Вице-президент Союза аудиторов Украины Михаил Крапивко считает, что через 2-3 года украинцы будут жить хуже, чем в начале 90-х.​
 Об этом он заявил на круглом столе в ДФ Института Горшенина 19 января.

«Повышение цен на электроэнергию является составной частью политики тотальной монополизации всех отраслей экономики. Через 2-3 года в каждой отрасли Украины останется 2-3 крупных игрока. При этом уровень жизни населения Украины будет сопоставим с уровнем жизни в начале 90-х, а возможно, даже хуже. Ведь государство нарастило мышцы и не допустит таких форм индивидуального выживания, как челночный бизнес», - сказал он.

Напомним, по результатам экспресс-опроса на тему «Повышение тарифов на электроэнергию. Мнение горожан», проведенного 17-18 января Днепропетровским филиалом Института Горшенина, жители Днепропетровска считают рост цен на электроэнергию способом государства пополнить свой бюджет. Такого мнения придерживается - 39,7% горожан. Личное обогащение политиков и бизнесменов в поднятии цен на электроэнергию видят 35,2% днепропетровчан. 16,6% считают, что рост тарифов связан с повышением прибыльности энергокомпаний. Затруднились ответить 11,6% горожан.

=======================

Это ерунда. Главное, что во власти теперь никто не ругается и не ворует, потому что власть честная.

Киев, Январь 18  – В ходе проверок выявлены факты миллиардных хищений имущества Национальной академии наук Украины.

Об этом на пресс-конференции в Киеве заявил Петр Андреев, руководитель Контрольно-ревизионного управления Украины.

«Сотни миллионов, миллиардные материальные ресурсы разворованы», – сказал он.

Андреев описал схему, с помощью которой осуществлялись хищения государственного имущества: Национальная академия наук создавала дочерние предприятия, передавала свое имущество в их уставной фонд. Вскоре эти компании искусственно банкротились, а имущество распродавалось.

«И такая же ситуация в Академии сельскохозяйственных наук», – признал Андреев, не уточнив, понесет ли кто-нибудь ответственность за выявленные нарушения.

 Испанский судья Исмаэль Морено (Ismael Moreno) предъявил официальное обвинение в преступлениях против человечности 90-летнему уроженцу Украины Джону (Ивану) Демьянюку. Как передает Agence France-Presse, Демьянюка подозревают в причастности к гибели 60 испанцев в концлагере Флоссенбюрг (Flossenbuerg), в котором он предположительно служил охранником во время Второй мировой войны.

Морено также выдал международный ордер на арест Демьянюка, который направлен немецким властям. В конце 2009 года уроженец Украины предстал перед судом в Мюнхене, где его обвиняют в причастности к гибели 27900 заключенных концлагеря Собибор.

В 1981 проживавший в США Демьянюк были лишен американского гражданства, когда властям стало известно, что он скрыл сведения о своем нацистском прошлом. Он был экстрадирован в Израиль, где его обвиняли в причастности к уничтожению евреев в концлагере Треблинка и приговорили к смертной казни. В 1993 году приговор был отменен, так как выяснилось, что охранника из Треблинки по кличке "Иван Грозный" спутали с Демьянюком по ошибке.

Іван вернулся в США, однако в 2009 году был снова выдан для осуществления правосудия, на этот раз в Германию.

Демьянюк утверждает, что никогда не служил охранником в концлагере, а сам был узником лагеря для военнопленных. Никто из немногочисленных свидетелей, оставшихся в живых до начала суда, не смог опознать в обвиняемом охранника. Главным аргументом в пользу вины Демьянюка стало удостоверение охранника концлагеря, которое, по мнению адвокатов, является поддельным.

Состояние здоровья обвиняемого в силу преклонного возраста не позволяет ему активно участвовать в судебных заседаниях, которые постоянно переносятся.

==========

Недавно читал, что против немецкой армии на восточном фронте воевали еще и несколько тысяч доблесных вояк из Франции, несколько сот из которых попали в плен. Судя по тому что происходит, сверхчеловек Иван Демьянюк просто должен был уничтожить еще и всех пленных французов. Ведь наш неутомимый земляк в одиночку планомерно осуществлял геноцид евреев, испанцев - строил для них концлагеря, а затем расстреливал всех подряд. И никто не мог его остановить. Все идет к тому, что через пару лет выражение "ужасы гитлеризма" заменят "ужасами демьянюкизма".

В истории Украины в ХХ в. это уже уже второй сверхчеловек. Первый Степан Бандера - до сих пор вызывает у русских панический страх. Думаю, если бы он не погиб от руки русского киллера еврейского происхождения, такое недогосударство как РФ вряд ли существовало на карте мира.

Ситуцию с Демьянюком можно было бы назвать комичной, если бы в ней не было столько трагедии, лжи и цинизма...

Интересно, а почему бы немцам не подать в суд на США и Англию за уничтожение Дрездена и 200.000 его жителей? Слабо?

Дегенеративне мистецтво (нім. Entartete Kunst) - це авангардне антикласичне мистецтво. Німецька пропаганда часів ІІІ Рейху вважала його єврейсько-більшовицьким та антинімецьким, а тому й небезпечним для нації. Фахівці вважають дегенеративне мистецтво елементом психотерору та маніпуляції свідомістю.

Свої популярні в певних колах дегенеративні малюнки Давид Олер зробив в 1946 році через рік після закінчення війни. У концтаборі Олера (за його словами) призначили до спеціальної робочої групи (Sonderkommando), відповідальну за очищення крематоріїв та витягування трупів з газової камери, хоча насправді він декілька років працював у таборі оформлювачем наочної агітації і отрмував за це додатковий пайок. Поплічник німців Олер малював плакати і нібито спостерігав за тим, як роздягалися "жертви газових камер", "паралізовані страхом і усвідомленням швидкої неминучої смерті", як "спалювалися тисячі ворогів Третього Рейху". Давид Олер став одним із багатьох тисяч працівників Аушвіца, кому судилося увійти в приміщення крематоріїв і газових камер і дивом вийти звідти живим. Малюнки Олера вважаються єдиними існуючими
Читать

 Адвокат, який представляє в Україні інтереси Степана Бандери (молодшого), сказав, що зараз немає юридичних підстав стверджувати, що історичних діячів Степана Бандеру та Романа Шухевича остаточно позбавлено звання Герой України, присвоєного указом президента Ющенка.

Адвокат Роман Орєхов сказав Українській службі Бі-Бі-Сі, що попри судові позови з вимогами скасувати укази, а також рішення, зокрема, суду у Донецьку, обидві справи юридично не завершені.

Адвокат вказав, що судовий розгляд чергової справи щодо Шухевича у середу відкладений.

Пан Орєхов, який є адвокатом російської правничої компанії, висловив здивування повідомленням адміністрації президента Януковича про "скасований судом" указ щодо звання героя Степанові Бандері і припустив, що повідомлення з'явилося з огляду на черговий судовий розгляд справи щодо звання героя Романа Шухевича.

Адвокат також припустив, що повідомлення президентської адміністрації, яке він назвав "провокацією", мало політичний характер і призначалося зацікавленим колам у Росії, а також російським репортерам, які приїхали в Україну висвітлювати перебіг судової справи.

Бі-Бі-Сі: Що, власне, відбувається у юридичному сенсі довкола указів про звання герою Степану Бандері та Роману Шухевичу?

Р. Орєхов: Ситуація приблизно наступна. Указ президента про нагородження Романа Шухевича званням Героя України, про присвоєння йому цього звання, виданий був в 2007 році, і того самого року був оскаржений моїм українським колегою паном Оленцевичем до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до чинного законодавства України, яке діяло на той момент. Донецький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову, тобто, залишив указ без змін, і це рішення підтвердив Донецький апеляційний адміністративний суд.

Це друга інстанція. Оленцевич відповідно не погодився, подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, який відкрив касаційне провадження, але не призначав протягом майже 2 років справу до розгляду. Оленцевич, усвідомлюючи, що ця ситуація безвихідна, вже як представник, наскільки мені відомо, лікаря, медика донецького – пана Соловйова – звернувся до того самого Донецького окружного адміністративного суду вже у 2009 році з тим самим позовом. При цьому, вони абсолютно ідентичні, відрізняються лише прізвищем і місцем мешкання позивача. Про визнання незаконним указу президента Україна про нагородження Романа Шухевича званням Героя України.

Цей позов також був залишений без задоволення, але відбулась така ситуація, що рішення першої інстанції було постановлено у жовтні 2009 року, а до апеляції, за апеляційною скаргою пана Соловйова, ця справа потрапила вже у квітні 2010 року. Як ви розумієте, дещо змінилося, скажімо, на політичній арені в Україні. І Донецький адміністративний апеляційний суд, не враховуючи, що вже існує його ж рішення в такій самій справі про відмову в задоволенні позову, задовольняє позов Оленцевича і касує рішення першої інстанції. Відтак, рішення про визнання незаконним указу президента України про нагородження Романа Шухевича званням Героя України набрало законної сили.

Бі-Бі-Сі: Що це означає? Чи можна вважати, що суд цим рішенням скасував указ?

Р. Орєхов: Не можна. Справа в тім, що у справі Шухевича суд лише визнав указ незаконним. От такий розвиток подій передбачає певні активні дії з боку відповідача, тобто, президента України. І, теоретично виконуючи рішення суду, він мав би скасувати даний указ.

Бі-Бі-Сі: Зрозуміло. А у справі Степана Бандери?

Р.
Читать

 В список стран, прилагающих наименьшие усилия в поисках военных преступников времен Второй мировой, вошли Норвегия, Швеция, Сирия, Эстония, Венгрия, Литва и Украина.

В  докладе также указываются 10 самых разыскиваемых нацистов. В прошлом докладе первым номером в таком списке значился Джон (Иван) Демьянюк, который, однако, уже предстал перед судом в Мюнхене.

Теперь список возглавляет Сандор Кепиро, обвиняемый в организации массового убийства по меньшей мере 1250 мирных жителей в сербском местечке Нови Сад в 1942 году.

Он был признан виновным в совершении этого преступления еще в 1944 году в Венгрии, но наказания так и не понес. Однако три года назад венгерские власти снова возбудили против него дело по тем же пунктам обвинения.

В ответ Кепиро обвинил Эфраима Зуроффа в клевете и инициировал встречный иск в венгерском суде.

===========

Нюрнбергский трибунал - фарс, не имеющий ничего общего с судебным процессом, судилище по типу сталинских "троек". Из-за еврреев, которые выдумали Холокост, засудили и убили десятки тысяч невинных людей после войны, расстреливали даже уборщиц из немецких учреждений.

Хотя есть за что объявить преступниками все руководство Израиля начиная с 1948 года - за убийства палестинцев.

Симон Визенталь был сотрудником израильской разведки Моссад. В январе 2010 года центр Симона Визенталя резко осудил присвоение звания Героя Украины лидеру ОУН Степану Бандере.

Замечу от себя, что Визенталя неоднократно ловили на лжи - об этом можно прочитать здесь:  http://uk.wikipedia.org/wiki/Брехня_Голокосту .

В 2009 году на свет вышла книга «Охота на Зло» (англ. Hunting Evil) английского журналиста Гая Уолтерса, в которой он утверждает, что рассказы Визенталя  являются ложными, факты во всех его трех мемуарах противоречат друг другу, и не соответствуют документированным свидетельствам, что ставит под сомнение все что он написал. Британский журналист Даниел Финкельштайн в публикации на интернет-портале «Еврейские Хроники», сообщил, что Винерская библиотека (англ.), учреждение занимающееся исследованием Холокоста, поддерживает выводы, сделанные Уолтерсом. Директор библиотеки Бен Барков заявил, что "Визенталь может считаться шутом и хвастуном, и даже просто лжецом". 

«Вся репутация Симона Визенталя построена на песке. Он лжец, да и не очень умелый к тому же. С окончания Второй мировой войны и до самого конца своей жизни он будет неоднократно сообщать в прессе ложные сведения о себе, своей гипотетической охоте на Эйхмана и о других своих подвигах по выслеживанию беглых нацистов. Он также всю жизнь будет сочинять абсолютно несусветные истории о своей жизни в годы войны, лгать о полученном им образовании и сделанной им научной карьере. Очевидно, что правда казалось ему совершенно не важной, и это заставляет сомневаться во всём, что он когда-либо нам рассказывал». Так начинает свой рассказ о Симоне Визентале Гай Уолтерс.  http://www.chaskor.ru/article/simon_vizental_ohotnik_na_natsistov_19909

Вытолкнув их во двор тюрьмы со связанными
Читать

Лишение Степана Бандеры статуса Героя Украины - это большой плевок в души галичан и всего украинского народа, - считает секретарь Львовского городского совета Василий Павлюк.

«Это - большой плевок той коммуно-холуйской власти, которая сегодня есть в Украине и которая служит не украинскому народу. Это нам плюнули в душу - нам, галичанам, в первую очередь, волынянам, и всему украинскому народу. Это плюнули на наших родителей, на наших дедов, отдавших свою молодую жизнь за то, чтобы мы жили в свободном государстве», - сказал Павлюк во время выступления на внеочередной сессии Львовского областного совета, состоявшейся 13 января у памятника Степану Бандере во Львове.

«А нам сегодня говорят, что это бандиты были? Значит, мы - дети бандитов? А сталинисты, фашисты - это герои сегодня для них?» - добавил секретарь горсовета.

Василий Павлюк выразил убеждение, что украинцы должны подняться с колен и сказать решительное «нет» такому подходу. «Мы должны сказать решительное «Нет, господа!», «Нет, гниды!» - извините, другого слова не могу найти», - подчеркнул он, добавив, что необходимо требовать от Президента Украины «прекратить эту вакханалию».

http://obkom.net.ua/news/2011-01-13/1645.shtml

ПРИСОЕДИНЯЮСЬ!

Книгу "Основоположні міфи ізраїльської політики” французький письменник, філософ та політичний діяч Роже Ґароді опублікував в 1996 році. Він видав її за власний рахунок і у вихідних даних позначив латинськими буквами "SAMIZDAT". В цій розвідці автор переглядає офіційну історію, аналізує і викриває найбільш розповсюджені міфи політики Ізраїлю.

Роже Ґароді стверджував, що це "не історичний твір, це політична книга. Моєю метою було показати, що ізраїльська політика - як інструмент американської політики - приводить до війни".

Скачати книгу  Роже Ґароді "Основоположні міфи ізраїльської політики" можна тут.

В книзі Роже Ґароді ставить під сумнів факт Голокосту - тотального знищення жидів в роки Другої світової війни. "Я поважаю юдаїзм ... але нацистський Голокост - це міф, що став догмою, яка виправдовує політику Ізраїлю і США на Близькому Сході і у всьому світі...", - пише Ґароді. На думку автора, "історія без перебільшення сама може виконати роль обвинувача краще, ніж міф. Перш за все, вона не зводить масштаби дійсних злочинів проти людяності, які коштували життя 50 мільйонам людей, до погрому лише однієї категорії невинних жертв, в той час як мільйони померли зі зброєю в руках, борючись проти цього варварства".

Незважаючи на те, що у книзі кожна теза підкріплена відповідним фактом або цитатою,  автора на вимогу французьких сіоністських кіл притягли до суду. Свою солідарність з Р.Ґароді висловили політичні і релігійні діячі. Зокрема, в поширеному комюніке Асоціації журналістів Тунісу у зв'язку з судовим процесом в Парижі у справі 84-річного французького вченого, письменника і громадського діяча Роже Ґароді, якого звинувачують в "виправданні злочинів проти людства" заявляється: "Викриваючи прагнення сіоністських кіл Ізраїлю виправдовувати свою нелюдську антиарабську політику шляхом цинічного використання трагедії Другої світової війни, Роже Ґароді діє суто в рамках визнаних демократії і свободи слова і не заслуговує засудження. Туніські журналісти серйозно стурбовані наполегливим жорстким тиском, який не перестає чинити сіоністське лобі на суддів і на весь хід в цілому цього більш ніж дивного процесу", — підкреслюється в документі.  Асоціація закликала світову спільноту надати всебічну підтримку Р. Ґароді, в тому числі поширенню його "незручних для сіоністів ідей", щоб "показати їх невинність всьому світу і допомогти письменнику уникнути розправи.

Ґароді заявив, що не вважає себе юдофобом, але різко засуджує антиарабську політику Ізраїлю. Французький суд заборонив подальшу публікацію книги Ґароді і 27 лютого 1998 оштрафував його на 240 тисяч французьких франків (близько $40000) та засудив до умовного тюремного ув'язнення на кілька років. Рішення суду викликало дебати про свободу слова у Франції і Європі, багато хто стверджував, що вирок носить політичний характер. Ґароді оскаржив це рішення в Європейському суді з прав людини, проте його апеляція була відхилена як неприйнятна - це сталося за десять днів до 90-річчя Ґароді, 7 липня 2003 року.

Суму в п'ятдесят тисяч доларів США передала для Роже Ґароді
Читать

Джон (Іван) Дем'янюк у залі мюнхенського суду

Повільність судового процесу, який називають "останнім нацистським процесом", просто викликає агонії,- пише у своїй статті мюнхенський кореспондент британського видання Independent on Sunday Тоні Патерсон.

Автор, який побував на одному із засідань, каже, що спершу підсудний прикривав обличчя кепкою, але тепер, через понад рік від початку процесу, йому вже дозволяють надягати сонцезахисні окуляри увесь час у залі суду.

90-річного Джона (Івана) Дем'янюка звинувачують у тому, що він був наглядачем у таборі Собібор в окупованій німцями Польщі у часи Другої світової війни. Його звинувачують у співучасті у вбивстві 27900 євреїв. Судовий процес у Мюнхені розпочався у листопаді 2009-го. Очікували, що він мав завершитись наприкінці 2010-го. Як пише Тоні Патерсон, зараз ніхто взагалі не хоче прогнозувати, коли закінчиться процес.

Телевізійний фарс

Видання твердить, що процес перетворився на фарс. Десятки журналістів, які приходили в перші дні, тепер взагалі ігнорують процес. Майже всі родичі загиблих у Собіборі також не приходять на засідання.

Сам процес навіть перенесли до меншої судової зали у мюнхенському суді. Якби не серйозність звинувачень проти народженого в Україні підсудного, пише далі видання, його появу в суді можна було б розцінювати як телевізійний фарс. Пан Дем'янюк взагалі нічого не говорить, лише іноді зітхає або видає незрозумілі звуки, доволі часто просто засинає під час процесу, не зважаючи на те, що всі докази, які читають на засіданні, одразу перекладають і виголошують українською.

Стан здоров'я також викликає занепокоєння, веде далі Independent on Sunday. Лікарі дозволяють панові Дем'янюку з'являтись у судовій залі лише двічі на тиждень максимум по три години на день. Іноді засідання переривають лікарі, які кажуть, що "підсудний сьогодні вже не зможе брати участь у судовому процесі". Потім його перевозять назад до в'язниці у Мюнхені, де він залишається від часу його екстрадиції зі США у травні 2009-го року.

Завдання для обвинувачення ускладнене тим, що на процесі немає жодного очевидця, який би пам'ятав Джона Дем'янюка із Собібора.

Пан Дем'янюк не сказав жодного слова у суді сам, але в першу річницю від початку процесу у листопаді минулого року від його імені зачитали заяву, де він сказав, що в ті час був "військовополоненим", а тепер німецькі прокурори його несправедливо обвинувачують.

 Неділя, 9 січень, 2011 p.,

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/01/110109_demjanjuk_independent_ak.shtml?print=1

 "Чи дійсно загинули шість мільйонів?" - (англ. Did Six Million Really Die?) — опублікована в 1974 році книга, в якій автор Річард Харвуд стверджує, що не було шести мільйонів знищених євреїв, а було тільки 256 тисяч померлих.

Скачати  "Чи дійсно загинули шість мільйонів?" можна тут.

Цю книгу називають одним з найбільш дорогих видань, коли-небудь надрукованих англійською мовою. Мільйони слів були сказані і надруковані про цю книгу протягом двох судових процесів в Канаді над Ернстом Цунделем (Ernst Zundel) - видавцем цієї книги.  Єврейське лобі подало на нього до суду. Звинувачення проти Цюнделя спиралося на закон «Про розповсюдження неправдивих відомостей», який взагалі майже не застосовувався і сходить до англійського закону 1275 року - по ньому лицарі забороняли простолюду сміятися над собою в сатиричних віршах. Цюнделю знадобилося вісім років і сотні тисяч доларів
Читать