, герцогиня Кембриджская, Тим Кук, сменивший Стива Джобса на должности главы Apple, и писатель Чарльз Диккенс, чье 200-летие Великобритания будет праздновать в этом году.

    Кроме того, в рейтинг The Times из политиков попали премьер-министр Великобритании Дэвид Кэмерон вместе со своим кабинетом, президент США Барак Обама, премьер-министр Израиля Биньямин Нетаниягу, королева Елизавета II, главный соперник Саркози на предстоящих президентских выборах Франсуа Олланд, северокорейский лидер Ким Чен Ын и президент Азербайджана Ильхам Алиев.

    В сфере финансов и бизнеса газета отметила главу центробанка ФРГ Йенса Вайдманна (Jens Weidmann), главу МВФ Кристин Лагард, дочь Руперта Мердока Элизабет и главу сайта Mashable Пита Кэшмора (Pete Cashmore). Из области культуры в список попали британский драматург Том Стоппард, ирландский актер Майкл Фассбендер (Michael Fassbender), три фильма с которым выходят в этом году, британский актер Мартин Фриман (Martin Freeman), сыгравший Доктора Ватсона в сериале "Шерлок", и воссоединившаяся группа The Stone Roses.

    Последней в списке оказалась 6-месячная дочка Дэвида и Виктории Бэкхем по имени Харпер Севен, ради которой крупнейшие европейские дизайнеры придумывают сейчас новые детские коллекции.

    Суббота 23 июля 2011

    Володимир Даниленко – відомий сучасний український прозаїк, автор книжок «Місто Тіровиван», «Сон із дзьоба стрижа», «Лісоруб у пустелі», «Газелі бідного Ремзі», «Кохання в стилі бароко», «Капелюх Сікорського». Його книжки неодноразово одержували літературні нагороди та лідирували у національних книжкових рейтингах. У багатьох своїх творах письменник торкається духовної кризи людини і кризи суспільства. Сьогоднішня розмова з письменником - про кризу церкви.

    МОСКОВСЬКА ПАТРІАРХІЯ – ПОТУЖНА БІЗНЕС-ІМПЕРІЯ

    Пане Володимире, у вашому містичному романі «Кохання в стилі бароко» диявол приїжджає в гості до настоятеля Києво-Печерської лаври, бо відчуває себе комфортно в цій святині серед близьких йому за духом людей. Ви хочете сказати, що хвороби суспільства безпосередньо пов’язані з кризою церкви?

    Володимир Даниленко Насправді криза суспільства пов’язана з кризою віри. А церква –відображення того, що робиться в суспільстві, яке все більше стає меркантильним і все менше переймається такими речами, як віра, совість, християнські ідеали.

    Сучасну церкву роз’їдають розбещеність і гроші. Ви подивіться, як почастішали в Україну візити патріарха Російської православної церкви Кирила, одержимого пронафталіненою візантійською ідеєю. Як кожен російський діяч зі старосвітськими комплексами, він – «собиратель земель», який менш за все переймається проблемами спасіння душі своєї пастви. А в Україні в нього доволі меркантильні інтереси – гроші.

    Ще за Алексія ІІ Кирило був замішаний у скандалі, пов’язаному з торгівлею тютюну, який потряс російське суспільство. Про це писало багато російських видань. Назву лише такі, як «Московский комсомолец», «Ленинградская правда», сайт науково-популярного журналу «Просветление знанием» тощо. Без митних зборів пан Гундяєв провозив через кордон як гуманітарну допомогу великі партії сигарет фірми «Філіп Морис», які поступали в Данилів монастир. У митних документах було зазначено, що продавцем сигарет є Московська патріархія.

    До тютюнового бізнесу притягнута й рідня нинішнього патріарха. Його сестра Лідія Леонова має близько 300 тютюнових структур. Під опікою патріарха також макаронна фабрика в Смоленську. Московська патріархія має комерційний банк «Пересвєт», який зосередив величезні капітали. А жоден зі 140 з гаком російських єпархіальних архієреїв публічно не підтвердив, що ці кошти були спрямовані на відбудову напізруйнованих храмів і монастирів. У відомстві паріарха Кирила є завод, що випускає воду “Святой источник”. Гроші від продажу води надходять у той же банк «Пересвєт». Свого часу пан Гундяєв підписав угоду з компанією «АРТГЕММА» про створення спільного підприємства з обробки й торгівлі алмазів.

    На сьогодні Московська патріархія – потужна бізнесова імперія, що займається торгівлею тютюну, алкоголю, алмазів, нерухомістю, туристичним і готельним бізнесом. Комерційна структура Московської патріархії придбала в Москві супермаркет «Скобелевський», а потім продала його за два мільярди рублів. Це лише невелика частина того, чим насправді займається патріарх Кирило, якому цих грошей панічно не вистачає, тож він уже давно носиться з ідеєю законодавчо закріпити церковні збори з кожного громадянина Російської Федерації.

    І коли я бачу на вулицях Києва служителів Московського патріархату з жирними немитими головами і бідно одягнених фанатичних жіночок, які щотижня здійснюють магічні обходи навколо Верховної Ради, мені стає шкода цих задурених людей, які насправді не знають, чим займаються їхні пастирі-мільйонери.

    ЯК
    Читать

    Пятница 22 июля 2011

    Московська патріархія втрачає вплив на православні церкви у Сербії, Болгарії, Греції чи Румунії через ідеологічну заборону поєднувати християнську європейську ідентичність з ідентичністю РПЦ. Про це у черговому числі «Українського тижня» пише Олександр Крамар.

    Як пише автор, в європейському православ’ї спостерігаються тенденції примирення православних церков з католицькими.

    «Об’єднанню без Москви», зокрема й із греко-католицькою церквою, сприяє і тенденція в європейському православ’ї до примирення з католицькою церквою. Оглядачі вже звернули увагу на той факт, що проект «Духовної Візантії», довкола якого можуть консолідуватися православні церкви дійсних і потенційних країн – членів ЄС, є здоровою альтернативою імперській доктрині «Русского міра», котру висунув нинішній глава РПЦ насамперед для обґрунтування сфери свого впливу. Адже пропонована Константинополем платформа є адекватнішою принципу добровільного об’єднання націй, який лежить в основі ЄС. Важливу роль у більшій привабливості константинопольської моделі православного світу відіграє і незалежність Вселенського Патріарха від окремої православної держави з її геополітичними інтересами, як це має місце у випадку Московського патріархату», – йдеться в матеріалі.

    Однак, ідеологія «Русского міра» сприяє ізоляції МП.

    «У сербського, болгарського, грецького чи румунського православ’я майже не залишається можливості поєднувати свою християнську європейську ідентичність із «русской» ідентичністю РПЦ. Адже цивілізаційний вибір навіть таких проросійських у минулому народів, як серби чи болгари, сьогодні однозначно зроблено на користь інтеграції до європейського, а не російського світу. Відтак Московська патріархія втрачає вплив на православні церкви цих країн. Наприклад, попри відкриті протести РПЦ проти очікуваного 2013 року візиту Папи Римського, патріарх Сербії Іріней підтримує цю запропоновану президентом Борисом Тадичем ідею, понад те, навіть виступає за «відновлення дружніх відносин між Сербською православною та Римською католицькою церквами», – зазначає автор.

    Політика РПЦ, за словами Крамара, сприятиме радше до самоізоляції, що зможе запропонувати послідовникам лише боротьбу з інакомисленням та виправдання відсталості міфами про нібито «духовну вищість».

    «У такому контексті продовження експансіоністського курсу Кірілла вестиме РПЦ хіба що до подальшої самоізоляції, характерної для «допереяславської» доби російської історії, коли в ній домінували ксенофобсько-месіанські настрої, цілковито відірвані від модернізаційних процесів у європейському, зокрема й українському, православ’ї ХV–ХVІІ століть. У тому стані, до якого рухається російське православ’я, воно не зможе запропонувати послідовникам нічого, окрім мракобісся в боротьбі з інакомисленням та виправдання відсталості міфами про нібито «духовну вищість». Зайве запитувати, чи такий «Третій Рим» може бути привабливий для сусідніх країн», – зазначає автор.

    -----------------------

    Нагадаю, РПЦ Гундяєва, яку створив Сталін як структуру КДБ, називають "сергіанською єрессю", вона не є благодатною церквою - це сатаністська секта

    Див:

    Московская “церковь” и ее “отец”. Неужели вы верите московским попам?

    Сообщение прочтено 269 раз
    Робер | 2011-06-22 10:06:50

    Сталін, мабуть, перевертається у труні. Ще б пак – побачити на стіні поруч із червоним прапором жовто-синій, або ще гірше – імперський російський триколор! Від такого видовища навіть у сучасних людей щелепа відвисає, що вже там казати про тонку психіку Батька народів?

    Але спіть спокійно, Іосифе Віссаріоновичу! Це не кінець світу (сподіваємося). Це просто ваші наступнички перестаралися. Проте якщо вони і далі так вільно будуть поводитися з часом та символікою, хтозна – може, кінець світу настане іще до Євро-2012.

    Давайте пригадаємо, як активно минулі роки українцям нав’язували стрічку Ордена Слави (вона ж георгієвська) у якості символу Перемоги. Ліпили її до "чужого" ордена ВВВ, в’язали на труси і паркани попри очевидне блюзнірство та штучність самої ідеї.

    Слава Богу, вистачило мудрості зрозуміти це і зараз стрічок поменшало. І одразу нова ідея – червоні прапори.

    Для справедливості варто зауважити, що це вже не перший кульбіт навколо Перемоги, що його виконують вітчизняні можновладці за командою з Кремля. Пам’ятаєте, з чого все почалося? Правильно, з того, що Янукович Путіна цукерками пригощав.

    Розкручений Брежнєвим культ Перемоги дістався Україні у спадок разом з Незалежністю. Але страшна правда про події 1939-1945 років, яка вийшла на поверхню у дев’яностих, різко зменшила кількість охочих до переможних фанфар та феєрверків.

    Легендарна Перемога виявилася не просто пірровою. Армія рабів, яку створили комуністи, була озброєна тільки однією стратегією успіху – вимостити дорогу до Берліна тілами росіян, українців, білорусів, грузинів, естонців... Що і було зроблене з жорстокістю і послідовністю, якій позаздрили б найстрашніші тирани давнини.

    Тому відзначення 9 травня у кінці минулого століття поступово знижувало оберти. Паради ставали все менш масштабними, а подеколи відмінялися взагалі. Залишалося хіба централізоване вітання ветеранів і кіно про війну на всіх каналах.

    Але на початку століття наступного Кремль як спадкоємець імперії опинився у глибокій ідеологічній кризі. Бо саме тоді остаточно стало зрозумілим, що міфологічне слов’янське братерство та дешевий газ не здатні повернути Москві позиції гегемона пострадянського простору.

    Тож газ став дорогим, а натомість виникла необхідність шукати новий – ефективний, а головне, більш економний варіант.

    І він швидко знайшовся. Двадцять перше століття було ознаменоване новим курсом Кремля. Велика Перемога у Великій Війні – саме цьому ідолу тепер мають вклонитися упокорені народи усієї колишньої імперії.

    Пам’ятаєте, як у дві тисячі четвертому до Києва на дев’яте травня раптом завітали аж двоє найвищих посадовців з Москви? Тоді Медвєдєв взяв цукерочку, від якої відмовився Путін. Оце, шановне панство, і був старт української частини проекту.

    Щоправда з парадами не склалося. Бо парад – це дизельне пальне, ціни на яке Росія піднімає щороку, це тисячі людей у відрядженнях, парадна форма – коротше кажучи, дорого. А головне – травневий парад почав ідеологічно конкурувати зі святкуванням Незалежності. Яке свято важливіше? Який парад повинен бути бучнішим?

    Швидке фіаско проекту імперської мережі парадів змусило Кремль вдатися до більш модних технологій. Маємо на увазі той самий знаменитий флеш-моб "георгієвська стрічка".

    Ідея здавалася безпрограшною, поза сумніву, автори заробили на ній великі дивіденди. А що, стрічка – символ героїзму. А героїв поважають усі.

    Але в Україні мода на стрічки протрималася два сезони. Побачивши, обтріпаний символ на парканах, собачих нашийниках і антенах автомобілів, люди згадали, що стрічка ця – насправді орденська. І носити її мають право тільки ті, хто нагороджений царським Георгієвським хрестом або совєцьким орденом Слави.

    А тому більшості стало зрозумілим, що помаранчево-чорні смужки на одязі – зовсім не данина героям, а звичайнісінька наруга над
    Читать

    Поиск:
    ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
    добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены