<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе жизнь как она есть
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (126)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (3)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (140)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (94)
жиди (50)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (115)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Четверг 28 ноября 2013
Тема українсько-єврейських стосунків і загалом розмова про єврейську спільноту в Україні є під великим табу. Про це сьогодні, 28 листопада, заявив президент БФ "Україна-Русь" Ростислав Новоженець. 

«Якщо ви тільки хочете поцікавитися національністю людини, яка, на вашу думку, є євреєм, це вже сприймається майже як шпигунство. Водночас проти тебе спрямовуються всі стріли, мовляв, це антисемітизм, ксенофобія і таке інше…», – пояснив він.

В нашій державі, за його словами, живуть дуже різні національності, зокрема, українці становлять 78%, росіяни – 17%, євреї – 0,2%.

«Кожний має право під українським сонцем пригріти собі місце. Але одній нації це місце чомусь завжди замале. Якщо 0,2% є в Україні, то у Верховній Раді вони становлять більше як половину», – зазначив президент БФ «Україна-Русь».

Власне, за участі Ростислава Новоженця нині відбулась презентація українського перекладу книги польського автора Єжи Новака під назвою "Кого повинні перепросити жиди". Видання вийшло за сприяння БФ "Україна-Русь".

Додамо, що в книзі є десять розділів – «Повинні вибачитись перед поляками», «Повинні перепросити росіян», «Повинні перепросити угорців», «Повинні перепросити чехів», «Повинні перепросити циганів», «Повинні перепросити арабів», «Повинні перепросити американців, «Повинні перепросити негрів», «Жиди повинні перепросити жидів», «Декілька прикінцевих зауважень» .

«Але вона була б неповною, якби в ній не згадувалося про українську проблематику. На жаль, польський автор перерахував десяток націй, але не згадав про українців», – зауважив Ростислав Новоженець.

Відтак, в українській версії книги є окремий невеличкий розділ від редакції – «Жиди мають вибачитись і перед українцями».

«Ми собі дозволили тут вказати декілька слів про Голодомор...», – зазначив Ростислав Новоженець. І додав, що серед організаторів та виконавців Голодомору, керівників каральних органів в Україні, зокрема, Об'єднаного державного політичного  управління 67% становили євреї.

Під невеличкими текстом від редакції опублікували список керівників радянських та партійних органів влади, каральних організацій, які вчинили Голодомор. Це, за словами президента БФ "Україна-Русь", офіційний список СБУ, який був оприлюднений на їхньому сайті 17 березня 2009 року.

http://galinfo.com.ua/news/147680.html

Тема українсько-єврейських стосунків і загалом розмова про єврейську спільноту в Україні є під великим табу. Про це сьогодні, 28 листопада, заявив президент БФ "Україна-Русь" Ростислав Новоженець. 

«Якщо ви тільки хочете поцікавитися національністю людини, яка, на вашу думку, є євреєм, це вже сприймається майже як шпигунство. Водночас проти тебе спрямовуються всі стріли, мовляв, це антисемітизм, ксенофобія і таке інше…», – пояснив він.

В нашій державі, за його словами, живуть дуже різні національності, зокрема, українці становлять 78%, росіяни – 17%, євреї – 0,2%.

«Кожний має право під українським сонцем пригріти собі місце. Але одній нації це місце чомусь завжди замале. Якщо 0,2% є в Україні, то у Верховній Раді вони становлять більше як половину», – зазначив президент БФ «Україна-Русь».

Власне, за участі Ростислава Новоженця нині відбулась презентація українського перекладу книги польського автора Єжи Новака під назвою "Кого повинні перепросити жиди". Видання вийшло за сприяння БФ "Україна-Русь".

Додамо, що в книзі є десять розділів – «Повинні вибачитись перед поляками», «Повинні перепросити росіян», «Повинні перепросити угорців», «Повинні перепросити чехів», «Повинні перепросити циганів», «Повинні перепросити арабів», «Повинні перепросити американців, «Повинні перепросити негрів», «Жиди повинні перепросити жидів», «Декілька прикінцевих зауважень» .

«Але вона була б неповною, якби в ній не згадувалося про українську проблематику. На жаль, польський автор перерахував десяток націй, але не згадав про українців», – зауважив Ростислав Новоженець.

Відтак, в українській версії книги є окремий невеличкий розділ від редакції – «Жиди мають вибачитись і перед українцями».

«Ми собі дозволили тут вказати декілька слів про Голодомор...», – зазначив Ростислав Новоженець. І додав, що серед організаторів та виконавців Голодомору, керівників каральних органів в Україні, зокрема, Об'єднаного державного політичного  управління 67% становили євреї.

Під невеличкими текстом від редакції опублікували список керівників радянських та партійних органів влади, каральних організацій, які вчинили Голодомор. Це, за словами президента БФ "Україна-Русь", офіційний список СБУ, який був оприлюднений на їхньому сайті 17 березня 2009 року.

http://galinfo.com.ua/news/147680.html

Среда 4 сентября 2013

Голова Харківської облдержадміністрації етнічний жид і українофоб Михайло Добкін обізвав відомого українського мовознавця Юрія Шевельова "пособником" фашистів".

Про це чиновник написав у своєму Twitter , коментуючи інформацію про наміри влади Харкова зняти дошку Шевельову.

"Юрій Володимирович Шевельов - зрадник, дезертир, пособник фашистів в окупованому Харкові. Ось він кумир Жадана, Варченок, Авакова та інших", - написав він.

 

Коментуючи той факт , що в Харкові, незважаючи на перешкоди, відкрили дошку Шевельову, він написав: "Мерзотники фашистські своєму фашистському мерзотникові дошку прибили. Похапцем і в темряві, як і личить зрадникові".

Як відомо, у Харкові на два дні раніше запланованого відкрили меморіальну дошку мовознавцю - славісту, історику літератури та громадському діячеві Шевельову.

Офіційне відкриття дошки планувалося на 5 вересня, але подія відбулася ввечері 3-го , "в надзвичайному і позаплановому режимі".

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Українська правда

Среда 10 июля 2013

Тридцять членів ізраїльського Кнесету підписали лист на ім'я президента Європарламенту Мартіна Шульца, в якому висловили глибоке занепокоєння з приводу зростання ультраправих тенденцій в Україні. Депутати закликали європарламентаріїв бойкотувати Всеукраїнське радикально-націоналістичне об'єднання "Свобода".

"Вже більше ніж півроку ми отримуємо тривожні повідомлення про те, що націоналістичні настрої в Україні зростають, що підігріваються неонацистським об'єднанням "Свобода", яке отримало більше ніж 10 % голосів на останніх парламентських виборах", - говориться в зверненні членів Кнесету.

Автори документа заявляють про свою стурбованість наклепом і загрозами свободівців на адресу єврейського і російського населення України, а також на адресу інших національних груп.

«Це люди, що черпають натхнення в нацистських ідеях і відкрито звеличуючи масові вбивства, що здійснювалися українськими дивізіями СС в роки Великої Вітчизняної війни", - підкреслюють жиди в листі.

Це перший провокаційний документ такого роду, в якому акцентується проблема російського населення України.

Члени Кнесету, що підписалися під листом, висловили надію, що Європарламент вживе відповідних заходів "заради кращого і більш безпечного майбутнього Європи і всього світу".

Нагадаємо, 3 грудня 2012 року Європарламент прийняв єдину поправку до тексту резолюції щодо ситуації на Україні. У ній говориться про те, що Європарламент стурбований зростанням націоналістичних настроїв на Україні, вираженим в підтримці партії "Свобода", що стало однією з двох нових партій, які увійшли у Верховну Раду. У ЄП закликали демократичні партії українського парламенту не взаємодіяти, не підтримувати і не формувати коаліцій з ВО «Свобода».

Вторник 30 апреля 2013
Сообщение прочтено 491 раз
Робер | 2013-04-30 21:07:00

Институт исторического обозрения

Подготовил: Марк Вебер
1993 г. 

Введение

Этот буклет документирует подноготную и преступные действия еврейских сионистских террористических групп, и, особенно, Лиги защиты евреев. Специфический акцент здесь дается на террор – в том числе убийства - против "преступников мысли", тех, кто подвергает сомнению историю холокоста, что шесть миллионов евреев были методически истреблены в течение Второй Мировой войны. Сионистские террористы открыто декларируют идеологию еврейского превосходства и признают свою готовность использовать насилие против тех, кто не соглашается с ними. С хорошо документированным фанатизмом и преступлениями, они представляют серьезную опасность для нашего общества, и всем, кто дорожит свободой.

Меир Кахане и Лига защиты евреев

Наиболее рьяной неправительственной сионистской террористической организацией являлась Лига защиты евреев. Её активисты причастны к широкому кругу преступлений и американское Федеральное бюро расследований неоднократно изобличало ее как преступную террористическую группу. 

Лига защиты евреев была основана в 1968 г. раввином Меиром Кахане [Meir Kahane]. Мартин [Меир] Давид Кахане родившийся в 1932 в Бруклине, Нью-Йорк, был первым сыном ортодоксального раввина, активиста сионистского «ревизионистского» движения ярого сиониста Владимира Жаботинского. Жаботинский и другие лидеры его движения были частыми гостями в доме у Кахане, когда еще Мартин [Меир] был мальчиком. Будучи юношей, Кахане стал активным членом Движения сторонников еврейского превосходства Бейтар, которое Жаботинский основал в 1925. Первый арест Кахане был в 1947, когда ему было только пятнадцать лет, за руководство молодежной группой Бейтар при атаке против визита британского министра иностранных дел Эрнеста Бевина. [1]

Двое из самых пылких преверженцев Жаботинского снискавшие и утвердившие за собой славу лидеров сионистских террористических групп и позже, как и премьер-министры Израиля: Менахим Бегин, который однажды возглавлял Irgun group, и Ицхак Шамир, который возглавлял Lehi group - «Шайка Штерна». Шамир, к примеру, играл решающую роль в убийстве группировкой Lehi в ноябре 1944 г. британского ближневосточного посланника лорда Мойна, а в сентябре 1948 г. в убийстве шведского посредника от Организации Объединенных Наций Графа Фолк-Бернадотта. [2]

Какое-то время в 1960-х, Кахане вел двойную жизнь. Он жил и работал под именем Майкла Кинга, скрывая это даже от его жены. В течение этого периода он работал на Центральное Разведывательное Управление и Федеральное бюро расследований. Для ФБР он шпионил за правым крылом Общества Джона Бича, а так же за различными левыми студенческими группами. [3]

Выдавая себя за нееврея Майкла Кинга, он имел сношения со множеством молодых женщин, которых он «снимал» в нью-йоркских барах. Одной из них была Глория Джин Д'ардженио, (нееврейка) 22-летняя модель, которая работала под именем Эстель Эванс. После их встречи в 1966, у них сразу же началась интимная связь. Никогда не выдавая свою истинную идентичность, он даже планировал свадьбу с ней. После того как Кахане/Кинг прервал с ней отношения, несколько недель спустя она попыталась покончить жизнь самоубийством, бросившись в East River и скончавшись двумя днями позже (на день рождения Кахане). [4]

Жизнь Кахане в корне изменилась в 1968 г., когда он и несколько его коллег основали Лигу защиты евреев [в дальнейшем - ЛЗЕ]. Размахивание оружием и провокационными лозунгами ("Every Jew a .22", "Never Again "), ЛЗЕ Кахане быстро привлекла значительное
Читать

Среда 27 марта 2013
Сообщение прочтено 400 раз
Робер | 2013-03-27 17:24:05

 

Когда-то давно человечество придумало политические партии, чтобы более эффективно управлять государствами. Европейский парламентаризм в его нынешнем виде зародился во Франции, во времена Великой Французской революции. Именно тогда возникла традиция делить парламентариев на левых, правых и центристов. Справа во французском Национальном собрании сидели консерваторы и монархисты, выступавшие за сохранение старых порядков, в центре – умеренные сторонники республики, слева – якобинцы, сторонники радикальных преобразований и полного упразднения «старого мира». Такая классификация политических течений на левых и правых оказалась весьма удобной. Она прижилась, и употребляется политологами до сих пор, не смотря на призывы заменить ее на что-то более современное.

К правым в Европе принято относить тех, кто ставит во главу угла традиционные ценности - церковь, нацию, гетеросексуальную семью, капитализм, неприкосновенность частной собственности. Левые – сторонники так называемой «социальной справедливости». Разного рода коммунисты и социалисты, предлагающие различные варианты перераспределения доходов в пользу бедных. Все, что между правыми и левыми – умеренный центр. Традиционно сюда принято относить партии социал-демократического направления, в разных пропорциях мешающие капитализм с социализмом.

В Украине, где политическая грамотность населения на момент прихода демократии стремилась к нулю, а в обществе с момента обретения независимости существовал серьезный ментальный раскол на «националистов» и «советских», процесс перехода к многопартийной системе имел свою неповторимую специфику. Разновекторность украинских регионов, часть которых осознает себя украинскими землями, а часть – заблудшими российскими территориями, создает в государстве такую ситуацию, при которой определяющим в партийной идеологии становится не экономический подход, а лояльность той или иной политической силы Кремлю. Поэтому в отличие от большинства европейских государств, где есть просто социалисты, просто националисты и просто либералы, в Украине все эти течения существуют в двух ипостасях – русской и украинской, каждая из которых борется не только с идеологическими оппонентами, но и с «единомышленниками» из другой части страны.

Самое яркое отражение этой ситуации – партии КПУ и «Свобода». На первый взгляд идеологические противники, на самом деле имеют гораздо больше общего, чем того хотелось бы обоим. И если со «Свободой», которая открыто и честно признает себя силой националистической, т.е. правой - все понятно, то партия Симоненко являет собой весьма любопытный феномен, воплотивший в себе всю эволюцию русского национализма в XX веке, когда националистами в России быть было нельзя, но очень хотелось.

Если приглядеться повнимательнее, то оказывается, что за раскрученным брендом и популистской левацкой риторикой украинских коммунистов, призывающих «вернуть страну народу», на самом деле скрывается совсем другая, противоположная марксизму идеология. Партия Симоненко, соблазнив избирателя красочной ретро-упаковкой с советскими символами, подсунула ему реакционный русский национал-консерватизм с отчетливым послевкусием черносотенства. Под личиной левых притаились самые настоящие правые! Правда, избиратель КПУ, похоже, и сам был рад такому подлогу, потому как и сам по большому счету на Маркса с его интернационализмом чихать хотел.

Корни ситуации следует искать в недалеком прошлом. Страна, победившая
Читать

Суббота 9 марта 2013



Представляем вашему вниманию интервью нашего журналиста с Юргеном Графом – известным историком, публицистом, автором ряда научных и публицистических бестселлеров, в которых он раскрывает тайные механизмы мирового порядка и поддает критическому анализу общепринятую концепцию холокоста.


...
Читать
Пятница 8 марта 2013

Палестинский информационный центр 

 


Читать
Понедельник 4 марта 2013

Молодым евреям устроят сильный эмоциональный всплеск, чтобы разжечь у них желание, а массовые убийства помогут им самоидентифицироваться.

Еврейский портал IzRus сообщает, что новый проект "Феникс" инициированный фондом Genesis, центром "Яд Вашем", Сохнутом, организациями "Джойнт" и Claims conference для молодых еврейских лидеров, станет фундаментом дальнейшего развития еврейских общин в странах СНГ,переведя "эмоциональный всплеск" в практическое русло.
Десятки молодых евреев из разных стран СНГ побывавших, или планирующих побывать в Израиле по программе "Таглит", подали заявки на участие в новом образовательном проекте организованном рядом крупных еврейских организаций, работающих в СНГ, США и Израиле. "Феникс" основан на образовательной платформе, включающей в себя как изучение еврейской истории до и после Холокоста,так и последующую реализацию его участниками добровольческих проектов в своих общинах.
В рамках проекта 120 молодых людей в возрасте от 20 до 30 лет и около 20 инструкторов пройдут несколько онлайн-курсов и интерактивный подготовительный семинар во Львове, а затем направятся в Польшу, где посетят исторические объекты, связанные с уничтожением нацистами европейского еврейства - в частности, города Люблин, Варшаву, Краков и Жешов. Вернувшись домой, они приступят к реализацииобразовательных и волонтерских проектов в своих странах проживания
"Этот проект очень сильно отличается от всех иных, в рамках которых группы молодых израильтян или евреев из диаспоры посещают Польшу, или проходят семинары в "Яд Вашем". Тема Холокоста для многих русскоязычных евреев становится одной из опор в вопросе личной самоидентификации, и поездки в места, где происходили массовые убийства евреев всегда сопровождаются сильным эмоциональным всплеском. Молодые люди возвращаются домой,буквально горя желанием начать что-то делать, каким-то образом превратить свои эмоции в продуктивные действия.Но ранее этого не происходило, так как не существовало никаких рамок, никаких структур, способных содействовать им."Феникс" впервые дает им возможность проявить себя, поднять собственные проекты", - заявила порталу IzRus Маша Поллак, директор отделения изучения Холокоста в бывшем СССР в центре "Яд Вашем". 
По окончанию образовательной части "Феникса" всем его участникам предоставят профессиональную помощь в разработке своих идей, помогут в приобретении необходимых знаний и навыков для их осуществления, а также будут постоянно координировать их работу. "Мой будущий проект рассчитан не только на еврейскую молодежь, но и на все обычные школы моего города - Днепропетровска. Я знаю насколько мало времени уделяют в школьной программе теме массового уничтожения евреев, и я часто сталкиваюсь с людьми, которые вообще не знают о чем идет речь, когда слышат слово "Холокост". Я хочу это изменить, для начала - хотя бы в масштабах города", - рассказала порталу IzRus Кристина Романченко. 
23-летняя активистка еврейской общины, Романченко является директором и одним из создателей местной организации МЕОД ("Молодежное еврейское образование Днепропетровска), партнера Сохнута в городе. "У меня довольно большой круг общения, много
Читать
Четверг 28 февраля 2013
Сообщение прочтено 258 раз
Робер | 2013-02-28 16:26:03
Колись люди не хулили Бога в Америці. Існували серйозні соціальні заборони проти цього. Деякі громади навіть прийняли закони проти богохульства. Отже, богозневага й досі є великим гріхом в Америці, і незабаром може стати злочином знову. Але, на жаль, в Америці з'явився новий бог, відтак, і нове богохульство.

Дозвольте мені вчинити нове богохульство, поки це ще законно. Те що ми знаємо як "Голокост", в основному є пропагандою воєнного часу. Пропагандою, котра на відміну від більшості пропаганди воєнного часу, не була тихенько забутою. Замість цього вона продовжувалась: кожен рік, починаючи з 1945 року, розросталася і ставала більш фантастичною, більш ненависною і більш небезпечною щоб піддавати її сумніву.

Правда в тому, що десь між 700 000 і 1500000 людей загинули в німецьких таборах праці в 1944 і 1945 роках. Багато з них були жидами. Багато хто не були. Більшість із них померли впродовж останніх шести місяців війни від хвороб і голоду, спричинених американськими бомбардуваннями Німеччини що зруйнували її інфраструктуру. Траплялись деякі звірства, але вкрай нечасто. Небагато людей знають, що Міжнародний Червоний Хрест мав відділення в Освенцімі з 1942 року і до кінця війни. Це відділення ніколи не повідомляло і не реєструвало будь-яких злодіянь (кілька років тому міжнародне жидівство змусило Червоний Хрест вибачитися перед жидівством - і він таки вибачився за те що не побачив того, чого ніколи не відбувалося).

Уїнстон Черчілль написав п'ятитомну історію Другої світової війни і жодного разу не згадав Голокост. Він ніколи не згадував його, адже розумів, що Голокост був лише військовою пропагандою і не хотів заплямуватися, сподіваючись, що існуватиме остаточна історія війни без пропаганди, котру може спростувати навіть здоровий глузд. Я міг би продовжити, проте згадувані мною докази доступні читачам нашого видання з численних патріотичних джерел, навіть за умов широкої цензури в американських засобах масової інформації і бібліотеках, якій вони й дотепер піддаються.

Колись я вважав битву за Голокост великим політичним козирем, котрий дозволяє нам відновити високу моральну перевагу над проблемою цензури у лівих. Але тепер я бачу дещо набагато важливіше за це. Голокост якісно відрізняється від дурної брехні держав громадянам своїх країн, покликаної надихнути їх настільки, щоб вони почали посилати своїх дітей помирати в закордонних війнах. Голокост - не довоєнна пропаганда. Це післявоєнна пропаганда.

...
Читать
12Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены