Хоакін Мур'єта - герой чилійського поета Пабло Неруди та популярної у 80-ті рок-опери композитора Олексія Рибнікова "Зірка та Смерть Хоакіна Мур'єти", за якою було знято не менш популярний фільм. Єдиний чилієць, відомий радянській молоді, окрім Луїса Корволана.

   

п'ять супутників навігаційного зв'язку - супутники INMARSAT, що висять на геостаціонарній орбіті і називаються за назвою океанів, які обслуговують. Моряки в цьому місці тексту часто перепитують, чому 5, а не 4, як на малюночку вище, з якого випливая, що два супутника висить на Атлантикою (Схід та Захід), і по одному над Індійським та Тихим океаном. Відповідаю спеціально для моряків, що в Індійського супутника є резервний близнюк, який підключається тільки при перенавантаженні основного. Принаймні, так було в описувані часи.

      

берегова наземна станція спостереження - приймає сигнал від супутника зв'язку INMARSAT, є здебільшого в кожній країні (наша - в Одесі), і траслює його в інші вже дротові мережі (наприклад, телефонну). Згадані в тексті польська та грецька станції дійсно знаходяться поблизу місць цих історичних битв (під Фермопілами та під Гданськом). З точки зору автора Лех Валенса й гданські корабели таки варті порівняння з царем Леонідом та його трьома стами спартанцями.

is to be continued

Письменників Некрасових було аж троє.

Один з них, Микола, колись програв у карти часопис "Соврємєннік", але відіграв у той же вечір і на радощах написав "Кому на Русі жити добре". Але ми не про нього.

Другий, Віктор, написав першу чесну книжку про вітчизняну війну "В окопах Сталінграда", жив в Києві, в Пасажі, на сучасною кав'ярнею "Дім кави",  і його так дістали кумачові транспаранти, які щосвят натягували над Хрещатиком, що одного разу, коли лозунг на транспаранті був особливо абсурдним, а помилок було особливо багато, він плюнув на все та емігрував до Парижа. Але ми теж не про нього.

Ми - при про Андрія Некрасова, автора безсмертного твору "Пригоди капітана Врунгеля".
Справа в тому, що саме в післямові до цієї дитячої книжечки автор дуже переконливо пояснює, чому письменник-мариніст має вживати в тексті специфічні морські терміни, а не обмежуватися описовими конструкціями на кшталт "курс судна при якому супутній вітер пре вітрило до щогли" (*).


Рідати ще