Авторизация
Меню
Категории
1 квітня (1)
11 квітня (1)
25 березня (1)
29 березня (1)
ZOG (2)
агентура (1)
агрессия России в Крыму (2)
Азаров (1)
алкоголь (1)
антиукраїнізм (1)
апокаліптика (1)
атеїзм (1)
атракціон (1)
афера (2)
аферисти (1)
аферисты (5)
бабло (1)
бандити (1)
бандиты (2)
банки (1)
банкрутства (1)
барыги (1)
безблагодатна церква (2)
безробіття (1)
беспредел (1)
бидло (1)
бляди (2)
Богдан Ступка (1)
бойкот (1)
борги (1)
бордель (1)
брехня (2)
вибори (1)
відповідь "унылому" (1)
війна (1)
вірш (4)
влада (1)
ГАЗ (1)
Газпром (2)
ганьба (1)
гендлювання (1)
гени (1)
геноцид (1)
гены (1)
герої (1)
гетто (1)
гешефт (2)
гниды (3)
гої (1)
гонево (1)
гра (1)
Граматика (4)
громада (1)
Гроші (1)
ГуSSкій міръ (1)
ГУЛАГ (1)
гумор (1)
Гундяев (1)
Гундяєв (2)
Даунбасс (3)
дауны (8)
дебилосталинисты (9)
дегенераты (1)
дегенерація (1)
демагоги (1)
депозити (1)
Депозиты (1)
дешевый пиар (3)
дитяче (1)
діти (1)
Добрі новини (1)
документи (1)
донбасс (2)
друга світова війна (1)
євреї (6)
Європа (1)
жиди (1)
жидобільшовизм (3)
жидовствующие (5)
жидофашизм (1)
Життя (2)
ЖКГ (1)
зайди (2)
заколот (1)
закон (1)
зарази (1)
землеМЫСЛИЕ обязательно (3)
злидні (1)
злочин (1)
Злочини (2)
злочинці (3)
ЗМІ (1)
зроби сам (1)
инциденты (1)
ізраїль (1)
імперія (2)
Інтернет (1)
інтернет-технології (1)
інформаційні війни (1)
історична школа (1)
Історія (1)
карлики (1)
картина мира (2)
кацапи (1)
КГБ (2)
Київ (1)
класика (3)
Клоуны (1)
комунофашизм (1)
конституція (1)
контроль (1)
концтабір (1)
корупція (1)
космополиты (1)
кохання (1)
криза (1)
Крим (1)
ксенофобія (1)
курва (2)
курви (1)
куточок душі. (1)
лайно (2)
лохи (2)
Лохокост (1)
Львів (1)
любовна романтика (2)
любовне (1)
люстрація (3)
майстер-клас (1)
маніпуляції (5)
манкурти (2)
масони (3)
масонізм (2)
менти (1)
Мистецтво (1)
Михайло Коцюбинський (1)
міфи (2)
мова (1)
моральные уроды (7)
мордва (1)
москалі (1)
московиты (1)
московія (7)
московские пархатые (2)
московські попи (1)
Моссад (1)
мрази (2)
мракобесие (2)
мудаки (6)
мысли (3)
народне малярство україни (1)
настроение (1)
нацизм-комунізм (1)
нацизм-сіонізм (2)
неадекваты (6)
недоумки (1)
неосталіністи (6)
НКВД (1)
обрізання (1)
Одеса (1)
оккупированный Крым (1)
окупанти (4)
опозиція (1)
ординці (2)
от души... (1)
от души... задумчивое (1)
п'ята колона (1)
парламент (1)
партия рецидивистов (1)
Патріотизм (3)
педофилы (1)
пидорасы (1)
пісні (2)
погроми (2)
Поезії (1)
полезная информация (4)
Польща (1)
попи (1)
Постаті (1)
права человека (1)
православие головного мозга (4)
притча (1)
провокатори (1)
провокації (1)
прогнози (1)
продажна церква МП (1)
проза (1)
пропаганда (1)
проповедь (1)
проституция (2)
проходимцы (3)
психотерор (1)
Путин (3)
путин хуйло (11)
путин-хуйло (1)
путинизм-кретинизм (8)
путлер (6)
раби (2)
рабин (2)
разводняк (2)
рашизм (18)
Рашка-говняшка (1)
РЕВОЛЮЦІЯ (2)
режим (1)
релігійне (2)
реформы (1)
рифма (9)
розстріли (2)
романтика (2)
російці (5)
российские (7)
российский язык (5)
русские люди (6)
русско-украинская война (1)
русско-фашистские захватчики (7)
санкции (1)
сатаністи (2)
СБУ (1)
свобода слова (2)
СВЯТО (1)
секта (1)
сергианство (1)
символізм (3)
сіонізм (2)
сіонізм-расизм (3)
скандал (2)
слово (1)
собаки (1)
совки (5)
совок (2)
соціальне (1)
соціальні мережі (1)
спецоперація (2)
СРСР (2)
стереотипы поведения (1)
Стихи (2)
стукачи (1)
ступка (1)
суд (2)
сэяним (2)
Табачник (1)
Таежный союз (1)
таємниці (1)
талмудическая ложь (1)
терор (1)
террористы (4)
Тимошенко (1)
ті що дивом пережили голокост (1)
тупицы (1)
тягнибок (1)
украинофобия (1)
Україна (3)
українофобія (1)
Українська мова (1)
українська пісня.українське слово.Петро Радейко (1)
українське народне малярство (1)
українське слово.М.Коцюбинський. (1)
українці (6)
укрпошта (1)
учение созданное евреями для гоев (4)
фальсифікації (1)
фармазоны (1)
фарс (2)
фашизм-путинизм (4)
фашистская Россия (7)
фестиваль (1)
філософська повість (1)
філософське (1)
фото (1)
ФСБ (2)
Хабад (3)
хватит кормить Москву (1)
хозари (1)
Хрень (1)
хуцпа (2)
цензура (1)
Церква (1)
Церковь (1)
цимес (3)
цицьки (2)
чекистская хунта (1)
чужі букви (10)
шабаш (1)
шахрайства (1)
Шевченко (1)
шизофреник Путин (4)
Шимон Перес (1)
Шоабизнес (1)
шовинизм (1)
Шпана (5)
штучки (5)
що не продається (3)
экономика (1)
юдаїзм (3)
юдонацизм (3)
юдофашисты (3)
Янукович (1)


Календарь
 Январь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Четверг 29 сентября 2016
Сообщение прочтено 230 раз

Над Бабьим Яром шелест диких трав.
Деревья смотрят грозно, по-судейски.
Все молча здесь кричит, и, шапку сняв,
я чувствую, как медленно седею.
И сам я, как сплошной беззвучный крик,
...
Читать


Суббота 3 октября 2015
Сообщение прочтено 295 раз

Книга А.Кузнецова «Бабий Яр» почему-то называется "романом-документом". Хотя по форме и по содержанию, это "произведение" является собственной фантазией Кузнецова, состряпанной по заданию КГБ, или творением самого КГБ.  В книге не используются никакие документы - лишь выдумки, слухи военного времени и пропагандистские разработки спецслужб. 
Почему же не стоит верить Кузнецову (здесь вы можете узнать о нем подробнее) или другому автору создавшему эту низкопробную лживую поделку?
Вверху, на снимке из немецкого архива видно как на Крещатике киевляне в сентябре 1941 года слушают громкоговоритель на автомобиле 637-й роты пропаганды. Два громкоговорителя на крыше направлены в разные стороны - вперед и назад.

Такой автомобиль является прекрасным средством массового оповещения - за пол-дня можно было объехать все улицы Киева того времени и оповестить всех жителей города. И мы видим, что немцы именно так оповещали киевлян. На нижнем фото мы снова видим этот автомобиль в Киеве - на его крыше рядом с громкоговорителями сидит солдат.

Профессор Ф. Богатырчук вспоминает, что когда в 24 сентября 1941 года в Киеве начались взрывы и пожары (подробнее об этом здесь) немцы через радиорупоры предупредили население Киева быть готовым к поголовной эвакуации. Понятно? Через радиорупоры предупредили всех. Возможно даже не только с помощью автомобилей с громкоговорящими установками, но и с помощью существовавшей в городе сети оповещения - той, через которую на 1 мая и 7 ноября до войны транслировали марши. Согласитесь, это самый простой, доступный и эффективный способ оповещения.
А что пишет автор(ы) книги «Бабий Яр»? Пишет, что якобы 28 сентября "на заборе наклеили серую афишку на плохой оберточной бумаге, без заглавия и без подписи: "Все жиды города Киева и его окрестностей должны явиться в понедельник 29 сентября 1941 года к 8 часам утра на угол Мельниковской и Дохтуровской..."". (Кстати, представляете себе всех евреев Киева на углу??)
 
В тот день 28 сентября 1941 года Киев выглядел вот так (больше фотографий здесь):

...
Читать

Пятница 15 августа 2014
Сообщение прочтено 217 раз

Офіційною заявою за підписом керівника Департаменту інформації протоєрея Ігоря Яціва в УГКЦ відреагували за заклик Патріарха Кирила до Предстоятелів помісних Православних Церков «піднести свій голос на захист православних християн Східної України від «уніатів» і «розкольників».

В УГКЦ наголошують, що неприпустимими є лукаве намагання перенести здійснення природного права українського народу на свободу і незалежність своєї країни в міжконфесійну площину, що провокує нові напруження та нову смуту в українському суспільстві – цього разу в ділянці міжконфесійних відносин.

Як акцентують в УГКЦ, сьогодні  Україна потребує від церковних мужів не провокування насилля, а побудови миру,  тому намагання ствердити, що під час проведення Антитерористичної операції страждають тільки православні вірні Московського Патріархату, є небезпечним наміром протиставити все українське суспільство одній конфесії.

Текст офіційної заяви УГКЦ

1. Трагедія, яку сьогодні переживає Україна через військову агресію, є трагедією всього народу, прибічників усіх конфесій, усіх суспільних верств. Руйнуються будинки, храми, монастирі представників різних Церков, національностей і релігій. Зазнають страждань, ризикують своїм життям священнослужителі всіх конфесій, які здійснюють своє душпастирське служіння в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіці Крим.

Українська Греко-Католицька Церква впродовж усіх місяців силового протистояння закликає до пошуку шляхів його мирного врегулювання. При цьому не заперечує права і обов’язку громадян України боронити свою свободу і незалежність. УГКЦ разом із представниками інших Церков і релігійних організацій робить конкретні заходи для надання гуманітарної допомоги постраждалим мешканцям східних областей України, незважаючи на їхню конфесійну і національну приналежність.

Ми рішуче засуджуємо всяке насилля супроти мирних жителів України, зокрема її духовенства, незалежно від того, до якої конфесії, релігії чи етнічної групи вони належать. Ще раз пригадуємо заклик Всеукраїнської ради Церков і релігійних організації до негайного припинення насилля та складення зброївсіма незаконними військовими формуваннями, злодіяння яких забрало життя сотень українських військовослужбовців, правоохоронців та цивільних громадян, у тому числі жінок і дітей.

2. Намагання ствердити, що під час проведення Антитерористичної операції страждають тільки православні вірні Московського патріархату, є небезпечним наміром протиставити все українське суспільство одній конфесії. Неприпустимим є лукаве намагання перенести здійснення природного права українського народу на свободу і незалежність своєї країни в міжконфесійну площину, що провокує нові напруження та нову смуту в українському суспільстві
Читать


Суббота 9 августа 2014
Сообщение прочтено 241 раз
Імідж для тоталітарної Росії надто істотна складова зовнішньої політики Росії, щоб Путін її довірив будь-кому іншому, окрім себе. 
У перший термін його президентства ціла плеяда російських олігархів, з першого погляду без видимих причин, подалася на Захід. Причому головні країни їхнього розселення розташувалися у Західній Європі: короткий переліт, більшість розуміють погану англійську, якою добре володіють посткомсомольські нувориші. Але за цим олігархічним виїздом стояв Путін, і він мав чіткий план, яким чином використати їхні гроші і марнославство на свою користь. 
 
Недаремно найзначніша частина олігархічного десанту висадилася у Великій Британії, жорстка проамериканська політика якої завжди дратувала Путіна. Менша група осіла у Франції. 
 
Перші кроки цих повірених представників Путіна були доволі несподіваними, вони зайнялися скуповуванням футбольних клубів: Роман Абрамович купив Челсі, Алішер Усманов – значну частину акцій ФК Арсенал, Дмітрій Риболовлєв придбав контрольний пакет акцій (66,7%) ФК Монако (решта 33,3% залишається у власності уряду Монако). 
 
Німеччиною як колишньою країною перебування самого Путіна займається Газпром. З 2007 року саме він є титульним спонсором “Шальке-04″, футболісти грають у формі із символікою кремлівської газової монополії. За оцінками експертів, команда щорічно отримує від концерну 15-17 млн євро, контракт розрахований до 2017 року. Євродепутат від Соціал-демократичної партії Німеччини Александр Ламбсдорф після окупації Криму заявив, що настав час “задуматися про демократичні принципи і припинити носити футболки із логотипом “енергетичного розбійника”. Але жодних висновків керівництво клубу не зробило, і переймається лише тим, як покращити імідж РФ і Газпрому в очах власних вболівальників. 
 
Чому Путін дбає про своїх олігархів? Саме тому, що вони є його агентами впливу у країнах свого перебування. Уся ця купівельна активність відбувалася під патронатом Путіна, якщо й не особисто, то через коло його найближчого оточення. 
 
В Україні нікому не треба пояснювати, яким чином футбол впливає на свідомість мас. Успіхи клубу працюють спочатку потужним відбілювачем репутації для його власника, а пізніше поступово формують позитивний імідж. 
 
Питання, чому Путін дбає про своїх олігархів? Саме тому, що вони є його агентами впливу у країнах свого перебування. Щоби мати можливість формувати і впливати на суспільну думку, вони повинні бути авторитетними. В Англії Абрамович має реноме не олігархічно-кримінального представника тоталітарного лідера Росії, а мецената і рятівника улюбленого клубу. Алішер Усманов – не кримінальний авторитет із шестирічним тюремним стажем, а будівничий успіхів Арсеналу. Риболовлєв теж заробив собі лаври рятівника славного ФК Монако, коли той тонув у першій лізі. 
 
Для чого Путіну робити агентів впливу зі своїх олігархів, якщо він через Газпром може скуповувати колишніх і нинішніх західних можновладців, гарантуючи їм безбідну старість? Бо їм він
Читать

Суббота 2 августа 2014
Сообщение прочтено 2025 раз

Марианна Долинская (1891—1928, Творки) — цыганка из табора, находившегося поблизости от деревни Антоновка близ Радома. В ночь с 11 по 12 декабря 1923 года, пребывая в состоянии помешательства, убила четырёх своих детей, повесив их на дереве. Сделанная во время следствия фотография её погибших детей позднее ошибочно использовалась как свидетельство о преступлениях УПА на территории Польши.


Польша,Фото,дети,варшава,Резня,фальсификации,Цыганка,Радом,мёртвые дети повешенные на дереве
Марианна Долинская

В начале зимы 1923 года население деревень близ г. Радом находилось в бедственном положении, страдая от нищеты и голода. Местные цыганские группы оказались под особо пристальным наблюдением полиции, так как они часто оказывались замешаны в кражах скота и продуктов питания с местных ферм. За неделю до убийства 40-летний муж Долинской был арестован за несколько краж. Женщина осталась одна с четырьмя голодными детьми. Не имея возможности рассчитывать ни на помощь местного населения, ни на поддержку от цыган, кочующих с семьями по замерзающей местности между сёлами Домброва Козловска и Шитски она постепенно впала в состояние помешательства и решила, что единственный способ уберечь детей от голода — это убить их. 11 декабря 1923 около 20 часов она повесила на дереве четверых своих детей: Софию (6 месяцев), Антония (3 года), Бронислава (5 лет) и Стефана (7 лет). На следующий день около 13 часов Долинская пришла в полицейский участок в Радоме и призналась в убийстве. Полиция выехала на место и обнаружила, что убийство на самом деле имело место. Долинская была арестована, и фотограф из Радома сделал несколько фотографий повешенных детей.


...
Читать


Воскресенье 20 июля 2014
Сообщение прочтено 450 раз

В моем советском прошлом было много легенд, которые помогали людям ощутить себя «пупом земли». Для этого на заре большевистской власти создавались разные структуры, занимавшиеся пропагандой. Но, поскольку достижений у советской власти почти никаких не было, то их нужно было придумывать. К примеру, что создали в своей истории русские люди.

В СССР точно знали, что радио придумал Александр Попов, но не говорили, что первые опыты с электромагнитными волнами провели француз Эдуард Бранли и англичанин Оливер Лодж. А основоположником, создателем радио является итальянец Гульельмо Маркони.

Или создатели первого паровоза – не папа с сыном Черепановы, до них уже было сделано несколько паровых машин французом Коньо, американцем Эвансом, шотландцем Мэрдоком, чехом Божеком. И первый самолет был не русский. И первое книгопечатание было не в современной России. И вообще, много разных легенд после распада СССР рухнули и разочаровали многих, кто в них верил.

Но ведь верят до сих пор. Верят, что итальянский «Fiat» древней модели – это советский автомобиль «Жигули». А автомат Калашникова – не переделанный из автомата Хуго Шмайссера, а самый что ни на есть советский, и даже – русский. И так далее. Перечень изобретений и сочинений, сворованных и присвоенных может составит тысячи страниц.

С историей такие же проблемы. Крым ну никаким боком не русское название, но считается «русским», поскольку завоеван российской империей. А то что Крым несколько тысяч лет был и греческим, и римским, и турецким, и конечно крымскотатарским, в России мало кого волнует. Технология присваивания очень проста и неприхотлива – захотел и сказал, что Крым – «русский». Своровал и сказал, что это – исконно «русский».

Воровали в советское время безбожно, безбоязненно и бессовестно. Воровали идеи, песни, сценарии, изобретения, самолеты и танки, автоматы и автомобили и убеждали население, что это советское или «русское»

​​Так «исконно русским» стал «Авиамарш» – «все выше, выше и выше стремим мы полет наших птиц...», на деле – сворованный немецкий марш «Das Berliner Jungarbeiterlied», известный еще с 20-х годов прошлого века. И популярная советская песня «Маленький барабанщик» была сворованной и изначально называлась «Lied vom kleinen Trompeter».

Воровали в советское время безбожно, безбоязненно и бессовестно. Страна была закрытая, за «железным занавесом», у кого воровали, те не знали. А что воровали, в советские люди тоже не знали. Воровали идеи, песни, сценарии, изобретения, самолеты и танки, автоматы и автомобили, называли ворованное советским или «русским», главное – убеждали население, которое беспрекословно верило вранью.

Отдел пропаганды ЦК КПСС было самым важным органом советской власти. Не важно, как работали Отдел промышленности или сельского хозяйства, но советское население в очередях за сосисками или чехославацкими сандалиями должны были гордо говорить, что СССР – самая великая страна в мире. Пропаганда воспитывала патриотов, которым не нужно было думать своими головами, за них думали в ЦК КПСС. Советская ложь распространялась по нескольким направлениям.

Военная ложь состояла из многочисленных «подвигов», сочиняемых как военными, так и журналистами, писателями, поэтами, художниками, кинематографистами. Например, Макс Альперт снял постановочную фотографию, известную под названием «Комбат». К ней придумывалась история политрука Клочкова. Потом за Клочкова придумали слова «Велика Россия, а отступать некуда — позади Москва!». Сама легенда про 28 героев-панфиловцев была сочинена в газете «Красная звезда», вначале, 27 нояря 1941 года в заметке военкора Василия Коротеева, в следующем
Читать


Среда 14 августа 2013
Сообщение прочтено 344 раз

Депутат Луганської обласної ради Родіон Мірошник не мав на меті принижувати українську мову і розпалювати національну ворожнечу, коли українців назвав недорасою, а українську мову «якоюсь нещасною». Такого висновку дійшов експерт відділу філософських проблем етносу та нації Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України В.Б.Фадєєв.

В експертизі зокрема зазначається: «Власне кажучи, виступ Мірошника Р.В. на сесії Луганської обласної ради являє собою типовий зразок привертання уваги до мовного питання і відображає позицію з цього питання, що є домінантною в місцевих радах сходу і півдня України. Специфічним для неї є прагнення зберегти наявне становище у мовній сфері та невизнання проблеми у розвитку української мови. Не випадково, що цей виступ спрямований на підтримку Закону України «Про основи державної мовної політики», положення якого викликали в суспільстві чергову дискусію навколо «мовного питання».
Разом з тим самий характер цього виступу, його спрямованість і політичне забарвлення не дозволяють стверджувати, що депутат Луганської обласної ради Мірошник Р.В. мав на меті розпалювати національну ворожнечу та принижувати українську мову. Наявні у виступі висловлення, на кшталт, «Да что же это за язык-то такой несчастный, если его нужно защищать от всего?» слід вважати, радше, полемічними мовними зворотами, безпосередньо не спрямованими на приниження української мови».

...
Читать


Комментарии (2)  
Суббота 2 февраля 2013
Сообщение прочтено 294 раз
22 жовтня 2012 року. У Мальме, третьому за величиною місті Швеції, пройшла демонстрація на підтримку місцевої жидівської громади. Чимало учасників ходи, бажаючі висловити свою солідарність з жидами Мальме, були в кіпах. Приводом для цієї акції став вибух, що пролунав 28 вересня біля дверей будівлі, де проходять збори членів жидівської громади.

У демонстрації взяв участь мер міста Ільмар Реепалу. Він закликав членів жидівської громади відмежуватися від Ізраїлю і відмовитися від сіоністських поглядів заради власної безпеки. До цього мер Мальме неодноразово наголошував, що жиди мають можливість впливати на те, як їх сприймає суспільство, а тому самі несуть відповідальність за антисемітські інциденти.

У Мальме мешкає близько 1200 жидів. Ця маленька громада стала об’єктом постійних нападів. За останні кілька років синагоги і жидівські кладовища були неодноразово опоганені, антисеміти били учнів жидівської школи й ображали перехожих, чий одяг видавала їх приналежність до жидівської громади. При цьому понад 25% жителів Мальме складають мусульмани. Місцевий політик Адлі Абу Хаджар заявив недавно, що «найкращою мусульманською державою у світі є Швеція».

25 жовтня 2012 року. У 19-му окрузі Парижа було скоєно антисемітський напад на 12-річного хлопчика, повідомляє JTA. Підліток стояв на автобусній зупинці, коли до нього підійшли двоє чоловіків, судячи із зовнішності – вихідці з арабських країн, кожному з яких було приблизно близько 40 років. Один з чоловіків запитав у хлопчика, чи є він жидом, а потім вийняв зі своїх штанів ремінь і почав завдавати підліткові удар за ударом. Незабаром беззахисний хлопчик впав на землю.

Побиття припинили перехожі, які зажадали, щоб чоловіки залишили дитину в спокої, і пригрозили викликати поліцію. Нападники спішно полишили місце події.

5 листопада 2012 року. містечку Сарсель, розташованому в передмісті Парижу, скоєно черговий антисемітський напад. На цей раз жертвою нападу став 55-річний жид, що прямував до синагоги.

Як відзначає Dreuz.info, його одяг не залишав сумнівів у тому, що він Оналежить до юдейської громади міста. По дорозі до синагоги чоловікові зустрілася група молодиків. Почекавши, коли жертва віддалиться від них на відстань кількох метрів, молодики почали кидати яйця в спину чоловікові і викрикувати антисемітські образи.

На початку жовтня в Сарселі було скоєно напад на жидівського підлітка, а наприкінці вересня в тому ж місті був здійснений наліт нжидівський магазин, що торгує кошерними товарами. Але поліція робить все, щоб «не помічати» антисемітських інцидентів. На думку оглядачів Dreuz.info, працівникам поліції наказано таким чином «скоротити» число таких нападів.

19 листопада 2012 року. У Васье, місті, розташованому в околицях Ліона, з’явилися кілька графіті  антисемітського змісту. Написи були нанесені на стіну жовтою і червоною флуоресцентною фарбою. Гасла «Бін Ладен живий!», «Хай живе Мохаммад Мера» [терорист, який вчинив з 11 по 19 березня 2012 року в Тулузі і Монтобані напади на французьких військових і жидівську школу, внаслідок чого семеро людей загинули –Ред.],«Усі жиді – у печі", викликали обурення представників місцево жидівської громади. Заступник мера Філіп Коші засудив дії невідомих зловмисників.

26 листопада 2012 року. Ренцо Гаттенья, президент Союзу італійських жидівських громад, виступив із рішучим засудженням антисемітських інцидентів, число яких різко зросла в останні тижні, повідомляє JTA  (Жидівська Телеграфна Агенція - Ред.). «Перерахування всіх антисемітських епізодів зайняло б забагато часу, та ми мусимо привернути увагу громадськості до все зростаючої напруженості», - заявив Гаттенья.

За останні тижні в декількох італійських
Читать


Пятница 18 января 2013
Сообщение прочтено 241 раз

ВО "Свобода" подасть до суду на газету "Daily Mail" у зв'язку із спотворенням резонансного висловлювання народного депутата Ігоря Мірошниченка про голлівудську актрису Мілу Куніс.

Про це заявив лідер політсили народний депутат Олег Тягнибок в інтерв'ю газеті "Форум", що видається в США російською мовою і орієнтована на жидівську діаспору. 
 
"Щодо скандалу з Мірошниченком - ми подаватимемо до суду на газету "Daily Mail" (яка приписала нам слова) про "брудну жидівку", - сказав Тягнибок.
 
На його думку, вжите Мірошниченком (без епітета) слово не є образливим в українській, а особливо в західноукраїнській, мовній традиції, так що це тема не для політиків, а для учених-філологів. "Я вже не входжу у філологічні дискусії про використання цього слова в польській або словацькій мовах", - додав Тягнибок.
 
Крім того, це було спілкування в соціальних мережах, звернув він увагу: "Це що, була заява партії? Хоча ми і не відхрещуємося від цього".
 
Тягнибок заявив також, що націоналізм очолюваної ним політсили не припускає ненависті до чужого. "Офіційна лінія "Свободи" не була, не є і не буде ні ксенофобською, ні антисемітською, ні антиросійської. Я в цьому вас переконую. Ви ніколи не побачите жодних заяв і законопроектів про це. Це усе брудні інсинуації", - підкреслив він, підсумувавши: "Ми - партія проукраїнська".
 
Водночас, українське суспільство гіпертолерантне, переконаний політик. "І ця надмірна толерантність нам шкодить, завтра створюватиме нам проблеми. Я б дуже хотів поводитися як ізраїльтяни - закони нам потрібно такі, як у вас, ухвалювати, вчити людей, що потрібно любити свою націю, свою батьківщину і свою мову, плюс питання громадянства і питання повернення тих, хто виїхав", - розвинув Тягнибок думку.
=============
Нагадаємо, газета "Daily Mail" із посиланням на двох жидівських рабинів привела російську транслітерацію слова "жидівка" і вигадала для нього значення "брудна юдейка". Скандальні подробиці в статті

Раввины-аферисты обманули Премьер-Министра Украины Николая Азарова

Супереврейка Мила Кунис решила приобщиться к пропаганде мифов холокоста и разжиганию ненависти к украинцам

 


Суббота 3 ноября 2012
Сообщение прочтено 228 раз

 

Думалося: ну який там біс на Сході і Півдні буде ще за них голосувати, коли вони для свого електорату не вдарила й пальцем об палець. До того ж статистика показує, що у російськомовних регіонах відбувається повільне, але неухильне вимирання. Злочинність там зросла в чотири рази, алкоголізм і наркоманія, суїцидальні настрої, захворювання на туберкульоз і СНІД прогресують Матеріал друкованого видання. 

Депресивними ці регіони визнали уже й самі регіонали. Але виходить, що для влади такий стан найвигідніший. Люди, залежні, забиті й неосвічені – це скарб, який влада плекає, підкидаючи кістки й огризки з панського столу лише перед самими виборами. Кого з високопоставлених регіоналів не запитували, за кого вони голосували, усі відповідали, як по писаному: «за будущєє». Звичайно, у кожного воно своє: Азаров, Пшонка і завгар голосували «за будущєє» своїх синів, Льовочкін – «за будущєє» сестри, Допа і Клюєв – «за будущєє» братішків. І навіть перша леді завгара – теж «за будущєє». Правда, ще додала зі смутком: «Хлєбушек шоби бил і до хлєба...»

Я ледь не заридав. Ну, це ж треба: подарувати народові двох синочків-мільярдерів і мріяти про «хлєбушек». Що й казати: якщо отаке будущєє у перших ледів і є, то хіба в африканських племенах. Ну, та ще в білорусів.

Зате синочки сміливо дивляться у майбутнє і готові перейняти від баті бразди правлєнія. Та й пора, бо батя, будучи в передпенсійному віці, вже плутає слова, наголоси і букви, і все більше нагадує незабутнього Лєоніда Ілліча...

А тим часом вісті з дільниць скидаються на зведення з фронтів. Іде справжня битва. Віце-президент ПА ОБСЄ Вальбурга Габсбурґ Дуглас заявила, що «з огляду на зловживання владою та занадто велику роль на цих виборах грошей, схоже, що демократичний процес почав іти зворотнім шляхом в Україні». Те саме чути і від голови місії спостерігачів від ПАРЄ Андреаса Ґросса: «Ці вибори не привели до реалізації того демократичного потенціалу, що має українське суспільство. Ми вважаємо, що український народ заслуговує на краще, аніж на це спотворення волі українського народу». Але невтомна Ганна Герман, навіть не почервонівши, протьохкала: «висновки ОБСЄ продемонстрували, що ми йдемо правильним шляхом». Штатні наперсточники мають таку саму думку: «Ці оцінки дають нам великий кредит довіри і можливість сказати, що ми йдемо правильним шляхом». Плюй такому в очі – скаже: дощик падає. «Влада організувала процес і не допустила масових фальсифікацій», – заливається Костя Бондаренко.

А був же ж, був колись нормальним пацаном. Разом у «Поступі» працювали. А як у Києв поїхав, так і зхрунився, до окупантів подався. Здавалося б, цинічнішого лизуна від Погребинського і Піховшека вже не знайти. Аж ні – такі фрукти не переводяться.

А у мене знаєте, який настрій? Кожному опозиціонеру, який голосував за цей виборчий закон, плюнути в писок. Хіба неясно було, чим усе завершиться? А як уже конче мала бути мажоритарка, то чому не в два тури, як у цивілізованих країнах?

Таке враження, що нас просто тупо кинули. Бо хитрий кролик націлився на президентські вибори. Навіщо йому більшість? Навіщо відповідальність за стан економіки напередодні нової кризи?

До того ж у випадку перемоги опозиції з’явився б шанс випустити на волю тих, що за ґратами. А кому це треба? Новоспеченим вождям і вождикам уже точно не треба. Нехай і далі сидять. Тому розпачливе волання Юлі про голодування само собою розчиниться у повітрі, бо ніхто його не підтримає. Якщо хтось і буде боротися за голоси, то самі мажоритарники, а вождики хутенько хляпнуть на лаври і заспокояться. Усе ж пішло за планом.

Здивувала мене реакція американської та ізраїльської преси: «Антисемітська партія під назвою «Свобода» буде ґрунтовно представлена в українському парламенті»,
Читать