Авторизация
Меню
Категории
12 апреля (1)
1971 (1)
агитация (2)
агрессия России в Крыму (3)
Анонс (1)
аферисти (1)
аферисты (9)
Бабин Яр (1)
бабло (1)
бандиты (1)
банки (1)
банкрутства (1)
беспредел (7)
бляди (5)
бойкот (1)
брехня (2)
Брехня голокосту (5)
бюст (2)
вещи (1)
Визнерович (1)
Викентий Пухарев (1)
влада (1)
Восток (1)
Гагарин (2)
гены (1)
гетто (1)
гої (1)
ГуSSкій міръ (8)
Даунбасс (1)
дегенераты (8)
декабрь (1)
демагоги (1)
депозити (2)
Добрі новини (1)
донбасс (2)
евреї (1)
ежик в тумане (1)
євреї (1)
Женщины (1)
жидівська поліція (1)
Жизнь (1)
ЖКГ (1)
журнал (1)
занавес (1)
Злочини (2)
злочинці (6)
инциденты (1)
Ирония судьбы (1)
імперія (4)
інтернет-технології (1)
кацапи (7)
киноклуб (1)
киноклуб Cineast (1)
Клоуны (2)
комсомол (2)
корупція (2)
Космос (2)
кризис (1)
курви (1)
Личности (4)
лохи (1)
Лохокост (5)
Люди (1)
манкурти (4)
Марк Донской (1)
Мебель (1)
мнение (3)
мода (1)
монумент (1)
моральные уроды (10)
москалі (10)
московія (10)
московські попи (1)
мракобесие (3)
намедни (2)
неадекваты (6)
Обзор (1)
обыватели (1)
Одеса (1)
оккупированный Крым (1)
опозиція (1)
п'ята колона (1)
Парфенов (1)
педерасты (1)
плакат (3)
поколение (2)
Постер (1)
православие головного мозга (5)
предметы (1)
провокації (1)
прогнози (1)
просто так (1)
проходимцы (3)
проявления (1)
путин-хуйло (1)
путинизм-кретинизм (9)
путлер (7)
рашизм (8)
ревізіонізм (1)
революция (2)
РЕВОЛЮЦІЯ (2)
режим (4)
реформи (2)
російці (9)
российские (10)
русские люди (9)
русско-украинская война (5)
русско-фашистские захватчики (8)
санкции (2)
секс (1)
Сердце матери (1)
События (1)
советский (2)
совок (2)
современность (1)
СССР (1)
Таежный союз (1)
теория похуизма (1)
ужас (1)
украина (1)
украинофобия (4)
укрпошта (3)
Факт. (1)
фармазоны (1)
фашизм-путинизм (5)
фашистская Россия (8)
Хроники сообщества (1)
чекистская хунта (1)
что из этого получится. (1)
шабаш (1)
шахрайства (2)
шизофреник Путин (5)
Шимон Перес (1)
Шоабизнес (1)
шовинизм (1)
экономика (1)
ЭРОТИКА (1)
юбилей (1)


Календарь
 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Среда 1 декабря 2010
Сообщение прочтено 321 раз

Теперь будет кому отрицать Голодомор и рассказывать басни о так называемом "холокаусте" (напомню,  "холокауст" - это еврейское ритуальное убийство, когда жертву сжигают живьем.

Министерство иностранных дел Израиля разослало своим посольствам в десяти европейских государствах директиву, в соответствии с которой в каждой стране необходимо найти тысячу человек, которые будут отстаивать проводимую Израилем политику. Как сообщает The Guardian со ссылкой на неназванные источники, такое распоряжение с инструкциями министра иностранных дел Израиля Авигдора Либермана было направлено на прошлой неделе.
Официальные представители Израиля отказались комментировать изданию эту информацию, подчеркнув, что по поводу того, какой образ страны формируется за рубежом, существуют определенные опасения. "Особое беспокойство в этом отношении вызывают некоторые страны Западной Европы", - отметил собеседник газеты, имя которого тоже не называется.

Найти тысячи людей, которые смогут защищать интересы Израиля, как стало известно The Guardian, планируется к середине января. Это могут быть активисты еврейских и христианских общин, сотрудники университетов, журналисты и студенты. Предполагается, что они будут регулярно получать информацию от израильских официальных лиц и выступать на различных собраниях, писать письма в газеты и публиковать статьи.

В каких именно странах планируется осуществить эти мероприятия, в публикации газеты не уточняется. Указывается лишь, что Великобритания - одна из них.

Израиль, как подчеркивает газета, стремится улучшить свой имидж и при помощи других методов, в частности, используя социальные сети и YouTube.


Воскресенье 28 ноября 2010
Сообщение прочтено 334 раз

Президент Ізраїлю Шимон Перес 25 листопада в Києві вшанував пам'ять жертв Бабиного Яру, поклавши квіти до меморіального комплексу. Після покладання квітів, присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Потім Шимон Перес поклав квіти до пам'ятника розстріляним євреям "Менора", який також розташований на території Бабиного Яру.

Ми вже дивувались тому, що жодного прізвища загиблого в Бабиному Яру єврея досі не вдалося встановити. Нема і в Шимона Переса загиблих там родичів або знайомих. Мене завжди дивувало, що євреї намагаються нас переконати ніби їх загинуло 6 млн, але серед цих 6 млн нема жодного відомого письменника, музиканта, кінорежесера, банкіра тощо. Якась безлика безіменна  маса, просто цифра... І якщо ви захочете прослідкувати долі євреїв Києва, то побачите, що більшість з них були евакуйовані до Ташкенту, деяка частина воювали на фронті, інші - як наприклад мама дружини Ющенка Софія Юхимівна - дивним чином опинилися в США або в Ізраїлі (видатний український режисер О.Довженко після війни в книжці виданій ЦК КПУ, згадував, що німці вивезли з Києва 50.000 євреїв, але про розстріли не згадував, бо їх не було). На "Менорі" в Бабиному Яру відсутні прізвища загиблих євреїв тому що там таких просто нема, не знайшли, через що київську "Менору" дехто називає "Пам'ятником невідомому єврею Рабіновичу". 

Згідно з даними демографічних досліджень, ще в середині 90-х років ХХ століття в країнах Європи проживало близько 400 тисяч євреїв - колишніх в'язнів таборів смерті. Зурахуванням післявоєнного виїзду в Ізраїль півтора мільйонів європейських євреїв, а також природного спаду населення за півстоліття після війни, не кажучи вже про різноманітні військові втрати, виходить, що число осіб єврейської національності, які померли в концтаборах, ніяк не могло перевищувати 700 тисяч осіб. Та й ті загинули, роблять висновок критики Голокосту, не внаслідок цілеспрямованого геноциду, а з причини масових епідемій і голоду в місцях ув'язнення, викликаних, як вони стверджують, не в останню чергу бомбардуваннями союзників і повним руйнуванням німецького народного господарства в кінці війни. Таким чином, довядять ревізіоністи історії - ніякого геноциду євреїв взагалі не було, а голокост придуманий вже після війни виключно для того, щоб просувати геополітичні інтереси США та Ізраїлю.

В 2008 американська організація CODOH звернувся до Організації Об'єднаних Націй та до ЗМІ всього світу з проханням надати ім'я однієї людини з доказами, що вона була отруєна газом в Освенцімі. Ця акція, була названа «Одне ім'я з доказами» (One Person with Proof). CODOH стверджує, що з цим "простим і щирим" проханням він раніше звертався до авторитетних вчених та активістів голокосту, але більше ніж 2.000 американських вчених і дослідників, до яких звертались, не відповіли на це питання. CODOH з цим питанням звернувся також до директора Центру перспективних досліджень Голокосту Меморіального музею Голокосту в США доктора Пола Шапіро, щоб він забезпчив доказами ім'я однієї людини - однієї з мільйонів, яка була убита в газовій камері в Освенцімі, але той не відповів.

Може варто було запитати в Переса - чи відомо йому ім'я хоч одного єврея, розстріляного у Бабиному Яру?




Пятница 26 ноября 2010
Сообщение прочтено 374 раз

Відверто сфабрикований щоденник Анни Франк офіційно став міжнародним культурним надбанням - він включений до списку спадщини ЮНЕСКО "Пам'ять світу", також він попав до ТОП-10 списку книжок, "які надихають читачів". В 2003 році ця підробка видавалася в Україні і "надихала" українців. 

«Щоденник Анни Франк» вперше був виданий у Франції і продавався публіці як справжній, власноруч написаний єврейською дівчинкою з Амстердама, яка робила ці записи в 12-річному віці, коли її сім'я та інші євреї ховалися в задній кімнаті будинку в період гітлерівської окупації. Потім вони були заарештовані і відправлені до концтабору. Анна Франк, ймовірно, загинула у віці 14 років від тифу коли війна вже скінчилася. Наприкінці війни її батько Отто Франк повернувся в свій амстердамський будинок і знайшов щоденник своєї доньки, захований нею під кроквами даху. На той час щоденник складався лише з 150 фраз 12-річної дівчинки, а щоденник, що вийшов з друку, разом з фінальною частиною містить 293 сторінки тексту, що відповідають найвищим літературним стандартам за стилем, а за змістом дають вражаюче яскраву картину історичних подій. Апелюючи до почуттів людей, книга і фільм сильно подіяли на мільйони людей у всьому світі - більше, ніж будь-яка історія такого роду.

З'ясувалося, що опублікувана версія щоденника не відповідає дійсності. Докази, зібрані Дітлібом Фелдерером (Dietlieb Felderer) зі Швеції і доктором Робером Форрісоном з Франції, показали, що опублікована версія відомого щоденника є літературною містифікацією. Існувала дівчинка на ім'я Анна Франк, і частина уривків з щоденника реальні, навіть ті, які описують сцени лесбійського сексу, але пізніше вирізані. Редакція газети «Федерація» відтворила обкладинку журналу «Лайф інтернешнл» із зразком почерку Анни Франк і її фотографією, нижче була дана одна сторінка з надрукованого під назвою «Щоденник Анни Франк» рукопису. Було дуже помітно що почерки абсолютно різні.

Англійський історик Девід Ірвінг  сказав про «Щоденник Анни Франк»: „Батько Ганни Франк, з яким я листувався протягом декількох років, зрештою дав згоду на лабораторні дослідження рукопису «Щоденника», чого я вимагаю завжди, якщо документ спірний“. Цю експертизу провела лабораторія німецької кримінальної поліції у Вісбадені. Її висновок: частина «щоденника» Анни Франк написана кульковою ручкою (такі ручки з'явилися в продажу лише в 1951 році, а Анна Франк померла в 1945).

Девід Ірвінг заявив також: „Мій власний висновок про «Щоденник Анни Франк» такий, що значна його частина дійсно написана дванадцятирічною єврейкою. Ці тексти потрапили до її батька, Отто Франка, після трагічної смерті молодої дівчини від тифу в одному з концтаборів. Її батько і інші невідомі мені особи відкоригували цей «Щоденник», щоб надати йому комерційну форму, що збагатило одночасно і батька, і Фонд Анни Франк, але як історичний документ, ця книга не має ніякої цінності, тому що текст був змінений“.

У 1956-1958 роках багато галасу у Європі наробив судовий процес за позовом письменника і журналіста Мейера Левіна (Meyer Levin), справжнього автора щоденника, до батька Анни Франк Отто Франка за роялті (дохід з продажу книги), у результаті якого Левін відсудив 50.000 доларів як відшкодування «за шахрайство, невиконання грошових зобов'язань і незаконне використання ідеї». Предметом позову в цьому процесі були найбільш драматизовані версії «щоденника», зроблені, зокрема, для кіно-, радіо-, теле- і театральних постановок. Левін наполягав на визнанні своїх авторських прав, і його позов був задоволений Нью-Йорським міським судом. Суд встановив, що Франк пообіцяв заплатити Мейеру Левіну не
Читать


Категории: Брехня голокостуЛохокост    
Суббота 20 ноября 2010
Сообщение прочтено 259 раз

 «Еврейский учёный…профессор Колумбийского университета  Норман Финкельштейн написал книгу "Индустрия холокоста". В этой книге профессор, чьи родители были узниками Варшавского гетто, обвинил Израиль и американо-еврейскую диаспору в стремлении использовать массовые истребления евреев в гитлеровской Германии в политических и финансовых целях.

Разговоры о холокосте возникли только в 1967 г. С этого момента и началось развитие "индустрии холокоста". Холокост стал незаменимым идеологическим оружием, благодаря которому одна из самых грозных сверхдержав мира объявила себя "государством-жертвой"… что оградило её творцов от справедливой критики.

Главными закопёрщиками в создании "индустрии холокоста" стали американские евреи Симон Визенталь и Эли Визель. Визель за каждую лекцию по данной теме брал по 25 тысяч долларов. Созданный им музей холокоста профессор назвал "помесью Дахау с Диснейлендом".

Финкельштейн уличает во вранье и многих других участников этой индустрии. Этот подлог позволил "индустриалам" заставить швейцарские банки выплатить евреям более 200 млн. долларов … и обязать Германию выплатить 12 млрд. долларов»

Цитата з книги В.В. Жириновського «Иван, запахни душу!» (Москва, 2002 г., издание Либерально-демократической партии России с. 33 - 34).

==================

Цікаво, що Жириновський та Фінкельштейн - євреї, тобто звинуватити їх в антисемітизмі неможливо.


Категории: Брехня голокостуЛохокост