Пауль Хозер (Paul Hoser), немецкий историк и политолог, сообщил, что Адольф Гитлер в 20-х годах прошлого столетия 10 лет прожил в арендованной квартире у мюнхенского еврея по имени Гуго Эрлангер (Hugo Erlanger), который любил своего квартиранта.

Над Бабьим Яром шелест диких трав.
Деревья смотрят грозно, по-судейски.
Все молча здесь кричит, и, шапку сняв,
я чувствую, как медленно седею.
И сам я, как сплошной беззвучный крик,
...
Читать

В ноябре 1943 года в Киев пригласили группу западных журналистов, включая корреспондента "Нью-Йорк таймс" Вильяма Лоренса, еврея по национальности. Это случилось через две недели после взятия Киева советскими войсками. У себя на родине им сказали, что шесть недель назад, при отступлении, немцы в овраге Бабьего Яра зарыли бульдозерами пятьдесят тысяч трупов. Однако западные журналисты не нашли в Бабьем Яру никаких материальных подтверждений этому заявлению.

Предложение лидера немецкой крайне-правой Национальной демократической партии Адама Бартоша разместить сирийских беженцев в бывшем нацистском концлагере Терезинштадт вызвало волну возмущения среди евреев и привлекло внимание прокуратуры.

На своей странице в социальной сети Facebook Бартош написал: "Зачем нужно строить новый палаточный городок для чужеземцев, когда у нас уже есть прекрасное место Терезин, где можно их временно поселить, пока поезда не отвезут домой".

Высказывание политика о бівшем гетто и рекомендации по его новому использованию вызвали бурю еврейской критики в средствах массовой информации, в результате которой прокуратура и полиция решили проанализировать - не нарушил ли он закон о пропаганде ненависти и тривиализации Холокоста.

Против лидера партии уже открыты четыре дела по факту распространения ненависти к национальным меньшинствам, в том числе и к евреям.

Он ведет в Facebook блог под названием "Зал еврейской славы", в котором публикует имена политиков, журналистов и бизнесменов, имеющих еврейские корни.

В последнее время в интернете всякие дремучие невежи активно таскают со страницы на страницу фото благообразной старушки со следующим душещипательным текстом: «Посмотрите на эту женщину - и запомните ее навсегда! Недавно, в возрасте 98 лет умерла женщина по имени Ирэна Сандлер. Во время Второй мировой войны Ирэна получила разрешение на работу в Варшавском гетто в качестве сантехника. У неё были на то «скрытые мотивы». Будучи немкой, она знала о планах нацистов по поводу евреев. На дне сумки для инструментов она стала выносить детей из гетто, а в задней части грузовичка у неё был мешок для детей постарше. Там же она возила собаку, которую натаскала лаять, когда немецкая охрана впускала и выпускала машину через ворота гетто. Солдаты, естественно, не хотели связываться с собакой, а её лай прикрывал звуки, которые могли издавать дети. За время этой деятельности Ирэне удалось вынести из гетто и, тем самым, спасти 2500 детей. Её поймали; нацисты сломали ей ноги и руки, жестоко избили. Ирэна вела запись имён всех вынесенных ею детей, списки она хранила в стеклянной банке, зарытой под деревом в её заднем дворе. После войны она попыталась отыскать всех возможно выживших родителей и воссоединить семьи. Но большинство из них окончило жизнь в газовых камерах. В прошлом году Ирэна Сандлер была номинирована на Нобелевскую премию Мира. Она не была избрана... Я вношу свой маленький вклад, пересылая вам это письмо. Помогите нам распространить его по всему миру»...

Смахнув непрошенную слезу, я все таки не смог удержаться от следующего не политкошерного комментария: Какая наглая и бессовестная ложь! Ребята, ну вы хотя бы смотрите, под чем подписываетесь! 2500 вынесенных на дне хозяйственной сумки еврейских детишек – это даже не «бред сивой кобылы», это, выражаясь фашистским языком, пиздохен шванц какой-то! Вы вообще представляете себе такое количество?! Варшавское гетто, как известно, просуществовало чуть более 500 дней. Получается, что каждый день отважная сантехник Сандлер, пользуясь благоговейным ужасом немецких автоматчиков перед тявкающей шавкой, выносила на себе по 5 ребятишек! А ведь это не куски мыла, которые можно рассовать по карманам и таскать, куда не попадя (кстати, сионисты после войны пытались уверить весь мир, что мыло в Германии делали из евреев. Чуть позже, правда, признались, что пошутили...) Согласитесь, странное какое-то гетто, из которого можно шастать туда-обратно, выводя за собой целые толпы малолетних узников. Там что - проходной двор был? И потом, куда эта добрая Нобелевская душа девала такое количество счастливчиков? Передавала опекунам из немецких же властей? Родителей - то к тому времени уже не было, как явствует из текста – их травили «в газовых камерах»... Теперь внимание! На сегодняшний день нет ни одного доказательства убийства евреев с помощью газа. Недаром такой известный фальсификатор истории, как Спилберг в своем разрекламированном на весь мир «Списке Шиндлера» (хочешь получить Оскара – снимай про Холокост!) так и не рискнул показать «акцию-газацию». Даже по сегодняшним временам это чрезвычайно затратная и опасная (прежде всего, для самих палачей) процедура. Когда в одном из американских штатов вознамерились угандошить подобным образом преступника, пришлось эвакуировать всю тюрьму и прилегающие
Читать

«Якщо ви тільки хочете поцікавитися національністю людини, яка, на вашу думку, є євреєм, це вже сприймається майже як шпигунство. Водночас проти тебе спрямовуються всі стріли, мовляв, це антисемітизм, ксенофобія і таке інше…», – пояснив він.

В нашій державі, за його словами, живуть дуже різні національності, зокрема, українці становлять 78%, росіяни – 17%, євреї – 0,2%.

«Кожний має право під українським сонцем пригріти собі місце. Але одній нації це місце чомусь завжди замале. Якщо 0,2% є в Україні, то у Верховній Раді вони становлять більше як половину», – зазначив президент БФ «Україна-Русь».

Власне, за участі Ростислава Новоженця нині відбулась презентація українського перекладу книги польського автора Єжи Новака під назвою "Кого повинні перепросити жиди". Видання вийшло за сприяння БФ "Україна-Русь".

Додамо, що в книзі є десять розділів – «Повинні вибачитись перед поляками», «Повинні перепросити росіян», «Повинні перепросити угорців», «Повинні перепросити чехів», «Повинні перепросити циганів», «Повинні перепросити арабів», «Повинні перепросити американців, «Повинні перепросити негрів», «Жиди повинні перепросити жидів», «Декілька прикінцевих зауважень» .

«Але вона була б неповною, якби в ній не згадувалося про українську проблематику. На жаль, польський автор перерахував десяток націй, але не згадав про українців», – зауважив Ростислав Новоженець.

Відтак, в українській версії книги є окремий невеличкий розділ від редакції – «Жиди мають вибачитись і перед українцями».

«Ми собі дозволили тут вказати декілька слів про Голодомор...», – зазначив Ростислав Новоженець. І додав, що серед організаторів та виконавців Голодомору, керівників каральних органів в Україні, зокрема, Об'єднаного державного політичного  управління 67% становили євреї.

Під невеличкими текстом від редакції опублікували список керівників радянських та партійних органів влади, каральних організацій, які вчинили Голодомор. Це, за словами президента БФ "Україна-Русь", офіційний список СБУ, який був оприлюднений на їхньому сайті 17 березня 2009 року.

http://galinfo.com.ua/news/147680.html

«Якщо ви тільки хочете поцікавитися національністю людини, яка, на вашу думку, є євреєм, це вже сприймається майже як шпигунство. Водночас проти тебе спрямовуються всі стріли, мовляв, це антисемітизм, ксенофобія і таке інше…», – пояснив він.

В нашій державі, за його словами, живуть дуже різні національності, зокрема, українці становлять 78%, росіяни – 17%, євреї – 0,2%.

«Кожний має право під українським сонцем пригріти собі місце. Але одній нації це місце чомусь завжди замале. Якщо 0,2% є в Україні, то у Верховній Раді вони становлять більше як половину», – зазначив президент БФ «Україна-Русь».

Власне, за участі Ростислава Новоженця нині відбулась презентація українського перекладу книги польського автора Єжи Новака під назвою "Кого повинні перепросити жиди". Видання вийшло за сприяння БФ "Україна-Русь".

Додамо, що в книзі є десять розділів – «Повинні вибачитись перед поляками», «Повинні перепросити росіян», «Повинні перепросити угорців», «Повинні перепросити чехів», «Повинні перепросити циганів», «Повинні перепросити арабів», «Повинні перепросити американців, «Повинні перепросити негрів», «Жиди повинні перепросити жидів», «Декілька прикінцевих зауважень» .

«Але вона була б неповною, якби в ній не згадувалося про українську проблематику. На жаль, польський автор перерахував десяток націй, але не згадав про українців», – зауважив Ростислав Новоженець.

Відтак, в українській версії книги є окремий невеличкий розділ від редакції – «Жиди мають вибачитись і перед українцями».

«Ми собі дозволили тут вказати декілька слів про Голодомор...», – зазначив Ростислав Новоженець. І додав, що серед організаторів та виконавців Голодомору, керівників каральних органів в Україні, зокрема, Об'єднаного державного політичного  управління 67% становили євреї.

Під невеличкими текстом від редакції опублікували список керівників радянських та партійних органів влади, каральних організацій, які вчинили Голодомор. Це, за словами президента БФ "Україна-Русь", офіційний список СБУ, який був оприлюднений на їхньому сайті 17 березня 2009 року.

http://galinfo.com.ua/news/147680.html

В США раскрыли банду, состоящую из раввинов и их сообщников, которые похищали и пытали ортодоксальных евреев, требуя, чтобы те развелись с женами.

В течение 20 лет группировка раввинов похищала мужчин, вынуждая их дать развод своим жёнам. По строгим законам ортодоксальных евреев, развестись супруги могут только по желанию мужа. Поэтому, чтобы расторгнуть брак, некоторые женщины прибегали к услугам банды.
 
Главными обвиняемыми по делу проходят 68-летний раввин Мендель Эпcтейн и 55-летний раввин Мартин Уолмарк, всего же в банде состояло, как минимум, 10 человек. Получив от заинтересованных в разводе женщин деньги, преступники похищали их мужей, а затем путём угроз и пыток выбивали у них согласие на расторжение брака.
 
С заказчиц раввин брал $10 тысяч себе и ещё $50 тысяч для своих подельников, сообщает New York Times. В ходе расследования выяснилось, что похищенных мужчин бандиты заковывали в наручники, надевали им на голову пакеты и били электрошокером.
 
Чтобы арестовать раввинов и их сообщников, ФБР отправило свою сотрудницу, которая под видом ортодоксальной еврейки попросила у бандитов помочь ей развестись с мужем.

«Щоденник Анни Франк» - відверту фальсифікацію зробили міжнародним культурним надбанням

Голова Харківської облдержадміністрації етнічний жид і українофоб Михайло Добкін обізвав відомого українського мовознавця Юрія Шевельова "пособником" фашистів".

Про це чиновник написав у своєму Twitter , коментуючи інформацію про наміри влади Харкова зняти дошку Шевельову.

"Юрій Володимирович Шевельов - зрадник, дезертир, пособник фашистів в окупованому Харкові. Ось він кумир Жадана, Варченок, Авакова та інших", - написав він.

Коментуючи той факт , що в Харкові, незважаючи на перешкоди, відкрили дошку Шевельову, він написав: "Мерзотники фашистські своєму фашистському мерзотникові дошку прибили. Похапцем і в темряві, як і личить зрадникові".

Як відомо, у Харкові на два дні раніше запланованого відкрили меморіальну дошку мовознавцю - славісту, історику літератури та громадському діячеві Шевельову.

Офіційне відкриття дошки планувалося на 5 вересня, але подія відбулася ввечері 3-го , "в надзвичайному і позаплановому режимі".

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Українська правда