Авторизация
Меню
Категории
1 квітня (1)
11 квітня (1)
25 березня (1)
29 березня (1)
ZOG (2)
агентура (1)
агрессия России в Крыму (2)
Азаров (1)
алкоголь (1)
антиукраїнізм (1)
апокаліптика (1)
атеїзм (1)
атракціон (1)
афера (2)
аферисти (1)
аферисты (5)
бабло (1)
бандити (1)
бандиты (2)
банки (1)
банкрутства (1)
барыги (1)
безблагодатна церква (2)
безробіття (1)
беспредел (1)
бидло (1)
бляди (2)
Богдан Ступка (1)
бойкот (1)
борги (1)
бордель (1)
брехня (2)
вибори (1)
відповідь "унылому" (1)
війна (1)
вірш (4)
влада (1)
ГАЗ (1)
Газпром (2)
ганьба (1)
гендлювання (1)
гени (1)
геноцид (1)
гены (1)
герої (1)
гетто (1)
гешефт (2)
гниды (3)
гої (1)
гонево (1)
гра (1)
Граматика (4)
громада (1)
Гроші (1)
ГуSSкій міръ (1)
ГУЛАГ (1)
гумор (1)
Гундяев (1)
Гундяєв (2)
Даунбасс (3)
дауны (8)
дебилосталинисты (9)
дегенераты (1)
дегенерація (1)
демагоги (1)
депозити (1)
Депозиты (1)
дешевый пиар (3)
дитяче (1)
діти (1)
Добрі новини (1)
документи (1)
донбасс (2)
друга світова війна (1)
євреї (6)
Європа (1)
жиди (1)
жидобільшовизм (3)
жидовствующие (5)
жидофашизм (1)
Життя (2)
ЖКГ (1)
зайди (2)
заколот (1)
закон (1)
зарази (1)
землеМЫСЛИЕ обязательно (3)
злидні (1)
злочин (1)
Злочини (2)
злочинці (3)
ЗМІ (1)
зроби сам (1)
инциденты (1)
ізраїль (1)
імперія (2)
Інтернет (1)
інтернет-технології (1)
інформаційні війни (1)
історична школа (1)
Історія (1)
карлики (1)
картина мира (2)
кацапи (1)
КГБ (2)
Київ (1)
класика (3)
Клоуны (1)
комунофашизм (1)
конституція (1)
контроль (1)
концтабір (1)
корупція (1)
космополиты (1)
кохання (1)
криза (1)
Крим (1)
ксенофобія (1)
курва (2)
курви (1)
куточок душі. (1)
лайно (2)
лохи (2)
Лохокост (1)
Львів (1)
любовна романтика (2)
любовне (1)
люстрація (3)
майстер-клас (1)
маніпуляції (5)
манкурти (2)
масони (3)
масонізм (2)
менти (1)
Мистецтво (1)
Михайло Коцюбинський (1)
міфи (2)
мова (1)
моральные уроды (7)
мордва (1)
москалі (1)
московиты (1)
московія (7)
московские пархатые (2)
московські попи (1)
Моссад (1)
мрази (2)
мракобесие (2)
мудаки (6)
мысли (3)
народне малярство україни (1)
настроение (1)
нацизм-комунізм (1)
нацизм-сіонізм (2)
неадекваты (6)
недоумки (1)
неосталіністи (6)
НКВД (1)
обрізання (1)
Одеса (1)
оккупированный Крым (1)
окупанти (4)
опозиція (1)
ординці (2)
от души... (1)
от души... задумчивое (1)
п'ята колона (1)
парламент (1)
партия рецидивистов (1)
Патріотизм (3)
педофилы (1)
пидорасы (1)
пісні (2)
погроми (2)
Поезії (1)
полезная информация (4)
Польща (1)
попи (1)
Постаті (1)
права человека (1)
православие головного мозга (4)
притча (1)
провокатори (1)
провокації (1)
прогнози (1)
продажна церква МП (1)
проза (1)
пропаганда (1)
проповедь (1)
проституция (2)
проходимцы (3)
психотерор (1)
Путин (3)
путин хуйло (11)
путин-хуйло (1)
путинизм-кретинизм (8)
путлер (6)
раби (2)
рабин (2)
разводняк (2)
рашизм (18)
Рашка-говняшка (1)
РЕВОЛЮЦІЯ (2)
режим (1)
релігійне (2)
реформы (1)
рифма (9)
розстріли (2)
романтика (2)
російці (5)
российские (7)
российский язык (5)
русские люди (6)
русско-украинская война (1)
русско-фашистские захватчики (7)
санкции (1)
сатаністи (2)
СБУ (1)
свобода слова (2)
СВЯТО (1)
секта (1)
сергианство (1)
символізм (3)
сіонізм (2)
сіонізм-расизм (3)
скандал (2)
слово (1)
собаки (1)
совки (5)
совок (2)
соціальне (1)
соціальні мережі (1)
спецоперація (2)
СРСР (2)
стереотипы поведения (1)
Стихи (2)
стукачи (1)
ступка (1)
суд (2)
сэяним (2)
Табачник (1)
Таежный союз (1)
таємниці (1)
талмудическая ложь (1)
терор (1)
террористы (4)
Тимошенко (1)
ті що дивом пережили голокост (1)
тупицы (1)
тягнибок (1)
украинофобия (1)
Україна (3)
українофобія (1)
Українська мова (1)
українська пісня.українське слово.Петро Радейко (1)
українське народне малярство (1)
українське слово.М.Коцюбинський. (1)
українці (6)
укрпошта (1)
учение созданное евреями для гоев (4)
фальсифікації (1)
фармазоны (1)
фарс (2)
фашизм-путинизм (4)
фашистская Россия (7)
фестиваль (1)
філософська повість (1)
філософське (1)
фото (1)
ФСБ (2)
Хабад (3)
хватит кормить Москву (1)
хозари (1)
Хрень (1)
хуцпа (2)
цензура (1)
Церква (1)
Церковь (1)
цимес (3)
цицьки (2)
чекистская хунта (1)
чужі букви (10)
шабаш (1)
шахрайства (1)
Шевченко (1)
шизофреник Путин (4)
Шимон Перес (1)
Шоабизнес (1)
шовинизм (1)
Шпана (5)
штучки (5)
що не продається (3)
экономика (1)
юдаїзм (3)
юдонацизм (3)
юдофашисты (3)
Янукович (1)


Календарь
 Декабрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Четверг 29 сентября 2016
Сообщение прочтено 219 раз

Над Бабьим Яром шелест диких трав.
Деревья смотрят грозно, по-судейски.
Все молча здесь кричит, и, шапку сняв,
я чувствую, как медленно седею.
И сам я, как сплошной беззвучный крик,
...
Читать


Воскресенье 28 августа 2016
Сообщение прочтено 370 раз

Волинська дирекція «Укрпошти» відмовилася розповсюджувати партійну газету ВО «Свобода», в якій опубліковано критичну статтю про високу зарплату директора підприємства Ігоря Смілянського та низькі зарплати листонош і більшості українців.


Про це інформує власкор «Вголосу».

В газеті було опубліковано статтю «Золотий» начальник «Укрпошти». В ній йде мова про нового керівника підприємства Ігоря Смілянського, якому призначили зарплату в розмірі 333 тисяч гривень в місяць. У матеріалі висловлюється обурення високими зарплатами чиновників на тлі мізерних зарплат українців та рядових працівників «Укрпошти». Наголошується, що зарплата Ігоря Смілянського перевищуватиме навіть зарплату Президента США.

...
Читать

Пятница 15 августа 2014
Сообщение прочтено 209 раз

Офіційною заявою за підписом керівника Департаменту інформації протоєрея Ігоря Яціва в УГКЦ відреагували за заклик Патріарха Кирила до Предстоятелів помісних Православних Церков «піднести свій голос на захист православних християн Східної України від «уніатів» і «розкольників».

В УГКЦ наголошують, що неприпустимими є лукаве намагання перенести здійснення природного права українського народу на свободу і незалежність своєї країни в міжконфесійну площину, що провокує нові напруження та нову смуту в українському суспільстві – цього разу в ділянці міжконфесійних відносин.

Як акцентують в УГКЦ, сьогодні  Україна потребує від церковних мужів не провокування насилля, а побудови миру,  тому намагання ствердити, що під час проведення Антитерористичної операції страждають тільки православні вірні Московського Патріархату, є небезпечним наміром протиставити все українське суспільство одній конфесії.

Текст офіційної заяви УГКЦ

1. Трагедія, яку сьогодні переживає Україна через військову агресію, є трагедією всього народу, прибічників усіх конфесій, усіх суспільних верств. Руйнуються будинки, храми, монастирі представників різних Церков, національностей і релігій. Зазнають страждань, ризикують своїм життям священнослужителі всіх конфесій, які здійснюють своє душпастирське служіння в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіці Крим.

Українська Греко-Католицька Церква впродовж усіх місяців силового протистояння закликає до пошуку шляхів його мирного врегулювання. При цьому не заперечує права і обов’язку громадян України боронити свою свободу і незалежність. УГКЦ разом із представниками інших Церков і релігійних організацій робить конкретні заходи для надання гуманітарної допомоги постраждалим мешканцям східних областей України, незважаючи на їхню конфесійну і національну приналежність.

Ми рішуче засуджуємо всяке насилля супроти мирних жителів України, зокрема її духовенства, незалежно від того, до якої конфесії, релігії чи етнічної групи вони належать. Ще раз пригадуємо заклик Всеукраїнської ради Церков і релігійних організації до негайного припинення насилля та складення зброївсіма незаконними військовими формуваннями, злодіяння яких забрало життя сотень українських військовослужбовців, правоохоронців та цивільних громадян, у тому числі жінок і дітей.

2. Намагання ствердити, що під час проведення Антитерористичної операції страждають тільки православні вірні Московського патріархату, є небезпечним наміром протиставити все українське суспільство одній конфесії. Неприпустимим є лукаве намагання перенести здійснення природного права українського народу на свободу і незалежність своєї країни в міжконфесійну площину, що провокує нові напруження та нову смуту в українському суспільстві
Читать


Суббота 9 августа 2014
Сообщение прочтено 234 раз
Імідж для тоталітарної Росії надто істотна складова зовнішньої політики Росії, щоб Путін її довірив будь-кому іншому, окрім себе. 
У перший термін його президентства ціла плеяда російських олігархів, з першого погляду без видимих причин, подалася на Захід. Причому головні країни їхнього розселення розташувалися у Західній Європі: короткий переліт, більшість розуміють погану англійську, якою добре володіють посткомсомольські нувориші. Але за цим олігархічним виїздом стояв Путін, і він мав чіткий план, яким чином використати їхні гроші і марнославство на свою користь. 
 
Недаремно найзначніша частина олігархічного десанту висадилася у Великій Британії, жорстка проамериканська політика якої завжди дратувала Путіна. Менша група осіла у Франції. 
 
Перші кроки цих повірених представників Путіна були доволі несподіваними, вони зайнялися скуповуванням футбольних клубів: Роман Абрамович купив Челсі, Алішер Усманов – значну частину акцій ФК Арсенал, Дмітрій Риболовлєв придбав контрольний пакет акцій (66,7%) ФК Монако (решта 33,3% залишається у власності уряду Монако). 
 
Німеччиною як колишньою країною перебування самого Путіна займається Газпром. З 2007 року саме він є титульним спонсором “Шальке-04″, футболісти грають у формі із символікою кремлівської газової монополії. За оцінками експертів, команда щорічно отримує від концерну 15-17 млн євро, контракт розрахований до 2017 року. Євродепутат від Соціал-демократичної партії Німеччини Александр Ламбсдорф після окупації Криму заявив, що настав час “задуматися про демократичні принципи і припинити носити футболки із логотипом “енергетичного розбійника”. Але жодних висновків керівництво клубу не зробило, і переймається лише тим, як покращити імідж РФ і Газпрому в очах власних вболівальників. 
 
Чому Путін дбає про своїх олігархів? Саме тому, що вони є його агентами впливу у країнах свого перебування. Уся ця купівельна активність відбувалася під патронатом Путіна, якщо й не особисто, то через коло його найближчого оточення. 
 
В Україні нікому не треба пояснювати, яким чином футбол впливає на свідомість мас. Успіхи клубу працюють спочатку потужним відбілювачем репутації для його власника, а пізніше поступово формують позитивний імідж. 
 
Питання, чому Путін дбає про своїх олігархів? Саме тому, що вони є його агентами впливу у країнах свого перебування. Щоби мати можливість формувати і впливати на суспільну думку, вони повинні бути авторитетними. В Англії Абрамович має реноме не олігархічно-кримінального представника тоталітарного лідера Росії, а мецената і рятівника улюбленого клубу. Алішер Усманов – не кримінальний авторитет із шестирічним тюремним стажем, а будівничий успіхів Арсеналу. Риболовлєв теж заробив собі лаври рятівника славного ФК Монако, коли той тонув у першій лізі. 
 
Для чого Путіну робити агентів впливу зі своїх олігархів, якщо він через Газпром може скуповувати колишніх і нинішніх західних можновладців, гарантуючи їм безбідну старість? Бо їм він
Читать

Среда 16 июля 2014
Сообщение прочтено 235 раз

Видеообращение православного мотоциклиста Залдостанова по кличке «Хирург», в котором он объявил о частичном вступлении своего ночного клуба в ряды «Славянского полка», собравшегося участвовать в боевых действиях на стороне сепаратистов восточной Украины, не могло не порадовать воюющие стороны.

Вообще, многие удивлялись, почему Владимир Владимирович Путин так долго медлил, прежде чем отправить на донецкий фронт Хирурга и его драндулетную дружину. Ведь почти все клубы по интересам, функционирующие в России под эгидой Кремля – казаки, реконструкторы, антифашистствующие молодчики, боевые хоругвеносцы и прочие страстотерпцы, – нежно топчут православным лаптем оскверненную дикими украми землю святой Новороссии с первых дней освободительной войны и даже раньше, а Хирург все где-то шляется.

Между тем, совершенно очевидно, что в этом смысле вклад мотоциклетной конницы Залдостанова в правое дело расчленения украинской империи зла может стать буквально неоценимым. Так, все знают, что Залдостанов лично прикасался к силиконовым мощам Владимира Владимировича Путина, и Владимир Владимирович Путин тоже трогал Залдостанова, даже подарил ему российский флаг, с которым Хирург, по слухам, не расстается даже в постели, умело наматывая его на свое древко. Еще у Залдостанова есть орден Почета за патриотическое воспитание нетрудных подростков и, как утверждает молва, личные плавки Путина, которые Хирург со всем уважением украл у российского президента во время памятной встречи под Севастополем, после которой тот на 4 часа опоздал к тогдашнему президенту Украины Януковичу, изнывавшему в Ялте от недобрых предчувствий.

Не исключено, конечно, что эту пикантную историю просто выдумали в администрации Януковича, чтобы объяснить причины столь унизительной для украинской стороны задержки Путина, – мол, долго плавки искал, прячась от девок по кустам рододендрона, чтоб те не увидели, что на самом деле из Владимира Владимировича мачо весьма даже так себе. Но, как бы там ни было, после этого случая дружба Путина и Хирурга только окрепла, и сейчас мало кто из поклонников Новороссии сомневается в том, что в конце концов Владимир Владимирович заберет своего друга Сашу Залдостанова живьем на небо.

Нетрудно понять, что появление на новороссийском фронте такой культовой фигуры, как Хирург, произвело бы эффект разорвавшегося бензобака. Как сообщают источники из Кремля, именно поэтому Путин долгое время не пускал друга Сашу на фронт, успешно используя его как средство глобального давления на укров и западный мир. В частности, как только речь заходила о санкциях со стороны Европы и США, Путин угрожал устроить открытое вторжение Хирурга в Донецк, и малодушная Меркель всякий раз давала задний ход. Параллельно в Ижевске шла лихорадочная разработка персонального боевого мотоцикла для Залдостанова «Серафим Саровский», ибо негоже было православному байкеру ехать в Новороссию на каком-то пиндосском «харлее». Однако первые же испытания действующего образца кончились трагедией, отголоском которой стали переломанные ноги сына Залдостанова, которые до сих пор вызывают у Хирурга, по его словам, сильное чувство вины, возможно, потому, что он пришил их задом наперед.

Между тем, последние действия европейских лидеров, вступивших в очередную фазу «усталости от Украины», показали Путину, что дальше Хирурга и его друзей беречь незачем, тем более что подавляющую часть воюющей в Донбассе Блаженной армии России уже перебили. Кадровых военных Владимир Владимирович, конечно, заслал туда в избытке, но вот с ряжеными наметился серьезнейший недобор, так что появление на фронте увешанных
Читать


Пятница 30 мая 2014
Сообщение прочтено 135 раз
Держсекретар США Джон Керрі на закритому засіданні у п'ятницю, 25 квітня, заявив, що ЦРУ має записи того, що сепаратистами на Сході України керують урядовці у Москві. Про це повідомляє американське видання The Daily Beast з посиланням на запис закритої розмови.

Як заявив держсекретар Джон Керрі під час закритого засідання Тристоронньої комісії у Вашингтоні, у США завдяки перехопленим записам розмов є докази того, що російська влада керує мережею шпигунів у східній Україні.

«Розвідка зараз виготовляє записані на плівку розмови розвідників, яким віддають накази з Москви, і всі можуть вказати різницю в акцентах, ідіомах, у мові. Ми точно знаємо, хто віддає ці накази, ми знаємо, де вони і звідки", - сказав Керрі.

Як пише видання, воно отримало запис цих коментарів держсекретаря США.

Керрі не назвав конкретних російських чиновників, причетних до записів. Але він стверджував, що перехоплена інформація дає докази того, що росіяни навмисно розпалюють протистояння на сході України і брешуть про це офіційним особам зі США та громадськості.

"Це не випадково, що є деякі люди, яких ідентифікували і у Криму і в Грузії і які зараз знаходяться у східній Україні ", сказав Керрі. " Це образа для будь-якої розвідки, не кажучи вже про наші уявлення того, як ми повинні себе поводити у ХХІ столітті. Це бандитизм, це шахрайське державництво («rogue state-ism»). Це найгірша поведінка", - зазначив він.

"У мене було шість розмов з Лавровим у минулі тижні. Остання була просто гротескова, це була інша планета, це був просто жах. Ніхто в світі, крім нього, не може краще пояснити вам, що червоне це синє, а чорне - це біле... Ось з чим ми маємо справу", - додав держсекретар США.

http://tyzhden.ua/News/108746

Воскресенье 4 мая 2014
Сообщение прочтено 200 раз

Мы являемся свидетелями одной из последних пролетарских революций в Белом Мире – в Донбасе. Там индустриальный пролетариат и деклассированные элементы борются против мелкобуржуазно-крестьянского и олигархического классов. Но в Донбасе нет революционной партии, боевой пролетариат не нужен и России – потому революция там обречена проиграть.

Российский пропагандистский аппарат придумал несколько мемов-обманок о ситуации, происходящей на Востоке Украины. Первый – «русская весна»; второй – «сторонники федерализации». Ну и третий – «народное волнение».


Босяки,бомжи,криминал,воры,наркоманы,бездомные,бродяги,убийцы,Люмпены,алкоголики

Первый мем предполагает, что в Донбасе происходит национальное освобождение. Второй – борьба за расширение самоуправления (гражданский протест). Третий – всеобщую заинтересованность жителей Донбаса в переменах («весь народ»).

Все три мема взаимоисключают друг друга, но пропагандистов это не смущает. Потому что обманка страшнее правды – на самом деле на Востоке Украины происходит пролетарская революция в классических декорациях индустриальной цивилизации первой половины ХХ века, диковинное движение для Белого Мира, где рабочий класс и минимален по численности, и размыт «пограничными» классами.

Для начала кратко о тех самых «декорациях» Донбаса. Здесь одна из самых высоких концентраций рабочего класса в Первом и Втором мире – около 40% от всех занятых. Для сравнения: в среднем в России эта цифра около 25%, на Западе – 10-15%. Причём Восток Украины это не современные сборочные заводы или вторичный пролетариат (занятый на стыке сферы обслуживания – логистика, транспорт, ремонт). Это угольные шахты, металлургические и химические предприятия, оборудованные по последнему слову техники первой половины ХХ века (вплоть до нескольких доменных печей в регионе – атрибута металлургии столетней давности). Т.е. работает там самый что ни на есть настоящий пролетариат, о котором ещё писали Ленин и Сталин.

Вторая значительная страта в этом регионе – это деклассированные элементы. Статистика не даёт точной цифры по ним, но ряд наблюдателей оценивают её в 20-30%. Эти люди заняты криминалом (в Донецкой области уровень убийств в 4 раза выше, чем на Западе Украины), нелегальной добычей угля, мелкой торговлей и т.п.

Две эти страты в совокупности дают классический набор начала ХХ века для той же территории, ставшей позднее Восточной Украиной. Именно здесь, кроме Москвы и Подмосковья, отмечались самые ожесточённые столкновения с властью в Революцию 1905 года. В 1917-1920 годах регион бурлил от активности большевиков, анархистов и лихих людей.

Сегодня мы видим повторение картины начала ХХ века в Донбасе. Активное сопротивление Киеву возглавили деклассированные элементы – типа «народного мэра» Пономарёва или ныне содержащегося в застенках «народного губернатора» Губарева. Силовое сопровождение осуществляют такие же потерянные люди, очень легко их представить почти век назад в отрядах батьки Махно. Массовку сопротивления и вспомогательные действия осуществляет местный пролетариат.

Противостоит же им мелкобуржуазно-крестьянская стихия из Центра и с Запада Украины, а также олигархический капитализм. Первые, как учит история, крайне реакционны, а потому сегодня они представляют крайне—правый пласт местной политики (нередко переходящий в неонацизм как у «Правого сектора») и неолиберальный у капитализма (как у почти всех глобализированных элит современного мира). В союзники к ним можно причислить и чиновничество – в
Читать


Суббота 30 ноября 2013
Сообщение прочтено 286 раз

Как вы думаете, если Янукович с такой легкостью «кинул» все руководство ЕС, ему сложно будет «кинуть» всех нас на выборах 2015 года? Время, как ни странно, работает не на нас с вами, а на власть. Потому что лучшие – уезжают. Потому что лучших – сажают и прессуют. А власть укрепляется все новыми отморозками вроде львовского губернатора Сало.

Чувство такое, что в нашей стране что-то новое и хорошее появится только тогда, когда умрет последний человек, родившийся и воспитавшийся в концлагере под названием СССР. В том числе и автор этих строк. Но ведь это чудовищно долго. И за это время родились и родятся дети, которые будут воспитаны тоже в совершенно нездоровом переходном периоде.

У меня нынешний майдан вызвал прежде всего дикое какое-то сочувствие к этим студентам нынешним, которые благодаря нам с вами, людям старшего поколения, жить под игом таких мудаков как Табачник, маразматик Азаров, бандит Янукович и тысяч чиновников, ментов и прочей мерзости ни чуть не лучшей. Это все-равно как если бы мы отдали своих детей в школу, где преподают садисты и придурки. А наши оппозиционные политики с такой легкостью пытаются нас убедить действовать легитимно. Дать этим ублюдкам спокойно дожить до 2015 года. И без какой-либо гарантии, что после 2015 года ситуация улучшится. Мы не слишком легко распоряжаемся жизнями наших детей? Ну пусть еще годик в тюрьме посидят, что тут такого?

У меня неприятное ощущение договорняка между властью и оппозицией. Все разговоры о легитимных, бескровных путях свержения этой власти - бессмысленны. Их нет, потому что власть давно уже действует нелегитимно. И в первых рядах, на самых опасных участках нелегитимной борьбы должны быть не эти студенты, а оппозиционные политики. Иначе - это просто договорняк.

Как вы думаете, если Янукович с такой легкостью «кинул» все руководство ЕС, ему сложно будет «кинуть» всех нас на выборах 2015 года? Время, как не странно, работает не на нас с вами, а на власть. Потому что лучшие - уезжают. Потому что лучших - сажают и прессуют. А власть укрепляется все новыми отморозками вроде львовского губернатора Сала. А сейчас вполне может укрепиться и российскими «технологами» со всеми их гебистскими заморочками. И перед этой угрозой наша оппозиция не может даже до единого кандидата договориться. Или может, следующее правительство Януковича будет коалиционным и Яценюк, Кличко и Тягнибок получат там свои портфели?

В принципе, всей этой троице весьма комфортно жить в оппозиции. По сути никаких особых наездов со стороны власти. И это настораживает. И ощущение такое, что парламентской оппозиции вполне комфортно быть парламентской оппозицией, решать свои шкурняки потихоньку, играть в теннис с регионалами и ждать власти в таком себе «кадровом резерве». Сидит только Тимошенко. Видимо, потому что с ней невозможно договориться. Но если наши оппо так погрязли в комфорте, может Майдан сможет их как-то радикализировать? Может пора начинать бить своих, чтобы чужие боялись? Потому что все сегодняшние благоглупости, которые вещали руководители оппозиции со сцены Майдана - это издевательство, а не революция.

Станислав РЕЧИНСКИЙ 

 


Понедельник 14 октября 2013
Робер | 2013-10-14 10:25:32 Пахне здобиччю
Сообщение прочтено 269 раз

На двадцять другому році Незалежності ми перелякано продовжуємо називати москалів росіянами, а Московію – Росією.

Уявіть, що у вас з'явився сусід родом десь із Улан-тайги, оголосив вас своїм родичем, навітьбратом, й на цій підставі привласнив ваше прізвище, ім'я та по-батькові. Ви, натурально, як людина трохи боязка й делікатна, кажете – тоді я перейду на прізвище матері, аби нас не сплутали. Це добре – каже сусід, і привласнює ваше свідоцтво про народження. Ви робите собі інше – з новим прізвищем і датою, аби вважатися молодшим. Користуючись вашим свідоцтвом сусід виробляє собі пашпорт на ваше колишнє ім'я, й забирає ваші юридичні права на власність. Ваша жінка йде до нього разом із вашою квартирою, бо їй набридла ваша занадта делікатність у сексі, окрім того, офіційно він є її чоловіком.

Це не марення, це історичний факт. Так було не лише з нами та нашим сусідою – Москвою, подібне сталося у Габсбургів із Гогенцоллернами. Габсбурги кілька століть очолювали германську націю й завжди асоціювалися з германською нацією. Порівняно нещодавно з'являються прусські (тобто, мутного походження) вискочки Гогенцоллерни, й проголошують себе найголовнішими германцями. Раз так – кажуть наївні Габсбурги – ми будемо називатися австро-угорцями.

Зрештою, в Габсбургів не стало ні провідництва в Германії, ні володіння Угорщиною, й навіть до Австрії їх нині не допускають, згідно з спеціяльним австрійським законом. На двадцять другому році Незалежності ми перелякано продовжуємо називати москалів росіянами, а Московію – Росією. Вони вкрали у нас цю назву нещодавно, десь тоді ж, як нечистокровні прусські німці почали заявляти свої перші претензії на провідництво германцями. З кінця п'ятнадцятого століття московські хани титулуються в т. ч. й великими князями, а згодом царями всія Русі. Й це багатьох вводить в оману. Неосвічені люди вважають, що Московський улус був Руссю.

Пояснюю. Титул означає часто не фактичне володіння, а лише претензії. Для прикладу, ті самі Габсбурги до 1918 року мали титул "апостольські королі Єрусалиму", хоча жодним Єрусалимом не володіли, й навіть не були євреями. Шведські монархи до останнього часу титулувалися "королями готів", хоча Остготія – це північна Італія, Візіготія – Іспанія, Причорноморська Готія – Україна. З кінця вісімнадцятого століття титул Романових майже відповідав їхнім фактичним володінням – вони загарбали більшу частину Русі, тобто України. Проте, москалі від цього не стали росіянами. Так Вікторія – королева англійців – взяла титул імператриці Індії, й справді володіла Індією, але ні вона сама, ні її англійці не стали індусами.

Якщо ми прагнемо повернути втрачені землі, зберегти своє майно, захистити наших жінок, ми не повинні називати москалів нашим справжнім іменем. Ми зобов'язані відібрати в них наше свідоцтво про народження. Русь (або грецькою – Росія) – це ми. А вони – Московія.Так і має бути в наших шкільних підручниках, на географічних картах, на шляхових покажчиках і прикордонних стовпах. Офіційні установи Московії в Україні не мають права використовувати назву "Росія". Це має бути заборонене українським судом. За це треба боротися.

Варто брати приклад з Греції, яка не визнає за Македонією права на цю назву. Бо лише Греція є спадкоємницею Македонії Олександра Великого.

Варто брати приклад з Греції, яка не визнає за Македонією права на цю назву. Бо лише Греція є спадкоємницею Македонії Олександра Великого. 

Московсько-петербурзька бюрократія у вісімнадцятому столітті остаточно закріпачила своє підвладне різноплемінне населення, і
Читать


Воскресенье 13 октября 2013
Сообщение прочтено 200 раз

Українсько-польський кордон майже паралізований. Очевидці повідомляють, що для перетину переходів потрібно вистояти в черзі не одну годину у багатокілометровій черзі.
Отже, можливо, таким особам, як Вілкул, Льовочкін, Клюєв, Азаров треба виїжджати на кордон і розпочинати там чергування? Навіщо взагалі таке робити з українцями, яка мета в цих чиновників, міністрів, які не можуть організувати нормальний, комфортний перетин кордону? Чи у нас працюють садисти, які отримують від цього насолоду? Чому на кордоні змушені витрачати свій дорогоцінний час тисячі, десятки тисяч людей, щоб стояти в багатогодинних чергах? Це вже чистий приклад концтабору у 21 столітті на кордоні із цивілізованою Європою?
Хто ж тоді організовує цей концтабір? Якщо міністри і чиновники не вміють працювати, значить їх треба негайно звільнити, керівників митниці, прикордонної служби. Для чого взагалі у нас на кордоні митники і прикордонники? Чому вони тут стоять? Чим ці особи займаються? Беруть хабарі, контролюють контрабандні потоки? Навіщо тоді Вілкул, Клюєв?
Тоді нехай Янукович, замість того, щоб дивитися, чим займається Тимошенко у лікарні, подивився би, що відбувається на кордоні. Зробили би йому пряму трансляцію, який у нього бардак в країні. Значить, Янукович насправді не керує країною, якщо він не може організувати такі прості речі, значить він просто перебрав на себе повноваження, але керувати не здатен.
Тема перетину кордону має постійно бути в центрі уваги. Чому б Шустеру, Кулікову іншим ведучим політичних шоу не зробити прямої трансляції з кордону, міг би долучитися телеканал «ЗІК», передача «Народний контроль». Взяв би кожен канал по заставі, по переходу і показали, що там відбувається.
А  де в цій ситуації народні депутати, обрані в мажоритарних округах Львівщини? Де Васюник, Хміль, Ілик, Дубневич? Вони ж обіцяли вирішити проблеми громади. Якщо «Свободі» важко вирішити це питання, то ж є інші депутати, які мають гроші, можливості. Нехай приїжджають і наводять лад, з’ясовують, чому чиновники не працюють, чому такий безлад, чому потрібно не одну годину стояти, щоб перетнути кордон?
Олег Соскін, професор, директор Інституту трансформації суспільства


12Вперед | Указать страницу