Авторизация
Меню
Категории
fake (3)
ZOG (1)
агентура (2)
агрессия России в Крыму (1)
Адольф Гитлер (1)
Азаров (8)
Азіров (1)
айнзацкоманда (1)
алкоголь (4)
Аль-Джазіра (5)
анекдоти (1)
антиукраїнізм (5)
архіви (1)
ато (1)
атракціон (6)
афера (3)
аферисти (1)
аферисты (21)
Бабин Яр (5)
бабло (126)
Бандера (20)
бандити (8)
бандиты (12)
банки (5)
банкрутства (1)
барыги (1)
безблагодатна церква (1)
безробіття (1)
беспредел (1)
бидло (3)
бизнес (4)
Близький Схід (1)
бляди (1)
бойкот (5)
борги (1)
бордель (14)
бренд (3)
брехня (80)
Брехня голокосту Лохокост (1)
Брехня голокосту (51)
Будда (1)
бюджет (1)
в'язниця (3)
Вагнер (2)
ВЕСНА (2)
вибори (2)
визентальщина (4)
викриття (1)
ВІДЕО (3)
Візенталь (1)
війна (11)
вітання (1)
вклады (4)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
газова камера (15)
Газпром (2)
Галичина (3)
ганьба (1)
Гароді (1)
гендлювання (85)
гени (3)
геноцид (33)
гены (4)
герої (52)
гетто (76)
гешефт (11)
гитлер (1)
гниды (91)
гої (142)
Голодомор (10)
голокость (1)
гомосексуализм (1)
гонево (95)
гра (13)
гривна (2)
громада (6)
Гроші (13)
Грузыя (1)
ГуSSкій міръ (1)
ГУЛАГ (8)
гумор (2)
Гундяев (3)
Гундяєв (4)
Даунбасс (1)
дауни (1)
дауны (3)
дебилосталинисты (1)
Дегенеративное искусство (1)
дегенераты (3)
дегенерація (4)
демагоги (1)
депозити (1)
Депозиты (4)
дешевый пиар (1)
джинса (1)
диверсия (1)
дівчата (4)
діснейленд (7)
діти (4)
для озабоченных (1)
Добрі новини (75)
довженко (1)
документи (60)
долар (1)
донбасс (1)
Допа и Гепа (1)
Дрезден (1)
друга світова війна (57)
дружба (2)
евреи (1)
евреї (1)
ересь (1)
ерзац-сир (1)
євреї (95)
євроінтеграція України (1)
Європа (7)
єгипет (3)
жарти (1)
жиди (50)
жидівська поліція (4)
жидобільшовизм (40)
жидовствующие (1)
жидофашизм (2)
жінки (1)
ЖКГ (1)
жопа (1)
зайди (3)
заколот (2)
закон (1)
заперечення голокосту (2)
зарази (2)
збочення (4)
зброя (4)
Здоровье (1)
злидні (2)
злочин (2)
Злочини (12)
злочини комунізму (1)
злочинність (1)
злочинці (12)
ЗМІ (54)
зроби сам (5)
инциденты (3)
Іван Дем'янюк (14)
ізраїль (36)
імперія (22)
Індустрія голокосту (40)
Інтернет (3)
інтернет-технології (1)
інформаційні війни (3)
Іржі Томашевський (1)
історична школа (19)
Історія (37)
їжа (1)
карлики (1)
картина мира (2)
католицизм (1)
кацапи (23)
квіти (1)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Клоуны (3)
книги (9)
ковбаса (4)
кокаїн (1)
колобок (1)
коммуналка (1)
комунофашизм (1)
конституція (1)
контроль (2)
концтабір (32)
концтабори (2)
корупція (4)
космополиты (3)
Костусєв (1)
котики (2)
кохання (1)
кретины (1)
криза (9)
кризис (1)
Крим (2)
круки (1)
Крым (1)
ксенофобія (3)
культура (1)
курва (2)
курви (7)
курс валют (1)
лайно (6)
лесбі (1)
листівки (1)
лохи (116)
Лохокост (82)
луценко (1)
Львів (7)
люстрація (1)
мадагаскар (4)
майдан (1)
майстер-клас (2)
малюнки (1)
маніпуляції (56)
манкурти (4)
масони (85)
масонізм (2)
матюки (2)
маца (1)
менти (4)
Мистецтво (1)
міфи (89)
Мнения (1)
мова (5)
моральные уроды (1)
мордва (2)
москалі (41)
московиты (27)
московія (27)
московские пархатые (1)
московські попи (1)
Моссад (6)
мрази (6)
мракобесие (1)
Мубарак (1)
мудаки (28)
музика (1)
назизм-комунізм (1)
НАТО (1)
нацизм-комунізм (9)
нацизм-сіонізм (1)
национал-социализм (1)
национализм (1)
неадекваты (8)
недоумки (1)
неосталіністи (1)
Німеччина (26)
німці (7)
НКВД (5)
обрізання (5)
огляд ЗМІ (3)
Одеса (1)
Одесса (2)
оккупированный Крым (1)
окупанти (23)
олигархи (1)
ООН (1)
опозиція (1)
ординці (2)
Освенцимленд (1)
Освенцім (23)
ОУН (1)
п'ята колона (1)
палестина (10)
паника (4)
парламент (1)
партия рецидивистов (1)
партія рецидівістів (2)
патріоти (1)
педерасты (1)
педофилы (1)
перемога (3)
Петлюра (1)
пидорасы (40)
погроми (5)
Поезії (3)
полезная информация (1)
Поль Рассіньє (1)
Польща (2)
поп Виговський (1)
попи (4)
порно (1)
потрахаться (1)
пошуковики (1)
Поэзия (1)
права людини (1)
права человека (1)
православие головного мозга (4)
прапор (3)
провокатори (1)
провокації (1)
Прогноз (1)
прогнози (4)
продажна церква МП (2)
пропаганда (20)
проповедь (1)
проституция (4)
проходимцы (8)
психотерор (3)
Путин (4)
путин хуйло (27)
путин-хуйло (2)
путинизм-кретинизм (1)
путлер (1)
раби (2)
рабин (2)
Работа (5)
разводняк (6)
рашизм (7)
Рашка-говняшка (1)
ревізіонізм (52)
ревізіонізм голокосту (22)
РЕВОЛЮЦІЯ (1)
режим (1)
рейтинг (1)
реформи (2)
реформы (1)
розваги (1)
розстріли (7)
російці (9)
российские (25)
российский язык (1)
рукожопые (1)
русіяни (1)
русские люди (1)
русско-украинская война (2)
русско-фашистские захватчики (2)
рыги (1)
санкции (5)
сатаністи (2)
СБУ (3)
світлини (18)
світлтни (1)
свобода слова (1)
СВЯТО (2)
Севастополь (1)
секс (1)
секта (1)
Селін (1)
сергианство (1)
сеть (1)
сіонізм (4)
сіонізм-расизм (2)
скандал (3)
сльозогін (1)
собаки (1)
Собібор (1)
совки (4)
совок (1)
социал-социализм (1)
соціальні мережі (2)
Соціологія (1)
спецоперація (1)
список (1)
СРСР (3)
стереотипы поведения (2)
Стихи (1)
Стлін (1)
студенти (1)
стукачи (3)
суд (1)
сша (8)
сэяним (4)
Табачник (43)
Таежный союз (1)
таємниці (4)
таиланд (1)
талмудическая ложь (2)
тарифи (3)
татари (3)
телебачення (1)
теория похуизма (1)
теракт (2)
терор (20)
террористы (8)
Тимошенко (3)
ті що дивом пережили голокост (38)
тітушки (2)
травень (1)
тупицы (4)
туризм (1)
тягнибок (1)
убийства (1)
увлечение (5)
Угорщина (1)
украинофобия (5)
Україна (65)
українофобія (21)
Українська мова (11)
українці (45)
укрпошта (1)
Умань (1)
учение созданное евреями для гоев (2)
фальсифікації (7)
фармазоны (6)
фарс (5)
фашизм-путинизм (1)
фашистская Россия (2)
ФБР (1)
фестиваль (1)
фінанси (4)
фото (3)
фотошоп (1)
Франция (1)
ФСБ (2)
футбол (1)
Хабад (66)
хватит кормить Москву (1)
Хобби (5)
хозари (1)
холокост - это клей (1)
холуи (1)
Хрень (111)
хуйло (1)
хуцпа (1)
хуцпа Німеччина (1)
царь (1)
цензура (4)
цены (1)
Церква (4)
Церковь (4)
цимес (6)
цицьки (5)
ЦРУ (3)
чекистская хунта (1)
Черчилль (1)
Черчіль (1)
чужі букви (1)
шабаш (2)
шариковая ручка (1)
шахрайства (1)
Шевченко (1)
шизофреник Путин (1)
Шимон Перес (27)
Шоабизнес (70)
шовинизм (1)
Шпана (1)
штурмовики (2)
штучки (70)
Шухевич (9)
экономика (2)
юдаїзм (2)
юденрат (16)
юдонацизм (1)
юдофашисты (2)
Юрген Граф (1)
Янукович (36)


Календарь
 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Пятница 7 марта 2014
Сообщение прочтено 100 раз

Этот текст был написан по просьбе редактора одной из независимых российских газет. Но в итоге, после бурных дискуссий на редколлегии, его отказались печатать. Почему - вы поймете сами. Но этот текст о том, о чем я не в праве молчать и о чем молчать дальше невозможно. По крайней мере мне, русскому украинцу, каковым я осознал себя в эти горькие дни. За все, что мы говорим, мы отвечаем перед Богом. Считайте, что это мое Великопостное послание.

Много раз, начиная с 91-го года, я задавался вопросом – почему в России, на официальном медийном, да пожалуй и политическом уровне господствует хамское, пренебрежительное отношение к Украине, украинскому народу и украинской культуре и истории?

Много раз я видел, как по государственным теле и радиоканалам (не говоря уж о частных) выступали политологи и депутаты Госдумы (прошлых и нынешнего созывов), которые транслировали на всю РФ и на всю Украину свои мысли о том, что:

  • - такого народа как украинцы не существует – это некий неудавшийся подвид русских (совершенным, идеальным вариантом которых, конечно же, являются москвичи и питерцы);
  • - украинский язык – некий малороссийский диалект русского языка, который дерзко бросил вызов идеальному, «литературному», все тому же московскому и питерскому Hochrussisch;
  • - Украина это какая-то случайная страна, которая якобы называется Малороссия или Киевская Русь или как-то там еще (только бы не Украина!), но по воле большевиков, при поддержке нацистов, сталинистов и американских империалистов нагло существует, бросая вызов прекрасному и сиятельному «русскому миру» (с центром, естественно в Москве);
  • - украинская история – это странный набор бандеровско-петлюровской пропаганды, целью которой является опорочивание великой имперской истории России и создание этакого варианта исторического русофобского анекдота.

Уверен, что и Валентина Матвиенко (Тютина) (уроженка г. Шепетовки Каменец-Подольской области), и Ирина Яровая (Черняховская) (уроженка г. Макеевки Донецкой области) (председатель верхней палаты и явный политический лидер нижней палаты Парламента РФ) не считают, что украинцев, их языка, их страны и их истории нет и не было.

Равно как и примерно десятки миллионов граждан России, имеющих украинские корни, украинские фамилии, хранящих память об украинском происхождении своих прабабушек и прадедушек.

Почему же в современной России ощущается неуклонное желание части политической, экономической и информационной элиты оскорбить украинское, унизить его, спародировать, представить страну Киево-Печерской и Почаевской Лавр в лице омерзительной «верки-сердючки», не способной вызвать никакой естественной реакции, кроме тошнотворно-блевотной?

Почему, санкционируя ввод войск на Украину, Совет федерации заявил о защите прав «русских и русскоязычных», не упомянув огромный украинский народ - как будто украинцев не существует, их права для России несущественны, а само произнесение слова «украинский» невыносимо?

Великие страны, претендующие на собственный исторические проект, защищая этнические и религиозные группы, декларируют защиту принципов – свободы, справедливости, закона и порядка.

Декларируя защиту исключительно этнических или языковых групп они сами обречены стать всего лишь такой же этнической и языковой группой.

О великих принципах Москвой не было произнесено внятно.

Как будто злобный дух парализовал рассудок российской политической мысли, нашептал ей эту формулу «русские и русскоязычные» и она совершила почти непоправимую историческую ошибку.

Но не скрывается ли здесь некий более глубокий смысл? Не есть ли это не оговорка, но проявление смертельной для русского дела, русской истории и русского народа тенденции?

Уверен, в «украинском синдроме» (так его назовем) проявляется «кащеева тайна» всей провальной и безнадежной
Читать


Среда 5 марта 2014
Сообщение прочтено 79 раз

Этот текст был написан по просьбе редактора одной из независимых российских газет. Но в итоге, после бурных дискуссий на редколлегии, его отказались печатать. Почему - вы поймете сами. Но этот текст о том, о чем я не в праве молчать и о чем молчать дальше невозможно. По крайней мере мне, русскому украинцу, каковым я осознал себя в эти горькие дни. За все, что мы говорим, мы отвечаем перед Богом. Считайте, что это мое Великопостное послание. 

Много раз, начиная с 91-го года, я задавался вопросом – почему в России, на официальном медийном, да пожалуй и политическом уровне господствует хамское, пренебрежительное отношение к Украине, украинскому народу и украинской культуре и истории? 

Много раз я видел, как по государственным теле и радиоканалам (не говоря уж о частных) выступали политологи и депутаты Госдумы (прошлых и нынешнего созывов), которые транслировали на всю РФ и на всю Украину свои мысли о том, что: 
...
Читать


Воскресенье 13 октября 2013
Сообщение прочтено 245 раз

В США раскрыли банду, состоящую из раввинов и их сообщников, которые похищали и пытали ортодоксальных евреев, требуя, чтобы те развелись с женами.

В течение 20 лет группировка раввинов похищала мужчин, вынуждая их дать развод своим жёнам. По строгим законам ортодоксальных евреев, развестись супруги могут только по желанию мужа. Поэтому, чтобы расторгнуть брак, некоторые женщины прибегали к услугам банды.
 
Главными обвиняемыми по делу проходят 68-летний раввин Мендель Эпcтейн и 55-летний раввин Мартин Уолмарк, всего же в банде состояло, как минимум, 10 человек. Получив от заинтересованных в разводе женщин деньги, преступники похищали их мужей, а затем путём угроз и пыток выбивали у них согласие на расторжение брака.
 
С заказчиц раввин брал $10 тысяч себе и ещё $50 тысяч для своих подельников, сообщает New York Times. В ходе расследования выяснилось, что похищенных мужчин бандиты заковывали в наручники, надевали им на голову пакеты и били электрошокером.
 
Чтобы арестовать раввинов и их сообщников, ФБР отправило свою сотрудницу, которая под видом ортодоксальной еврейки попросила у бандитов помочь ей развестись с мужем.

«Щоденник Анни Франк» - відверту фальсифікацію зробили міжнародним культурним надбанням


Пятница 4 октября 2013
Сообщение прочтено 289 раз

В УПЦ Московського патріархату вже давно існують самостійницькі настрої, однак до відкритої конфронтації з РПЦ справа не доходила. Принаймні, досі.

Однак євроінтеграційний поворот вектора української зовнішньої політики може покласти початок процесам, що приведуть УПЦ до автокефальності.

Лист на підтримку європейського вибору України, складений главами найбільших українських церков, серед інших був підписаний і главою УПЦ МП митрополитом Володимиром (Сабоданом). Цей підпис – зрідні ляпасу Москві.

Мова перш за все про тон листа, за стриманістю і зваженістю якого прослідковується чіткий месседж: Україна йде до Європи, це доконаний факт і Москві з цим доведеться змиритися. «Сподіваємося, що російський народ і держава будуть визнавати і поважати право України як незалежної держави, вибирати свій шлях у майбутнє - так само, як Україна визнає і поважає незалежність і суверенітет РФ», - йдеться у посланні.

Путіну недвозначно натякнули, що його думка більше не є визначальною. Причому зробив це той, хто керує найбільшою в Україні церквою, в назві якої навіть стоїть додаток «МП».

І Путіну доведеться мовчки проковтнути цю образу. По-перше, тому що УПЦ МП неможливо оголосити «митну війну» чи перекрити газ. По-друге, УПЦ МП має незрівнянно більший вплив на душі і серця сотень тисяч своїх прихожан, аніж Путін і його команда разом взяті. І по-третє – якщо російська влада необачно розкритикує вчинок митрополита Володимира, то тим самим вона лише підштовхне УПЦ МП до автокефалії.

Окрім тону самого листа, підпис Володимира різко контрастує з риторикою, властивою главі РПЦ Кирилу – той не приховує свого скепсису щодо євроінтеграції, виступаючи носієм перш за все російської великодержавної ідеї. «Брязкальця дуже привабливі. І не тільки в часи Миклухо-Маклая», - заявляв Кирило з приводу ЄС.

Тому позиція Володимира – це, по суті, відверте, неприховане порушення субординації. УПЦ, яка завжди йшла у фарватері російського курсу, несподівано вийшла з-під контролю.

Мотивація Володимира невідома: чи то він справді схилився до цивілізаційного вибору на користь ЄС, чи то просто бажання Януковича для митрополита важливіші за бажання Путіна і Кирила – але у дражливому питанні української євроінтеграції Росія втратила союзника, на якого розраховувала.

А для глави РПЦ Кирила додатковим ударом стало те, що підпис Володимира стоїть поряд з підписом глави УПЦ КП Філарета, якого було піддано анафемі ще у 1997 році за розкольництво. Це не просто неповага, це виклик.

І цей виклик може слугувати ще одним доказом на користь того, що в УПЦ МП посилилися автокефальні настрої. Причому потенційно мова може йти не просто про вихід УПЦ з-під влади Москви, а й про об’єднання двох українських патріархатів в єдину помісну церкву. Цю ідею у свій час відстоював Віктор Ющенко. Щоправда, протиріч і проблем на цьому шляху буде безліч, однак початок зрушенням покладено.

Але Москва не буде сидіти, склавши руки, і спостерігати, як одна з найбільших релігійних громад дрейфує у бік автокефалії і ненависного Євросоюзу. Увесь останній рік проти Володимира велася активна пропагандистська робота, але не тільки.

Користуючись хворобою глави церкви, у лютому митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел спробував скликати Синод – з тим, щоб внести зміни до Статуту УПЦ МП і надати Кирилу право затверджувати ієрархів української церкви. Не виключено, що Агафангел і сам був не проти посісти місце Володимира за підтримки Москви.

І хоче змова зазнала невдачі, все ж робота з усунення Володимира триває і далі. Це дає підстави у тяжінні Володимира до автокефалії
Читать


Комментарии (1)  
Сообщение прочтено 141 раз

В УПЦ Московського патріархату вже давно існують самостійницькі настрої, однак до відкритої конфронтації з РПЦ справа не доходила. Принаймні, досі.

Однак євроінтеграційний поворот вектора української зовнішньої політики може покласти початок процесам, що приведуть УПЦ до автокефальності.

Лист на підтримку європейського вибору України, складений главами найбільших українських церков, серед інших був підписаний і главою УПЦ МП митрополитом Володимиром (Сабоданом). Цей підпис – зрідні ляпасу Москві.

Мова перш за все про тон листа, за стриманістю і зваженістю якого прослідковується чіткий месседж: Україна йде до Європи, це доконаний факт і Москві з цим доведеться змиритися. «Сподіваємося, що російський народ і держава будуть визнавати і поважати право України як незалежної держави, вибирати свій шлях у майбутнє - так само, як Україна визнає і поважає незалежність і суверенітет РФ», - йдеться у посланні.

Путіну недвозначно натякнули, що його думка більше не є визначальною. Причому зробив це той, хто керує найбільшою в Україні церквою, в назві якої навіть стоїть додаток «МП».

І Путіну доведеться мовчки проковтнути цю образу. По-перше, тому що УПЦ МП неможливо оголосити «митну війну» чи перекрити газ. По-друге, УПЦ МП має незрівнянно більший вплив на душі і серця сотень тисяч своїх прихожан, аніж Путін і його команда разом взяті. І по-третє – якщо російська влада необачно розкритикує вчинок митрополита Володимира, то тим самим вона лише підштовхне УПЦ МП до автокефалії.

Окрім тону самого листа, підпис Володимира різко контрастує з риторикою, властивою главі РПЦ Кирилу – той не приховує свого скепсису щодо євроінтеграції, виступаючи носієм перш за все російської великодержавної ідеї. «Брязкальця дуже привабливі. І не тільки в часи Миклухо-Маклая», - заявляв Кирило з приводу ЄС.

Тому позиція Володимира – це, по суті, відверте, неприховане порушення субординації. УПЦ, яка завжди йшла у фарватері російського курсу, несподівано вийшла з-під контролю.

Мотивація Володимира невідома: чи то він справді схилився до цивілізаційного вибору на користь ЄС, чи то просто бажання Януковича для митрополита важливіші за бажання Путіна і Кирила – але у дражливому питанні української євроінтеграції Росія втратила союзника, на якого розраховувала.

А для глави РПЦ Кирила додатковим ударом стало те, що підпис Володимира стоїть поряд з підписом глави УПЦ КП Філарета, якого було піддано анафемі ще у 1997 році за розкольництво. Це не просто неповага, це виклик.

І цей виклик може слугувати ще одним доказом на користь того, що в УПЦ МП посилилися автокефальні настрої. Причому потенційно мова може йти не просто про вихід УПЦ з-під влади Москви, а й про об’єднання двох українських патріархатів в єдину помісну церкву. Цю ідею у свій час відстоював Віктор Ющенко. Щоправда, протиріч і проблем на цьому шляху буде безліч, однак початок зрушенням покладено.

Але Москва не буде сидіти, склавши руки, і спостерігати, як одна з найбільших релігійних громад дрейфує у бік автокефалії і ненависного Євросоюзу. Увесь останній рік проти Володимира велася активна пропагандистська робота, але не тільки.

Користуючись хворобою глави церкви, у лютому митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел спробував скликати Синод – з тим, щоб внести зміни до Статуту УПЦ МП і надати Кирилу право затверджувати ієрархів української церкви. Не виключено, що Агафангел і сам був не проти посісти місце Володимира за підтримки Москви.

І хоче змова зазнала невдачі, все ж робота з усунення Володимира триває і далі. Це дає підстави у тяжінні Володимира до автокефалії
Читать


Сообщение прочтено 255 раз

Голова Харківської облдержадміністрації етнічний жид і українофоб Михайло Добкін обізвав відомого українського мовознавця Юрія Шевельова "пособником" фашистів".

Про це чиновник написав у своєму Twitter , коментуючи інформацію про наміри влади Харкова зняти дошку Шевельову.

"Юрій Володимирович Шевельов - зрадник, дезертир, пособник фашистів в окупованому Харкові. Ось він кумир Жадана, Варченок, Авакова та інших", - написав він.

 

Коментуючи той факт , що в Харкові, незважаючи на перешкоди, відкрили дошку Шевельову, він написав: "Мерзотники фашистські своєму фашистському мерзотникові дошку прибили. Похапцем і в темряві, як і личить зрадникові".

Як відомо, у Харкові на два дні раніше запланованого відкрили меморіальну дошку мовознавцю - славісту, історику літератури та громадському діячеві Шевельову.

Офіційне відкриття дошки планувалося на 5 вересня, але подія відбулася ввечері 3-го , "в надзвичайному і позаплановому режимі".

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Українська правда


Суббота 20 июля 2013
Сообщение прочтено 244 раз

Владимир Билинский

Родился в 1936 году в городе Дунаевцы на Хмельнитчине.

Учился в Днепропетровском университете на кафедре мостостроения.

В 1959 году получил направление в Караганду. Начинал мастером мостостроительной бригады.

Выходил на пенсию с должности заместителя министра.

Построил около сотни мостов в Казахстане и Сибири.

"Никогда не был очень религиозным или наоборот антирелигиозным. В 1980-х, когда более-менее можно было ходить в церковь, не делал этого. Там разговаривали на русском языке. Надо было обращаться к Богу не от души, не своим языком. Меня от этого коробило."

В 1999 году переехал в Украину.

Женат. Жена - Любовь Сергеевна - русская. Имеет сына Игоря и внуков.

В середине 1980-х годов тайно начал писать книгу "Страна Моксель". В ней опровергает российские исторические мифы. Отрицает славянское происхождение русских и правдивость "летописных сводов". Называет их фальшивкой царицы Екатерины. Считает Россию преемницей "Золотой Орды". Развенчал миф об Александре Невском. Называет его самым большим прислужником Орды. Книгу стали напечатать в Казахстане. В Украине вышел трехтомник "Страны Моксель" и два тома "Москвы Ордынской".

Живет в Киеве.

Почему украинцы так много говорят о русских?

- Когда-то мы с ними были связаны, потому что были в составе Российской империи или Советского Союза. Во Львовской или Волынской области больше говорят о Польше. Митрополия всегда пытается истребить прослойку интеллигенции, навязать местному народу свой язык. Украинский народ трижды порождал интеллигенцию. Первое - во времена Киевской Руси. В 14-16 веках поляки пытались покатоличить украинскую элиту. Последним сдался князь Василий Острожский. Его старший сын Януш был уже католиком, а младшего Александра, который был православным, поляки отравили. Тогда казалось, что народ больше не способен родить новую элиту. Однако родил казачество, тогдашних полковников, гетманов. Тогда россияне русифицировали их. Навязали свой язык, культуру, быт. Третий раз элиту всколыхнул Тарас Шевченко в конце 19 - начале 20 века. Ее истребила большевистская власть.

Александр Солженицын развенчал российский мессианизм. Говорил, что россияне больше всего пострадали от коммунизма.

- Он сознательно, каким бы не был демократом, пропагандировал русскую идею, шовинизм. В своем произведении "Как нам обустроить Россию" отметил, что подавляющее большинство украинских и казахских областей должно войти в новую Россию. Хотя в 1944-1945 гг. он как бы стал демократом. Солженицын заварил кашу стравливания народов, а расхлебывать ее приходилось населению.

Возможно, утверждение, что россияне шовинисты - это стереотип?

- Русский никогда не ответит вам на украинском, даже если знает язык. Наоборот захочет, чтобы вы перешли на его язык. Потому что считает себя хозяином. Не потому, что он плохой, а так его воспитали.
...
Читать


Среда 10 июля 2013
Сообщение прочтено 245 раз

Тридцять членів ізраїльського Кнесету підписали лист на ім'я президента Європарламенту Мартіна Шульца, в якому висловили глибоке занепокоєння з приводу зростання ультраправих тенденцій в Україні. Депутати закликали європарламентаріїв бойкотувати Всеукраїнське радикально-націоналістичне об'єднання "Свобода".

"Вже більше ніж півроку ми отримуємо тривожні повідомлення про те, що націоналістичні настрої в Україні зростають, що підігріваються неонацистським об'єднанням "Свобода", яке отримало більше ніж 10 % голосів на останніх парламентських виборах", - говориться в зверненні членів Кнесету.

Автори документа заявляють про свою стурбованість наклепом і загрозами свободівців на адресу єврейського і російського населення України, а також на адресу інших національних груп.

«Це люди, що черпають натхнення в нацистських ідеях і відкрито звеличуючи масові вбивства, що здійснювалися українськими дивізіями СС в роки Великої Вітчизняної війни", - підкреслюють жиди в листі.

Це перший провокаційний документ такого роду, в якому акцентується проблема російського населення України.

Члени Кнесету, що підписалися під листом, висловили надію, що Європарламент вживе відповідних заходів "заради кращого і більш безпечного майбутнього Європи і всього світу".

Нагадаємо, 3 грудня 2012 року Європарламент прийняв єдину поправку до тексту резолюції щодо ситуації на Україні. У ній говориться про те, що Європарламент стурбований зростанням націоналістичних настроїв на Україні, вираженим в підтримці партії "Свобода", що стало однією з двох нових партій, які увійшли у Верховну Раду. У ЄП закликали демократичні партії українського парламенту не взаємодіяти, не підтримувати і не формувати коаліцій з ВО «Свобода».


Сообщение прочтено 221 раз
Фото:

Феномен «крепостного права» - это феномен истинно московский, и он многое объясняет. Во всем мире рабами были представители других народов и рас. И только в России рабами было свое же население.

МИФ 1. „РОССИЯ”

Все народы именуют и называют себя сами. Изменения названий стран и народов бывают довольно часто. Но почему России потребовалось брать себе иностранное название? Это парадокс, который встречается редко. Ведь было бы странно, если бы немцы вдруг стали называть себя не «Deutsche», а взяли бы себе название «Allemand», т.е. как их называют соседи французы. Но в случае с Россией это считается нормальным. Почему?

Да потому что просто выгодно. Это еще можно было бы понять, если бы, допустим, греки в определенный период называвшие Русь «Руссией», открыли ее для Европы и мира, т.е. все другие народы узнали Русь именно как «Руссию» от греков – это было бы понятно. Но все не так. Царь Петр в 18 веке берет для Московии заморское название Русссия, которое не употреблялось уже сотни лет, а к землям московским вообще никогда не применялось, и называет им страну. Зачем? Ответ прост.

Для того, чтобы Московию стали считать Русью, для предания «древности» московскому царству и, что более важно - для создания основы проведения политики мифического «собирания земель Руси» – а на самом деле откровенной захватнической войны, порабощения и разграбления соседних народов. Именно поэтому Петр и переименовал Русь-Землю Руську исконную в какую-то МалоРоссию и ВеликоРоссию, которую никто так не называл уже более 400 лет.

Зачем Петру I именно после покорения Руси – Киева потребовалось брать греческие названия, объяснять не нужно никому – в средние века была Русь и была Московия, а при Петре стала Великороссия и Малороссия, т.е. как бы Русь не исчезла, а в новом качестве появилась. Исторические же основы придумали позже.

В первом издании Британской энциклопедии 1771 года нет никаких упоминаний о Российской Империи. Там написано, что самой большой страной мира, занимающей почти всю Евразию, является Великая Тартария. А Московское княжество, куда к этому времени уже посадили править Романовых, является лишь одной из провинций этой огромной империи и называется Московской Тартарией. Там же представлены карты Европы и Азии, на которых всё это хорошо видно. А уже в следующем издании Британской энциклопедии вся эта информация отсутствует полностью.

МИФ 2 „КУЛИКОВСКАЯ БИТВА”

Это миф об „освобождении” русских от монголо-татарского ига. Однако Московское княжество перестанет платить дань и обретет реальную самостоятельность только после развала Орды и разрыва с ханствами. А произойдет это только в 16 веке, т.е. через несколько сот лет.

МИФ 3 «КИЕВ МАТЬ ГОРОДОВ РУССКИХ»

Как и многие другие исторические штампы, является мифом, который имеет центральное значение в создаваемой мифической истории России. Даже если допустить, что Олег сказал эти слова, то никакого отношения к Московии, и уж тем более к современной России они не имеют. В те времена не было ни первой, ни второй. Была Русь. А основными территориями Руси в те времена были земли современной Беларуси и Украины. Даже Новгород и Суздаль входили в понимание Русь только в очень широком смысле этого понятия.

МИФ 4 „ИСТОРИЯ РОССИИ”

есмотря на то, что в 18-19 веке придворными историками усиленно создается и пишется история новой России, в плоть до 1946 года в академической истории не было единого мнения о том, что история России берет начало именно в Киеве. Карамзин, писатель, романист, татарин по национальности (из рода Кара Мурзы), первым сочинил «официально» новую версию истории России.

У
Читать


Четверг 23 мая 2013
Сообщение прочтено 169 раз

21 мая 2013 года, суд Днепровского района в г. Киеве вынес решение в пользу St Sophia Homes (застройщика): «Взыскать с заместителя руководителя инициативной группы 14 миллионов гривен!!!

Иск был подан из-за сайта http://stsophia.com.ua/, созданного жильцами, для общения о проблемах дома, сообщает глава инициативной группы жителей дома Кондратенко Александр, сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на сайт Киев Власть.

По версии компании Диа Девелопмент Менеджмент, продажи квартир в доме по ул. Р. Окипной, 18 упали из-за работы сайта. И всю ответственность за общий форум несет один человек - Панков Антон.

Помимо открытого вымогательства неподъемной суммы, на квартиру владельца доменного имени наложен арест! Cудья даже не вникал в суть вопроса: даты открытия сайта и, так называемого, спада в продаже квартир - не совпадают. Первые посетители сайта были зафиксированы в конце февраля 2012 г., а в иске указан период с января 2012 года. То есть до открытия сайта - практически еще 2 месяца.

В квартире он проживает со своей семьей, в том числе с двумя маленькими детьми, которым год и 3 месяца! Инициативная группа просит всех не быть равнодушными и принять участие в борьбе за справедливость! Сегодня они отнимут квартиру у одного человека, а завтра - это может случиться с каждым!, уверены в инициативной группе.


Назад1234567Вперед | Указать страницу