|
#
ЗаписиП'ятниця 14 березня 2008
Бо це - блог однієї книжечки, і його створено саме з рекламно-інформаційною метою. А саме - збірки оповідань "Баркароли" Антона Санченка. Ось так виглядає її обкладинка. Як виглядає автор можна подивитися на зворотньому боці обкладинки, але для цього необхідно книжку придбати або отримати в подарунок. Як і де це можна зробити, я сповіщу трохи згодом. Згодом. Книгу можна замовити і придбати на сайті видавництва "Факт" (див. адресу в лівій колонці) тут Ще згодом. Перелік книгарень, де вона має продаватися можна подивитись тут ![]() Автор не планує розміщувати у блозі всю книжку, бо сподівається, що її читатимуть на папері. Хіба що деякі уривки для затравки. Але є речі, які не могли потрапити на папір. Наприклад, мелодії, які лунають в усіх оповіданнях, фотки місць відповідних подій, мапи тощо. Цей блог створено в тому числі й для того, щоб компенсувати вади паперового носія. А ще - щоб налагодити зворотній зв'язок з читачами, якщо такі на Мета-блогах знайдуться. З повагою, автор
Категорії:
Не вибрані
,
книжки
Понеділок 21 вересня 2009
ПОВНИЙ РОЗПРОДАЖ!
Кого зацікавило, контактуйте. Over.
Це повідомлення написано також в:
Возможна ли жизнь без книг? (0 коментаря)
, Книги МЕТА (0 коментаря)
Субота 15 березня 2008
Звідколи я зустрів тебе, бейбо Усе моє життя, Усе життя зміни- лося З того дня, як ми здибались, бейбо, Усе моє буття Усе буття зміни- лося І кожен ланець твердить мені, Що я вже не той Since I met you baby My whole life has changed Since I met you baby My whole life has changed And everybody tells me That I am not the same I don't need nobody To tell my troubles to I don't need nobody To tell my troubles to 'Cause since I met you baby All I need is you ![]() Увесь рейс з Лімерика до Нового Орлеана відбувся під цю пісеньку БіБі Кінга і перехід через Атлантику видавався переходом від сороміцьких гаельських пісеньок до старого доброго негритянського блюзу. Пляшкою ямайського рому зі старовинним англійським матросом на етикетці я забезпечив себе ще в Ірландії. Касету БіБі Кінга придбав ще в піратській Болгарії. Куба ще й досі була в облозі, той мусиш пити ямайський ром, а не Габана Клуб. Ром був неочищений, чорний, як цукрова патока, відгонив ацетоном та бив у ноги, як правий півзахисник одеського Чорноморця. Та чи в тому річ, бейбо? Річ була в тім, що до Одеси мені було ще 9 місяців – народитись знов можна, не те що видудлити цю пляшку рому. Далі |