|
Авторизация
Меню
Категории
Календарь
|
Пятница 12 ноября 2010
Сообщение прочтено 272 раз
 |
Велика брехня XX століття. Міф про геноцид євреїв в період ІІ світової війни. - книга швейцарського ревізіоніста голокосту Юргена Графа. В книзі представлені погляди науковців - ревізіоністів, котрі вважають геноцид євреїв в роки Другої світової війни міфом. За словами перекладача книги Сергія Воронцова, Юрген Граф досліджує причини виникнення даного міфу, використовуючи свідчення очевидців, результати експертиз. Спираючись на різні джерела, Граф досконально простежує, як і чому з'явилася ця брехня, розкриває її історичні та ідейні засади, механізм пропагандистського впливу і причини живучості та канонізації. Він використовує перш за все свідчення самих «уцілілих», «викривальні» документи і результати експертиз, щоб уникнути звинувачень в упередженості та однобічності. Автор пропонує читачеві самому проаналізувати про що говорять і пишуть очевидці Голокосту та "їх присяжні історики і їх прославлені свідки", а потім самому зробити з цього висновки - на чиєму боці історична істина і хто і чому її приховував і приховує. В анотації до українського видання книги повідомляється, що в книзі "подано сенсаційне викриття мифу про так званий холокост. Доля євреїв під час Другої світової війни стала об`ектом спекуляції відомих західних закулісних кол. Тому правда про холокост знаходиться під забороною в багатьох так званих вільних країнах". В передмові до книги наводиться лист професора Робера Форіссона до Юргена Графа, в якому він, зокрема, пише: - Ви ще молодий, гарячий і буквально задихаєтися від обурення при вигляді жахливої історичної брехні, яка підноситься євреями у міфі про голокост. Ваші молодість, любов і обурення, ймовірно, відіб'ються на Вашій книзі і визначать її переваги і недоліки. Я заздрю Вашим честнотам. Недоліки ж я б охоче виправив зі всієї відомою Вам суворістю і усунув би деякі Ваші неминучі помилки. Однак обставини не дозволяють це зробити. Отже, Ваша книга, яку хотілося б бачити, наскільки це можливо, суто історичною, буде своєрідним свідченням прикладу надто щирої і імпульсивної людини, яка, зіткнувшись з несподіваною істиною, хоче якомога швидше переконати в ній оточуючих.
В розділі "Слон-невидимка" Юрген Граф проголошує, що звертаючись до доказів винищування німцями шести мільйонів євреїв, всі одразу стикаються з цілком незрозумілим фактом: від Третього рейху збереглися тисячі тонн документації, адже нацисти довели до крайності горезвісну німецьку грунтовність - вони фіксували все і вся і тому не дивно, що в документах докладно відображені численні акції зі знищення, які проводилися за наказом Гітлера. Але, за словами Графа, немає жодного документа, що підтверджує голокост, також досі немає відповіді на питання: як можна було винищити стільки мільйонів без письмових інструкцій щодо масштабного вбивства? Книга широко представлена в інтернеті, російською мовою вона називається "Великая ложь ХХ века. Крах мирового порядка". Книга захоплює як детектив, читається дуже легко. В PDF-форматі її можна прочитати отут: http://www.budarazh.com/books/graf-krah_mirovogo_poryadka.pdf |
Среда 10 ноября 2010
Сообщение прочтено 284 раз
 |
Рекомендую всім прочитати «Індустрію Голокосту» — книга американського автора, політолога Нормана Фінкельштейна. Він єврей і добре знає суть "шоабізнесу". Після появи цієї книги цей термін також використовується для критики брехні і зловживання пам’яттю Голокосту. В своїй книзі «Індустрія Голокосту, Міркування про експлуатацію страждання євреїв» (англ. The Holocaust Industry: Reflections on the Exploitation of Jewish Suffering) Норман Фінкельштейн стверджує, що певні кола в США та Ізраїлі зловживають та експлуатують пам’ять Голокосту для свого власного збагачення і виправдовування дій Ізраїлю на Близькому Сході. Ці твердження і книга набули неабиякого розглосу, схвальних відгуків та гострої критики як в США так і в інших країнах світу. Норман Фінкельштейн пояснює, що ця тема для нього — сина жертв Голокосту має велике персональне значення і називає написання її справою честі. Він пояснює необхідність написання цієї книги тим фактом, що на його думку виникла ціла індустрія, яка займається відвертою експлуатацією пам’яті Голокосту і тим самим плюндрує та спотворює пам’ять про страждання людей, а також цим самим сприяє зростанню антисемітизму в світі. Він зокрема стверджує, що: - впливові єврейські організації експлуатують трагедію Голокосту задля політичного та фінансового зиску.
- існують численні шахраї, які приписують себе до жертв Голокосту і що сама кількість жертв штучно завищується.
- звинувачує Індустрію Голокосту в монополізації страждання; стверджує, що трагедія єврейського Голокосту штучно перебільшується як незрівняна трагедія людства, гірша за всі інші.
- деякі організації, які представляли інтереси жертв Голокосту не завжди виплачували всі кошти компенсацій потерпілим, привласнили деякі кошти і використовують гроші для увіковічення індустрії Голокосту.
- інші народи загалом і безпідставно звинувачуються у неприродній ненависті до євреїв і в активній участі у їх винищенні.
- піддає критиці той факт, що компенсація вимагається від німців і швейцарців і ігнорується така ж практика американських банків під час війни.
Скачати книгу (російською) та почитати он-лай можна отут: http://warrax.net/industria/cover.html Див. також: Почему я не верю в холокост? |
Понедельник 8 ноября 2010
Сообщение прочтено 418 раз
|
Першою великою брехнею, пов'язаною з голокостом, була книга «Размальований птах» (англ. The Painted Bird) польського емігранта єврейського походження Єжи Косинського (справжнє ім'я - Йосеф Левінкопф). За поясненнями Косинського, він писав цю книгу англійською мовою, щоб «мати можливість писати безпристрасно, без емоційних асоціацій, які завжди викликає рідна мова». Насправді, всі частини написані (до цих пір невідомо ким) польською мовою. Ця книга видається за автобіографічну розповідь Косинського про поневіряння самотньої дитини польськими селами під час другої світової війни. Насправді Косинський всю війну жив у своїх батьків. Лейтмотив книги — сексуальний садизм, якому віддається польське селянство та калмики, які визволяли село в лавах Червоної армії. Читачі, які познайомилися з цією книжкою до її публікації, жартували, що її слід віднести до розряду «жорсткого порно» і вона являє собою «плід розуму, схибленого на садомазохізмі». Майже всі розказані ним епізоди Косинський вигадав. Польських селян, серед яких він жив, він зображує затятими антисемітами. «Бий євреїв! Бий виродків!» — Кричать вони в його книзі. Насправді, сім'ї Косинського надали притулок польські селяни, хоча вони знали, що це єврейська сім'я і, якщо це відкриється — на них чекають жахливі наслідки. У журналі «Нью-Йорк Таймс бук рев'ю» Елі Візель вихваляв цю книгу як «одне з кращих» звинувачень нацизму, «написане з глибокою відвертістю і сентиментальністю». Синтія Озік хвалилася, що вона відразу ж здогадалася, що Косинський — це єврей, який пережив Голокост. Навіть коли Косинського пізніше було викрито як літературного шахрая, Візель продовжував обсипати похвалами його «чудовий твір»[78]. Книга Косинського стала одним з основних текстів Голокосту. Вона була бестселером, отримала премії, її перевели багатьма мовами і викладали у вищих школах і коледжах. Косинський роз'їжджав з лекціями і називав себе «Елі Візель задешево» (гонорари Елі Візеля за розповіді про Голокост сягали 25.000 доларів). Навіть коли його нарешті викрили, «Нью-Йорк Таймс» продовжувала захищати його, стверджуючи, ніби Косинський став жертвою комуністичної змови. Цитата з книги Є.Косинського «Размальований птах»: Іноді ночима люди, які рушили до крематорію, викидали з вікон немовлят, сподіваючись, що ті залишаться живі. Часом комусь вдавалося вирвати дошку з підлоги вагону, і найхоробріші євреї стрибали в дірку і розбивалися на смерть об посипані дрібним щебенем шпали, рейки або дріт. Понівечені, розрізані колесами тіла втікачів скочувалися з насипу у високу траву. Вдень, походжаючи вздовж шляхів, селяни знаходили останки сміливців і швидко роздягали їх. Обережно, щоб не забруднитися поганою нехрещеною кров'ю, вони у пошуках коштовностей зривали з трупів білизну. Біля знахідок часто спалахували сварки і бійки. Оголені тіла залишали лежати між рейками, де на мотодрезині щодня проїжджав патруль. Німці поливали понівечені останки бензином і спалювали їх або закопували під насипом. Пропоную вам ще одну цитату з цього одного з кращих звинувачень
Читать |
Категории:
книги , секс , майстер-клас , гомосексуализм , ізраїль , міфи , Брехня голокосту , Лохокост , євреї , лохи , Індустрія голокосту , масонізм , гендлювання , гонево , гниды , зарази , пидорасы , збочення , маніпуляції , фарс , Дегенеративное искусство , дегенераты , сатаністи , недоумки , юдаїзм
|
МетаКонтакт
Блог
Фото
Чат
Знакомства
Форум
Почта
ЛС
