Авторизация
Меню
Категории
12 апреля (1)
1971 (1)
агитация (2)
агрессия России в Крыму (3)
Анонс (1)
аферисти (1)
аферисты (9)
Бабин Яр (1)
бабло (1)
бандиты (1)
банки (1)
банкрутства (1)
беспредел (7)
бляди (5)
бойкот (1)
брехня (2)
Брехня голокосту (5)
бюст (2)
вещи (1)
Визнерович (1)
Викентий Пухарев (1)
влада (1)
Восток (1)
Гагарин (2)
гены (1)
гетто (1)
гої (1)
ГуSSкій міръ (8)
Даунбасс (1)
дегенераты (8)
декабрь (1)
демагоги (1)
депозити (2)
Добрі новини (1)
донбасс (2)
евреї (1)
ежик в тумане (1)
євреї (1)
Женщины (1)
жидівська поліція (1)
Жизнь (1)
ЖКГ (1)
журнал (1)
занавес (1)
Злочини (2)
злочинці (6)
инциденты (1)
Ирония судьбы (1)
імперія (4)
інтернет-технології (1)
кацапи (7)
киноклуб (1)
киноклуб Cineast (1)
Клоуны (2)
комсомол (2)
корупція (2)
Космос (2)
кризис (1)
курви (1)
Личности (4)
лохи (1)
Лохокост (5)
Люди (1)
манкурти (4)
Марк Донской (1)
Мебель (1)
мнение (3)
мода (1)
монумент (1)
моральные уроды (10)
москалі (10)
московія (10)
московські попи (1)
мракобесие (3)
намедни (2)
неадекваты (6)
Обзор (1)
обыватели (1)
Одеса (1)
оккупированный Крым (1)
опозиція (1)
п'ята колона (1)
Парфенов (1)
педерасты (1)
плакат (3)
поколение (2)
Постер (1)
православие головного мозга (5)
предметы (1)
провокації (1)
прогнози (1)
просто так (1)
проходимцы (3)
проявления (1)
путин-хуйло (1)
путинизм-кретинизм (9)
путлер (7)
рашизм (8)
ревізіонізм (1)
революция (2)
РЕВОЛЮЦІЯ (2)
режим (4)
реформи (2)
російці (9)
российские (10)
русские люди (9)
русско-украинская война (5)
русско-фашистские захватчики (8)
санкции (2)
секс (1)
Сердце матери (1)
События (1)
советский (2)
совок (2)
современность (1)
СССР (1)
Таежный союз (1)
теория похуизма (1)
ужас (1)
украина (1)
украинофобия (4)
укрпошта (3)
Факт. (1)
фармазоны (1)
фашизм-путинизм (5)
фашистская Россия (8)
Хроники сообщества (1)
чекистская хунта (1)
что из этого получится. (1)
шабаш (1)
шахрайства (2)
шизофреник Путин (5)
Шимон Перес (1)
Шоабизнес (1)
шовинизм (1)
экономика (1)
ЭРОТИКА (1)
юбилей (1)


Календарь
 Февраль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29


Суббота 16 мая 2015
Сообщение прочтено 286 раз

%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5%2B%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%8B%2B1.jpg
Демарш керівництва Української православної церкви Московського патріархату на урочистому засіданні ВР, присвяченому 70-літтю Перемоги у Другій світовій війні, чітко показав на чиєму боці вона знаходиться. Можна будь-яким чином ставитися до військових дій, але показова зневага до людей, які загинули за свою Батьківщину, стала не просто питанням порядності – це була демонстрація антиукраїнської позиції.

Через цей вчинок УПЦ МП понесла значні «іміджеві втрати»: поведінка її керівництва опустила «нижче плінтуса» рівень довіри до неї та була визнана гидкою навіть вірянами цієї церкви. Московські попи не могли не передбачати таких наслідків, але свідомо вчинили бридкий демарш. Чому?

Жодних ілюзій щодо уподобань цієї церкви немає вже півтора року – УПЦ МП, виконуючи вказівки свого московського керівництва, була єдиною серед українських церков, яка не підтримала Євромайдан і виступала проти євроінтеграції України. За останній рік ми також побачили багато відкритих антиукраїнських вчинків з боку цієї церкви: її священики брали в руки зброю і приймали участь в бойових діях проти сил АТО, закликали вступати в «православні дружини» і воювати з «хунтою», вели антиукраїнську пропаганду, агітували проти мобілізації до ЗСУ, надавали допомогу терористам на Донбасі, відмовлялися відспівувати загиблих героїв АТО.

...
Читать


Сообщение прочтено 254 раз

Аналіз стану державного підприємства «Укрпошта» в 2014 році за матеріалами ЗМІ

Кадрова політика 

В квітні 2014 р. тимчасово виконуючим обов'язки гендиректора «Укрпошти» було призначено Михайло Паньківа, який до того працював заступником голови ради директорів конкуруючої приватної фірми «Міст Експрес» та по сьогодні є там співвласником. Разом з ним були призначені на посади заступників його близькі друзі та партнери: Стасів Роман і Веселий Василь.

Нова команда почала активно звільняти тих, хто не бажав працювати за їх правилами та виступав з критикою керівництва - директора Київської дирекції Андрія Хорошевського, директора ГНЦ "Зелена Буча" Людмилу Синецьку, директора Дирекції "Автотранспошта" М.Юрка, директора ДОПП Дмитра Тяглого, директора Рівненської дирекції «Укрпошта» Валерія Колганова та багатьох інших.

Ці люди замінювалися непрофесіоналами, яким ставилося завдання передавати певні суми хабарів нагору. Як результат – безліч кримінальних справ. Так, в серпні директором ДОПП було призначено фахівця із сфери сільського господарства Олександра Полінського, а вже в листопаді правоохоронці затримали його за хабар.

В той же час, директор з технічної політики, який опікується тендерами, вдало їх "розпилює" і ділиться – член арбузівської команди Олександр Кліонський залишився на посаді.

Погані економічні показники

В 2014 році спостерігалося значне зростання збитків та невиконання плану доходів практично за всіма послугами. Погіршення показників мало місце через некомпетентність та застосування тіньових схем з боку керівництва, серед яких:

- втрата великої кількості корпоративних клієнтів;

- застосування протиправних схем пересилання простої письмової кореспонденції; 

- невиправдана закупівля матеріальних цінностей: поштові марки, конверти, АІР-пакети тощо;

- реалізація знаків поштової оплати та конвертів невстановленого надходження;

- тендерні закупівлі за завищеними цінами;

- здійснення транспортно-логістичних послуг на користь конкурентів;

- надмірний пробіг транспорту та витрати палива через неефективне управління;

- завищені ціни (через закладання в них "відкотів") на товари широкого вжитку, що розповсюджуються через мережу відділень поштового зв'язку (ВПЗ).

У першому півріччі чистий прибуток «Укрпошти» впав у 2 рази в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Відбувалося постійне зростання кредитних зобов'язань та дебіторської заборгованості підприємства. 

Через свідомі дії нового керівництва державна компанія втратила величезну частину міжнародних пересилань. На початку 2014 р. обсяг консигнацій лише зі словацькою поштою становив близько € 900 тис, а вже в травні він впав до € 200 тис.

Тендерні закупівлі

В 2014 р. було проведено декілька підозрілих тендерів, інформація про які попала на сторінки інтернет-видань. Йшлося про постачання за завищеними цінами шин, пального, касових апаратів, комп’ютерного обладнання та ПЗ. В мас-медіа детально розглядалася сумнівна схема постачання палива з боку ТОВ «Техойл», яке не має відповідної інфраструктури.

На всі товари, що поставлялися за діючими договорами закупівлі, укладених за результатами тендерів, за рахунок укладання додаткових угод в подальшому
Читать


Комментарии (1)  
Вторник 5 августа 2014
Сообщение прочтено 225 раз

Путин «ослеплен» и не отдает отчет в том, что же происходит вокруг него на самом деле. Последняя агрессия по отношению к Украине против евроинтеграции Украины и поддержка всеми силами бандитского режима Януковича для России обернется самоубийством.

Вспомним несколько предательств московитов.

Предательство 1-е. Главное. Результатом освободительной войны 1648-1654 гг., которую вел украинский народ против феодальной Польши, стал военный и религиозный союз между Украиной и Московией (на то время никакой России не было и в помине). Никакого воссоединения не было, да и не могло быть. Через 400 лет после падения Киевской Руси народы Московии и Украины имели разную историю, разную культуру и язык. Да и до могущества Киевской Руси русичи-украинцы мало имели связей с финно-угорской территорией Моксель.

В то время не было понятия национальность, главную роль играла вера, именно поэтому Хмельницкий искал поддержки у единоверцев в Москве. По договору, Украина сохраняла свою военно-административную систему во главе с Гетманом, сохранялось местное судебное устройство, оставались неизменными система таможен и сбора налогов, система местного самоуправления городов, функционировали украинские школы, Украина также осуществляла суверенное право внешнеполитической деятельности со всеми (кроме врагов Московии — Турции и Польши) странами.

Гетьманская Украина имела дипломатические представительства в Европе и за ее пределами, чем признавалась ее независимость. Неоднократно Украина и Московия вместе выступали против Польши. Но, часто бывало и наоборот — московиты с ляхами шли воевать против Украины, украинцы с крымскими татарами били московитов (наголову разбили Пожарского, к примеру), козаки с поляками воевали против Московского царства. Яркий пример тому — поход Сагайдачного на Москву.

Однако... Первой предала и тем самым аннулировала Переяславский Договор именно Московия. Московцы, как и украинцы, согласно Договору не имели права воевать и вступать в военные союзы один против другого. Но не прошло и года, как московиты вступили в военный сговор с ляхами и предательски атаковали Запорожскую Сечь.

Что же получила Украина в результате? То, что случилось в 1654 году в Переяславе — величайшая трагедия украинского народа. Результат известен и печален. Сам Хмельницкий был разочарован тем, что происходило после заключения союза с «Россией», о чем и указал в своем завещании. А ведь это был шанс для России создать мощный политический союз двух разных народов. На деле же союз народов одной веры обернулся царским гнетом, крепостничеством, русификацией, репрессиями украинцев, оголтелой украинофобией и запретами всего украинского: от театра до детской азбуки и Библии, имперским геноцидом украинцев.

Под мощным идеологическим и полицейским прессом Москвы далеко не всякий ученый мог отважиться выступить с точкой зрения, не совпадающей с официозом русских имперцев.

Игорь Лосев в газете «Українське життя в Севастополі» сообщает, что таким отчаянным смельчаком оказался украинский историк Михайло Брайчевский. Он написал статью «Приєднання чи возз’єднання?» в 1966 году, когда окончилась хрущевская идеологическая оттепель и начинались брежневские заморозки.

В Украине начались массовые аресты национальной интеллигенции. И в это опасное время старший научный сотрудник Института истории Академии наук Украины выступил с резкой
Читать


Четверг 31 июля 2014
Сообщение прочтено 179 раз

У той час як Україна зволікає і не забороняє в'їзд в країну «певичкам» і «співунам», які підтримують війну Росії проти України, Литва і Латвія не побоялися заборонити їм в'їзд у власні країни. Про це повідомив народний депутат Геннадій Ткачук в авторській статті на «Главкомі».

«Вони (Латвія і Литва, - Ред.) також є сусідами Росії і у них взагалі немає свого газу, вугілля і нафти. Але там не побоялися заборонити в'їзд у власні країни ворожим «певичкам» і «співунам» - навіть за умови, що вони агресивно висловлювалися щодо України, а не відносно тих маленьких, але гордих країн», - пише Ткачук.

Він підкреслив, що українці звикли занадто делікатно ставитися до своїх ворогів, які у відповідь завжди плюють в обличчя: «Напевно, тому й плюють! Ми самі робимо з ворогів кумирів, ми віддаємо їм свій інформаційний простір, ми культивуємо в країні малоросійськість, ми вимагаємо у Європи та США санкцій проти мерзотників, які почали проти нас війну і вбивають наших громадян, а самі не відмовляємося від ворожих товарів, банків і тієї облудної російської попси. Тому що рухає нами недалекоглядність, містечковість і боягузство, а не національна гордість і національні інтереси», - резюмував нардеп.

Ткачук зазначив, що направив до СБУ та МЗС звернення щодо заборони на в'їзд в Україну російських діячів культури, які підтримують війну Росії проти України. 

«З метою забезпечення національної безпеки є вкрай важливим, щоб «діячам культури», які підтримують війну Росії проти України і закликають до порушення територіальної цілісності нашої держави, було заборонено в'їзд в Україну. Відповідне звернення до СБУ та МЗС вже направлено мною як народним депутатом. Така заборона продемонструвала би безкомпромісність нашої влади в боротьбі за незалежність, послужила би профілактичною мірою до занадто агресивних росіян і надала би моральну підтримку всім патріотично налаштованим громадянам України», - розповів нардеп.

Він упевнений, що така заборона сприяла би також стабілізації психологічного стану країни, оскільки громадянам важливо відчувати, що рідна держава таки здатна гідно відповідати своїм кривдникам.

Ткачук додав, що українці занадто довго озиралися на ворожого сусіда і боялися відстоювати свої інтереси там, де існувала загроза завдати йому якусь шкоду. 

«І ми бачимо до чого призвела така політика – адже все, що зараз відбувається на сході України, є прямим наслідком боягузької поведінки, загравань із ворогом і танцювання перед ним на задніх лапах. А тепер ми маємо продемонструвати всьому світові що ми чогось варті і маємо гонор», - резюмував Ткачук.

 


Назад12 | Указать страницу