Ледь чутно опадає листя,

 Вкриваючи траву багрянцем.

 Тихенько в кронах вітер свище,

 І листопад квітчає ранок. 

 Зірниця в небі над дахами 

 Ще зашарітися не встигла, 

Упала паморозь на трави 

Й різноколірне пале листя.

 Схід у права свої ступає 

І розчиняє ніч імлисту. 

Під інієм трава дрімає

Покрита жовтим палим листям.

 Мете листки по всіх стежинах, 

 Немов двірник,( так всюди чисто),

 Гульвіса-вітер безупинно.

 Знов на стежки лягає листя… 

 На сході ледве червоніє, - 

День буде сонячний, іскристий, 

 І до обіду потепліє.

Шепоче, падаючи,  листя… 

 Із неба синява струмує, 

Поволі тане ніч імлиста… 

Стою і крізь вікно милуюсь 

Осіннім ранком падолисту... 

 27.09.2017 Автор Марія Дьогтяр