Кирило - надзвичайний патріарх. За всю історію РПЦ такого напористого і нахабного ще не було. Це випливає з його індивідуальних особливостей. Він - добрий пропагандист імперської ідеї. Чимось нагадує міністра гітлерівської пропаганди Йозефа Ґеббельса. Той теж не гребував жодними аргументами і добре їх обґрунтовував з погляду інтересів німецької політики. Тут методика така сама. Кирило вибірково користується окремими цитатами з Біблії про те, що влада РПЦ та Московського патріархату поширюється на цілу територію колишнього Радянського Союзу. Передусім - на слов'янські країни: Росію, Україну та Білорусь. Тепер він "пришпандьорив" сюди ще й Молдову. Бо Молдова, як колишня інтегральна частина Румунії, теж православна. Він відвідує лише ті області, де має бодай якусь підтримку.

Ненависть архієреїв УПЦ до Кирила з кожним його візитом зростає. Кожному помітна його брутальна поведінка - цілковито ігнорує митрополита Володимира. Абсолютно не нормальна обстановка, коли патріарх РПЦ приїжджає на територію "незалежної" УПЦ без узгодження з її керівництвом, куди хоче і як хоче. Вона не має прецедентів у православному світі. Ініціатива має йти від предстоятеля місцевої церкви - УПЦ. Він, за протоколом, має бути присутнім на заходах за участю патріарха. І тут зневага - Кирило приїжджає на запрошення обласних архієреїв. Це брутальне порушення грамоти, даної УПЦ про незалежність управління.

Кирило може забрати в Української православної церкви навіть те, що вона має. Зараз ідуть такі розмови, бо, фактично, УПЦ досі адміністративно підпорядкована РПЦ. Їй не дали ні автокефалії, ні автономії. Статус не узгоджений і Кирила дратує незалежність українських єпископів. Надання самостійного управління - це нонсенс. Перший ступінь незалежності церкви - це автономія, другий ступінь - повна автокефалія. РПЦ у 1990-му не дала ані першого, ані другого, а вигадала третю формулу - "самостійне управління". Досі ніхто не розуміє, що це таке. Це можна порівняти з тим, що раніше була коротка прив'язь, а зараз її трошки подовжили. Але прив'язь є, тому смикнути можуть у будь-який час.

Російська православна церква більше порушує канони і правила, ніж УПЦ Київського патріархату. Грамоту про самостійне управління тодішній патріарх РПЦ Олексій ІІ давав саме митрополитові Філарету. Тоді сподівались, що це тимчасово. 1992-го українські єпископи на чолі з предстоятелем УПЦ Філаретом звернулись до РПЦ з проханням надати автокефалію. Але тоді це брутально відкинули і почали заламувати руки єпископам. У травні 1992 року провели свій, розкольницький і розбійницький, Харківський собор. А тепер звинувачують Київський патріархат у розколі.

Позиція РПЦ може підштовхнути УПЦ до автокефалії. Зараз іде підкилимна боротьба. В УПЦ наростає глибока криза, адже дедалі більше молодих єпископів обурюютьсятакою поведінкою Кирила і його наступом. Але треба вичекати, ще ситуація не дозріла.

Українська влада досі сприяє Кириловим зазіханням. Дивно поводяться українські посадовці, які змушують губернаторів мало не встеляти йому дорогу квітами. У Чернівцях його взагалі не хотіли бачити, але надійшла рознарядка з центру. Це при тому, що у Молдові Кирилові навіть не дозволили покласти квіти до пам'ятника! Молдовська влада поводиться набагато стриманіше. Цей клубок дуже заплутаний на політиці. Наша влада зараз не хоче дратувати московського патріарха, який є представником дуету Путін-Медвєдєв. Але і владу така поведінка вже дуже дратує, адже уродженець мордовського села Оброшино з татарським прізвищем Гундяй робить себе "русскім"! У нас своїх є достатньо єпископів, набагато кращих від нього.

Дмитро Степовик, релігієзнавець, провідний
Читать

Народный депутат Украины, первый заместитель Председателя парламентской фракции Партии регионов Михаил Чечетов заявил, что на минувшей неделе украинскому руководству удалось провести три блестящие политические шахматные партии. Об этом он сказал в пятницу, 21 октября, комментируя события в Донецке, Санкт-Петербурге и Брюсселе.

«На этой неделе Украина играла одновременно на нескольких шахматных политических досках и блестяще провела эти политические партии», – отметил депутат.

«Первая шахматная политическая доска в Донецке, вторая – в Санкт-Петербурге», – пояснил он. «Были максимально синхронизированы две встречи: в Донецке – президенты России и Украины, в Санкт-Петербурге – премьеры стран-членов СНГ», – добавил Михаил Чечетов.

Серед провідних українських політиків найбільшу підтримку громадян України мають Юлія ТИМОШЕНКО, Арсеній ЯЦЕНЮК та Віталій КЛИЧКО. Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ – на четвертому місці.

Про це свідчать передані УНІАН результати всеукраїнського опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова наприкінці вересня-на початку жовтня 2011 року.

Так, за даними соціологів, серед провідних українських політиків найбільшу підтримку мають Ю.ТИМОШЕНКО (14,3% повністю підтримують її діяльність, 22,1% – підтримують окремі дії, 56,7% – не підтримують її діяльність), А.ЯЦЕНЮК (відповідно 11,9%, 34,7% і 44,2%), В.КЛИЧКО (відповідно 10,2%, 31,8% і 41,5%), В.ЯНУКОВИЧ (відповідно 10,0%, 30,0% і 54,6%).

Порівняно з травнем 2011 р., статистично значуще зросла частка респондентів, які повністю підтримують діяльність Ю.ТИМОШЕНКО (з 11,9% до 14,3%) та А.ЯЦЕНЮКА (з 8,6% до 11,9%). За цей же період зменшилося число тих, хто не підтримує діяльність Ю.ТИМОШЕНКО (з 60,1% до 56,7%) та В.КЛИЧКА (з 47,5% до 41,5%), і зросла частка тих, хто не підтримує діяльність В.ЯНУКОВИЧА (з 48,1% до 54,6%).

Діяльність прем’єр-міністра України Миколи АЗАРОВА повністю підтримують 5,1% опитаних, підтримують окремі його дії – 27,5%, не підтримують – 61,8%. Діяльність віце-прем`єр-міністра Сергія ТІГІПКА – відповідно, 5,8%, 25,2% і 61,6%, голови Верховної Ради України Володимира ЛИТВИНА – відповідно, 3,4%, 23,6% і 64,1%.

Серед українських політиків найбільш негативно оцінюється діяльність Віктора ЮЩЕНКА (лише 1,5% респондентів повністю її підтримують, 9,3% – підтримують окремі дії, 80,4% – не підтримують).

*** Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 29 вересня по 4 жовтня 2011 року. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Кирило - надзвичайний патріарх. За всю історію РПЦ такого напористого і нахабного ще не було, пише релігієзнавець Д. Степовик у gazeta.ua. Це випливає з його індивідуальних особливостей. Він - добрий пропагандист імперської ідеї. Чимось нагадує міністра гітлерівської пропаганди Йозефа Ґеббельса. Той теж не гребував жодними аргументами і добре їх обґрунтовував з погляду інтересів німецької політики. Тут методика така сама. Кирило вибірково користується окремими цитатами з Біблії про те, що влада РПЦ та Московського патріархату поширюється на цілу територію колишнього Радянського Союзу. Передусім - на слов'янські країни: Росію, Україну та Білорусь. Тепер він "пришпандьорив" сюди ще й Молдову. Бо Молдова, як колишня інтегральна частина Румунії, теж православна. Він відвідує лише ті області, де має бодай якусь підтримку.

Ненависть архієреїв УПЦ до Кирила з кожним його візитом зростає. Кожному помітна його брутальна поведінка - цілковито ігнорує митрополита Володимира. Абсолютно не нормальна обстановка, коли патріарх РПЦ приїжджає на територію "незалежної" УПЦ без узгодження з її керівництвом, куди хоче і як хоче. Вона не має прецедентів у православному світі. Ініціатива має йти від предстоятеля місцевої церкви - УПЦ. Він, за протоколом, має бути присутнім на заходах за участю патріарха. І тут зневага - Кирило приїжджає на запрошення обласних архієреїв. Це брутальне порушення грамоти, даної УПЦ про незалежність управління.

Кирило може забрати в Української православної церкви навіть те, що вона має. Зараз ідуть такі розмови, бо, фактично, УПЦ досі адміністративно підпорядкована РПЦ. Їй не дали ні автокефалії, ні автономії. Статус не узгоджений і Кирила дратує незалежність українських єпископів. Надання самостійного управління - це нонсенс. Перший ступінь незалежності церкви - це автономія, другий ступінь - повна автокефалія. РПЦ у 1990-му не дала ані першого, ані другого, а вигадала третю формулу - "самостійне управління". Досі ніхто не розуміє, що це таке. Це можна порівняти з тим, що раніше була коротка прив'язь, а зараз її трошки подовжили. Але прив'язь є, тому смикнути можуть у будь-який час.

Російська православна церква більше порушує канони і правила, ніж УПЦ Київського патріархату. Грамоту про самостійне управління тодішній патріарх РПЦ Олексій ІІ давав саме митрополитові Філарету. Тоді сподівались, що це тимчасово. 1992-го українські єпископи на чолі з предстоятелем УПЦ Філаретом звернулись до РПЦ з проханням надати автокефалію. Але тоді це брутально відкинули і почали заламувати руки єпископам. У травні 1992 року провели свій, розкольницький і розбійницький, Харківський собор. А тепер звинувачують Київський патріархат у розколі.

Позиція РПЦ може підштовхнути УПЦ до автокефалії. Зараз іде підкилимна боротьба. В УПЦ наростає глибока криза, адже дедалі більше молодих єпископів обурюютьсятакою поведінкою Кирила і його наступом. Але треба вичекати, ще ситуація не дозріла.

Українська влада досі сприяє Кириловим зазіханням. Дивно поводяться українські посадовці, які змушують губернаторів мало не встеляти йому дорогу квітами. У Чернівцях його взагалі не хотіли бачити, але надійшла рознарядка з центру. Це при тому, що у Молдові Кирилові навіть не дозволили покласти квіти до пам'ятника! Молдовська влада поводиться набагато стриманіше. Цей клубок дуже заплутаний на політиці. Наша влада зараз не хоче дратувати московського патріарха, який є представником дуету Путін-Медвєдєв. Але і владу така поведінка вже дуже дратує, адже уродженець мордовського села Оброшино з татарським прізвищем Гундяй робить себе "русскім"! У нас своїх є достатньо єпископів, набагато кращих від нього.

 Во вторник, 11 октября, во время вынесения приговора экс-премьер-министру Юлии Тимошенко у здания Печерского районного суда Киева на улице Крещатик возможно осуществление терактов.
 
Об этом сообщил источник в Службе безопасности Украины (СБУ), передает «Корреспондент».
 
По его словам, СБУ оперативным путем получила информацию о подготовке взрывов, от которых должны пострадать «рядовые граждане».
 
«Учитывая повышенное внимание общества к процессу над Тимошенко, взрывы готовятся для того, дестабилизировать ситуацию в стране, вызывать возмущение у граждан с целью подготовки массовых акций неповиновения. Сейчас СБУ проверяет полученную информацию, проводит соответствующие "оперативные мероприятия», - сообщил источник в спецслужбе.
 
Напомним, завтра, 11 октября, возможно, закончится «процесс года»: Юлии Тимошенко объявят приговор. Напомним, экс-главе украинского правительства инкриминируют превышение полномочий при подписании в январе 2009 года в Москве контракта о поставках российского газа в Украину. Нынешняя украинская власть считает условия этого контракта «кабальными» и время от времени пытается склонить Москву к его пересмотру.

================

Уже 21-й век на дворе, а КГБ СБУ работает по тем же примитивным схемам, рассчитанных на лохов...

Леонид Мехонцев, отец и тренер российского боксера-любителя Егора Мехонцева, назвал причиной неудачного выступления сборной России на чемпионате мира запой главного тренера команды Николая Хромова

«Хромов и его собутыльники как приехали, так и начали - уже неделю в запое!» - сказал Мехонцев в интервью изданию vRINGe.com.

Мехонцев сделал свое заявление вскоре после поражения сына в полуфинале чемпионата мира от кубинца Хулио ла Круса. Тренер сказал, что на чемпионате мира происходит «черт знает что», а выступление сборной России назвал провалом.

«Как солдаты могут воевать, когда генерал в запое?!» - сказал Мехонцев-старший, добавив, что бокс, которому учит Хромов, примитивен. «Когда приедем в Россию, я сделаю пресс-конференцию, я всем все расскажу! Я не позволю списать всю вину на наших ребят!» - пообещал тренер.

На чемпионате мира 2011 года в Баку сборная России заняла четвертое место в командном зачете, завоевав одну золотую и две бронзовые медали. Чемпионом мира в категории до 52 килограммов стал Миша Алоян, бронзовые награды взяли Мехонцев (до 81 кг) и Давид Айрапетян (до 49 кг).

------

Українські боксери - найсильніші на Чемпіонаті світу

На Чемпіонаті світу з боксу українські боксери завоювали чотири золотих і одну срібну медаль.

«П`ятеро учасників Національної збірної України вийшли до фіналу. Чотири золотих і одна срібна медалі - такий фантастичний результат, який приніс нашим співвітчизникам перше загальнокомандне місце на світовій першості», - підкреслюється в повідомленні.

За даними Федерації боксу, «подібного успіху українські боксери не знали ні за роки незалежної України, ні в радянські часи. На чемпіонаті в Баку Національна збірна ще раз підтвердила, що Україна - найсильніша боксерська держава в світі».

«Золото» на рингу вибороли Василь ЛОМАЧЕНКО (вагова категорія - до 60 кг), Тарас ШЕЛЕСТЮК (до 69 кг), Євген ХИТРОВ (до 75 кг) та Олександр УСИК (до 91 кг). Денис БЕРІНЧИК (до 64 кг) завоював срібну медаль, поступившись три очки бразильцеві Евертону ЛОПЕСУ.

Магазин, черга, розмова продавця з покупцем - ... - Спасібо - "Спасібо" - Жителям донбаса, а мені дякую.

 В четверг, 29 сентября, до урочища возле станции метро «Дорогожичи» придут сотни людей почтить память жертв Бабьего Яра. И впервые с 1966 года, когда была начата традиция чествования памяти расстрелянных здесь евреев, цыган, пленных красноармейцев, украинских националистов, православных священников и простых киевлян, трагическая дата разделит тех, кто придет отдать дань погибшим. Как говорится в заявлении Общественного комитета памяти жертв Бабьего Яра, в этом году произошло нарушение паритета интересов различных наций, пострадавших в трагедии.

По словам представителей вновь созданного Общественного комитета, в план мероприятий по случаю 70-й годовщины трагедии, который был разработан действующим Кабмином, были привлечены только представители еврейских организаций. Таким образом, считают члены Комитета, создается впечатление, что трагедия затронула только еврейской нации. Как следствие, представители цыган выступили с обращением к Премьер-министру Украины Николаю Азарову с просьбой увековечить на государственном уровне память представителей и их народа, пострадавших от рук нацистов на основании этнической принадлежности. В свою очередь представители Общественного комитета памяти жертв Бабьего Яра накануне 70-й годовщины трагедии призвали придерживаться принципов мультикультурности и учитывать историческую память всех групп населения, пострадавших во время гитлеровской оккупации Украины.

- Не может быть чужого горя, чужой боли – нам должно болеть за надругательство над жизнью каждого человека. Нельзя пренебрегать ни малейшей этнокультурной группой. Понятно, что нам болит и печет отношение к исторической памяти титульной нации – украинского. Но выделять какую-то одну нацию в этой трагедии и презирать другие – это биологический подход, он присущ нацистам и есть против человеческой природы, – убежден председатель Общественного комитета памяти жертв Бабьего Яра Николай Яковина.

-----------------

Напомню, известны лишь несколько противоречивых, невероятных и явно лживых историй "свидетелей"-евреев о якобы расстрелах еврейского населения Киева в конце сентября 1941 г.   

Однако не существует ни одного материального доказательства расстрела евреев в Бабьем Яре.

Считается что все еврейское население Киева уехало в эвакуацию, а в городе осталось лишь несколько тысяч евреев, которые частично были вывезены из города, частично пережили оккупацию в еврейских лагерях Киева - на Керосинной, на Институской 5, на Сырце и др.

Читайте:

Герберт Тідеманн. Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

Дізнавшись про те, що Межигір’я стало тепер рекреаційною зоною, я уявив собі ці одухотворені вервечки трудящих, спортсменів з м’ячами, луками, списами і туристів з мангалами. А на воротах – усміхненого господаря, який радісно вітає гостей.

Ну хіба це справді не покращення життя?

Ще й яке покращення. От тільки на ідеологічному фронті у нас повний провал. Або, як казав тов. Сталін, запаморочення від успіхів.

Пригадайте, як не так давно у Росії судили хлопчину, який в Інтернеті щось там негарне писав про кацапів. Їхня ФСБ вирахувала його без проблем і притягла до відповідальності. А тим часом у нас може хто завгодно писати про українців різні свинства і нічого йому за те не буде.

Може, тому що у нас зараз влада належить виключно росіянам? Ось і президент позитивно відгукнувся про законопроект на захист російської мови. Ну, я йому не дивуюся. Це його рідна мова, от він її, як уміє, так і плекає.

Але що ж нам, бідолашним аборигенам робити? Як нам себе захистити?

СБУ знову ж таки захищає не нас, україномовних, а тих других. От я б і запропонував іншу назву для цієї поважної установи – СБРУ. А то якось незручно я себе почуваю.

Купив недавно футболку… Ну, цю… „Спасібо…” цим… за… цього… А тепер не знаю, чи можу її вдягнути, бо чую, що УБОЗ полює за тими футболками. Таке враження, що я сів у машину часу і повернувся років так на 25.

Скромний працівник стадіону „Динамо” Андрєй Саламатов, якого начебто з роботи уже звільнили, хоча сам він каже, що ніхто його не звільняв, ставши в позу Валуєва, виклав в Інтернеті свій погляд на нас, аборигенів: „Украинской нации никогда не было, нет и не будет! „Украинская нация” и “украинский язык” – это исскуственные химеры созданные для расчленения и уничтожения Русского народа.

Все “украинцы” – это Русские, или “бывшие” Русские, а “Украина” Русская земля, оккупированная подонками и предателями, целенаправлено переплавливающими Русских людей в высосаных из пальца “украинцев”, а по сути делающих из них анти-русских.

Мирится с этим невозможно, это будет соучастием в преступлении. Нет никакого смысла в существовании нескольких Русских государств, а значит мы должны объединится в одно Российское Государство”.

Та це ще не все. Саламатов “В Контакте” перебуває в групах “НКВС”, “Наша родина СССР”, и “Я чекист”, а в мережі „Мой мир” у розділі “коротко о себе” вказав: “Советский человек – гражданин некой Украины, надеюсь ненадолго…”

Ну ФСБ точно б знала, що з таким типом робити. А СБУ? Невже вона не бачить тут заклику до повалення існуючого ладу? Ні? А якщо на хвильку відірватися він здування порошинок зі свіженьких пагонів? Якщо, наприклад, викликати громадянина і поцікавитися: а хто ж то такі ті „подонки и предатели”, які окупували „русскую зємлю”? А раптом виявиться, що то Кабмін на чолі зі знатним капустоводом? Або ще й гірше – з цим… котрий… на майці? Бо ж вони начебто ніколи не заявляли, що „савєтскі люди”.

Нє, я б за такі прорахунки погони не давав, а зривав.

Окремо питання до Суркіса. А що якби хтось оте саме написав про вашу націю? Були б якісь наслідки? Тому візьмемо ще один бік ідеологічного фронту – ксенофобію. Читай – антисемітизм. Воно, звичайно, як подивитися на українських євреїв, то семітів там удень з вогнем не знайдеш. Не той фасон. Так що у нас із цим ділом усе гаразд, незважаючи на усі камлання Рабіновича і Фельдмана. Я б їм так сказав: пацани, ви в дзеркало дивилися? Які ви семіти? Ну, на крайняк ліца кавказкой національності.

Але ворог не дрімає. А хто виявився ворогом старозавітного народу? Не повірите: цигани! Мало того, що вони вимагають,
Читать

В субботу, 10-го сентября, в 19:15 рейсом авиакомпании "Аэросвит" городской голова украинофоб Одессы Алексей Костусев рейсом авиакомпании "Аэросвит" вылетел в Израиль.

Никакой информации о цели этого визита в официальных источниках обнаружить не удалось: официальный сайт города Одессы, как и пресс-служба мэрии не говорят об этом ни слова. Ничего не знают о месте нахождения Костусева и в департаменте информации Одесского горсовета.

В момент пересечения границы мэр Одессы привлек внимание бдительных израильских спецслужб. Опытные физиономисты заподозрили его в употреблении наркотиков, в связи с чем он был подвергнут унизительной процедуре тотального досмотра, предполагающей полное раздевание и просвечивание на специальной аппаратуре.

Костусеву не помогли ни протесты, ни дипломатический паспорт, которым он уже не будучи депутатом Верховной Рады Украины, продолжает незаконно пользоваться.

В ходе досмотра наркотики обнаружены не были, хотя всех подозрений спецслужб это не развеяло. Изъятые при обыске 12 тысяч долларов США были возвращены владельцу.

Напомним, в минувшие выходные продолжилась череда громких скандалов, связанная с Одесским городским головой Алексеем Костусевым.

Ранее, 2 сентября, на телеканале "1+1" было показано интервью, в котором чиновник со скромной зарплатой, получивший в прошлом году от государства 16 000 гривен материальной помощи, признался в том, что является владельцем и арендодателем киевского домостроения стоимостью 12 млн. долларов США.

После этого фамилия мэра мелькала на страницах многих СМИ и по другим поводам.

===============

То что Костусев сидит на коксе - лично у меня сомнений не вызывает. Украинофобы - они все недоумки, один Колесниченко чего стоит...