На сторінках світової преси, у всіх ЗМІ звучить це прізвище з епітетом в додатку: українець-антисеміт. Що переслідувала шайка сіоністів на чолі з відомим брехуном і провокаторм  Візенталем і що переслідують тепер його спадкоємці?

Роздмухуючи ненависть всього світу до людей причетних до нищення євреїв підчас 2-ої світової війни, сіоністи кидають тінь відповідальності за голокост на народи Європи, в тому числі, та навіть в більшій мірі, на український народ. Сіоністи керуються агентурними матеріалами московського КДБ, де вони самі займали багато керівних посад.

На першому Всесвітньому конгресі українських політв’язнів в Києві в червні 1991 році лунала контраверсійна аргументацієя злочинів нацизму, куди клеїли і українця Івана Дем’янюка. Там я зустрівся впритул з апологетом сіоністської еліти Яківим Сусленським.

Яків Суслинський закликав учасників Конгресу до дружби між єврейськими та українськими політв’язнями. Я схвально сприйняв цей заклик і в унісон заявив: "...моя пропозиція адресована присутнім в цьому залі представникам єврейських організацій; якщо наша співпраця має бути плідною, якщо ми повинні йти назустріч один одному, то нехай вони (присутні сіоністи) звернуться до парламенту Ізраїлю з вимогою звільнити єдиного політичного в’язня-українця, який на сьогоднішній день перебуває в тюрмі Тель-Авіву. Його прізвище - Іван Дем’янюк. Представник сіоністської організації на цьому Конгресі повинен солідаризуватися з нашою вимогою і поставити перед урядом Ізраїлю питання про звільнення з-під арешту Дем’янюка".
...
Читать

 Написано в засланні 20-го травня 1979 року

Його Святості Папі Іоанну-Павлу II.

Місто Ватикан.

Святий Отче, моє ім'я — Леон Дегрель. Я був головою бельгійських рексистів перед Другою світовою війною. Під час Другої світової війни командував бельгійськими добровольцями на Східному фронті, воював у 28-й Валлонський дивізії військ СС. Звичайно, не для всіх це являтиме рекомендацію. Однак, я католик, як і Ви, і тому вважаю, що у мене є право написати Вам як братові у вірі.

Мене стривожило повідомлення в пресі про те, що під час Вашого майбутнього візиту до Польщі з 2-го по 12-е червня 1979 Ви збираєтеся відслужити спільну месу з усіма польськими єпископами в колишньому концтаборі в Освенцім. Дозвольте мені перш за все заявити, що я знаходжу дуже повчальним молитися за мертвих, ким би вони не були і де б то не було, навіть у новісіньких печей крематорію з бездоганної вогнетривкої цегли.

Проте, мене терзають деякі побоювання. Те, що Ви — поляк і патріот своєї батьківщини, постійно підкреслюється Вашими вчинками на посаді первосвященика. Це по-людськи зрозуміло. У юності Ви були залучені до тяжкого військового протистояння. Але якщо старі образи справили на Вас занадто сильне враження, то тепер, ставши Папою, Ви можете піддатися спокусі взяти участь у мирських суперечках, на які історією пролито ще недостатньо світла.

Наприклад, яку відповідальність несе кожна з воюючих сторін за розв'язання Другої світової війни? Яку роль відіграли певні підбурювачі? Всім відомо, що Ваш тодішній прем'єр-міністр, полковник Бек, був вельми неоднозначною особистістю. Чи достатньо врівноважено він діяв в 1939 р.? Чи не відкинув він тоді з надмірною пихатістю можливість досягнення компромісу із німецький урядом?

Що було потім? Чи справді війна відбувалася саме так, як її малюють? Які помилки і навіть злочини були здійснені з обох сторін? Чи завжди об'єктивно оцінювалися мети, до яких вони прагнули? Можливо, доктрина противника була представлена в спотвореному вигляді — або через брак належної уваги, або навмисно на вимогу пропаганди. Противнику могли бути приписані плани та вчинення дій, реальність яких ніколи не була підтверджена фактами.

Церква завжди була краще поінформованою за будь-кого. Проте, ось вже дві тисячі років вона веде дуже обачливу політику і остерігається займати необмірковані позиції. Вона береться судити тільки на підставі свідчень, причому спокійно і після того, як час остудить запал пристрастей і відокремить зерна від полови.

Зокрема, надзвичайна стриманість відрізняла її під час Другої світової війни. Вона всіляко прагнула не поширювати фантастичні вигадки, що панували в той час. Перебуваючи на рідній землі, Святий Отець, і особливо в Освенцімі, де на Вас, можливо, нахлинуть уривчасті спогади з минулого, що вже стали символами сліпої віри, чи будете Ви тільки молитися?

Більше за все боюся, що Ваші молитви і просто сам факт Вашої присутності в такому місці можуть бути негайно позбавлені їх глибинного сенсу і використані безпринципними пропагандистами як димова завіса для розв'язання нової кампанії ненависті під Вашим прикриттям. Подібні кампанії засновані на брехні і вже більше чверті століття отруюють саме поняття Освенціма.

Отже, підкреслюю, — на брехні. Міф про масові знищення в Освенцімі спричинив колективний психоз, який через неконтрольовані чутки оголомшив багатьох ув'язнених часів Другої світової війни. Починаючи з 1945 року ці вигадки заполонили весь світ. Сотні брехливих тверджень були повторені в тисячах книг з усе зростаючою злісною люттю. Вони відтворені у кольорі в апокаліптичних фільмах, що викликають обурення галтуванням не тільки правди, але й здорового глузду, елементарної арифметики і самих фактів.

Я чув, Святий Отець, що під час війни Ви билися в Опорі і піддавалися всім небезпекам військового часу. Кажуть також, що Ви були ув’язненим в
Читать

Різні джерела в різні роки наводять різні дані кількості померлих в Освенцімі, але тенденція до стрімкого зменьшення очевидна:

- 9 млн людей, згідно з французьким документальним фільмом 1955 р. «Nuit de Brouillard» («Туманна ніч». Фільм можна скачати з сайту Еврейские фильмы и музыка, в анотації до нього там є такі слова «Мило з людських кісток… сувеніри з людської шкіри…».
- 8 млн осіб, відповідно до опублікованого в 1945 р. повідомлення французького Відомства з вивчення військових злочинів;
- 7 млн людей, згідно зі свідоцтвом ув'язненого Рафаїла Фейдельсона[21];
- 6 млн євреїв, згідно з єврейським видавцем Тиберієм Кремером у передмові до книги Міклоша Ніслі «Доктор Аушвіцу», там же він заявив, що автор книги був лікарем-євреєм, який працював в Аушвіці під керівництвом Josef Mengele. 
-  5,5 млн осіб, згідно з Bernard Czardybon на суді над Rudolf Hoess в Кракові[23] та Le Monde від 20 квітня 1978: "більше пяти мільйонів жертв, з яких 90% євреї"[24];
...
Читать

Несправедливо обвиняемый в нацистских преступлениях украинец Джон (Иван) Демьянюк угрожает объявить двухнедельную голодовку, если суд в Мюнхене не примет к рассмотрению документы в его защиту, сообщает во вторник газета Süddeutsche Zeitung. 90-летний Демьянюк назвал суд против него политически мотивированным процессом. "Мне остается только один способ показать миру каким издевательством над правосудием является этот процесс"...

...так он пояснил свое намерение голодать.

Ранее во вторник должны были пройти первые выступления прокуратуры перед судом. Однако адвокат Ивана Демьянюка подал ряд ходатайств о допущении новых доказательств по делу.

Джон (Иван) Демьянюк, проживавший в США, был экстрадирован в Германию в мае 2009 года после выдачи прокуратурой Мюнхена ордера на его арест. Подсудимый был помещен в тюрьму Штадельхайм.

Мюнхенская прокуратура обвиняет Демьянюка в соучастии в убийстве около 29 тысяч заключенных в концлагерях Собибор и Треблинка. Суд по делу Демьянюка начался 30 ноября 2009 года.

В апреле 2010 года экспертам удалось доказать подлинность эсэсовского удостоверения, выданного на имя Демьянюка в Собиборе. Однако в мае 2010 года слушания по делу были приостановлены - по дороге в суд подсудимый почувствовал недомогание и был доставлен в больницу в связи с болями в области сердца.

Сам подсудимый заявляет, что является жертвой нацистов. По его словам, он был узником лагеря, где его якобы использовали для рабского труда. Он признался, что служил SS в качестве охранника лагеря, однако утверждает, что не сотрудничал с нацистами.

Что же касается судебных преследований, они, по мнению Демьянюка, лишь являются "продолжением несправедливости" в отношении него и его народа. Вынесение приговора намечено на начало марта 2011 года.

 Испанский судья Исмаэль Морено (Ismael Moreno) предъявил официальное обвинение в преступлениях против человечности 90-летнему уроженцу Украины Джону (Ивану) Демьянюку. Как передает Agence France-Presse, Демьянюка подозревают в причастности к гибели 60 испанцев в концлагере Флоссенбюрг (Flossenbuerg), в котором он предположительно служил охранником во время Второй мировой войны.

Морено также выдал международный ордер на арест Демьянюка, который направлен немецким властям. В конце 2009 года уроженец Украины предстал перед судом в Мюнхене, где его обвиняют в причастности к гибели 27900 заключенных концлагеря Собибор.

В 1981 проживавший в США Демьянюк были лишен американского гражданства, когда властям стало известно, что он скрыл сведения о своем нацистском прошлом. Он был экстрадирован в Израиль, где его обвиняли в причастности к уничтожению евреев в концлагере Треблинка и приговорили к смертной казни. В 1993 году приговор был отменен, так как выяснилось, что охранника из Треблинки по кличке "Иван Грозный" спутали с Демьянюком по ошибке.

Іван вернулся в США, однако в 2009 году был снова выдан для осуществления правосудия, на этот раз в Германию.

Демьянюк утверждает, что никогда не служил охранником в концлагере, а сам был узником лагеря для военнопленных. Никто из немногочисленных свидетелей, оставшихся в живых до начала суда, не смог опознать в обвиняемом охранника. Главным аргументом в пользу вины Демьянюка стало удостоверение охранника концлагеря, которое, по мнению адвокатов, является поддельным.

Состояние здоровья обвиняемого в силу преклонного возраста не позволяет ему активно участвовать в судебных заседаниях, которые постоянно переносятся.

==========

Недавно читал, что против немецкой армии на восточном фронте воевали еще и несколько тысяч доблесных вояк из Франции, несколько сот из которых попали в плен. Судя по тому что происходит, сверхчеловек Иван Демьянюк просто должен был уничтожить еще и всех пленных французов. Ведь наш неутомимый земляк в одиночку планомерно осуществлял геноцид евреев, испанцев - строил для них концлагеря, а затем расстреливал всех подряд. И никто не мог его остановить. Все идет к тому, что через пару лет выражение "ужасы гитлеризма" заменят "ужасами демьянюкизма".

В истории Украины в ХХ в. это уже уже второй сверхчеловек. Первый Степан Бандера - до сих пор вызывает у русских панический страх. Думаю, если бы он не погиб от руки русского киллера еврейского происхождения, такое недогосударство как РФ вряд ли существовало на карте мира.

Ситуцию с Демьянюком можно было бы назвать комичной, если бы в ней не было столько трагедии, лжи и цинизма...

Интересно, а почему бы немцам не подать в суд на США и Англию за уничтожение Дрездена и 200.000 его жителей? Слабо?

Свої популярні в певних колах дегенеративні малюнки Давид Олер зробив в 1946 році через рік після закінчення війни. У концтаборі Олера (за його словами) призначили до спеціальної робочої групи (Sonderkommando), відповідальну за очищення крематоріїв та витягування трупів з газової камери. Поплічник німців Олер працював і спостерігав за тим, як роздягалися "жертви газових камер", "паралізовані страхом і усвідомленням швидкої неминучої смерті", як спалювалися тисячі "ворогів Третього Рейху". Давид Олер став одним із багатьох тисяч працівників Аушвіца, кому судилося увійти в приміщення крематоріїв і газових камер і дивом вийти звідти живим.

За малюнками Олерта відбувалось все наступним чином:

Це відбір євреїв до зондеркоманди:

Медичний огляд. Зверху дивляться перелякані інопланетяни.

Це німець-дракула тащить єврейку до газової камери:
...
Читать

 В список стран, прилагающих наименьшие усилия в поисках военных преступников времен Второй мировой, вошли Норвегия, Швеция, Сирия, Эстония, Венгрия, Литва и Украина.

В  докладе также указываются 10 самых разыскиваемых нацистов. В прошлом докладе первым номером в таком списке значился Джон (Иван) Демьянюк, который, однако, уже предстал перед судом в Мюнхене.

Теперь список возглавляет Сандор Кепиро, обвиняемый в организации массового убийства по меньшей мере 1250 мирных жителей в сербском местечке Нови Сад в 1942 году.

Он был признан виновным в совершении этого преступления еще в 1944 году в Венгрии, но наказания так и не понес. Однако три года назад венгерские власти снова возбудили против него дело по тем же пунктам обвинения.

В ответ Кепиро обвинил Эфраима Зуроффа в клевете и инициировал встречный иск в венгерском суде.

===========

Нюрнбергский трибунал - фарс, не имеющий ничего общего с судебным процессом, судилище по типу сталинских "троек". Из-за еврреев, которые выдумали Холокост, засудили и убили десятки тысяч невинных людей после войны, расстреливали даже уборщиц из немецких учреждений.

Хотя есть за что объявить преступниками все руководство Израиля начиная с 1948 года - за убийства палестинцев.

Симон Визенталь был сотрудником израильской разведки Моссад. В январе 2010 года центр Симона Визенталя резко осудил присвоение звания Героя Украины лидеру ОУН Степану Бандере.

Замечу от себя, что Визенталя неоднократно ловили на лжи - об этом можно прочитать здесь:  http://uk.wikipedia.org/wiki/Брехня_Голокосту .

В 2009 году на свет вышла книга «Охота на Зло» (англ. Hunting Evil) английского журналиста Гая Уолтерса, в которой он утверждает, что рассказы Визенталя  являются ложными, факты во всех его трех мемуарах противоречат друг другу, и не соответствуют документированным свидетельствам, что ставит под сомнение все что он написал. Британский журналист Даниел Финкельштайн в публикации на интернет-портале «Еврейские Хроники», сообщил, что Винерская библиотека (англ.), учреждение занимающееся исследованием Холокоста, поддерживает выводы, сделанные Уолтерсом. Директор библиотеки Бен Барков заявил, что "Визенталь может считаться шутом и хвастуном, и даже просто лжецом". 

«Вся репутация Симона Визенталя построена на песке. Он лжец, да и не очень умелый к тому же. С окончания Второй мировой войны и до самого конца своей жизни он будет неоднократно сообщать в прессе ложные сведения о себе, своей гипотетической охоте на Эйхмана и о других своих подвигах по выслеживанию беглых нацистов. Он также всю жизнь будет сочинять абсолютно несусветные истории о своей жизни в годы войны, лгать о полученном им образовании и сделанной им научной карьере. Очевидно, что правда казалось ему совершенно не важной, и это заставляет сомневаться во всём, что он когда-либо нам рассказывал». Так начинает свой рассказ о Симоне Визентале Гай Уолтерс.  http://www.chaskor.ru/article/simon_vizental_ohotnik_na_natsistov_19909

Вытолкнув их во двор тюрьмы со связанными
Читать

Джон (Іван) Дем'янюк у залі мюнхенського суду

Повільність судового процесу, який називають "останнім нацистським процесом", просто викликає агонії,- пише у своїй статті мюнхенський кореспондент британського видання Independent on Sunday Тоні Патерсон.

Автор, який побував на одному із засідань, каже, що спершу підсудний прикривав обличчя кепкою, але тепер, через понад рік від початку процесу, йому вже дозволяють надягати сонцезахисні окуляри увесь час у залі суду.

90-річного Джона (Івана) Дем'янюка звинувачують у тому, що він був наглядачем у таборі Собібор в окупованій німцями Польщі у часи Другої світової війни. Його звинувачують у співучасті у вбивстві 27900 євреїв. Судовий процес у Мюнхені розпочався у листопаді 2009-го. Очікували, що він мав завершитись наприкінці 2010-го. Як пише Тоні Патерсон, зараз ніхто взагалі не хоче прогнозувати, коли закінчиться процес.

Телевізійний фарс

Видання твердить, що процес перетворився на фарс. Десятки журналістів, які приходили в перші дні, тепер взагалі ігнорують процес. Майже всі родичі загиблих у Собіборі також не приходять на засідання.

Сам процес навіть перенесли до меншої судової зали у мюнхенському суді. Якби не серйозність звинувачень проти народженого в Україні підсудного, пише далі видання, його появу в суді можна було б розцінювати як телевізійний фарс. Пан Дем'янюк взагалі нічого не говорить, лише іноді зітхає або видає незрозумілі звуки, доволі часто просто засинає під час процесу, не зважаючи на те, що всі докази, які читають на засіданні, одразу перекладають і виголошують українською.

Стан здоров'я також викликає занепокоєння, веде далі Independent on Sunday. Лікарі дозволяють панові Дем'янюку з'являтись у судовій залі лише двічі на тиждень максимум по три години на день. Іноді засідання переривають лікарі, які кажуть, що "підсудний сьогодні вже не зможе брати участь у судовому процесі". Потім його перевозять назад до в'язниці у Мюнхені, де він залишається від часу його екстрадиції зі США у травні 2009-го року.

Завдання для обвинувачення ускладнене тим, що на процесі немає жодного очевидця, який би пам'ятав Джона Дем'янюка із Собібора.

Пан Дем'янюк не сказав жодного слова у суді сам, але в першу річницю від початку процесу у листопаді минулого року від його імені зачитали заяву, де він сказав, що в ті час був "військовополоненим", а тепер німецькі прокурори його несправедливо обвинувачують.

 Неділя, 9 січень, 2011 p.,

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/01/110109_demjanjuk_independent_ak.shtml?print=1

 "Чи дійсно загинули шість мільйонів?" - (англ. Did Six Million Really Die?, ISBN 0-906879-95-0) — опублікована в 1974 році книга, в якій автор Річард Харвуд стверджує, що не було шести мільйонів знищених євреїв, а було тільки 256 тисяч померлих.

Скачати  "Чи дійсно загинули шість мільйонів?" можна тут.

Цю книгу називають одним з найбільш дорогих видань, коли-небудь надрукованих англійською мовою. Мільйони слів були сказані і надруковані про цю книгу протягом двох судових процесів в Канаді над Ернстом Цунделем (Ernst Zundel) - видавцем цієї книги.  Єврейське лобі подало на нього до суду. Звинувачення проти Цюнделя спиралося на закон «Про розповсюдження неправдивих відомостей», який взагалі майже не застосовувався і сходить до англійського закону 1275 року - по ньому лицарі забороняли простолюду сміятися над собою в сатиричних віршах. Цюнделю знадобилося вісім років і сотні тисяч
Читать

Табу Второй Мировой войны