Зрозуміло / Понятно
Шановний користувач!
На жаль, ми вимушені закрити цей проект і з 30 листопада 2020 він перестане працювати. Просимо свої вибачення за можливі незручності.

Уважаемый пользователь!
К сожалению, мы вынуждены закрыть этот проект и с 30 ноября 2020 он перестанет работать. Приносим свои извинения за возможные неудобства.
<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге barcarola искать в постах/комментариях пользователя barcarola
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Четверг 26 июня 2008
Антон Санченко. Баркароли: Оповідання. - К.: Факт, 2008. - 368 с. (сер. "Exceptis excipiendis")

Якби Зігмунду Фройду довелося прочитати книгу Антона Санченка, то на що би перше великий магістр психоаналізу звернув увагу? Звісно, усі можливі версії відповідей філософа є досить умовними, якщо не сказати вигаданими, та все ж… Чи не здалися б, скажімо, Фройдові еротично-іронічні замальовки з вуст моряка, що перебував «на сьомому місяці рейсу» , рефлексіями, зумовленими видозмінами притлумленого сексуального бажання, а всі морські пригоди та подорожі не більше, ніж фантазуванням творчої особистості? Перевага сучасних читача та автора порівняно із читачем (автором) початку минулого століття, певно, і полягає у тому, що наука тлумачення тексту настільки розширила свої горизонти, що обмежуватись однією теорією було би повною недоречністю.


Читати

Понедельник 2 июня 2008
Сообщение прочтено 1660 раз
barcarola | 2008-06-02 12:55:46
Мене проінтерв'ювали. Виявляється, це не боляче

газета "Друг читача"
Среда 28 мая 2008
Сообщение прочтено 528 раз
barcarola | 2008-05-28 10:08:31
Романтика Антона Санченка
Вікторія Поліненко

Милозвучна італійська «баркарола» приховує в собі кілька значень. Опосередковано романтичне стосується музичного жанру, де домінує мінорна розміреність, котра нагадує легеньке погойдування на хвилях. А буквальний сенс пісні венеційських гондольєрів більш брутальний: човен плюс бортова хитавиця. В прозовій збірці Антона Санченка «Баркароли» перемогла романтика. Авторові, який півтора десятка років працював на пароплавах, від початку поталанило з матеріалом: далекі мандрівки, зворотний бік відомих туристичних маршрутів (один опис портової Венеції чого вартий), триповерхові музичнопоетичні алюзії, колоритні типажі, котрі безслідно розчиняються, щойно потрапляють на суходіл. Щодо останніх: якби дебютант просто виклав на папері відомі йому історії, вже заслужив би на подяку – пригодницького струменю в сучасній українській літературі бракує, як дощу в пустелі. Але до честі письменника, побутовими замальовками він не обмежився. «Новий Орлеан зустрічав нас пеліканами серед очеретів, крокодилами, дамбами, жовтими водами Міссісіпі, караванами барж із зерном під причалами й схожими на валізи тупомордими буксирами…»
 
Стежити за перебігом подій, що мають місце в таких декораціях, цікаво само собою. А дотепних ситуацій тут вистачає: від українського національного спорту – зимового гендлювання мандаринами – до капітанської звички притримувати на борту «подарункові» цигарки. Зрештою, охочі, кому запрагнеться прорватися крізь притрушений «панамаксами», «шкентелями» й «балкерами» текст, обов’язково знайдуть тут щось до серця.

"Український тиждень"
Вторник 27 мая 2008
Сообщение прочтено 555 раз
barcarola | 2008-05-27 15:27:56

Літературна мариністика та ще й українською – річ досить екзотична. Та було б дивно, якби в Україні, морській державі, не писали б про море рідною мовою. І дійсно – пишуть. Нещодавно у київському видавництві «Факт» вийшла друком збірка оповідань «Баркароли» молодого письменника Антона Санченка.


Для нас, херсонців – це неабияка подія, бо автор – майже наш земляк. Народився у Херсоні, і хоча родина переїхала до Києва, влітку відпочивати приїжджав до нас. Тут і заразився вірусом морської романтики, що привело його до херсонської мореходки, після закінчення якої обійшов на великих і маленьких судах майже всю земну кулю.


Власне, оповідання, що увійшли до «Баркарол», це і є картинки з життя моряків, живі, яскраві, дотепні розповіді, стовідсотково реалістичні, доступні для сприйняття. До речі, в книзі багато уваги приділено і нашому місту, і нам херсонцям, особливо - херсонкам (повість «Мандариновий шлях»). Раджу почитати – дізнаєтесь багато цікавого про себе, про місцеві особливості, про те, що видно зі сторони, а ми не помічаємо. Антон Санченко пише про нас з явною любов’ю, хоча і не може утриматись від легкої іронії. Він і досі вважає себе херсонцем, бо у документах має запис: «місце народження - Херсон».


Безліч термінів, сленгових виразів, «підсолена» розмовна мова, самобутні характери, морське життя-буття, незвичайні пригоди, халепи – все це робить «Баркароли» з одного боку пізнавальним, а з іншого – легким і приємним чтивом. При чому - в яскравій обкладинці і кишеньковому форматі. Добре згодиться для читання, лежачи на піщаному пляжі херсонського гідропарку, або – на гальковому в Мисхорі, на нудній лекції з електрорадіонавігації, а надто – розважить підчас чекання маршрутки «Сімферополь - Ялта». І ще це - чудовий подарунок бувалому моряку та молоденькому курсантику. «Баркароли» на суші і на морі - читайте з задоволенням!

Збірка вже у продажу в книгарнях Києва і Херсона.


P.S. Баркарола – «пісня на воді», жанр музичної п’єси з «коливальним» рухом мелодії та відтінком меланхолії та мрійливості (словник іноземних слів)

Україна >>> Херсонська обл. >>> Херсон
08 Травня 2008 15:10 , Наталія Богренцова

звідси
Среда 23 апреля 2008
Сообщение прочтено 430 раз
barcarola | 2008-04-23 11:40:48
На Арт-Вертепі з'явилася рецензія Тетяни Дігай на "Баркароли".

http://artvertep.com/authors/3633/article/5820.html
Назад12 | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены