<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе жизнь как она есть
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (126)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (3)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (140)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (94)
жиди (50)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (115)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Воскресенье 23 августа 2015
Как пишет в статье для Wall Street Journal бывший исполнительный редактор International Herald Tribune Джон Винокур, когда Россия две недели назад в Совбезе ООН наложила вето на резолюцию о создании международного трибунала по крушению самолета, выполнявшего рейс MH-17, ни ведомство федерального канцлера, ни МИД Германии никак не прокомментировали это.
Между тем Соединенные Штаты, наряду с прочими своими союзниками, выразили свое «негодование» по поводу «дипломатического маневра» России, а постпред США при ООН Саманта Пауэр заявила, что вето Москвы – это действие «в пользу безнаказанности», говорится в статье.
Однако правительство Германии, как показалось обозревателю Wall Street Journal, колебалось по поводу того, совершать ли «открытые нападки на русских» или нет. А на прошлой неделе глава ведомства канцлера ФРГ Петер Альтмайер – которому, как пишет издание, «платят за то, чтобы он не оговаривался», – среди главных вызовов Германии назвал лишь мигрантов, крайне напряженную ситуацию на Ближнем Востоке и деятельность исламистов. Однако ни слова не было сказано об «аннексировавшей Крым» России, которая допустила возможность применения ядерного оружия в европейском региональном конфликте и которая, помимо этого, разместила ракеты, способные нести ядерный заряд на таком расстоянии, с которого можно нанести удар по «окрестностям Берлина».
Как отмечает обозреватель Wall Street Journal, это «острожное избегание российского вопроса» произошло всего лишь через несколько дней, после того как издание Spiegel сообщило: Ангела Меркель решила баллотироваться в 2017 году на четвертый срок.
То, что представитель канцлера Германии проигнорировал тему «воинственности Владимира Путина», походит на попытку добиться того, чтобы большая часть ее избирателей, внимание которых сосредоточено на вопросе безопасности, не начали думать, что «у канцлера и Германии есть военная проблема», – подытоживает обозреватель Wall Street Journal Джон Винокур.

http://vilni-novyny.blogspot.com/2015/08/inosmi-wsj-merkel-prekratila-voevat-s-putinym-chtoby-ne-otpugnut-izbirateley.html
Суббота 28 марта 2015

Согласно прогнозам муниципалитета Нью-Йорка, ВВП этого крупнейшего города США с учетом пригородов в 2015 году превысит 1 триллион долларов США. Это больше чем прогнозируемый номнальный ВВП России в 2015 году, который в связи с масштабной девальвацией рубля составит не более 965 млрд. долларов США.

В предыдущем 2014 году номинальный ВВП России составил с учетом девальвации 1014 млдр. долларов США, а в 2013  – 2097 млрд.  Справка: население города Нью-Йорк составляет 8’405’837 человек, а всей агломерации — 23,9 млн (по данным на 2013 год). Нью-Йорк расположен на берегу Атлантического океана в юго-восточной части штата Нью-Йорк. Город был основан в начале XVII века голландскими колонистами. До 1664 года он назывался Новый Амстердам.
Среда 20 августа 2014
Сообщение прочтено 242 раз
Робер | 2014-08-20 19:23:12

Изучение жизни по новостям СМИ — это попытка определить сорт пармезана по вкусу кала того, кто этот пармезан съел.

По всей вероятности, это непростой, но увлекательный процесс. Мы слышим, как население РФ все громче чавкает новостями, вникая в тайны войны и мира. Оно так увлеклось дегустацией, что начисто забыло о своей первоначальной задаче. То есть о своей попытке все же узнать сорт пармезана.

Просмотр новостей в РФ превратился в гражданский обряд, стал важнейшей частью пещерно-черносотенного культа. Пережеванность информации, ее обработанность кислотами и желудочными соками идеологии, ее странствие по извилистому кишечнику СМИ уже не играют никакой роли. Продукт прекрасно употребляется и пользуется огромной популярностью.

К тому же массмедиа России научились начинять его газами чистой духовности. Это придает моменту выхода продукта к потребителю характерную, легко узнаваемую звучность.

В данной метафоре нет ни драматизации, ни натяжки. Изготовление медиапродукта и не может быть иным, нежели это прописано в «третьем законе» профессора Гитлера. (Да-да, того самого. Помимо всего прочего, Гитлер, разумеется, был почетным профессором девяти университетов только в одной Германии.) Третий закон гласит: «Всякая пропаганда должна быть доступна для массы: ее уровень должен исходить из меры понимания, свойственной самым отсталым индивидуумам из числа тех, на кого она хочет воздействовать. Чем к большему количеству людей обращается пропаганда, тем элементарнее должен быть ее идейный уровень» (А. Гитлер. Моя борьба).

Все СМИ во всем мире (в той или иной степени) следуют этому закону. Особенно в сложные времена. Если рейтинг новостей запредельно высок, то это означает, что «дно тупости» уже достигнуто. Ведь публика обожает однозначность. Особенно российская. Она умеет быть благодарной тому, кто избавляет ее от мерзкой необходимости думать. Уже избавлено порядка 88%, и эта цифра все растет. Виртуальный пещерно-черносотенный мир оказался для них очень уютным местечком.

Во всем этом нет никакой трагедии и никакого посягательства на личность. Ведь если мировоззрение человека сформировано телевизором, это значит, что его никогда у него и не было.

Конечно, все это мешает населению осознавать реальность, но она интересует народ примерно так же, как вкус пармезана. То есть вообще никак. Более того, реальность по самой своей природе штука русофобская и антигосударственная. Ей и не должно быть места в России, а нетерпимость к ней должна стать обязательной чертой истинного патриота.

Смущает только то, что еще не везде и не во всем над ней одержана победа. К примеру, в вопросе об абсолютной самобытности и уникальности «русского мiра», «русской цивилизации» нет-нет да и покажется мерзкое рыло реальности, способное попортить всю красоту патриотической картины.

Конкурирующий в популярности с «Крымнашем» пещерный клич «Россия не Европа!» звучит не так красиво, как мог бы. А все потому, что реальность пока еще осмеливается о себе напоминать (разными способами).

Как известно, у идеологии «самобытной и неповторимой русской цивилизации» существует небольшая проблема. Что-нибудь «русское» (в черносотенном смысле этого слова) обнаружить в общественных пейзажах практически нереально. Абсолютно все, из чего соткана современная жизнь РФ, имеет строго западное происхождение. И никакого другого. Вторично и заимствовано все, без исключения.

Включая, кстати, и культуру. И «Евгений Онегин», и «Анна Каренина» — продукты «лицензионные», изготовленные по тем западным литературным технологиям, которые Европа вырабатывала несколько столетий.

Россия не имела ни малейшего представления даже о существовании рифм. Европа оттачивала формы поэм, романов и симфоний, она же задавала их стилистику и дизайн. Так что «русского» в «Евгении
Читать

Пятница 30 мая 2014
Для Луганської і Донецької областей Європейський митний простір важливіший за ринок Митного союзу. Про це у своєму матеріалі "Відірватися від Євразії" пише Олександр Крамар.

"Попри поширені стереотипи для обох областей найбільш проросійськи настроєного Донбасу, саме Європейський митний простір уже зараз є значно важливішим, аніж ринок Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану (від 1 січня 2015 року – Євразійський союз)", - пише Крамар.

"Особливо помітно це на прикладі Донеччини, для якої, наприклад, у І кварталі 2014 року ринок відносно далекої Італії (14,1% експорту) був важливіший, аніж сусідньої Росії (12,9%). Не набагато поступалися останній за своїм значенням і ринки таких країн, як Туреччина (10,5%) чи Єгипет (9,6%), а до маленької Молдови, яка разом із Україною готується стати членом всеосяжної ЗВТ з ЄС, або віддаленої європейської Іспанії виробники Донецької області відправили більше товарів, аніж до Казахстану, другої за економічною потужністю країни євразійського Митного союзу", - наголошує він.

"А загалом обсяг збуту донецької продукції до країн Європейського митного союзу в І кварталі 2014 року в два з половиною рази перевищив показник продажів до МС Росії, Білорусі та Казахстану", - додає Крамар.

Більше читайте у матеріалі "Відірватися від Євразії" у №22 "Українського тижня".

Воскресенье 21 июля 2013
Сообщение прочтено 289 раз
Робер | 2013-07-21 10:23:28

Телевизионные ток-шоу в большинстве своём пошли на каникулы. Самое время разбираться во впечатлениях и пытаться ответить на вопросы, которых накопилось очень много. Один из этих вопросов касается представительства в ток-шоу Партии регионов: чего эта партия добивается, какой хочет выглядеть, какой имидж себе создаёт? Создаёт намеренно или же по недосмотру, по ошибке, по недоразумению?

В эфирах ток-шоу Партию регионов в большинстве случаев представляют одни и те же несколько лиц. Раз за разом одни и те же - независимо от тем обсуждения. Универсальные специалисты по всему на свете? Или просто очень сведущие, очень образованные, безгранично интеллектуальные люди - мастера ораторского искусства и виртуозы логики?

В том-то и дело, что нет. Агрессивные речи, состоящие преимущественно из обвинений. Ехидно-самодовольные интонации. Перекошенные от ненависти лица. Крайне неделикатная, мягко говоря, манера поведения. И - злоба, злоба, злоба.

Этак ведь у зрителя может создаться впечатление, что Партия регионов - объединение злых, агрессивных, невоспитанных людей! Что именно эти характеристики и служат идентификатором «свой - чужой»!

«Ви брешете!» - вот едва ли не самое часто используемое телевизионными регионалами выражение. Аргументы, факты? Увы: если используемые телерегионалами аргументы и вызывают какие-либо ассоциации, то разве что с героем рассказа Василия Шукшина «Срезал». Победить в шахматном матче нокаутом - вот такую, как представляется, цель ставят перед собой регионалы - завсегдатаи ток-шоу. Именно так - нокаутом - они и хотят выиграть дискуссию у своих оппонентов. Да нет, не оппонентов - это слово в данном случае вряд ли уместно. Врагами - вот кем считают телезвёзды от ПР всех несогласных с ними.

«Не перебивайте! Дайте сказать! Я ещё не закончила!» - только и слышишь от «бело-голубых» завсегдатаев ток-шоу. И сами в то же время не дают своим визави ни слова сказать. Перебивают, закрикивают, обрывают, оскорбляют, навешивают ярлыки. Если в результате и выходит шоу, то очень уж какое-то провинциальное. И очень уж низкопробное.

«Вас что, в школе не учили, как разговаривать с женщиной?» - голосом на грани истерики вопрошает известная депутат от ПР. Но разве данная депутат-завсегдатай приходит на эфиры в качестве женщины? Или, всё же, в качестве политика, в качестве функции, для которой анатомико-физиологические подробности не так уж важны? Прошу прощения, но выходит и вовсе скверно: «Вы тут все политики, а я одна женщина». Тут не удержаться от ещё одной литературной ассоциации - в данном случае с катаевской мадам Стороженко.

И вот этого совсем не понять. Зачем, зачем, зачем? Ради чего и с какой целью Партия регионов посылает и посылает на ток-шоу людей, которые превращают любую самую интеллектуальную (и самую нейтральную по тематике!) дискуссию в позорную базарную склоку?

Может быть, у регионалов просто нет никого другого в запасе? Может, остальные будут выглядеть совсем уж бледно? Да, вроде бы, нет - взять хотя бы интеллигентного, толерантного и логично мыслящего Юрия Мирошниченко. Увы, слишком редкого гостя на ток-шоу. А может, Партии регионов просто нечего сказать по существу - вот для этого она и пользуется услугами людей, поднаторевших в создании шумовых эффектов?

А может... нет, не может быть... но, похоже, Партия регионов и всех нас, украинцев-зрителей, считает вот такими же - базарными и скандальными? Может, она искренне верит, что нам всем нравится, когда любой спор решается одним-единственным способом - вцепившись оппоненту в горло? Может, она полагает, что всем нам, зрителям, только и нужен, что лишний повод поулюлюкать? Это Партия регионов о нас, о наших с вами
Читать

Воскресенье 28 октября 2012
Сообщение прочтено 258 раз
Робер | 2012-10-28 22:07:39
Понедельник 25 июня 2012

Імперії мають могутніші системи розповсюдження власного контенту, що ставить їхній контент поза конкуренцією.

Імперський інструментарій управління соціосистемами є найбільш цікавим, оскільки він експлуатує найголовнішу рису використання медіа в усі віки: ситуації, коли медіа сильніші за будь-які інші компоненти суспільства (економічні чи політичні). В 50-ті роки така ситуація штучно створювалася західними спецслужбами в азійських країнах, щоб не дати їм можливості піти радянським шляхом. Тобто в умовно феодальній країні починали функціонувати демократичні медіа. І перебудова, й оксамитові, й кольорові революції, як і так звана арабська весна, будуються так само: медійний продукт перестає бути частиною тогочасного політичного чи економічного продукту.

 Медіа починають відігравати самостійну роль. Медійний продукт починає відповідати не цій точці часу й простору, а іншій. І тут можливі два виходи. Медійний продукт може бути повернуто до політики й економіки. Другий варіант: медійний продукт змусить політичний та економічний продукти трансформуватися шляхом соціальної зміни. Маємо такий шлях трансформації продуктів цього суспільства:

Це схема, що веде до змін. Щоб їх не було, сучасні суспільства активно експлуатують різні «запобіжні» засоби. Фіск, наприклад, знаходить такі «запобіжники» в сфері культури (Fiske J. Understanding popular culture. – London – New York, 1989). Він досліджує системний інструментарій, який може надати масова культура у відповідь на модель домінування, яку несе культура, що тиражується, оскільки її завданням є якраз гасіння протестних настроїв і думок.

 Ейзенштадт досить чітко зафіксував цю закономірність (Эйзенштадт Ш. Революция и преобразование обществ. – М., 1999): імперії не дозволяють нікому продукувати свій символічний продукт, окрім власних столиць. І тут виникає цікава деталь – столиці імперій завжди будуть на порядок сильнішими в цьому відношенні, тож боротьба буде вестися на рівні «професіонал – любитель».

 У кінці Другої світової війни відомий антрополог Бейтсон у своєму меморандумі до розвідки писав, що США повинні взяти за зразок радянський, а не британський досвід ставлення до місцевої культури (Price D.H. Anthropological intelligence. The deployment and neglect of American anthropology in the second world war. – Durham – London, 2008). Британці змушували повторювати свої моделі, наприклад, чай о п’ятій, а СРСР розвивав місцеве мистецтво. Тому місцеве мистецтво у випадку Британії ставало протестом, а у випадку СРСР не було таким. І це складніший варіант, тимчасом як британський варіант є і простішим, і просто першим, що спадає на думку.

Британський соціолог Томпсон (див. його біо, його сторінка на сайті Кембриджського університету – www.sociology.cam.ac.uk/contacts/staff/profiles/jthompson.html) 1995 року видав цікаву книгу «Медіа й сучасність» (Thompson J.B. The media and modernity. A social theory of the media. – Stanford, 1995). Тут він переглянув низку наших стандартних уявлень, навіть засумнівався в лексемі «масова»
Читать

Понедельник 28 мая 2012

Языковой вопрос может привести Украину к национальной войне. - такое мнение высказал директор Института трансформации общества Олег Соскин.
 
«Пусть добиваются (принятия языкового законопроекта Колесниченко-Кивалова), если им нужна национальная война. Пусть попробуют, - заявил Олег Соскин. - Лучше бы экономикой занимались: страна вошла в тройку наиболее коррумпированных стран, вся эта банда находится в международной изоляции, все президенты боятся ему (о Януковиче, - ред.) руку жать, потому что сразу рейтинг падает, бизнес весь замучили, налоговая - как мародеры, банки разгромлены… ну, фактически, как оккупация какая-то - как татаро-монгольская орда какая-то по Украине прошла. Если все это еще дополнить национальным вопросом - этого как раз и не хватает, чтобы все сейчас в обществе рвануло. Языковой вопрос детонатором будет…»
 
«Это все равно, что, если бы какой-то депутат-полиглот из Польши подал закон в польский парламент о том, что, в связи с тем, что Польша когда-то была колонией России, Австро-Венгрии и Германской империи, то надо восстановить права государственного языка для русского и немецкого языков… Я бы посмотрел, что с этим полиглотом сделали бы поляки, - отмечает также эксперт. - У нас же этот процесс носит какой-то латентный, замедленный характер. Но, все равно, у нас есть здоровая часть общества, поэтому этот процесс обязательно рванет».
 
«Особенно неймется этому Колесниченко (нардеп-«регионал» Владимир Калесниченко, - ред.), что бы его вывезли в Москву. Пусть изучит судьбу Бакая ( экс-глава «Нефтегаза Украины» и Госуправления делами, который после Оранжевой революции сбежал в Россию, - ред. ) и других», - заявил также господин Соскин.
 
«А Литвин* всегда был коммунистическим номенклатурным председателем. Но еще, по своей жизни, он большой трус. Это приспособленец - он всегда приспосабливался всю свою жизнь. И он сейчас очень напуган - он знает, что у него сейчас нет политического будущего: партия развалена, он, как политический лидер, никому не нужен, это отыгранный материал… Думаю, ему надо собирать чемоданы и ехать в Москву - это самое лучшее, что он может сделать. Потому что, когда придут национально-патриотические силы к власти, ему будет так плохо, что он даже не представляет, - подытожил также Олег Соскин, говоря о позиции спикера и его фракции в Верховной Раде по поводу принятия языкового законопроекта. - Этот человек - предатель и представитель пятой московской колоны, который умеет цвет менять, как хамелеон».

Воскресенье 27 мая 2012
Сообщение прочтено 349 раз
Робер | 2012-05-27 17:30:05

У тюрмі Юлія Тимошенко виявилася сильнішою, ніж Віктор Янукович на волі у президентському кріслі - таку думку висловив позафракційний народний депутат Тарас Чорновіл.

"Причина в одному. При владі зібралися круглі ідіоти, які не розуміють очевидних речей. Не можна брехати у міжнародних відносинах і розказувати, як у нас все прекрасно, коли насправді є дуже серйозні проблеми. Треба зрозуміти, що є такі поняття як імідж держави та імідж влади. Якщо ти робиш такі дурні кроки, які провидять до фатального падіння цього іміджу, тоді не ображайся, що до тебе й ставляться відповідно. В Україні ситуація з демократією у 100 разів краща, ніж у Білорусі та у 10 разів краща, ніж у Росії», – сказав Чорновіл.

За словами депутата, на сьогоднішній день вибори в Росії неможливі. Діяльність політичних партій там практично знівельована. «Так, опозиція виходить на мітинги, але їх розганяють. Відсутня незалежна преса та телебачення. Але з Росією такою мовою не розмовляють. Справа не тільки у тому, що вона має газ та ядерні ракети. Росія ніколи нічого Євросоюзу не обіцяла. Україна дала дуже багато обіцянок. Щодо нас були великі надії, ми дуже серйозно йшли у напрямку Євросоюзу. Україна була лідером серед країн Східного партнерства. Але кілька ідіотів вирішили, що це все не має значення. На сьогодні нас у Європі оцінюють гірше, ніж Білорусь», – додав нардеп Чорновіл.

«Справа не в Тимошенко. Вона ніколи не була цікавою для Євросоюзу, але коли в абсолютно брутальному процесі, за звинуваченнями, які не зрозумілі до кінця навіть українським юристам, її роблять винною у всьому. Юридично цей факт не доведений. Європейці також вважають, що це не доведено у суді. Її таки садять. Це викликає певні сумніви. Якщо її садять як лідера опозиції, це викликає ще більші сумніви», – сказав Чорнові.

За його словами, люди, які зараз перебувають при владі, умудрилися програти Тимошенко пропагандистську війну. «Вона у тюрмі виявилася сильнішою, ніж Янукович на волі у президентському кріслі. Фактично він вже програв», – наголосив Чорновіл.

"Владі треба зробити яскравий крок. Він не може бути пов'язаний, з якимись довготривалими діями, як то боротьба з корупцією. Він має зняти проблему Тимошенко. В Україні він її не випустить, тому що тупо її боїться. Він знає, що ця дама, вирвавшись на волю і маючи імідж переможця, його просто з'їсть. Я вже давно говорю, що користуючись заявами про її погане здоров'я, забезпечити їй можливість виїзду у ту ж саму Німеччину на лікування без вказівок щодо режиму і без встановлення кінцевих термінів.

Це єдиний можливий варіант. Він, здавалося, почав працювати. Але пізніше з'явилася заява Януковича, в якій говориться, що він хотів випустити Тимошенко закордон, але закон не дозволяє. Він забув одну річ. Закони – це не Конституція. Їх можна міняти, для цього є Верховна Рада. Тільки наш президент міг сказати таку дурість. Цим він показав, що кроків назустріч він не зробить. А всі заяви про боротьбу з корупцією нікого не цікавлять. Всі знають як ми з нею боремося», – сказав Тарас Чорновіл.

Четверг 3 мая 2012

Заступник Голови Верховної Ради, один з лідерів партії «Батьківщина» Микола Томенко констатував, що за період перебування при владі команди Віктора Януковича була вибудувана нова модель висвітлення реального суспільно-політичного життя України в засобах масової інформації.

Про це політик сказав з нагоди Всесвітнього дня свободи преси, повідомили у прес-службі партії «Батьківщина».

За словами Миколи Томенка, «ця модель передбачає переважну позитивну присутність у ЗМІ тих політичних сил, які виконують свої політичні ролі, затверджені режисерами влади».

Політик також наголосив, що для того, щоби ці політичні партії тотально були представлені у ЗМІ основною умовою є згода влади, а додатковою – необхідність фінансування цих матеріалів.

«Натомість, політичні партії, які є реальною опозицією влади, ні на умовах офіційного розміщення, як політичної реклами, ні, тим більше, з погляду необхідності представити іншу точку зору – не мають шансу бути присутніми у ЗМІ», - сказав Микола Томенко.

Для прикладу він нагадав, що днями Перший національний канал у прямому ефірі транслював мітинг Комуністичної партії України з нагоди свята 1 травня.

«Важко, а точніше, просто неможливо собі уявити, що Перший національний транслює мітинг опозиції біля суду або колонії у Харкові», - зазначив політик.

Микола Томенко також нагадав, що зовнішня реклама «правильних» політиків розміщена по всій території України, натомість, зовнішня реклама Юлії Тимошенко може протриматися менше доби та знімається рекламодавцями під загрозами знищення їх бізнесу.

Щодо друкованих засобів масової інформації, то, за словами Миколи Томенко, ними був знайдений вихід узаконення «джинси» досить оригінальним способом. Так, у багатьох загальнонаціональних газетах і, зокрема, в газеті «Сегодня» практично в кожному номері можна легко знайти від трьох до п’яти матеріалів про «правильних» політиків чи політичні партії.

Водночас, звісна річ, вони не відмічені як реклама. Натомість, на останній сторінці найдрібнішим з можливих шрифтів написано, що матеріали даних рубрик розміщено на правах реклами.

«Очевидно, лише фахівець може зрозуміти, що черговий пафосний матеріал про «героїчну роботу», наприклад, Олександра Попова в КМДА чи принципову позицію Комуністичної партії або турботу про добробут громадян Партії регіонів розміщено прес-службами за відповідні кошти», - наголосив Микола Томенко.

«Натомість, щонайперше старші люди навряд чи зрозуміють справжню природу таких матеріалів», - додав він.

Підсумовуючи, Микола Томенко констатував, що «сьогодні в Україні гарантована свобода слова лише для провладних політичних партій та їх союзників – за гроші».

Віце-спікер також повідомив, що направив звернення Голові КМДА з проханням поінформувати за які кошти розміщуються системні рекламні матеріали про його роботу в газеті «Сегодня» та інших загальнонаціональних виданнях.

Окрім того, Заступник Голови парламенту звернувся до керівництва Першого національного каналу з проханням надати інформацію стосовно того, хто оплачував пряму трансляцію на каналі мітингу Комуністичної партії.

12Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены