К началу XX-го столетия от Рождества Христова глобальный геополитический сценарий масонов подошел к той черте, когда, понимая неизбежность обращения человечества к Арийскому мировоззрению, былинному прошлому, религии, культуре, традиции, возникла крайняя необходимость дискредитировать эти понятия в сознании миллионов людей. Подменить и дискредитировать само слово “Арий”.

В этот момент и появился в Германии (разгромленной иудо-демократическими странами Антанты) идеолог и талантливый организатор национал-социалистского толка. Австриец по отцу (Шикльгрубер) и еврей по умершей при родах матери (Гитлер) Адольф Алоизевич. Воспитанный в антисионистском духе обманутым евреями отцом и мачехой (замечательной женщиной-немкой), Адольф Гитлер создал на обломках рабочего движения мощную национал-социалистскую немецкую рабочую партию.

Как блестящий аналитик, он не только указал, но и безукоризненно обосновал тот бесспорный и нескрываемый факт, что именно транснациональный, финансово-промышленный (в основном сионистский) капитал и талмудо-масонские социально-культовые структуры, создавая видимость демократии и свободы, сокрушая национальное единство и самобытность других народов, ввергают человечество в пучину разврата, духовного разложения, нищеты и рабства. Т.е. являются той силой, через которую демоны все больше и больше захватывают нашу Планету. Именно из-за безукоризненной аргументации его книга “Maшn Kampf” запрещена во всех, так называемых, демократических странах, изо всех сил борющихся за свободу передачи и получения каждым гражданином любой информации.

В отличие от большинства будущих постсоветских оппозиционеров, он понимал, что идеологию национально-освободительной борьбы Германского народа необходимо формулировать на фундаментальной мировоззренческой, методологической и политологической базе. Но опыт “научно-коммунистической” революции, уже состоявшейся к тому времени в России, и приведшей к полнейшему покорению страны сынами израилевыми, блестяще показал ему, что иудо-масонская философия немецкого еврея Карла Маркса для освободительной борьбы Германского народа не годится. У Гитлера было больше ума, чем у всех постсоветских политиков вместе взятых. Поэтому, он не стал изобретать сам новое мировоззрение и не прибег к услугам “ученых-системщиков”, пытающихся на псевдонаучной основе выстраивать какие-то концепции. Он отправился в Тибет за Знаниями, данными Богами.

Разумеется, в результате короткого обучения, фундаментальных мировоззренческих Ведических Знаний он не приобрел. Но, все же принял для себя, как незыблемый закон, четыре основных регулирующих принципа:

— Отказ от употребления в пищу продуктов убийства.

— Отказ от неупорядоченной половой жизни.

— Отказ от любых видов допингов (наркотики, алкоголь, никотин).

— Отказ от азартных игр.

В качестве символа своей партии, он принял древнеарийский Божественный Знак “Свасти-аста” и начал оперировать отдельными положениями Ведического мировоззрения, но уровня тонких материальных энергий. Более того, Гитлер однозначно заявил:
“Я пользуюсь идеей нации по соображениям текущего момента. Но я знаю временную ценность этой идеи. Придет день, когда даже у нас в Германии, мало останется от того, что мы называем национализмом”.

Глобальные по времени планы Гитлера, основанные на полученном в Тибете мировоззрении, не были им концептуально сформулированы и не стали неотъемлемой частью массового сознания, и в этом его слабость. Но что он сделал правильно, так это то, что бескомпромиссно провел черту между Арийской цивилизацией и демонической, иудо-масонской.

А причина его поражения так проста — лишь человек, следующий высшему уровню Ведических Знаний, Вишну-ит, в состоянии выйти из-под влияния материальной природы. Ибо Богиня Майа подчиняется только Вышню. Гитлер Вишну-итом не был. И Вышеy не сказал Майе: “Оставь его. Это
Читать

Палестинский информационный центр 

У демонстрації взяв участь мер міста Ільмар Реепалу. Він закликав членів жидівської громади відмежуватися від Ізраїлю і відмовитися від сіоністських поглядів заради власної безпеки. До цього мер Мальме неодноразово наголошував, що жиди мають можливість впливати на те, як їх сприймає суспільство, а тому самі несуть відповідальність за антисемітські інциденти.

У Мальме мешкає близько 1200 жидів. Ця маленька громада стала об’єктом постійних нападів. За останні кілька років синагоги і жидівські кладовища були неодноразово опоганені, антисеміти били учнів жидівської школи й ображали перехожих, чий одяг видавала їх приналежність до жидівської громади. При цьому понад 25% жителів Мальме складають мусульмани. Місцевий політик Адлі Абу Хаджар заявив недавно, що «найкращою мусульманською державою у світі є Швеція».

25 жовтня 2012 року. У 19-му окрузі Парижа було скоєно антисемітський напад на 12-річного хлопчика, повідомляє JTA. Підліток стояв на автобусній зупинці, коли до нього підійшли двоє чоловіків, судячи із зовнішності – вихідці з арабських країн, кожному з яких було приблизно близько 40 років. Один з чоловіків запитав у хлопчика, чи є він жидом, а потім вийняв зі своїх штанів ремінь і почав завдавати підліткові удар за ударом. Незабаром беззахисний хлопчик впав на землю.

Побиття припинили перехожі, які зажадали, щоб чоловіки залишили дитину в спокої, і пригрозили викликати поліцію. Нападники спішно полишили місце події.

5 листопада 2012 року. містечку Сарсель, розташованому в передмісті Парижу, скоєно черговий антисемітський напад. На цей раз жертвою нападу став 55-річний жид, що прямував до синагоги.

Як відзначає Dreuz.info, його одяг не залишав сумнівів у тому, що він Оналежить до юдейської громади міста. По дорозі до синагоги чоловікові зустрілася група молодиків. Почекавши, коли жертва віддалиться від них на відстань кількох метрів, молодики почали кидати яйця в спину чоловікові і викрикувати антисемітські образи.

На початку жовтня в Сарселі було скоєно напад на жидівського підлітка, а наприкінці вересня в тому ж місті був здійснений наліт нжидівський магазин, що торгує кошерними товарами. Але поліція робить все, щоб «не помічати» антисемітських інцидентів. На думку оглядачів Dreuz.info, працівникам поліції наказано таким чином «скоротити» число таких нападів.

19 листопада 2012 року. У Васье, місті, розташованому в околицях Ліона, з’явилися кілька графіті  антисемітського змісту. Написи були нанесені на стіну жовтою і червоною флуоресцентною фарбою. Гасла «Бін Ладен живий!», «Хай живе Мохаммад Мера» [терорист, який вчинив з 11 по 19 березня 2012 року в Тулузі і Монтобані напади на французьких військових і жидівську школу, внаслідок чого семеро людей загинули –Ред.],«Усі жиді – у печі", викликали обурення представників місцево жидівської громади. Заступник мера Філіп Коші засудив дії невідомих зловмисників.

26 листопада 2012 року. Ренцо Гаттенья, президент Союзу італійських жидівських громад, виступив із рішучим засудженням антисемітських інцидентів, число яких різко зросла в останні тижні, повідомляє JTA  (Жидівська Телеграфна Агенція - Ред.). «Перерахування всіх антисемітських епізодів зайняло б забагато часу, та ми мусимо привернути увагу громадськості до все зростаючої напруженості», - заявив Гаттенья.

За останні тижні в декількох італійських
Читать

Уривок з книги Богдана Богослова "Сіонізм проти українців": 

Народ, про який далі піде мова, називають жидами, євреями, юдеями. Слово "жид" вживають в Руси-Україні та з усіх інших країнах світу, за винятком Московії та її колоній, де більше прийнята назва "єврей". Остання пішла від Біблії, таким чином, "євреї" мало б означати давньобіблійний народ семітського походження. На нашу мову "єврей" перекладається як "зайда", "заброда", "приблуда", що добре відповідає суті справи, бо колись одне з племен кочівників забрело у населену ханаанським народом землю Палестини. Нижче буде показано, що сучасні "євреї" до тих зайд ніякого відношення не мають. В усіх Західних країнах цей народ позначається словом, яке у нас звучить як "жид". 

Слово "жид" вживалось в усій українській класичній літературній спадщині, зокрема у наших геніальних мислителів та поетів Тараса Шевченка та Івана Франка. Образливий смисл слова "жид" в Русь-Україну принесли москвини, які познайомилися з цим народом через Біблію. Після 1917 р. колоніальним народам з Москви було наказано: для означення назви владного народу вживати слово "єврей"; слово "жид" вважати образливим (Указ керованого жидом В.Бланком-Лєніним Совєта народних комісарів від 9 серпня 1918 р.). За вказівкою Лазаря Кагановича, одного з провідників правлячої юдейської кліки, в Україні навіть був введений закон, згідно з яким за слово "жид" можна було отримати три роки в'язниці, але ще до закінчення цього строку жиди-"товаріщі" могли і розстріляти. У наш час малоросам немає чого боятися, бо цей закон уже не діє. 

Словом "юдей" (власне, від нього походить "жид") називають тих віруючих, які сповідують юдаїзм, а у більш широкому значенні також і тих безбожників, які виховувались на традиціях юдаїзма та Талмуда і вважають себе належними до жидівського народу. 

Тепер, слава Богу, ми живемо у певній мірі незалежній від Москви державі, отже можемо повернути в українську мову для широкого вживання слово "жид". Але юдеї вважають, що їх треба називати "євреями", а слово "жид" має образливий відтінок. З цим погодитись не можна, бо вважаючи слово "жид" за образливе, ми таким чином: 

- змушені підсвідоме засуджувати свою класичну літературну спадщину; 
- продовжуємо використовувати і погоджуватись з нав'язаною нам імперською термінологією; 
- у встановленні термінології і для позначення тих чи інших понять на своїй землі зважаємо на думку релігійної меншини, а не на свої 
...
Читать

Срок запрета на деятельность оппозиционной Коммунистической партии Казахстана продлен еще на полгода. Об этом сообщил лидер партии (на период, пока деятельность КПК приостановлена, он просит называть его "общественным деятелем") Газиз Алдамжаров.

Решение о продлении запрета, по его словам, приняли судебные органы.

Напомним, что деятельность КПК была приостановлена в октябре 2011 года по решению алма-атинского суда по административным делам. Партия была наказана за участие в оппозиционном движении "Народный фронт", созданного в преддверии парламентских выборов (в альянс вошла также незарегистрированная партия "Алга!" / "Вперед!").

Прокуратура расценила участие КПК в деятельности незарегистрированного "Народного фронта" как административное правонарушение. Лидер партии, со своей стороны, ссылался на то, что альянс еще не является сформировавшейся организацией (поэтому, по его логике, предъявлять партии претензии за участие в нем как минимум преждевременно). Суд, однако, поддержал доводы прокуратуры.

Компартия Казахстана была создана в начале 1990-х годов. Она стала преемницей распущенной Коммунистической партии Казахской ССР. Лидером КПК долгое время был Серикболсын Абдильдин, в прошлом работавший в правительстве Казахской ССР. Аламжаров сменил его на посту первого секретаря партии в 2010 году.

"Народный фронт", в который входит КПК, выступает за смену власти в Казахстана. После декабрьских беспорядков в Жанаозене и их подавления силовыми структурами оппозиционеры призывали сограждан прекратить поддержку "режима Назарбаева" и бойкотировать парламентские выборы. Альянс считается близким к опальному банкиру Мухтару Аблязову, покинувшему Казахстан (последний не скрывал своей связи с оппозицией, заявляя, что намерен помогать "Народному фронту" "всеми имеющимися возможностями").

Власти, в свою очередь, возложили на представителей "Народного фронта" часть вины за разжигание социального конфликта в Жанаозене. Некоторые представители альянса (в том числе лидер партии "Алга!" Владимир Козлов) были арестованы.

Министр образования и науки Димон Табачник утверждает, что в левобережных районах Киева нет ни одной школы с русским языком обучения, хотя в действительности на левом берегу расположены пять таких учебных заведений.

В интервью еженедельнику «2000» украинофоб Табачник нагло заявил, что «отцы в Киеве штурмом берут министерство, спрашивая, почему не могут отдать детей в русские классы».  «Местные органы власти боятся, как бы не подставиться под огонь национал-патриотов, которые во всем видят крамолу и действуют по принципу „не пущать“. А проблема колоссальная — в Киеве свыше тысячи родителей возят школьников с левого на правый берег, потому что не могут найти на левом никакой русской школы и гимназии», — добавил Димон Табачник.

В действительности же, по данным Главного управления образования и науки, в Киеве сегодня семь школ с русским языком обучения и двенадцать с русскоязычными классами. Пять из этих девятнадцати учебных заведений расположены в левобережных районах столицы. О таких невыгодных для себя данных министр также промолчал.

В рейтинге лучших школ Киева, опубликованном в начале этого учебного года изданием «Сегодня.ua», определено двадцать пять учебных заведений столицы. Из них только четыре (и то не с высших строчек рейтинга) расположены на левом берегу. Поэтому много родителей, которые хотят учить детей в престижных школах с украинским языком обучения, также возят своих детей на правый берег. Но их министр-украиножер не замечает.

Входящая в состав правительства Латвии партия «Всё - Латвии/Отчизне и свободе» предлагает ввести уголовную ответственность за использование советской атрибутики на одежде, заявил в интервью телеканалу LNT сопредседатель партии Райвис Дзинтарс

«Мы не можем понять, почему на публичных мероприятиях запрещено использовать тоталитарную символику, но в то же время можно носить одежду с советской атрибутикой, что для многих жителей Латвии является болезненным моментом», - сказал он.

Также партия предлагает запретить размещение советской символики, в частности, на автомобилях.

Партия намерена подать соответствующий законопроект на рассмотрение парламента.

В Латвии на публичных мероприятиях запрещено использовать символику нацистской Германии и Советского Союза. В Латвии считают, что республика с 1940 по 1991 годы была оккупирована СССР. В России - стране-правопреемнице Советского Союза - категорически не согласны с такой постановкой вопроса.

В Латвии довольно популярны футболки с изображением герба СССР, а также другими символами Советского Союза. Ранее в ряде латышских СМИ поднимался вопрос о необходимости ограничить использование советской символики, в том числе на одежде.

В Одессе - символ хануки на Приморском бульваре демонтировали раньше запланированного времени. Еврейский девятисвечник должен был простоять рядом с Дюком до 4 января. Однако, демонтировали ханукию уже 30 декабря. 

Эту заслугу приписывает себе одна из организаций русских монархистов. В интернете появился ролик, на котором видно, как группа людей с крестом и имперскими флагами ходит вокруг ханукии в момент ее демонтажа. 

«Православные города Одессы надеются, что в центре города, на Приморском бульваре больше не будут ставить символ владычества Израиля над всем миром. Благодаря молитвам, благодаря Богу на 6 дней раньше заявки они убирают эту жидовскую мерзость из центра города. Мы надеемся, что больше ее ставить не будут», — провозглашал в микрофон во время демонтажа меноры один из активистов одесских монархистов. 

Позже, на своем интернет-сайте монархисты опубликовали отчет с данной акции. 

«Второй год неравнодушные православные граждане проводят молитвенное противостояние этому безобразию. Милостью Божьей в воскресенье 25 декабря на Куликовом поле начался молебен перед городским Крестным ходом. С молитвой на устах 15 человек прошли по городу. По пути, проходя мимо 6 отдела, МВД, СБУ, Мэрии подавались нашим правоохранительным органам соответствующие заявления, в которых , в частности говорилось о ритуальных убийствах и употреблении Христианской крови богомерзкими жидами, а также чтобы убрали эту мерзость (менору) с глаз долой», — пишут монархисты. 

В отчете также указано, что в конце хода активисты организации хотели перевернуть ханукию, однако им помешали сотрудники милиции, которые дежурили на Приморском бульваре.

«Последующие 5 дней примерно с 14-00 православные собирались у стен мэрии для молитвы об избавлении Руси от ига жидовского, — сообщает сайт монархистов, — Господь, услышал наши молитвы! Жидовский символ был убран в течение 2 часов и на 5 дней раньше времени, указанного хабадниками в заявке (Менора должна была стоять до 4 января)».

«Ханукию демонтировали рабочие. Хотя монархисты там действительно были. Они и в прошлом году устраивали подобные акции. Еще они периодически ходят мимо нашей синагоги с криками «убирайтесь отсюда», однако физически агрессию не проявляют. Ханукию они тоже не трогали, а просто ходили вокруг нее, — рассказал Болеслав Капулкин.

Пресс-секретарь одесского раввина отмечает, что менора действительно могла простоять рядом с Дюком до 4 января.

Дізнавшись про те, що Межигір’я стало тепер рекреаційною зоною, я уявив собі ці одухотворені вервечки трудящих, спортсменів з м’ячами, луками, списами і туристів з мангалами. А на воротах – усміхненого господаря, який радісно вітає гостей.

Ну хіба це справді не покращення життя?

Ще й яке покращення. От тільки на ідеологічному фронті у нас повний провал. Або, як казав тов. Сталін, запаморочення від успіхів.

Пригадайте, як не так давно у Росії судили хлопчину, який в Інтернеті щось там негарне писав про кацапів. Їхня ФСБ вирахувала його без проблем і притягла до відповідальності. А тим часом у нас може хто завгодно писати про українців різні свинства і нічого йому за те не буде.

Може, тому що у нас зараз влада належить виключно росіянам? Ось і президент позитивно відгукнувся про законопроект на захист російської мови. Ну, я йому не дивуюся. Це його рідна мова, от він її, як уміє, так і плекає.

Але що ж нам, бідолашним аборигенам робити? Як нам себе захистити?

СБУ знову ж таки захищає не нас, україномовних, а тих других. От я б і запропонував іншу назву для цієї поважної установи – СБРУ. А то якось незручно я себе почуваю.

Купив недавно футболку… Ну, цю… „Спасібо…” цим… за… цього… А тепер не знаю, чи можу її вдягнути, бо чую, що УБОЗ полює за тими футболками. Таке враження, що я сів у машину часу і повернувся років так на 25.

Скромний працівник стадіону „Динамо” Андрєй Саламатов, якого начебто з роботи уже звільнили, хоча сам він каже, що ніхто його не звільняв, ставши в позу Валуєва, виклав в Інтернеті свій погляд на нас, аборигенів: „Украинской нации никогда не было, нет и не будет! „Украинская нация” и “украинский язык” – это исскуственные химеры созданные для расчленения и уничтожения Русского народа.

Все “украинцы” – это Русские, или “бывшие” Русские, а “Украина” Русская земля, оккупированная подонками и предателями, целенаправлено переплавливающими Русских людей в высосаных из пальца “украинцев”, а по сути делающих из них анти-русских.

Мирится с этим невозможно, это будет соучастием в преступлении. Нет никакого смысла в существовании нескольких Русских государств, а значит мы должны объединится в одно Российское Государство”.

Та це ще не все. Саламатов “В Контакте” перебуває в групах “НКВС”, “Наша родина СССР”, и “Я чекист”, а в мережі „Мой мир” у розділі “коротко о себе” вказав: “Советский человек – гражданин некой Украины, надеюсь ненадолго…”

Ну ФСБ точно б знала, що з таким типом робити. А СБУ? Невже вона не бачить тут заклику до повалення існуючого ладу? Ні? А якщо на хвильку відірватися він здування порошинок зі свіженьких пагонів? Якщо, наприклад, викликати громадянина і поцікавитися: а хто ж то такі ті „подонки и предатели”, які окупували „русскую зємлю”? А раптом виявиться, що то Кабмін на чолі зі знатним капустоводом? Або ще й гірше – з цим… котрий… на майці? Бо ж вони начебто ніколи не заявляли, що „савєтскі люди”.

Нє, я б за такі прорахунки погони не давав, а зривав.

Окремо питання до Суркіса. А що якби хтось оте саме написав про вашу націю? Були б якісь наслідки? Тому візьмемо ще один бік ідеологічного фронту – ксенофобію. Читай – антисемітизм. Воно, звичайно, як подивитися на українських євреїв, то семітів там удень з вогнем не знайдеш. Не той фасон. Так що у нас із цим ділом усе гаразд, незважаючи на усі камлання Рабіновича і Фельдмана. Я б їм так сказав: пацани, ви в дзеркало дивилися? Які ви семіти? Ну, на крайняк ліца кавказкой національності.

Але ворог не дрімає. А хто виявився ворогом старозавітного народу? Не повірите: цигани! Мало того, що вони вимагають,
Читать