Матвей Цивинюк больше не дает интервью, он хочет просто быть нормальным школьником. Но в течение пары дней ситуация была иная. Цивинюк вмешался в политику; не то чтобы он искал политику – политика сама пришла прямо к нему. В его школу, в Гимназию №3 сибирского города Красноярска.

Неожиданно в школе на стенах появились плакаты, призывающие голосовать за правящую партию «Единая Россия», и это произошло за три недели до парламентских выборов в России. Директор школы заявила, что на плакатах содержится «полезная информация, биографии политиков, работающих в этом округе». Ученик Матвей Цивинюк имел на этот счет иное мнение. Он взял толстый карандаш и написал на этих плакатах «банальные лозунги против правящей партии; например такие, что это «партия  жуликов и воров». Из личной антипатии к ней и к ее агитации в школе». Об этой истории он рассказал газете «Комсомольская правда». Кроме того, записанный при помощи мобильного телефона спор на повышенных тонах с директором школы он выложил в интернете. Теперь этой записи в интернете уже нет, но убрали ее слишком поздно. Мгновенно небольшая снежинка превратилась в огромный снежный ком.

Критически настроенные блогеры сделали из ученика гимназии маленького сибирского героя. Глава московской Хельсинской группы и самая известная правозащитница в России Людмила Алексеева воспользовалась этим случаем для того, чтобы потребовать строгого запрета политической агитации в российских школах. Однако протестная роль девятиклассника не сошла ему так просто с рук. Заместитель губернатора Красноярска назвал действия Цивинюка «воинствующим невежеством и подлостью», а его мать вызвали для беседы в полицию. Это было уже слишком для молодого парня. Он призвал сообщество интернета прекратить нападки на директора школы и иронично заявил о своем уходе из политики. Но на самом деле он ушел победителем. Так как плакаты других участвующих в выборах партий теперь также появились в школе. Сколько они еще там провисят – другой вопрос. В российских газетах рассказывается немало историй о попытках манипуляций накануне выборов, и особенно часто в них фигурирует возглавляемая Владимиром Путиным правящая партия «Единая Россия». Большинство россиян смирилось с этим, но, с другой стороны, случай с красноярским школьником показывает, что многие люди не готовы больше это терпеть.
...
Читать

 У цих матеріалах – жодного натяку на заперечення Голокосту, що, до речі, заборонено законодавством багатьох країн. Утім автор, Герберт Тідеманн, критично ставиться до окремих сторінок історії, які не тільки стали загальновідомими легендами, але й з часом обросли величезною кількістю вигадок та пропагандистської брехні.

Чи відомо, наприклад, читачеві, що трагедію у Бабиному Яру свого часу заперечував Микита Хрущов? Чи відомо, що докази масових вбивств євреїв у цьому місці не ліпляться докупи? Інша теза: заявлена кількість жертв не співпадає з кількістю євреїв, які станом на 1941-й рік могли перебувати у Києві під німецькою окупацією. Саме на цьому ґрунтуються твердження автора про те, що насправді Бабин Яр є більше новітнім міфом, аніж об’єктивною правдою.

Але що може стояти за такою неправдою? Намагання перебільшити трагедію? Намагання московської влади перекласти відповідальність за свої злочини на будь-яку іншу сторону? Нам сьогодні вже відомі подібні факти, коли за у розстрілі польських офіцерів біля Катині Москва звинувачувала гітлерівців. І так само з’являються роздмухані процеси як у випадку з Іваном Дем’янюком. Нарешті, і звинувачення проти вояків УПА виглядають як намагання перекласти чиюсь вину на плечі тієї воюючої сторони, яка не опинилася у числі переможців Другої світової війни.

Пропонуємо читачеві ознайомитися з твором Герберта Тідеманна та спробувати самостійно визначитися з оцінками його об’єктивності.

Завантажити матеріали ТУТ :

Герберт Тідеманн. Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

Вас багато що вразить. Особисто мене найбільше вразили два моменти.

Перший - яким чином можна було плакатом, розклеєним у палаючому Києві 28 вересня повідомити ВСІХ євреїв про те що на 8.00 29 вересня потрібно зібратися З РЕЧАМИ? ДЕКІЛЬКОМ ДЕСЯТКАМ ТИСЯЧ ЄВРЕЇВ ЗІБРАТИСЯ З РЕЧАМИ НА РОЗІ МАЛЕНЬКИХ ВУЛИЦЬ? Ви собі уявлеєте таке? Я - ні.

Друге. Дійсно, а чому євреї ЖОДНОГО разу не вимагали проведення криміналістичних експертиз, розкриття поховань і опознання? На відміну від тих же поляків які багато років вимагають такого на рівні Президентів в Катині, Биківні, Харкові? І ще, чому ми стільки років шануємо невідомо що в Бабиному Яру і не вшанвуємо біля ВСТАНОВЛЕНИХ ПОХОВАНЬ Биківні сотні тисяч наших громадян закатованих ЧК/НКВС? Я вже уявляю ту істеричну клоунаду що почнеться наприкінці вересня в Бабиному Яру...

Знов з нас будуть робити дурнів, а ми будемо підігравати...