Авторизация
Меню

Календарь
 Июнь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Це треба переглянути харків'янам, Петру Симоненку, його поплічникам та закоханим в СРСР
Робер | 2012-09-04 19:25:09
Сообщение прочтено 253 раз

Мабуть у жодній частині світу ніколи не відбувалось таких страшних звірств, як в Україні, особливо у ХХ ст. Жоден людоїдський режим ніколи не зрівняється з більшовицькою окупацією, яка винищила десятки мільйонів людей. Кращих людей. Винищували після більшовицького перевороту у 1917-1924. Винищували і після закріплення при владі - усіх небайдужих, талановитих, і таких, що не хотіли дати виліпити із себе недолюдину - Homo sovieticusa. 

Влітку 1919 року, одразу ж після звільнення Харкова від більшовиків, білогвардійська влада почала розслідувати наслідки "червоного терору". Ось що писала одна з таких газет про страшні відкриття спеціальної комісії: 
 
"Харків. Під час перебування більшовиків у Харкові [...] панував такий терор, що багато хто божеволів від усіх пережитих жахів. Особливим звірством відрізнявся комісар Саєнко, на щастя, спійманий добровольцями. Розстрілювали безжально, не виключаючи жінок та дітей. 
Китайці катують селян. Білогвардійський агітаційний плакат 1919 року.
 
На двох вулицях і в підвалах деяких будинків були вириті коридори, до кінця яких ставили розстрілюваних і, коли вони падали, їх присипали землею. [...] На другий день на тому ж місці розстрілювали наступних, потім знову присипали землею і так до верху. Потім починався наступний ряд цього ж коридору. [...] В одному з таких коридорів лежало до 2 000 розстріляних. 
 
 Деякі жінки розстріляні тільки тому, що не приймали залицянь комісарів. У підвалах знаходили розіп'ятих на підлозі людей і пригвинчених до підлоги гвинтами. У багатьох жінок була знята шкіра на руках і ногах у вигляді рукавичок та панчіх і вся шкіра спереду.
 
[...] Останній період перебування радянської влади в місті охарактеризувався надзвичайним спалахом червоного терору.Харківська "Надзвичайка", що налічувала до 1500 агентів, працювала щосили. Щодня арештовувалися сотні осіб. У підвальному поверсі будинку, в якому містилася "Надзвичайки" (по Сумській вул.), було три великих кімнати. Ці кімнати завжди бували переповненими до такої міри, що арештованим доводилося стояти. У розпорядженні "Надзвичайки" знаходилася спеціальна китайська рота, яка катувала арештованих при допитах і розстрілювала приречених. Щодня розстрілювалося від 40 до 50 чоловік, причому останні дні ця цифра сильно зросла.
 
Тіла чотирьох селян-заручників (Бондаренко, Плохих, Левенець і Сидорчук).
                       Небіжчики страшно порізані. Особливим бузувірським чином знівечені статеві органи.
Серед інших більшовиками розстріляні колишній іркутський губернатор Бантиш з сином, генерали Нечаєв і Кусков і князь Путятін. За приблизним підрахунком більшовиками розстріляно у Харкові понад 1000 осіб. У концентраційному таборі на Чайковській вулиці вирито тридцять три трупа розстріляних більшовиками заручників. Більшовики не тільки розстрілювали заручників, але і рубали їх шашками поблизу виритих могил, закопували живими в ці могили, кидали в каналізаційні колодязі. Підземні каземати заливалися водою, в якій тонули заручники. Встановлено, що розстріляні [...] капітан Сорокін, торговець Величко.
 
Хуторяни І. Афанасюк та С. Прокопович, заживо оскальповані.У ближнього, І. Афанасюка, на тілі сліди опіків від розпеченої шашки.
 
За розповідями очевидців, трупи зариті у дворі будинку № 47 по Сумській вул., де розмістилася комендатура "Надзвичайки". Тут повинні бути зариті трупи колишнього співробітника "Новой России" капітана В. Г. Плакси-Ждановича і комерсанта Шиховського, розстріляних в один день.Тих, які після розстрілу ще подавали ознаки життя, Саєнко власноручно прикінчувати кинджалом.
  
Братська могила з жертвами червоного терору у Харкові.
 
На Сумській і Чайковській вулицях приміщення повні трупного смороду. Жертви більшовицьких звірств розстрілювалися поблизу самих "Надзвичайок" і тут же пригрібались у землю, причому тіла вбитих ледь засипалися землею.У підвалі будинку по Сумській вулиці № 47 знайдена дошка, на якій засуджені до смерті записували останні слова. Є деякі підписи: Кулінін, Андрєєв, Знаменський, Бробловський. 
 
Харків 1919 р. Розкопки братської могили з жертвами червоного терору.

Будинок, в якому ще так недавно містився концентраційний табір для буржуїв і контрреволюціонерів і де звірствував садист Саєнко, оточений ровом і колючим дротом. Пройти в будинок можна тільки через маленький місток. Весь будинок в даний час абсолютно порожній.
У дворі будинку влаштовані дві грандіозні братерські могили, в яких розстріляних ховали одного над іншим. Скільки тіл поховано у цих братських могилах, поки встановити не вдалося.
Фотографія голови архімандрита Спасівського монастиря Родіона, оскальпованого більшовиками у Харкові.
 
Тривають розкопки могил жертв червоного терору. Поки вирито 239 трупів. Протоколом  судово-медичного дослідження встановлено факти поховання живих, знущань і катувань.
Вовчанськ. Отримано відомості, що в місті Вовчанську більшовики перед відходом розстріляли 64 заручника, що знаходилися в розпорядженні "Надзвичайної" комісії. Серед розстріляних начальниця жіночої гімназії і видні суспільні діячі".

Двір харківської губчека (Садова вулиця 5) з трупами страчених.