Авторизация
Меню

Календарь
 Август 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


В кінці зими.
masha | 2010-01-06 16:22:09
Сообщение прочтено 423 раз

 

                    Ф.Шопен. "Фантазія"

 

 

Ще вчора розкидала, зимо, ти сама

Пух лебединий із подертої перини,

Ну, а тепер упевненості вже нема,

Чи це тобою зачаровані рівнини,

 

Чи задля тебе одягнулися в сріблó

Берізки білі і червоні горобини,

Старий ставок сховав усе своє добро

У глибині під крижані товсті сивини.

 

Ти постаріла, моя матінко, дивись:

Тепер не так  яскраво вранці сніг сіяє;

Як починає підніматись сонце в вись,

То він влягається, темніє і зникає.

 

А лиш почнуть злітать з захмарених небес

Такі малесенькі кришталики-пилинки, –

Всміхнеться тихо ліс, наповнений чудес,

Почне пригадувать з минулого картинки.

 

Тоді зима також сердитою була,

Сварилась, мучилася марно та конала

І всі права свої законні віддала, –

Цю гру свою вона достойно програвала.

 

Я вчора бачила, як тихо ти пішла,

Дорога слідом шлейфом лютого стелилась,

Ти озирнулась і така сумна була…

Але завіса за тобою опустилась.

 

Я глядачем стою схвильованим таким.

Не сумніваюся, бо знаю, що зі мною.

В природі є закон: якби не було зим,

Тоді не знали б хвилювання ми весною.

 

Автор Марія Дьогтяр (Переклад вірша Єлизавети Мішіної) 06.01.2010 року.



Настроение у меня: довольное    Слушаю музыку: колядки