Коли вечірні сутінки сідають

І замовкають шуми у селі,

Тихенький шелест чується у гаї, –

Меланхолійні осені  пісні.

То вітер пожовтілий лист розносить,

Шепоче  з ним, ховає у траві, –

Розсипала листки красуня-осінь

Брунатно-золотистих  кольорів,

Дощем помила вкриті пилом крони.

Прийшла пора осіння у сади:

Шумлять дерева, сіють тихі нoти, –

Я чую ніжний осені мотив

11.12. 2016

 Автор Марія Дьогтяр

НА ЧОВНІ
...
Читать

  (Комп'ютерний запис  без вокалу) 

В Вифлеємі сталось диво:

Непорочна чиста Діва

Народила там Хлоп’ятко,

Благодатнеє Дитятко –

Ісуса Христа. 

Як Ісуса народила,

Ніжно в ясла положила,

У пелени загорнула,

Щоб Дитинка та заснула, –

Діва Марія.

Читать

Милуюся  безмежним тихим морем,

Його просторами: то голубим,

То синiм, то чисто-зеленим лоном,

І  вранці, й вдень, і в теплі вечори.

Вночі не чути голосу, нi крику, -

Над  морем надзвичайна тишина…

Як  збурював легенький вітер хвилю,

То озивалась плескотом вода.

Але цi звуки не перешкоджали

Пливти за думами на крилах мрій.

В
Читать

Чому мовчить близька людина вперто?

Чому товариш без причин кричить?

Чом ходить невдоволений  колега?

Чому начальник зраночку сичить,

Немов  із ланцюга зірвалось серце?

Так  важко іноді те зрозуміти,

Чом починає раптом злитись хтось?

Вся річ у тому, що ми непомітно

І ненавмисне учиняєм щось,

До чого інші люди непривітні.

Ті  вчинки не підходять їх натурі.

Вникати можна неприємну мить,

Читать

...
Читать

У давній час, коли Господь

Давав для квітів назви,

Цвіла неподалік  від вод

Блакитна квітка в травах.

Забули дати їй ім'я, –

Спитала квітка в Бога:

« Ну, а мене назвете як?» –

В очах тремтить тривога.

"О, квітко, пам’ятай мене,

"Дощовий триптих". Автор Богдан  Гриньовський.

Так грізно грім у вишині гуркоче,

Похмуре небо сльози проливає:

То тихо дощ із листячком шепоче,

То в шибку барабанить, то дзюркоче,

Неначе щось мені розповідає.

І звуки ці у гармонійну гаму

"Не уходи!"  София Ротару

Коли на п'ять хвилинок покидаєш,

Не забувай тепло в долонях залишать,

В долонях тих, на тебе що чекають

І пам'ять бережуть про тебе повсякчас.

Не забувай заглянути у очі

Тремтливим усміхом, наповненим надій.