Авторизация
Меню
Категории
fake (3)
ZOG (1)
агентура (2)
агрессия России в Крыму (1)
Адольф Гитлер (1)
Азаров (8)
Азіров (1)
айнзацкоманда (1)
алкоголь (4)
Аль-Джазіра (5)
анекдоти (1)
антиукраїнізм (5)
архіви (1)
ато (1)
атракціон (6)
афера (3)
аферисти (1)
аферисты (21)
Бабин Яр (5)
бабло (126)
Бандера (20)
бандити (8)
бандиты (12)
банки (5)
банкрутства (1)
барыги (1)
безблагодатна церква (1)
безробіття (1)
беспредел (1)
бидло (3)
бизнес (4)
Близький Схід (1)
бляди (1)
бойкот (5)
борги (1)
бордель (14)
бренд (3)
брехня (80)
Брехня голокосту Лохокост (1)
Брехня голокосту (51)
Будда (1)
бюджет (1)
в'язниця (3)
Вагнер (2)
ВЕСНА (2)
вибори (2)
визентальщина (4)
викриття (1)
ВІДЕО (3)
Візенталь (1)
війна (11)
вітання (1)
вклады (4)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
газова камера (15)
Газпром (2)
Галичина (3)
ганьба (1)
Гароді (1)
гендлювання (85)
гени (3)
геноцид (33)
гены (4)
герої (52)
гетто (76)
гешефт (11)
гитлер (1)
гниды (91)
гої (142)
Голодомор (10)
голокость (1)
гомосексуализм (1)
гонево (95)
гра (13)
гривна (2)
громада (6)
Гроші (13)
Грузыя (1)
ГуSSкій міръ (1)
ГУЛАГ (8)
гумор (2)
Гундяев (3)
Гундяєв (4)
Даунбасс (1)
дауни (1)
дауны (3)
дебилосталинисты (1)
Дегенеративное искусство (1)
дегенераты (3)
дегенерація (4)
демагоги (1)
депозити (1)
Депозиты (4)
дешевый пиар (1)
джинса (1)
диверсия (1)
дівчата (4)
діснейленд (7)
діти (4)
для озабоченных (1)
Добрі новини (75)
довженко (1)
документи (60)
долар (1)
донбасс (1)
Допа и Гепа (1)
Дрезден (1)
друга світова війна (57)
дружба (2)
евреи (1)
евреї (1)
ересь (1)
ерзац-сир (1)
євреї (95)
євроінтеграція України (1)
Європа (7)
єгипет (3)
жарти (1)
жиди (50)
жидівська поліція (4)
жидобільшовизм (40)
жидовствующие (1)
жидофашизм (2)
жінки (1)
ЖКГ (1)
жопа (1)
зайди (3)
заколот (2)
закон (1)
заперечення голокосту (2)
зарази (2)
збочення (4)
зброя (4)
Здоровье (1)
злидні (2)
злочин (2)
Злочини (12)
злочини комунізму (1)
злочинність (1)
злочинці (12)
ЗМІ (54)
зроби сам (5)
инциденты (3)
Іван Дем'янюк (14)
ізраїль (36)
імперія (22)
Індустрія голокосту (40)
Інтернет (3)
інтернет-технології (1)
інформаційні війни (3)
Іржі Томашевський (1)
історична школа (19)
Історія (37)
їжа (1)
карлики (1)
картина мира (2)
католицизм (1)
кацапи (23)
квіти (1)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Клоуны (3)
книги (9)
ковбаса (4)
кокаїн (1)
колобок (1)
коммуналка (1)
комунофашизм (1)
конституція (1)
контроль (2)
концтабір (32)
концтабори (2)
корупція (4)
космополиты (3)
Костусєв (1)
котики (2)
кохання (1)
кретины (1)
криза (9)
кризис (1)
Крим (2)
круки (1)
Крым (1)
ксенофобія (3)
культура (1)
курва (2)
курви (7)
курс валют (1)
лайно (6)
лесбі (1)
листівки (1)
лохи (116)
Лохокост (82)
луценко (1)
Львів (7)
люстрація (1)
мадагаскар (4)
майдан (1)
майстер-клас (2)
малюнки (1)
маніпуляції (56)
манкурти (4)
масони (85)
масонізм (2)
матюки (2)
маца (1)
менти (4)
Мистецтво (1)
міфи (89)
Мнения (1)
мова (5)
моральные уроды (1)
мордва (2)
москалі (41)
московиты (27)
московія (27)
московские пархатые (1)
московські попи (1)
Моссад (6)
мрази (6)
мракобесие (1)
Мубарак (1)
мудаки (28)
музика (1)
назизм-комунізм (1)
НАТО (1)
нацизм-комунізм (9)
нацизм-сіонізм (1)
национал-социализм (1)
национализм (1)
неадекваты (8)
недоумки (1)
неосталіністи (1)
Німеччина (26)
німці (7)
НКВД (5)
обрізання (5)
огляд ЗМІ (3)
Одеса (1)
Одесса (2)
оккупированный Крым (1)
окупанти (23)
олигархи (1)
ООН (1)
опозиція (1)
ординці (2)
Освенцимленд (1)
Освенцім (23)
ОУН (1)
п'ята колона (1)
палестина (10)
паника (4)
парламент (1)
партия рецидивистов (1)
партія рецидівістів (2)
патріоти (1)
педерасты (1)
педофилы (1)
перемога (3)
Петлюра (1)
пидорасы (40)
погроми (5)
Поезії (3)
полезная информация (1)
Поль Рассіньє (1)
Польща (2)
поп Виговський (1)
попи (4)
порно (1)
потрахаться (1)
пошуковики (1)
Поэзия (1)
права людини (1)
права человека (1)
православие головного мозга (4)
прапор (3)
провокатори (1)
провокації (1)
Прогноз (1)
прогнози (4)
продажна церква МП (2)
пропаганда (20)
проповедь (1)
проституция (4)
проходимцы (8)
психотерор (3)
Путин (4)
путин хуйло (27)
путин-хуйло (2)
путинизм-кретинизм (1)
путлер (1)
раби (2)
рабин (2)
Работа (5)
разводняк (6)
рашизм (7)
Рашка-говняшка (1)
ревізіонізм (52)
ревізіонізм голокосту (22)
РЕВОЛЮЦІЯ (1)
режим (1)
рейтинг (1)
реформи (2)
реформы (1)
розваги (1)
розстріли (7)
російці (9)
российские (25)
российский язык (1)
рукожопые (1)
русіяни (1)
русские люди (1)
русско-украинская война (2)
русско-фашистские захватчики (2)
рыги (1)
санкции (5)
сатаністи (2)
СБУ (3)
світлини (18)
світлтни (1)
свобода слова (1)
СВЯТО (2)
Севастополь (1)
секс (1)
секта (1)
Селін (1)
сергианство (1)
сеть (1)
сіонізм (4)
сіонізм-расизм (2)
скандал (3)
сльозогін (1)
собаки (1)
Собібор (1)
совки (4)
совок (1)
социал-социализм (1)
соціальні мережі (2)
Соціологія (1)
спецоперація (1)
список (1)
СРСР (3)
стереотипы поведения (2)
Стихи (1)
Стлін (1)
студенти (1)
стукачи (3)
суд (1)
сша (8)
сэяним (4)
Табачник (43)
Таежный союз (1)
таємниці (4)
таиланд (1)
талмудическая ложь (2)
тарифи (3)
татари (3)
телебачення (1)
теория похуизма (1)
теракт (2)
терор (20)
террористы (8)
Тимошенко (3)
ті що дивом пережили голокост (38)
тітушки (2)
травень (1)
тупицы (4)
туризм (1)
тягнибок (1)
убийства (1)
увлечение (5)
Угорщина (1)
украинофобия (5)
Україна (65)
українофобія (21)
Українська мова (11)
українці (45)
укрпошта (1)
Умань (1)
учение созданное евреями для гоев (2)
фальсифікації (7)
фармазоны (6)
фарс (5)
фашизм-путинизм (1)
фашистская Россия (2)
ФБР (1)
фестиваль (1)
фінанси (4)
фото (3)
фотошоп (1)
Франция (1)
ФСБ (2)
футбол (1)
Хабад (66)
хватит кормить Москву (1)
Хобби (5)
хозари (1)
холокост - это клей (1)
холуи (1)
Хрень (111)
хуйло (1)
хуцпа (1)
хуцпа Німеччина (1)
царь (1)
цензура (4)
цены (1)
Церква (4)
Церковь (4)
цимес (6)
цицьки (5)
ЦРУ (3)
чекистская хунта (1)
Черчилль (1)
Черчіль (1)
чужі букви (1)
шабаш (2)
шариковая ручка (1)
шахрайства (1)
Шевченко (1)
шизофреник Путин (1)
Шимон Перес (27)
Шоабизнес (70)
шовинизм (1)
Шпана (1)
штурмовики (2)
штучки (70)
Шухевич (9)
экономика (2)
юдаїзм (2)
юденрат (16)
юдонацизм (1)
юдофашисты (2)
Юрген Граф (1)
Янукович (36)


Календарь
 Декабрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
1
2
3
4
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Среда 8 мая 2013
Сообщение прочтено 285 раз

о-перше, бо ми вільні українці, а не савєцкіє чєлавєкі й імперія СРСР та УРСР ніколи не були нашими державами, а лише витвором московських загарбників під окупантськими червоними знаменами з серпом та молотом, тобто смертю та голодом.

По-друге, Друга світова війна розв´язана спільно двома тиранами – Сталіним та Гітлером, – проти яких повстала наша УПА і воювала з потворним нелюдським совєтським режимом до початку 60-их років ХХ століття. То до чого тут 9 травня 1945 року?

По-третє, так звана міфічна "побєда" логічно перетворилася у війну з власним народом, яка триває і досі у гуманітарній, економічній та політичних царинах. Зокрема, наслідок московсько-совєтської окупації Галичини – півтора мільйона засланих до Сибіру, понад 26 тисяч замордованих у тюрмах Західної України, знищена у 1946 році Українська Греко-Католицька Церква, заселення московськими чужинцями нашого краю з притаманним їм нахабством, тупістю, обмеженістю і агресією, насаджена у школах російська мова і література – вкрай згубна для світогляду наших дітей. І це все під червоними знаменами. Тільки садомазохіст або послєпобєдний окупант може давати цьому якусь іншу оцінку, крім гостро негативної.

Чому неосудні суди скасовують зразкові ухвали Львівської та Івано-Франківської міських рад і чому ця судова сваволя абсолютно невговкана при Януковичі?

Тому що його обрали нащадки окупантів та засимільовані покинуті попередньою владою українці, а також горстка "визволителів" на Заході, що застрягли "в совєтском прошлом" так глибоко, аж за два роки свого владарювання довели країну до повного політико-економічного і гуманітарного краху. Ці люди просто дезорієнтовані у часі і просторі, тому й розмахують кривавими полотнищами. І якщо щось найдразливіше у нас у державі, то це політика цієї кримінальної олігархії, а ухвали західних міських рад рано чи пізно стануть прикладом для наслідування для всієї держави як умова деколонізації історичної пам´яти та свідомости. Бо поступ неминучий. Натомість висловлю презирство Януковичу, що у Страсбурзі заявив про відсутність Голодомору як геноциду нації, що поселив флот окупанта у Криму, що заштовхує Україну у "таможний союз", що згортає українські школи та культурні заходи під дивоглядом "оптимізація", що помножив на нуль українську економіку, що анафемствує з московськими попами, що осовєтив і змосковив весь інформпростір України…

Чому ми маємо бути непримиренні у ставленні до окупанта і його символів?

Тому що толерування зла – це породження нового зла і повна моральна деградація суспільства. Неможливо побудувати демократичної аціональної держави, не утвердивши спершу націоналістичних цінностей і національних пріоритетів. Не може бути й мови про якесь примирення між вояками УПА та красної армії, поки не буде засуджено носіїв комуністичної ідеології, себто Нюрнберг-2, як призвідців останньої війни під червоним прапором. Це прапор крови замордованих українців і наше завдання – гідна і жорстка відплата ворогові.

http://bukvoid.com.ua/digest/2013/05/08/233640.html


Среда 27 марта 2013
Сообщение прочтено 365 раз

 

Когда-то давно человечество придумало политические партии, чтобы более эффективно управлять государствами. Европейский парламентаризм в его нынешнем виде зародился во Франции, во времена Великой Французской революции. Именно тогда возникла традиция делить парламентариев на левых, правых и центристов. Справа во французском Национальном собрании сидели консерваторы и монархисты, выступавшие за сохранение старых порядков, в центре – умеренные сторонники республики, слева – якобинцы, сторонники радикальных преобразований и полного упразднения «старого мира». Такая классификация политических течений на левых и правых оказалась весьма удобной. Она прижилась, и употребляется политологами до сих пор, не смотря на призывы заменить ее на что-то более современное.

К правым в Европе принято относить тех, кто ставит во главу угла традиционные ценности - церковь, нацию, гетеросексуальную семью, капитализм, неприкосновенность частной собственности. Левые – сторонники так называемой «социальной справедливости». Разного рода коммунисты и социалисты, предлагающие различные варианты перераспределения доходов в пользу бедных. Все, что между правыми и левыми – умеренный центр. Традиционно сюда принято относить партии социал-демократического направления, в разных пропорциях мешающие капитализм с социализмом.

В Украине, где политическая грамотность населения на момент прихода демократии стремилась к нулю, а в обществе с момента обретения независимости существовал серьезный ментальный раскол на «националистов» и «советских», процесс перехода к многопартийной системе имел свою неповторимую специфику. Разновекторность украинских регионов, часть которых осознает себя украинскими землями, а часть – заблудшими российскими территориями, создает в государстве такую ситуацию, при которой определяющим в партийной идеологии становится не экономический подход, а лояльность той или иной политической силы Кремлю. Поэтому в отличие от большинства европейских государств, где есть просто социалисты, просто националисты и просто либералы, в Украине все эти течения существуют в двух ипостасях – русской и украинской, каждая из которых борется не только с идеологическими оппонентами, но и с «единомышленниками» из другой части страны.

Самое яркое отражение этой ситуации – партии КПУ и «Свобода». На первый взгляд идеологические противники, на самом деле имеют гораздо больше общего, чем того хотелось бы обоим. И если со «Свободой», которая открыто и честно признает себя силой националистической, т.е. правой - все понятно, то партия Симоненко являет собой весьма любопытный феномен, воплотивший в себе всю эволюцию русского национализма в XX веке, когда националистами в России быть было нельзя, но очень хотелось.

Если приглядеться повнимательнее, то оказывается, что за раскрученным брендом и популистской левацкой риторикой украинских коммунистов, призывающих «вернуть страну народу», на самом деле скрывается совсем другая, противоположная марксизму идеология. Партия Симоненко, соблазнив избирателя красочной ретро-упаковкой с советскими символами, подсунула ему реакционный русский национал-консерватизм с отчетливым послевкусием черносотенства. Под личиной левых притаились самые настоящие правые! Правда, избиратель КПУ, похоже, и сам был рад такому подлогу, потому как и сам по большому счету на Маркса с его интернационализмом чихать хотел.

Корни ситуации следует искать в недалеком прошлом. Страна, победившая
Читать


Среда 6 марта 2013
Сообщение прочтено 320 раз

Смерть одного человека – трагедия, смерть миллионов – статистика. Эту крылатую фразу родили немецкие гуманисты Курт Тухольский и Эрих Мария Ремарк. Но гораздо охотнее ее приписывают товарищу Сталину, почившему в бозе 60 лет назад.

Так уж вышло, что незабвенный Коба стойко ассоциируется со словами "смерть", "трагедия" и "миллионы".

Фигура легендарного диктатора и спустя шестьдесят лет продолжает будоражить умы.

Согласно недавнему опросу КМИС, 37%  наших сограждан относятся к Иосифу Виссарионовичу негативно, 22% – положительно.

Одни возмущаются: "Как можно оправдывать Сталина?! Ведь этот кровавый тиран уничтожил миллионы!" Другие парируют: "А судьи кто? Да за годы вашей независимости население Украины сократилось на шесть с половиной миллионов, и это без всякой войны!"

Популярный контраргумент выглядит эффектно, если не задумываться о природе  миллионных потерь в постсоветское время.

Во-первых, многие выехали за рубеж и, покинув депрессивную Украину, не перестали жить и здравствовать – скорее наоборот. Эмиграция в Европу, США, Израиль или РФ несколько отличается от пули НКВД в затылке.

Во-вторых, в независимой Украине было рождено меньше людей, чем умерло по естественным причинам. Из-за этой разницы возникает солидная цифра, которую адвокаты Сталина сопоставляют с числом убитых в 1930-х и 1940-х. Логическая подмена очевидна: фиктивные, никогда не существовавшие "люди", которые теоретически могли родиться, но не родились, приравнены к настоящим людям – тем, кто жил, мыслил, чувствовал, страдал и погибал в репрессивной мясорубке.

Да, с человеческой точки зрения параллели между современным лихолетьем и сталинским террором абсурдны. Если Homo sapiens воспринимается как личность, а не абстрактная статистическая единица, спорить не о чем. Но существует и альтернативная система ценностей, ставящая превыше всего не человека, а нечто обобщенное и обезличенное.

В 1945 году состоялась встреча американского главнокомандующего Дуайта Эйзенхауэра с маршалом Георгием Жуковым. Сталинский военачальник рассказал о щедром расходовании солдатского материала во имя Великой Победы. Эйзенхауэр был слегка шокирован и в своих мемуарах заметил: "Американцы судят о цене войны по человеческим жизням, русские же – по общему ущербу для нации".

Нынешние сталинисты придерживаются той же парадигмы, и это неудивительно. Гораздо интереснее, что ее разделяют и многие украинские антисталинисты.

Проклиная Иосифа Виссарионовича, они подчеркивают, что сталинский Голодомор был прежде всего национальной драмой, а не просто человеческой трагедией. Ревностно изучается этнический состав погибших, и полученные проценты считаются чем-то особенно ужасным. К реальным мученикам, умершим от голода, смело приплюсовываются мифические "не родившиеся украинцы", благодаря чему число жертв доводится до 10 миллионов. Разумеется, тот, кого волнуют человеческие судьбы и жизни, а не общий ущерб, не стал бы заниматься подобными вычислениями.

Возникает принципиальный вопрос – так в чем же основная претензия к товарищу Сталину? В том, что кремлевский диктатор обрек на гибель миллионы конкретных личностей, или в том, что он нанес урон нации? Кого жалко – людей или народонаселение? Что важнее – погубленные жизни или сокращение общего демографического поголовья?

Для кого-то главной ценностью является именно поголовье. Такому человеку необходимо ощущать свою принадлежность к большому стаду и знать, что это стадо растет. Особенно приятно, когда оно больше и упитаннее соседского. Если же ваше стадо сокращается, страдает ваше самолюбие и снижается ваша самооценка.

Кроме того, многих волнует чистота породы: стадо должно быть не только большим, но и кондиционным. С правильным цветом кожи, с правильными чертами лица, говорящее на правильном языке и т. д. Еще стадо можно доить – чем оно многочисленнее, тем выше
Читать


Четверг 8 ноября 2012
Сообщение прочтено 266 раз

Ми всі вивчали про боротьбу класів. А що таке класи у світі - це бідні й багаті. Бідні не люблять багатих - звідси боротьба. Але тут це накрилося мідним тазом. Тому що жлоби, насправді, - це клас, де багаті й бідні не мають жодного значення, бо бідний жлоб і багатий жлоб - все одно жлоби. Тому класова близькість бідного жлоба ближча багатому жлобу, а не бідному інтелігенту. Тому бідний жлоб завжди голосуватиме за багатого жлоба, а не за бідного інтелігента. Тобто бідний жлоб і багатий жлоб - це один клас, і Маркс пролітає.


Суббота 3 ноября 2012
Сообщение прочтено 273 раз

 

Думалося: ну який там біс на Сході і Півдні буде ще за них голосувати, коли вони для свого електорату не вдарила й пальцем об палець. До того ж статистика показує, що у російськомовних регіонах відбувається повільне, але неухильне вимирання. Злочинність там зросла в чотири рази, алкоголізм і наркоманія, суїцидальні настрої, захворювання на туберкульоз і СНІД прогресують Матеріал друкованого видання. 

Депресивними ці регіони визнали уже й самі регіонали. Але виходить, що для влади такий стан найвигідніший. Люди, залежні, забиті й неосвічені – це скарб, який влада плекає, підкидаючи кістки й огризки з панського столу лише перед самими виборами. Кого з високопоставлених регіоналів не запитували, за кого вони голосували, усі відповідали, як по писаному: «за будущєє». Звичайно, у кожного воно своє: Азаров, Пшонка і завгар голосували «за будущєє» своїх синів, Льовочкін – «за будущєє» сестри, Допа і Клюєв – «за будущєє» братішків. І навіть перша леді завгара – теж «за будущєє». Правда, ще додала зі смутком: «Хлєбушек шоби бил і до хлєба...»

Я ледь не заридав. Ну, це ж треба: подарувати народові двох синочків-мільярдерів і мріяти про «хлєбушек». Що й казати: якщо отаке будущєє у перших ледів і є, то хіба в африканських племенах. Ну, та ще в білорусів.

Зате синочки сміливо дивляться у майбутнє і готові перейняти від баті бразди правлєнія. Та й пора, бо батя, будучи в передпенсійному віці, вже плутає слова, наголоси і букви, і все більше нагадує незабутнього Лєоніда Ілліча...

А тим часом вісті з дільниць скидаються на зведення з фронтів. Іде справжня битва. Віце-президент ПА ОБСЄ Вальбурга Габсбурґ Дуглас заявила, що «з огляду на зловживання владою та занадто велику роль на цих виборах грошей, схоже, що демократичний процес почав іти зворотнім шляхом в Україні». Те саме чути і від голови місії спостерігачів від ПАРЄ Андреаса Ґросса: «Ці вибори не привели до реалізації того демократичного потенціалу, що має українське суспільство. Ми вважаємо, що український народ заслуговує на краще, аніж на це спотворення волі українського народу». Але невтомна Ганна Герман, навіть не почервонівши, протьохкала: «висновки ОБСЄ продемонстрували, що ми йдемо правильним шляхом». Штатні наперсточники мають таку саму думку: «Ці оцінки дають нам великий кредит довіри і можливість сказати, що ми йдемо правильним шляхом». Плюй такому в очі – скаже: дощик падає. «Влада організувала процес і не допустила масових фальсифікацій», – заливається Костя Бондаренко.

А був же ж, був колись нормальним пацаном. Разом у «Поступі» працювали. А як у Києв поїхав, так і зхрунився, до окупантів подався. Здавалося б, цинічнішого лизуна від Погребинського і Піховшека вже не знайти. Аж ні – такі фрукти не переводяться.

А у мене знаєте, який настрій? Кожному опозиціонеру, який голосував за цей виборчий закон, плюнути в писок. Хіба неясно було, чим усе завершиться? А як уже конче мала бути мажоритарка, то чому не в два тури, як у цивілізованих країнах?

Таке враження, що нас просто тупо кинули. Бо хитрий кролик націлився на президентські вибори. Навіщо йому більшість? Навіщо відповідальність за стан економіки напередодні нової кризи?

До того ж у випадку перемоги опозиції з’явився б шанс випустити на волю тих, що за ґратами. А кому це треба? Новоспеченим вождям і вождикам уже точно не треба. Нехай і далі сидять. Тому розпачливе волання Юлі про голодування само собою розчиниться у повітрі, бо ніхто його не підтримає. Якщо хтось і буде боротися за голоси, то самі мажоритарники, а вождики хутенько хляпнуть на лаври і заспокояться. Усе ж пішло за планом.

Здивувала мене реакція американської та ізраїльської преси: «Антисемітська партія під назвою «Свобода» буде ґрунтовно представлена в українському парламенті»,
Читать


Воскресенье 28 октября 2012
Сообщение прочтено 216 раз

Среда 26 сентября 2012
Сообщение прочтено 404 раз

Политтехнологи: У Королевской не осталось никаких шансов

Масштабная рекламная кампания партии «Украина - вперед» Натальи Королевской обернулась полным провалом – рейтинг политсилы экс-бютовки накануне выборов обрушился, а шансов на мобилизацию избирателей и преодоление 5% практически не осталось.

Об этом заявил украинский политтехнолог Сергей Гайдай.

"Королевская не имеет вообще никаких шансов. Во-первых, они проиграли время. Такие проекты имеют шанс только, если они короткие. Если у вас до неприличия много денег, а в этом проекте как раз много денег, вы рассчитываете на большое количество рекламы, то нужно четко рассчитывать время. Такой проект может сработать только на той части избирателей, которые не могут разобраться в реальном положении вещей, тонкостях политической конъюнктуры, они просто реагируют на какие-то бессмысленные лозунги, красивые глаза, футболистов. У людей просто нет времени понять, кто за этим стоит реально, они могут частично за такой проект проголосовать. Но в случае с Королевской избиратель все-таки в итоге в общей массе своей смог разобраться», – рассуждает Гайдай.

«И самый главный тезис. Почему-то технологи, которые ведут подобного рода проекты, считают, что избиратель вообще не нуждается в каком-либо смысле. Мол, вы покажите им какую-то персону, футболиста, и этого уже будет достаточно. «Украина, вперед!» – «вправо!», «влево!» – в этом нет никакого политического смысла. В итоге избиратель за такое не проголосует, сколько бы денег на это не потратили. Поэтому шансов никаких», – резюмировал политтехнолог.

Королевской не помогло даже привлечение в список футболиста Андрея Шевченко, констатирует политолог Вадим Карасев.

«Шевченко не мог помочь Королевской. Он футболист, а не политик. Если бы простой человек, который начал только играть в футбол, попал сразу же в сборную, у него какие бы были шансы? Нулевые. Он не смог бы играть. Он бы минуту не выдержал. Точно так же и в большой политике. Нужно долго играть, тренироваться, чтобы стать большим политиком. Поэтому спортсмену так просто зайти в партию, тем более, вытянуть ее рейтинг – это просто абсурд. Если бы это была известная партия, как «Регионы», то там уже не важно, есть там Шевченко или нет. Но партию Королевской мог спасти только рейтинговый прорыв. А подобного рода вхождение неопытного и даже далекого от политики человека – не могло принести результата. Я считаю, что Шевченко – это ошибка технологов Королевской. Потеряно время, нет новых игроков. которых можно было бы вывести на политическое предвыборное поле, чтобы дать возможность выиграть этот избирательный тайм», – говорит Карасев.

«Партия Королевской – это изначально просто технологический проект. Изначально нет сомнений, что он поддерживался Банковой. Привлечение Шевченко – сыграло даже не в плюс, а в минус. Сразу же стало все ясно. Для тех, кто следит за политикой, кто социально активен, эти решения давно очевидны. Просто смешны заявления, что Шевченко – готовый министр спорта, а Ступка – культуры. Расчет изначально был на то, что проект Королевской немного оттянет у оппозиции. Но в итоге Партия регионов, рейтинг которой также не ахти, видит. что Королевская незначительно, но оттягивает у самой партии власти в ее базовых регионах. И возникает вопрос: а стоит ли пускать Королевскую в парламент, стоит ли ей дорисовывать какие-то проценты? Вот вам и ответ», – поясняет причины провала Королевской политолог Алексей Гарань.

Политтехнологи сходятся и на том, что по
Читать


Воскресенье 8 июля 2012
Сообщение прочтено 355 раз

 

Картина маслом: епічні ідіоти організували битву ідіотів, щоб ідіоти їх знову вибрали на дерибан бюджету.

Роман Чайка
Роман Чайка
Якщо у формулі абсолютної влади "хліба і видовищ" щось ламається, тоді треба  терміново  замінити  саму  кризову формулу. Євро-2012 закінчилося і на літній  передвиборчий  сезон більше  на  видовища грошей не вистачить. Та й на "хліб" вже грошей бракує:  борги віддавай, Газпрому заплати – от і горять золотовалютні запаси Нацбанку. Партія і влада в одному обличчі наказали: "виборчий курс"  гривні до осені має бути 8 за долар, а далі - трава  нехай не росте.  Верстат друкує – "вітіна" тисяча роздається. Але  більше  роздавати "хліб"  економічно для себе ж небезпечно! Лише до  Нового року уряду треба віддати 1,4 мільярда доларів  основної суми боргу і пів мільярда на відсотки. Товстосуми (стовпи режиму)  чомусь не вірять у "стабільність"  і  вже з початку літа виводять свою валюту мільярдами закордон. А зараз,  перед стартом виборів,  темпи викачування грошей лише зростають.      

Якщо "хліба та видовищ" вже немає, то час переходити до технології "маленької переможної війни". Спочатку необхідно  намалювати образ ворога.  Пізніше – викресати  іскру  конфлікту і включити команду  "фас". Тут  і став у пригоді  "бікфордів шнур" -  законопроект "КаКі" (Калєснічєнка-Ківалова).

Далі події зафіксовані в історичній хроніці. Лідер партії і прем'єр в одному флаконі несподівано заскочив до Верховної Ради, зібрав більшовиків і дав "зелений свисток". Законопроект пропхали тактикою "бульдозеру  покращення". Ось так виборча фішка Калєснічєнка для своєї перемоги по мажоритарному  окрузі  в  Севастополі  стала дорожньою картою виборчої війни  усіх регіоналів. Заручниками мандату одного  маленького і скромного кримського комсомольця  стала уся країна, завбільшки  з Францією. Так що, не такий наш Вадік "ідіот та дебіл", як про нього каже колега по блакитній фракції Сергій Головатий!     

За декілька днів до "красивого развода котят" у Верховній Раді  російський соціолог, директор провідного аналітичного центру Росії "Левада-Центр" Лев Гудков підсумовував багаторічні соціологічні дослідження  радянського психотипу на пострадянських територіях: "Резервация "совка" - это индустриальная Россия и Восточная Украина". Отже - по накатаній у 2004 році схемі: мобілізація "совка" на "свящєнную вайну" проти усяких "мовнюків" та інших "свідомітів та жидобандерівців".   Пропагандистський
Читать


Среда 6 июня 2012
Сообщение прочтено 279 раз

Сьогодні під час вручення відзнак Національної спілки журналістів у Львові у залі, де відбувалася подія, спалахнув скандал. Це трапилось після того, коли у своєму виступі одіозний губернатор Львівщини Михайло Костюк вирішив порозмірковувати на тему моралі в політиці та журналістиці. Його слова обурили телеведучого телеканалу ЗІК Дмитра Добродомова, який взяв слово, щоб зробити різку заяву.

"Я уважно слухав голову Львівської облдержадміністрації Михайла Костюка про мораль, про ефективність. Все це слова, які не мають нічого спільного з його цінностями, -- заявив відомий телеведучий. -- Це треба визнати. Корупційна влада, яка в нас на сьогодні є, намагається сховатися за прес-релізами та своїми прес-секретарями. Ми бачимо, як з якоюсь маніакальною перспективою втрачається довіра народу до людей, які є цією владою. І я би нам усім побажав, щоб ми повертали цю довіру людей до себе – журналістів, щоб ми не стали зброєю в руках цих людей, які розікрали цю країну, які вчора вкрали мову цієї країни, які далі продовжують це робити, вдягаючи вишиванки, святкують наші національні свята. Задумайтесь над цим, панове, це дуже важливо. Важливо для тих людей, які хочуть бути гідними. В нас, виявляється, я почув, є куратор преси. Скоро цей куратор буде стояти з нагайкою біля нас - і ми перестанемо будь-що говорити. Ми втрачаємо країну, ми втрачаємо себе».

Після виступу журналіста зал вибухнув бурхливими аплодисментами.


Пятница 13 апреля 2012
Сообщение прочтено 365 раз

Также партия предлагает запретить размещение советской символики, в частности, на автомобиляхВходящая в состав правительства Латвии партия «Всё - Латвии/Отчизне и свободе» предлагает ввести уголовную ответственность за использование советской атрибутики на одежде, заявил в интервью телеканалу LNT сопредседатель партии Райвис Дзинтарс

«Мы не можем понять, почему на публичных мероприятиях запрещено использовать тоталитарную символику, но в то же время можно носить одежду с советской атрибутикой, что для многих жителей Латвии является болезненным моментом», - сказал он.

Также партия предлагает запретить размещение советской символики, в частности, на автомобилях.

Партия намерена подать соответствующий законопроект на рассмотрение парламента.

В Латвии на публичных мероприятиях запрещено использовать символику нацистской Германии и Советского Союза. В Латвии считают, что республика с 1940 по 1991 годы была оккупирована СССР. В России - стране-правопреемнице Советского Союза - категорически не согласны с такой постановкой вопроса.

В Латвии довольно популярны футболки с изображением герба СССР, а также другими символами Советского Союза. Ранее в ряде латышских СМИ поднимался вопрос о необходимости ограничить использование советской символики, в том числе на одежде.


Назад1234Вперед | Указать страницу