Авторизація
Меню
Категорії
fake (3)
ZOG (1)
агентура (2)
агрессия России в Крыму (1)
Адольф Гитлер (1)
Азаров (8)
Азіров (1)
айнзацкоманда (1)
алкоголь (4)
Аль-Джазіра (5)
анекдоти (1)
антиукраїнізм (5)
архіви (1)
ато (1)
атракціон (6)
афера (3)
аферисти (1)
аферисты (21)
Бабин Яр (5)
бабло (126)
Бандера (20)
бандити (8)
бандиты (12)
банки (5)
банкрутства (1)
барыги (1)
безблагодатна церква (1)
безробіття (1)
беспредел (1)
бидло (3)
бизнес (4)
Близький Схід (1)
бляди (1)
бойкот (5)
борги (1)
бордель (14)
бренд (3)
брехня (80)
Брехня голокосту Лохокост (1)
Брехня голокосту (51)
Будда (1)
бюджет (1)
в'язниця (3)
Вагнер (2)
ВЕСНА (2)
вибори (2)
визентальщина (4)
викриття (1)
ВІДЕО (3)
Візенталь (1)
війна (11)
вітання (1)
вклады (4)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
газова камера (15)
Газпром (2)
Галичина (3)
ганьба (1)
Гароді (1)
гендлювання (85)
гени (3)
геноцид (33)
гены (4)
герої (52)
гетто (76)
гешефт (11)
гитлер (1)
гниды (91)
гої (142)
Голодомор (10)
голокость (1)
гомосексуализм (1)
гонево (95)
гра (13)
гривна (2)
громада (6)
Гроші (13)
Грузыя (1)
ГуSSкій міръ (1)
ГУЛАГ (8)
гумор (2)
Гундяев (3)
Гундяєв (4)
Даунбасс (1)
дауни (1)
дауны (3)
дебилосталинисты (1)
Дегенеративное искусство (1)
дегенераты (3)
дегенерація (4)
демагоги (1)
депозити (1)
Депозиты (4)
дешевый пиар (1)
джинса (1)
диверсия (1)
дівчата (4)
діснейленд (7)
діти (4)
для озабоченных (1)
Добрі новини (75)
довженко (1)
документи (60)
долар (1)
донбасс (1)
Допа и Гепа (1)
Дрезден (1)
друга світова війна (57)
дружба (2)
евреи (1)
евреї (1)
ересь (1)
ерзац-сир (1)
євреї (95)
євроінтеграція України (1)
Європа (7)
єгипет (3)
жарти (1)
жиди (50)
жидівська поліція (4)
жидобільшовизм (40)
жидовствующие (1)
жидофашизм (2)
жінки (1)
ЖКГ (1)
жопа (1)
зайди (3)
заколот (2)
закон (1)
заперечення голокосту (2)
зарази (2)
збочення (4)
зброя (4)
Здоровье (1)
злидні (2)
злочин (2)
Злочини (12)
злочини комунізму (1)
злочинність (1)
злочинці (12)
ЗМІ (54)
зроби сам (5)
инциденты (3)
Іван Дем'янюк (14)
ізраїль (36)
імперія (22)
Індустрія голокосту (40)
Інтернет (3)
інтернет-технології (1)
інформаційні війни (3)
Іржі Томашевський (1)
історична школа (19)
Історія (37)
їжа (1)
карлики (1)
картина мира (2)
католицизм (1)
кацапи (23)
квіти (1)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Клоуны (3)
книги (9)
ковбаса (4)
кокаїн (1)
колобок (1)
коммуналка (1)
комунофашизм (1)
конституція (1)
контроль (2)
концтабір (32)
концтабори (2)
корупція (4)
космополиты (3)
Костусєв (1)
котики (2)
кохання (1)
кретины (1)
криза (9)
кризис (1)
Крим (2)
круки (1)
Крым (1)
ксенофобія (3)
культура (1)
курва (2)
курви (7)
курс валют (1)
лайно (6)
лесбі (1)
листівки (1)
лохи (116)
Лохокост (82)
луценко (1)
Львів (7)
люстрація (1)
мадагаскар (4)
майдан (1)
майстер-клас (2)
малюнки (1)
маніпуляції (56)
манкурти (4)
масони (85)
масонізм (2)
матюки (2)
маца (1)
менти (4)
Мистецтво (1)
міфи (89)
Мнения (1)
мова (5)
моральные уроды (1)
мордва (2)
москалі (41)
московиты (27)
московія (27)
московские пархатые (1)
московські попи (1)
Моссад (6)
мрази (6)
мракобесие (1)
Мубарак (1)
мудаки (28)
музика (1)
назизм-комунізм (1)
НАТО (1)
нацизм-комунізм (9)
нацизм-сіонізм (1)
национал-социализм (1)
национализм (1)
неадекваты (8)
недоумки (1)
неосталіністи (1)
Німеччина (26)
німці (7)
НКВД (5)
обрізання (5)
огляд ЗМІ (3)
Одеса (1)
Одесса (2)
оккупированный Крым (1)
окупанти (23)
олигархи (1)
ООН (1)
опозиція (1)
ординці (2)
Освенцимленд (1)
Освенцім (23)
ОУН (1)
п'ята колона (1)
палестина (10)
паника (4)
парламент (1)
партия рецидивистов (1)
партія рецидівістів (2)
патріоти (1)
педерасты (1)
педофилы (1)
перемога (3)
Петлюра (1)
пидорасы (40)
погроми (5)
Поезії (3)
полезная информация (1)
Поль Рассіньє (1)
Польща (2)
поп Виговський (1)
попи (4)
порно (1)
потрахаться (1)
пошуковики (1)
Поэзия (1)
права людини (1)
права человека (1)
православие головного мозга (4)
прапор (3)
провокатори (1)
провокації (1)
Прогноз (1)
прогнози (4)
продажна церква МП (2)
пропаганда (20)
проповедь (1)
проституция (4)
проходимцы (8)
психотерор (3)
Путин (4)
путин хуйло (27)
путин-хуйло (2)
путинизм-кретинизм (1)
путлер (1)
раби (2)
рабин (2)
Работа (5)
разводняк (6)
рашизм (7)
Рашка-говняшка (1)
ревізіонізм (52)
ревізіонізм голокосту (22)
РЕВОЛЮЦІЯ (1)
режим (1)
рейтинг (1)
реформи (2)
реформы (1)
розваги (1)
розстріли (7)
російці (9)
российские (25)
российский язык (1)
рукожопые (1)
русіяни (1)
русские люди (1)
русско-украинская война (2)
русско-фашистские захватчики (2)
рыги (1)
санкции (5)
сатаністи (2)
СБУ (3)
світлини (18)
світлтни (1)
свобода слова (1)
СВЯТО (2)
Севастополь (1)
секс (1)
секта (1)
Селін (1)
сергианство (1)
сеть (1)
сіонізм (4)
сіонізм-расизм (2)
скандал (3)
сльозогін (1)
собаки (1)
Собібор (1)
совки (4)
совок (1)
социал-социализм (1)
соціальні мережі (2)
Соціологія (1)
спецоперація (1)
список (1)
СРСР (3)
стереотипы поведения (2)
Стихи (1)
Стлін (1)
студенти (1)
стукачи (3)
суд (1)
сша (8)
сэяним (4)
Табачник (43)
Таежный союз (1)
таємниці (4)
таиланд (1)
талмудическая ложь (2)
тарифи (3)
татари (3)
телебачення (1)
теория похуизма (1)
теракт (2)
терор (20)
террористы (8)
Тимошенко (3)
ті що дивом пережили голокост (38)
тітушки (2)
травень (1)
тупицы (4)
туризм (1)
тягнибок (1)
убийства (1)
увлечение (5)
Угорщина (1)
украинофобия (5)
Україна (65)
українофобія (21)
Українська мова (11)
українці (45)
укрпошта (1)
Умань (1)
учение созданное евреями для гоев (2)
фальсифікації (7)
фармазоны (6)
фарс (5)
фашизм-путинизм (1)
фашистская Россия (2)
ФБР (1)
фестиваль (1)
фінанси (4)
фото (3)
фотошоп (1)
Франция (1)
ФСБ (2)
футбол (1)
Хабад (66)
хватит кормить Москву (1)
Хобби (5)
хозари (1)
холокост - это клей (1)
холуи (1)
Хрень (111)
хуйло (1)
хуцпа (1)
хуцпа Німеччина (1)
царь (1)
цензура (4)
цены (1)
Церква (4)
Церковь (4)
цимес (6)
цицьки (5)
ЦРУ (3)
чекистская хунта (1)
Черчилль (1)
Черчіль (1)
чужі букви (1)
шабаш (2)
шариковая ручка (1)
шахрайства (1)
Шевченко (1)
шизофреник Путин (1)
Шимон Перес (27)
Шоабизнес (70)
шовинизм (1)
Шпана (1)
штурмовики (2)
штучки (70)
Шухевич (9)
экономика (2)
юдаїзм (2)
юденрат (16)
юдонацизм (1)
юдофашисты (2)
Юрген Граф (1)
Янукович (36)


Календар
 Червень 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Вівторок 11 січня 2011
Повідомлення прочитано 236 раз

Джон (Іван) Дем'янюкДжон (Іван) Дем'янюк у залі мюнхенського суду

Повільність судового процесу, який називають "останнім нацистським процесом", просто викликає агонії,- пише у своїй статті мюнхенський кореспондент британського видання Independent on Sunday Тоні Патерсон.

Автор, який побував на одному із засідань, каже, що спершу підсудний прикривав обличчя кепкою, але тепер, через понад рік від початку процесу, йому вже дозволяють надягати сонцезахисні окуляри увесь час у залі суду.

90-річного Джона (Івана) Дем'янюка звинувачують у тому, що він був наглядачем у таборі Собібор в окупованій німцями Польщі у часи Другої світової війни. Його звинувачують у співучасті у вбивстві 27900 євреїв. Судовий процес у Мюнхені розпочався у листопаді 2009-го. Очікували, що він мав завершитись наприкінці 2010-го. Як пише Тоні Патерсон, зараз ніхто взагалі не хоче прогнозувати, коли закінчиться процес.

Телевізійний фарс

Видання твердить, що процес перетворився на фарс. Десятки журналістів, які приходили в перші дні, тепер взагалі ігнорують процес. Майже всі родичі загиблих у Собіборі також не приходять на засідання.

Сам процес навіть перенесли до меншої судової зали у мюнхенському суді. Якби не серйозність звинувачень проти народженого в Україні підсудного, пише далі видання, його появу в суді можна було б розцінювати як телевізійний фарс. Пан Дем'янюк взагалі нічого не говорить, лише іноді зітхає або видає незрозумілі звуки, доволі часто просто засинає під час процесу, не зважаючи на те, що всі докази, які читають на засіданні, одразу перекладають і виголошують українською.

Стан здоров'я також викликає занепокоєння, веде далі Independent on Sunday. Лікарі дозволяють панові Дем'янюку з'являтись у судовій залі лише двічі на тиждень максимум по три години на день. Іноді засідання переривають лікарі, які кажуть, що "підсудний сьогодні вже не зможе брати участь у судовому процесі". Потім його перевозять назад до в'язниці у Мюнхені, де він залишається від часу його екстрадиції зі США у травні 2009-го року.

Завдання для обвинувачення ускладнене тим, що на процесі немає жодного очевидця, який би пам'ятав Джона Дем'янюка із Собібора.

Пан Дем'янюк не сказав жодного слова у суді сам, але в першу річницю від початку процесу у листопаді минулого року від його імені зачитали заяву, де він сказав, що в ті час був "військовополоненим", а тепер німецькі прокурори його несправедливо обвинувачують.

 Неділя, 9 січень, 2011 p.,

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/01/110109_demjanjuk_independent_ak.shtml?print=1


Субота 1 січня 2011
Повідомлення прочитано 341 раз

 "Чи дійсно загинули шість мільйонів?" - (англ. Did Six Million Really Die?) — опублікована в 1974 році книга, в якій автор Річард Харвуд стверджує, що не було шести мільйонів знищених євреїв, а було тільки 256 тисяч померлих.

Скачати  "Чи дійсно загинули шість мільйонів?" можна тут.

Цю книгу називають одним з найбільш дорогих видань, коли-небудь надрукованих англійською мовою. Мільйони слів були сказані і надруковані про цю книгу протягом двох судових процесів в Канаді над Ернстом Цунделем (Ernst Zundel) - видавцем цієї книги.  Єврейське лобі подало на нього до суду. Звинувачення проти Цюнделя спиралося на закон «Про розповсюдження неправдивих відомостей», який взагалі майже не застосовувався і сходить до англійського закону 1275 року - по ньому лицарі забороняли простолюду сміятися над собою в сатиричних віршах. Цюнделю знадобилося вісім років і сотні тисяч доларів
Читать


П'ятниця 31 грудня 2010
Повідомлення прочитано 869 раз

 

В Германии предан гласности доселе малоизученный факт из истории нацистского прошлого. Немецкий культуролог Роберт Зоммер впервые поведал миру о судьбе лагерных проституток в своей книге "Das KZ-Bordell" ("Бордель в концентрационном лагере"), сняв табу с запретной темы.

Табу Второй Мировой войны

На прошлой неделе в берлинском ландтаге (региональном парламенте) прошла презентация книги Роберта Зоммера "Das KZ-Bordell" ("Бордель в концентрационном лагере"). На 460 страницах исследования описана история появления, структура работы и социальная роль публичных домов, созданных нацистами в концентрационных лагерях. Согласно данным культуролога, вырученные от проституции средства поступали на счета Третьего Рейха. Однако историки старательно умалчивали о лагерной проституции. Бордели были расположены на территории Захсенхаузена, Дахау, Аушвица, Бухенвальда, Дора-Миттельбау, Равенсбрюка, Маутхаузена и Берген-Бельзена. Самый большой публичный дом, с 20 девушками, существовал на территории Освенцима.

"Между 1942 и 1945 годами нацисты организовали всего десять "специальных учреждений" в Бухенвальде, Дахау, Заксенхаузене и даже в Аушвице. Всего в них было принуждено к работе около 200 женщин. Как пишет автор, публичные дома для заключенных были организованы в качестве поощрения за хорошую работу по указанию тогдашнего рейхсфюрера СС Гиммлера. При содействии промышленников он ввел в концлагерях премиальную систему, которая поощряла примерную работу заключенных облегчением содержания, дополнительным пайком, денежными премиями, табаком и, конечно же, посещением борделя.
...
Читать

Понеділок 27 грудня 2010
Робер | 2010-12-27 10:49:38 без темы
Повідомлення прочитано 191 раз

21 декабря Национальный мемориал Катастрофы и Героизма "Яд Вашем" объявил о начале конкурса малых грантов (до 5000 долларов) на развитие проектов в области исследования Холокоста на территории Советского Союза. Этот конкурс организован при поддержке благотворительного фонда Genesis (российского магната Михаила Фридмана).

К участию в конкурсе принимаются заявки на развитие проектов в различных сферах образования и культуры: научные исследования, публикации, учебные, художественные, театральные, медиа-, видео- и кино-проекты. Они будут оцениваться в соответствии со следующими критериями: новизна и перспективность проекта, актуальность для русскоязычной общины, широкая пользовательская аудитория, долгосрочный эффект, возможность дальнейшего развития проекта после окончания гранта, рекомендации специалистов и исследователей в области Катастрофы (это не автомобильная катастрофа, это сейчас так говорят на холокост, потому что холокост не совсем правильно, ведь это еврейское ритуальное убийство через сожжение живьем).  Основная цель этой инициативы – поддержка новых идей и проектов, ориентированных на русскоязычную аудиторию.

Заявки на участие в конкурсе следует направлять на иврите или английском языках на электронную почту small.grants@yadvashem.org.il. Форма для заполнения заявок размещена на официальном сайте "Яд Вашем". Заявки принимаются до 15 февраля 2011 года.

Любопытно, что тему холокоста последнее время начали активно развивать еврейские магнаты из СНГ - русские евреи Михаил Фридман и Вячеслав (Моше) Кантор - глава Европейского еврейского конгресса (ЕЕК), казахский еврей Александр Машкевич, который возглавляет  Евроазиатский еврейский конгресс (ЕАЕК), украинские евреи Павел Боголюбов и Игорь Коломойский - президент Европейского Совета еврейских общин (ЕСЕО). А вот Вице-президент Европейского Совета еврейских общин и президент Всеукраинского еврейского конгресса Вадим Рабинович сказал, что проекты ЕСЕО никак не координируются с планами Европейского еврейского конгресса. "А зачем нам это? Мы реализуем свои проекты. Темы, которыми занимается Кантор, например, Холокост и безопасность, - мы их не трогаем. Мы занимаемся общинной работой, и нас не интересует, кто в итоге получит ордена". Некотрые подозревают, что тему холокоста на самом деле начали "сливать", тем более что деньги за холокост с Германии, Австрии, Швейцарии уже почти все выкачаны. Поэтому над холокостом в сети начали потешаться не только антисемиты, но и простые блоггеры, умеющие думать.

Тем не менее, 5000 долларов никто из вас не хочет зароботать? Или может мне "актуальную и перспективную" тему подскажете?


Неділя 26 грудня 2010
Повідомлення прочитано 236 раз

Поскольку эта тема с одной стороны заезжена, с другой так или иначе всплывает, не мешало бы сформулировать мою собственную позицию по поводу сабжа здесь. Так или иначе, мнения историков разделились. Одни считают, что "холокост" был, другие нет. Я не собираюсь здесь доказывать абсурдность локохоста, а лишь пробегусь по поводу самого подхода к истории и поясню свою "предвзятую" точку зрения.

Во-первых, любое историческое событие так или иначе трактуется, основываясь на каком-то фактологическом материале. Во-вторых, сам материал отбирается по какому-то критерию. В-третьих, необходимо учитывать отношение к самому материалу исследователя. Хотя история не может претендовать, как гуманитарная наука, на звание полноценной научной дисциплины (см. подробнее К. Поппера, Л. Витгенштейна, И.Лакатоса или Б. Рассела, кому надо - дам полные названия соответствующих трудов), тем не менее, она все-таки имеет свою методологию, которую можно назвать научной, поскольку альтернатив нет и не предвидится. Таким образом, некоторые гносеологические критерии (верифицируемость, к примеру) к ней применимы только номинально, фактически же нередко приходится наблюдать лишь уверенность в какой-либо гипотезе. Многие факты, разумеется, сложно отрицать, поскольку методика рассмотрения различных точек зрения на одно и то же событие вполне работоспособна. Например, можно рассматривать историю становления Руси лишь из несторовских летописей, в то время как "не замечать"/"не знать" из каких-нибудь соображений историков, изучавших Русь извне, и для которых события в ней были менее значимы, и тем более не рассматривать в таком исследовании археологический материал. Те или иные фактические данные позволяют выстроить теоретическую модель взаимоотношений и сделать попытку найти причины тех или иных событий. Именно рассмотрение различных источников, в том числе заведомо ложных, дает возможность объективно подойти к изучению материала. Но поскольку науку иногда делают совершенно не сознательные лица, то и к науке они подходят безответственно, в гуманитарных науках безответственность еще может пройти, а вот в т.н. точных, такая безалаберность не проходит незамеченной (хотя есть и там свои случаи, но это выходит за рамки этого сообщения). Гуманитарные науки, правда, накладывают свой отпечаток на образ мышления, но это не должно быть оправданием фальсификации событий.

Приближаясь к теме, отмечу, что лохокост - даже не подвергаемая сомнению теория, а именно набор сомнительного фактологического материала. Именно в таком случае при неизвестности (а чрезмерная перегруженность противоречивыми деталями фактологического материала дает информативность близкую к нулю), можно строить абсолютно любые в рамках данного материала гипотезы. Их можно принимать к сведению, их можно отбрасывать, в них, в конечном итоге, можно просто верить. Последнее в науке у меня вызывает больше всего недоумения. Точнее, мне давно известно, что многие ученые (кандидаты, профессора и пр.) не особо интересуются эпистемологией (по разным причинам), поэтому для себя уже сформировали какой-то взгляд на мир, и вера в единственную трактовку факта может в формировании точки зрения играть решающую роль. Что уж говорить о гуманитарных дисциплинах? Ведь сомнение в фактах уже не позволяет сформулировать сколь угодно прогнозируемую модель. Можно что-то как-то объяснить и попытаться связать, но вот прогнозов из нее уже сделать вряд ли получится. Примеры слишком распространены, чтобы их приводить, это из той же серии, что и "предсказания" Нострадамуса, которые трактуются по факту происшествия какого-то события...

Однако спор ревизионистов и сторонников холокоста дошел уже до той стадии, когда некоторые лица с обоих сторон начинают пользоваться демагогическими приемами, не замечая спорных вопросов и с того, и с другого лагеря. Сторонники "холокоста" выдергивают из
Читать


П'ятниця 24 грудня 2010
Повідомлення прочитано 320 раз

Фотоальбом ад'ютанта коменданта Освенціма Карла Хеккера. Цей фотоальбом колишній офіцер американської армії знайшов в квартирі у Франкфурті, де жив в 1946 році. У фотоальбомі міститься 116 фотографій, на яких зображено побут співробітників концтабору. На фотографіях німці ведуть звичайний спосіб життя - відпочивають, співають хором, веселяться, наряджають різдвяну ялинку. В альбомі є фотографії коменданта табору
Читать


Неділя 19 грудня 2010
Повідомлення прочитано 250 раз

Жидівська поліція - так називалась «Служба порядку» (польською - Żydowska Służba Porządkowa, в просторіччі policja żydowska,  нім. Judischer Ordnungsdienst) — органу для забезпечення порядку, який утворювався у кожному єврейському гетто під час німецької окупації.  Існувала у 1939—1943 роках.
евреи,гетто,юденрат,Еврейская полиция,миф холокоста
Жидівська поліція підпорядковувалась юденратам — жидівським радам, які очолювали відповідні гетто і складалися з поважниї євреїв та рабинів. Зброї жидівська поліція не мала — членам полиції дозволялось носити тільки гумові кийки. На чолі поліції варшавського гетто стояв вихрест, колишній полковник польської поліції Юзеф Шерінський.
евреи,гетто,юденрат,жидівська поліція,Еврейская полиция,миф холокоста,брехня голокосту
Єврейська поліція мала наступні функції:
...
Читать


Субота 18 грудня 2010
Повідомлення прочитано 241 раз

 

Заява Івана Дем`янюка

з приводу рішення продовжити судовий процес в нинішній Німеччині, спадкоємиці Третього райху, винесений без жодних на те юридичних підстав аморальними суддями - з порушенням засад справедливого судового розгляду, супроти правди, законнності, а навіть самих основ правосуддя

У Нюрнберзі, як і в пізніших судових процесах, які відбувалися в Німеччині, жоден прокурор, жоден суддя не наважився б так спотворювати закон й факти, як це нині чинять тут (у Мюнхені). Дійсно, відмова німецької влади взяти на себе відповідальність за тортури і смерть мільйонів радянських військовополонених, за нелюдські умови, в яких ми перебували, це – відмова німців від повної відповідальності за Голокост.

Я звинувачую суддів Aльта, Ленца і Пфлудера за:
...
Читать


Неділя 12 грудня 2010
Повідомлення прочитано 418 раз

 Ге́тто це райони міст, де добровільно або примусово проживають етнічні меншини. Під час Другої світової війни словом «гетто» називалися ті житлові зони куди німці збирали євреїв для компактного мешкання. Найбільш відоме Варшавське гетто, а в Радянському Союзі і пострадянському просторі Мінське гетто. Були закриті і відкриті гетто. Відкриті гетто виникали в містечках зі значним єврейським населенням, де було недоцільно його виселяти і потім охороняти. Крім того, гетто виникали і в дрібних населених пунктах, де німецька влада не могли організувати охорону закритого гетто. У відкритих гетто євреям наказували лише не залишати свого населеного пункту та не відвідувати громадських місць. У цих гетто євреї, також як і в закритих гетто, виконували примусові роботи, зобов'язані були носити єврейські розпізнавальні знаки, платити контрибуцію. У всіх гетто утворювалися юденрати або призначалися старости.

Юденра́т (нім. Judenrat — «єврейська рада» (жидівська рада) — єврейський адміністративний орган самоврядування, який за ініціативою німецької окупаційної влади в 1939 році створено при Генерал-губернаторстві Польщі (нім. Generalgouvernement für die besetzten polnischen Gebiete) у кожному єврейському гетто, на окупованих нацистами територіях, і пізніше на території СРСР.На території Європи діяв 101 юденрат.  Окремий юденрат міг відповідати за певне гетто, окрему територію, регіон або навіть за цілу країну. До повноважень Юденрату входило забезпечення господарського життя і порядку в гетто, збір різних грошових коштів, а також виконання розпоряджень і наказів окупаційної влади.

Юденрату підпорядковувалась єврейська (жидівська) поліція (нім. Judischer Ordnungsdienst), але про неї ми поговоримо іншим разом.

Тобто жили собі євреї в таких містечках відокремленним життям і майже всі пережили війну, навіть збройні повстання там підіймали. Потім, через багато років вони почали говорити, що "дивом пережили голокост" і пройшли через "пекло гетто". Пекло, напевно тому, що потрібно було працювати, а не гендлювати.

Отак починалась Варшавське гетто. Просто відокремили для євреїв половину міста.

гетто,варшава,юденрат,жиди

На вулицях було чисто, охайно, будинкі були комфортні для проживання

гетто,юденрат,жиди

Люди ходять, життя кипить, підлітки скрізь однаково кучкуються, пекла не помітно
гетто,юденрат,жиди

Продуктова картка - хліб, м'ясо, мармелад, різне, цукор - непогано харчувались.

гетто,варшава,юденрат,жиди,миф холокоста

Групове фото шести єврейських жінок, які засмагають у Варшавському гетто, в цей день вони склали іспити в школі зрілості. Тепер вони жертви голокосту.
Липень 1942

Варшавское гетто,миф холокста,ревизионизм

Мінськ. Діти є діти,  граються. Ніхто нікого не знищує, всі веселі.
...
Читать


Субота 11 грудня 2010
Повідомлення прочитано 344 раз

07 березня 2007 року Німеччина нарешті відкриває архіви концтаборів. Природне запитання: що за архіви могли опинитися в переможеної Німеччини, яка може їх якось закрити, то відкрити для вивчення. Відомо, що найбільш великі концтабори були звільнені Червоною Армією і всі архівні документи повинні знаходитися у Росії. Це припущення підтверджується і довідниками: Російський державний військовий архів має документи німецьких концтаборів, зокрема, Освенціма. Архіви табору Освенцім при звільненні захопили радянські війська, потім вони зберігалися у Центральному державному особливому архіві СРСР, доступ до якого був закритий, число відвідувачів обмежувалося двома-трьома десятками наділених особливими повноваженнями осіб. Під час перебудови в цей архів допустили журналістів.

Елла Максимова, спеціальний кореспондент газети "Известия", у лютому 1990 року надрукувала п'ять репортажів з Особливого архіву, в яких, зокрема, говорилося про те, що у сховищі - маса трофейних документів, ввезених навесні 1945 року із звільнених від гітлерівців країн. Автор репортажів підкреслювала, що Особливий архів практично не вивчений: "Поодинічної обробки фондів не було ... Склали короткі анотації - тема, предмет ... Тут якщо обізнана людина "пірне", можливі самі несподівані знахідки". В репортажі Елла Максимова закликала до відкриття Особливого архіву. Вона також повідомила: «Але дожили ми, слава богу, до гласності. Минулого літа були витягнуті з надр архіву, правда з превеликими труднощами, освенцімські Книги смерті з прізвищами сімдесяти тисяч в'язнів з двадцяти чотирьох країн, які загинули в таборі знищення». Тобто, за п'ять років існування в усій системі трудових таборів Освенціму померло 70 тисяч чоловік всіх національностей - це в межах природної смертності міста з населенням близько 1 млн. чоловік. З того часу до архивів Освенціму з відомих причин нікого не підпускають, адже будь-якому досліднику стане зрозумілим, що нікого в цьому великому трудовому таборі не знищували і газом не труїли, на кожного ув"язненого заведена особиста картка, в якій вказані навіть суми табірних коштів, отриманих за роботу. Саме педантичного німецького обліку і бояться розповсюджувачі міфу про голокост.

Отже, що за архів зібраний в Німеччині? Аналізуючи різні джерела, зокрема, Deutche Welle - World від 27.07.06, можна скласти таку картину, яка описана нижче в термінах джерел. Після поразки Німеччини в 1945 р. до рук союзників потрапили документи, що містять відомості про в'язнів концтаборів і про осіб, вивезених на роботу. Архів збирався з 1943 р. британським Червоним хрестом і з часом став базою даних Міжнародної пошукової служби (International Tracing Service). Технічними власниками архіву є: США, Великобританія, Бельгія, Ізраїль, Італія, Німеччина, Франція, Нідерланди, Польща, Греція і Люксембург, представники яких утворюють міжнародний архівний комітет, який при одностайному рішенні і відкривають доступ до архіву. До 2007 року ситуація була така: за «неясної позиції» Бельгії та Італії під тиском США, Великобританії та Ізраїлю уряд ФРН підписав міжнародний протокол про відкриття архіву, для найменування якого використовуються два терміни: архів Міжнародної пошукової служби і так званий архів Голокосту.

Тепер про зміст архіву. У німецькому місті Bad Arolsen архів займає 25,8 км стелажів і налічує 30-50 млн. сторінок. В архіві є акти про ув"язнення в концтабори, списки померлих і переміщених осіб, документи про післявоєнний розселення біженців, спогади людей, які опинилися в жорнах примусової праці, особисті документи 17,5 млн. жертв нацистського режиму.
...
Читать


Назад12345Вперед | Вказати сторінку