Авторизация
Меню
Категории
1 квітня (1)
11 квітня (1)
25 березня (1)
29 березня (1)
ZOG (2)
агентура (1)
агрессия России в Крыму (2)
Азаров (1)
алкоголь (1)
антиукраїнізм (1)
апокаліптика (1)
атеїзм (1)
атракціон (1)
афера (2)
аферисти (1)
аферисты (5)
бабло (1)
бандити (1)
бандиты (2)
банки (1)
банкрутства (1)
барыги (1)
безблагодатна церква (2)
безробіття (1)
беспредел (1)
бидло (1)
бляди (2)
Богдан Ступка (1)
бойкот (1)
борги (1)
бордель (1)
брехня (2)
вибори (1)
відповідь "унылому" (1)
війна (1)
вірш (4)
влада (1)
ГАЗ (1)
Газпром (2)
ганьба (1)
гендлювання (1)
гени (1)
геноцид (1)
гены (1)
герої (1)
гетто (1)
гешефт (2)
гниды (3)
гої (1)
гонево (1)
гра (1)
Граматика (4)
громада (1)
Гроші (1)
ГуSSкій міръ (1)
ГУЛАГ (1)
гумор (1)
Гундяев (1)
Гундяєв (2)
Даунбасс (3)
дауны (8)
дебилосталинисты (9)
дегенераты (1)
дегенерація (1)
демагоги (1)
депозити (1)
Депозиты (1)
дешевый пиар (3)
дитяче (1)
діти (1)
Добрі новини (1)
документи (1)
донбасс (2)
друга світова війна (1)
євреї (6)
Європа (1)
жиди (1)
жидобільшовизм (3)
жидовствующие (5)
жидофашизм (1)
Життя (2)
ЖКГ (1)
зайди (2)
заколот (1)
закон (1)
зарази (1)
землеМЫСЛИЕ обязательно (3)
злидні (1)
злочин (1)
Злочини (2)
злочинці (3)
ЗМІ (1)
зроби сам (1)
инциденты (1)
ізраїль (1)
імперія (2)
Інтернет (1)
інтернет-технології (1)
інформаційні війни (1)
історична школа (1)
Історія (1)
карлики (1)
картина мира (2)
кацапи (1)
КГБ (2)
Київ (1)
класика (3)
Клоуны (1)
комунофашизм (1)
конституція (1)
контроль (1)
концтабір (1)
корупція (1)
космополиты (1)
кохання (1)
криза (1)
Крим (1)
ксенофобія (1)
курва (2)
курви (1)
куточок душі. (1)
лайно (2)
лохи (2)
Лохокост (1)
Львів (1)
любовна романтика (2)
любовне (1)
люстрація (3)
майстер-клас (1)
маніпуляції (5)
манкурти (2)
масони (3)
масонізм (2)
менти (1)
Мистецтво (1)
Михайло Коцюбинський (1)
міфи (2)
мова (1)
моральные уроды (7)
мордва (1)
москалі (1)
московиты (1)
московія (7)
московские пархатые (2)
московські попи (1)
Моссад (1)
мрази (2)
мракобесие (2)
мудаки (6)
мысли (3)
народне малярство україни (1)
настроение (1)
нацизм-комунізм (1)
нацизм-сіонізм (2)
неадекваты (6)
недоумки (1)
неосталіністи (6)
НКВД (1)
обрізання (1)
Одеса (1)
оккупированный Крым (1)
окупанти (4)
опозиція (1)
ординці (2)
от души... (1)
от души... задумчивое (1)
п'ята колона (1)
парламент (1)
партия рецидивистов (1)
Патріотизм (3)
педофилы (1)
пидорасы (1)
пісні (2)
погроми (2)
Поезії (1)
полезная информация (4)
Польща (1)
попи (1)
Постаті (1)
права человека (1)
православие головного мозга (4)
притча (1)
провокатори (1)
провокації (1)
прогнози (1)
продажна церква МП (1)
проза (1)
пропаганда (1)
проповедь (1)
проституция (2)
проходимцы (3)
психотерор (1)
Путин (3)
путин хуйло (11)
путин-хуйло (1)
путинизм-кретинизм (8)
путлер (6)
раби (2)
рабин (2)
разводняк (2)
рашизм (18)
Рашка-говняшка (1)
РЕВОЛЮЦІЯ (2)
режим (1)
релігійне (2)
реформы (1)
рифма (9)
розстріли (2)
романтика (2)
російці (5)
российские (7)
российский язык (5)
русские люди (6)
русско-украинская война (1)
русско-фашистские захватчики (7)
санкции (1)
сатаністи (2)
СБУ (1)
свобода слова (2)
СВЯТО (1)
секта (1)
сергианство (1)
символізм (3)
сіонізм (2)
сіонізм-расизм (3)
скандал (2)
слово (1)
собаки (1)
совки (5)
совок (2)
соціальне (1)
соціальні мережі (1)
спецоперація (2)
СРСР (2)
стереотипы поведения (1)
Стихи (2)
стукачи (1)
ступка (1)
суд (2)
сэяним (2)
Табачник (1)
Таежный союз (1)
таємниці (1)
талмудическая ложь (1)
терор (1)
террористы (4)
Тимошенко (1)
ті що дивом пережили голокост (1)
тупицы (1)
тягнибок (1)
украинофобия (1)
Україна (3)
українофобія (1)
Українська мова (1)
українська пісня.українське слово.Петро Радейко (1)
українське народне малярство (1)
українське слово.М.Коцюбинський. (1)
українці (6)
укрпошта (1)
учение созданное евреями для гоев (4)
фальсифікації (1)
фармазоны (1)
фарс (2)
фашизм-путинизм (4)
фашистская Россия (7)
фестиваль (1)
філософська повість (1)
філософське (1)
фото (1)
ФСБ (2)
Хабад (3)
хватит кормить Москву (1)
хозари (1)
Хрень (1)
хуцпа (2)
цензура (1)
Церква (1)
Церковь (1)
цимес (3)
цицьки (2)
чекистская хунта (1)
чужі букви (10)
шабаш (1)
шахрайства (1)
Шевченко (1)
шизофреник Путин (4)
Шимон Перес (1)
Шоабизнес (1)
шовинизм (1)
Шпана (5)
штучки (5)
що не продається (3)
экономика (1)
юдаїзм (3)
юдонацизм (3)
юдофашисты (3)
Янукович (1)


Календарь
 Январь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Суббота 3 октября 2015
Сообщение прочтено 295 раз

Книга А.Кузнецова «Бабий Яр» почему-то называется "романом-документом". Хотя по форме и по содержанию, это "произведение" является собственной фантазией Кузнецова, состряпанной по заданию КГБ, или творением самого КГБ.  В книге не используются никакие документы - лишь выдумки, слухи военного времени и пропагандистские разработки спецслужб. 
Почему же не стоит верить Кузнецову (здесь вы можете узнать о нем подробнее) или другому автору создавшему эту низкопробную лживую поделку?
Вверху, на снимке из немецкого архива видно как на Крещатике киевляне в сентябре 1941 года слушают громкоговоритель на автомобиле 637-й роты пропаганды. Два громкоговорителя на крыше направлены в разные стороны - вперед и назад.

Такой автомобиль является прекрасным средством массового оповещения - за пол-дня можно было объехать все улицы Киева того времени и оповестить всех жителей города. И мы видим, что немцы именно так оповещали киевлян. На нижнем фото мы снова видим этот автомобиль в Киеве - на его крыше рядом с громкоговорителями сидит солдат.

Профессор Ф. Богатырчук вспоминает, что когда в 24 сентября 1941 года в Киеве начались взрывы и пожары (подробнее об этом здесь) немцы через радиорупоры предупредили население Киева быть готовым к поголовной эвакуации. Понятно? Через радиорупоры предупредили всех. Возможно даже не только с помощью автомобилей с громкоговорящими установками, но и с помощью существовавшей в городе сети оповещения - той, через которую на 1 мая и 7 ноября до войны транслировали марши. Согласитесь, это самый простой, доступный и эффективный способ оповещения.
А что пишет автор(ы) книги «Бабий Яр»? Пишет, что якобы 28 сентября "на заборе наклеили серую афишку на плохой оберточной бумаге, без заглавия и без подписи: "Все жиды города Киева и его окрестностей должны явиться в понедельник 29 сентября 1941 года к 8 часам утра на угол Мельниковской и Дохтуровской..."". (Кстати, представляете себе всех евреев Киева на углу??)
 
В тот день 28 сентября 1941 года Киев выглядел вот так (больше фотографий здесь):

...
Читать

Понедельник 15 июня 2015
Сообщение прочтено 220 раз

Вот он - настоящий русский!

Воскресенье 4 мая 2014
Сообщение прочтено 206 раз

Мы являемся свидетелями одной из последних пролетарских революций в Белом Мире – в Донбасе. Там индустриальный пролетариат и деклассированные элементы борются против мелкобуржуазно-крестьянского и олигархического классов. Но в Донбасе нет революционной партии, боевой пролетариат не нужен и России – потому революция там обречена проиграть.

Российский пропагандистский аппарат придумал несколько мемов-обманок о ситуации, происходящей на Востоке Украины. Первый – «русская весна»; второй – «сторонники федерализации». Ну и третий – «народное волнение».


Босяки,бомжи,криминал,воры,наркоманы,бездомные,бродяги,убийцы,Люмпены,алкоголики

Первый мем предполагает, что в Донбасе происходит национальное освобождение. Второй – борьба за расширение самоуправления (гражданский протест). Третий – всеобщую заинтересованность жителей Донбаса в переменах («весь народ»).

Все три мема взаимоисключают друг друга, но пропагандистов это не смущает. Потому что обманка страшнее правды – на самом деле на Востоке Украины происходит пролетарская революция в классических декорациях индустриальной цивилизации первой половины ХХ века, диковинное движение для Белого Мира, где рабочий класс и минимален по численности, и размыт «пограничными» классами.

Для начала кратко о тех самых «декорациях» Донбаса. Здесь одна из самых высоких концентраций рабочего класса в Первом и Втором мире – около 40% от всех занятых. Для сравнения: в среднем в России эта цифра около 25%, на Западе – 10-15%. Причём Восток Украины это не современные сборочные заводы или вторичный пролетариат (занятый на стыке сферы обслуживания – логистика, транспорт, ремонт). Это угольные шахты, металлургические и химические предприятия, оборудованные по последнему слову техники первой половины ХХ века (вплоть до нескольких доменных печей в регионе – атрибута металлургии столетней давности). Т.е. работает там самый что ни на есть настоящий пролетариат, о котором ещё писали Ленин и Сталин.

Вторая значительная страта в этом регионе – это деклассированные элементы. Статистика не даёт точной цифры по ним, но ряд наблюдателей оценивают её в 20-30%. Эти люди заняты криминалом (в Донецкой области уровень убийств в 4 раза выше, чем на Западе Украины), нелегальной добычей угля, мелкой торговлей и т.п.

Две эти страты в совокупности дают классический набор начала ХХ века для той же территории, ставшей позднее Восточной Украиной. Именно здесь, кроме Москвы и Подмосковья, отмечались самые ожесточённые столкновения с властью в Революцию 1905 года. В 1917-1920 годах регион бурлил от активности большевиков, анархистов и лихих людей.

Сегодня мы видим повторение картины начала ХХ века в Донбасе. Активное сопротивление Киеву возглавили деклассированные элементы – типа «народного мэра» Пономарёва или ныне содержащегося в застенках «народного губернатора» Губарева. Силовое сопровождение осуществляют такие же потерянные люди, очень легко их представить почти век назад в отрядах батьки Махно. Массовку сопротивления и вспомогательные действия осуществляет местный пролетариат.

Противостоит же им мелкобуржуазно-крестьянская стихия из Центра и с Запада Украины, а также олигархический капитализм. Первые, как учит история, крайне реакционны, а потому сегодня они представляют крайне—правый пласт местной политики (нередко переходящий в неонацизм как у «Правого сектора») и неолиберальный у капитализма (как у почти всех глобализированных элит современного мира). В союзники к ним можно причислить и чиновничество – в
Читать


Суббота 2 февраля 2013
Сообщение прочтено 294 раз
22 жовтня 2012 року. У Мальме, третьому за величиною місті Швеції, пройшла демонстрація на підтримку місцевої жидівської громади. Чимало учасників ходи, бажаючі висловити свою солідарність з жидами Мальме, були в кіпах. Приводом для цієї акції став вибух, що пролунав 28 вересня біля дверей будівлі, де проходять збори членів жидівської громади.

У демонстрації взяв участь мер міста Ільмар Реепалу. Він закликав членів жидівської громади відмежуватися від Ізраїлю і відмовитися від сіоністських поглядів заради власної безпеки. До цього мер Мальме неодноразово наголошував, що жиди мають можливість впливати на те, як їх сприймає суспільство, а тому самі несуть відповідальність за антисемітські інциденти.

У Мальме мешкає близько 1200 жидів. Ця маленька громада стала об’єктом постійних нападів. За останні кілька років синагоги і жидівські кладовища були неодноразово опоганені, антисеміти били учнів жидівської школи й ображали перехожих, чий одяг видавала їх приналежність до жидівської громади. При цьому понад 25% жителів Мальме складають мусульмани. Місцевий політик Адлі Абу Хаджар заявив недавно, що «найкращою мусульманською державою у світі є Швеція».

25 жовтня 2012 року. У 19-му окрузі Парижа було скоєно антисемітський напад на 12-річного хлопчика, повідомляє JTA. Підліток стояв на автобусній зупинці, коли до нього підійшли двоє чоловіків, судячи із зовнішності – вихідці з арабських країн, кожному з яких було приблизно близько 40 років. Один з чоловіків запитав у хлопчика, чи є він жидом, а потім вийняв зі своїх штанів ремінь і почав завдавати підліткові удар за ударом. Незабаром беззахисний хлопчик впав на землю.

Побиття припинили перехожі, які зажадали, щоб чоловіки залишили дитину в спокої, і пригрозили викликати поліцію. Нападники спішно полишили місце події.

5 листопада 2012 року. містечку Сарсель, розташованому в передмісті Парижу, скоєно черговий антисемітський напад. На цей раз жертвою нападу став 55-річний жид, що прямував до синагоги.

Як відзначає Dreuz.info, його одяг не залишав сумнівів у тому, що він Оналежить до юдейської громади міста. По дорозі до синагоги чоловікові зустрілася група молодиків. Почекавши, коли жертва віддалиться від них на відстань кількох метрів, молодики почали кидати яйця в спину чоловікові і викрикувати антисемітські образи.

На початку жовтня в Сарселі було скоєно напад на жидівського підлітка, а наприкінці вересня в тому ж місті був здійснений наліт нжидівський магазин, що торгує кошерними товарами. Але поліція робить все, щоб «не помічати» антисемітських інцидентів. На думку оглядачів Dreuz.info, працівникам поліції наказано таким чином «скоротити» число таких нападів.

19 листопада 2012 року. У Васье, місті, розташованому в околицях Ліона, з’явилися кілька графіті  антисемітського змісту. Написи були нанесені на стіну жовтою і червоною флуоресцентною фарбою. Гасла «Бін Ладен живий!», «Хай живе Мохаммад Мера» [терорист, який вчинив з 11 по 19 березня 2012 року в Тулузі і Монтобані напади на французьких військових і жидівську школу, внаслідок чого семеро людей загинули –Ред.],«Усі жиді – у печі", викликали обурення представників місцево жидівської громади. Заступник мера Філіп Коші засудив дії невідомих зловмисників.

26 листопада 2012 року. Ренцо Гаттенья, президент Союзу італійських жидівських громад, виступив із рішучим засудженням антисемітських інцидентів, число яких різко зросла в останні тижні, повідомляє JTA  (Жидівська Телеграфна Агенція - Ред.). «Перерахування всіх антисемітських епізодів зайняло б забагато часу, та ми мусимо привернути увагу громадськості до все зростаючої напруженості», - заявив Гаттенья.

За останні тижні в декількох італійських
Читать


Воскресенье 13 января 2013
Сообщение прочтено 482 раз




 

Говнотьма на меті, або очевидність речей!

(філософська трагікомедія)

 

Дійові особи:

spyglass - людина овоч, у вигляді тєрпіла

Прикол - просто поц

leginaest - неопріделенноє непріятно пахнущеє картавоє тело

ORION - людина-світло

Родіна Мать - символічна і велична статуя

Чан з дротами - тара, символічний винахід цивілізації

 

 

Сцена зображає собою переважно темну неосвітлену панораму. На задньому плані вісить невелике, ледь підсвічене простирадло, на якому зображена фотофіксація міста. Праворуч на сцені знаходиться дерев'яний, поточений термітами стіл. Біля нього стоїть стуло у вигляді савдепівської табуретки. На столі горить карасінова лампа. Праворуч сцени стоїть Родіна Мать - це величезний пам'ятник що на піднятих руках тримає дерев'яного гроба.

 

Голос з темряви:

-Макулатуру здал, бутилкі,

Бомжей пивком я угостил,

Собдрал за ето с пьяні філкі,

Іх телок так же закадріл...

 

До столу з темряви виходить Прикол. Це нєвзрачний мужик з м'якими канцелярськими руками й величезною дупою. Він вдягнений у рвану сорочку, затерту на місті локтей, та савдепівські сині спортівки з бретельками під п'яти. На драних носках надіті домашні тапочки. Прикол сідає до столу й дивиться на глядачів.

 

Прикол (в пів голоса по наростаючій):

-А гідність, честь, і людські ідеали,

Любов до ближнього свого,

Духовність, святість - їх ми не пізнали,

Не мозку справи то мого.

Патріотизм сміття, розвага ідіотів,

Навіщо це піднесення - ЗАЧЄМ?

Во мраку не відать тих патріотів,

Бо тінь не сочітаєца з вогнем...

(на мить задумується та кривиться, через деякий час продовжує):

Живу я стільки років на землі,


Читать


Комментарии (4)  
Вторник 25 декабря 2012
Сообщение прочтено 291 раз


українська мова,євреї,жиди,українофобія,русифікація

До редакції Українських Видань “Інституту для вивчення СССР”.

Я довідався, що після видання моєї монографії — “Жидівська автономія на Україні” - виникли сумніви щодо уживаних мною термінів “жид” і “жидівський” замість прийнятих у Совєтській Україні “єврей” і “єврейський”.

З приводу цих сумнівів стверджую, що термін “жид” є властивий українській мові як теж іншим слов’янським мовам (наприклад: польська, чеська, білоруська), уживання його в згаданих мовах є природне і не має зневажливого характеру, як у мові російській. Уважаю, що в Совєтській Україні приписано уживати виключно слова “єврей” зі святенництва, щоб не викликати у читачів, котрі звикли до образливого сенсу слова “жид” у російській мові, запідозріння автора в антисемітизмі. Очевидно, ніхто з читачів моєї Монографії не запідозрить в антисемітизмі її національно-жидівського автора.

І справді, я уживаю послідовно цієї термінології в моїх українських творах уже з 1918 р., коли я почав говорити та писати українською мовою. Так, уже моя перша більша праця в українській мові — “Листи жидівського соціял-демократа про Україну”, котру я видав у Відні в 1921 р., уживає виключно термін “жид”.

Так само моя стаття про становище жидівства в СССР, надрукована в ч. 16 “Українського Збірника” в “Інституті для вивчення СССР” у Мюнхені, уживає термінів “жид”, “жидівський” і т. д. Взагалі, я засадничо ніколи не погодився б на уживання терміну “єврей” у моїх українських працях, бо добачав би в тому святенництво та боягузство.

ІІроф. д-р Соломон Ґольдельман

Єрусалим, січень 1964.

 


Суббота 3 ноября 2012
Сообщение прочтено 229 раз

 

Думалося: ну який там біс на Сході і Півдні буде ще за них голосувати, коли вони для свого електорату не вдарила й пальцем об палець. До того ж статистика показує, що у російськомовних регіонах відбувається повільне, але неухильне вимирання. Злочинність там зросла в чотири рази, алкоголізм і наркоманія, суїцидальні настрої, захворювання на туберкульоз і СНІД прогресують Матеріал друкованого видання. 

Депресивними ці регіони визнали уже й самі регіонали. Але виходить, що для влади такий стан найвигідніший. Люди, залежні, забиті й неосвічені – це скарб, який влада плекає, підкидаючи кістки й огризки з панського столу лише перед самими виборами. Кого з високопоставлених регіоналів не запитували, за кого вони голосували, усі відповідали, як по писаному: «за будущєє». Звичайно, у кожного воно своє: Азаров, Пшонка і завгар голосували «за будущєє» своїх синів, Льовочкін – «за будущєє» сестри, Допа і Клюєв – «за будущєє» братішків. І навіть перша леді завгара – теж «за будущєє». Правда, ще додала зі смутком: «Хлєбушек шоби бил і до хлєба...»

Я ледь не заридав. Ну, це ж треба: подарувати народові двох синочків-мільярдерів і мріяти про «хлєбушек». Що й казати: якщо отаке будущєє у перших ледів і є, то хіба в африканських племенах. Ну, та ще в білорусів.

Зате синочки сміливо дивляться у майбутнє і готові перейняти від баті бразди правлєнія. Та й пора, бо батя, будучи в передпенсійному віці, вже плутає слова, наголоси і букви, і все більше нагадує незабутнього Лєоніда Ілліча...

А тим часом вісті з дільниць скидаються на зведення з фронтів. Іде справжня битва. Віце-президент ПА ОБСЄ Вальбурга Габсбурґ Дуглас заявила, що «з огляду на зловживання владою та занадто велику роль на цих виборах грошей, схоже, що демократичний процес почав іти зворотнім шляхом в Україні». Те саме чути і від голови місії спостерігачів від ПАРЄ Андреаса Ґросса: «Ці вибори не привели до реалізації того демократичного потенціалу, що має українське суспільство. Ми вважаємо, що український народ заслуговує на краще, аніж на це спотворення волі українського народу». Але невтомна Ганна Герман, навіть не почервонівши, протьохкала: «висновки ОБСЄ продемонстрували, що ми йдемо правильним шляхом». Штатні наперсточники мають таку саму думку: «Ці оцінки дають нам великий кредит довіри і можливість сказати, що ми йдемо правильним шляхом». Плюй такому в очі – скаже: дощик падає. «Влада організувала процес і не допустила масових фальсифікацій», – заливається Костя Бондаренко.

А був же ж, був колись нормальним пацаном. Разом у «Поступі» працювали. А як у Києв поїхав, так і зхрунився, до окупантів подався. Здавалося б, цинічнішого лизуна від Погребинського і Піховшека вже не знайти. Аж ні – такі фрукти не переводяться.

А у мене знаєте, який настрій? Кожному опозиціонеру, який голосував за цей виборчий закон, плюнути в писок. Хіба неясно було, чим усе завершиться? А як уже конче мала бути мажоритарка, то чому не в два тури, як у цивілізованих країнах?

Таке враження, що нас просто тупо кинули. Бо хитрий кролик націлився на президентські вибори. Навіщо йому більшість? Навіщо відповідальність за стан економіки напередодні нової кризи?

До того ж у випадку перемоги опозиції з’явився б шанс випустити на волю тих, що за ґратами. А кому це треба? Новоспеченим вождям і вождикам уже точно не треба. Нехай і далі сидять. Тому розпачливе волання Юлі про голодування само собою розчиниться у повітрі, бо ніхто його не підтримає. Якщо хтось і буде боротися за голоси, то самі мажоритарники, а вождики хутенько хляпнуть на лаври і заспокояться. Усе ж пішло за планом.

Здивувала мене реакція американської та ізраїльської преси: «Антисемітська партія під назвою «Свобода» буде ґрунтовно представлена в українському парламенті»,
Читать